Особові займенники у формах і регістрах французької мови: методичний коментар на тлі українськомовних компетенцій

кандидат філологічних наук, доцент кафедри загального мовознавства та іноземних мов Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" (Полтава, Україна)

Алла Болотнікова,

The article is attempt to analyze personal pronouns in the French language, in particular, special attention is paid to their stylistic usage. The topic was chosen due to the fact that pronoun dominates at all stages of learning any language, including French, is relevant both at the initial stage of learning a foreign language and at those stages when students are ready to perceive its pragmatic characteristics.

The purpose of the article is to find out peculiarities ofpersonal pronouns usage in written and spoken forms of the modern French language against the background of its main registers - standard, high, familiar and colloquial, to offer exercises based on students ' Ukrainian language competences.

Studying of stylistic functions of pronoun in the French language should be started by observing figurative usage of this part of the language in the native language - Ukrainian, which will contribute to a more precise structuring of the material and its successful assimilation. Information about the "nous etiquette", the honorable plural, historical comments about mixing forms "tu" and "vous" will be interesting.

Observing pronouns of the French language should begin with its written form, and end with the oral form. Students have to resolve the issue of usage of the pronoun "on" in both forms of the language, partitive pronouns, accompanied by personal ones, the implementation of specific pragmatic meanings by personal pronouns in the familiar register of the language, etc.

For better assimilation of the material, teacher can present various exercises, in particular, to determine a type of the interlocutor in presented examples, to search for equivalents of French phraseological units, to compare stylistic usage ofpersonal pronouns in forms and registers of the French language, to establish functions of influencing the interlocutor with the help of personal pronouns, etc.

The study confirms the fact that knowledge about personal pronouns will be incomplete if we do not take into account their functioning in written and spoken forms of the French language, its standard and familiar registers with regard to Ukrainian language competences. Stylistic material should be presented purposefully, representing wide usage of personal pronouns, their versatile pragmatics, which requires proper observation and commenting by students.

Key words: forms of the French language, registers of the French language, personal pronouns, stylistic functions of personal pronouns, pragmatics of pronouns.

Постановка проблеми. Особові займенники - це ті мовні одиниці, які домінують на початковому етапі вивчення будь-якої мови, зокрема і французької. Вони важливі для розуміння побудови французького речення, особливостей відмінювання французьких дієслів. Водночас уживання особових займенників у мові демонструє широкий спектр їх варіювання відповідно до форми мови - усної чи писемної, а також регістру - "вияву (різновиду) дискурсу (тексту), що сформувався під впливом ситуативного контексту в спілкуванні соціалізованих особистостей", "реалізації дискурсу (тексту) в конкретній конситуації спілкування, в основі котрої лежать імпліковані в комунікативній компетенції мовців правила (конвенції, звички) спілкування" (Бацевич, 2002: 320). Розуміння учнями специфічних стилістичних явищ, безперечно, тісно пов'язане з українсько- мовними компетенціями, тому вивчення теми буде доречним у старших класах, коли лінгвостилістичні і прагматичні явища стають пріоритетними в структурі мовознавчих дисциплін.

Аналіз досліджень. До функціонування займенників у формах і регістрах мови сучасні українські дослідники виявляють інтерес, проте спорадичний. Українських учених приваблюють передовсім теми реалізації особистими займенниками фамільярного відтінку (Кабакова, 2020), соціокультурний вияв їхнього чергування в мовленні (Ігнатова, 2014), тому тема, на наш погляд потребує розвитку й поглиблення знань.

Мета статті - з'ясувати особливості вживання особових займенників у письмовій та усній формах сучасної французької мови на тлі її основних регістрів - стандартного, високого, фамільярного та просторічного, запропонувати вправи з опорою на українськомовні компетенції учнів.

Виклад основного матеріалу. Сучасна французька мова представлена двома формами - усною та письмовою і чотирма регістрами. Останні в сучасних працях (див., наприклад, (Chollet, Robert, 2017; 2018), диференційовані на стандартний, високий, фамільярний та просторічний). Очевидно, що, як і в рідній мові, особові займенники демонструватимуть відмінності у вживанні залежно від форми чи регістру французької мови.

На початку ознайомлення з темою "Особові займенники у французькій мові" слід приділити певну увагу специфічному стилістичному функціонуванню цих лексико-граматичних категорій в українській мові. Можна бути впевненим, що почерпнута в результаті спільних дослідницьких дій інформація матиме фактор несподіваності, а тому дітей зацікавить, а вчителеві дасть змогу належним чином структурувати мовний матеріал і коректно його подати.

Так, в українській мові, як і у французькій, існують випадки переносного вживання особових займенників, і непоодинокі. Усім відомо, наприклад, що в науковому стилі функцію займенника "я" виконує займенник "ми" (так зване "етикетне ми" (Волкотруб, 2002:104)), реалізуючи конкретні текстові завдання: сприяти пом'якшенню дискусії (Kordic, 1999:126), виявити соціальне призначення автора (Ясакова, 2017:123), маніфестувати інклюзію, за умови якої в тексті експліковано діалогійність, тобто експліцитно зреалізовано зв'язок адресата з адресантом (Наєнко, 2012: 125): Ми закцентуємо увагу детальніше на цій проблемі; Ми вже порушували це питання в першому розділі; Як приклад ми розглянемо вживання прийменників у науковому стилі. Займенник першої особи "ми" може також уживатися в значенні інших осіб, найчастіше із семантикою другої особи однини і множини з метою створення відтінка поблажливості, співчуття. Пошанна множина в українській мові досить часто представлена другою та третьою особами множини, і цей стилістичний відтінок можна спостерігати в мовленні людей старшого покоління.

Вправа 1. Прокоментуйте стилістичне вживання особових займенників у таких прикладах:

Нам би хотілося детальніше розглянути це питання; - Як ми себе почуваємо? Добре? Я так і думала, - Поліна Іванівна підвела на Настю очі. - Ну чого мовчите? Погано спали? (Л. Романюк); Чого ви, тітко, смієтесь? (І. Карпенко-Карий); Вони [батько] інколи бувають-таки дуже добрі (М. Кропивницький).

З огляду на поданий матеріал, слід наголосити на скороченню побутування пошанної множини в сучасному українському середовищі (особливо в третій особі) та надати історичний коментар щодо політичної функції граматичної пари "ти - ви", яку спостережено у Франції під час революцій 1789-1795 рр. і пізніше. Учням цікаво буде дізнатися, що робесп'єрівці запровадили повсюдне вживання займенника "ти" замість пошанного "Ви", уважаючи це сигналом "достеменної рівності" й утвердженням "братерства", про що свідчить протокол засідання Революційного комітету департаменту Тарн:

1) слово "ви" у займенниках і дієсловах, коли йдеться про одну особу, викинути з мови вільних французів і в усіх випадках замінити на слово "ти";

2) у всіх актах, як публічних, так і приватних, писати, коли йдеться про одну особу, замість "ви", слово "ти".

3) цю постанову віддрукувати, опублікувати й розіслати всім народним товариствам та урядовим установам Тарнського департаменту (див. про це: (Фаріон 2013: 239)). Нині у Франції пошанне ви замість ти в розмовному варіанті функціонує досить рідко, лише під час звертання до невідомої особи.

По-різному використовували звертання "ти" і "ви" президенти Франції. Зокрема, надавали перевагу "vous" і Франсуа Міттеран, і Жак Ширак, а інцидент із займенником "tu", переконані дослідники, "став одним з визначальних щодо поразки Ніколя Саркозі в президентських виборах 2012 року" (Ігнатова 2014: 36).

1. Розглянувши граматичний матеріал про особові займенники рідної мови, варто продовжувати спостереження над ним у текстах французької. Логічним би було запропонувати учням спочатку зразки письмового варіанту французької мови. Цікавим відкриттям стане той факт, що на місці першої особи однини як форма скромності, замість займенника "nous", може функціонувати займенник "on": Dans cet ouvrage, on s'est efforce d'analyser les transformations sociologiques des dernieres annees. = Dans cet ouvrage, je me suis efforce d'analyser les transformations sociologiques des dernieres annees. = Dans cet ouvrage, nous nous sommes efforces d'analyser les transformations sociologiques des dernieres annees. Корисним буде пояснення стосовно узгодження (див: Chollet, Robert, 2018: 8)): якщо автором є жінка чи йдеться про кількох авторів, треба дотримуватися узгодження із займенником "on": On s'est efforcee...; On s'est efforce(e)s... .

Учні можуть також зробити висновки, що коли носії французької мови вагаються між вибором "tu" чи "vous", вони можуть використовувати займенник "on" у значенні другої особи. Примітно, що цей займенник превалюватиме тоді, коли мовець звертається до дітей чи до дорослих осіб, до яких виявляють інфантильне ставлення.

Вправа 2. Поясніть, хто міг би бути співрозмовником у цих прикладах:

Alors, on es en vacances?; On a ete bien sage aujourd'hui?; On se depeche; C'est a cette heure-la qu'on arrive?

У письмовій формі французької мови займенник on може бути помічений ще в таких випадках:

- якщо він позначає колективне "nous": On ne saurait trop insister sur l'obligation de respecter les delais. = Nous (l'entreprise, la societe) ne saurions trop insister sur l'obligation de respecter les delais;

- якщо він є складником фразеологічних одиниць, уживаних у письмовій французькій мові: Ne vous occupez pas des qu'en dira-t-on.

Вправа 3. Знайдіть українські відповідники французьких фразеологізмів:

On a souvent besoin d'un plus petit que soi; On n'attrape pas les mooches avec du vinaigre; On ne prete qu'aux riches; On ne fait pas d'omelette sans casser des oeufs; On ne peutpas etre a la fois au four et au moulin.

Порушуючи питання письмової форми французької мови та займенника "on", необхідно наголосити й на варіанті "l'on", що є можливим після голосної (насамперед після слів et, ou, o^ que, qui, quoi, si): Si l'on ajoute les frais de transport, l'operation n'est plus rentable. "L'on" є активним у реченнях перед дієсловами, які починаються афіксами con-, com: C'est ici que l'on conserve les archives nationales. Зазвичай "l'on" не фіксують ні на початку речення, ні після dont, ні перед словом, що починається з l.

Вправа 4. Поясніть можливість / неможливість уживання Гоп у таких прикладах:

Ce que l'on congoit bien s'enonce clairement; C'est une invention dont on parlera encore longtemps; Tout devient clair si on lit ce livre.

Аналізування зразків розмовного варіанту французької мови слід розпочинати з того факту, що в цьому різновиді мови досліджувані лексикограматичні одиниці je, tu, il, elle, on, nous, vous, ils, ells не завжди вимовляємо так, як пишемо, та і їхнє вживання може бути іншим, ніж у письмовій французькій.

Так, опрацьовуючи першу особу однини та множини, слід наголосити, що в усній формі французької мови займенник "je" досить часто задубльовують займенником moi на початку чи в кінці фрази: Moi, j'aimerais allez a Paris. J'aime l'architecture frangaise, moi. Цікавим фактом для учнів стане заміщення займенників "je" і "nous" займенником "on": Vous avez du mal a respire. On va soigner ga; Claire et moi, on va demenager.

Цікавлячись другою особою, школярам необхідно представити тексти, де займенник "on" може замінювати "tu" і "vous", коли йдеться про:

- дітей: Bonjour, mon petit gargon, on travaille bien a l'ecole?;

- мовця, що поводить себе як дитина (наприклад, у розмові між медсестрою та хворим): Bonjour, on a bien dormi cette nuit?;

- сумніви між вибором tu чи vous: Alors, on es ten vacances?

Можна звернути увагу й на той факт, що подеколи на місці "vous" функціонують займенники il, elle, ils, elles: Ces dames ont bien dejeune? Elles prendront un cafe?

Вправа 5. Порівняйте стилістичне вживання займенників другої особи в письмовому та усному різновидах французької мови.

Третя особа стане цікавою з таких позицій:

- якщо "on" є неозначеним займенником, він маркує третю особу (хтось, якісь особи, люди): On parle espagnole a Cuba. Слід узяти до уваги, що лише контекст зможе вирізнити, про яку особу йдеться - першу чи третю: On dine tard en Espagne (les Espagnols); On dine tard dans ma famille (nous);

- подеколи третю особу може репрезентувати займенник "tu": N'insiste pas, Luc. Je n'ai pas le temps de t'aider. Quand tu as un bebe de huit mois, tu n'es pas trop disponible. = N'insiste pas, Luc. Je n'ai pas le temps de t'aider. Quand on a un bebe de huit mois, on n'est pas trop disponible.

Студіюючи стилістичне вживання особових займенників, можна додатково розглянути їхню участь у синтаксичних конструкціях з особливим стилістичним маркуванням, зокрема таку:

- одним із способів акцентуації у французькому реченні є позиціювання елемента фрази на її початку, подеколи в кінці, та уточнення важливої функції цього елемента за допомогою займенника: Mon ordinateur, il commence a etre vieux;

- розділові займенники - moi, toi, lui, elle, nous, vous, eux, elles - можуть використовуватися в стандартній розмовній мові для висловлення протиставлення / зіставлення. Їх супроводжують у цьому разі відповідні особові займенники: Moi, je suis frangaise; mais mon mari, lui, il est espagnole. Попри те, що "on" є особовим займенником, у функції розділового займенника постає "nous": Vous, vous aimez parti en vacances a la mer; mais nous, onprefere la montagne. Трапляються випадки, коли іменник може розташовуватися між двома займенниками: Vous, les etudiants frangais, vous pouvez partir; mais vous, les etudiants ERASMUS, restez encore un peu;

- у фамільярному варіанті французької мови розділовий займенник не завжди маркує протиставлення / зіставлення. Він передовсім фокусуватиме наполягання та обійматиме позицію на початку чи в кінці речення: Et toi, tu es d'accord? Tu es d'accord, toi?

Вправа 6. Висловіть наполягання за допомогою розділових займенників moi, toi або vous у кінці речення.

J'ai froid. ^ J'ai froid, moi.

Tu le crois? ^

On ne vous dit jamais rien. ^

Vas-y! ^

Окреме місце в структурі заняття слід уналежнити займеннику "on" та його функціонуванню в усній та письмовій формах французької мови. Учні мають зробити висновок, що цей займенник уживаний передовсім у розмовному мовленні та може заміщувати всі особи, однак найчастіше він замінює займенник "nous": On a visite Paris. = Nous avons visite Paris та трохи рідше, у фамільярному регістрі, цей займенник постає у функції першої особи однини "je": On y va, on y va. = J'arrive. У письмовій французькій цей займенник неозначений і може замінювати quelqu'un, ils чи des personnes, les gens: En France, on boit du vin rouge avec le fromage. = En France, les gens boivent du vin rouge avec le fromage; Dans sa famille, on est tres sportif = Dans sa famille, ils sont tres sportifs.

Вправа 7. Чи треба узгоджувати прикметник або дієприкметник у таких реченнях?