Динамічні процеси в назвах одягу покутських говірок (на матеріалі сіл Стецеви і Стецівки)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Динамічні процеси в назвах одягу покутських говірок (на матеріалі сіл Стецеви і Стецівки)

Світлана Личук,

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри мовознавства Івано-Франківського національного медичного університету (Івано-Франківськ, Україна)

У статті опрацьовано зібрану автором народну лексику на позначення тематичної групи 'одяг', що належить до широко вживаних пластів лексики і дуже швидко реагує на зміни в суспільстві. Розвідка представлена говірками сіл Стецева і Стецівка, що належать до Снятинської об'єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області, Україна. Село Стецівка є в підпорядкуванні Стецівської сільської ради. Джерельною базою слугувало розмовно-побутове мовлення мешканців зазначених говірок. Об'єктом дослідження стали лексичні діалектизми означеного ареалу на позначення традиційного покутського вбрання, у межах яких виділено основні лексико-семантичні групи 'загальні назви одягу', 'назви плечового одягу', 'назви верхнього одягу', 'назви поясного одягу', введено тлумачення говіркових назв з погляду семантики. Мета статті - продемонструвати багатий і різноманітний вияв одягового назовництва покутського краю, показати відмінність номінацій чоловічого і жіночого одягу, продемонструвати фрагмент словника живого спілкування корінних жителів говірок. Методологія дослідження передбачає використання таких загальнонаукових методів: системного, систематизації та описового. Наукова новизна розвідки полягає в особливій увазі лексикографічному вивченню загального лексикону та науковому осмисленню досліджуваного сегмента діалектної лексики в окремому регіоні України. Тут представлено фрагмент живого мовлення, особливості та результати дослідження з аналізом фактичного матеріалу. У досліджуваних говірках використовується побутова лексика, яка характерна для мешканців Покуття інших говірок та прилеглих територій інших говорів. Висновки. Результати досліджень зібраного ілюстративного матеріалу можуть бути використані в лексикографічній практиці, зокрема в упорядкуванні словникових статей та укладанні різного типу словників, а також у навчальній роботі, зокрема для викладання навчальних курсів та спецкурсів з лексикології, діалектології. Зазначені говірки не претендують на якісь специфічні фонетичні чи будь-які інші мовні особливості.

Ключові слова: говірка, лексема, номен, лексична одиниця, номінація, діалектизм, лексико-семантична група, назви одягу.

SvMana LYCHUK,

Candidate of Philology, Associate Professor at the Department of Linguistics Ivano-Frankivsk National Medical University (Ivano-Frankivsk, Ukraine)

DYNAMIC PROCESSES IN THE NAMES OF CLOTHES OF POKUT'S SPEECHES (ON THE MATERIAL OF THE VILLAGES OF STETSEVA AND STETSIVKA) народна лексика одяг суспільство

The article deals with the folk vocabulary collected by the author to denote the thematic group 'clothing', which belongs to the widely used layers of vocabulary and responds very quickly to changes in society. The reconnaissance is represented by the dialects of the villages of Stetseva and Stetsivka, which belong to the Sniatyn united territorial community of the Kolomyia district of the Ivano-Frankivsk region, Ukraine. The village of Stetsivka is subordinated to the Stetseva village council. The source base was the colloquial speech of the inhabitants of these dialects. The object of the study were lexical dialectisms of the designated area to denote traditional Pokut dress, within which the main lexical and semantic groups "common names of clothes", "names of shoulder clothes", "names of outerwear", "names of waist clothes". Were identified colloquial names in terms of semantics. The purpose of the article is demonstrate the rich and diverse expression of clothing names of the Pokut region, show the difference between the nominations of men and women clothing, demonstrate a fragment of the dictionary of live communication of indigenous peoples. The research methodology involves the use of the following general scientific methods: systemic, systematization and descriptive. The scientific novelty of intelligence lies in the special attention to the lexicographic study of the general lexicon and the scientific understanding of the studied segment of dialectal vocabulary in a particular region of Ukraine. Here is a fragment of live speech, features and results of the study with the analysis of factual material. The studied dialects use everyday vocabulary, which is typical for the inhabitants of Pokuttya of other dialects and adjacent territories of other dialects. Conclusions. The results of research of the collected illustrative material can be used in lexicographic practice, in particular in the arranging dictionary entries and compiling various types of dictionaries, as well as in educational work, in particular for teaching courses and special courses in lexicology, dialectology. These dialects do not claim to have any specific phonetic or any other linguistic features.

Key words: dialect, lexema, nomen, lexical unit, nomination, dialectism, lexical-semantic group, names of clothes.

Постановка проблеми

Мова - динамічна система, яка постійно змінюється, оновлюється, тому вивчення динамічних змін словникового складу як літературної, так і діалектної мови є актуальним у сучасних лінгвістичних студіях. Жива народна мова з її регіональними особливостями - це безцінне джерело не лише для її дослідників, а й для українських студій.Пропонована праця присвячена дослідженню побутової діалектної лексики на позначення тематичної групи 'одяг', зокрема лексико-семантичних груп 'загальні назви одягу', 'назви плечового одягу', 'назви верхнього одягу', 'назви поясного одягу' у говірках Покуття, зокрема сіл Стецеви і Стецівки. Ця тематична група належить до широко вживаних пластів лексики, дуже швидко реагує на зміни в суспільстві, що закономірно призводять до змін у сфері номінації та відповідно до процесу архаїзації лексичних одиниць цих груп, які пов'язані з матеріальною та духовною культурою українського народу та поволі відходять у минуле.

Аналіз досліджень

Розгляд мовних явищ розширили межі лінгвістичних досліджень, опираючись на суміжні галузі знань: етнологію, культурологію, етнографію тощо. У лінгвістичних студіях пріоритетними стали дослідження тематичних або лексико-семантичних груп лексики, зокрема й номінацій жіночого та чоловічого одягу. Такі лек- сико-семантичні групи ґрунтовно досліджуються в різних регіонах України. Вони стали предметом спеціальних досліджень українських мовознавців. Так, Наддніпрянщину представлено у працях 3. Бичка (Бичко, 1997), Покуття - О. Гавадзин (Гавадзин, 2014), Карпати - Т Піцури (Піцура, 2012), Полісся - М. Никончука (Никончук, 1998), Л. Пономар (Поно- мар, 1997; 2016), Г. Гримашевич (Гримашевич, 2003; 2002), Поділля - Г. Березовська (Березовська, 2011), Підгаєччину - О. Новіцької (Новіцька, 2013; 2014), Буковину - Н. Гуйванюк (Гуйванюк, 2005), М. Кос- тишина (Костишина, 1996), гуцульщину - Я. Закрев- ська (Закревська, 1997) та інші.

Актуальність нашої розвідки зумовлена відсутністю комплексного дослідження лексико-тема- тичної групи 'одяг' говірок Стецеви і Стецівки, попри те, що покутські говірки були предметом спеціального дослідження О. Гавадзин, але зазначені говірки не були охоплені.

Метою пропонованої статті є системний аналіз лексики, зафіксованої в двох покутських говірках сіл Стецеви і Стецівки. Ці населені пункти розташовані за дванадцять і п'ятнадцять кілометрів відповідно від міста Снятин. Село Стецівка підпорядковане Стецівській сільській раді (Історія міст і сіл Української РСР, Т 26: 553). Це перша спроба зібрати, детально і системно проаналізувати народні назви тематичної групи одягу. Джерельною базою слугувало розмовно-побутове мовлення мешканців зазначених теренів. Об'єктом дослідження стали лексичні діалектизми говірок, у межах яких виділено основні лексико-семантичні групи означеного ареалу на позначення чоловічого та жіночого одягу, введено тлумачення говіркових назв з погляду семантики, наведено приклади живого спілкування жителів.

Виклад основного матеріалу

Останніми роками спостерігається підвищення інтересу українців, як і покутян зокрема, до традиційного вбрання. Такий одяг користується попитом на ярмарках, виставках вишиванок та інших елементів народного одягу.

Лексика на позначення традиційного покутського вбрання відбиває тривалу еволюцію одягу від давнього домотканого до сучасного фабричного.

Назви одягу залежать від типу мовлення діа- лектоносіїв, тобто від покоління мовців. Представники найстаршого покоління найповніше зберегли всі особливості місцевих говірок.

Середнє покоління переходить на загальнонародне літературне мовлення, інколи не позбавлене місцевих рис.

Окрему групу становлять мовці молодого покоління та інтелігенції, які твердо засвоїли норми літературної мови.

У говірках сіл Стецеви і Стецівки помічаємо динамічні мовленнєві процеси на матеріалі виділених лексико-семантичних груп: 'загальні назви одягу', 'назви плечового одягу', 'назви верхнього одягу', 'назви поясного одягу'. Складові цих груп об'єднані на підставі спільності чи близькості семантики. Назви номен, номінація, лексична одиниця, лексема вживаються як синонімічні.

На позначення 'загальної назви ошатного одягу' в досліджуваних говірках вживається лексема вбйори, частіше використовується її фон. вар. убьори (Нащо купувати нове убранє? Ти вже й так маїш кілько убьоріу). Номінація дранькє та фон. вар. драньтє має два значення: 1. 'одяг в загальному значенні' (Шоднини инши дранькє убираї наша Марія. Коби хоть уміла убратиси доріду.). 2. 'дрантя, старий одяг' (Нащо тримаїш то драньтє, лиш місци займає у шафі.). Зафіксовано лексичні одиниці катран, мн. катрани, вар. катранє на позначення 'одягу в загальному значенні' (Донька купила ікіс катран. Я би таке ніколи собі ни позволила, а вна кажи, шо то модно.) та лахи, що вживається тільки у множині (Твої лахи по цілому дивані, по кріслах пороскїідувані. Можи зробиш трс>хі порєдок?). Номен лахи також вживається у значенні 'старий одяг' (Ни вбирай уже ці лахи. Маїш кілько нового убраня, а носиш одне) і то саме.). 'Святковий одяг' позначається словосполученням світошни убранє (Ти чого убрау світошни убранє на будівний день?). Протилежне значення, 'буденний (не святковий) одяг', виражається словосполученням будевни убранє (На город тобі стани будівного убраня. То нічьо, шо ти з міста.).

До лексико-семантичної групи 'назви верхнього одягу' входять номінації на позначення з хутра та з теплої тканини. З часом все більше у верхньому одязі говірок спостерігаємо перехід традиційного вбрання на одяг загальноєвропейського типу. Чимало назв у досліджуваній лексико-семантичній групі набули статусу архаїзмів: футро з подвійним наголошуванням 'чоловічий чи жіночий верхній зимовий одяг у загальному значенні' (Подивїіси до футра, би міль ни з'їла.), кужрх 'верхній зимовий чоловічий і жіночий одяг' переважно з овечої шкіри (Вівирни кужрх навіворіть і поклади на сонци сохнути.), жупан 'жіночий або чоловічий верхній одяг, пошитий з овечого хутра (жіночий часто з вишивкою)' (Такі дівка файно віглідаїу жупані!). Святкові жупани і кужухи оздоблювали ручною вишивкою. Чоловічий робочий верхній одяг називають куфайка 'фуфайка' (Куфайлу титр ніґде ни купиш.). Цей вид одягу повністю зник із пошиття, залишились тільки поодинокі зразки. 'Верхній жіночий одяг широкого крою' передано назвою макінтош (Цей макінтош ни твого розміру Ти чєсто утоптаси в нім.). Молоде покоління вживає назву пуховик зі значенням 'зимова куртка чи плащ, набиті пухом' та шуба (На зиму ми ни будимо купувати нічьо. Шуба і куртка у теби є, пуховик того року купили.).

Відбулися значні зміни й у лексико-семантичній групі 'назви плечового одягу'. В основному це були чоловічі й жіночі сорочки, жакети домашнього виготовлення, які наразі втрачені і залишились у незначній кількості як реліквії: дранка 'стара порвана сорочка' (Вікінь уже цу дранку на катрани.), кафтан 'піджак' (Виїтко ти добри змерз, шо накігнуу кафтан.). Більш сучасні назви вшита сорочка вживається на позначення 'вишитої сорочки нитками, бісером, мережкою і т. ін.' (Я так люб'ю носити вішиті сорочькиї, шо маю аш шість.), кіптарь 'кептар'. Такий вид одягу мешканці досліджуваних говірок носять у будні та святкові дні, залежно від крою, пошиття та оздоблення (Як я умру, то убиріт мине у вішитий кттарь.). 'Жіноче плаття' місцеві жителі називають номінаціями сукєнка (На ні була шовкова сукєнка.) і катанка (Шос си вбрала у таку таркату катанку?). 'Светр' стецівчани іменують лексемою швидир (Купив мині швидир на два розміри бірший.). Літній варіант одягу представлений номенами блюзка, фон. вар. блюска зі значеннями 'блузка, кофточка' (Бириї блюску чорного кольору, тобі дужи пасуї.) і 'чоловіча куртка, піджак, гімнастерка' (Накиїнь блюзку на плЄчі, шос похолодало.) та блюза 'легка жіноча кофта' (Як тобі душно, то скинь блюзу, бири л^кшу.).

Кожна деталь, вид крою, оздоблення, багатство вишивки - все це мало своє найменування. Репертуар цієї групи поповнюється назвами на позначення більш сучасних різновидів чоловічого та жіночого вбрання.

Деякі зміни спостерігаємо і в лексико-семантичній групі 'назви поясного одягу', куди входять найменування на позначення штанів, спідниць, запасок тощо. Відзначимо тут наявність архаїчних лексем, які трапляються у мовленні старшого покоління: гачі в значенні 'сукняні штани' (Старі ґіди ходє як літо, так зима у тих гачах.) і більш сучасний крій 'вузькі, обтягуючі штани' (Накігнуу ці гачі і віглядаїш, як на балєті, всьо обкігнуло.), ватовані сподні 'зимові теплі підштаники' (Старі ватовані сподні постилта псс>ви у буду, би йму у зимі було типло.), поркіниці 'різновид поясного вбрання, тонкі полотняні підштаники', які вже ніхто зараз не носить (Ой, як то файно білі поркінщі. Лиш ни під чорні сподні.). Зі значенням 'штани в загальному значенні' вживаються лексеми сподні (Сподні якрас мого розміру буду брати.) і швіньки, фон. вар. швінькі (Малт сіу у корс>пку і всі зачєли сміятиси. А він добри зробиу, аби ни замастити швіньки.). Фонетичних змін зазнала назва райтузи 'рейтузи' (Ни грай ґівки, Наталко, убирай райтузи, би с ни примерзла.) і калготи 'дитячі або жіночі панчохи, вив'язані разом із штанцями; колготки' (Я кажу свої ґівці убирати теплі калготи у зимі, а вна ни хочє). Побутує у мовленні загальна назва капрони зі значенням 'тонкі жіночі колготки' (Пішлам до склепу. Усьо купила, а шо найголовніщє, то забула. Капрони такі ни купила.).

Відроджується національний одяг, а разом з ним і назви рікля зі значенням 'спідниця у квіти, в якій дружки і наречена ходять просити на весілля' (Покупуїмо одинакові чірвс>ні ріклі друшкам, а молодій трохи май краіщю, иншого кольору.), окрайка чоловіча і жіноча на позначення 'домотканого поясу з кольорової шерсті' (Жіноча окрайка відрізнєїси від чоловічої.). 'Спідницю у дрібні складки' називають плісірівка (Куму! ви, мето, подарували мою чорну плісірівку? Я щя могла би убирати.) або графіровка (До Виликодня маїма купила всім по графіровці, лиш різні.). Зафіксовано лексему спіднйца для загальної назви 'спідниця' (Тато ни позволєли убирати коротку спідницу до клубу). Номен лантух зафіксовано у двох значеннях: 1. 'жіночий фартух' (Гай-гай, скідай той лантух і ходи до нас, посидимо разом) та 2. 'завеликий одяг' (Ни купуй цей лантух, він тобі ни пасуї.).

Висновок

Збір і накопичення діалектного матеріалу, підготовка праць регіонального характеру дали змогу об'єктивніше й повніше представити мовно-територіальні одиниці українського діалектного континууму. Для дослідження обиралася насамперед лексика тих сфер, які найбільш актуальні для мешканців говірок сіл Стецева і Стецівка.

Отже, лексико-семантичні групи 'загальні назви одягу', 'назви плечового одягу', 'назви верхнього одягу', 'назви поясного одягу' в досліджених говірках представлені чималою кількістю лексичних одиниць цікавих з позиції семантики та використання. Фрагмент проаналізованих назв жіночого та чоловічого одягу диференційований за складом, кроєм, пошиттям та носінням в залежності від пори року, відзначаються різним семантичним вираженням, фонетичним варіюванням.

Таким чином, з розвитком суспільства змінюється мода. Якщо раніше одяг виготовляли переважно з домотканого полотна, то зараз є широкий вибір тканин як натуральних, так і штучних. Змінюються фасони одягу. Все це зумовлює виникнення нових назв на позначення одягу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Анісімова Л. Г Назви верхнього одягу в поліських, волинських та подільських говірках. Дослідження з української діалектології. К., 1991. С. 126-137.

2. Березовська Г Г. Структурна організація та географія назв одягу і прикрас у Східноподільських говірках: авто- реф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.01. Київ. 2011. 20 с.

3. Бичко 3. Діалектна лексика Опілля [Текст]. Львів : Фенікс, 1997. 137 с.

4. Гавадзин О. Назви одягу, взуття, головних уборів, прикрас Покуття: структура, семантика, ареалогія: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / ДВНЗ "Прикарпат. нац. ун-т ім. Василя Стефаника". Івано-Франківськ, 2014. 369 с.

5. Гримашевич Г Номінація одягу та взуття в середньополіському діалекті: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / НАН України, Ін-т укр. мови. К., 2003. 532 арк.: іл. арк. 250-268.

6. Гримашевич Г І. Словник назв одягу та взуття середньополіських та суміжних говірок. Північноукраїнський діалектологічний центр, Житомирський держ. педагогічний ун-т ім. Івана Франка. Житомир, 2002. 184 с.

7. Гуцульські говірки: Короткий словник [відп. ред. Я. Закревська]. Львів, 1997. 233 с.

8. Історія міст і сіл Української РСР: в 26 т. Івано-Франківська область / Ред. кол. тома: Чернов О. О. (гол. редкол.) та ін. АН УрСР. Інститут історії. К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1971. 640 с.

9. Костишина М. В. Український народний костюм Північної Буковини: традиції і сучасність. Чернівці: Рута, 1996. 191 с.

10. Никончук М. В. Назви одягу і взуття правобережного Полісся. Житомир, 1998. 230 с.

11. Новіцька О. І. Номінація жіночого поясного одягу в говірках Підгаєччини. Науковий вісник Криворізького національного університету. 2013. Вип. 9. С. 319-328.

12. Новіцька О. І. Побутова лексика Підгаєччини: семантика, способи номінації, ареал: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.01: ДВНЗ "Прикарпат. нац. ун-т ім. Василя Стефаника". Івано-Франківськ, 2014. 20 с.

13. Піцура Т. Запозичення як джерело збагачення побутової лексики українських говорів Карпат [Текст]. Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства. 2012. Вип. 17. С. 45-50.

14. Пономар Л. Г. Назви одягу Західного Полісся. К., 1997. 182 с.

15. Пономар Л. Народний одяг Слобожанщини на загальноукраїнському тлі. Матеріали до української ентології. Національна академія наук України, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені МТ Рильського. 2016. Вип. 15. С. 35-40.

16. Словник буковинських говірок [за заг ред. Н. В. Гуйванюк]. Чернівці: Рута, 2005. 688 с.

REFERENCES

1. Anisimova L. Н. Nazvy verkhnoho odiahu v poliskykh, volynskykh ta podilskykh hovirkakh [Names of outerwear in Polissya, Volyn and Podil dialects]. Doslidzhennia z ukrainskoi dialektolohii. K., 1991. S. 126-137. [in Ukrainian].

2. Berezovska H. H. Strukturna orhanizatsiia ta heohrafiia nazv odiahu і prykras u Skhidnopodilskykh hovirkakh [Structural organization and geography names of clothes and jewelry in the East Podolia dialects]: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. filol. nauk: 10.02.01. Kyiv. 2011. 20 s. [in Ukrainian].

3. Bychko Z. Dialektna leksyka Opillia. [Tekst] [Opil's dialect vocabulary]. Lviv : Feniks, 1997. 137 s. [in Ukrainian].

4. Havadzyn O. Nazvy odiahu, vzuttia, holovnykh uboriv, prykras Pokuttia: struktura, semantyka, arealohiia [Names of clothes, shoes, hats, jewelry Pokuttya: structure, semantics, areology]: dys. ... kand. filol. nauk: 10.02.01 / DVNZ "Prykarpat. nats. un-t im. Vasylia Stefanyka". Ivano-Frankivsk, 2014. 369 s. [in Ukrainian].

5. Hrymashevych H. Nominatsiia odiahu ta vzuttia v serednopoliskomu dialekti [Nomination of clothes and shoes in the Middle Polish dialect]: dys. ... kand. filol. nauk: 10.02.01 / NAN Ukrainy, In-t ukr. movy. K., 2003. 532 ark.: il. ark. 250-268.

6. Hrymashevych H. I. Slovnyk nazv odiahu ta vzuttia serednopoliskykh ta sumizhnykh hovirok [Dictionary of clothing and footwear names of Middle Polish and related dialects]. Pivnichnoukrainskyi dialektolohichnyi tsentr, Zhytomyrskyi derzh. pedahohichnyi un-t im. Ivana Franka. Zhytomyr, 2002. 184 s. [in Ukrainian].

7. Hutsulski hovirky: Korotkyi slovnyk [Hutsul dialects: A short dictionary]. [vidp. red. Ya. Zakrevska]. Lviv, 1997. 233 s. [in Ukrainian].

8. Istoriia mist і sil Ukrainskoi RSR: v 26 t. Ivano-Frankivska oblast oblast [History of towns and villages of the Ukrainian SSR: in 26 volumes Ivano-Frankivsk region]. Red. kol. toma: Chernov O. O. (hoi. redkol.) ta in. AN URSR. Instytut istorii. K. : Holov. red. URE AN URSR, 1971. 640 s. [in Ukrainian].

9. Kostyshyna M. V. Ukrainskyi narodnyi kostium Pivnichnoi Bukovyny: tra.dyt.sii і suchasnist [Ukrainian folk costume of Northern Bukovina: traditions and modernity]. Chernivtsi: Ruta, 1996. 191 s. [in Ukrainian].

10. Nykonchuk M. V. Nazvy odiahu і vzuttia pravoberezhnoho Polissia [Names of clothes and shoes of the right-bank Polissya]. Zhytomyr, 1998. 230 s. [in Ukrainian].

11. Novitska О. I. Nominatsiia zhinochoho poiasnoho odiahu v hovirkakh Pidhaiechchyny [Nomination of women's belt clothing in the dialects of Pidhayechchyna]. Naukovyi visnyk Kryvorizkoho natsionalnoho universytetu. 2013. Vyp. 9.

S.319-328. [in Ukrainian].

12. Novitska О. I. Pobutova leksyka Pidhaiechchyny: semantyka, sposoby nominatsii, areal [Household vocabulary of Pidhayechchyna: semantics, methods of nomination, area]: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. filol. nauk: 10.02.01: DVNZ "Prykarpat. nats. un-t im. Vasylia Stefanyka". Ivano-Frankivsk, 2014. 20 s. [in Ukrainian].

13. Pitsura T. Zapozychennia yak dzherelo zbahachennia pobutovoi leksyky ukrainskykh hovoriv Karpat [Tekst] [Borrowing as a source of enrichment of household vocabulary of Ukrainian dialects of the Carpathians]. Suchasni problemy movoznavstva ta literaturoznavstva. 2012. Vyp. 17. S. 45-50. [in Ukrainian].

14. Ponomar L. H. Nazvy odiahu Zakhidnoho Polissia [Names of clothes of Western Polissya]. K., 1997. 182 s. [in Ukrainian].

15. Ponomar L. Narodnyi odiah Slobozhanshchyny na zahalnoukrainskomu tli. Materialy do ukrainskoi entolohii [Folk clothes of Slobozhanshchyna on the all-Ukrainian background. Materials on Ukrainian entology]. Natsionalna akademiia nauk Ukrainy, Instytut mystetstvoznavstva, folklorystyky ta etnolohii imeni MT Rylskoho. 2016. Vyp. 15. S. 35-40. [in Ukrainian].

16. Slovnyk bukovynskykh hovirok [Dictionary of Bukovinian dialects]. [za zah. red. N. V. Huivaniuk]. Chernivtsi: Ruta, 2005. 688 s. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru