Номінація атмосферних опадів, процесів та понять, пов’язаних із замерзанням води

Размещено на http://www.allbest.ru/

Номінація атмосферних опадів, процесів та понять, пов'язаних із замерзанням води

Ю.К. Каліщук (Онищенко)

На матеріалі східностепових говірок сіл Гусарка, Більманка Запорізької області та села Темрюк Донецької області досліджено назви атмосферних опадів, що виникають у результаті замерзання води.

Описано найменування на позначення перших опадів снігу восени, занесеної снігом дороги, лапатого снігу, сніжної зими, назви глибокого, пухкого розсипчастого снігу, завірюхи, хуртовинного дня, снігопаду без вітру, намету, гірки снігу, сніжинки, ожеледиці, шару снігу на корі дерев, великої крижини, бурульки, льоду, замерзлої води, інію, мілкого граду, явища ковзання (катання) на льоду, намерзання снігу та ін. Завдяки коментарям місцевих жителів виявлено коло репрезентантів, пов'язаних із водою у твердому стані, з'ясовано специфіку деяких назв та різновидів певних явищ тощо.

У складі окресленої тематичної групи лексики виявлено загальновживані лексеми або їхні фонетичні, словотвірні, морфологічні варіанти: бу'рул'ка, за'мет, куч'у'гура, ожеи'ледиц'а, плис'ти, ч'а'лапати та ін.; запозичення з контактних мов: су'п'олка (і фонетичний варіант су'п'елка), со'сул'ка (і фонетичний варіант соа'сул'ка), суг'роб, м'і'т'ел', конструкціїза'м'орзл'і 'вокна, нар'ісу'вала з'і'ма та ін. Засвідчені номінації здебільшого одно- та двокомпонентні, рідше - описові конструкції.

Щодо назв, які мають відповідники в інших діалектах, виявлено паралелі з тотожним (метіль `хуртовина', валити `сніжити', перемот `перемет', л'од `лід' та ін.) і відмінним (суровий `сирий, не зварений', `вогкий', `суворий, вимогливий до себе й до інших', перемет `рибальська снасть з багатьма гачками, яку встановлювали поперек течії', рісувати `робити складки у спідниці, платті; гофре', `домислювати, навіювати собі щось' та ін.) значеннями.

Ключові слова: діалект, атмосферні опади, українські східностепові говірки, сема, маніфестант, замерзла вода.

NOMINATION OF ATMOSPHERIC PRECIPITATION, PROCESSES AND CONCEPTS RELATED TO WATER FREEZING

Kalishchuk (Onyshchenko) Y. K.

Names of atmospheric precipitation resulting from water freezing were studied on the examples of eastern steppe dialects of the villages: Husarka, Bilmanka of the Zaporizhzhia region and the village of Temryuk of the Donetsk region.

The article describes names for the first fall of snow in autumn, a snow-covered road, shovelful snow, snowy winter, names of deep, loose snow, blizzard, snowfall without wind, tent, snow slide, snowflakes, icicles, a layer of snow on tree bark large icicles, icicles, ice, frozen water, frost, small hail, the phenomenon of sliding (skating) on ice, freezing of snow, etc. The comments of residents contribute to a circle of representatives associated with water in the solid state. The study clarifies the specifics of some names and varieties of certain phenomena, etc.

Commonly used lexemes or their phonetic, word-forming, morphological variants were found in the thematic vocabulary group: bu'rulka, za'met, kuchu'hura, ozhey'ledytsa, plys'ty, cha'lapaty, etc.; borrowings from contact languages: suUpolka (phonetical variant - su'pelka), so'sulka (phonetical variant - soa'sulka), suh'rob, mi'tel, constructions za'morzli 'vokna, narisu'vala zi'ma, etc. Certified nominations are mostly one- and two-component, less often descriptive constructions.

Concerning the names that have counterparts in other dialects, parallels with the identical (metil `khurtovyna', valyty `snizhyty', peremot `peremet', lod `lid', etc.) and distinctive (surovyi `raw, uncooked', `stern, demanding of oneself and others', peremet `a fishing tackle with many hooks, which was set across the stream', draw `make folds in a skirt, dress; corrugation', `invent, suggest something to oneself', etc.) values have been found.

Keywords: dialect, atmospheric precipitation, Ukrainian eastern steppe dialects, seme, manifestant, frozen water.

Постановка наукової проблеми

Загальновідомо, що вода в природі існує в трьох основних станах: рідкому, твердому та у вигляді пари, хоча вчені виділяють понад 20 станів води, із яких 14 - вода у замерзлому стані. Та вода, що випадає з хмар на земну поверхню в рідкому чи твердому стані, і є атмосферними опадами. До твердого стану води в природі належить лід, який за однакової кристалічної структури має багато різноманітних форм: бурульки, що висять на дахах споруд, кірка льоду на водоймах, сніжна крупа тощо. Відповідно в діалектах існує чимало найменувань цих явищ, а отже, їх варто систематизувати й описати.

Говірки, обрані для аналізу, - нової формації. У другій половині XVIII ст. землі Приазов'я було включено до Російської імперії, одночасно розпочалось активне освоєння цієї території вихідцями з різних країв. 1807 р. мешканці Краснинського повіту Смоленської губернії обрали місце для поселення в Катеринославських степах, де було засновано чотири села: Гусарка,

Більманка, Гайчур, Темрюк. Окрім смоленських, тут оселялися тульські, орловські та могилівські селяни й ремісники, із-поміж перших була невелика кількість білорусів, поляків та євреїв. 1841 р. на землях Північного Приазов'я було дозволено оселитись і малоземельним українцям із Харківщини, Полтавщини, Чернігівщини, а також із західних губерній [21: 8, 11]. Усе це визначило колорит місцевих говірок.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

назва опади фонетичний словотвірний

Метеоназви стали колом наукових зацікавлень і вітчизняних, і зарубіжних лінгвістів. Метеолексику українських говірок досліджували М. Гурін [6], О. Васянович [2-3], Н. Гаврилюк [4], О. Могила [11-13] та ін. Деякі лексико-семантичні групи метеономенів української та англійської мов студіювали Т. Мизин [10] та ін., англійської, німецької та інших європейських мов - Й. Гжега [22], A. Оберлін [24] та ін., польської - B. Купішевський [23] та ін.

Мета дослідження - опис номінацій атмосферних опадів та понять, пов'язаних із замерзанням води, на матеріалі східностепових говірок сіл Гусарка, Більманка, Темрюк. Визначена мета передбачає розв'язання таких завдань: 1) зафіксувати відповідні репрезентанти та пов'язані з ними поняття; 2) з'ясувати функційну активність і структурно-семантичні особливості найменувань; 3) визначити лексико-семантичні паралелі в інших діалектах.

Виклад основного матеріалу дослідження з обґрунтуванням отриманих наукових результатів

В аналізованих говірках зафіксовано значну кількість номінацій атмосферних опадів, процесів та понять, пов'язаних із замерзанням води, із-поміж яких засвідчено найменування на позначення снігу, льоду, ожеледиці, бурульки, граду, інію та ін.

Поняття `перші опади снігу восени' представлено словосполученням 'першиї сн'іг (н. пп. 1, 3), його фонетико-морфологічними варіантами 'первиї сн'іг (н. п. 1), 'п'ервої сн'ег (н. п. 3), 'п'ервиї сн'ег (н. п. 2) та конструкцією сн'іе'жок і'д'от' (н. п. 2).

Говорячи про дію `сніжити, густо падати, йти, заносити, завіяти, почати сипати, покрити снігом', інформанти пригадують дієслова 'сипит' (і морфологічний варіант 'сипе - н. пп. 1, 3), 'валит' (і морфологічний варіант 'вале - н. пп. 1, 3), патра'шит' (н. п. 1), 'падайе (н. п. 3), іменники хурду'ла, м'і'т'ел' (н. п. 2), а також зазначають особливості випадання густого снігу: йак'шо в'ін 'дуже п'лотниї / то 'вале (н. п. 3).

Лексема ва'лити або її варіанти в інших діалектах реалізують таку семантику: західнополіське валити - `сукати мотузки з валу', `падати, іти (про густий сніг і дощ)', `викидати; подавати низький протяжний голос (про собаку)' [1: 1: 43], західноволинське валете - `безладно або у великій кількості щось скидати куди-небудь', `бити', `іти навально, напролом', `жерти (про худобу)' [8: 79], бойківське валити - `валити', `іти напролом' [14: 1: 81], східнослобожанське валити - `сніжити' [5: 35], одеське валити - `косити у валки' [19: 34].

Лексема 'сипати також має маніфестанти в інших говіркових групах: поліське сипать - `лити, наливати якунебудь рідину' [9: 193], гуцульське сйпати(си) - `сипати(ся)', `лити(ся), наповнювати рідиною', `виливати з металу', `падати, іти (про опади)' [7: 170], бойківське сйпати - `сипати', `лити', `нести багато яєць (про курей лише під час Святвечора)' [14: 2: 214], нижньонаддніпрянське сйпат' - `розставляти, опускати в воду (про сітки)' [18: 4: 63], буковинське сйпати - `лити' [17: 487].

Лексема 'падати широко представлена в зіставлюваних діалектних континуумах із тотожною або відмінною семантикою: бойківське падати - `падати' [14: 2: 33], лемківське падат - `іде дощ' [15: 224], закарпатське падати - `падати', `іти (про дощ, сніг, град)' [16: 216].

Номен м'і'тел' так само має паралелі в інших говірках, де реалізує схоже значення: поліське метіль - `снігопад з вітром, завірюха' [9: 125], бойківське мйтіль - `метелиця' [14: 1: 441], буковинське метіль - `метелиця' [17: 287], нижньонаддніпрянське метіль - `завірюха, метелиця' [18: 2: 281], одеське метіль - `хуртовина' [19: 126].

Сему `покриватися зверху (про сніг)' представлено тільки в одній із досліджуваних говірок безособовими дієсловами за'сипало (і словотвірним варіантом прие'сипало), накрило (с'н'егоам) (н. п. 3). У бойківському діалекті, наприклад, зафіксовано дієслово крйти `крити' в загальному значенні, без згадки про атмосферні опади [14: 1: 389].

Окремого однокомпонентного іменникового найменування для вираження семи `лапатий сніг' в окреслених говірках немає, натомість використовують атрибутивне словосполучення ла'патиї сн'іг (н. пп. 1-3) (і варіант ла'патиї сн'ег - н. п. 2). У західнополіському говорі засвідчено прикметник лапатий із відмінною семантикою: `такий, що має велику ногу' [1: 1: 277].

Сніжну, з заносами зиму іменовано словосполученнями с'н'ежнайа з'і'ма (н. п. 2), су'рова з'і'ма (н. п. 3). Водночас один із місцевих мешканців розмежовує особливості в назвах зими зі снігом: ка'да ма'роз / то з'і'ма су'ровайа (н. п. 3), інший - описує явище сніжної зими, коли багато снігу: с'а'годн'а з'і'ма та'кайа / шо зам'а'ло ус'о кру'гом (н. п. 2). У закарпатському діалекті виявлено прикметник сніжа'ньїй `сніжний' [16: 336], у лемківському - лексему суровий `сирий, не зварений', `вогкий' [15: 296], у східнослобожанському - номен суровий `суворий, вимогливий до себе й до інших' [5: 201].

Для називання занесеної снігом дороги респонденти послуговуються сполученнями зан'ас'ло да'рогу, за'сипало с'н'егом (н. п. 2), ние'ма до'роги, іменником п'ер'е'м'оти та безособовими дієсловами зам'е'ло, п'ер'ем'е'ло (н. п. 3). У поліському континуумі засвідчено лексеми перемет `рибальська снасть з багатьма гачками, яку встановлювали поперек течії' [1: 2: 38], перемот `перемет' [9: 157].

Явище, коли багато снігу, глибокий сніг, великі замети снігу маніфестовано атрибутивними словосполученнями ба'гато с'н'ега (н. п. 2), с'н'ежнайа з'і'ма (н. п. 3) та іменником суг'роби (н. п. 2). Номен сугроба `велика вибоїна' зафіксовано в нижньонаддніпрянських говірках [18: 4: 114].

Діалектоносії для називання завірюхи, сильного вітру із снігом; метелиці, хуртовини вживають лексеми зав'і'р'уха (н. пп. 1, 3), ме'телиц'а (і фонетичні та словотвірні варіанти м'іт'ел'іца - н. п. 2, м'і'т'ел', мйт'іл' - н. п. 3), хурделиц'а, сн'ігоа'в'й, замеи'т'іл' (і варіанти зам'іт'ел', за'м'от - н. п. 3), 'в'іхоала (н. п. 1), зам'а'ло (і лексеми за'м'іело - н. п. 3), м'а'т'ет' (і фонетичний варіант м'іт'от), зан'ас'ло, сполучення с'н'егу 'поуно (н. п. 2), номени 'кур'ава (і варіанти 'кур'а, 'кур'іва) (н. п. 3).

Мешканці пригадують особливості завірюхи: йак сухиї сн'ег / 'в'ет'ер / то зав'ір'уха / в нас /кажут' ку'р'іт' (ку'р'ет) (н. п. 2), 'кур'ава / ка'да в'йуга ід'от// 'кур'а / 'кур'іва / к!рут'іц':а вс'о / б но ід'от / ла'майіт' вс'о // гава'р'ат карйл'ева пра'йехала (н. п. 3).

Найменування зав'ір'уха та його варіанти в інших ареалах вживані з такими значеннями: західнополіське завируха - `метелиця', `назва танцю', `заваруха (військові дії)' [1: 1: 162], західноволинське завіруха - `метелиця', `вихор на голові' [8: 117], лемківське завіруха - `завірюха, заметіль, хуртовина', `бунт' [15: 94].

Лексема ме'телиц'а також має паралелі з різною семантикою: поліське метелица - `попелиця' [9: 78], гуцульське метелиця - `снігопад з вітром' [7: 122], бойківське метел'уга - `метільниця', метіл'ниц'а (метил'ниц'а, міт'іл'ниц'а) - `метелиця', `сварка', `бійка' [14: 1: 438].

Номен м'іт'ел' має низку варіантів, які зафіксовано в інших діалектах: поліське метіль - `снігопад з вітром, завірюха' [9: 125], бойківське митіл' (і варіанти митіл', мет'іл) - метелиця' [14: 1: 441], нижньонаддніпрянське метіл' - `завірюха, метелиця' [18: 2: 281], буковинське метіль - `метелиця' [17: 287].

Номінацію замеи'т'іл' виявлено в різних варіантах із варіативністю значень: поліське замит' - `метелиця' [1: 1: 171], заметь - `хуртовина, метелиця' [9: 78], гуцульське заміт - `дошки чи колоди, які закладають у пази двох стовпів, утворюючи стіну', заміть (замікь) - `замет', `заметіль' [7: 76, 77], бойківське замет - `кучугура', `замет', заметіл' - `метелиця', заміт' (заміт) - `заметіль (метелиця)', `сніжні замети' [14: 1: 276-277], лемківське заміт - `замет, кучугура снігу' [15: 101], буковинське заметеля - `заметіль, хуртовина' [17: 136], нижньонаддніпрянське замета - `замет' [18: 2: 53].

Відповідно до лексеми зан'ас'ло можна розглядати лемківське занести - `доставити, принести що-небудь', `засипати чимось сипким', `записати щось у книги', `тривати, відбуватися упродовж якогось терміну' [15: 101], східнослобожанське занос - `завірюха, сніг з вітром' [5: 83].

У бойківському ареалі спостережено лексему сніговій - `метелиця' [14: 2: 233], у східнослобожанському виявлено номен віхола - `висока людина' [5: 43].

Сему `хуртовинний (про день)', зауважену лише в одній із досліджуваних говірок, реалізує прикметник сін'ежниі (н. п. 2).

Снігопад без вітру не представлено окремими найменуваннями, натомість мовці надають коментарі, у яких зазначають особливості снігу: с'а'годн'і 'в'етру н'іе'ма / сн'ег ід'ет' (ід'от1) 'роунен'ко / ус'о хара'шо (н. п. 4), 'тихиї сн'іжок 'падайе / сн'ега'падт дуже 'р'ідко бу'вайе / 'ран'ше 'било кра'с'іво / ід'ош з'імоїі сн'ег та'кої 'вал'іт (н. п. 3).

Намет, гірку снігу репрезентовано іменниками сугроб (н. пп. 1, 2), замет (н. п. 1), куч'у'гура, переи'мет (н. пп. 1, 3). Номінації перемет `рибальська снасть з багатьма гачками, яку встановлювали поперек течії' [1: 2: 38], перемот `перемет' [9: 157] спостережено в поліському ареалі.

Маніфестантами семи `пухкий, розсипчастий сніг' виступають словосполучення лйпатиї, сил! киї сн'іг (н. п. 1), 'м'агхк'ії, в'лажниї, 'мокриї сн'ег (н. п. 2), су/хиї (і варіант су/хої) сн'ег - н. п. 2), пух/киї (і варіант пух/к'ії) сн'ег - н. п. 2). У західнополіському континуумі зафіксовано прикметник лапатий `такий, що має велику ногу' [1: 1: 277], у бойківському - лексему сипкий `пухкий' [14: 2: 214], у лемківському - номінацію мягкый (кі) м'який, поверхня якого від дотику прогинається; шовковистий, приємний на дотик', `свіжий, нечерствий', `приємний для слуху', `поступливий, податливий, чуйний (про людину); несуворий (про клімат)' [15: 180], у східнослобожанському - репрезентант влажний вологий' [5: 43], у закарпатському - номени влажный `сирий, вологий', сухысй `сухий', `худий' [16: 39, 346], у бойківському - прикметник сухий `худий', `хоробрий' [14: 2: 267].

Дію зі значенням `брьохати, поволі, важко йти (зокрема по глибокому снігу)' репрезентовано дієсловами плидти, ч'а'лапати, 'л'ізсти, вгру'зати (і словотвірним варіантом загру'зати) (н. п. 1). Діалектоносії пригадують часи, коли випадав дуже сильний сніг, через що неможливо було йти вулицею: 'л'езла / пашіла па дн'егу / проби!ралас'а // йа дру'гої раз і ка'т'ілс'а / пата!му шо пра'вал'івалс'а / пр'іШлос' ла'жиц:а і кйт'ілс'а (н. п. 3).

Лексема плидти в інших говірках репрезентована такими варіантами: західноволинське плисте - `рухатися по воді', `іти повільно, стомлено, ледве пересуваючи ноги' [8: 186], бойківське плисти - `плисти' [14: 2: 81], закарпатське пльїсти - `пливти, плисти' [16: 233]. Дієслово ч'а!лапати так само має маніфестанти в інших говірках: закарпатське чаляпати - `чабулькати (ходити по болоту, мокрому снігу і под.)' [16: 412], буковинське чалапатиси - `бовтатися у воді' [17: 636]. У закарпатському ареалі виявлено лексему пробиратися із семантикою `проходити крізь (через) що-небудь', `випогоджуватися, прояснятися' [16: 288].

Пригадуючи дію зі значенням `рипіти, видавати рип під ногами (зокрема про сніг у морозну погоду)', носії говірок вживають лексеми рие'пит' (н. пп. 1, 3), скрие'пит' (н. п. 1) (і варіант скриіп'іт' - н. п. 2), тр'аш'ч'іт' (н. п. 2) (і фонетичний варіант тр'іш'ч'іт' - н. п. 3), хрус'тит' (н. п. 3).

Лексему рие'пит' виявлено в інших говірках з відмінною семантикою: західноволинське рипіте - `верещати' [8: 208], буковинське рипіти - `плакати' [17: 455]. У лемківському діалекті засвідчено дієслово хрустнути - `хруснути, тріснути' [15: 330].

Поняття сніжинки, кристала снігу у вигляді зірочки маніфестовано лексемою сн'іжинка (н. п. 3) та сполученням слів сн'ег 'падаіт' (н. п. 2).

Явище намерзання (про сніг, лід) в аналізованих говірках представлено однокомпонентними номінаціями за'м'орзло (н. п. 2) (і варіантом нам'орзло - н. п. 3), ол'ед'дн'ен'ійе (н. п. 3).

Ожеледь, тонкий шар льоду на поверхні землі, на деревах і т. ін. після сирої погоди або відлиги позначають іменниками голо'л'од (і фонетичним варіантом гоалоа'л'од - н. пп. 1-3), гоалоа'л'одтка (н. п. 2), ожеи'ледиц'а, що властивий і сучасній українській літературній мові з тотожним значенням [20: 5: 646] (н. п. 1), срако'падт (і варіант сракоа'падт - н. п. 3) (інформанти вживають його винятково для надання негативної оцінки вказаному явищу), слиезо'та (н. п. 3), який із тією самою семантикою функціонує в українській літературній мові [20: 9: 352].

Номен голо'л'од має паралелі в інших говірках із подібною семантикою: поліські голойод - `верхольод (льодове покриття на поверхні снігу після відлиги)', голол'одиц'а (і варіанти голол'ддица, голол'ддница) - `т. с.' [1: 1: 98], голольддица (і варіант голольддиця) - `голодощук (ожеледь, ожеледиця)' [9: 56], закарпатське гололедиц'а - `поледиця (дуже слизька дорога взимку)' [16: 50], східнослобожанське гололід (і варіант голольод) - `ожеледиця', голольддиця - `гололід (голольод), (ожеледиця)' [5: 55].

Лексема ожеиледиц'а в інших говірках також має паралелі зі схожою семантикою: гуцульське ожеледа (і варіант пожеледа) - `ожеледь' [7: 138], бойківське ожелед' - `дощ із сніжною крупою' [14: 2: 16], лемківське ожелед - `ожеледь' [15: 212], буковинське ожеледа (і варіанти ожиледа, вожиледа) - `ожеледь' [17: 363], нижньонаддніпрянське ожеледа - `ожеледь' [18: 3: 46], одеське ожеледа - `ожеледь' [19: 141].

Номінація слиезо'та так само має декілька паралелей в порівнюваних говірках: західнополіське слизота (і варіант слизота `ожеледиця') - `шереш (лід на поверхні снігу після відлиги; лід, який появляється тільки на поверхні води (на річці, озері))' [1: 2: 155], західноволинське слизота - `ожеледиця' [8: 222].

Для семи `танути, перетворюватися на воду внаслідок дії тепла (про сніг, лід)' респонденти використовують сполучення слів: розста!йе сн'іг, 'тала воа'да (н. п 1), дієслова роста!йет' (і варіанти розста'йе, раста'йот - н. п. 3) (н. п. 2). Дієслова танути `танути', `грузнути (в болоті, снігу і под.)', `гаснути (про вогнище, вогонь у плиті)', таяти `танути (про сніг і под.)' зафіксовано в закарпатському діалекті [16: 349].

Окремого найменування снігу, який намерз на віконному склі, мовці не пригадують, лише в одній із досліджуваних говірок це явище позначено атрибутивним словосполученням за'м'орзл'і 'вокна (н. п. 2).

Для позначення намерзлих візерунків на вікні від морозу інформанти послуговуються конструкцією нар'ісу'вала з'іма (н. п. 2). Один із мовців зазначає причини виникнення таких візерунків: моа'розс р'ісуіт у'зори на ст'екіл'е (н. п. 2). У буковинському діалекті спостережено дієслово рісувати з відмінною семантикою: `робити складки у спідниці, платті; гофре', `домислювати, навіювати собі щось' [17: 457-458].

Шар снігу на корі дерев, дахах будівель та ін. іменують словосполученням намеи'ло суг'роби (н. п. 2).

Дію зі значенням `присипати снігом' маніфестовано дієсловами прие'сипалао (н. п. 2), приепоро' шило (н. пп. 2, 3) (і словотвірним варіантом запоро'шило - н. п. 3).

Лише в одній з аналізованих говірок виявлено лексему на позначення дії `нанести, намести снігу': нам'а'ло (н. п. 2).

Сему `застукати по вікнах, стінах (про сніг)' в аналізованих говірках реалізують дієслова тарахіт'іт', лапаіт'іт' (н. п. 2). Номен лопотіти `дуже швидко говорити', `торохтіти' виявлено в гуцульському ареалі [7: 114], лексему лопотати `лопкати (видавати звук "лоп!" при падінні в рідину)', `говорити що-небудь незв'язно, окремими словами' - у закарпатському [16: 163].

Репрезентанти семи `лід, замерзла вода' - номінації па'л'ії, л'од (і варіант л'одт - н. пп. 2, 3), голо'л'одка (і фонетичний варіант гала'л'одка) (н. п. 1), коау'з'ел' (н. п. 2). Носій однієї говірки пригадує особливості замерзлої води: 'с'одн'а во'да за'м'орзла / та'киї коау'з'ел' / с'лизс'ко / ажш 'короч'ка зро'билас'а (н. п. 2).

Лексема л'од та її варіанти мають значну кількість паралельних назв в інших ареалах ыз тотожним або схожим значенням: бойківське лід - `лід' [14: 1: 413], лемківське люд - `лід, крига', льоды - `морозиво' [15: 162, 165], буковинське льода - `льоди (морозиво)' [17: 270], нижньонаддніпрянське л'од - `лід' [18: 2: 265], східнослобожанське льод - `крига' [5: 122].

Зі значенням `братися шматками (про лід на річці)' засвідчено дериват за'шерхло (н. п. 2) (і варіант прие' шерхло - н. п. 3) та словосполучення 'воду приехва!тило (н. п. 3). Лексему шерхнути `починати замерзати' засвідчено в західнополіському говорі [1: 2: 262].

Велика крижина маніфестована атрибутивним словосполученням за'м'ерзла воа'да (н. п. 2), конструкціями л'од стау, за'м'орзло 'оз'еро (н. п. 3).

На позначення бурульки, льодинки, що утворилася під час стікання води й має форму загостреної донизу палички, ужито лексеми со'сул'ка (і фонетичний варіант соа/сул'ка - н. пп. 1, 3), согіл'а, согіл'ак (н. п. 1), су'п'олка (і фонетичний варіант су'п'елка - н. п. 2), бу'рул'ка (і фонетичні варіанти бо'рул'ка, бса'рул'ка).

Окремі найменування спостережено в інших ареалах: у східнослобожанському - іменники сосулька `сопляк (бурулька)', сопляк `бурулька' [5: 196], у поліському - лексеми сопел' `слиз із носа', `коціл (льодова бурулька)', сопл'а `т. с.', сопл'ак `сопель (слиз із носа)', `підпарубок', `коціл (льодова бурулька)' [1: 2: 162], сопліе (і варіант супліе) `соплі' [9: 200], у лемківському - номен сомпель `льодяна бурулька, що звисає з даху' [15: 286], у нижньонаддніпрянському - номінацію сопеил' `капляк (бурулька)' [18: 4: 88].

Процес ковзання, катання на льоду маніфестовано номенами прокау'залас', ка'тац:а та сполученням слів ід'ом пока'тайімс'а на л'ду (н. п. 2). Дієслово катати виявлено в східнослобожанському масиві з відмінним значенням: `вигладжувати круглі поковки' [5: 93].

Стан, коли слизько, дуже гладко (звичайно від льоду), важко втриматися, встояти, представлено іменником слиізота та атрибутивним словосполученням сполоШ на слиізота (н. п. 1), прислівником с'л'ізскоа (н. п. 2) (і фонетичним варіантом ск!л'ізскоа - н. п. 3). Інформант застерігає, щоб не виходили на вулицю за такої погоди: скіл'ізскоа на ул'іце / неі виха'д'іт'еі (н. п. 3). У лемківських говірках спостережено прикметник слйзкый (кі) `слизький' [15: 283].

Поняття інею, тонкого шару кристалів льоду, що утворюється осіданням водяної пари з повітря на охолоджені предмети, реалізовано лексемами 'ін'ії (н. пп. 1-3), 'ізморозс' (н. п. 3). Носій однієї з досліджуваних говірок зазначає, що коли надворі іній, то погода зміниться: 'ін'ії / поа'года /буіт' м'іе'н'ац:а (н. п. 2). Іменник ений (і варіант иній) `іней' виявлено в гуцульському говорі [7: 66], номен иний `іній' - у закарпатському [16: 134], номінацію гзморось `іній' - у східнослобожанському [5: 88].

Мілкий град в одній із говірок реалізовано лексемою кру'па (н. п. 2); на позначення градобою, явища випадання граду, що веде до пошкодження посівів і т. ін., зафіксовано номінацію градт (н. пп. 1-3). Респондент називає види граду за розміром: с ку'р'ін:ойе / голу'б'ін:ойе йаїцо / гараішиної йес'т' (н. п. 2).

У бойківських говірках спостережено номінацію крупи `крупа', `ікра' [14: 1: 391], у лемківських - лексему крупы `рідка молочна каша з неподрібнених ячмінних круп', `ракова ікра' [15: 151].

Сему `побити, звалити стебла рослин (про град)' реалізовано дієсловом па'б'іу (і словотвірним варіантом попоа'б'іу) (н. п. 2). Лексему бити `точити дерево (про шашеля)' засвідчено в поліському ареалі [9: 32], битиси `виявляти статеву охоту (про корів, кобил)' - у гуцульському [7: 25], бити `бити', `вдаряти' - у бойківському [14: 2: 53], бити `товкти, забивати (про цвяхи)', `рити' - у лемківському [15: 28], бити `бити' - у закарпатському [16: 24].

Висновки та перспективи дослідження

Отже, у досліджуваних говірках спостережено чималу кількість назв на позначення атмосферних опадів, процесів і понять, пов'язаних із замерзанням води.

Найбільшу групу репрезентантів становлять однокомпонентні (хурду'ла, зав'ір'уха, патраішит', 'падайе, за'сипало (і варіант прие'сипало), зам'а'ло (і лексема за'м'іело), м'аіт'ет' (і фонетичний варіант м'Ит'от), зан'ас'ло, па'л% л'од (і варіант л'одт), голо'л'одка (і фонетичний варіант гала'л'одка), коау'з'ел' тощо) та двокомпонентні ('перших сн'іг (і варіанти 'п'ервої сн'ег, 'п'ервиї сн'ег), сн'іе'жок ід'от', ла'патиї сн'іг, с'н'ежнайа з'іма, ба'гато с'н'ега та ін.) номінації, значно рідше використовують описові конструкції (ід'ом пока'тайімс'а на л'ду тощо).

У складі окресленої тематичної групи лексики виявлено загальновживані лексеми: бу'рул'ка, за'мет, куч'у'гура, ожеи'ледиц'а, плисі ти, ч'а'лапати, слйзота та ін.; варіанти загальновживаних лексем, зокрема фонетичні: 'первиї сн'іг, м'іт'ел', за'м'от, 'кур'іва та ін.; словотвірні: зам'іт'ел', попоа'б'іу, прие'сипало, загру'зати та ін.; морфологічні: 'сипе, 'вале та ін.; запозичення з контактних мов: су'п'олка (су'п'елка), со'сул'ка (соасул'ка), суг'роб, конструкції зйм'орзл'і вокна, нар'ісу'вала з'іма та ін.

Щодо назв, які мають відповідники в інших діалектах, виявлено паралелі з тотожним (метіль `хуртовина', валити `сніжити', перемот `перемет', л'од `лід' та ін.) і відмінним (суровий `сирий, не зварений', `вогкий', `суворий, вимогливий до себе й до інших', перемет `рибальська снасть з багатьма гачками, яку встановлювали поперек течії', рісувати `робити складки у спідниці, платті; гофре', `домислювати, навіювати собі щось' та ін.) значеннями.

Перспективним видається дослідження інших тематичних груп лексики східностепових та суміжних говірок.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

н. п. - населений пункт

н. пп. - населені пункти

`т. с.' - те саме значення

СПИСОК ОБСТЕЖЕНИХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ

1. с. Більманка Пологівського району Запорізької області;

2. с. Гусарка Пологівського району Запорізької області;

3. с. Темрюк Маріупольського району Донецької області.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Аркушин Г. Л. Словник західнополіських говірок: у 2 т. Луцьк: Вежа, 2000. Т. 1. 354 с.; Т. 2. 458 с.

2. Васянович О. Народна метеорологічна термінологія поліщуків (матеріали до "Словника традиційної нематеріальної культури Правобережного Полісся”). Народознавчі зошити. № 4 (154). 2020. С. 923-944.

3. Васянович О. Сучасні метеорологічні знання та вірування гуцулів. Народна творчість та етнологія: НАНУ, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. № 6. 2013. С. 13-26.

4. Гаврилюк Н. Метеорологічна лексика в українській і китайській мовах: системний переклад. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського: Лінгвістичні науки: зб. наук. праць. Одеса: Астропринт, 2020. № 31. С. 36-50.

5. Глуховцева К., Лєснова В., Ніколаєнко І., Терновська Т., Ужченко В. Словник українських східнослобожанських говірок. Луганськ, 2002. 234 с.

6. Гурін М. Регіональні особливості метеорологічної лексики карпатських говірок Воловецького району Закарпатської області. Східнослов'янська філологія: здобутки та перспективи: зб. матеріалів ІІ Всеукр. студ. наук. конф. Кривий Ріг, 2003. С. 219-222.

7. Гуцульські говірки: короткий словник / відп. ред. Я. Закревська. Львів, 1997. 232 с.

8. Корзонюк М. М. Матеріали до словника західноволинських говірок. Українська діалектна лексика: зб. наук. праць. Київ: Наук. думка, 1987. С. 62-267.

9. Лисенко П. С. Словник поліських говорів. Київ: Наук. думка, 1974. 260 с.

10. Мизин Т. О. Вербалізація концепту weather / погода в англійській та українській мовних картинах світу. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2013. Вип. 2 (68). С. 115-118.

11. Могила О. А. Карпато-поліські лексико-семантичні паралелі (на матеріалі метеорологічної лексики). Структура і розвиток українських говорів на сучасному етапі: XVРесп діалектол. нарада: тези доп. Житомир, 1983. С. 58-59.

12. Могила О. А. Метеорологическая лексика украинских говоров (лексикосемантическая, ареальная и генетическая характеристика): автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.02. Киев, 1984. 22 с.

13. Могила О. А. Метеорологічна лексика Полісся і Карпат. Семасіологія і словотвір: зб. наук. праць. Київ: Наук. думка, 1989. С. 16-19.

14. Онишкевич М. Й. Словник бойківських говірок. Київ: Наук. думка, 1984. Ч. 1. 495 с.; Ч. 2. 515 с.

15. Пиртей П. С. Короткий словник лемківських говірок / упоряд. Є. Д. Турчин. Івано-Франківськ: Сіверсія МВ, 2004. 364 с.

16. Сабадош І. В. Словник закарпатської говірки села Сокирниця Хустського району. Ужгород: Ліра, 2008. 480 с.

17. Словник буковинських говірок / за заг. ред. Н. В. Гуйванюк. Чернівці: Рута, 2005. 688 с.

18. Словник говірок Нижньої Наддніпрянщини: у 4 т. / за ред. В. А. Чабаненка. Запоріжжя, 1992. Т. 1. 324 с.; Т. 2. 371 с.; Т. 3. 304 с.; Т. 4. 261 с.

19. Словник українських говорів Одещини / за ред. О. І. Бондаря. Одеса: ОНУ імені І.І. Мечникова, 2010. 232 с.

20. Словник української мови: в 11 т. Київ : Наук. думка, 1970-1980. Т. 5. 1974. 840 с.; Т. 9. 1978. 916 с.

21. Темрюк і темрючани: літопис села у світлинах і документах. Фотоальбом. Мелітополь: Вид. буд. Мелітопольської міської друкарні, 2018. 116 с.

22. Grzega J. Climatic Conditions and Lexis: Some Diachronic Notes on Weather-Related Words in English and Other European Languages. Transactions of the philological society. 2022. Vol. 120. Issue 2. P. 320-331.

23. Kupiszewski W. Slownictwo meteorologiczne w gwarach і historii j^zyka polskiego. Wroclaw, 1969. 168 s.

24. Oberlin A. Weather, Metaphor, and the Lexicon: A Corpus Study of Medieval German. Mediaevistik. Vol. 33. 2020. P. 143-154.

REFERENCES (TRANSLATED & TRANSLITERATED)

1. Arkushyn, H. L. (2000). Slovnyk zakhidnopoliskykh hovirok: u 2 t. [Western Polissya Subdialects Dictionary: 2 vol.]. Lutsk: Vezha, Vol. 1. 354 p.; Vol. 2. 458 p. [in Ukrainian].

2. Vasianovych, O. (2020). Narodna meteorolohichna terminolohiia polishchukiv (materialy do "Slovnyka tradytsiinoi nematerialnoi kultury Pravoberezhnoho Polissia") [Folk meteorological terminology of Polishchuks (materials to "The dictionary of traditional intangible culture of the Right-bank Polissya")]. Narodoznavchi zoshyty. № 4 (154). P. 923-944. [in Ukrainian].

3. Vasianovych, O. (2013). Suchasni meteorolohichni znannia ta viruvannia hutsuliv [Current Hutsul Meteorological Knowledge and Beliefs]. Narodna tvorchist ta etnolohiia: NANU, IMFE im. M. T. Rylskoho. № 6. P. 13-26 [in Ukrainian].

4. Havryliuk, N. (2020). Meteorolohichna leksyka v ukrainskii i kytaiskii movakh: systemnyi pereklad [Meteorological vocabulary in Ukrainian and Chinese languages: systematic translation]. Naukovyi visnyk Pivdennoukrainskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni K. D. Ushynskoho: Linhvistychni nauky : zb. nauk. prats. Odesa: Astroprynt. № 31. P. 36-50 [in Ukrainian].

5. Hlukhovtseva, K., Liesnova, V., Nikolaienko, I., Ternovska, T., Uzhchenko V. (2002). Slovnyk ukrainskykh skhidnoslobozhanskykh hovirok [Dictionary of Ukrainian East Slobodan sayings]. Luhansk. 234 s. [in Ukrainian].

6. Hurin, M. (2003). Rehionalni osoblyvosti meteorolohichnoi leksyky karpatskykh hovirok Volovetskoho raionu Zakarpatskoi oblasti [Regional features of the meteorological vocabulary of the Carpathian dialects of the Volovetsky district of the Transcarpathian region]. Skhidnoslov'ianska filolohiia: zdobutky ta perspektyvy: zb. materialiv II Vseukr. stud. nauk. konf. Kryvyi Rih, P. 219-222 [in Ukrainian].

7. Hutsulski hovirky: korotkyi slovnyk (1997). [Hutsul idioms: a short dictionary] / ed. by Ya. Zakrevska. Lviv. 232 s. [in Ukrainian].

8. Korzoniuk, M. M. (1987). Materialy do slovnyka zakhidnovolynskykh hovirok

[Materials for the dictionary of Western Volyn dialects]. Ukrainska dialektna leksyka : zb. nauk. prats. Kyiv: Nauk. dumka. P. 62-267 [in Ukrainian].

9. Lysenko, P. S. (1974). Slovnyk poliskykh hovoriv [Dictionary of Polissya subdialects]. Kyiv: Nauk. dumka. 260 s. [in Ukrainian].

10. Myzyn,T. O. (2013). Verbalizatsiia kontseptu weather / pohoda v anhliiskii ta ukrainskii movnykh kartynakh svitu [Verbalization of the Concept Weather in English and Ukrainian Language Pictures of the World]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka. Vyp. 2 (68). P. 115-118 [in Ukrainian].

11. Mohyla, O. A. (1983). Karpato-poliski leksyko-semantychni paraleli (na materiali meteorolohichnoi leksyky) [Carpatho-Polish lexical-semantic parallels (on the material of meteorological vocabulary)]. Struktura i rozvytok ukrainskykh hovoriv na suchasnomu etapi: XVResp. dialektol. narada: tezy dop. Zhytomyr. P. 58-59 [in Ukrainian].

12. Mohyla, O. A. (1984). Meteorolohicheskaia leksika ukrainskikh hovorov (leksiko- semanticheskaia, arealnaia y heneticheskaia kharakteristika) [Meteorological vocabulary of Ukrainian dialects (lexico-semantic, areal and genetic characteristics)]. PhD Thesis Abstract. Kiev. 22 p. [in Russian].

13. Mohyla, O. A. (1989). Meteorolohichna leksyka Polissia i Karpat [Meteorological vocabulary of Polissia and the Carpathians]. Semasiolohiia i slovotvir : zb. nauk. prats. Kyiv: Nauk. dumka. P. 16-19 [in Ukrainian].

14. Onyshkevych, M. Y. (1984). Slovnyk boikivskykh hovirok [Dictionary of Boyki subdialects]. Kyiv: Nauk. dumka. Part 1. 495 p.; Part 2. 515 p. [in Ukrainian].

15. Pyrtei, P. S. (2004). Korotkyi slovnyk lemkivskykh hovirok [A short dictionary of Lemki subdialects] / arranged by Ye. D. Turchyn. Ivano-Frankivsk: Siversiia MV. 364 p. [in Ukrainian].

16. Sabadosh, I. V. (2008). Slovnyk zakarpatskoi hovirky sela Sokyrnytsia Khustskoho raionu [Dictionary of Transcarpathian speech of the village of Sokyrnytsia, Khust district]. Uzhhorod: Lira. 480 p. [in Ukrainian].

17. Slovnyk bukovynskykh hovirok (2005). [Dictionary of Bukovinian idioms] / ed. by N. V. Huivaniuk. Chernivtsi: Ruta. 688 p. [in Ukrainian].

18. Slovnyk hovirok Nyzhnoi Naddniprianshchyny: u 4 t. (1992). [Dictionary of

subdialects of the Lower Dnipro region: 4 vol.] / ed.by V. A. Chabanenko.

Zaporizhzhia. Vol. 1. 324 p.; Vol. 2. 371 p.; Vol. 3. 304 p.; Vol. 4. 261 p. [in Ukrainian].

19. Slovnyk ukrainskykh hovoriv Odeshchyny (2010). [Dictionary of Ukrainian sybdialects of Odesa] / ed.by O. I. Bondar. Odesa: ONU imeni I. I. Mechnykova. 232 p. [in Ukrainian].

20. Slovnyk ukrainskoi movy: v 11 t. (1978). [Dictionary of Ukrainian Language : 11 vol.] (1970-1980). Kyiv: Nauk. dumka. Vol. 5. 1974. 840 p.; Vol. 9. 916 p. [in Ukrainian].

21. Temriuk i temriuchany: litopys sela u svitlynakh i dokumentakh. (2018). Fotoalbom [Temriuk and the people of Temriuk: the chronicle of the village in photos and documents]. Melitopol: Vyd. bud. Melitopolskoi miskoi drukarni. 116 p. [in Ukrainian].

22. Grzega, J. (2022). Climatic Conditions and Lexis: Some Diachronic Notes on

Weather-Related Words in English and Other European Languages. Transactions of the philological society. Vol. 120. Issue 2. P. 320-331 [in English].

23. Kupiszewski, W. (1969). Slownictwo meteorologiczne w gwarach і historii j^zyka polskiego [Meteorological vocabulary in dialects and history of the Polish language]. Wroclaw. 168 p. [in Polish].

24. Oberlin, A. (2020). Weather, Metaphor, and the Lexicon: A Corpus Study of Medieval German. Mediaevistik. Vol. 33. P. 143-154 [in English].

Размещено на Allbest.ru

...