Новела Василя Стефаника "Пістунка" у перекладі німецькою мовою: лінгво-прагматичний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Новела Василя Стефаника "Пістунка" у перекладі німецькою мовою: лінгво-прагматичний аспект

Євгеній Лепьохін

Коломийський навчально-науковий інститут; Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Анотація

Мета. У пропонованій статті розглянуто переклад новели "Пістунка" Василя Стефаника німецькою мовою. Мета статті - проаналізувати синтаксичну будову речень перекладеного тексту німецькою мовою в контексті дослідження еквівалентно-адекватного відтворення оригіналу. Дослідницька методика. Задля виконання вищеозначеної мети, послуговувалися описовим (виділили одиниці аналізу у кожному окремому реченні або його частині, що розглядалася), контрастивним (зіставили комунікативно-прагматичну відповідність перекладу семантично еквівалентним одиницям оригіналу) методами та методом інтент-аналізу (визначили комунікативний намір мовця у вільному прямому і непрямому дискурсах). Результати. На основі аналізу лексикостилістичних особливостей перекладу, здійсненого Аллою Паславською й Тобіасом Фоґелем, стверджуємо, що у ньому розкрито зміст оригіналу В. Стефаника за допомогою відповідних / аналогічних засобів, окрім випадків, коли стилістично нейтральні лексеми цільової мови виступають еквівалентами діалектно маркованої лексики мови-джерела. Наукова новизна. У роботі вперше проведено синтаксичний розбір новели "Пістунка" разом з акцентуацією на прагматичній відповідності порівнюваних текстів. Практичне значення. Результати дослідження будуть корисними усім, хто займається синхронно-порівняльним дослідженням мовних систем, вивченням особливостей індивідуально-авторського світосприйняття в контексті виконання художнього перекладу, вирішенні практичних завдань лінгвістичної прагматики. переклад новела німецький

Ключові слова: новела, складносурядне речення, складнопідрядне речення, перформатив, мовленнєвий акт, ілокутивна сила, умовний спосіб.

VASYL STEFANYK'S SHORT STORY "THE BABY WATCHER" AS TRANSLATED INTO GERMAN: A LINGUISTIC AND PRAGMATIC FACET

Eugene Lepokhin

Vasyl Stefanyk Precarpathian National University

Aim. This paper examines the translation of Vasyl Stefanyk 's short story "The Baby Watcher" (1921) into German. The purpose of the paper is to analyse the target text sentences' syntactic structure in the remit of considering the equivalent and adequate rendering of the meaning of the original. Methods. In the furtherance of this purpose, we resorted to descriptive method (we identified the units of analysis in each individual sentence or its part under consideration), contrastive method (we compared the communicative and pragmatic correspondence of the translation to semantically equivalent units of the original) and the method of intent analysis (we determined the communicative intention of the speaker in free direct and indirect discourses). Results. Proceeding from the analysis of the lexical and stylistic features of the translation done by Alla Paslavska and Tobias Vogel, we argue that it renders the content of the original with appropriate / similar means, except when stylistically neutral target language lexemes are equivalent to the dialectally marked vocabulary of the source language. Originality. The paper is the first attempt for a syntactic analysis of the short story "The Baby Watcher", focusing on the pragmatic correspondence of the texts being compared. Practical significance. The findings of the study will serve to those involved in the synchronic-comparative study of language systems, the study of the Ukrainian writer's signature world-view for the purposes of producing fiction translation, as well as at the decision of linguistic pragmatics applied tasks.

Key words: short story, compound sentence, complex sentence, performative utterance, speech act, illocutionary force, subjunctive mood.

Переклади текстів Василя Стефаника (1871-1936) іноземними мовами відбуваються й досі свідченням чого є, зокрема, перелицювання німецькою мовою новели "Пістунка" (1921) Аллою Паславською й Тобіасом Фоґелем (2017). Це говорить про актуальність митця та його творчости не лише для слов'яномовного світу, а й, як у нашому випадку, для західноєвропейського.

Назва-заголовок твору містить в собі етнографічну реалію, що водночас є діалектною, бо вона вживається для позначення "няньки", "доглядальниці"http://slovopedia.org.ua/93/53407/945858.html Поділ, долу, м. 2) http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/поділ у західній Україні (регіональна назва). У перекладі використано нейтральний стилістичний відповідник die kleine Kinderfrau. Прикметникове означення kleine / маленька вказує на те, що особа є досить юного віку (дитина-підліток), тоді як в українській мові в заголовку саме цей смисл є відсутній. Проте вживання прикметника kleine в німецькому перекладі заголовка стає зрозумілим при аналізі першого речення оригіналу: Сидить мала пістунка Парася... кругом неї такі самі пістунки і пістуни. /Es sitzt die kleine Parasja... Um sie herum andere kleine Kinder - Madchen und Jungen. Перекладачі вживають у заголовку прикметник kleine й акцентують на тому, що функції по догляду за немовлятком покладено на старшу за віком дитину. Денотативне значення лексеми поділок ¹ відтворено der Schofi.3. a) - https://www.dwds.de/wb/SchoB#wb-1 1. - http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/лісниця

Аналізоване речення містить розмовно-марковану лексему лісниці,^А відтворену лексемою die Stechapfel,https://www.duden.de/rechtschreibung/Stechapfel#bedeutung яка дослівно перекладається як "дурман". Такий вибір є виправданий, переклад не є дослівним, але конотативна сема "непотрібности" передана дуже точно, бо лісниці - плоди диких дерев не вважаються корисними у господарстві, так і дурман не приносить зиску, що більше, він є шкідливим. Цілком закономірно синтагма на землі повалялися, коли йдеться про плоди лісових дерев, передана як в пилюці викачалися щодо повзучої рослини.

Перекладачі відтворюють семантику складнопідрядного речення із підрядною з'ясувальною частиною цільової мовиУ нашому випадку речення зі сполучником сфери волевиявлення щоби й опорним дієслівним присудком головної частини казати в образному значенні "наказувати" - 2. http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/казати за допомогою конструкції lassen + Infinitiv I без частки zu, яка виражає спонукання у формі розпорядження - "веліти":1. - http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_1отак 1і/веліти Парася велить іншим гратися в похорон, водночас голосячи.

Та чого в похорон? Та чого голосити?

Aber warum eine Beerdigung? Und warum jammem?

У цілому у перекладі збережено синтаксичну будову оригіналу, що позначена повторенням епіфоричних мовних елементів попереднього речення - похорон / Beerdigung, голосити / jammern з одного боку, а з іншого - анафоричних: Та чого... / Aber warum..., Та чого. / Und warum...

Я вам скажу чого. Я чула, що мої тато вночі казали, аби ця дитина не находиласи в хаті, бо вона не наша дитина, а гусаря московського, то кажуть тато до мами, або ти її вбий, або закопай, а я її не хочу.

Ich sage euch, warum. Ich horte, dass mein Vater in der Nacht sagte, dass dieses Kind nicht in dieses Haus gehore, denn es sei nicht sein Kind, sondern das eines russischen Husaren. Der Vater sagte zur Mutter: "Entweder totest du es oder du vergrabst es, aber ich will es nicht haben."

У наступних репліках продовжується синтаксичне вираження повтору, цього разу у формі рамки Та чого. Я скажу, чого /Aber warum. Ich sage euch, warum. Слова протагоністки, сформульовані у вигляді складної синтаксичної єдности (ССЄ) із сурядним і підрядним видами зв'язку, перекладачі розщеплюють й трансформують наступним чином: 1) ССЄ із підрядним з'ясувальним зв'язком Я чула, що мої тато вночі казали. стає ССЄ із підрядним додатковим реченням (Objektsatz) Ich horte, dass mein Vater in der Nacht sagte...; 2) "аби" у значенні "щоб" передає наказ, тому частина аби ця дитина не находиласи в хаті є підрядним реченням із відтінком спонукання, у німецькому перекладі - підрядне додаткове речення (Objektsatz; послідовна підрядність) dass dieses Kind nicht in dieses Haus gehore.; 3) підрядна частина бо вона не наша дитина виражає причинове семантико-синтаксичне відношення, тоді як denn es sei nicht sein Kind є сурядною із причиново-наслідковим характером; 4) а гусаря московського / sondern das eines russischen Husaren - сурядне протиставне. Усе це обрамлено у непрямий дискурс, канонічною формою якого є непряма мова. У підрядній частині дано кілька свідчень на її потвердження: кон'юнктив І дієслів gehoren та sein у 3-й особі однини теперішнього часу і підрядний сполучник dass [14, с. 324], щоправда, дейктичні одиниці dieses (Kind) й dieses (Haus) не зазнали системних змін. На цьому місці перекладачі ставлять логічну крапку і починають нове речення з прямою мовою, яка прочитується в українському тексті.

У Стефаника спостерігаємо у дії вільний прямий дискурс, знаками чого є відсутність лапок для позначення підрядного доповнення в невласне прямій мові аби ця дитина не находиласи в хаті, хоча й присутні попередні слова "автора" Я чула, що мої тато вночі казали.... Елізабет Блек зауважує, що на практиці такі синтагми, де присутні дієслова для передачі чужого мовлення, можуть прийматися за вільний прямий дискурс [12, с. 65] в його неабсолютній формі.

Складність цього речення полягає в тому, що письменник розмиває границі вільного прямого і непрямого дискурсів, бо присвійний займенник наша імплікатує [2, с. 11] приналежність дитини 1) йому (батькові) та їй (матері), у цьому випадку інтендується пряма мова "Аби ця дитина не находиласи в хаті, бо вона не наша (читай - "не моя і не твоя") дитина, а гусаря московського (читай - "твоя і його"). Іншими словами, застосована стратегія прономіналізації Стратегія А. А також, й відповідна форма дієслова донесення інформації казав - казали (третя особа множини). [13, с. 30] визначає комунікантів дискурсу через особовий дейксис наша, який детермінує адресанта (батька) й адресата (матір) вільного прямого мовлення. У варіанті 2) йому (батькові) та їм (матері й власне Парасі) інтендується непрямий дискурс, що й відображено перекладачами відповідною стратегією прономіналізації. Присвійний займенник наша (дитина), який слід прочитувати в контексті перетворення прямої мови із місцевим побутово-розмовним колоритом як моя (дитина) в непряму, референтно співвідноситься із sein (Kind) / його (дитина). Водночас присвійний займенник множини мої, як скоординована пошанна форма заочного звертання до батька (він),¹ перекладено логічним нормативним аналогом mein / мій, але етнокультурну конотацію при цьому семіологічно втрачено.

Аналізоване висловлювання в українському варіанті буде комплексним мовленнєвим актом, створеним із директиву й репрезентативуЙдемо за класифікацією Дж Серля. Детальніше див. John R. Searle, A Classification of Illocutionary Acts. С. 10-11. Ілокутивну силу висловлювання виводимо логіко- інференційним шляхом із врахуванням ситуації вільного прямого дискурсу. х - ілокутивне перформативне дієслово. на основі субординації. За своєю інтегральною сутністю, воно перформативне: локутивній фазі відповідають, зокрема, наступні дієслова із семою "казати" - "вимагати", "наполягати", "закликати", де адресант повідомлення (батько) здійснює певну мовленнєву дію щодо адресата мовлення (мати) з метою (ілокутивна комунікативна спрямованість - втягнення в мовленнєву діяльність із семантичним компонентом "зробити" вчинення відповідних дій останньою (перлокутивний ефект також зав'язаний на семантичному компоненті "зробити" - у нашому випадку, як побачимо далі, "доручити" виконання волі "суверена" в цій сім'ї - знищити байстря).

Наказовий спосіб може бути однією із форм позначення перформативу [10, с. 73], який в цьому випадку імпліцитний. Ми реконструюємо його вербальну формацію за допомогою змодифікованої перформативної формули Я х ² щоб [4, с. 228]: Я чула, що мої тато вночі казали:"Я вимагаю, аби /Я наполягаю на тому, аби /Я закликаю, аби ця дитина не находиласи в хаті, бо вона не наша дитина, а гусаря московського!", де виокремлюємо перформативну ("модусну") частину із 1-ою особою одн. індикативу теперішнього часу перформативного дієслова Я вимагаю / Я наполягаю на тому / Я закликаю і пропозиційну ("диктумну") аби ця дитина не находиласи в хаті - підрядне додаткове з імперативним комунікативним сенсом (ілокутивною силою); бо вона не наша дитина, а гусаря московського - репрезентатив.

Не залежно від того, чи у процесі перекладу МА оригіналу трансформовано в межах одного й того ж типу, чи ні, у ньому акцент зроблено на словах батька, якого беруть сумніви. Їх граматичну й логічну єдність, що витворює смисл браку певности й підозри, проартикульовано підрядним реченням зі сполучником dass: dass dieses Kind nicht in dieses Haus gehdre, де дієслівний присудок gehoren вжито в кон'юнктив І [6, с. 86], й сурядним denn es sei nicht sein Kind, що також містить кон'юнктив І [14, с. 327].

Перформативне висловлювання за своїм перлокутивним ефектом має бути успішним, результативним чим і зумовлюється його відмінність від констативу, критерієм оцінки якого є істинність або неістинність. Успішність висловлювання в тому, що "перлокутивний ефект і акт завбачені ілокутивною метою мовленнєвого акту і пропозиційним змістом перформативного директивного висловлювання, але їх реалізація обов'язкова, адже в іншому випадку - непокора або відмова виконати вимогу, тим більше наказ, спричинює, щонайменше, анулювання перлокутивного акту" [4, с. 258-259]. Тож батько доручає дружині виконання "завдання" позбутися немовляти: "...то кажуть тато до мами, або ти її вбий, або закопай, а я її не хочу" [5, с. 235], а пістунка Парася разом з іншими дітьми готується до похорону, що є передвісником майбутнього "результативного" завершення акту: "Голосім, але самі дівчата! Хлопці, мовчіт, бо ви не голосите. Дівчата голосять по звичаю жінок, вигін заливається похоронним співом" [5, с. 235].

Підрядне наслідку то кажуть тато до мами, яке є вступом до прямої мови, перекладачі відтворюють, смислово-синтаксично зачавши нове речення Der Vater sagte zur Mutter; синтагма або ти її вбий, або закопай / Entweder totest du es oder du vergrabst es - сурядне розділове речення; а я її не хочу / aber ich will es nicht haben - сурядне протиставне.

З цього моменту й далі пряма мова передана дослівно, що засвідчують знаки для її вирізнення у тексті "" й дієслово передачі чужого мовлення кажуть / sagte. Така диференціація необхідна для передавання правдивости інформації, для встановлення її взаємозалежної сутности. Мішель Фуко зауважував, що висловлювання має свій корелят, який дозволяє його визначати як судження через наявність референта [8, с. 141142]. Висловлювання ж пов'язане із референціалом, що "формує місце, умови, поле появи, рівень диференціації індивідів або об'єктів, станів речей та відношень, які вводяться в дію самим висловлюванням; він визначає можливості появи та розмежування того, що наділяє фразу її смислом, а судження значенням істинності" [8, с. 145]. У нашому випадку Парася-наратор спочатку переповідає слова батька, потім таки відтворює дослівний діалог між ним і матір'ю, де в обох варіаціях висловлювання "референціалом" виступає байстря. Чоловік наполягає на тому, щоб знищити немовля на підставі його індивідуальности, в якій присутній "Інший", чужинець, зайда.

Перекладачі знову розщеплюють (цього разу) складне багатокомпонентне речення з одним видом зв'язку (сполучниковим підрядним: послідовна підрядність) та з прямою мовою на два. І і ІІ частини поєднані сполучником тому..., що, відношення причинові; ІІ і ІІІ частини поєднані сполучником бо, відношення причинові. Сурядний сполучник причини darum маркує розмовність дискурсу, при цьому в перекладі у першому реченні вилучена синтагма з цев дитинов, а діалектний прислівник досвіта ¹ у значенні на світанні, раннім-рано перекладено стилістично нейтральним seit dem fruhen Morgen. Розбивка в цьому випадку штучно створює певний ефект ретардації, утримання від просування до ситуативної розв'язки, оскільки зруйнований "стик" тому. то / darum. denn призводить до деформації смислової рамки наративу. Наступне речення у перекладі відтворює весь синтаксично індивідуалізований горизонт вихідного висловлювання.

Перекладачі застосовують дієслівну лексему meinen для передачі конотативного аспекту стандартизованої одиниці говорити - "висловлювати власне міркування", що й продемонстровано засобами прямої мови; дієслівна лексема meinen розкриває суб'єктивне, припустиме ставлення персонажа до ситуації на противагу нейтрально-індиферентному sagen; діалектна форма займенника кожна / кожда передана нормативним відповідником німецької мови.

Далі у тексті Стефаника графемно оформлено дискурс-полілог з кількома комунікантами й завдання перекладачів у цьому випадку полягало у ретрансляції встановлених між ними відношень. Виявлено, що у перекладі зникла репліка - Але як тато гадає душити цу дитину? [5, с. 234]. Кому вона належить - поки що незрозуміло. Її міг промовити Максим, бо у висловлюванні відсутня вказівка на пошанну множину у морфологічній формі дієслівної лексеми гадати: гадають - гадає, так само як її немає й у попередній репліці. Однак ця фраза на письмі мала б йти вслід за першою, натомість її дано як реакцію на попереднє смисловотематичне висловлювання. Тож очевидно, що у діалог вступають інші присутні пістунки й пістуни. Й Парася відповідає:

Зауважуємо, цього разу протагоністка обходиться без пошанної множини, що може свідчити про її моральне ставлення до гіпотетичної події, яка знеславлює дорослого в очах дитини-підлітка. А її попереднє використання насправді вказує на презирство до можливого батька-дітовбивці.

Розмовно-маркована лексема штука'Щось складне, незвичайне, несподіване і т. ін. 4. -

http://ukrlit. org/ slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_ 11_tomakh/штука 1. - http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/душuтu перекладена зі збереженням семантики стилістично нейтральним прикметником schwierig / складний: 1st es schwierig... /Хіба складно. . Дієслівні лексеми душитіи / задушити1. - http://ukrlit.org/slovnyk/задушувати ретрансльовано "вербальним перформансом" (Мішель Фуко) еквівалентних синонімічних понять мови-джерела erwurgenhttps://www.duden.de/rechtschreibung/erwuergen#bedeutung та ersticken.2. а) - https://www.duden.de/rechtschreibung/ersticken#bedeutungen

Цього разу спостерігаємо, що пошанна множина відсутня й щодо матері. А з наступного речення починається репетиція ритуалу поминання "мертвого" тіла:

Голосім, але самі дівчата! Хлопці, мовчіт, бо ви не голосите.

"Lasst uns klagen, aber nur ihr Madchen! Ihr, Buben, schweigt still, denn Buben klagen nicht."

Перекладачі компенсують неможливість передачі морфологічної зміни у написанні дієслівної лексеми з розмовно-побутовою семантикою мовчіт німецьким аналогом stillschweigen з експресивно-емоційною конотацією. Звертання хлопці перекладено іменниковою лексемою Buben,1. - https://www.dwds.de/wb/Bub#wb-1 яка, зокрема в австрійському мовному варіанті, позначає Jungen / хлопці.

Дівчата голосять по звичаю жінок, вигін заливається похоронним співом.

Die Madchen klagen nach dem Brauch der Frauen. Auf der Viehweide ertont Trauergesang.

Вони проводять репетицію самої події. Стефаник цього разу усуває момент вмирання-вбивства-смерти, як і поки що відсутній сам результат - тіло померлого байстрюка. Про це сигналізує баба Дмитриха:

Іншими словами, стара жінка стверджує, що людина не в змозі безпосередньо зазнати смерті, її можна пізнати лише ставши очевидцем смерти Іншого. Свідченням факту смерті якраз і є те дійство, яке влаштовує пістунка Парася, але не має власне небіжчика. Юнка неусвідомлено дозволяє старій жінці зазнати смерть фіктивно і залишитися живою.

Переклад останньої репліки прямої мови повністю відтворено перекладачами без семантично-смислових втрат. Лексему баба, що є звертанням до жінки похилого віку, а в наступному - номінування жінки взагалі, перекладачі відтворюють двома різними графемними лексичними одиницями Grofimutter й die Alte, демонструючи належне мовностильове оформлення конвенційного образу. Аналогічно відтворено стилістичні особливості одиниць лексичного й синтаксичного рівнів фіналу:

На основі аналізу лексико-стилістичних особливостей перекладу Алли Паславської й Тобіаса Фоґеля можемо стверджувати, що твір українського новеліста зберігає у німецькомовному "обличчі" прозорість своєї фабули й розкриває зміст оригіналу за допомогою відповідних / аналогічних засобів, окрім випадків, коли стилістично нейтральні лексеми цільової мови виступають еквівалентами діалектно маркованої лексики мови-джерела.

Перспективою майбутніх студій може стати:

- аналіз усіх мовленнєвих актів, присутніх у наративі;

- прагматичний зв'язок реплік у розрізі умови успішности МА га умови неуспішности МА;

- зіставлення інформації вихідного тексту з референтними словами, словосполученнями, висловлюваннями цільової й не лише німецької, а й інших мов, зокрема, англійської.

Література

1. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. К.: Видавничий центр "Академія", 2004. 344 с. (Альма-матер).

2. Безугла Л.Р. Вербалізація імпліцитних смислів у німецькомовному діалогічному дискурсі: Монографія. Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2007. 332 с.

3. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. К., ІРПІНЬ. ВТФ "Перун", 2005. 1728 с.

4. Красина Е.А. Семантика и прагматика русских перформативных высказываний: дис. ... д-ра филол. наук: 10.02.01. Москва, 1999. 310 с.

5. Паславська А., Фоґель Т. Василь Стефаник ПІСТУНКА. Galizien. Aus dem grossen Krieg. Галичина. З великої війни / упор. Алла Паславська, Тобіас Фоґель, Володимир Кам'янець. Львів: ВНТЛ-Класика, 2017. С. 234-237.

6. Сулим В.Т., Смолій М.С. Граматика німецької мови для перекладачів: навч. посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2013. 352 с.

7. Сусов И.П. Лингвистическая прагматика. Винница, Нова Кныга, 2009. 272 с.

8. Фуко М. Археологія знання / Пер. з фр. В. Шовкун. К. : Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2003. 326 с.

9. Шульжук К.Ф. Синтаксис української мови: Підручник. К.: Видавничий центр "Академія", 2004. 408 с. (Альма-матер).

10. Austen, J. L. (1962). How to Do Things with Words (William James Lectures). Oxford : At the Clarendon Press (in English).

11. Bimer, B. J. (2013). Introduction to Pragmatics. Malden, MA : WileyBlackwell (in English).

12. Black, E. (2006). Pragmatic Stylistics. Edinburg: Edinburg University Press (in English). URL: https://books.google.com.ua/books?id=8cuqBgAAQBAJ&hl=uk.

13. Coulmas, F. (Ed.). (1986). Direct and Indirect Speech. Berlin ; New York ; Amsterdam : Mouton, de Gruyter (in English).

14. Durrell, M. (2011). Hammer's German Grammar and Usage (Routledge Reference Grammars), 5^th ed. Taylor & Francis (in English).

15. Searle, J. R. (1976). A Classification of Illocutionary Acts. Language in Society, Vol. 5, No 1, pp. 1-23 (in English). URL: https://www.jstor.org/ stable/4166848.

Размещено на Allbest.ru