Семантика фразеологічних одиниць із компонентом "око" на позначення характеристики якостей людини (на матеріалі сучасних перської і української мов)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Семантика фразеологічних одиниць із компонентом «око» на позначення характеристики якостей людини (на матеріалі сучасних перської і української мов)

Марина Охріменко, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри; Альона Даліда, викладач кафедри східної філології Київського національного лінгвістичного університету

Метою представленої статті є визначити особливості вербалізації рис характеру людини засобами фразеологічних одиниць із соматичним компонентом «око» в сучасних перській і українській мовах. Для досягнення цієї мети використано методи суцільної вибірки, компонентного аналізу, структурного групування, а також статистичний метод. Доведено, що для вербалізації рис характеру людини, фразеологічні одиниці мають найбільш яскраве образне забарвлення, оригінальну лексико-семантичну будову і взаємодію слів-компонентів. У результаті аналізу диференційовано три основні групи рис характеру людини, які можуть стандартно вербалізуватися за допомогою досліджуваних фразеологізмів: негативні (жадібність, нахабність, завищена і занижена самооцінка, лицемірність), позитивні (доброта, великодушність, самостійність, сором'язливість, щирість, комунікабельність, цілеспрямованість), нейтральні (вправність, розгубленість, неуважність, довірливість, замкненість, поблажливість та наївність).

Під час дослідження із загальної вибірки було виокремлено тридцять чотири одиниці на позначення негативних рис характеру, сімнадцять прикладів фразеологізмів на позначення позитивних рис характеру, а також шістнадцять прикладів фразеологічних одиниць на позначення нейтральних рис характеру людини. Аналіз функціювання фразеологічних одиниць у комунікативних ситуаціях свідчить про високу частотність використання представниками перської лінгвокультури фразеологічних одиниць навіть у звичайній рутинній комунікації. Водночас на основі отриманих даних статистичного аналізу визначено, що найбільш частотною групою рис характеру людини, що вербалізуються фразеологічними одиницями із соматичним компонентом «око», є фразеологічні одиниці на позначення негативних рис.

Ключові слова: перська мова, фразеологічна одиниця, соматичний компонент «око», риси характеру людини.

The semantics of phraseological units with the component «Eye» to denote the human qualities (based on modern persian and ukrainian)

Maryna Okhrimenko, Philosophy Doctor, Associated Professor at the Department; Aliona Dalida, Lecturer at the Department of Oriental Languages Kyiv National Linguistic University

The purpose of the represented article is to specify the peculiarities of verbalization of human character traits by means of phraseological units to denote the somatic component «eye» in modern Persian and Ukrainian languages. The methods of continuous sampling and component analysis as well as structural grouping and statistical method were applied to achieve this goal. It is proved, that for verbalization of human character traits, phraseological units provide the most striking figurative marking, original lexical and semantic structure and interaction of words-components. As a result of the analysis, three essential groups of human character traits were differentiated, which can be conventionally verbalized by using the studied phraseology: negative ones such as (avarice, insolence, overestimated and underestimated self-esteem, hypocrisy), as well as positive ones such as (kindness, generosity, independence, shyness, sociability, determination). sincerity); neutral (dexterity, confusion, inattention, gullibility, restraint, indulgence and naivety). In course of research, the general samples enabled us to identify thirty four units to denominate negative character traits, seventeen examples of phraseology for the denomination of positive character traits, and sixteen examples of phraseological units for neutral human traits.

The performed analysis of the functioning of phraseological units in communicative situations indicates a high frequency usage ofphraseological units by representatives of Persian linguistic culture, even in everyday communicative interactions. In the meantime, based on the data obtainedfrom statistical analysis, it was specified that the most frequent group of human character traits which is verbalized by phraseological units with the somatic component «eye» are phraseological units to denote negative traits.

Key words: Persian language, phraseological unit, somatic component «eye», human character traits.

Постановка проблеми

Протягом останніх років під час проведення різних наукових досліджень, жодна галузь лінгвістичної науки не мала такої популярності, як фразеологія (відносно молода лінгвістична дисципліна, основні поняття, обсяг, проблематика та об'єкт вивчення якої досі остаточно не визначені). Насамперед така зацікавленість з боку науковців зумовлена тим, що фразеологізми будь-якої мови безпосередньо пов'язані з людиною. Тому дослідження і наукова класифікація фразеологічних одиниць допомагає краще пізнати людину, розглянути її фізичний, моральний, психологічний, розумовий стан і характер. Соматична фразеологія вважається найбільш наближеною до сутності людини, що й зумовлює підвищення уваги з боку науковців до її вивчення. Згідно з дослідженнями російського вченого Р.М. Вайнтрауба, фразеологізми із соматичним компонентом становлять 30% фразеологічного складу будь-якої мови (Вайнтрауб, 1980: 53). Перська мова не є виключенням. Фразеологія перської мови характеризуються наявністю великої кількості слів-символів, переважна більшість яких передаються соматизмами.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

На сьогоднішній день відомо, що найбільш ґрунтовні праці, присвячені аналізу фразеології в перській мові, належать російським мовознавцям Ю.А. Рубінчику (Рубинчик, 1981), О.Ф. Баришнікову (Барышников, 1982), Л.С. Пейсікову (Пейсиков, 1975), Г.С. Голєвій (Голева, 2006). Водночас можемо згадати кілька досліджень, об'єктом яких є фразеологія перської мови і які виконані іранськими науковцями поза межами Ірану; це праці М. Шакі (Shaki, 1967), С. Телегді (Telegdi, 1951). Не дивлячись на те, що фразеологія сучасної перської мови не має повного дослідження соматичної фразеології, проте окремим соматизмам-символам у складі перських фразеологічних одиниць було присвячено декілька статей: О.В. Мазепової (Мазепова, 2013), М. Ахмаді & С. Садат-Махмудяна (Ахмади, Садат-Махмудян, 2014), Н. Мехді (Мехди, 2014), С. В. Сорокіна & А.В. Даліди (Сорокін, Даліда, 2021).

Мета статті - висвітлити проблему вербалізації засобами перської мови різноспрямованих (тобто і позитивних, і негативних, і нейтральних) характеристик якостей людини за допомогою фразеологічних одиниць із компонентом «око».

Виклад основного матеріалу

Кожній людині властиві певні характерні особливості, які віддзеркалюються у її поведінці. Про одних говорять, що вони працьовиті, сором'язливі, чесні, сміливі, а про інших - неорганізовані, самовпевнені, егоїстичні. Ці й подібні до них риси виявляються настільки виразно й постійно, що постають як типовий вид особистості, індивідуальний стиль її соціальної поведінки. Такі психологічні особливості людини називаються рисами характеру (Максименко, 2008: 259). Як показують спостереження, у всіх понятійних сферах фразеології мови фарсі, у тому числі й для вербалізації рис характеру людини, фразеологічні одиниці мають найбільш яскраве образне забарвлення, оригінальну лексико-семантичну будову і взаємодію слів-компонентів (Голева, 2006: 35).

Аналізуючи дібрані фразеологічні одиниці із соматичним компонентом «око» ми виявили, що фразеологізми на позначення рис характеру людини, що становлять предмет нашого дослідження, можемо зарахувати до зазначених нижче груп: негативних, позитивних, нейтральних. Найбільшу групу становлять фразеологічні одиниці, що відображають негативні риси (34 приклади): жадібність, нахабність, завищена і занижена самооцінка, лицемірність, самовихваляння.

Жадібність - це патологічний прояв невдалого розвитку особистості і одночасно один з головних гріхів як з точки зору буддизму, так і з позицій іудейської і християнської етики (Фромм, 2006: 133). Згідно з соціо-культурною теорією Карена Хорні, жадібність має соціально обумовлений характер і по суті є наслідком потреби в любові, яка, у свою чергу, є наслідком більш фундаментальної базальної тривожності (Хорни, 1993). За допомогою асоціативного методу було визначено характеристики, з якими асоціюються поняття жадібності: алчність, скупість, егоїзм, дріб'язковість. У перській фразеології описати жадібність людини можемо за допомогою таких фразеологізмів: (Голева, 2000: 157) - (букв. мати голодне око та серце), укр.: очі завидющі, руки загребущі; (Голева, 2000: 120) - (букв. вузькоокий), укр.: скупий, аж синій; (Голева, 2000: 181) - (букв. хіба що могильна земля наповнить його очі), укр.: несита пелька; (Рубинчик Т. 1, 1985: 468) - (букв. в могилі його очі також відкриті), укр.: у труну дивиться, а гроші збирає; (Рубинчик Т. 1, 1985: 468) - (букв. шлунок ситий, але очі - ні), укр.: бачить око, та зуб не йме; очі їли б, та губа не може; їв би паляниці, та зубів нема; близько лікоть, та не вкусиш; бачать очі, та (Голева, 2000: 154) - (букв. його/її очі та серце димлять), укр.: беруть завидки на чужі пожитки, заліз кіт на сало та й кричить: "Мало!" - (букв: наповніть вузькі очі або задоволеністю, або могильною землею), укр.: в могилу дивиться, а над копійкою тремтить. - (букв. Очі бачать, серце хоче), укр.: ~ куди серце лежить, туди й око глядить; чого очі не бачать, того і серцю не жаль (Голева, 2000: 270). (Короглы, 1993: 337) - (букв. як очі турків), (букв. пустота ока) (Рубинчик Т 1, 1985: 414) говорять, описуючи зовнішність жадібної людини.

Нахабність - прояв неввічливого поводження людини з оточуючими, бездумність про наслідки своїх вчинків. Дібрані фразеологічні одиниці, які спрямовані на вербалізацію зазначеної вище риси характеру людини, вживаються для опису поведінки, яку можна охарактеризувати, як нахабну, безсоромну, різку; ту, яка привертає до себе увагу, чи зовнішності людини: - (букв. потирати очі) (Рубинчик Т. 1, 1985: 470), (Голева, 2000: 158) - (букв. білі очі) говорять про нахабну людину, яка має нестерпну поведінку. (Голева, 2000: 6) (- букв. не мати води в оці) ~ укр.: сором очей не виїсть - про людину, яка не має совісті, нахабно себе поводить. (Голева, 2000: 157) - (букв. розірване око), (Рубинчик Т. 2, 1985: 47) - (букв. дотепне око (букв. око без води) (Steingass, 1963: 393), (Steingass, 163: 393) - (букв. вороняче око) описують безсоромну, нахабну, різку людину. (укв. його її очі бачили інші очі) у нього/ неї безсоромні очі (Рубинчик Т. 1, 1985: 469). (букв. наповнити око) привертати до себе увагу (прояв грубості). В українській мові для опису нахабності, людину називають "іудиним корінням", говорячи про те, що вона пов'язана з нечистими силами. У перській мові із такою ж семантикою функціонують такі фразеологізми: (Голева, 2000 157: букв. ) розірване око не зважає на вихованість), укр.: яка совість, така й честь. jj j (Голева, 2000: 73)( - букв. без очей і обличчя) укр.: ні стида, ні совісті - безсоромна людина, якій не важливо що про її вчинки подумають інші люди, завжди буде діяти в своїх інтересах.

Самооцінка (USA) - характеризується певною мірою критичності, це оцінка людиною як самої себе, своєї діяльності, так й інших людей. Самооцінка може бути завищеною або заниженою. В обох випадках, якщо людина не може гідно, адекватно себе оцінити це вважається негативною рисою характеру. У перській мові функціонують такі ФО для позначення завищеної самооцінки людини, що поєднують у собі такі риси характеру, як зарозумілість, самозакоханість, хизування: (Голева, 2000: 155) - (букв. примружити очі), укр.: ходити Гоголем, ходити павичем, ходити півнем, високо нестися; (Голева, 2000: 410) - (букв. бачити гору в чужому оці, але не в своєму), укр.: бачити соломинку в чужому оці, а в своєму й пенька не помічати.

(Голева, 2000: 179) - (букв. бачити колючку в очах інших людей, а в своєму не помічає й стріли), укр.: у чужому оці й порошинку бачить, а в своєму й пенька не помічає; (Голева, 2000: 150) - (букв. око небес посеред голови) укр.: не лови ротом мух - про нікчемну людину, яку піднесли вище, ніж є насправді; вираз на адресу того, хто не дивиться собі під ноги, весь час перечіплюється - (букв. притягувати до ока) підкреслити щось, виставляти напоказ, вихвалятися чимось перед іншими людьми.

До заниженої самооцінки можемо віднести фразеологізм (букв. очі по цю і по ту руку (по цей і той бік)), що описує байдужість або безпорадність; людину, яка тільки сподівається на благородство інших (437 : 1378).

Лицемірність - нещирий прояв емоцій. Люди, що мають таку рису характеру, легко обманюють почуття інших людей, грають з їхніми емоціями. Задля власної вигоди лицеміри ладні догоджати комусь, приховуючи правдиву думку про людину. У фразеології перської мови використовують такі фразеологізми для опису цієї якості: (Голева, 2000: 151) - (букв. пришити око до рота когось), укр.: стелитися під ноги комусь, гнути спину перед кимось, гнутися в дугу, ловити кожне слово.

(Голева, 2000: 160) - (букв. щоб сміятися потрібне хороше серце, а щоб плакати голова та очі), укр.: очима плаче, а серцем сміється - нещирий прояв емоцій, лукавство. (букв. красти чиїсь очі), укр.: наводити полуду (більмо) на очі - обдурити пильність когось. (букв. в одному оці сльози, в іншому сміх) про нещиру, лицемірну людину, яка приховує свою справжню сутність. (Steingass, 1963: 394) - (букв. кліпати очима), укр.: вставляти палки в колеса - ставати на заваді, перешкоджати.

До групи позитивних рис характеру (17 прикладів), які передаються за допомогою фразеологізмів з соматичним компонентом «око», можемо віднести доброту, великодушність, самостійність, сором'язливість, комунікабельність, цілеспрямованість, щирість. Дібрані фразеологізми можуть поєднувати у собі одночасно декілька позитивних рис із перелічених: (Steingass, 1963: 393) - (букв. ставати оком та вухом) укр.: насторожити вуха - прояв великої уваги до когось або до чогось, (Рубинчик Т. 1, 1985: 471) - (букв. відкрите око та серце) укр.: з відкритим серцем, з відкритою душею - про великодушну, благородну людину. (Голева, 2000: 153) - (букв. його/ її очі мають собаку), укр.: погляд притягує - про магічний погляд людини. Таким чином також описують комунікабельну людину, з якою приємно мати справу чи проводити час. (Steingass, 1963: 393) - (букв. око нічого не бачить), укр.: не бачити нічого на своєму шляху - бути впевненим в собі. (букв. Глянути своїми очима), укр.: ~ своя голова на плечах - слухати лише себе, самостійно вирішувати, як вчинити; бути самостійним. (букв. отримати попереднє око) бути сором'язливим, соромитись (Рубинчик Т 1, 1985: 470) (він/ вона має чисте око та серце) бути чисто-сердечним, щирим (Голева, 2000: 158). (букв. його/ її очі мають привабливість) про добру, комунікабельну людину, яка притягує до себе поглядом (Рубинчик Т 1, 1985: 489). (Рубинчик Т. 1, 1985: 154) - (букв. його/ її очі та вуха відкриті) укр.: майстер своєї справи, і швець, і жнець, і на (у) дуді (дуду) грець - бути досвідченим, усвідомленим. (букв. його очі та серце - ситі (не голодні) про не жадібну, не корисливу людину (Голева, 2000: 154). (букв. маючи два ока, зайняти ще два), укр.: нагострити вуха, дивитися в усі очі - бути дуже уважним, виконуючи якусь справу (Голева, 2000: 154). (букв. тримати язик за зубами, а очі відкритими) укр.: менше говори - більше слухай; тримай рот на замку, дивись в обидва ока - не говорити зайвого, бути уважним. (Охріменко, 2011: 161) - (букв. зібрати очі внизу), (Steingass, 1963: 435) - (букв. кидати око на землю) укр.: опустити очі - прояв скромності, як позитивної риси характеру.!» (Steingass, 1963: 394) - (букв. зряче око) про проникливу людину, яка є глибоко усвідомленою в чомусь, правильно оцінює когось, щось; пильна, спостережлива, гостра на око. Висловлюючи підтримку також використовують фразеологізм (Рубинчик Т 1, 1985: 468) - (букв. принести чиїсь очі на світло), укр.: дати надію. Окрім першого значення, цей вираз може означати «обнадіювати когось». (букв. чиєсь око слідує за чимось) укр.: йти за мрією - постійно прагнути, хотіти чогось.

До фразеологізмів, які відображають нейтральні риси характеру (16 прикладів), можемо віднести вправність, розгубленість, неуважність, довірливість, замкненість, поблажливість та наївність" (Короглы, 1993: 174) - (букв. його очі впали в світло) укр.: вчув, чим пахне! - говорять про вправних, але нечесних людей. Окрім негативного значення, даний фразеологізм може означати, що у людини з'явилась надія на успіх.

Короглы, 1993: 175) - (букв. його/ її очі зривають вишні та черешні), укр.: він не бачить де ліво, де право; капустяна голова - бути розгубленим, неуважним; натикатися на все; говорять, коли хтось жмуриться від сонного настрою чи яскравого світла. (Рубинчик Т. 1, 1985: 469) - (букв. дивитися одним оком), укр.: ставити всіх в одну лінію - відноситись однаково; не надавати переваги чомусь/комусь. (букв. очі вірять у те, що бачать, вуха вірять в те, що говорить народ) укр.: не повірить, поки не побачить на власні очі, і не почує власними вухами - про людину, яка довіряє лише собі. Довіра - це багатоаспектний психологічний процес, який людина не може взяти під свій контроль. Вона є особистісним чи соціальним утворенням, що сформувалось унаслідок набуття соціального досвіду та відображає ставлення до певного об'єкта з позиції великої вірогідності надання йому певних повноважень за відсутності очікування негативних наслідків від цього (Кравець, 2011: 65).

Наступний фразеологізм описує людину, яка вічно на все скаржиться, і впевнена в тому, що будь-яка справа закінчиться погано: (Короглы, 1963: 174) - (букв. подивіться на це песимістичне око), укр.: ще не впав, а вже йойкає - очі, які бачать лише погане краще вирвати (про песимістів, тобто про людей, які сприймають світ без надії на краще майбутнє та зі схильністю у всьому вбачати темні, найгірші сторони).

(Короглы, 1963: 153) - (букв. його очі роблять сто справ, про які не знають брови) про людину, яка все тримає в собі, прояв замкненості. (Короглы, 1963: 224) - (букв. сурму/ кохль з очей вкраде), укр.: майстер чужі торби різати, що побачив, те і його - говорять про людину, яка своєю вправністю та хитрістю може обійти всі перешкоди на своєму шляху. Хитрість можна охарактеризувати такими фразеологізмами: (Охріменко, 2011: 155) - (букв. дивитися чиїмись очима), укр.: виходити сухим із води - робити когось винним. (букв. зав'язувати очі) укр.: вводити в оману, відвести комусь очі - обхитрити когось. (Охріменко, 2011: 76) - (букв. хотів поправити носа, так осліпив очі), укр.: хотів як краще, а вийшло як завжди - хотіти, щось зробити, але отримати небажаний результат. Про неуважну людину, яка прагне зробити щось якнайкраще, але зрештою все завершується невдало. У перській мові також використовують схожий вираз (букв. прийшов поправити брови, так осліпив своє око) (Короглы, 1993: 89). (букв. як би великий палець твоєї ноги не вдарив тебе в око), укр.: дути на холодне - про надмірно обережну людину (Голева, 2000: 349). (Steingass, 1963: 394) - (букв. покрите око) поблажлива людина. Поблажливість - це риса характеру, яка має декілька протилежних значень: м'яка, невимоглива людина, яка висловлює доброзичливість та терпимість по відношенню до оточуючих. У той самий час цією рисою характеризують людину, яка звикла ставитись до оточуючих зверхньо, вважаючи себе сильнішою особистістю в усіх життєвих аспектах. (Голева, 2000: 151) - (букв. вкривати око від когось, чогось) укр.: викинути за борт когось, щось - зрікатись когось, чогось; відмовлятись від когось, від чогось, як від непридатного, непотрібного; не звертати уваги на когось. З позитивної сторони, фразеологізм описує людину, яка може поступитися, добровільно відмовитися від чогось заради іншого. Наївність -риса характеру, якій притаманні такі якості як довірливість, простодушність, відсутність життєвого досвіду, неосвіченість: (Короглы, 1993: 174) - (букв. вийняти око базару) укр.: бачили очі, що купували - про людей, яких легко обманути, особливо в торгівлі, або про таких, що зробили невдалу покупку. (Голева, 2000: 151) - (букв. пророчити із закритими/ відкритими очима) укр.: відкривати Америку - відкривати вже відому істину.

вербалізація око фразеологізм перський мова

Висновки

Здійснивши дослідження, можемо стверджувати, що в перській мові є чимала кількість фразеологічних одиниць із соматичним компонентом «око», частина з яких використовується для вербалізації якостей характеру людини. Дібрані фразеологізми ми поділили на групи: ФО на позначення позитивних, негативних і нейтральних рис. Статистичний аналіз дозволив встановити, що найбільш численною є група негативних рис характеру.

У фразеології перської мови було виявлено 67 ФО із соматичним компонентом «око». Серед них на позначення негативних рис характеру людини - 34 ФО, позитивних - 17 ФО і нейтральних - 16 ФО. У відсотковому співвідношенні, група характеристик із негативною спрямованістю складає - 50,7%, що становить абсолютну більшість; група позитивних - 25,4% та нейтральних рис характеру - 23,9% від загальної кількості ФО використаних у дослідженні.

Аналіз функціонування фразеологізмів у комунікативних ситуаціях дозволив пересвідчитися у високій частотності використання представниками перської лінгвокультури фразеологічних одиниць навіть у звичайній рутинній комунікації.

Перспективу подальшого дослідження вбачаємо у створенні повної класифікації ФО із соматичним компонентом, розширюючи отримані результати новими матеріалами та визначенням їх ідіоетнічних особливостей.

Список використаних джерел

1. Вайнтрауб Р.М. О соматических фразеологизмах в русском языке. Лексические единицы русского языка и их изучение. Ташкент: Ташк. гос. пед. ин-т. 1980. С. 51-55.

2. Рубинчик Ю.А. Основы фразеологии персидского языка. Москва: Наука, 1981. 274 с.

3. Барышников А.Ф. Лексикология и фразеология персидского языка. Москва: Военный Краснознамённый институт, 1982. 235 с.

4. Пейсиков Л.С. Лексикология современного персидского языка. Москва: Изд-во Московского университета, 1975. 207 с.

5. Голева Г.С. Фразеология современного персидского языка. Москва: Муравей, 2006. 224 с.

6. Shaki М. Principles of Persian Bound Phraseology. Prague: Oriental Institute, 1967. 118 p.

7. Telegdi S. Nature et fonction des periphrases verbales dites «verbes composes» en persan. Acta Orientalia. 1951. Vol. 1. P. 315-338.

8. Мазепова О.В. Роль соматизмів у мовній концептуалізації внутрішнього світу людини (на матеріалі перської мови). Мовні і концептуальні картини світу. 2013. № 46 (2). С. 438-450.

9. Ахмади М., Садат-Махмудян С. Национально-культурные характеристики русских и персидських устойчивых словосочетаний с компонентом «рука». Молодой ученый. 2014. № 13 (72). С. 295-298.

10. Мехди Н. Семантические особенности русских и персидских фразеологизмов с компонентом «рука». Вестник РУДН, серия Теория языка. Семиотика. Семантика. 2014. № 1. С. 90-96.

11. Sorokin S., Dalida A. The Verbalization of Human Emotional Conditions by Means of Persian Phraseological Units with the Somatic Component «Eye». Східний світ. 2021. № 4. С.103-114.

12. Максименко С.Д. Загальна психологія. Київ: центр учбової літератури, 2008. 271 с.

13. Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности. Москва: «АСТ», 2006. 640 с.

14. Хорни К. Невротическая личность нашего времени. Москва: «ПрогрессУниверс», 1993. 208 с.

15. Голева Г.С. Персидско-русский словарь. Москва: Грааль, 2000. 554 с.

16. Рубинчик Ю. А. Персидско-русский словарь в 2-х томах. Москва: Рус. яз., 1985. Т. 1. 800 с.

17. Рубинчик Ю.А. Персидско-русский словарь в 2-х томах. Москва: Рус. яз. 1985. Т. 2. 864 с.

18. Короглы Х. Персидские пословицы, поговорки и крылатые слова (2-е изд.). Москва: Наука, 1973. 541 с.

19. Steingass F.A Comprehensive Persian-English dictionary. London: Routledge & K. Paul, 1963. 1539 p.

20. Кравець Н.М. Аналіз основних напрямків вивчення довіри як соціально-психологічного феномена. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2011. Вип. 1. С. 56-67.

21. Охріменко М.А. Персько-український словник емотивної фразеології. Луцьк: ДП «Волинські старожитності», 2011. 316 с.

References

1. Vajntraub R.M. O somaticheskikh frazeologizmakh v russkom yazyke. [About somatic phraseological units in Russian]. Leksicheskie ediniczy russkogoyazyka i ikh izuchenie. Tashkent: Tashk. gos. ped. in-t. 1980. P. 51-55 [in Russian].

2. Rubinchik Ju.A. Osnovy frazeologii persidskogo jazyka [Fundamentals of the Persian language phraseology]. Moskva: Nauka, 1981. 274 p. [in Russian].

3. Baryshnikov A.F. Leksikologija i frazeologija persidskogo jazyka [Lexicology and phraseology of the Persian language], Moskva: Voennyj Krasnoznamjonnyj institut, 1982. 235 p. [in Russian].

4. Pejsikov L.S. Leksikologija sovremennogo persidskogo jazyka [Lexicology of the modern Persian language]. Moskva: Izd-vo Moskovskogo universiteta, 1975. 207 p. [in Russian].

5. Goleva G.S. Frazeologija sovremennogo persidskogo jazyka [Phraseology of the modern Persian language]. Moskva: Muravej, 2006. 224 p. [in Russian].

6. Shaki М. Principles of Persian Bound Phraseology. Prague: Oriental Institute, 1967. 118 p.

7. Telegdi S. Nature et fonction des periphrases verbales dites «verbes composes» en persan. Acta Orientalia. Vol. 1. P. 315-338.

8. Mazepova O.V. Rol' somatyzmiv u movnii kontseptualizatsii vnutrishnoho svitu liudyny (na materiali perskoi movy) [Words meaning human body parts in the lingual conceptualization of the inner world of a person (on the basis of the Persian language)]. Movni i kontseptualni kartyny svitu. 2013. № 46 (2). P. 438-450. [in Ukrainian].

9. Ahmadi M., Sadat-Mahmudjan S.Nacional'no-kul'turnye harakteristiki russkih i persids'kih ustojchivyh slovosochetanij s komponentom «ruka» [National-cultural characteristics of Russian and Persian set phrases with the component «hand»]. Molodojuchenyj. 2014. № 13 (72). P. 295-298 [in Russian].

10. Mehdi N. Semanticheskie osobennosti russkih i persidskih frazeologizmov s komponentom «ruka» [Semantic features of Russian and Persian phraseological units with the component «hand»]. VestnikRUDN, serija Teorija jazyka. Semiotika. Semantika. 2014. № 1. P. 90-96 [in Russian].

11. Sorokin S., Dalida A. The Verbalization of Human Emotional Conditions by Means of Persian Phraseological Units with the Somatic Component «Eye». Shidnyi Svit. 2021. № 4. P. 103-114 [in English].

12. Maksymenko S.D. Zahalna psykholohiia [General Psychology]. Kyiv: tsentr uchbovoi literatury, 2008. 271 p. [in Ukrainian].

13. Fromm E. Anatomiya chelovecheskoy destruktivnosti [Anatomy of human destructiveness]. Moskva: «AST», 2006. 208 p. [in Russian].

14. Homi K. Nevraticheskaya lichnost nashego vremeni [The neurotic personality of our time]. Moskva: «ProgressUnivers», 1993. 208 p. [in Russian].

15. Goleva G.S. Persidsko-russkij slovar' [Persian-Russian dictionary], Moskva: Graal', 2000. 554 p. [in Russian].

16. Rubinchik Ju.A. Persidsko-russkij slovar' [Persian-Russian Dictionary] Moskva: Rus. Jaz, 1985. V.1. 800 p. [in Russian].

17. Rubinchik Ju.A. Persidsko-russkij slovar' [Persian-Russian Dictionary] Moskva: Rus. Jaz, 1985. V.2. 864 p. [in Russian]..

18. Korogly H. Persidskie poslovicy, pogovorki i krylatye slova [Persian proverbs, sayings and winged word] (2nd ed.). Moskva: Nauka, 1973. 541 pi. [in Russian].

19. Steingass F. Comprehensive Persian-English dictionary. London: Routledge & K. Paul, 1963. 1539 p.

20. Kravets N.M. Analiz osnovnyx napryamkiv vyvchennya doviry yak social'no-psyxologichnogo fenomena. [Analysis of the main directions of studying trust as a socio-psychological phenomenon]. Naukovyj visnyk L'vivs'kogo derzhavnogo universytetu vnutrishnix sprav. 2011. № 1. P. 56-67 [in Ukrainian].

21. Okhrimenko M.A. Persko-ukrainskyi slovnyk emotyvnoi frazeolohii [Persian-Ukrainian dictionary of emotive phraseology]. Lutsk: DP «Volynski starozhytnosti», 2011. 316 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru