Мовні особливості заголовкового комплексу мережевого новинного тексту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Центральноукраїнський державний педагогічний університет

МОВНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАГОЛОВКОГО КОМПЛЕКСУ МЕРЕЖЕВОГО НОВИННОГО ТЕКСТУ

Лариса ЯРОВА, кандидат педагогічних наук, доцент

кафедри перекладу, прикладної та загальної лінгвістики

Ганна ПОЛІЩУК, доктор педагогічних наук, доцент

кафедри германських мов та методик їх навчання

Кропивницький

Анотація

мовний заголовковий текст англійський

Дана робота присвячена дослідженню мовних особливостей заголовкових комплексів англійських новинних текстів на сайті новин Бі-Бі-Сі. Актуальність роботи зумовлена загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на з'ясування й опис особливостей вербалізації новин у світовому мультимедійному просторі, потребою поглиблення знань про мовні особливості організації мережевого новинного тексту та його елементів. Метою цієї роботи є визначення специфіки мовних особливостей в англійськомовному новинному тексті через узагальнення даних наукових досліджень мережевого новинного тексту як об'єкта лінгвістичного аналізу. Встановлено чотири основні функціонально-жанрові типи медіа текстів: новини, інформаційну аналітику і коментар, публіцистику та будь які тематичні матеріали, та рекламу. Доведено, що однією з ключових властивостей таких текстів є інформативність, саме тому новинний текст часто обмежений наданням лише актуальної інформації. У роботі з'ясовано, що новина як жанровий різновид газетних матеріалів володіє своєю формально-змістовою структурою, яка, з одного боку, відрізняється від інших жанрів, а з іншої - припускає «внутрішнє» варіювання, яке дозволяє виокремити різні текстові типи зі власним набором лінгвістичних ознак. Нами встановлено, що типова структура мережевого новинного тексту включає наступні комунікативні блоки: 1) заголовок; 2) підзаголовок; 3) розширення заголовка; 4) власне виклад новини; 5) коментар; 6) контекст; 7) довідка; 8) перспектива. Експериментальне дослідження дозволило виокремити специфічні лексичні (уживання великої кількості власних імен; неологізмів) та граматичні особливості (висування важливої інформації на перше місце в синтаксичній структурі речення; широке уживання пасивних форм і конструкцій; безособової конструкції “There is"; використання обмежуючих, а не описових прикметників; використання скорочень та абревіатур) в англійськомовному новинному тексті. Перспективи подальших досліджень вбачаємо в можливості аналізу культурно-маркованих елементів в англійськомовних новинних текстах та специфіки їхнього перекладу українською мовою.

Ключові слова: новинний текст, комунікативні блоки, заголовок, лексичні особливості, граматичні особливості.

Annotation

Larysa YAROVA, Candidate of Pedagogy, Assosiate Professor of the Department of Translation, Applied and General Linguistics Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University (Kropyvnytskyi, Ukraine)

Ganna POLISHCHUK, Doctor of Pedagogical Sciences, Assistant Professor, Assistant Professor at the Department of Germanic Languages and Teaching Methodology Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University (Kropyvnytskyi, Ukraine)

LINGUISTIC FEATURES OF THE HEADLINE COMPLEX OF ONLINE NEWS TEXT

This paper is devoted to the study of linguistic features of the headline complexes of English news texts on the BBC news website. The topicality of this work is determined by the general orientation of modern linguistic research to reveal and describe the features of news verbalization in the global multimedia space, the need to deepen the knowledge about the linguistic features of the network news text and its elements. The purpose of this work is to identify the specific linguistic features in the English news text by summarizing the research findings of the network news text as an object of linguistic analysis. There are four main functional-genre types of media texts: news, informational analytics and commentary, journalism and any thematic materials, and advertising. It is proved that one of the key properties of such texts is informativeness, that is why a news text is often limited to providing only relevant information. The paper finds that news as a genre variety of newspaper materials has its own formal and semantic structure, which, on the one hand differs from other genres, and on the other hand involves "internal" variation, which allows to distinguish different text types with their own set of linguistic features. We have found that the typical structure of an online news text includes the following communicative blocks: 1) a headline; 2) a subtitle; 3) an extension of the headline; 4) the actual presentation of the news; 5) a comment; 6) context; 7) a reference; 8) a perspective. The experimental study allowed us to identify specific lexical (the use of a large number ofproper names; neologisms) and grammatical features (putting important information first in the syntactic structure of the sentence; extensive use ofpassive forms and constructions; the impersonal construction "There is"; use of limiting rather than descriptive adjectives, use of abbreviations and acronyms) in English language news text. We see prospects for further research in the possibility of analyzing culturally marked elements in Englishlanguage news texts and the specifics of their translation into Ukrainian.

Key words: news text, communicative blocks, title, lexical features, grammatical features.

Постановка проблеми в загальному вигляді

Статтю присвячено дослідженню мовних особливостей заголовкових комплексів англійських новинних текстів на сайті новин Бі-Бі-Сі, адже загальновідомо, що новинні тексти складають важливу частину національної культури, вони насичені реаліями й артефактами, і саме у зв'язку з цим вивчення процесів створення, сприйняття та інтерпретації новинних текстів на часі належать до пріоритетних напрямів мовознавчих студій. Отже, актуальність роботи зумовлена загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на з'ясування й опис особливостей вербалізації новин у світовому мультимедійному просторі, потребою поглиблення знань про мовні особливості організації мережевого новинного тексту та його елементів.

Аналіз останніх досліджень

У сучасній лінгвістичній парадигмі дослідники (Кудрявцєва О. С., Конурбаєв М. Є., Караулов Ю. Н, Ковальчукова М. А. та інші) приділяють багато уваги вивченню текстів засобів масової інформації (ЗМІ), де базові тексти ЗМІ прийнято називати новинними, однак варто зауважити, що у науковій літературі, присвяченій класифікації жанрів преси, виокремлення новин як самостійного жанру потребує уточнення, якщо не рахувати робіт, які виконані у руслі західної комунікативістики (Негришев, 2011), де дослідниками виокремлюється новина як самостійний тип медіа-дискурсу (Негришев, 2011:231). Т Г. Добросклонська дотримується цього підходу (Добросклонська, 2005: 38-44), але пропонує власну класифікацію, яка охоплює чотири основні функціонально-жанрові типи медіа текстів: новини, інформаційну аналітику і коментар, публіцистику та будь які тематичні матеріали, які позначено англійським терміном “features”, та рекламу (Добросклонська, 2008: 56-59). У межах цієї класифікації такі жанри, як анонс, програма, афіша, можна з повною впевненістю віднести до реклами, а звіт, огляд, рецензію, коментар тощо - до інформаційної аналітики.

Метою нашої роботи є визначення специфіки мовних особливостей в англійськомовному новинному тексті через узагальнення даних наукових досліджень мережевого новинного тексту як об'єкта лінгвістичного аналізу. Матеріал дослідження охоплює 75 заголовкових комплексів, відібраних у результаті суцільного обстеження заголовкових комплексів новинних текстів сайту Бі-Бі-Сі.

Виклад основного матеріалу

Сучасному лінгвістичному простору властивий комплексний підхід до вивчення тексту, однак необхідно підкреслити, що серед дослідників відсутня єдність щодо підходів до виокремлення прототипних характеристик тексту - текстових категорій, та й поняття текстова категорія дотепер ще не знайшло свого однозначного тлумачення, наприклад, О. П. Воробйова під текстовими категоріями розуміє концептуальні ознаки, які відображають “найбільш суттєві властивості, прототипові характеристики тексту, взаємодія яких забезпечує його специфіку й усталеність як якісно визначеного лінгвосеміотичного, комунікативного й мовленнєвого утворення” (Воробйова, 1993:24). Типологія текстових категорій охоплює їхні змістові, формальні та функціональні різновиди (Дроздова, 2003: 40), в основі виокремлення яких лежить цілісність тексту, орієнтована на план його змісту, а також його зв'язність, орієнтована на план вираження тексту й зумовлена лінійністю його компонентів.

Виходячи з дискурсивної ситуації, цілей і завдань, для вирішення яких створюються новинні тексти, їхнього функціонального призначення, специфіки змісту, припускаємо, що однією з ключових властивостей таких текстів є інформативність, адже будь-яка новина - це в першу чергу інформація, і новинний текст має бути побудований таким чином, щоб реципієнт повною мірою задовольнив свою потребу в отриманні бажаної інформації, саме тому новинний текст часто обмежений наданням лише актуальної інформації.

Цілісність, або когерентність, розуміють як єдність таких цілісностей: змістової цілісності (єдність ідеї, теми, змісту), комунікативної цілісності (мети, намірів мовного спілкування) та структурної і формально-граматичної цілісності (мовленнєвих жанрів, їх комплексів, узгоджуваність і координація форм). Цілісність, як і будь-яка інша категорія новинного тексту, забезпечується певними мовнокомунікативними засобами. Змістова цілісність тексту забезпечується лексичним рівнем мови, системою повного номінування, структурно-граматична - системою узгодженості граматичних форм і зв'язків, а комунікативна - єдністю інвенції, намірів, диспозиції та елокуції (Радзієвська, 1993: 6). Зв'язність, або когезію, виокремлюють за різними ознаками: 1) логічними; 2) асоціативними; 3) образними; 4) композиційно-структурними; 5) стилістичними; 6) ритмоутворювальними. Цілісність за логічною ознакою є однією з найбільш важливих категорій тексту. Логічну зв'язність відмічають у причиново-наслідкових відношеннях між елементами тексту, при аналізі й синтезі його частин, розгортанні індукції (від окремого до загального) і дедукції (від загального до окремого) тексту (Мацько, 2003: 223).

Завдяки цілісності науково-інформаційного тексту не тільки пришвидшується та покращується декодування закладеної інформації, а й підвищується його інформативність. Досягненню цілісності тексту й реалізації її зв'язку з інформативністю сприяє членованість - характерне для семантичної організації короткого новинного тексту дозування інформації, що унеможливлює «великі за обсягом переліки, поширені описи з багатьма деталями, які перенасичені різноманітною семантикою й розпорошують увагу» (Крапива, 2004:7).

Інтертекстуальність новинного тексту означає взаємодію текстів не лише в плані змісту, а й в плані вираження, вона виступає засобом, за допомогою якого «один текст актуалізує в своєму внутрішньому просторі інший» (Чернявська, 2010: 49). В. Є. Чернявська наголошує, що про інтертекстуальність слід говорити в тому випадку, коли автор навмисне темитизує взаємодію між текстами, робить її видимою для читача за допомогою особливих формальних засобів (Чернявська, 2009:187). Особливо великий прояв категорія інтертекстуальності має в новинних текстах інтернет-газет, які дуже часто в своїй структурі містять покликання на інші статті, новини тощо, і тоді ми можемо говорити про гіпертекстуальність як категорію мережевого новинного тексту.

В умовах глобалізації суспільства, інтерактивності комунікаційного простору і стрімкого розвитку інформаційних технологій одним з ефективних способів розповсюдження інформації є інтернет-ЗМІ / web-ЗМІ / електронні ЗМІ / мережеві ЗМІ / e-media / онлайн ЗМІ. У зв'язку з цим, дослідник інтернет-журналістики О. А. Калмиков ввів термін «мережеве видання» для позначення будь-якого сайту (чи групи сайтів), які покликані на вирішення завдань, що притаманні друкованим чи електронним немережевим засобам масової інформації, отже вважаємо, що сайт новин ВВС можна з впевненістю віднести саме до категорії «мережевих видань».

Новина як жанровий різновид газетних матеріалів володіє своєю формально-змістовою структурою, яка, з одного боку, відрізняється від інших жанрів, а з іншої - припускає «внутрішнє» варіювання, яке дозволяє виокремити різні текстові типи зі власним набором лінгвістичних ознак (Негришев, 2011: 234).

З розвитком та популярністю Інтернету з'явилась велика кількість новинних інтернет видань. До того ж, вчені класификують їх як виключно мережеві ЗМІ та представництва традиційних ЗМІ в Інтернеті (А. А Бєляєв, Ю. В. Костигова), інші - поділяють мережеві версії традиційних ЗМІ на «клони» та «гібриди» (М. М. Лукіна).

Важливо зауважити, що Інтернет-ЗМІ по іншому висвітлюють інформацію. Це зумовлено тим, що електронні версії газет мають абсолютно нові комунікативні та технічні можливості. При перенесенні публікацій з офлайну в онлайн відбувається два зсуви: технологічний та типологічний (Нікуліна, 2013: 232).

Головна відмінність розгортання мережевих новин від лінійного тексту полягає в ярусності, варіативності та полімодальності: гіпертекст технічно забезпечує можливість полівекторності (різноспрямованості) інформування, тобто вибору варіантів прочитання і логіки ознайомлення великою кількістю інформації, яка висвітлює події, і різноманіттям способів подачі інформації - гіперпокликань, фотографій, відео- та аудіодемонстрацій (Дускаєва, 2014:180). Таким чином, складається організована структура, в якій одиниці змісту мають різний інформаційний статус.

У центрі нашої уваги також знаходиться мовна специфіка англійськомовного новинного тексту Інтернет-газет, або мережевого новинного тексту (далі - МНТ), який створюється для інтернет-газети або новинного сайту. Такому тексту притаманна специфічна структура, зумовлена, у першу чергу, багаторівневою організацією інформації в умовах онлайн ЗМІ (Баженова, 2013:12), а саме: типова структура МНТ включає такі комунікативні блоки (Некрасов, 2014:119): 1) заголовок; 2) підзаголовок; 3) розширення заголовка (подається стислий виклад події або виділяється головне з того, що відбулося); 4) власне виклад новини (уособлює розгортання заголовочного формулювання: факт/питання/тема презентується детально); 5) коментар (оцінка, предположения, реакції, наслідки); 6) контекст (зв'язка з іншими подіями - які передували або як аналогічні за характером); 7) довідка (додаткова довідкова інформація); 8) перспектива (варіанти подальшого розвитку подій або різноманітні наслідки).

Погоджуємось з Д. В. Некрасовим, що заголовок посідає ключову позицію в структурі МНТ не тільки тому, що відкриває текст, але й тому, що з ним пов'язані всі інші блоки: перші чотири блоки уособлюють його розкриття, а решта розвивають заявлену тему, коментують або доповнюють її (Некрасов,2014: 119). Отже, заголовки, на думку фахівців, належать до найбільш читаних елементів газетного тексту, їх читають у п'ять разів частіше, ніж сам текст; вони виступають посередниками між читачами та текстом. Узагальнений зміст заголовка МНТ полягає в компресованому представленні події, яка слугувала предметом новини (Некрасов, 2014:120). Згідно з С. Саксени, новинні заголовки зазвичай будуються за принципами 5 “Ws” (who/хто, what/що, where/де, when /коли і why/чому) і “H” (how/як), де важливим є вживання в заголовку іменників і дієслів, однак інші частини мови в заголовках також привертають увагу читача (Saxena,2004:48). Також у межах даної роботи слід коротко представити специфічні риси мовного аранжування заголовків новинних текстів, описані в літературі, а саме: вживання простих і конкретних слів є обов'язковим; дієслова в активному стані додають важливості заголовку, у той час як деякі часові форми опускаються, вживання теперішнього часу поширене у порівнянні з минулими часовими формами); допоміжні дієслова допомагають зекономити простір; артиклі зазвичай не вживаються; слід/можливо використовувати широко відомі абревіатури; часте вживання інфінітива для передачі значення майбутнього часу; пунктуаційні знаки опускаються; числівники пишуться цифрами, а не словами з метою економії місця; заголовкам у формі питального речення властиве обмежене вживання, адже питання пов'язують з невизначеністю; вживання довгих слів замість коротких; найважливіші слова для розкриття смислу слід вживати на початку заголовка (Saxena,2004: 44-50).

Аналіз нашого експериментального матеріалу дозволяє стверджувати, що новинні текстові матеріали мають власну модель організації, яка має на меті стисло та точно донести до аудиторії певну інформацію, що досягається, у першу чергу, лексичними особливостями новинних текстів сайту Бі-Бі-Сі, а саме: зафіксовано вживання великої кількості власних імен, що складає 65 % випадків (Anne Frank, Joe Rogan, Donald Trump, Kim Kardashian тощо), наприклад: Donald Trump investigation reveals new details of alleged fraud (BBC news, 19/01/22); вживання неологізмів, наприклад, Brexit, to meghanmarkle, Megxit тощо: Brexit: EU laws overhaul will boost growth, vows Boris Johnson (BBC news, 31/01/22). По-друге, проаналізувавши англійськомовні МНТ нашого експериментального матеріалу засвідчує певні граматичні особливості, а саме: висування важливої інформації на перше місце в синтаксичній структурі речення, що складає 25% випадків у матеріалі спостереження. Прикладом використання такого прийому може бути будь-яке речення, в якому наведено цитату, а потім посилання на джерело, оскільки в такому випадку першочергову вагу має саме твердження, а не його автор: “There is no need for a free-trade agreement to involve accepting EU rules on competition, subsides, social protection, the environment or anything similar,” Mr Johnson said in his speech in London (BBC news, 03/02/20).

Також підкреслимо, що для новинним текстам властиве широке уживання пасивних форм і конструкцій 21% випадків, зафіксованих у матеріалі спостереження, а також безособової конструкції “There is” (19 %), що, з нашої точки зору, слугує для збереження об'єктивності різних видів висловлювань, що є важливим чинником для новин політичного характеру, наприклад: There is no Australian free trade deal with the EU; import tariffs have been eliminated; the royal couple were greeted. (BBC news, 17/12/21).

Наступною граматичною особливістю, зафіксованою в експериментальному матеріалі, є певна кількість лексичних поєднань чи складних слів нестійкого типу (15 %), уживання яких спрямоване на введення різних учасників та осіб, які беруть участь у певній новинній події, з додаванням якомога більшої кількості можливих подробиць, а саме: відповідні словосполучення можуть бути назвою будь-якої організації, групи людей чи явища, яким властиві назви, що складаються з декількох номінацій, наприклад: the coronavirus lockdown; routine health tests; a member of the president's coronavirns task force; the federal government's health guidance; “Brexit-related” act of vandalism; `Canada-style' trade deal; Brexit Irish Sea checks. Також підкреслимо, що використання обмежуючих (12 %), а не описових прикметників, притаманне більшості новинних текстів, адже описові прикметники частіше не відіграють значної ролі, а лише збільшують кількість тексту для читання (Манік, 2016:130), тому в аналізованих текстах більшість прикметників є саме обмежувального характеру, наприклад: metropolitan areas; the slowly improving situation; trade talks; tariff-free access; social protection.

У нашому матеріалі спостерігається використання скорочень та абревіатур (8%), що надає новинному текстові стислості, допомагає в тому, щоб у коротке повідомлення вмістити якомога більше інформації, наприклад: Passports: Delivery firm apologises for UK delays (BBC news, 25/11/21).

Висновки

Підсумовуючи вищевикладене зауважимо, що дослідження мовної специфіки англійськомовного новинного тексту, або мережевого новинного тексту, доводить, що заголовок по-перше, посідає ключову позицію в його структурі, відкриваючи текст, по-друге, з ним пов'язані всі інші блоки тексту, які уособлюють його розкриття, розвивають заявлену тему, коментують або доповнюють її, виступаючи посередниками між читачами та текстом, адже він містить ключову та важливу для розуміння інформацію, а також виступає психолінгвістичним ядром сприйняття. Експериментальне дослідження дозволило виокремити його специфічні лексичні (уживання великої кількості власних імен; неологізмів) та граматичні особливості (висування важливої інформації на перше місце в синтаксичній структурі речення; широке уживання пасивних форм і конструкцій; безособової конструкції “There is”; використання обмежуючих, а не описових прикметників; використання скорочень та абревіатур).

Перспективи подальших досліджень вбачаємо в можливості аналізу культурно-маркованих елементів в англійськомовних новинних текстах та специфіки їхнього перекладу українською мовою.

Список використаних джерел

1. Баженова Е. Ю. Структурная организация сетевого новостного текста. Вестник Челябинского государственного университета. 2013. № 35 (326). Филология. Искусствоведение. Вып. 85. С. 11-14.

2. Воробьева О. П. Текстовые категории и фактор адресата. Киев: Высшая школа, 1993. С. 24.

3. Добросклонская Т Г Вопросы изучения медиатекстов (опыт исследования современ ной английской медиаречи). М., 2005. 288 С. 38-44.

4. Добросклонская Т. Г. Медиалингвистика: системный подход к изучению языка СМИ: современная английская медиаречь: Учеб. пособие. М.: Флинта: Наука, 2008. С. 257-261.

5. Дроздова Т. В. Научный текст и проблемы его понимания (на материале анлоязычных научных економических текстов): Дис. д-ра филол. наук: 10.02.19, 10.02.04. Москва, 2003. С. 40.

6. Дускаева Л.Р. Речевая структура новостных текстов сетевых изданий. Вестник Пермского университета. Серия Российская и зарубежная филология. 2014а. Вып. 1(25). С. 178-183.

7. Крапива Ю. В. Коротка журнальна стаття як тип тексту (на матеріалі української, англійської та російської мов): автореф. дис. канд. філол. наук Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2004. 20 С. 7.

8. Маник С. А., Косолюкина Е. А. Особенности новостной статьи в современном англоязычном интернет-дискурсе (на материале медиатекстов по теме «терроризм»). Политическая лингвистика, 4(58), 2016. С. 124-132.

9. Мацько Л. І. та ін. Стилістика української мови: Підручник / Л. І. Мацько, О. М. Сидоренко, О. М. Мацько; За ред. Л. І. Мацько. К.: Вища шк., 2003. С. 223.

10. Негрышев А. А. К макроструктурной типологии текстов новостных жанров Вестн. Моск. ун-та. Сер. 10. Журналистика. 2011. № 1. С. 228-244.

11. Некрасов Д. В. Функционально-прагматические характеристики заголовков новостных текстов в интернете (на примере сообщений информагентств). Филологические науки. Вопросы теории и практики. Тамбов: Грамота, 2014. № 1 (31): в 2-х ч. Ч. I. С. 117-123.

12. Никулина Н. Ю. Специфические особенности перевода англоязычных газетно-публицистических текстов / Н. Ю. Никулина, Т. А. Зиновьева // Молодой ученый. 2013. № 1. С. 232-234.

13. Радзієвська Т.В. Текст як засіб комунікації. Київ: АН України, Ін-т укр. мови.,1993. 194с.

14. Чернявская В. Е. Интерпретация научного текста. М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2010. 128 С. 49.

15. Чернявская В. Е. Лингвистика текста: Поликодовость, интертекстуальность, интердискурсивность. Учебное пособие. М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009. 248 С. 187.

16. Филиппова М. М., Новоселова А. А. Лингвистический анализ заголовков журнала «Time». Язык, сознание, коммуникация: Сб. статей / Отв. ред. В. В. Красных, А. И. Изотов. М.: МАКС Пресс, 2017. Вып. 56. С. 27 -39.

17. Petroniene, Saule, Zvirblyte, Indre. Headlines of Online News Articles: Degree of Equivalence in Translation. STUDIES ABOUT LANGUAGES. 2012. NO. 21.

18. Saxena, S. Breaking News: The Craft and Technology of Online Journalism. New Delhi: Tata McGraw-Hill Education, 2004. P. 263.

19. BBC news. URL: https://www.bbc.com/news

References

1. Bazhenova E. Yu. Strnktumaya organizatsiya setevogo novostnogo teksta [Structural organization of the network news text]. Bulletin of the Chelyabinsk State University, 2013, Nr 35 (326), Philology. Art History, Vyip. 85, pp. 11-14 [in Russian].

2. Vorobeva O. P. Tekstovyie kategorii i faktor adresata [Text categories and destination factor]. Kiev: Vyisshaya shkola, 1993, p. 24 [in Russian].

3. Dobrosklonskaya T. G. Voprosyi izucheniya mediatekstov (opyit issledovaniya sovremen noy angliyskoy mediarechi) [Issues of studying media texts]. M., 2005, Nr 288, pp. 38-44 [in Russian].

4. Dobrosklonskaya T. G. Medialingvistika: sistemnyiy podhod k izucheniyu yazyika SMI: sovremennaya angliyskaya mediarech [Media media speech]. Ucheb. posobie. M.: Flinta: Nauka, 2008, pp. 257-261 [in Russian].

5. Drozdova T. V. Nauchnyiy tekst i problemyi ego ponimaniya linguistics: a systematic approach to the study of the language of the media: modern English (na materiale anloyazyichnyih nauchnyih ekonomicheskih tekstov) [Scientific text and problems of its understanding]: Dis. d-ra filol. nauk: 10.02.19, 10.02.04. Moskva, 2003, p. 40 [in Russian].

6. Duskaeva L. R. Rechevaya struktura novostnyih tekstov setevyih izdaniy [Speech structure of news texts of online publications]. Bulletin of the Perm University. Series Russian and foreign philology, 2014a, Vyip. 1(25), pp. 178-183 [in Russian].

7. Krapyva Yu. V. Korotka zhurnalna stattia yak typ tekstu (na materiali ukrainskoi, anhliiskoi ta rosiiskoi mov) [Short magazine article as a type of text]: avtoref. dys. kand. filol. nauk Kharkiv: KhNU im. V. N. Karazina, 2004, Nr 20, p. 7 [in Ukrainian].

8. Manik S. A., Kosolyukina E. A. Osobennosti novostnoy stati v sovremennom angloyazyichnom internet-diskurse (na materiale mediatekstov po teme «terrorizm») [Features of a news article in modern English-language Internet discourse]. Political linguistics, Nr 4 (58), 2016, pp. 124-132 [in Russian].

9. Matsko L. I. ta in. Stylistyka ukrainskoi movy [Stylistics of the Ukrainian language]: Pidruchnyk / L. I. Matsko, O. M. Sydorenko, O. M. Matsko; Za red. L. I. Matsko. K.: Vyshcha shk., 2003, p. 223 [in Ukrainian].

10. Negryishev A. A. K makrostrukturnoy tipologii tekstov novostnyih zhanrov [On macro-structural typology of texts in news genres]. Vestn. Mosk. un-ta. Ser. 10. Zhurnalistika, 2011, Nr 1, pp. 228-244 [in Russian].

11. Nekrasov D. V. Funktsionalno-pragmaticheskie harakteristiki zagolovkov novostnyih tekstov v internete (na primere soobscheniy informagentstv) [Functional and pragmatic characteristics of the headlines of news texts on the Internet]. Philological sciences. Issues of theory and practice. Tambov: Gramota, 2014, Nr 1 (31): v 2-h ch. Ch. I, pp. 117-123 [in Russian].

12. Nikulina N. Yu. Spetsificheskie osobennosti perevoda angloyazyichnyih gazetno-publitsisticheskih tekstov [Specific features of the translation of English-language newspaper and journalistic texts] / N. Yu. Nikulina, T. A. Zinoveva // Molodoi uchenyii, 2013, Nr 1, pp. 232-234 [in Russian].

13. Radziievska T.V. Tekst yak zasib komunikatsii [Text as a means of communication]. Kyiv: AN Ukrainy, In-t ukr. movy.,1993. p.194 [in Ukrainian].

14. Chernyavskaya V. E. Interpretatsiya nauchnogo teksta [Scientific text interpretation]. M.: Knizhnyiy dom «LIBROKOM», 2010, Nr 128, p. 49 [in Russian].

15. Chernyavskaya V. E. Lingvistika teksta: Polikodovost, intertekstualnost, interdiskursivnost [Text Linguistics: Polycode, Intertextuality, Interdiscursivity]. Uchebnoe posobie. M.: Knizhnyiy dom «LIBROKOM», 2009, Nr 248, p. 187 [in Russian].

16. Filippova M. M., Novoselova A. A. Lingvisticheskiy analiz zagolovkov zhurnala «Time». Yazyik, soznanie, kommunikatsiya [Linguistic analysis of the headlines of the magazine "Time". Language, consciousness, communication]: Sb. statey / Otv. red. V. V. Krasnyih, A. I. Izotov. M.: MAKS Press, 2017, Vyip. 56, pp. 27-39 [in Russian].

17. Petroniene, Saule, Zvirblyte, Indre. Headlines of Online News Articles: Degree of Equivalence in Translation. STUDIES ABOUT LANGUAGES, 2012, Nr 21

18. Saxena, S. Breaking News: The Craft and Technology of Online Journalism. New Delhi: Tata McGraw-Hill Education, 2004, p. 263

19. BBC news. URL: https://www.bbc.com/news

Размещено на Allbest.ru