Структурно-семантичні особливості лексики з просторовим значенням у давньоанглійській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Запорізького національного університету

Структурно-семантичні особливості лексики з просторовим значенням у давньоанглійській мові

Шимянова Марія Вячеславівна,

магістр філології,

аспірант кафедри англійської філології та лінгводидактики



Анотація

Мета. Статтю присвячено дослідженню етимологічних, структурних та семантичних особливостей просторової лексики у давньоанглійській мові.

Методи. Лексичні одиниці проаналізовано за допомогою комплексу методів та методик: методу суцільної вибірки й описового методу - для інвентаризації та інтерпретації мовних одиниць; методу аналізу словникових дефініцій, етимологічного, структурного й контекстологічного аналізу для розкриття динаміки структурно-семантичних властивостей досліджуваних одиниць.

Результати. Результати дослідження підтвердили, що просторова лексика є важливим засобом верба- лізації знань і вражень мовців про навколишнє середовище у давньоанглійській мові. Поняття простору комунікативно значуще для представників англосаксонської культури. Про це свідчать структурно- семантичні особливості лексики з просторовим значенням (багатозначність, розвинена полісемія, синкретизм). Лексика з локативно-дирекціональним значенням є ефективним способом засвоєння та вер- балізації поняття простору. Вона визначає і спрямовує комунікативну поведінку мовців та уживається практично у всіх сферах життєдіяльності.

Висновки. Важливу роль у формуванні англосаксонської картини світу відіграють просторові зв'язки. Просторова лексика є універсальною, що робить її сприйнятливою до взаємодії з різними культурними кодами. Шляхом семантичного аналізу доведено, що лексика з просторовим значенням пронизує повсякденне життя, проявляється не тільки в мовленні, а й у мисленні та вчинках. Зокрема, представлена в таких сферах: навколишнє середовище, здоров'я, зайнятість, робота, взаємодія, вплив, емоції. Різні аспекти буття репрезентовано у термінах простору за допомогою одиниць з локативним та дирекціональним значенням. Переважна частина давньоанглійської просторової лексики представлена споконвічними лексемами, що засвідчує її культурну значущість та історичну стійкість. Результати дослідження засвідчили активність просторових одиниць у процесах словотворчої та семантичної деривації. Це підтверджує базовий характер концептуальної сфери «простір», яка задіяна в якості цільового когнітивного домена у процесах пізнання світу, себе та інших носіями англосаксонської культури.

Ключові слова: давньоанглійська мова, просторова лексика, локативно-дирекціональне значення слова, концептуалізація, структурно-семантичні особливості лексики.



Abstract

STRUCTURAL AND SEMANTIC FEATURES OF VOCABULARY with spatial meaning in the old English language

Shymianova Mariia Viacheslavivna,

Master of Philological Sciences,

Graduate Student of the Department of English Philology and Linguodidactics Zaporizhzhia National University

Purpose. The article is devoted to the analysis of etymological, structural and semantic features of spatial vocabulary in Old English.

Methods. Lexical units are analyzed using a set of methods and techniques: continuous sampling method and descriptive method - for inventory and interpretation of language units; method of analysis of dictionary definitions, etymological, structural and contextual analysis to reveal the dynamics of structural and semantic properties of the studied units.

Results. The results of the study confirmed that spatial vocabulary is an important means of verbalizing the knowledge and impressions of speakers about the environment in Old English. The concept of space is communicatively significant for representatives of Anglo-Saxon culture. This is evidenced by the structural and semantic features of vocabulary with spatial meaning (ambiguity, advanced polysemy, syncretism). Vocabulary with locative-directional meaning is an effective way of learning and verbalizing the concept of space. It determines and directs the communicative behavior of speakers. It is used in almost all spheres of life.

Conclusions. Spatial connections play an important role in the formation of the Anglo-Saxon picture of the world. Spatial vocabulary is universal, which makes it susceptible to interact with various cultural codes. By semantic analysis, it was proved that the vocabulary with spatial meaning permeates everyday life, manifests itself not only in the speech, but also in thinking and actions. In particular, presented in such areas: environment, health, employment, work, interaction, influence, emotion. Different aspects of being are represented in terms of space with the help of units with a local and directing meaning. Most of the Old English spatial vocabulary is represented by ancient lexical items, confirming its cultural significance and historical stability. The results of the study showed the activity of spatial units in the processes of word-formation and semantic derivation. This confirms the basic nature of the conceptual sphere of “space”, which is involved as a target cognitive domain in the processes of cognition of the world by the bearers of Anglo-Saxon culture.

Key words: old English language, spatial vocabulary, locative-directional meaning of the word, conceptualization, structural-semantic features of vocabulary.



Вступ

Антропоцентричне спрямування сучасного мовознавства, зростання інтересу науковців до проблем мови, мислення, культури, картин світу стимулювало вивчення просторової лексики та ролі орієнтаційної метафори. Ефективним виявився міждисциплінарний підхід у дослідженнях різних розрядів просторової лексики (Egan, 2017; Evans, 2018; Gozli, 2018; Kovecses, 2006: 130, 132; Lakoff, Johnson, 2008: 35-46; Li Heng, 2018). Багаточисленні наукові розвідки підтвердили важливість просторової лексики для концептуалізації різних сфер пізнання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Лексика з просторовим значенням неодноразово привертала увагу мовознавців. Систематизація даних індоєвропейських мов (англійської (Ковбаско, 2021; Козлова, Полєжаєв, Салій, 2020: 109-116; Jodar-Sanchez, 2015: 155-163), німецької (Holtschneider, 2020; Christian, 2020: 228-248), української (Лутава, 2019; Бачишина, 2013: 19-21; Яковенко,2016),російської(Спасская,2012;Малькова,2018:119-132;Гаршина,2013:67-69)тамов інших сімей (фіно-угорської (Teeri-Niknammoghadam, 2019: 91-120; Гребнева, 2019: 559-567), сино-тибетської (Gu Yan, Mol , Hoetjes, Swerts, 2017: 1048-1063) засвідчила приналежність цього розряду лексики до мовних універсаліи, історичну стійкість просторових позначень, різноманітність одиниць з локативним і дирекціональним значеннями (окремі лексеми, морфеми, прислівниково-відмінникові вирази), їхню дериваційну продуктивність.

Репрезентація просторових відношень засобами сучасної англійської мови (див. праці, зазначені вище) досліджена всебічно, хоча і невичерпно. Вивчено семантичні та функ- ційно-синтаксичні характеристики окремих одиниць у текстах давньоанглійського епосу (Мухин, 2018), відображення простору у лексико-граматичних моделях давньоанглійської мови (Фомичева, 2015). Здійснено аналіз процесів лексикалізації та граматикалізації у дав- ньоанглійській мові на матеріалі локативної та темпоральної лексики (Ковбаско, 2020). Проте формування цих розрядів одиниць на архаїчних етапах потребує більшої уваги.

Метою статті є дослідження етимологічних, структурних та семантичних особливостей просторової лексики у давньоанглійській мові.

Матеріал дослідження (110 лексичних одиниць) виокремлено зі словника давньоанглійської мови (Bosworth, 2014) та художніх текстів. Лексичні одиниці проаналізовано за допомогою комплексу методів та методик: методу суцільної вибірки й описового методу - для інвентаризації та інтерпретації мовних одиниць; методу аналізу словникових дефініцій, етимологічного, структурного й контекстологічного аналізу просторової лексики для розкриття її структурно-семантичних властивостей.



Етимологія одиниць з просторовим значенням

За етимологічним критерієм давньоанглійські одиниці з просторовими значеннями можна об'єднати у дві групи. Словниковий склад давньоанглійської мови є переважно германським, але «значна частина лексики вийшла з ужитку у період нормандського завоювання» (Baugh, 2002: 49), що підтверджують результати дослідження.

Перша група найчисленніша (54%) і представлена лексемами споконвічного походження, які мають спільне індоєвропейське коріння. Архаїчні основи розвинули відповідники у різних мовах індоєвропейської сім'ї: іє. *an > пгерм. *ana > да. on, гот. ana, нім. an, дан. aan, грецьк. ana, лат. an, дцсл. na; іє. *uper “over” > да. ofer “over”, дс. obar, дфризськ. over, дск. yfir, гот. ufar, нім. uber тощо. До цієї групи відносяться, наприклад, такі давньоанглійські лексеми: abutan, xfterwearde, be-gan, beforan, betweox, bufan, of, on, over, midd, under, ymbutan.

Друга група менш численна (44%) і представлена лексемами германського походження (пгерм. *hind> да. behindan; пгерм. *nipar > да. beneodan). Зазначимо, що германська лексика активно розвинулася в інших мовах. Наприклад, пгерм. *med-ja > да. middia, гр. mesos, лат. medius, вірм. mej.

Спільне індоєвропейське походження частково пояснює спільні тенденції подальшого історичного розвитку лексичних одиниць із просторовим значенням, хоча спостерігаються деякі відмінності. Напрямки розвитку архаїчних етимонів з просторовими значеннями можна узагальнити таким чином.

В одних мовах рефлекси архаїчних етимонів зберегли етимологічні значення, але в інших - вони зазнали різних змін. В якості прикладу можна навести етимологічне гніздо з вершиною іє. *uidh “up, out, up away, on high”. Рефлекси цього кореня зберегли просторове значення у германських мовах (да. uppe “up, above, on high”, гот. iup “up, upward”) і санскриті (санскр. ut “up, out”). У латині ж просторова сема у структурі значення рефлексів зазнала модифікації у напрямку темпоральності, тривалості, процесуальності (a mani ad noctem usque in foro dego diem “I spend the whole day, from morning to evening, at the forum” (цит. за: Latin Dictionary)). Розбіжності у подальшому розвитку етимонів у споріднених мовах засвідчують потужність динаміки у процесах розвитку просторової лексики.

Друга тенденція пов'язана з консервативністю мови та потужним впливом культурної традиції. Архаїчні основи з просторовим значенням збереглися у складі топонімів у різних мовах індоєвропейської сім'ї. Наприклад, іє. me-(dh)- «середина» збережено у таких власних назвах: а. Middlewich < Mildestuich (1086) “Middlemost salt-works” < да. midlest + wic, а. Middleham < Medelai (1086) “middle homestead or enclosure” < да. middel + ham (цит. за: Mills, 2011).

Структура та утворення просторової лєксики

У давньоанглійській мові лексика з просторовим значенням представлена одиницями, які співвідносяться з різними лексико-граматичними класами. Серед лексичних одиниць можна виокремити прості (neah “near”, ofer “over”, ut “out”), похідні (beforan “before”, betweonan “between”) та композити (norpweardes “northwards”, onweg-gewite “drive forth”).

Похідні одиниці утворено за допомогою афіксів: beforan “before”, betweonan “between”, a-fysan “drive forth”, incofa “inner chamber”. У ході дослідження виокремлено три префікса з дирекціональним (be- , to-, a-) та чотири з локативним (ge-, on-, ymb-, wid-) значенням. Префікси у складі різних лексичних одиниць вказують на напрямок. Наприклад, префікс a- у складі дієслова a-fysan “drive forth” уживається у значенні “away”, префікс be- означає “about” і задає орієнтаційний напрямок дієслову be-gan “surround”, префікс in- вказує на місце розташування - incofa “inner chamber”.

Група лексики з просторовим значенням, що утворилася шляхом афіксації, виявилася найпродуктивнішою, що пов'язано з особливостями словотвору у давньоанглійській мові. Історики мови (Baugh, 2002) визнають, що префіксальний спосіб словотвору характерний для дав- ньоанглійського періоду історії мови.

Композити утворюються шляхом поєднання: іменникової та прикметникової основ (norp (adj.) + weard (n.) ---- norpweardes “northwards”; niper + weard ---- niperweardes “downwards”), іменникової та прислівникової основ (onweg “away, off” (adv.) + gewite “departure” (n.) ^ onweg- gewite “drive forth”), прислівникової та прислівникової основ (par “there” (adv.) + bufan “above” (adv.) -- par-bufan “besides, over and above that”).

Специфіка утворення просторової лексики в давньоанглійській мові визначається тим, що окремі одиниці набували генералізації значення. Наприклад, лексема з дирекціональним значенням `у напряму до низу' да. ofdune “downwards” походить від of dune “off from (the) hill”. Хоча одиниця із значенням “hill” має рефлекси у різних германських мовах (ннім. hull “hill”, днорв. hallr “stone”, гот. hallus “rock”), дирекціональне значення властиве англійській мові.

Семантика просторової лексики

Серед проаналізованих лексичних одиниць з просторовим значенням 72% становлять такі, що безпосередньо вказують на місце розташування певного предмета у просторі, тобто мають локативне значення. Ця група представлена прийменниками (abutan “around”, beforan “in front of, before”, ofer “over, across”), прикметниками (neah “next to”, hinder “under, down”, midd “at the middle”) та прислівниками (uppe “above”, ute “outside of'). Решта (35 %o) - це лексика, що має дирекціональне значення, до якої належать прийменники (to-geagn “towards”, purh “through”, geondan “beyond”), прислівники (supan “from the south”), дієслова (atswimman “swim out”), іменники (ymbhwyrft “surrounded space”, wundorworuld “a dwelling place”).

За семантичною структурою слова з просторовим значенням є полісемантами, які розвинули від двох до десяти значень. Найбільшу кількість лексико-семантичних варіантів (від 6 до 10 ЛСВ) виявлено у семантичній структурі таких одиниць: &t “near, by, in, on, upon, with, before, next to, into, toward”, bufan “over, above, on, upon, overhead, at a point higher than”. Меншу продуктивність семантичної деривації (3-5 ЛСВ) виявили прийменники abutan “on, around, on the outside, round about”, after “after, along, behind, through”, ymbe “around, at, upon, near, along”. Найменша кількість лексико-семантичних варіантів виявлена (1-2 ЛСВ) у структурі значень прийменників widutan “outside of”, widufan “above”, binnan “in, into”.

Одним із чинників розвитку багатозначності просторової лексики у давньоанглійській мові є функційний зсув («зрушення у застосуванні слова» (Healey, 2016: 79)), спричинений розширенням уживання одиниць, урізноманітненням контекстів. Наприклад, прийменник be уживається на позначення таких просторових відношень:

«знаходження біля чогось» - by (“wunode be lordane” “he dwelt by Jordan”) (цит. за: Bosworth, 2014);

«розташування на чомусь» - on (“be grunde wod” “went on the ground”) (цит. за: Bosworth, 2014);

«розташування одного предмета над іншим» - upon (“be dam strande” “upon the strand or shore”) (цит. за: Bosworth, 2014);

«розташування за межами чого-небудь» - out of (“Ic de lede be dam wege” “I should lead thee out of the way”) (цит. за: Bosworth, 2014);

«від однієї частини до іншої» - along (“Ic be grunde grefe” “I dig along the ground”) (цит. за: Bosworth, 2014).

У давньоанглійській мові лексичні одиниці виражають різні типи просторової спрямованості. Серед лексики з просторовим значенням представлені такі види бінарних опозицій: «верх - низ» (uppe “up, upward” - ofdune “downwards”); «зад - перед» (bec “back” - fore “in front of'); `всередині - назовні' (inne “inside” - ut “out”); «центр - периферія» (middel “equally distant from extremes or limits” - toweard “in the direction of').

У давньоанглійській мові лексичне значення прийменників характеризується розвиненою полісемією. Прийменник efter, залежно від контексту, може реалізувати як темпоральне (efter prim monpum “after three months” (Roop, 2002: 65), так і локативне (Da eode det wif efter him “Then the wife went after him” (Bosworth, 2014: 1053) значення.

Окрему групу лексичних одиниць з просторовим значенням становлять прислівники на позначення сторін світу. За допомогою суфікса an- утворюються прислівники з аблативним значенням: sup “southwards” ^ supan “from the south”; так само east ^ eastan, norp ^ norpan, west ^ westan. Відповідно до того, який напрямок позначає лексична одиниця, може змінюватися форма слова (за допомогою суфікса an-). Наприклад, прислівник feorr зберігає початкову форму, коли передає значення руху до центру: Seo sunne gep eallswafeorr adune on nihtlicre tide under dere eorpan swa hed on deg bufan up astihp “The sun goes quite as far down under the earth in the night time as it rises above it in the day” (цит. за: Bosworth, 2014: 193). Коли йдеться про рух від одного місця до іншого, форма слова змінюється на feorran (Der weron manega wif feorran “There were women watching from afar” (Wessex Gospels. Luke: 27:55). семантичний просторовий лексика словниковий

Дослідники стверджують, що найбільш актуальною схемою просторових репрезентацій у давньоанглійській мові є up / down schema, адже знаходячись на землі, людина постійно перебуває під дією гравітаційних сил, саме цей досвід, руху вгору і вниз, є важливим і базовим (Swan, 2010: 56). Як слушно зазначає Ю. Степанов (Степанов, 2004: 247), етнос, англосаксонський зокрема, є явищем історії, тому час і простір сприймаються як щось таке, що «початок», «пік розвитку» (up) та «занепад» (down).

Однак за результатами нашого дослідження частка лексики із значенням вертикальної орієнтації `up - down' невелика і становить 4%, і 7%, відповідно. Найбільш актуальними просторовими орієнтирами виявилися `in - into' (12% від загальної кількості досліджуваних одиниць) та `beyond - back' (10%). Таку розбіжність можна пояснити актуальністю опозиції ЦЕНТР (IN / INTO) / ПЕРИФЕРІЯ (BEYOND / BACK), адже «у просторовому аспекті все традиційно обертається на фоні відмінних світоглядних систем у внутрішньому протистоянні між метрополією (імперією) і провінцією, містом та селом» (Ісапчук, 2016), що зумовлено особливостями розвитку суспільства.

Лексика з просторовим значенням є динамічним розрядом. Слова можуть виходити з ужитку (birihte “close by”, gehende “near”, onuppan “on”), або продовжувати функціонувати у мові в зміненому вигляді (wfterwearde (OE) ^ afterwards (ME)). Найбільш динамічним є змістовий аспект слова, його лексичне значення. Одиниці з просторовою семантикою увійшли до морфологічної структури різноманітних позначень: повернення назад - wfterwearde “in the rear” стан - upheah “lofty, noble”; рух - wtfleon “flee away, escape by flight”, wtswimman “escape by swimming, swim out”.

Проаналізовані лексичні одиниці корелюють з такими сферами життя: довкілля (ymbhwyrft “surrounded space”, wundorworuld “a dwelling place”); здоров'я (nirewett “pain in the chest”, nearu “tightness in the chest”, nearones “narrowness ^ pain, bodily discomfort”); ophrman “to touch, come in contact”).

Одиниці з локативною семантикою набувають динамічних значень і співвідносяться з позначеннями змін (astandan “to stand (of position) ^ to remain, not to be destroyed”), повсякденних дій, праці (stede “place, position ^ sphere of action, function”).

Одиниці з дирекціональною семантикою уживаються на позначення взаємодії, впливу (oncierran “to move and change direction ^ to mislead, seduce, lead astray”), емоційного чи соціального впливу (inweard “to go in, enter ^ heartfelt, close to one's heart, sincere”, (ge)biegan “to bow, bend down ^ to humble, abase”).



Висновки

Отже, лексика з локативно-дирекціональним значенням є вельми актуальною для вербалі- зації англосаксонської картини світу. Окрім вербальної маніфестації просторових відношень, позначення місця та напряму виявилися ефективними у процесах лексичної репрезентації інших концептів, зокрема соціальних змін та взаємодії.

Перспективу подальших досліджень становить вивчення просторової лексики давньоан- глійської мови в когнітивно-прагматичному аспекті.



Література

1. Бачишина О. Лексика на позначення простору в романі В. Шевчука «Дім на горі». Наукові записки [Національногоуніверситету «Острозька академія»]. Серія “Філологічна”. 2013. Вип. 34. С. 19-21.

2. Гаршина Е. Лексика с пространственно-временной семантикой в романе И. А. Бунина «Жизнь Арсеньева». Филологические науки. Вопросы теории и практики. 2013. № 12. Ч. 1. С. 67-69.

3. Гребнева А. Пространственная лексика и ее роль в формировании мордовской топонимической системы. Ежегодник финно-угорских исследований. 2019. Т. 13. № 4. С. 559-567.

4. Ісапчук Ю. Опозиція центру й периферії, або провінція versus метрополія в сучасному літературознавстві. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія «Філологічні науки. Літературознавство». 2016. № 8. С. 54-61.

5. Ковбаско Ю. Функціональна транспозиція в англійській мові IX-XXI століть: автореф. дис. ... д-р. філол. наук : 10.02.04. Запоріжжя, 2021. 43 с.

6. Ковбаско Ю. Origins of functional transposition within the category of time and space prepositions: lexicalization and grammaticalization. Записки зромано-германської філології. 2020. № 1. С. 335-350.

7. Козлова Т., Полєжаєв Ю., Салій О. Зовнішні та внутрішні стимули розвитку фразеології англійської мови в Австралії. Вісник Запорізького національного університету: Збірник наукових праць. Філологічні науки. 2020. Т. 1. № 1. C. 109-116.

8. Кузьменко Н. Холо-меронімічні структури в системі просторової лексики сучасної англійської мови. Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов. 2015. № 81. С. 40-48.

9. Левицкий В. Этимологический словарь германских языков, том I. Винница: Нова Кныга. 2010. 616 с.

10. Лутава С. Лексико-семантичне поле локусів сучасної української літературної мови : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01. Вінниця, 2019. 449 с.

11. Малькова Я. Пространственные образы в обозначениях чувства отвращения, неприятия (на материале лексики русских народных говоров). Научный диалог. 2018. № 12. С. 119-132.

12. Мухин С. Семантика и валентность предлога ofer в древнеанглийском эпосе «Беовульф».

13. Спасская К. Пространственная лексика в поэтическом тексте: лексика со значением родины в поэзии И. Северянина. 2012.

14. Степанов Ю. Константы: словарь русской культуры. Москва : Академический Проект, 2004. 992 с.

15. Тхор Н. Просторові категорії в англійській мові. Записки з романо-германської філології. 2020. № 2. С. 120-126.

16. Фомичева К. Выражение пространства древнеанглийскими предлогами (на основе поэмы «Беовульф»).

17. Яковенко Л. Категорія простору в контексті української фразеології. 2016.

18. Baugh, A. History of the English Language, 5th edn. London : Routledge, 2002. P 49.

19. Bosworth J. An Anglo-Saxon Dictionary. Prague: Faculty of Arts, Charles University, 2014.

20. Christian M. Air, Ether, Atmosphere: Space in Rilkeas Duineser Elegien. Oxford German Studies. 2020. Vol. 49. № 3. P. 228-248.

21. Egan T. Cross-linguistic Correspondences: From lexis to genre. Locative at seen through its Swedish and Norwegian equivalents. Amsterdam : John Benjamins Publishing Company, 2017. P. 121-149.

22. Evans V. Cognitive Linguistics: An Introduction. Universals and variation in language, thought and experience. London : Routledge, 2018. 856 р.

23. Genesis A, B. URL: Genesis A, B (sacred-texts.com) (дата звернення: 13.08.2021).

24. Gozli D., Lockwood P., Chasteen A., Pratt J. Spatial metaphors in thinking about other people. Visual Cognition. 2018.

25. Gu Yan, Mol L., Hoetjes M., Swerts M. Conceptual and lexical effects on gestures: the case of vertical spatial metaphors for time in Chinese. Language, Cognition and Neuroscience. 2017. Vol. 32. № 8. P. 1048-1063.

26. Hall J. R. A Concise Anglo-Saxon Dictionary. London: Cambridge University Press, 1960. 790 p.

27. Healey A. Straining Words and Striving Voices: Polysemy and Ambiguity and the Importance of Context in the Disclosure of Meaning. Inside Old English. Essays in Honour of Bruce Mitchell. Edited by J. Walmsley. Hoboken: Wiley-Blackwell, 2016. P. 79.

28. Holman A. J. The Holy Bible. Ohio County: A. J. Holman Company, 1942. 1271 p.

29. Holtschneider H. Space and spatiality in modern German-Jewish history. Journal of Modern Jewish Studies. 2020.

30. Jodar-Sanchez J. The Spatial Language of Time. Metaphor, Metonymy and Frames of Reference. Metaphor and the Social World. 2015. Vol. 5. № 1. P. 155-163.

31. Kovecses Z. (2006). Language, Mind, and Culture: A Practical Introduction. Oxford : Oxford University Press. 416 p.

32. Lakoff G., Johnson M. Metaphors We Live by. New York : University of Chicago Press, 2008. 256 p.

33. Latin Dictionary.

34. Li Heng, Cao Yu. Time will tell: Temporal landmarks influence metaphorical associations between space and time. Cognitive Linguistics. 2018.

35. Mills A. A Dictionary of British Place Names.

36. Roop E. Ruth, Jonah, Esther. Pensilvania: Herald Press, 2002. 303 p.

37. Swan T. Spatial Metaphors in the History of English and Norwegian. Helsinki : Modem Language Society, 2010. P. 55-67.

38. Teeri-Niknammoghadam K. The use of Motion-Implying front Grams in Spatial Metaphors of Importance in Finnish. Cognitive Semantics. 2019. Vol. 5. P. 91-120.

39. The Anglo-Saxon Chronicle, 1994.

40. The Exeter Book. Riddle 21.

41. Wessex Gospels. Luke.

42. Wessex Gospels. Matthew.

.

References

1. Bachyshyna O. (2013). Leksyka na poznachennia prostoru v romani V Shevchuka «Dim na hori». [Vocabulary to denote space in V. Shevchuk's novel “House on the Mountain”]. Ostrog: Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». Seriia “Filolohichna”. Vol. 34. P. 19-21 [in Ukrainian].

2. Harshyna E. (2013). Leksyka s prostranstvenno-vremennoi semantykoi v romane Y. A. Bunyna «Zhyzn Arseneva». [Vocabulary with spatio-temporal semantics in the novel by I. A. Bunin “The Life of Arseniev”]. Tambov: Fylolohycheskye nauky. Voprosi teoryy y praktyky. № 12. Ch. 1. P. 67-69 [in Russian].

3. Hrebneva A. (2019). Prostranstvennaia leksyka i ee rol v formyrovanyy mordovskoi toponymycheskoi systemi. [Spatial vocabulary and its role in the formation of the Mordovian toponymic system]. Saransk: Ezhehodnyk fynno-uhorskykh yssledovanyi. Vol. 13. № 4. P. 559-567 [in Russian].

4. Isapchuk Yu. (2016). Opozidya centru j periferii, abo provinciya версус metropohya v suchasnomu lіteraturoznavstvі. [Opposition center and periphery, or province versus metropolis in modern literary criticism]. Naukovij visnik Shidnoevropejs'kogo nacional'nogo universitetu imeni Lesi Ukrai'nki. Seriya “Filologichni nauki. Literaturoznavstvo”. № 8. S. 54-61 [in Ukrainian].

5. Kovbasko Yu. (2021). Funkcional'na transpoziciya vanglijs'kijmoviIX-XXIstolit. [Functional transposition in English of IX-XXI centuries]: avtoref. dis. ... d-r. filol. nauk : 10.02.04. Zaporizhzhya. 43 p. [in Ukrainian].

6. Kovbasko Yu. (2020). Origins of functional transposition within the category of time and space prepositions: lexicalization and grammaticalization. Zapiski z romano-germans'koi filologii. № 1. P. 335-350 [in English].

7. Kozlova T., Poliezhaiev Yu., Salii O. (2020). Zovnishni ta vnutrishni stymuly rozvytku frazeolohii anhliiskoi movy v Avstralii. [External and internal factors for the development of English phraseology in Australia]. Zaporizhzhia: Visnyk Zaporizkoho natsionalnoho universytetu: Zbirnyk naukovykh prats. Filolohichni nauky. Vol. 1. № 1. P. 109-116 [in Ukrainian].

8. Kuz'menko N. (2015). Holo-meronimichni strukturi v sistemi prostorovoi leksiki suchasnoi anglijs'koi movi. [Holo-meronymic structures in the system of spatial vocabulary of modern English]. Visnik HNU imeni V N. Karazina. Seriya: Inozemna filologiya. Metodika vikladannya inozemnih mov. № 81. P. 40-48 [in Ukrainian].

9. Levickij V. (2010). Etimologicheskij slovar' germanskih yazykov, tom I. Vinnica: Nova Knyga. 616 p. [in Russian].

10. Lutava S. (2019). Leksyko-semantychne pole lokusiv suchasnoi ukrainskoi literaturnoi movy. [Lexical and semantic locus field of modern Ukrainian literary language]. Vinnytsia : dys. ... kand. filol. nauk : 10.02.01. 449 p. [in Ukrainian].

11. Malkova Y. (2018). Prostranstvennie obrazi v oboznachenyiakh chuvstva otvrashchenyia, nepryiatyia (na materyale leksyky russkykh narodnikh hovorov). [Spatial images in designating feelings of disgust, rejection (based on the vocabulary of Russian folk dialects)]. Yekaterinburg: Nauchnii dyaloh. № 12. P. 119-132 [in Russian].

12. Muhin S. Semantikaivalentnost' predlogaоферvdrevneanglijskomepose “Beovul'f”. [Semantics and valency of the preposition ofer in the Old English epic Beowulf

13. Spasskaia K. (2012). Prostranstvennaia leksyka v poetycheskom tekste: leksyka so znachenyem rodyni v poezyy Y. Severianyna. [Spatial vocabulary in a poetic text: vocabulary with the meaning of the motherland in the poetry of I. Severyanin].

14. Stepanov Y. (2004). Konstanty: slovnykrosiiskoikultury. [Constants: vocabulary of Russian culture]. Moscow: Akademichnyi Proiekt. 992 p. [in Russian].

15. Thor N. (2020). Prostorovi kategorii v anglijs'kj movi. [Spatial categories in English]. Zapiski z romano- germans'koi filologii. № 2. S. 120-126 [in Ukrainian].

16. Fomicheva K. Vyrazhenie prostranstva drevneanglijskimi predlogami (na osnove poemy “Beovul'f”). [Expression of space by Old English prepositions (based on the poem “Beowulf')].

17. Iakovenko L. (2016). Katehoriiaprostoru v konteksti ukrainskoi frazeolohii. [Category of space in the context of Ukrainian phraseology].

18. Baugh A. (2002). History of the English Language, 5th edn. London: Routledge. P 49. [in English].

19. Bosworth J. (2014). An Anglo-Saxon Dictionary. Prague: Faculty of Arts, Charles University.

20. Christian M. (2020). Air, Ether, Atmosphere: Space in Rilkeas Duineser Elegien. Oxford German Studies. Vol. 49. № 3. P. 228-248 [in English].

21. Egan T. (2017). Cross-linguistic Correspondences: From lexis to genre. Locative at seen through its Swedish and Norwegian equivalents. Amsterdam : John Benjamins Publishing Company. P. 121-149 [in English].

22. Evans V (2018). Cognitive Linguistics: An Introduction. Universals and variation in language, thought and experience. London : Routledge. 856 p. [in English].

23. Genesis A, B. URL: Genesis A, B (sacred-texts.com) (date access: 13.08.2021) [in English].

24. Gozli D., Lockwood P, Chasteen A., Pratt J. (2018). Spatial metaphors in thinking about other people. Visual Cognition.

25. Gu Yan, Mol L., Hoetjes M., Swerts M. (2017). Conceptual and lexical effects on gestures: the case of vertical spatial metaphors for time in Chinese. Language, Cognition and Neuroscience. Vol. 32. № 8. P. 1048-1063 [in English].

26. Hall J. (1960). A Concise Anglo-Saxon Dictionary. London: Cambridge University Press. 790 p. [in English].

27. Healey A. (2016). Straining Words and Striving Voices: Polysemy and Ambiguity and the Importance of Context in the Disclosure of Meaning. Inside Old English. Essays in Honour of Bruce Mitchell. Edited by J. Walmsley. Hoboken: Wiley-Blackwell. P. 79 [in English].

28. Holman A. (1942). The Holy Bible. Ohio County: A. J. Holman Company. 1271 p. [in English].

29. Holtschneider H. (2020). Space and spatiality in modern German-Jewish history. Journal of Modern Jewish Studies.

30. Jodar-Sanchez J. (2015). The Spatial Language of Time. Metaphor, Metonymy and Frames of Reference. Metaphor and the Social World. Vol. 5. № 1. P. 155-163 [in English].

31. Kovecses Z. (2006). Language, Mind, and Culture: A Practical Introduction. Oxford : Oxford University Press. 416 p.

32. Lakoff G., Johnson M. (2008). Metaphors We Live by. New York: University of Chicago Press. 256 p. [in English].

33. Latin Dictionary.

34. Li Heng, Cao Yu. (2018). Time will tell: Temporal landmarks influence metaphorical associations between space and time. Cognitive Linguistics.

35. Mills A. A Dictionary of British Place Names.

36. Roop E. (2002). Ruth, Jonah, Esther. Pensilvania: Herald Press. 303 p. [in English].

37. Swan T. (2010). Spatial Metaphors in the History of English and Norwegian. Helsinki: Modern Language Societ. P. 55-67 [in English].

38. Teeri-Niknammoghadam K. (2019). The use of Motion-Implying front Grams in Spatial Metaphors of Importance in Finnish. Cognitive Semantics. Vol. 5. P. 91-120 [in English].

39. The Anglo-Saxon Chronicle (1994).

40. The Exeter Book. Riddle 21. Wessex Gospels. Luke.

41. Wessex Gospels. Matthew.

Размещено на Allbest.ru

...