Стилізація побутовості в художній оповіді за участі розмовних форм імен персонажів (на матеріалі прозових творів письменників Буковини)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стилізація побутовості в художній оповіді за участі розмовних форм імен персонажів (на матеріалі прозових творів письменників Буковини)

Марія Цуркан,

доктор педагогічних наук, кандидат філолологічних наук, професор кафедри суспільних наук та українознавства Буковинського державного медичного університету (Чернівці, Україна)

У статті описано роль розмовних форм імен персонажів у художній оповіді буковинських письменників, які репрезентують етнонаціональні, соціальні маркери стилізації образу персонажа і традиційні прийоми формування оповідної структури твору. Зазначено, що дослідження мови художнього твору в аспектах історії мови і стилістики пов'язане в теорії літературної мови також із кореляцією категорій «розмовність» і «народнорозмовність», для яких спільною основою є орієнтація на певну модель усного розмовного спілкування, що має територіальні, соціальні різновиди. Наголошено, що функціонально-стилістична категорія розмовності - одна з визначальних у концепції розвитку літературної мови загалом і мови художньої прози зокрема. Саме вона акумулює моделі, способи, прийоми використання засобів стилізації розмовності та вектори їхньої модифікації, пов'язані з часово- просторовою динамікою літературно-мовного процесу. персонаж буковинський письменник стилізація

Звернено увагу на розмовні форми офіційних імен, що створюють основу для стилізації колориту повсякденності в безпосередній комунікації персонажів, а також на вторинні неофіційні номінації осіб та їх значення в мові твору. Підкреслено, що лексичні засоби стилізації розмовності як ключові складники вищезазначеної лінгвістичної категорії спрямовані на виконання номінативної, етнографічної та експресивно-виражальної функцій як загальних, так і власних назв. Зауважено, що в сучасній прозі письменників Буковини зафіксовано і функціонування псевдонімів, або псевдо, що відіграють роль соціальної характеристики особи. Підсумовано, що зафіксовані в індивідуальній мовній практиці письменників Буковини засоби стилізації розмовності, серед яких і розмовні форми імен персонажів, синтезовано створюють мовно-предметне тло й мовну характеристику персонажів у монологах або діалогах, у переповідних структурах, невласне прямій мові, типізують сучасні соціокультурні умови побутового життя, уналежнення персонажів до певних різновидів субкультур, надають образам персонажів індивідуальності.

Ключові слова: розмовність, побутовість, художній текст, письменники Буковини, імена персонажів.

Mania TSURKAN,

Doctor of Pedagogical Sciences, Candidate of Philological Sciences, Professor at the Department of Social Sciences and Ukrainian Studies

STYLIZATION OF DOMESTICITY IN ARTISTIC STORY WITH THE PARTICIPATION OF CONVERSATION FORMS OF THE NAMES OF THE CHARACTERS (BASED ON THE PROSE WORKS OF BUKOVYNA WRITERS)

The article describes the role of colloquialforms of character names in the artistic narrative of Bukovyna writers, which represent ethno-national, social markers of character image stylization and traditional methods offorming the narrative structure of the work. It is noted that the study of the language of an artistic work in the aspects of the history of language and stylistics is also connected in the theory of literary language with the correlation of the categories "colloquialism " and "vernacularity", for which the common basis is an orientation to a certain model of oral conversational communication, which has territorial, social varieties. It is emphasized that the functional and stylistic category of colloquialism is one of the determining factors in the concept of the development of the literary language in general and the language of artistic prose in particular. It is she who accumulates models, methods, methods of using means ofstylization of colloquialism and vectors of their modification, related to the time-space dynamics of the literary-linguistic process.

Attention is paid to colloquial forms of official names, which create a basis for stylization of everyday color in the direct communication of characters, as well as to secondary unofficial nominations of persons and their meaning in the language of the work. It is emphasized that the lexical means of colloquial stylization as key components of the above-mentioned linguistic category are aimed at fulfilling the nominative, ethnographic and expressive functions of both common and proper names.

It is noted that in the modern prose of Bukovyna writers, the functioning of pseudonyms, or pseudos, which play the role of a social characteristic of a person, is also recorded. It is concluded that the means of colloquial stylization recorded in the individual language practice of Bukovyna writers, including the colloquial forms of the names of the characters, synthesize the linguistic and subject background and the linguistic characteristics of the characters in monologues or dialogues, in narrative structures, non-direct speech, typify the modern socio-cultural conditions of everyday life life, the belonging of the characters to certain types of subcultures, give the images of the characters individuality.

Key words: colloquialism, everyday life, artistic text, writers of Bukovyna, names of characters.

Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Дослідження мови прози буковинських письменників - один із важливих аспектів сучасної лінгвостилістики, орієнтованої на а) опрацювання словника мови сучасних українських письменників Буковини - лексики та фра- земіки, їхньої тематичної основи, співвіднесеної з ідейно-естетичним змістом прози та узагальненої в ній повсякденно-побутової свідомості населення Західної України початку ХХІ ст.; б) систематизацію ситуативно усталених комунікем, що засвідчують національні та етнічні особливості спілкування персонажів, прототипами яких стали сучасні носії буковинського, покутського, гуцульського говорів.

Мета статті - описати роль розмовних форм імен персонажів у художній оповіді письменників Буковини початку ХХІ століття.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Особливості літературно-мовного процесу на Буковині, мови буковинських письменників у її поліжанровому вияві вивчали з погляду історії української літературної мови та діалектології Н. Бабич, В. Бузинська, К. Герман, Н. Гуйванюк, О.Кульбабська, Л. Марчук, Г Морараш, В. Прокопенко, Н. Руснак, М. Станівський, В. І. Статєєва, Л. Ткач, С. Шабат-Савка, Н. Шатілова та ін; лінгвостилістики - Н. Гуйванюк, І. Демченко, В. Заїць (Берегеч), М. Івасюта, Ю. Карпенко, О. Кришта- нович, М. Крупа, А. Майборода, М. Максим'юк, Т Мороз, Л. Томусяк, З. Франко та інші. На тлі різноаспектних підходів до опрацювання мови письменства Буковини, зокрема й сучасного, поза увагою дослідників залишився аспект комплексного аналізу системи і структури засобів стилізації розмовності як важливих компонентів повсякденно-практичної мовної свідомості.

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю вивчення мовотворчості сучасних письменників Буковини, зокрема з'ясування змісту та ролі визначальної функціонально-стилістичної категорії «розмовність» у художній оповіді митців, а також окреслення функцій розмовних форм імен персонажів в аналізованих текстах.

У статті використано загальнонаукові методи аналізу й синтезу, а також лінгвістичні - описовий, структурний, метод компонентного аналізу.

Виклад основного матеріалу

Розмовні явища віддавна були об'єктом розгляду історії літературної мови. Їх витлумачували як явища народнороз- мовності, оскільки предмет цієї галузі мовознавства - вивчення способів формування книжної мови на тлі взаємодії з усно-розмовною, що має ареальну та соціальну диференціацію. За визначенням Н. Гуйванюк, «розмовне мовлення - це реальне буття мови, мовлення, проголошене безпосередньо у процесі спілкування, не підготовлене заздалегідь, вимовлене вголос і спрямоване безпосередньо на слухача» (Гуйванюк, 2009: 7). Дослідження мови художнього твору в аспектах історії мови і стилістики пов'язане в теорії літературної мови також із кореляцією категорій «розмовність» і «народнорозмовність», для яких спільною основою є орієнтація на певну модель усного розмовного спілкування, що має територіальні, соціальні різновиди.

Функціонально-стилістична категорія розмовності - одна з визначальних у концепції розвитку літературної мови загалом і мови художньої прози зокрема. Саме вона акумулює моделі, способи, прийоми використання засобів стилізації розмовності та вектори їхньої модифікації, пов'язані з часово-просторовою динамікою літературно-мовного процесу.

Лексичні засоби стилізації розмовності як ключові складники вищезазначеної лінгвістичної категорії спрямовані на виконання номінативної, етнографічної та експресивно-виражальної функцій як загальних, так і власних назв. Із-поміж загальновживаних лексем із семантикою розмовності, що охоплює і стилістично нейтральні номінації з ознаками побутовості, у мові аналізованої прози зафіксовано побутовизми у статусі:а) загальновживаної утрадиційненої, питомої побутової лексики; б) новітніх лексем, що з'явилися в реєстрі побутовизмів відносно недавно - 10-20 років тому. За семантичними ознаками традиційні побутовизми - назви одягу, взуття, посуду, страв, напоїв, хатнього начиння, нескладних технічних пристроїв та сільського реманенту, приміщень і надвірних будов, рослин тощо. Новітня лексика - назви засобів гігієни, одягу, взуття, предметів китайського виробництва, сучасних марок легкових машин та машин спеціального призначення, магазинів, засобу зв'язку, тобто це номінації, що створюють мовно- предметне тло повсякденного життя українців.

Мова прози сучасних письменників Буковини, у якій утілено мовну картину світу буковинців, гуцулів і покутян, носіїв південно-західного наріччя, відображає особливості функціонально-стилістичного та мовно-естетичного навантаження розмовної лексики. Зокрема, важливу роль у художній оповіді відіграють власні назви, Мовознавці, по-різному формулюючи оцінки ролі та функцій модифікованих у текстах розмовних лексем, сходяться на тому, що вони виконують комунікативну, етнографічну та експресивно-виражальну функції (С. Бибик, 2010; С. Єрмоленко, 1967: 16; Зеленько, 1983; П. Гриценко, 1983: 36 та ін.).

Дослідники давно відзначали, що характерологічні засоби в наративних компонентах тексту особливо помітні в прозі на теми села і провінційного міста. Це творчість суспільно-політичної та побутової тематики (М. Матіос, Г. Тарасюк, Кожелянко, В. Михайловський), а також сатиричні твори (М. Лазарук, Г Тарасюк). Така жанрово-тематична диференціація також впливає на способи утворення власних імен-антропонімів і на їх стилістичне забарвлення.

У творах на теми буковинського сільського побуту саме розмовні форми офіційних імен створюють основу для стилізації колориту повсякденності в безпосередній комунікації персонажів за допомогою:

1) форм імен із суфіксом -к-, -ут-, -ичк-:

А молодшого, Назарка, силоміць на Донбас вивезли (МБС, с. 241); - Надько! Два по сто в одну тару, (І, с. 69); Тараска один раз била електрика (СД, с. 14); Васюта чомусь не носить свого онука в садок у одних штаненятах, а лиш загортає в коцик (СД, с. 5); Марусичка у щирості своїй утішено розхитує головою (МБС, с. 28);