Контент-аналіз дефініцій поняття "концепт"

кандидат філософських наук, докторант кафедри слов'янських мов Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова

(Київ, Україна)

З-поміж великого різноманіття термінів як загальнонаукового, так і гуманітарного характеру одне з найголовніших місць належить поняттю «концепт». Огляд наукових джерел дозволяє стверджувати, що наявні тлумачення концепту дуже різноманітні. Отже, необхідною є систематизація цих визначень, що дозволить, у свою чергу, ґрунтувати подальші лінгвістичні дослідження на чітко визначених вихідних поняттях. Зазначена систематизація може бути здійснена за допомогою такого якісно-кількісного метод дослідження, як контент-аналіз. Для реалізації задуму методом суцільної вибірки дібрано та проаналізовано 150 дефініцій із навчальних та навчально-наукових українсько- та російськомовних видань, серед яких 34 наукові статті, 15 монографій, 86 дисертацій та авторефератів, 7 словників та енциклопедій, 8 підручників та посібників. В рамках здійсненого аналізу було виділено 10 смислових компонентів, що так чи інакше характеризують сутність поняття «концепт»: 1) когнітивний; 2) чуттєвий; 3) лінгвістичний; 4) комунікативний; 5) соціальний; 6) культурний; 7) національний; 8) аксіологічний; 9) історичний; 10) індивідуальний.

Проведене дослідження виявило, що інваріантною складовою дефініції концепту є когнітивний компонент, який доповнюють та розширюють лінгвістичний і культурний компонент. Отже, узагальнене визначення концепту базується на визнанні провідної ролі розумових утворень, які опосередковуються мовною та культурною специфікою тієї чи іншої спільноти. Відчутна, проте менша представленість соціального та національного компонентів може пояснюватися тим, що вони не фігурують окремо від культури в її широкому розумінні, а є підґрунтям, на якому вибудовуються ті чи інші культурні конструкти. Те саме стосується й таких компонентів, як індивідуальний та чуттєвий: концепт є, перш за все, відображенням узагальненої картини світу, і вже потім - відображенням картини світу окремої особи. Ми вважаємо, що отримані результати дозволять у подальшому викристалізувати визначення поняття концепту з урахуванням ступеня вираженості того чи іншого компоненту.

Ключові слова: концепт, контент-аналіз, класифікація, компонент, параметр.

Olga KUTSOS,

Постановка проблеми. З-поміж великого різноманіття термінів як загальнонаукового, так і гуманітарного характеру одне з найголовніших місць належить поняттю «концепт». Незважаючи на таку розповсюдженість, усталеного трактування цього терміну не існує. Більш того, вчені пропонують різні класифікації підходів до вивчення та осмислення поняття. Наприклад, М.В. Залужна виділяє три основні напрями дослідження концепту: 1) когнітивний; 2) культурологічний; 3) лінгвістичний (Залужна, 214: 37).

О.В. Зайченко диференціює шість підходів: 1) системно-мовний; 2) денотативний; 3) сигніфікативний; 4) культурологічний; 5) семантичний; 6) лінгвокультурологічний (Зайченко, 2012: 80). Н.А. Гайдук виділяє сім напрямів вивчення концепту: 1) логіко-філософський; 2) власне філософський; 3) лінгвістичний; 4) лінгвокультурологічний; 5) когнітивний; 6) психолінгвістичний; 7) літературно-культурологічний (Гайдук, 2015: 48). Таким чином, існуючий стан речей свідчить про принципову складність визначення сутності поняття концепту, що потребує подальшого цілеспрямованого дослідження цієї сфери знання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Для з'ясування особливостей поняття концепту методом суцільної вибірки було дібрано та проаналізовано 150 дефініцій із навчальних та навчально-наукових українсько- та російськомовних видань, серед яких 34 наукові статті, 15 монографій, 86 дисертацій та авторефератів, 7 словників та енциклопедій, 8 підручників та посібників. В межах даної статті ми навели 10 зі 150 дефініцій, що ілюструють підходи до визначення національного характеру (таблиця 1).

Постановка завдання. Огляд наукових джерел дозволяє стверджувати, що наявні тлумачення концепту дуже різноманітні, з різним набором складових та різними акцентами. Отже, необхідною є систематизація цих визначень, що дозволить, у свою чергу, ґрунтувати подальші лінгвістичні дослідження на чітко визначених вихідних поняттях. На наш погляд, для подібної систематизації доречно залучити такий якісно-кількісний метод дослідження, як контент-аналіз. Таким чином, метою даної статті є типологізація і класифікація тлумачень поняття «концепт» шляхом контент-аналізу.

Виклад основного матеріалу. В рамках проаналізованих нами визначень було виділено 10 смислових компонентів, що так чи інакше характеризують сутність поняття «концепт»: 1) когнітивний; 2) чуттєвий; 3) лінгвістичний; 4) комунікативний; 5) соціальний; 6) культурний; 7) національний; 8) аксіологічний; 9) історичний; 10) індивідуальний.

Когнітивний компонент представлений такими характеристиками, як: 1) комплексна ментальна одиниця; 2) одиниця мислення та збереження інформації у свідомості; 3) глобальна розумова одиниця, що є квантом структурованого знання; 4) фіксоване у свідомості поняття; 5) складне структуроване утворення ідеального характеру, яке формується у свідомості та мисленні людини; 6) ментальне семантичне утворення; 7) багатовимірне смислове утворення; 8) одиниця колективного знання або свідомості; 9) ідеальні абстрактні одиниці, якими людина оперує у процесі мислення; 10) одиниця розумового коду людини тощо.

Чуттєвий компонент визначається наступним чином: 1) сприйняття дійсності за допомогою органів чуття; 2) безпосередні операції з предметами; 3) предметна діяльність людини; 4) емоційна наповненість; 5) чуттєвий досвід; 6) дані сенсорного сприйняття будь-якого об'єкту, продуктів уяви, життєвого досвіду; 7) чуттєвий образ; 8) особливості сприйняття певного явища; 9) сприйняття сутностей з різною силою, енергією, віддачею; 10) результати людської діяльності тощо.

Лінгвістичний компонент характеризується наступними тезами: 1) група носіїв мови; 2) мовна форма; 3) вербально означений вид; 4) мовне втілення; 5) вербалізація за допомогою мовних знаків; 6) фіксація в одиницях та категоріях мови; 7) мовне вираження; 8) мовна картина світу; 9) мовні категорії і структури; 10) мова мозку тощо.

Комунікативний компонент охоплює такі характеристики, як: 1) мовна комунікація; 2) міжкультурна комунікація; 3) передача інформації; 4) процес спілкування; 5) реконструкція мовних одиниць для знаходження спільної мови; 6) комунікативні потреби людини; 7) процес комунікації; 8) підстановки значень, що полегшують спілкування; 9) діалогічність; 10) комунікативна ситуація тощо.

Соціальний компонент міститься у таких параметрах: 1) одиниця колективної свідомості; 2) зміст досвіду і знань; 3) віддзеркалення результатів людської діяльності; 4) результат пізнавальної діяльності людини та суспільства; 5) закріпленість у пізнанні індивідуума та суспільства; 6) життєвий досвід; 7) віддзеркалення предметів, явищ, ситуацій, станів дій реальності; 8) усталені суспільно напрацьовані категорії і стани; 8) оцінки членів однорідного соціуму; 10) мовний колектив тощо.

Культурний компонент втілюється у наступних фрагментах визначень: 1) особливості культури; 2) культурна специфіка; 3) культурні компоненти; 4) культурна наповненість; 5) культурний феномен; 6) культурно-значуще утворення; 7) культурні особливості; 8) носії певної культури; 9) культурний досвід; 10) культурно обумовлене утворення тощо.

Національний компонент представлений такими параметрами: 1) національна ментальність; 2) національна пам'ять; 3) етнічна специфіка; 4) національна специфіка; 5) етнічні компоненти; 6) представники певного етносу; 7) етнічний світогляд; 8) свідомість народу; 9) національні особливості; 10) національно-когнітивний простір тощо.

Аксіологічний компонент втілюється у наступних характеристиках: 1) аксіологічний вимір; 2) вищі духовні цінності; 3) ціннісні параметри; 4) духовний світ; 5) аксіологічна складова; 6) ціннісний компонент; 7) ціннісні виміри; 8) специфічна система оцінок; 9) ціннісна складова; 10) оцінка та ставлення людини до того чи іншого об'єкта тощо.

Історичний компонент присутній у наступних параметрах: 1) відображення історії суспільства; 2) історичний розвиток і сучасний стан дослідження предметів, явищ, ситуацій, станів, дій; 3) одиниця пам'яті, яка постає в результаті тривалого і складного процесу; 4) відображення змісту досвіду і знань; 5) історична обумовленість семантики; 6) певний період часу; 7) історичний досвід; 8) колективний спадок у свідомості народу; 9) межі людської пам'яті; 10) певний етап розвитку народу тощо.

Індивідуальний компонент відображений у таких характеристиках: 1) сприйняття людиною дійсності; 2) вплив психофізичних факторів; 3) індивідуальна свідомість; 4) одиниця розумового коду людини; 5) людський досвід; 6) суб'єктивний досвід; 7) ментальний світ людини; 8) особистий досвід; 9) свідомість мовної особистості; 10) сукупність індивідуальних знань людини тощо.

Кожне зі 150 визначень ми розглянули як таке, що містить або не містить виділені 10 компонентів (таблиця 2). Так, у першому визначенні представлені такі компоненти, як когнітивний, чуттєвий, лінгвістичний, комунікативний, соціальний, культурний, національний, історичний та індивідуальний. Друга дефініція охоплює когнітивний, чуттєвий, лінгвістичний, соціальний, культурний та аксіологічний компоненти. Третє визначення включає когнітивний, лінгвістичний, соціальний, культурний, національний та індивідуальний компоненти. Четверта дефініція базується на таких компонентах, як когнітивний, лінгвістичний, соціальний та історичний. П'яте визначення охоплює когнітивний, чуттєвий, культурний, національний та індивідуальний компоненти. Шоста дефініція базується на когнітивному, лінгвістичному, культурному та національному компонентах. Сьоме визначення складається з когнітивного, чуттєвого та індивідуального компонентів. Восьма дефініція охоплює когнітивний та соціальний компоненти. Дев'яте визначення включає когнітивний, лінгвістичний та аксіологічний компоненти. Десята дефініція складається тільки з когнітивного компоненту.

Контент-аналіз 150 дібраних нами визначень виявив, що когнітивний компонент представлений в усіх 150 (100,0%) визначеннях поняття «концепт», чуттєвий - у 42 (28,0%), лінгвістичний - у 103 (68,7%), комунікативний - у 13 (8,7%), соціальний - у 56 (37,3%), культурний - у 78 (52,0%), національний - у 48 (32,0%), аксіологічний - у 27 (18,0%), історичний - у 15 (10,0%), індивідуальний - у 57 (38,0%) (рис. 1).

Таким чином, крім когнітивного компоненту, який присутній в усіх дефініціях, найбільш значущу роль у трактовці сутності концепту відіграють лінгвістичний та культурний компоненти. Відчутне значення мають індивідуальний, соціальний, національний та чуттєвий компоненти. Разом із тим, аксіологічний, історичний та комунікативний компоненти представлені у незначній мірі.

Висновки. Проведене дослідження виявило, що інваріантною складовою дефініції концепту є когнітивний компонент, який доповнюють та розширюють лінгвістичний і культурний компонент. Отже, узагальнене визначення концепту базується на визнанні провідної ролі розумових утворень, які опосередковуються мовною та культурною специфікою тієї чи іншої спільноти.

Відчутна, проте менша представленість соціального та національного компонентів може пояснюватися тим, що вони не фігурують окремо від культури в її широкому розумінні, а є підґрунтям, на якому вибудовуються ті чи інші культурні конструкти. Те саме стосується й таких компонентів, як індивідуальний та чуттєвий: концепт є, перш за все, відображенням узагальненої картини світу, і вже потім - відображенням картини світу окремої особи. Ми вважаємо, що отримані результати дозволять у подальшому викристалізувати визначення поняття концепту з урахуванням ступеня вираженості того чи іншого компоненту.

Таблиця 1

Тлумачення поняття «концепт»

Таблиця 2

Представленість компонентів дефініцій поняття «концепт»

Рис. 1. Розподілкомпонентів у дефініціяхпоняття«концепт»

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Врублевська Т. Поняття «концепт» у лінгвокогнітивних дослідженнях: етимологія, основні підході до визначення. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія. 2014. Вип. 19.С. 213-217.

2. Гайдук Н. А. Еволюція лінгвістична поглядів на поняття концепту як одиниці концептуальної картини світу. Філологічні студії. Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. 2015. Вип. 13. С. 43-51.

3. Гарбера І. В. Функціонування терміна «концепт» у сучасній лінгвістиці. Вісник Донецького національного університету. Серія Б: Гуманітарні науки. 2014. № 1-2. С. 65-71.

4. Джеріх О.С. «Концепт» у сучасній когнітивній лінгвістиці та лінгвокультурології: поняття та структура. Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах. 2018. Вип. 35-36. С. 61-69.

5. Жалай В.Я., Жалай А. В. Концепт «Концепт» як базова одиниця когнітивної лінгвістики і пареміології. Проблеми семантики слова, речення та тексту. 2012. Вип. 28. С. 143-149.

6. Зайченко О.В. Поняття «концепт», його загальна характеристика. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Філологічна. 2012. Вип. 24. С. 78-81.

7. Залужна М. В. Лінгвістичні виміри невизначеності: принцип - категорія - поняття - концепт - фрейм. Нова філологія. 2014. № 64. С. 34-39.

8. Кириллова И.В. Лингвокультурологическая специфика когнитивной оппозиции «ум - глупость» в русской языковой картине мира: автореф. дис. ... канд. филол. наук. Нижний Новгород, 2012. 22 с.

9. Кустовська М.О. Концепція «живого життя» у творчості Ф. М. Достоєвського: автореф. дис. ... канд. філол. наук. Сімферополь, 2009. 20 с.

10. Мухутдинова Ф. Б. Концепт «Женщина» во французском языковом сознании (на материале афористики): автореф. дис. ... канд. филол. наук. Москва, 2006. 28 с.

11. Платонова Н.С. Становление и развития межъязыковых коррелирующих концептов «Glamour» и «Гламур»: дис. канд. ... филол. наук. Москва, 2011. 27 с.

12. Резникова С.С. Концепт «Событие» и способы его вербальной репрезентации в СМИ: автореф. дис. ... канд. филол. наук. Санкт-Петербург, 2006. 24 с.

Размещено на Allbest.ru