Семантичні аспекти пареміологічного поля з компонентом батько в турецькій мові

Методом суцільної вибірки з низки паремійних словників було вибрано 36 паремій із зазначеним компонентом, побудовано паремійне поле і здійснено їх детальний семантичний аналіз.

The 36 paremias with the searched component were gathered by the continuous sampling method, the paremia field was built and all the gathered linguistic units were semantically analyzed.

The first micro field where the father is characterized as the main helper and mentor for his children contains 10 paremias. It is the biggest union. Father has a position of advisor and mentor in his children's life. A majority of this micro field's proverbs are focused on the relationships between father and son. The daughter is also obliged to obey to father and treat his words as an order but she learns from her mother's experience. In the micro field “responsible for his children's future” father is responsible for his children's future life but his attitude to the child depends on the gender giving more importance to the son. The micro field “financial support source” contains the paremias that demonstrate inheritance property relations between father and his children. There are micro fields that have the negative connotation. Father for the Turks can become the “dead weight and object for the disrespectful attitude” on the part of son. All the units of this micro field are situated on the periphery. The micro field “the only for everyone” is the smallest one. It contains just two units that is 5,6% of the total number of the gathered paremias.

Key words: paremia, paremia field, field ore, periphery, micro field, semantic analysis.

Вступ

Постановка проблеми. У сучасному мовознавстві мова вивчається в нерозривному зв'язку з людиною, її мисленням, свідомістю, аналізуються мовні факти разом з мовною особистістю. Також інтерес становить вивчення мови крізь призму її національно-культурних особливостей, що відображають характерні для культури народу носія явища. Це передбачає аналіз мовних одиниць, що конденсували весь складний комплекс культури і психології народу, неповторний спосіб його мислення. Подібний погляд пояснює невичерпний інтерес лінгвістів до багатого спадку, що втілений у фразеологічному фонді певного етносу.

Паремії не становлять собою новий об'єкт для лінгвістичного дослідження, вони вивчалися в різних аспектах. Різноплановість вивчення паремійного фонду мов світу пов'язана передусім з тим, що паремія є не лише складною знаковою одиницею, але і своєрідним фольклорним витвором. Тому паремія має як власне лінгвістичні, так і загальнофілологічні аспекти розгляду.

Досліджувати паремії можна з різних поглядів, проте одними з найрезультативніших з погляду семантики і міждисциплінарних векторів науки, на межі яких, як відомо, опинилася лінгвістика наприкінці ХХ століття, є вивчення паремійного пласту певної мови в рамках «польових» досліджень. Аналіз поля або його частини дозволяє систематизувати уявлення про певний шар лексичних одиниць, об'єднаних спільним компонентом, а також отримати уявлення про аспектуальну структуру цих лексем для певної мови.

Аналіз досліджень. Проблеми системної організації лексичного складу, семантики стали об'єктом дослідження у працях вітчизняних (О. О. Потебні, В. С. Ващенка, Л. А. Лисиченко, В. М. Русанівського, О. О. Тараненка, М. П. Кочер- гана, О. Д. Огуя, С. П. Денисової, А. М. Шамоти тощо) і зарубіжних мовознавців (Й. Тріра, В. Порцига, Л. Вайсгербера, Є. Куриловича, О. І. Смирницького, Ю. Д. Апресяна, С. Г Бере- жана, Г С. Щура, Л. О. Новикова, М. В. Нікітіна, О. Г. Скворцова, А. Шаффа, В. Дорошевського, А. Вежбицької, С. Г. Шафікова та інших).

Дослідження турецьких паремійних польових структур з певною компонентою можна прослідкувати у працях М. Ф. Алкаїша, Х. Зюльфікара, Д. Кайї, А. Аксоя та інших.

Подібний інтерес до досліджень семантичних полів, паремійного фонду мови, культури та свідомості етносу загалом дозволяє говорити про актуальність обраної теми дослідження.

Фразеологи справедливо стверджують, що паремії слугують засобом освоєння емпірично пізнаваної дійсності і її оцінки, що представлена у образах-еталонах, які мають безпосереднє відношення до умов життя носіїв мови, їх культури, оскільки «мова фразеологізмів несе у собі віддзеркалення духовної і матеріальної культури народу» (Маслова, 2004: 120).

Типічність образів, які формують когнітивну структуру паремій, їх функціонування у складі символів, еталонів світогляду, - це результат колективного внутрішньо флективного досвіду етноса. Образний зміст прислів'їв слугує ключем для культурно-національної інтерпретації, оскільки відображає характерні особливості етнічного світогляду (Телия, 1981: 249).

Як зазначає Н. Ф. Алефіренко, прислів'я і приказки - це вирази, що є надзвичайно близькі до предметного світу, що оточував селянина, тому вони мають свій відносно стійкий набір денотатів, у який входять:

- фізичні і матеріальні сутності із найближчого «господарського оточення»;

- абстрактні сутності, сприйняття і оцінка яких є дуже важливими для культурного середовища (Алефиренко, 2009: 178).

За О. О. Селівновою, денотат у семантиці розглядають як клас предметів, що має однакові ознаки, або як сукупність ознак класу предметів, що ототожнює його з відповідним значенням сигнифіката. Денотат також кваліфікують як понятійне ядро, позбавлене суб'єктивних відтінків: оцінки, емотивності, експресивності, функціонально-стилістичної забарвленості, - хоч не завжди межа між ними є чіткою та прозорою (Селиванова, 2008: 114).

Як компонент лексеми денотат протиставляють, з одного боку, сигніфікату (поняттю), а з іншого боку, референту - конкретному, реалізованому в даному контексті і у певній мовній ситуації денотативному значенню лексеми (Алефиренко, 2009: 270).

Розмежування денотата як «об'єкта реального світу» і сигніфікату як «специфічної мисленнє- вої сутності» (Степанов, 1985: 276) дає можливість відділити денотативний аспект семантичного аналізу від сигніфікативного. Так, текст прислів'я має досить прозору внутрішню форму, що утворена шляхом взаємодії денотатів. Водночас текст прислів'я часто вербалізує ряд понять, що не мають у своїй структурі лексичного втілення: Ніжні руки завжди в мозолях (праця - лінь); Молоді ростуть, а старі старіють (доля) і так далі.

Використовуючи поняття денотативного простору у контексті паремійного фонду, ми можемо говорити про певний простір прислів'їв і приказок, що представлений передусім системою узагальнених образів реальної дійсності, що постійно відтворюється в текстах паремій. Дійсно, прислів'я і приказки здатні відтворювати коло найбільш важливих для народної культури понять, відповідно, аналіз денотативного простору премій дозволяє розглянути основні «предметні» сутності, що відображені в національній мовній картині світу.

Мета дослідження - визначення семантичних особливостей паремій поля з компонентом БАТЬКО в турецькій мові.

Для того, щоб досягнути поставленої мети, слід виконати такі завдання:

— побудувати структуру і визначити склад пареміологічного поля з компонентом БАТЬКО в турецькій мові;

— визначити семантичні особливості складників обраного поля.

Методами дослідження слугують: метод компонентного аналізу та описовий метод, а також метод суцільної вибірки.

Матеріалами для цієї наукової розвідки є тлумачний словник турецької мови, турецькі словники фразеологізмів і паремій, словник афоризмів турецької мови, а також Великий український фразеологічний словник та довідники з прислів'їв і приказок української мови.

Виклад основного матеріалу

У процесі побудови пареміологічного поля ми дотримуємося традиційного погляду на його структуру і виділяємо ядро, центр і периферію. Ядром називається одиниця, яка виражає його загальне значення, архісему. Центр поля утворюють одиниці з меншою кількістю диференційних семантичних ознак. Мовні одиниці, що знаходяться на периферії, володіють більш складним, насиченим, спеціалізованим змістом і тісно взаємодіють з членами суміжних полів.

За словами І. А. Стерніна, ядро консолідується навколо компонента домінанти, периферія має зонну організацію; ядерні конституанти найбільш спеціалізовані для виконання функцій поля, систематично використовуються, виконують функції поля найбільш однозначно, більш частотні порівняно з іншими конституантами і є обов'язковими для поля (Стернин, 2010: 104). Перехід від ядра, приядерної області до периферії здійснюється поступово.

Ядро семантичного поля БАТЬКО утворює ядерна лексема Baba. Внутрішня структура поля представлена у вигляді кореляцій, що зв'язують семантичні одиниці.

Периферійна зона утворена суміжними поняттями, що функціонують як квазісиноніми - peder, moruk. прислів'я паремійний турецький батько

Розглядаючи ядерну зону досліджуваного поля, як імені (родової семи або гіперсеми) семантичного поля, що нас цікавить, була обрана лексема Baba, оскільки вона має здатність легко виводити загальне значення, дає можливість бачити склад поля, не є терміном або емоційно забарвленою одиницею, досить частотна за своїм використанням, має певний денотат, відповідно, відповідає всім вимогам, які висувають до імені поля (Караулов, 1976: 138).

Для визначення архісеми поля слід розглянути словникові дефініції ядерних елементів поля.

Baba:

1. Qocugu olan erkek, peder (Чоловік, у якого є дитина);

2. Qocugun dunyaya gelmesinde etken olan erkek (Чоловік, який спричинив появу дитини на світ);

3. Qati mertegi (Корпусний брус);

4. Bir ulkeye veya bir topluluga yararli olmu§ kimse (Той, хто приніс користь власній країні або землі);

5. Anlayi§li, iyi huylu erkek (Розуміючий хлопець з гарним характером);

6. Silah kagakgiligi, kara para aklama ve uyu§turucu madde ticareti vb. kirli ve gizli i§ler yapan getenin ba§i (Голова банди, яка займається торгівлею зброї, відмиванням грошей, незаконною торгівлею наркотиків тощо);

7. Koruyucu, babalik duygulari ile dolu kimse (Захисник, той, хто сповнений батьківськими почуттями);

8. Ata (Батько, старійшина);

9. sifat Qok kaliteli, ustun nitelikli (Дуже якісний, добротний);

10. Tarikatlarin bazisinda tekke buyugu (Голова будинку в деяких сектах);

11. Bu gibi kimselere verilen unvan (Ім'я, яким називають таких людей);

12. denizcilik Gemi veya iskelede halatin takildigi yuvarlak ba§li iri demir, aga? veya beton dikme (у мореплавстві - Основна кругла металева, дерев'яна або бетонна насадка, яка кріпиться на кораблі чи пристані);

13. mimarlik Bir merdivende, tirabzanin sahanlikla birle§tigi yerde bulunan dikey oge (у архітектурі - Вертикальний елемент у сходах, який об'єднує перила зі сходами).

Ata:

1. isim Baba (Батько);

2. Dedelerden ve buyukbabalardan her biri (Дід або прадід);

3. Ki§inin ge?mi§te ya§ami§ olan buyukleri (Предки).

Виходячи з вищенаведених дефініцій, архі- семою поля можемо вважати «чоловік по відношенню до власних дітей, що має позитивний образ». Що стосується значень специфічних і вузькоспеціалізованих, то ми можемо стверджувати, що вони є також вкрай важливими для номінативної системи турецької мови і несуть у собі непряме значення головування у певній функції. Проте дані денотати не є об'єктом нашого дослідження. Таким чином, до ядра семантичного поля входять 2 одиниці: ім'я поля - baba і його синонім аїа. Названі лексеми є нейтральними і найчастіше використовуються. Критерієм для виявлення центра поля і його периферії послугував принцип частотності і денотативний зміст лексем.

Одиниці, що утворюють обране нами пареміо- логічне поле, функціонують у складі мікрополів, які дозволять у подальшому реконструювати концепт БАТЬКО у лексико-системному варіанті його представлення. Для більшості таких об'єднань характерною є наявність ключових слів, які мають узагальнене значення і складають цент мікрополя. На периферії розташовуються одиниці з більш спеціалізованим значенням, які входять в інші семантичні об'єднання. Одиниці, що складають певне мікропіле, можуть об'єднуватися в групи і підгрупи, що зайвий раз свідчить про польову організацію системи мови.

Розглянувши весь зібраний паремійний матеріал (36 одиниць), нами було визначено, що у складі пареміологічного поля БАТЬКО в турецькій мові можна виділити п'ять мікрополів (на основі денотативного значення лексем):

— наставник і головний помічник;

— гарант майбутнього дітей;

— джерело фінансової допомоги;

— тягар і об'єкт зневажливого ставлення;

— єдиний для кожного.

Таким чином, до мікрополя «Наставник і головний помічник» ми включили такі паремії:

Baba himmet, ogul hizmet - Батько словом, а син ділом (досл. Батько - підтримка, син - служба); Babanin sanati ogla mirastir - У батька-умільця й син умілим виростає, Батько - рибак, і діти в воду дивляться (досл. Батьківське ремесло - сину спадок); Oglan babadan ogrenir sofra aqmayi, kiz anadan ogrenir biqki biqmeyi - Батьківський досвід - дітям наука (досл. Син вчиться від батька, як приймати гостей, а дочка вчиться від матері кравецтву); Baban bana ogut varirken, ben inek gozunde kirk sinek saydim - Батьківське слово виконуй до скону (досл. Твій батько дав мені настанову, і я нарахував сорок комарів у оці корови); Baba, bir hirsiz tuttum, al da gel, gelmiyor, birak ta gel, birakmiyor - Батько, я грабіжника спіймав! - То схопи й веди сюди! - Він не йде. - То залиш та йди сюди! - Він не пускає!; Atalar sozunu tutmayani yabana atarlar - Не слухати батька - зрадити батьківщину (досл. Той, хто не дотримується батьківського слова, стріляє в батьківщину); Baba dostu ogula mirastir - Своїх друзів наживай, а батьківських не втрачай (досл. Друг батька - сину спадок); Anan gibi saq buyutecegine, baban gibi biyik buyut - Замість того, щоб виростити волосся як у матері, відрости бороду як у батька ; Baba du^mani, ogul dostu olamaz - Ворог батька сину не друг; Baba akliyla adam adam olmaz - Дурному сину і рідний батько розуму не додасть (досл. Батьківським розумом людиною не станеш ).

Мікрополе «гарант майбутнього дітей» складається з таких паремій:

Atalar qikarayim der tahta, doner dola^ir gelir bahta - Рад би до дітей небо прихилити та зорями вкрити (досл. Батьки сказали, що допоможуть, а все вирішує доля); Anan turp, baban §algam, sen iqinde gulbe §eker - Все найкраще - дітям, Не доспи, не доїж, а дитину потіш (досл. Матері - редис, батькові - ріпу, а ти - у варені з троянд); Baba oglunun fenaligi istemez - Батьківське слово задарма не мовиться (досл. Батько сину поганого не побажає);Baba koruk (erik) yer, oglunun di§i kama^ir - Батьки кисле поїли, а у діток оскома (досл. Батько їсть зелену сливу, а його син набиває собі оскому на зубах); Katira `baban kim?' demi^ler, `dayim at' demi§ - У впертого запитали про батька, а він відповів, що його дядько - кінь; Baba ekmegi zindan ekmegi, koca ekmegi meydan ekmegi - Батько глядить дочку до вінця, а чоловік - до кінця (досл. Батьківський хліб - з комори, а хліб чоловіка - з площі); Baba vergisi gorumluk, koca vergisi doyumluk - Батьківський подарунок - для показу, а подарунок чоловіка - для насищення.

До мікрополя «джерело фінансової допомоги, спадку» включені такі одиниці:

Baba mall tez tukenir, evlat gerek kazana - Батьківський спадок не бездонний (досл. Батьківське майно швидко закінчується, для накопичення треба дитина); Babasindan mal kalan, mertegi iqinden bitmi§ sanir - Той, хто успадкував від батька майно, думає, що воно закінчується під дахом; Bag (incir) babadan, zeytin dededen kalmali - Виноградник (інжир) має залишатися від батька, а олива - від діда; Babadan miras kalir, adamlik kalmaz - Шуба-то батьківська, а гідність має бути своя (досл. Від батька залишається спадок, а гідність не залишається); Baba mirasi yanan mum gibidir - Батьківський спадок швидко витрачається (досл. Батьківський спадок подібний до згораючої свічки); Babadan mal kalir, kemal kalmaz - Син мій, а розум у нього свій (досл. Від батька залишається спадок і не залишається достоїнства); Akilli oglan neyler ata malini, akilsiz oglan neyler ata malini - Достойний син на батьківське майно не зазіхає; Ata mall mal olmaz, kendin kazanmak gerek - На батьківське майно не зазіхай, про власне думай (досл. Батьківське майно - не майно, ти сам маєш заробити); Babayla oglanin pabucu bir olunca evde kavga eksik olmaz - Коли у батька й сина одні чоботи, сварок не уникнути.

Мікрополе «тягар і об'єкт зневажливого ставлення» формується з таких паремій:

lyi evlat babayi vezir, kotu evlat rezil eder - Діти - дітям різниця, Діти хороші - батьку-матері вінець, діти погані - батьку-матері кінець (досл. Гарна дитина батька вихваляє, а погана - соромить); Qngeneye beylik vermi^ler, once babasini asmi§ - Він і батька рідного продасть, Діти підросли - батька розстріляли (досл. Скупому дали бейлік і він спершу повісив батька); Besledik buyuttuk danayi, §imdi tanimaz oldu anayi babayi - Батьків забудеш, а їсти - ні (досл. Ми кормили й виховували теля, а зараз воно забуло своїх батьків); Babaya dayanma, kariya guvenme - Не покладайся на батька й не довіряй дружині; Baba ogluna bir bag bagirmi§, ogul babaya bir saklim uzum vermemi§ - Коли у батька й сина одні чоботи, сварок не уникнути; Bir baba kirk (dokuz) ogul (evladi) beslemi§, kirk (dokuz) ogul (evlat) bir babayi beslememi§ - Рідних багато, а пообідати нема в кого (досл. Один батько кормить дев'ять (сорок) синів, а дев'ять (сорок) синів одного батька не кормлять).

Мікрополе «єдиний для кожного» має у своєму складі такі одиниці:

Babasi olen bey, anasi olen kadin olur - Той, в кого помер батько, стає чоловіком, а та, у кого померла мати, - жінкою; Karga (saksagan) mandayi babasi hayrina bitlemez - Кожній дитині - свій батько, Своя хата - своя стріха, свій батько - своя втіха (досл. Сорока не шукатиме бліх у батька буйвола).

Усі вищезгадані елементи пареміологічного поля БАТЬКО не є незалежними в рамках цього поля. Тісно переплітаючись одне з одним, вони становлять собою єдину динамічну систему. Кожен елемент поля можна зрозуміти за допомогою іншого або навіть тільки в рамках іншого.

Обговорення результатів дослідження. Як відомо, паремії - це вирази, що є надзвичайно близькими до предметного світу, який оточує людину. Тому вони мають свій, відносно стійкий набір денотатів, до якого входять фізичні і матеріальні об'єкти з найближчого оточення, сприйняття і оцінка яких є важливою для культурного середовища.

Розрізняють два аспекти семантичного аналізу: денотативний і понятійний. Текст прислів'я має досить прозору внутрішню форму, що утворена взаємодією денотатів. Водночас текст прислів'я нерідко вербалізує ряд понять, що не мають у його структурі лексичного втілення (Байжанова, 2007).

Як зазначалося вище, денотативний аналіз паремій передбачає визначення складу тематичної групи, в межах якої регулярно використовуються тематично організовані групи денотатів.

Понятійний компонент лексичного значення відіграє надзвичайно важливу роль у вираженні сенсу паремій. Аналіз понятійної основи тексту прислів'їв дозволяє розглядати їх значення з урахуванням взаємодії у тексті різних понять (Никифорова, 2006: 105).

Таким чином, на основі побудованого пареміологічного поля ми здійснили семантичний аналіз кожного з мікрополів.

У першому мікрополі, де батько виступає головним помічником і наставником для власних дітей, було зафіксовано 10 паремій, які об'єктивують його назву. Це найчисленніше об'єднання з усіх визначених нами мікрополів, відсоткова частка якого становить 27,8% від загальної кількості паремій, що входять до семантичного поля.

Окрім того, що батько виступає наставником і порадником у справах і житті для власних дітей (Baban bana ogut varirken, ben inek gozunde kirk sinek saydim - Батьківське слово виконуй до скону і т. ін.), він ще є і учителем для своєї дитини, передає їй своє ремесло, справу всього свого життя:

Babanin sanati ogla mirastir- У батька-умільця й син умілим виростає, Батько - рибак, і діти в воду дивляться (досл. Батьківське ремесло - сину спадок).

Для турків авторитет батька є настільки високим, що непокору його словам можна розцінювати як зраду Батьківщині. Про це свідчить наступна паремія:

Atalar sozunu tutmayani yabana atarlar - Не слухати батька - зрадити батьківщину.

Досить специфічною ознакою для українського менталітету, проте характерною для турецького, є поділ власних дітей за гендерною приналежністю. Більшість турецьких прислів'їв і приказок цієї групи акцентують увагу мовця на зв'язок батька і сина. Дочка також має слухатися батька і розцінювати його слова авторитетними, однак навчається всьому і переймає майбутній досвід від матері:

Oglan babadan ogrenir sofra aqmayt, kiz anadan ogrenir biqki biqmeyi - досл. Син вчиться від батька, як приймати гостей, а дочка вчиться від матері кравецтву.

Слід також зазначити, що дві останні семантичні особливості розташовуються на периферії семантичного поля, адже зачіпають суміжні поняття мати і батьківщина, що зайвий раз свідчить про неабияку міцність і переплетеність польових семантичних структур у мові.

Таким чином, проаналізувавши це мікропіле, ми можемо дійти висновку, що для турків батько є беззаперечним авторитетом, учителем, головою родини, він акцентує більшу увагу на вихованні сина, і вага його слів порівнюється з присягою Батьківщині.

Наступне мікрополе «гарант майбутнього дітей» демонструє, що батько турбується за подальшу долю власних нащадків і несе за неї відповідальність:

Baba oglunun fenaligi istemez - Батьківське слово задарма не мовиться (досл. Батько сину поганого не побажає).

Проте, як і в попередньому мікрополі, за сина він турбується більше, адже за турецько-мусульманськими традиціями донька після весілля переходить під повну опіку власного чоловіка:

Baba ekmegi zindan ekmegi, koca ekmegi meydan ekmegi - Батько глядить дочку до вінця, а чоловік - до кінця (досл. Батьківський хліб - з комори, а хліб чоловіка - з площі).

Тож у цьому мікрополі ми спостерігаємо відповідальність батька за подальше життя власних дітей і гендерне розрізнення такої відповідальності по відношенню до своїх нащадків, у якій син виступає більш «важливою фігурою».

Мікрополе, що об'єднане спільною назвою «джерело фінансової допомоги, спадку», включає у себе всі паремії, що показують майнові відносини спадщини між батьками і дітьми. Серед основних семантичних особливостей можемо виділити:

- скінченність батьківського спадку (Baba mirasi yanan mum gibidir - Батьківський спадок швидко витрачається);

- його беззаперечну важливість для майбутнього благополуччя сина (Bag (incir) babadan, zeytin dededen kalmali - Виноградник (інжир) має залишатися від батька, а олива - від діда);

- важливість ролі сина у збереженні і примноженні спадку батька (Babadan mal kalir, kemal kalmaz - Син мій, а розум у нього свій (досл. Від батька залишається спадок і не залишається достоїнства)).

Серед виділених нами мікрополів є і такі, що несуть у собі негативну конотацію. Так, батько для турків може стати «тягарем і об'єктом зневажливого ставлення» з боку сина. Варто зазначити, що всі елементи цього об'єднання знаходяться на периферії поля, оскільки не так характеризують батька, як описують відношення дітей до нього.

Проте слід зазначити, що подібне ставлення спостерігається винятково з боку дітей невихова- них та безсовісних:

Bir baba kirk (dokuz) ogul (evladi) beslemi§, kirk (dokuz) ogul (evlat) bir babayi beslememi§ - Рідних багато, а пообідати нема в кого (досл. Один батько кормить дев'ять (сорок) синів, а дев'ять (сорок) синів одного батька не кормлять).

Найменшим за чисельністю є мікрополе «єдиний для кожного». Воно представлене лише двома одиницями, що становить 5,6% від загальної кількості зібраних нами паремій. Ці паремії показують, що батько є незамінним, і його роль ні на кого перекласти не можна.

Попри нечисельність такого об'єднання, не слід занижувати важливість його значення. Мала кількість одиниць, на нашу думку, пов'язана з очевидністю цієї ознаки, яка виводиться навіть із словникової дефініції і змісту архісеми.

Висновки

Отже, провівши семантичний аналіз елементів пареміологічного поля з обраним компонентом, ми мали змогу зробити висновки про його структуру і визначили, що ядерна зона має центральну та периферичну частини, до яких входять чотири лексичні одиниці, які об'єктивують безпосередню номінанту компоненту, а також дослідили периферію самого поля і описали його ієрархічну структуру з погляду чинника наближеності чи віддаленості паремійного мікрополя до ядра.

Теоретична цінність запропонованого дослідження полягає у тому, що воно розширює уявлення про зміст та частину сфери лексичного фонду з компонентом БАТЬКО у турецького народу. Результати й висновки роботи можуть стати підґрунтям для моделювання й аналізу інших семантичних полів, що сприятиме поглибленню знань про організацію ментального лексикону та його зв'язок із національною свідомістю, характером, культурою народу.

Список використаних джерел

1. Алефиренко Н. Ф. Фразеология и паремиология. Москва: Флинта: Наука, 2009. 344 с.

2. Байжанова Н. Р О подходах к изучению пословиц. URL: http://www.philology.nsc.ru/elib/data/Articles/ Baizanova_2007_o_podhodah.pdf.

3. Караулов Ю. Н. Общая и русская идеография. Москва: Наука, 1976. 234 с.

4. Маслова В. А. Когнитивная лингвистика. Москва: Тетрасистемс, 2004. 265 с.

5. Никифорова Ю. Н. К вопросу о разграничении пословиц, поговорок, лозунгов, максим, афоризмов и сентенций. Вестник Башкирского университета. 2006. №4. С. 106-108.

6. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика (напрями та проблеми). Полтава: Довкілля-К, 2008. 710 с.

7. Степанов Ю. С. В трехмерном пространстве языка (семиотические проблемы лингвистики, философии и искусства). Москва: Наука, 1985. 335 с

8. Стернин И. А. Типы значений и обыденное языковое сознание. Язык и общество в зеркале культуры: материалы международной научной конференции. Астрахань, 12-13 октября 2010 г. Издательский дом «Астраханский университет»: 2010. С. 101-109.

9. Телия В. Н. Типы языковых значений: Связанное значение слова в языке. Москва: Наука, 1981. 269 с.

References

1. Alefirenko N. F. (2009). Frazeologiya i paremiologiya [Phraseology and Paremiology]. Moscow: Flinta: Nauka. 344 p. [in Russian].

2. Bayzhanova N.R. (2007). O podhodah k izucheniyu poslovits [About Approaces To Proverbs Studing]. URL: http://www.philology.nsc.ru/elib/data/Articles/Baizanova_2007_o_podhodah.pdf. [in Russian].

3. Karaulov Y. N. (1976). Obschaya i russkaya ideografiya [General and Russian Ideography]. Moscow: Nauka. 234 p. [in Russian].

4. Maslova V. A. (2004). Kognitivnaya lingvistika [Cognitive Linguistics]. Moscow: Tetrasistems. 265 p. [in Russian].

5. Nikiforova Y. N. (2006). K voprosu o razgranichenii poslovits, pogovorok, lozungov, maxim, aforizmov i sententsiy [About Difference Between Proverb, Saying, Slogan, Maxim, Aphorism Notions]. Vestnik Bashkirskogo universiteta - Bashkir University Bulletin, 4, 106-108. [in Russian].

6. Selivanova O. O. (2008). Suchasna lingvistyka (napryamky ta problemy) [Modern Linguistics (Areas and Problems)]. Poltava: Dovkilya-K. 710 p. [in Ukrainian].

7. Stepanov Y. S. (1985). V trehmernom prostranstve yazika (semioticheskiye problemi lingvistiki, filosofii i iskusstva) [In Three-Dimentional Language Area (Semiotical Problems of Linguistics, Philosophy and Art)]. Moscow: Nauka. 335 p. [in Russian].

8. Stemin I. A. (2010). Tipi znacheniy i obidennoye yazikovoye soznaniye [Types of Notions and Ordinary Language Consciousness]. Yazik i obschestvo v zerkale kulturi - Language and Society in Cultural Mirror. International scientific conference proceedings. Astrahan, 12-13^th October 2010. “Arhangelskiy Universitet” Publishing House. 101-109. [in Russian].

9. Teliya V. N. (1981) Tipi yazikovih znacheniy: Svyazannoe znacheniye slova v yazike [Language Meaning Types: Connected Word Meaning in Language]. Moscow: Nauka. 269 p. [in Russian].

Размещено на Allbest.ru