Коронеологізми як інструмент відтворення картини світу

CORONEOLOGISMS AS THE INSTRUMENT TO PICTURE THE WORLD

Language changes and develops due to influence of various social and physical world factors. The changes in the lexical structure not only depict processes, notions, emotions, but to some extent contain connotations as for such “new” life norms.

Key words: neologisms, coroneologisms, pandemic, Covid, coronavirus, connotation.

Постановка проблеми

неологізм коронеологізм суспільне життя

Те, що мова змінюється та розвивається під впливом соціально- культурних, технологічних та інших факторів, є визнаним фактом лінгвістами, особливо тими, хто використовує когнітивний підхід у своїй діяльності. За останні століття людство не раз переживало великі пандемії внаслідок яких в загальний ужиток входили назви хвороби та її збудника. Так сталося у випадку з вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), синдромом набутого імунодефіциту (СНІД), іспанки або іспанського грипу (1918-1920), свинячого грипу (2009) та ін. Але коронавірусна хвороба радикально відрізняється від інших тим впливом, який вона справила на суспільний дискурс. Нарівні з назвами хвороби та її збудника до словників потрапили більше ніж сотні нових слів та виразів, а в деяких випадках створені окремі словники коронавірусної епохи. Хоча треба відмітити, що більшість з них поки існує в електронному форматі.

Оскільки спалах коронавірусу призвів до створення «нових нормальних» умов праці та життя, перед суспільством постало питання, як спілкуватися та розповідати про вплив вірусу в різних сферах життєдіяльності. Ковід-19 спричинив вибух нових слів та виразів в усіх мовах світу, але наша увага буде сконцентрована на більш уживаних словах та фразах англійської, української, російської мов.

Аналіз досліджень. В квітні 2020 Oxford English Dictionary був поповнений деякими словами та виразами, які стали все більше уживаними в контексті глобальної кризи, такі як «self-isolation» (самоізоляція), «social distancing» (соціальна дистанція), «flatten the curve» («вирівняти криву» спроба надягти улюблені джинси після набраних кілограмів). Редактори словнику постійно моні- торили лінгвістичний розвиток шляхом аналізу мовного корпусу. Деякі тренди були висвітлені при використанні даних з цього корпусу англійської мови, який склав більш, ніж 8 мільярдів слів з контенту новин он-лайн, починаючи з 2017, та представлені в таблицях (Neuer Wortschatz). Зазвичай щорічно до англомовних словників потрапляє 800-1000 нових слів або додаткових значень. Насправді за період пандемії з'явилося у п'ять разів більше новоутворень, однак вони не ввійшли до широкого вжитку і не задовольнили критерії лексикографів («Уханькать...», 2021).

Вчені Інституту лінгвістичних досліджень РАН опублікували «Словник російської мови коронавірусної епохи», в якому зібрали всі неологізми за період пандемії Ковід-19, в цілому біля 3,5 тисяч слів. Слід зазначити, що лінгвісти внесли в перелік як слова, які регулярно були вживані, так і ті, що були використані лише один раз на будь-якому ресурсі. Найбільш значущі отримали лексикографічний опис, але більшість залишились без словникової обробки (Разгильдя- ева, 2021). Вчені відмітили, що в 2020 склалася унікальна ситуація - мова інтенсивно поповнювалася новими словами, а вже існуючі розширювали ряд значень. Тільки для позначення хворого на ковід зафіксовано 40 найменувань («Уханькать.», 2021). В словник потрапили навіть деякі говірки, що з'явилися в 2020-2021 роках. Наприклад, «Очі бояться - руки без рукавичок, лице без маски, попереду патруль».

За версією словника Collins словo «lock- down» було короновано як слово року 2020. Більше ніж чверть мільйона разів це слово було використано за рік порівняно з 4 тисячами за попередній рік (Glynda Alves, 2020).

Не потребує особливої аргументації факт, що такі існуючі слова та вирази, як «pandemic», «quarantine», «lockdown», «key workers» набули більшого вжитку та нових конотацій, в той час, як неологізми, пов'язані з коронавірусом та Ковід-19, створюються та поширюються швидше, ніж раніше, і зараз в тому числі. Останні навіть отримали свою назву «коронеологізми».

За час пандеміїї було проведено декілька досліджень, в яких опрацьовувались результати щодо збору саме лексичного матеріалу та типів творення вищеозначених неологізмів (Калуш, 2020; Корж, 2020; Мацько, 2020; Neuer Wortschatz).

Мета статті прослідити універсальність та індивідуальність лексем в різних мовах, а також класифікувати їх за емоційною складовою, за тим, які почуття та емоції приховані в словах, що відображають нові реалії життя. Виявити, на яких саме аспектах життєдіяльності було сфокусовано увагу суспільства. В дослідженні були використані наступні методи: лінгвістичний аналіз, порівняння, спостереження.

Виклад основного матеріалу

Згідно визначення в Cambridge Dictionary «неологізм - нове слово або вислів, або нове значення існуючого слова» (Neologism). Квятковский А.П. в поетичному словнику називає неологізмом (від грец. vso^ - новий и Aoyos - слово) «нове словотворення, викликане відсутністю в мові слова, яке відповідає новому явищу, поняттю, відчуттю» (Квятковский, 1966). В словнику лінгвістичних термінів Ахманова О.С розглядає неологізм як нове слово або вираз, яке не отримало право громадянства в загальнонародній мові й тому його сприймають як таке, що належить до особливого, нерідко зниженого стилю мовлення (Ахманова, 2010).

Перед тим, як додати неологізм до словника, лінгвісти консультуються з експертами в різних сферах. Слово або фраза повинна відповідати критеріям й бути у вжитку певний період часу, що мають підтвердити численні незалежні приклади. Згідно з алгоритмом GLM слово вважають неологізмом після того, як його використали 25 тисяч разів (Payack, 2021).

Поява ковідологізмів стала безпрецедентною в плані швидкого та всеохоплюючого ефекту. Як відмічали вище, інші хвороби також призводили до появи нових термінів, але тільки деякі з них увійшли в більш узагальнену суспільну свідомість. У статті з лінгвістичної творчості, Рональд Картер, професор університету Нотін- хем стверджує, що «verbal play is often undertaken for humorous purposes, serving in part to bring people closer together». Окрім того, що така творчість об'єднує людей, вона дозволяє адаптуватися но нових умов життя та розглядати нові умови як «нормальні» (Cabeca de Marmore, 2020). Згідно висновків, які наводить пан Картер, творча функція мови виявляється в даному випадку ще й практичною.

Умовно «новий» вокабуляр вирізняється прагматичними скороченнями задля того, щоб стисло розповідати про явища, що пов'язані з коронові- русом. Поява метафор, неологізмів та лексичних інновацій підтверджує факт, що лінгвістична творчість є ключовою частиною мови, яка допомагає відтворити нові форми взаємодії із світом.

Окрім того нова коронолексика створює майже терапевтичний ефект, оскільки допомагає людям виражати своє занепокоєння відносно кризи, яка охопила не тільки сферу охорони здоров'я. Таким чином створюються майже колективні референції, які працюють як «соціальний клей». Особливо це стало помітно під час відсутності звичайного соціального спілкування, коли слова та фрази, якими люди обмінювалися, допомагали їм відчувати зв'язок з суспільством та боротися з відчуттям самотності.

Безпрецедентність поширення коронавірусної термінології може бути спричинена все більше розгалуженою системою цифрового зв'язку, ніж за часи попередніх пандемій 2002 та 2009 років. Поява різноманітних соціальних мереж, швидкий і подекуди безмежний доступ до ресурсів створили умови, в яких кожний може створити новий термін та поділитися ним безпосередньо в інтер- нет спільнотах.

В період значних соціальних або громадянських змін мовна творчість не тільки описує, чим люди займалися в цей час, а також відображає нові виклики та контексти.

Тож для аналізу були відібрані більш уживані слова та вирази з інтернет-ресурсів словників та провідних періодичних видань The New York Post, Oxford Dictionary, Webster Dictionary, Collins Dictionary, а також сторінки медіа-ресур- сів українських та російських періодичних видань в соціальних мережах. Після опрацювання аналізу отриманих даних, можна зробити такі висновки. Коронеологізми можна розбити на дві великі групи за універсальністю або індивідуальністю понять, явищ та ін. Перша група відображає зміни та виклики спричинені пандемією та заходами, які спрямовані на боротьбу із розповсюдженням коронавірусної інфекції. Деякі поняття стали для всього світу в різний час однаковими та зрозумілими для всіх, а інші - існували тільки невеликий проміжок часу або в межах певної культури або країни. Наприклад, в умовах строгої ізоляції родини мали знаходитися дома цілодобово, в результаті чого з'являється таке поняття «quorumtime» - колективне сімейне рішення, що дивитись по телевізору. Термін, що описує такий тип соціальної поведінки, більше характерний для країн, де розповсюдженою практикою є перегляд телепрограм або доступ до інтернету обмежений технічними або фінансовими факторами.

Неможливо було не помітити під час порівняння та аналізу, що «ковідні» неологізми можна поділити за емоційною складовою на нейтральні - ті, що фактично описують нові умови, явища, поняття та ін., та емоційно забарвленні неологізми, більша частина з яких передає негативні емоції занепокоєння, страху, осуду, зневіри та ін. Наприклад, слово «локдаун» - ситуація, в якій людям не дозволено вільно входити, виходити, переміщатися в будівлі або на деякій території через небезпеку, нейтрально передає суть події, а слово дещо розмовно-зниженого тону «лохдаун» віддзеркалює зверхнє відношення до умов карантину або почуття осуду до того, хто його дотримується.

Треба додати, що до уваги приймали метафоричні словосполучення, які мали в складі неологізми. Тема метафор, якими користуються і надалі у відповідь на коронавірус, заслуговує на окреме дослідження.

Отже, вокабуляр з неологізмів поділили за вищеозначеними групами: універсальні, індивідуальні, нейтральні та емоційно забарвлені. В свою чергу дійшли висновку, що такий словник пандемії своєрідним чином відображає картину світу людини. Неологізми охоплюють тематики суспільного характеру - нові умови життя, відносини, артефакти, емоційний та фізичний стан, почуття та ін. При цьому відсутні слова і вирази, які б відображали навколишнє середовище, природу та її елементи. Декілька випадків, де частиною новотвору є або мається на увазі представник тваринного світу може бути «dogsharing» - услуга з оренди собаки задля дозволеної прогулянки під час жорсткого локдауну - та «карант'є» - людина, яка здає в оренду собаку охочім погуляти на вулиці. Природні елементи та стихійні лиха використовувалися в дискурсі здебільшого в складі метафор.

Приклади групи неологізмів, що надають нейтральну інформацію про універсальні поняття, явища, артефакти для всіх країн та культур можуть бути наступні: «covidiot» - людина, яка ігнорує рекомендації установ охорони здоров'я, «zoom party» - он-лайн вечірки по Зуму або Скайп, «covideo» - відео, яке зняли під час лок- дауну діти або про дітей. Такі слова й подібні до них стали універсальними і в денотативному, і в конотативному значеннях, які вони передають. До цієї групи можна віднести прикметники «Covid-safe» або «Covid-secure» - місця, що часто прибирають, дезінфікують та є достатньо просторі, щоб дотримуватися правил соціальної дистанції. З подальшим впровадженням превентивних заходів абревіатура «PPE» (personal protective equipment) - засоби індивідуального захисту - набуває ширшого значення и розповсюдження.

Цікаво, що універсальність поняття, явища, артефакту, емоції не є запорукою того, що слово або фраза буде уживана в інших мовах. Наприклад, слова та фрази, що відображають водночас і зміни в повсякденному житті, і відношення до них: «body mullet» - одежа, яку більшість людей одягали під час карантину в форматі он-лайн конференцій, діловий верх, а низ зазвичай -- піжамні штани або шорти, «infit» - на відміну від «outfit» одежа, яку носять під час локдауну вдома, зазвичай це светшоти, спортивний одяг, «covexit» - стратегія виходу з жорсткої ізоляції, «blursday» - невизначений день через ефект дезорієнтації в часі за період локдауну. Останнє в англійській мові дістало чимало синонімів «noneday, whoseday, whensday, whyday, doesn'tmatterday». Згідно іншого джерела ці слова є визначенням дням тижня, тому що через ізоляцію у людей зникло відчуття часу і відповідно днів тижня (Bakhmat, Glynda Alves, 2021). Спроби знайти відповідність в інших мовах не дали результатів, якщо не зважати на сталий вираз, що утворився від назви відомої кінострічки «день бабака».

Інша група новоутворених слів та виразів відображає універсальні поняття, явища за допомогою засобів словотвору притаманному тільки тій чи іншій мові. Наприклад, «маскошок» - істерія довкола неможливості купити медичну маску в аптеках і спроби в паніці її роздобути або неадекватна реакція на людей, яким вдалося дістати медичну маску, «шашличники» - порушники самоізоляції, які влаштовують пікніки, «дис- танційка» - дистанційне навчання, «WFH» - від «working from home» ті, що працюють у віддаленому режимі, «удалёнка», «віддаленка» - оплачувана робота в он-лайн форматі, «маскозакидатель- ство», «маскомёт» - легковажне ставлення щодо носіння масок та людина, яка такою поведінкою вирізняється, «maskhole» - людина, яка носить маску неефективно, наприклад, під носом, під підборіддям, на потилиці, «quaranteams» - команди, що були створені під час локдауну для виконання спільних робіт, проектів он-лайн, «карантого- лик» - людина, яка старанно працювала в віддаленому режимі в протилежність громадянам, яких відправили у відпустку за рахунок роботодавців, «коронафобія» - страх бути інфікованим коро- навірусом, «сovidaШances» - об'єднання людей, які з різних причин, частіше випадково, змушені були дотримуватися умов жорсткого локдауну, «ravidivorces» - розриви відносин через перебування в умовах локдауну. Для сторін останнього явища викарбувалося слово «zumped» - покинута людина, якій повідомили про розрив відносин під час зум-зустрічі. Певний інтерес представляє поява неологізмів, які пов'язані з майбутнім, «quaranteens» - генерація, яка досягне підліткового періоду в 2033-34 роках або «coronials», «covidials», «короїнали».

Інші неологізми відображають явища притаманні одній культурі або навіть субкультурі, наприклад, «Ms Rona» «the 'rona» або «Miley Cyrus» (назва хвороби/вірусу у римованому слензі кокні), «bubble» - невеличка група людей, з якими спілкуються при намаганні триматися подалі від людей в цілому. Від останнього сформовані дієслова «bubble with» - спілкуватися з обмеженим колом людей або домогосподарств.

Характеристикою наступної групи є емоційна складова неологізмів. Значення слів «maskhole», «blurrsday», «doesnt matter day», «лохдаун», «соуЫюЪ>розглядалися вище. До цього переліку можна додати варіації «ковідіот» українською мовою - «ковідько», «ковідурень», «заражайло». «Словник російської мови корона- вірусної епохи» надає такі приклади експресивної лексики як «уханькать» - сильно зіпсувати або вбити, «єпидократия» - надмірний контроль держави в період пандемії, і навіть окказіона- лізм розмовно-зниженого тону «вжоперти» - знаходитися в закритому приміщенні без засобів для існування. Можна сказати, що у такий гумористичний спосіб люди намагаються зняти напруження, страх та інші негативні почуття та емоції. Як стверджує пані Мацько з Інституту філології національного університету ім. Тараса Шевченко, «...найстаріший засіб здолати проблему - висміяти її» (Мацько, 2020).

Висновки

Пандемія спричинила зміни умов життя, що в свою чергу призвело до віддзеркалення цих процесів у мовному просторі. Неологізми, що з'явилися за період пандемії, відображають важливі для суспільства та окремої людини аспекти життєдіяльності. Оскільки закінчення пандемії можливо тільки передбачати, цілком можливо, що викарбуються нові лексичні форми; і тільки час покаже, які з вже існуючих лінгвісти визнають як складовими основного мовного запасу. Тому подальші дослідження щодо більш детального визначення та класифікації коронео- логізмів мають буди перспективними.

Список використаних джерел

1. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. 2010. URL : https://dasses.ru/grammar/174.Akhmanova/ source/ worddocuments/h.htm.

2. Калуш У The NewYorker склав словник періоду пандемії Covid-19. 2020. URL : https://supportyourart.com/news/ the-new-yorker-sklaly-slovnyk-epokhi-covid-19-the-new-yorker-sklaly-slovnyk-epokhi-covid-19/ .

3. Квятковский А.П. Поэтический словарь. Москва: Сов. энцикл., 19б6. 376 с. URL : https://wysotsky.com/0009/150. htm#2525 .

4. Корж Ю. Ковід-дисиденти та короїнали: іронічний словник пандемії коронавірусу. 2020. URL : https://gwaramedia.com/kovid-dysydenty-ta-koroyinaly-ironichnyj-slovnyk-pandemiyi-koronavirusu/.

5. Мацько О. Language quarantine. Як і чому з'являються нові слова. 2020. URL : https://projects.weekend.today/ language_quarantine .

6. Разгильдяева А. Петербургские лингвисты издали «Словарь русского языка коронавирусной эпохи». 2021. URL: https://www.mhealth.ru/life/news/26-08-2021/peterburgskie-lingvisty-izdali-slovar-russkogo-yazyka-koronavirusnoy- epohi/.

7. «Уханькать...» : в русском языке обнаружили 3000 новых слов. 2021. URL : https://www.rbc.ru/spb_sz/28/08/2021/ 6124d1639a7947c4a87fb97f

8. Bakhmat L.V. та ін. Language Changes, Lessons of Covid-19 and Coroneologisms. Вісник університету імені Альфреда Нобеля. 2021. №1 (21) С. 131-138. URL : http://repository.khpa.edu.ua:8080/jspui/bitstream/123456789/2698/1/LANGUAGE%20CHANGES%2C%20LESS0NS%200F%20C0Vro-19%20AND%20mR0NE0L0GISMS.pdf .

9. Cabeca de Marmore. Coronavirus has led to an explosion of new words and phrases - and that helps us cope. The Conversation. 2020. URL : https://theconversation.com/coronavirus-has-led-to-an-explosion-of-new-words-and-phrases- and-that-helps-us-cope-136909 .

10. Coroneologisms are going viral. The Economic Times. 2020. URL : https://economictimes.indiatimes.com/blogs/ et-editorials/coroneologisms-are-going-viral/ .

11. Glynda Alves Covidiot, Blursday&Zumped: The pandemic introduced humorous, new corona-lingos. 2020. URL : https://economictimes.indiatimes.com/magazines/panache/covidiot-blursday-zumped-the-pandemic-introduced-humorous- new-corona-lingos/articleshow/79563080.cms?utm_source=contentofinterest&utm_medium=text&utm_campaign=cppst .

12. Neologism. Cambridge Dictionary. 2020. URL : https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/neologism?q=neologism+.

13. Neuer Wortschatz rund um die Coronapandemie. URL : https://www.owid.de/docs/neo/listen/corona.jsp.

14. Oxford Dictionaries: Corpus analysis of the language of Covid-19. 2020. URL : https://public.oed.com/blog/corpus- analysis-of-the-language-of-covid-19/ .

15. Payack PJ. Welcome to the World of Global English. 2021. URL : http://www.languagemonitor.com.

REFERENCES

1. Akhmanova O.S. Slovar lingvisticheskih terminov. [Glossary of linguistic terms]. 2010. URL : https://classes.ru/ grammar/174.Akhmanova/source/worddocuments/h.htm [in Russian].

2. Kalush U. The New Yorker sklav slovnyk periodu pandemii Covid-19. [The New Yorker compiled a dictionary of the pandemic period Covid-19]. 2020. URL: https://supportyourart.com/news/the-new-yorker-sklaly-slovnyk-epokhi-covid-19- the-new-yorker-sklaly-slovnyk-epokhi-covid-19/ [in Ukrainian].

3. Kvyatkovskiy A.P. Poeticheskiy slovar [Poetic Dictionary]. Moscow: Sov.enthycl., 1966. 376 p. URL : https:// wysotsky.com/0009/150.htm#2525 [in Russian].

4. Korzh Yu. Kovid-dysydenty ta koroinaly: ironichnyi slovnyk pandemii koronavirusu. [Covid dissidents and coronials: an ironic dictionary of the coronavirus pandemic]. 2020. URL : https://gwaramedia.com/kovid-dysydenty-ta-koroyinaly- ironichnyj-slovnyk-pandemiyi-koronavirusu/ [in Ukrainian].

5. Matsko О. Language quarantine. Yak i chomu ziavliaiutsia novi slova. [Language quarantine. How and why new words appear]. 2020. URL: https://projects.weekend.today/language_quarantine [in Ukrainian].

6. Razgildyaeva A. Peterburgskie lingvistyi izdali «Slovar russkogo yazyika koronavirusnoy epohi» [Petersburg linguists published the "Dictionary of the Russian Language of the Coronavirus Epoch"]. 2021. URL : https://www.mhealth. ru/life/news/26-08-2021/peterburgskie-lingvisty-izdali-slovar-russkogo-yazyka-koronavirusnoy-epohi/ [In Russian].

7. Uhankat...» : v russkom yazyike obnaruzhili 3000 novyih slov. [Uhankat...". 3,000 new words found in the Russian language]. 2021. URL : https://www.rbc.ru/spb_sz/28/08/2021/6124d1639a7947c4a87fb97f [in Russian].

8. Bakhmat L.V. Language Changes, Lessons of Covid-19 and Coroneologisms. Bulletin of the Alfred Nobel University. 2021. №1 (21) 131-138 рр. URL : http://repository.khpa.edu.ua:8080/jspui/bitstream/123456789/2698/1/LANGUAGE%20 CHANGES%2C%20LESS0NS%200F%20C0VID-19%20AND%20C0R0NE0L0GISMS.pdf .

9. Cabeca de Marmore. Coronavirus has led to an explosion of new words and phrases - and that helps us cope. The Conversation. 2020. URL : https://theconversation.com/coronavirus-has-led-to-an-explosion-of-new-words-and- phrases-and-that-helps-us-cope-136909.

10. Coroneologisms are going viral. The Economic Times. 2020. URL : https://economictimes.indiatimes.com/blogs/ et-editorials/coroneologisms-are-going-viral/.

11. Glynda Alves Covidiot, Blursday&Zumped: The pandemic introduced humorous, new corona-lingos. 2020. URL : https://economictimes.indiatimes.com/magazines/panache/covidiot-blursday-zumped-the-pandemic-introduced-humorous- new-corona-lingos/articleshow/79563080.cms?utm_source=contentofinterest&utm_medium=text&utm_campaign=cppst.

12. Neologism. Cambridge Dictionary. 2020. URL : https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/neologism?q=neologism+.

13. Neuer Wortschatz rund um die Coronapandemie. URL : https://www.owid.de/docs/neo/listen/corona.jsp.

14. Oxford Dictionaries: Corpus analysis of the language of Covid-19. 2020. URL : https://public.oed.com/blog/corpus- analysis-of-the-language-of-covid-19/.

15. Payack PJ. Welcome to the World of Global English. 2021. URL : http://www.languagemonitor.com

Размещено на Allbest.ru