Система вправ з навчання фонетики турецької мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського

Система вправ з навчання фонетики турецької мови

Богдана Авраменко,

кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри західних і східних мов та методики їх навчання

Одеса, Україна

Анотація

У статті доведено актуальність вивчення сучасної турецької мови у цілому та саме фонетики турецької мови зокрема. Проаналізовано проблему навчання фонетики сучасної турецької мови, яка полягає у тому, що найбільше ускладнення для того, хто навчається, рідною мовою для якого є українська, викликають не нові звуки, що відсутні в українській мові, а чітка вимова усіх голосних слова без редукції, а також відпрацювання навички постанови слабкого наголосу.

Доведено, що важливим компонентом у процесі навчання фонетики турецької мови виступає правильна вимова слів. Деякі тюркологи зауважують, що робота над вимовою складається з двох етапів: формування основ вимови та удосконалення й підтримка фонетичних основ.

Оволодіння фонетичним матеріалом для його використання у мовленнєвій діяльності забезпечується системою вправ. Для навчання фонетики турецької мови розрізняють два основних типи вправ: мовні, до яких належать рецептивні, тренувальні, підготовчі; мовленнєві, до яких належать продуктивні та комунікативні. Деякі методисти виділяють три групи: мовні, умовномовленнєві та мовленнєві.

Важливе місце під час вивчення фонетики турецької мови займає фонетична зарядка. Зміст фонетичної зарядки залежить від фонетичного матеріалу, який вивчається. Фонетична зарядка може проводитися як на початку заняття, так і на інших його етапах. Якщо вона проводиться на початку заняття, то її мета полягає у настроюванні апарату артикуляції студентів на турецьку мову та на тему заняття.

Найефективнішим компонентом фонетичної зарядки є скоромовки, що допомагають тренувати вимову складних звуків та позбавитись дефектів мовлення. У турецькій мові є мала, але вагома кількість звуків, аналогів яких немає в українській. Скоромовки є також багатим джерелом лінгвокультурної інформації. Використовуючи їх на заняттях, викладач знайомить студентів із усною народною творчістю турецького народу, а також забезпечує поповнення словникового запасу студентів.

Ключові слова: редукція, слабкий наголос, фонема, фонетичні навички, фонетична зарядка, скоромовки.

Abstract

Bogdana AVRAMENKO,

Candidate of Pedagogical Sciences, Senior Lecturer at the Department of Western and Oriental Languages and Methods of Their Teaching South Ukrainian National Pedagogical Universitynamed after K. D. Ushynsky (Odesa, Ukraine)

SYSTEM OF EXERCISES FOR TEACHING PHONETICS OF THE TURKISH LANGUAGE

The article proves the relevance of the study of modern Turkish in general and the phonetics of Turkish in particular. The problem of teaching the phonetics of modern Turkish is analyzed, which is that the greatest difficulty for the learner, whose native language is Ukrainian, is not caused by new sounds that are absent in the Ukrainian language, and clear pronunciation of all vowels without reduction, and also practice the skill of resolving a weak emphasis.

It is proved that an important component in the process of learning the phonetics of the Turkish language is the correct pronunciation of words. Some Turkologists note that the work on pronunciation consists of two stages: the formation of pronunciation bases and the improvement and maintenance of phonetic bases.

Mastering the phonetic material for its use in speech activity is provided by a system of exercises. To teach the phonetics of the Turkish language, there are two main types of exercises: language, which include receptive, training, preparatory; speech, which include productive and communicative. Some Methodists distinguish three groups: linguistic, conditional and speech.

Phonetic charging occupies an important place in the study of the phonetics of the Turkish language. The content of phonetic charging depends on the phonetic material being studied. Phonetic charging can be performed both at the

beginning of the lesson and at other stages. If it is held at the beginning of the lesson, then its purpose is to adjust the apparatus of articulation of students in Turkish and on the topic of the lesson.

The most effective component ofphonetic charging is patter, which helps to train the pronunciation of complex sounds and get rid of speech defects. There is a small but significant number of sounds in Turkish that have no analogues in Ukrainian. Patter is also a rich source of linguistic and cultural information. Using them in the classroom, the teacher introduces students to the oral folklore of the Turkish people, as well as provides replenishment of students ' vocabulary.

Key words: reduction, weak emphasis, phoneme, phonetic skills, phonetic charging, patter.

Постановка проблеми

Знання будь-якої іноземної мови не лише покращує якість життя людини, а і відкриває для неї світ нової культури, світ абсолютно нового для неї мислення та світосприйняття. Людина, яка вивчає іноземну мову, має більш гнучке та оригінальне мислення.

На сьогоднішній день знання іноземних мов - це, перш за все, ключ до успіху та нових можливостей, які відкриваються перед людиною та роблять її духовний світ набагато яскравішим, цікавішим та в умовах глобалізаційних процесів, які відбуваються у сучасному світовому суспільстві, є просто необхідним компонентом професійної діяльності фахівця будь-якого рівня будь-якої сфери. фонетика наголос мовленнєвий

Таким чином, володіння іноземними мовами сьогодні - це просто суттєва життєва необхідність. Необхідно зазначити, що будь-яка іноземна мова є абсолютно унікальною та цікавою для вивчення. Так, англійську мову можна почути і на роботі, і на відпочинку. Вивчення англійської мови є обов'язковим у школі та університеті. Але на сьогоднішній день дуже стрімко набирає обертів знання східних мов: турецької та китайської.

Із року в рік актуальність вивчення турецької мови динамічно зростає, що зумовлено факторами економіки та зовнішньої політики як України, так і Турецької республіки. Відповідно, збільшується і кількість студентів, охочих вивчати турецьку мову, яка не схожа ні на яку іншу та на яку сьогодні є попит не лише в сфері торгівлі та бізнесу, а і у сфері політики та юриспруденції, медицини та фармакології.

Аналіз досліджень

Вивчення фонетики турецької мови та розробка система вправ з навчання фонетики турецької мови в окремих наукових працях тюркологів майже не досліджено. Відповідно, дана проблема є майже не вивченою. Але, необхідно зазначити, що фонетика турецької мови досліджувалась у порівняльному та зістав- ному аспектах у межах інших проблем.

Окремі питання вивчення фонетики турецької мови висвітлено у дослідженнях В. О. Горделев- ського (1928), Х. Джевдет-Заде та О. М. Кононова (1934), М. К. Дмитрієва (1939, 1962). Цій проблемі присвячена частина монографії Р. С. Кади- рова (1999).

Наукових праць із розробки системи вправ з навчання фонетики турецької мови майже немає. У монографії М. Х. Ольмесова з порівняльної граматики тюркських мов розглядаються голосні й приголосні споріднених мов у зіставному аспекті, виявлені їхні особливості.

Тому мета нашої статті полягає у розробці системи вправ з навчання фонетики турецької мови.

Виклад основного матеріалу

Мова - це природна комунікативна система, кожна одиниця якої представляє собою образ або комбінацію образів та виступає однобічною (наприклад, фонема) або двобічною (графема, лексема, морфема) або являє собою модель синтаксичних конструкцій (Бодуен де Куртене, 1963: 164).

Під системою розуміють замкнуту кількість взаємопов'язаних елементів, сукупність елементів, які знаходяться у відношеннях і зв'язках між собою й утворюють певну єдність, цілісність. У кожної системи є свої підсистеми. Першим і основним компонентом мовної системи є фонетична.

У процесі вивчення фонетики турецької мови найбільше ускладнення для того, хто навчається, рідною мовою для якого є українська, викликають не нові звуки, що відсутні в українській мові, наприклад, літери о, u, g, с, а чітка вимова усіх голосних слова без редукції, а також відпрацювання навички постанови слабкого наголосу (Ларионова, Софронова, 2012: 40).

Також важливим компонентом у процесі навчання фонетики турецької мови виступає правильна вимова слів. Деякі тюркологи зауважують, що робота над вимовою складається з двох етапів: формування основ вимови та удосконалення й підтримка фонетичних основ.

Робота над вимовою традиційно починається із запровадження фонетичного матеріалу. Формування фонетичних навичок пов'язане з розвитком комунікативних умінь усного мовлення та читання. Тому послідовність введення звуків та інтонаційних моделей визначається мовними зразками та їх лексико-граматичним наповненням.

Оволодіння фонетичним матеріалом для його використання у мовленнєвій діяльності забезпечується системою вправ. Для навчання фонетики турецької мови розрізняють два основних типи вправ: мовні, до яких належать рецептивні, тренувальні, підготовчі; мовленнєві, до яких належать продуктивні та комунікативні. Деякі методисти виділяють три групи: мовні, умовномовленнєві та мовленнєві.

Зазначимо, що мовні вправи спрямовані на тренування та автоматизацію мовного матеріалу, тобто на вироблення первинного вміння та навички. Мовленнєві вправи спрямовані на використання засвоєного матеріалу для вираження та розуміння думок у зв'язку з різноманітними ситуаціями, стимулами, що спонукають використовувати мову для спілкування.

Також необхідно наголосити на тому, що формування слухо-мовленнєвих та ритміко-інтона- ційних навичок - тривалий та складний процес. Для цього можна використовувати такі типи фонетичних передмовленнєвих, або підготовчих вправ: вправи на підстановку; вправи на ідентифікацію та диференціацію; вправи на імітацію. Наприклад, до вправ на диференціацію можна віднести фонетичні диктанти: запис за диктором ізольованих звуків, слів та невеликих речень у транскрипції, розстановка наголосу в словах, що прозвучали, імітаційну розмітку почутих коротких фраз.

Найчастіше цей тип вправ представлений такими завданнями: вставте пропущений звук у слово та переведіть його; якого звуку не вистачає у таких словах; вставте пропущені слова в римування; знайдіть пари слів, що римуються, зі списку запропонованих.

Важливе місце під час вивчення фонетики турецької мови займає фонетична зарядка. Зміст фонетичної зарядки залежить від фонетичного матеріалу, який вивчається. Фонетична зарядка може проводитися як на початку заняття, так і на інших його етапах. Якщо вона проводиться на початку заняття, то її мета полягає у настроюванні апарату артикуляції студентів на турецьку мову та на тему заняття.

Метою фонетичної зарядки є, з одного боку - попередження та зняття появи можливих фонетичних складностей будь-якого порядку: слухових, вимовних, ритміко-інтонаційних, і, з іншого боку - відпрацювання фонетичних навичок, які з якоїсь причини виявилися, недостатньо сформованими.

Одним з найважливіших питань сучасної тюркології є питання про відбір матеріалу для фонетичної зарядки. У цьому випадку слід вважати основою мовної парадигми: звук - склад - слово - словосполучення - речення - мікротекст - текст.

На практиці, в мовленні, дана парадигма відбувається в ланцюжку: речення - слово, речення - словосполучення, речення - фраза, текст.

Найбільш ефективними жанрами для реалізації наведених вище парадигм є малі фольклорні жанри - скоромовки, прислів'я, приказки, вірші. Зупинимося докладніше на використанні скоромовок під час вивчання фонетики турецької мови.

Скоромовка - жанр як фольклорного, так і літературного походження: дотепна гра спеціально скомпонованих важковимовних слів, і звуків, що створюють труднощі для швидкої й виразної вимови слів (Сивачук: 2010, 100). Тому добір груп слів, складних для вимови, зібраних у жартівливий ланцюжок, допомагає легше освоїти артикуляцію звуків. Незважаючи на те, що скоромовка іноді може складатися всього з кількох слів, вона «вже несе в собі певний характер, настрій, забарвлення і навіть темп» (Сивачук: 2010, 100).

Крім того, скоромовка є одним із елементів творчості народу, його культури, історії. Іноді у невеликих текстах зустрічаються незнайомі слова та мовні звороти, що дозволяє студентам розширити свій словниковий запас. Найчастіше це жанрова замальовка, іноді нісенітниця, але смішна, що ритмічно звучить і запам'ятовується.

Методика роботи зі скоромовками має певний алгоритм. Методисти зазначають, що починати навчання необхідно з найбільш легких скоромовок і поступово збільшувати темп. Важливо зазначити, що краще починати з повільного темпу та детально проговорювати кожен звук, адже не завжди швидкість має позитивний результат. Збільшувати темп варто тільки тоді, коли повільна вимова скоромовки абсолютно правильна з погляду звуків, наголосу та інтонації. У залежності від рівня володіння мовою викладач підбирає коротші та простіші з погляду фонетики чи довгі та складні скоромовки, якщо мовний матеріал турецької мови це дозволяє. Наприклад: Dal sarkar kartal kalkar; kartal kalkar dal sarkar - Гілка обвисає, орел піднімається; орел піднімається і гілка висить. Be birader buraya bak, ba§i bereli burma biyikli basti bacak bayan berberiyle bizim Bedri bey birlikte bir pirinci birinci bulu§ta birbirine dizip Bursa pazarina indi - Брате, подивись сюди, побита голова з підкрученими вусами, побиті ноги, цирульник і наш Бедрі Бей при першій зустрічі зібрали рис і пішли на ринок Бурса. Titiz, temiz, tendurust dadim; tadini tattigi tere demetini dide dide dagitti da hiddetinden hem dut dalinda takili duran dirilti dudugunu otturdu, hem de didine didine dedim dedi, dedim dedi dedi durdu - Моя прискіплива, чиста, тенденційна няня; Він розсипав пучок креса, який скуштував, і в гніві засвиснув у свист, що був застряг на гілці шовковиці, і він сказав: я сказав, я сказав, я сказав, він сказав, він все казав. У турецькій мові є також скоромовки у формі веселих віршів, за допомогою яких можна привнести в заняття елемент розваги:

Bir iki tombul tekir Camdan bakar Ba§ina takar Hop hop, altin top

Скоромовки є також багатим джерелом лінг- вокультурної інформації. Використовуючи їх на заняттях, студенти ознайомлюються з усною народною творчістю турецького народу, а також забезпечують поповнення власного словникового запасу. Тому використання скоромовок під час вивчення фонетики турецької мови допомагає студентам поліпшити пам'ять, покращити дикцію, позбутися іноземного акценту та збільшити темп мовлення, результатом чого є отримання задоволення від процесу навчання та збільшення мотивації до вивчення турецької мови. Турецькі скоромовки являють собою багатий матеріал для тренування фонетичних навичок та знайомства з культурою Туреччини.

Висновки

Таким чином доходимо висновку, що проблема розробки системи вправ з навчання фонетики турецької мови у сучасній тюркології майже не досліджена. Оволодіння фонетичним матеріалом для його використання у мовленнєвій діяльності забезпечується системою вправ. Для навчання фонетики турецької мови розрізняють два основних типи вправ: мовні, до яких належать рецептивні, тренувальні, підготовчі; мовленнєві, до яких належать продуктивні та комунікативні. Важливе місце під час вивчення фонетики турецької мови займає фонетична зарядка. Зміст фонетичної зарядки залежить від фонетичного матеріалу, який вивчається. Чітка та правильна вимова допомагають у формуванні комунікативних навичок, які є базою для спілкування в соціумі. Скоромовки допомагають тренувати вимову складних звуків та позбавитись дефектів мовлення. У турецькій мові є мала, але вагома кількість звуків, аналогів яких немає в українській. Скоромовки є також багатим джерелом лінгвокультур- ної інформації. Використовуючи їх на заняттях, викладач знайомить студентів із усною народною творчістю турецького народу, а також забезпечує поповнення словникового запасу студентів. Отже, використання скоромовок на заняттях з турецької мови допомагає студентам поліпшити пам'ять, покращити дикцію, позбутися іноземного акценту та збільшити темп мовлення, результатом чого є отримання задоволення від процесу навчання та збільшення мотивації до вивчення турецької мови.

Список використаних джерел

1. Бодуен де Куртене И. А. Избранные труды по общему языкознанию. Москва, 1963. Т 1. С. 163-174.

2. Дмитриев Н. К. Турецкий язык. Москва, 1960. 200 с.

3. Кондратьев В. Г Вводный фонетический курс турецкого языка. Ленинград, 1976. 560 с.

4. Ларионова Е. И., Софронова Л. В. Пороги сложности и способы их преодоления при обучении турецкому языку русскоговорящих студентов. Москва, 2012. С. 39-43.

5. Покровська І. Л. Турецька мова: для студентів ОС «Бакалавр» : навчальний посібник. Київ, 2019. 304 с.

6. Сивачук Н. П. Український фольклор : словник-довідник. Умань, 2010. 140 с.

References

1. Boduen de Kurtene I. A. Izbrannyie trudyi po obschemu yazyikoznaniyu. [Selected Works on General Linguistics]. Moskva, 1963. T. 1. S. 163-174. [in Russian].

2. Dmitriev N. K. Turetskiy yazyik. [Turkish language]. Moskva, 1960. 200 s. [in Russian].

3. Kondratev V. G. Vvodnyiy foneticheskiy kurs turetskogo yazyika. [Introductory phonetic course of the Turkish language]. Leningrad, 1976. 560 s. [in Russian].

4. Larionova E. I., Sofronova L. V. Porogi slozhnosti i sposobyi ih preodoleniya pri obuchenii turetskomu yazyiku russk- ogovoryaschih studentov. [Difficulty thresholds and ways to overcome them when teaching Turkish to Russian-speaking students]. Moskva, 2012. S. 39-43. [in Russian].

5. Pokrovska I. L. Turetska mova: dlia studentiv OC «Bakalavr». Navchalnyi posibnyk. [Turkish language: for students of OC «Bachelor»]. Kyiv, 2019. 304 s. [in Ukrainian].

6. Syvachuk N. P. Ukrainskyi folklor: slovnyk-dovidnyk. [Ukrainian folklore: dictionary-reference book]. Uman, 2010. 140 s. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru