Використання англіцизмів у сучасній німецькій мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Львівська політехніка»

Інститут комп'ютерних наук та інформаційних технологій

Використання англіцизмів у сучасній німецькій мові

Ольга Гойда,

асистент кафедри прикладної лінгвістики

м. Львів

Анотація

Стаття присвячена комплексному дослідженню значення та впливу використання англійських запозичень у сучасній німецькій мові та іх роль у збагаченні словникового складу, за допомогою системних змін у лексичній системі німецької мови.

В статті буде проведено загальний аналіз плюсів та мінусів англіцизмів, які були взяті у британському та американському варіанті англійської мови, а також буде розглянуто причини вживання цих слів у різних соціальних та вікових групах населення.

Останнім часом вживання англіцизмів стало показником модної приналежності, яскравості, слідуванням світовим тенденціям. Вони дуже стрімко проникають у німецьку мову в великій кількості. Німецька мова має приналежність до головних мов світу і є найбільше поширеною мовою в Європейському Союзі. Вона є офіційною не тільки в Німеччині, але й в Австрії, Швейцарії, Люксембурзі та Ліхтенштейні. Найважливіші зміни відбуваються саме в останні роки, на це має вплив розвиток процесу глобалізації та запозичення слів з інших мов світу, переважно з англійської. Англійські слова на сьогодні крім побуту, з'являються ще у різноманітних професійних галузях діяльності, на які здійснено постійний їх уплив. Це стосується науки, спорту, транспорту, туризму, телебачення. Не є виключенням також комп'ютерний та молодіжний сленг. Запозичені англіцизми є лексичною єдністю, які взяті з англійської чи американської мови.

З стрімким розвитком процесів глобалізації, інтернаціоналізації та посиленням за англійською мовою статусу міжнародної та інших причин такі запозичення є неминучими і зараз існують підстави вважати, що процес запозичення англійських слів до німецької мови буде інтенсивно продовжуватися. Причинами цього є поширеність, авторитетність та популярність англійської мови в світі, точність викладу інформації з допомогою певного слова чи фрази, часто такі слова не мають синонімів, особливо важливо це у професійних сферах вживання. Мільйони носіїв мови вже відчувають незворотність цього процесу, англійські слова з'являються для позначення нових явищ і понять або витісняють оригінальні німецькі слова.

Ключові слова: запозичення англіцизмів, німецька мова, лексична система, американська мова, інтернаціоналізація, глобалізація.

Abstract

Olha Hoida,

Assistant at the Department of Applied Linguistics Institute of Computer Science and Information Technology of National University «Lviv Politechnic»

(Lviv, Ukraine)

Use of englishism in Modern german

The article is devoted to a comprehensive study of the meaning and impact of the use ofEnglish borrowings in modern German and their role in enriching vocabulary, through systemic changes in the lexical system of the German language.

The article will provide a general analysis of the pros and cons of English, which were taken in the British and American versions of English, and will consider the reasons for the use of these words in different social and age groups.

Recently, the use of English has become an indicator of fashion, brightness, following world trends. They are rapidly penetrating the German language in large numbers. German is one of the world's major languages and is the most widely spoken language in the European Union. It is official not only in Germany but also in Austria, Switzerland, Luxembourg and Liechtenstein. The most important changes have taken place in recent years, influenced by the development of globalization and the borrowing of words from other languages, mainly English. English words today, in addition to everyday life, appear in various professional fields of activity, which are constantly influenced by them. This applies to science, sports, transport, tourism, television. Computer and youth slang are no exception. Borrowed Englishisms are lexical units that are taken from English or American.

With the dynamic development of globalization, internationalization and the strengthening of the international status of English and other reasons, such borrowings are inevitable and now there is reason to believe that the process of borrowing English words to German will continue intensively. Millions of native speakers are already experiencing the irreversibility of this process, English words are appearing to denote new phenomena and concepts, or displacing the original German words. The reasons for this are the prevalence, authority and popularity of English in the world, the accuracy of information in a particular word or phrase, often such words are not synonymous, especially important in professional uses.

Key words: borrowing of Englishisms, German language, lexical system, American language, internationalization, globalization.

Основна частина

Постановка проблеми. Німецька мова належить до всесвітніх мов і є однією з поширених мов у Європейському Союзі та звичайно вона постійно змінюється. Найзначущі зміни відбуваються саме в останні роки. Все це відбувається завдяки процесу глобалізації та запозиченню слів з інших мов, переважно з англійської. Запозичені англомовні слова є лексичною єдністю, узятою з англійської чи американської мови (Момот, 2018). Запозичення є найважливішим шляхом збагачення мови. Використані в німецькій мові неологізми - це переважно слова іншомовного походження, що увійшли в сучасну німецьку мову разом із новими речами та позначеннями. Актуальність цього питання полягає у необхідності теоретичного узагальнення системних змін у межах лексичної системи німецької мови під впливом англіцизмів.

Аналіз досліджень. Зараз в німецькій мові відбувається активний процес запозичення та використання англійських термінів і понять у різних сферах життя німецьких громадян (Бандурко, 2014). Все це відбувається завдяки високому рівню розвитку технологій, підприємництва, промисловості, освіти, туризму в англомовних країнах. Мова має постійний розвиток, безперервно з'являється новий цікавий матеріал для досліджень. Тому тема англійських запозичень в німецькій мові привернула на себе увагу багатьох вітчизняних та зарубіжних лінгвістів. Серед най - відоміших дослідників варто згадати Р. Келлера, Я.Г. Шнайдера, Х. Фатера, Т Шиппана, Х. Лан - гера, М. Бушмана, О. Сідорова, М. Степанченка та ін. Спеціалістом з вживання англіцизмів у німецькій мові став Х. Ціндлер, який казав про них їх як «не просто запозичені з британської чи американської англійської мови слова або незвичні комбінації слів, а й будь-які зміни значень німецьких слів або їхнього контекстного вживання за британським чи американським зразком». Х. Лангер у своїй праці «Zum Einfluss des Angloamerikanischen auf die deutsche Sprache der Gegenwart» виділяє декілька чинників, які сприяють проникненню англіцизмів в німецьку мову. Це етимологічний чинник, основою якого є спорідненість мов, що особливо діє у випадку англійської та німецької мов, які розвинулися в результаті географічного розподілу зі спільної основи (Langer, 1980).

Морфологічний чинник, зумовлений тим що німецька мова охоче запозичує англійські слова через те, що вони є коротшими, ніж німецькі (Котвицька, 2013). Та соціально-психологічний чинник, говорить про те що вживання слів іншомовного походження робить мовця приналежним до певного привабливого для нього кола (Langer, 1980). У своїх працях направлених на доскональне вивчення англіцизмів, які були запозичені в німецьку мову, В. Янг визначив англіцизми як родове поняття для запозичень замериканської англійської, британської англійської, а також інших мовних округів, таких як Канада, Австралія, Південна Африка та ін.

В роботах Янга наведено багато прикладів вживання англіцизмів, ураховуючи всі аспекти використання їх носіями мови. Читача готують прийняти та краще зрозуміти нові слова (Yang Wenliang, 1990).

Мовознавець В. Адорно поділяє англомовну лексику на «необхідні запозичення» та «зайві». До перших, на його думку, слід відносити нові найменування, які з'являються у зв'язку з появою нових об'єктів номінації - новими предметами, технічними винаходами, новими ідеями, номенклатурами. Лінгвіст вважає, що «іноземну лексику краще вживати там, де дослівний переклад є неможливим». Зайвими запозиченнями В. Адорно вважає англіцизми, синонімічні тим, які вже існують у мові. Основні причини вживання «зайвих» англіцизмів дослідник вбачає в бажанні мовців підкреслити рівень високої інформованості та обізнаності, слідувати модним тенденціям, вживаючи престижніші, на їх думку, англіцизми (happy, fashinable, Outsider, my family і т. п.) від їхніх німецьких еквівалентів (glucklich, modisch, AuBerseiter, meine Family) (Adorno, 1979).

Вищеперелічені автори мають змогу розглянути історію виникнення, переосмислити генезу англо-американських запозичень у системі німецької мови, дослідити позитивний та негативний вплив англійських та американських запозичень у німецькій мові й виділити основні сфери колообігу цих запозичень у німецькій мові.

Мета статті - аналіз та дослідження адаптації англіцізмів, які були запозичені з британського та американського варіантів англійської мови, з урахуванням особливостей функціонування їх в німецькомовній картині світу. Для розкриття мети поставлені завдання: знайти, зібрати та дослідити англіцизми у німецькомовних лексикографічних джерелах (тлумачні та етимологічні словники), а також у німецькій пресі. Досягнення мети передбачає розв'язання таких завдань:

1) Детально вивчити оновлення лексики в німецькій мові.

2) Особливості утворення англіцизмів.

4) Вживання англіцизмів в німецькій пресі та інших джерелах.

5) Особливості перекладу англійських слів на німецьку мову.

Виклад основного матеріалу. Сучасні англіцизми (англіцизм (англізм) - різновид мовного запозичення: слово, його окреме значення, вислів тощо, які запозиченні з англійської мови або перекладені з неї чи утворені за її зразком) дуже швидко інтегруються у німецьку мову, на це є декілька основних причин. По-перше, це події (війна, революції, новий політичний режим), які періодично переживають країни, впливають на політичне життя в інших країнах та вносять зміни у лексиці, поняття та словосполучення в інші мови. По-друге, мовознавство мотивує втілення іншомовних слів у німецьку мову тим, що для деяких закордонних речей, понять у німецькій немає жодних спеціальних назв-відповідників, а англо-американський словниковий запас є намного більшим і має біля 700 000 лексичних одиниць, німецька ж мова охоплює лише 400 000 слів. По-третє, для великої кількості англіцизмів є точні й виразні німецькі відповідності (Слаба, 2015).

У рекламі дуже часто використовують англійські й американські поняття, щоб передати чужий спосіб життя та показати клієнту дух іншого від - даленного світу. Тому люди й купляють Lotion, Snacks, Shorts, Conditioner. Усім відома рекламна лексика: Slogans, Promotion, Corporate Identity, Marketing, Message, Image. Техніка, а саме світ комп'ютера й інтернету, має в мові особливу групу лексики: Online, Mouse, E-Mail, Provider. Проте технічні поняття з інших галузей техніки вже раніше існували в німецькій мові: Airbag, Display, Playstation, Gameboy, Joystick тощо. У спорті типові американські види все більше з'являються з відповідними поняттями, зокрема такі, що полегшують спортсменам і фанатам їх стосунки й порозуміння: Match, Fan, Cross, Penalty, Badminton, Freestyle, Sprint, Finish, Team, Handicap. [9].

Якщо казати про сьогодення, то цілком справедливо вважати, що процес запозичення англійських слів до німецької мови буде дуже бурно продовжуватися. Зараз в німецькомовних країнах нікого не здивуєш звичними «Hi!», «Notebook», «Magazine», «Coffee-to-go», «Investor», «Slang», «Marketing» «Cool», «User», «Must-have», «Baby», «Hello!», «Team». Мільйони носіїв мови вже відчувають незворотність цього процесу, англійські слова з'являються для позначення нових явищ і понять або витісняють оригінальні німецькі слова (Падалка & Ратушна, 2016).

Кожна епоха в історії залишала в німецькій мові свої запозичення. Прослідковується тенденція до доповнення мови саме англійськими словами та посилення процесу таких запозичень у складі німецьких словників, які можна виокремити в тематичні групи лексики (ЗМІ, технології, музика, мода, тощо). Більшість із них уже не сприймаються суспільством як іншомовні слова, оскільки вони адаптувалися до вимог німецької мови. Ступінь злиття іншомовних слів у німецькій мові залежить від того, наскільки довго та як часто вони використовуються людьми. Найцікавішим є активне вживання форми вітання «Hallo» в сучасній німецькій мові. Його корені мовознавці вбачають саме в англійському «hello». Сучасні німці використовують його набагато активніше, ніж «Guten Morgen» / «Guten Tag» чи регіональне «GruB Gott» / «Gott zum GruBe», воно прижилося й сприймається лише як німецьке слово.

Поширена в Німеччині й така форма вітання як «Hi!». Зрозуміло, що вона була запозичена з англомовних країн і є загальноприйнятою формою неофіційного вітання. Має місце в німецькій мові й ствердна частка «Okay», з часом було запозичено англійський вигук здивування «Hey», який цілком адаптувався в німецькій мові.

Сучасна німецька мова постійно змінюється та розвивається. Тому неможливо точно визначити, скільки в ній слів, адже в ній дуже часто з'являються нові слова та вирази, а інші поступово зникають зі щоденного використання носіями. Та все ж існує дзеркало німецької мови й суспільства - орфографічний словник Дуден (Duden) [Duden Worterbuch, 2020]. Його засновник, німецький філолог Конрад Дуден, та його помічники, які допомогали зробити великий обсяг роботи та поставили собі за мету створити надійне, перевірене й авторитетне джерело, що вичерпно описує правопис та вживання німецьких слів і словосполучень. Зробивши детальний аналіз запозичених мовних одиниць в словниках Дуден, переконуємось, що найбільш активно запозичується іменник. Легке прийняття англійської лексики в систему німецької мови пояснюється тим, що англійська й німецька мови є спорідненими. Адже вони беруть за основу латинський шрифт, їх алфавіти схожі - саме тому англійські слова легко запозичуються графічно. І хоча зміни у мові є часом неоднозначними й суперечливими, все ж має значення, що редакція словників Дуден взяла на себе відповідальність фіксувати це.

Функціональний аспект англіцизмів характеризується виключно з позитивного боку та пропонує цілу низку переваг для німецькомовної особи. Серед плюсів використання англійських лексем називають інтернаціональний характер цих лексичних одиниць, що значно полегшує сприймання представниками інших мовних середовищ. Питання мінусів уживання англіцизмів у складі німецької мови порушується лише в контексті пуристичних мовних тенденцій. Попри престиж та традиційно високі рейтинги словників Дуден, все ж знайшлися інакодумці, які не розділяють погляди укладачів. Особливо незадоволені люди, які дуже яро виступають за збереження «чистоти» німецької мови, вони виступають проти надмірного вживання англіцизмів і нових термінів, пов'язаних з боротьбою за тендерну рівність.

Існує таке поняття як Денгліш (нім. Denglisch) - мовне явище, сучасний німецько - англійський «суржик», саме слово «денгліш» складається із назв цих мов - нім. Deutsch + ENGLISCH. Існують також інші, менш вживані слова для цього поняття: енгльойч (нім. Engleutsch) та герміш (нім. Germisch). Процес поширення денглішу з роками дедалі прискорюється. Численні англіцизми та цілі фрази постійно потрапляють до мови, фактично шар сучасної англійської стає частиною німецької мови.

Багато німецьких лінгвістів переконані: якщо поширення лінгвістичного гібриду під назвою «Denglisch» не зупинити, німецька мова ризикує в ньому повністю розчинитися. І це не перебільшення - населення Німеччини вже практично розучилося говорити літературною німецькою мовою, яку більшість молоді зневажливо називають «мовою бабусь и дідусів». На думку філологів існують п'ять видів так званого Denglisch:

1. Споконвічно англійські слова. Ці слова з'явилися у мові без змін в орфографічній структурі, тобто в написанні, але в німецькій часто вимовляються вже не по-англійські і змінюють своє значення. Наприклад (від англ. Audit) - слово, що позначає перевірку або повторну перевірку, а також оцінку тої чи іншої особи, організації, системи, процесу, проекту або продукту. Наприкладслово «Ticket» (квиток) взагалі витіснило цілий ряд німецьких слів, таких як я «Fahrkarte», «Flugschein», «Strafzettel».

2. Адаптовані англійські слова. В англійських словах спостерігається тенденція адаптування їхньої граматичної структури до німецьких правил граматики. Але все ж звучать вони в своїй більшості, ще досить незвично для німця. Наприклад: Chapter, Import, overdraft, break-even-point.

3. Змішання англійських і німецьких слів. Змішані слова складаються наполовину з англійської та наполовину з німецької мови. Наприклад: Backenshop (від нім. Backen - піч і англ. Shop - магазин) - пекарня, булочна.

4. Псевдоанглійські слова. Англійські слова, які є псевдо англіцизмами. Німецька мова, можна сказати, сама створила їх, керуючись граматичними правилами англійської мови, здійснивши змішення мов: поява німецьких слів, зовні схожих на англійські. Наприклад: англ. twenty (числівник двадцять) - нім. twen (молодий чоловік віком від 20-29 років).

Таким чином стає очевидним, що німецька мова у всіх сферах сучасного суспільного життя (від простого візиту в магазин до складних наук) замінена нечуваною кількістю англійських слів і навіть повністю ними витиснена. У такій тенденції лінгвісти бачать небезпеку, оскільки німецька мова може втратити свою виразність і експресивність, а можливо і взагалі майбутнє існування. Аргументів «за» вживання англіцизмів менше, ніж аргументів «проти». Найвагомішим з них є той, що для деяких англійських слів немає відповідників і їхнє значення можна передати лише описово.

Проблема надмірного вживання англіцизмів хвилює не лише фахівців, але й простих громадян. Тенденція збільшення словникового складу німецької мови за допомогою англійських запозичень прийняла поширені форми. Дана проблема вийшла на державний рівень. Вчені намагаються з'ясувати шляхи і причини такого масштабного проникнення англійської лексики в німецьку мову. Головною причиною вони вважають настирливість реклами по радіо, телебаченню та в пресі. Причому нові запозичення мають схвалення й підтримку саме у людей, які є обличчям засобів масової інформації (радіо, телебачення, преси), й у молодих носіїв мови. Найбільш «молоді» англіцизми слід шукати у сфері сучасних видів комунікації, інтерактивних зв'язків та інтернету. Багато предметів побуту увійшли в мову під іноземними назвами.

В 1997 році професор доктор В. Кремер заснував об'єднання «Німецька мова» в Дортмунді, яке на даний час налічує понад 14 000 членів і активно займається проблемами німецької мови, а саме зменшенням використання в німецькій мові англіцизмів. Обєднання видало словник - довідник «Anglizismenliste», який вміщує 5. 085 лексичних одиниць англійською мовою та відповідних еквівалентів німецькою. Завдання такого видання полягає у наданні тому, хто говорить, чи пише, можливості вибирати, яке слово йому більше до вподоби.

Якщо говорити про процес впливу англійської мови на мову німецької преси, то він був незначний до 90х років ХХ століття. Збільшення частки англійської лексики в німецькій пресі з 1990х років може пояснюватися тим, що цей період характеризується дедалі більшим процесом глобалізації міжнародних зв'язків, наростанням мовних контактів та всесвітньої популяризації англійської мови. У період з 2000 по 2007 роки процес прогресуючого проникнення англіцизмів в німецьку мову та пресу значно посилився.

Особливості утворення англіцизмів та їхні властивості. Складні іменники-англіцизми діляться за своєю структурою на такі три групи: 1 - німецьке слово, 2 - англійське слово (Buro - Worker, Abend-Look, Apfel-Pie, Reiseboom); 1 - англійське слово, 2 - німецьке слово (Powerfarbe, Bussines-Mode, AllroundTalent, Powerfrau, Livesendungen, Dressman); Обидва є англійськими словами (Trendlabel, Body-Feeling, Covergirl, Airbag, ^lkshow, Oldtimer).

Термінологічні синоніми існують поряд з наявними в мові назвами і складають конкуренцію німецьким синонімам: leasing - Vermietung, marketing - die Massnahmen eines Unternehmens, consulting - der Berater, investor - der Investitionstrager, slang - die Umgangssprache, user - Nutzer. Запозичені дієслова можуть перетворитися згідно з німецькою граматикою: до них приєднується інфінітивне закінчення - en, - n. Це дає можливість легко відмінювати дієслово і утворювати Partizip: to trade - traden, to swap - swapen, to manage - managen.

Проблемою є стійкі вирази, які перекладаються з англійської на німецьку слово в слово як запозичені переклади. Замість «Es gibt keinen Sinn», «Ich wunsche Ihnen keine Sinn» (engl. It makes no sense), «Haben Sie einen schonen Tag» (engl.), «Have a nice day», «in 1988». Тут є спроби перенести конструкцію пропозицій з англійської в німецьку, але вони не узгоджуються з німецькою граматикою. Приклади: Standing ovations - stehende Ovationen, we call you back - wir rufen Sie zuruck (Котвицька, 2017).

Лінгвістика доводить використання іноземних текстів в німецькій мові тим, що для деяких предметів, що приходять із-за кордону, в німецькій мові немає спеціальних назв, та їх можна відзначити лише за допомогою опису, застосовуючи при цьому словосполучення або навіть цілісні пропозиці Public Relations позначається німецькою: Offentlichkeitsarbeit, offentliche Beziehungen, Kontaktpflege und Meinungspflege. Або поняття Manager можна пояснити німецькою лише наступним чином: mit weitgehender Verfungsgewalt und Entscheidungsbefugnis ausgestattete leitende Personlichkeit eines Grossunternehmens. Отже, англіцизми мають коротшу форму порівнянна з аналогічними зазначенням німецькими словами та уникають частого використання, при використанні німецьких термінів. Наприклад: Banker звучить сучасніше ніж Bankier і має коротшу форму ніж Bankfachman. У одному і тому ж контексті можна використовувати різні варіанти англійських позначень: замість Dollar часто уживається Greenback (Лутай, 2015).

Характерною тенденцією для мовної ситуації в сучасній німецькій мові називають феномен так званого псевдозапозичення, який розуміють як використання слів та висловів, утворених з матеріалу (американського варіанта) англійської мови, але відсутніх у ньому (щонайменше, в цьому значенні), або є не зрозумілим для більшості його носіїв. Так, на основі запозиченого англомовного матеріалу в німецькій мові утворилися одиниці «Handy», «Talkmaster», «Pullunder», «Twen», «Ego-Shooter», «Веатег», «Longseller», «Funsport» тощо. Для адаптації частини англіцизмів у німецькій мові характерним є орфографічне варіювання (написання разом, через дефіс чи окремо), причому спостерігається одночасне функціонування різних варіантів, напр. Discountbroker і Discount - Broker, Horrorfilm і Horror-Film, Hightech, High - Tech і High Tech, Jobcenter і Job-Center, Jobfloater і Job-Floater, Partygirl і Party-Girl, Playoff і Play-off, Wellnesscenter і Wellness-Center, Blackout, Blackout, Black-Out i Black Out та ін. (Котвицька, 2015). Особливістю нинішнього процесу запозичування є прискорений темп адаптації запозичень (Лутай, 2016). Швидкій інтеграції запозичень у сучасну німецьку мову сприяє також те, що сьогодні відбулися зміни літературних норм, масовими стали порушення літературних норм у письмовому та у публічному мовленні, наразі відбувається активізація вживання жаргонних слів та мовленнєвих зворотів (Падалка & Ратушна, 2016). Характерною особливістю сучасних запозичень є те, що вони надзвичайно «легко» інтегруються, претендуючи на статус таких, що легко запам'ятовуються, бо майже або зовсім не змінюють форми (Ніко - лащенко, 2018). Наразі переважають саме прямі запозичення. У зв'язку з безперервним запозичуванням лексичних одиниць з англійської мови адаптаційний механізм стає безперебійним, іноді майже автоматичним. Особливо швидко адаптуються англіцизми з тотожною структурою, що і раніше запозичені.

Але повна адаптація англіцизмів у німецькій мові та їх продуктивне функціонування у майбутньому залежать від низки обставин. Як правило, вони мають призводити до ліквідації прогалин, утворювати деривати, добре засвоюватися мовою - рецептором на всіх рівнях, позначати нові реалії.

Розширення переліку критеріїв систематизації англіцизмів у складі сучасної німецької мови дає змогу охопити максимальну кількість лексем британського та американського варіантів англійської мови, а також виявити та описати тенденції динамічного сектора збільшення ефективних ресурсів в периферійних пластах лексичної системи зазначеної мови, де процеси характеризуються значною нестійкістю.

Висновки. Підсумовуючи результати пропонованого дослідження, можна зробити висновок англомовні запозичення стали невід'ємним компонентом німецької мови й частотність їх уживання постійно зростає. З одного боку, процес запозичення англіцизмів призводить до збагачення німецької мови, з іншого - невиправдане вживання англомовних запозичень негативно впливає на її словниковий стан, витісняючи німецько - мовні еквіваленти. Англійські слова трапляються сьогодні як у побуті, так і в професійних галузях діяльності, на які здійснюється постійний уплив. Це наука, спорт, транспорт, туризм, телебачення, а також молодіжний та комп'ютерний сленг. Освоєння слів іншомовного походження розглядається мовознавцями як максимальне наближення їх, графічної, фонетичної, морфологічної й лексико - семантичної характеристики до відповідних норм мови-реципієнта. Провідним шляхом інтеграції англіцизмів в німецьку мову є, безперечно, засоби масової інформації. Частотність англомовних запозичень демонструє тенденцію до зростання, унаслідок чого збагачується і словниковий склад німецької мови. З іншого боку, активне використання англіцизмів може сприяти частковій втраті німецької ідентичності.

Отже, є всі підстави зробити такий висновок, що англіцизми запозичуються німцями з неімовірною швидкістю та легкістю, і процес запозичення англійських текстів в німецькій мові стає все більш активним завдяки цілому ряду підстав, серед яких популярність і поширеність англійської мови в світі, потяг до точності і стислості в мові, довжина і складність. німецьких текстів.

Таким чином, проведене дослідження підтверджує, що особливості процесу запозичення, його інтенсифікація, семантичні зміни запозичень в сучасній німецькій мові передбачають подальше дослідження у визначеному напрямі.

Список використаних джерел

англіцизм британський американський

1. Бандурко З. Особливості функціонування запозичених слів у складі сучасної німецької мови. Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія: Філологічні науки (мовознавство). 2014. Вип. 126. С. 576-579.

2. Котвицька В.А. Англіцизми в сучасній німецькій мові: розширення та звуження значень. Формула компетентності перекладача: матеріали IV Міжнародної науково-методичної конференції, 27 березня 2013 р. Київ: НТУУ «КПІ». 2013. C. 133-134.

3. Котвицька В.А. Щодо питання про структуру контекстів уживання англіцизмів у сучасній німецькій мові. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2015. Вип. 17 (2). С. 37-39.

4. Котвицька В.А. Ад'єктивні та адвербіальні англіцизми в німецькомовному газетно-журнальному. Науковий потенціал та перспективи розвитку філологічних наук: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Київ, 2017. С. 81-84.

5. Лутай Н.В. Письмові навички при вивченні англійської мови як іноземної: Теоретичні перспективи. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Філологічна. 2015. Вип. 53. С. 300-303.

6. Лутай Н.В. Творчі завдання на заняттях з вивчення англійської мови. Міжкультурна комунікація: мова - культура - особистість: матеріали IX Міжнародної науково-практичної конференції. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Філологічна. 2016. Вип. 62. С. 203-206.

7. Момот М.В. Функціонування англійських запозичень в сучасній німецькій мові. Перекладацькі інновації: матеріали VIII Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції, м. Суми, 15-16 березня 2018 р.; Редкол.: С.О. Швачко, І.К. Кобякова, О.О. Жулавська та ін. Суми: СумДУ, 2018. С. 43-46.

8. Ніколащенко Ю. Англомовні запозичення в сленгі німецької молоді. Молодий вчений. 2018. №5 (57). С. 494-496.

9. Падалка Р М., Ратушна О. І. Використання англіцизмів у німецькій мові (на матеріалі німецьких молодіжних журналів). Духовність особистості: методологія, теорія і практика. 2016. Вип. 4 (73).С. 129-136.

10. Слаба О. Вплив запозичень англо-американського походження на лексико-семантичну систему сучасної німецької мови. Проблеми семантики, прагматики та когнітивноїлінгвістики. 2015. Вип. 27. С. 394-402.

11. Adorno Th. W. Worter aus der Fremde: Fremdwort-Diskussion. Munchen, 1979. S. 198-211.

12. Langer H. Zum Einfluss des Angloamerikanischen auf die deutsche Sprache der Gegenwart. Sprachpflege 29. 1980. P. 69-73.

13. Yang Wenliang. Anglizismen in Deutschen. Am Beispiel des Nachrichtenmagazins DER SPIEGEL. Tubingen: Max Niemeyer Verlag. 1990. 237 p.

References

1. Bandurko Z. Osoblyvosti funktsionuvannia zapozychenykh sliv u skladi suchasnoi nimetskoi movy [Features of the functioning of borrowed words in the modern German language]. Naukovi zapysky Kirovohradskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Vynnychenka. Seriia: Filolohichni nauky (movoznavstvo). 2014. Vyp. 126, pp. 576-579 [in Ukrainian].

2. Kotvytska V.A. Anhlitsyzmy v suchasnii nimetskii movi: rozshyrennia ta zvuzhennia znachen [Anglicisms in modem German: expansion and contraction of meanings]. Formula kompetentnosti perekladacha: materialy IV Mizhnarodnoi naukovo-metodychnoi konferentsii, 27 bereznia 2013 r. Kyiv: NTUU «KPI». 2013. pp. 133-134 [in Ukrainian].

3. Kotvytska V.A. Shchodo pytannia pro strukturu kontekstiv uzhyvannia anhlitsyzmiv u suchasnii nimetskii movi [On the question of the structure of contexts of the use of English in modern German]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia: Filolohiia. 2015. Vyp. 17 (2). pp. 37-39. [in Ukrainian].

5. Kotvytska V.A. Ad'iektyvni ta adverbialni anhlitsyzmy v nimetskomovnomu hazetno-zhurnalnomu [Adjective and adverbial anglicisms in a German-language newspaper and magazine]. Naukovyi potentsial ta perspektyvy rozvytku filolohichnykh nauk: Materialy mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Kyiv, 2017. pp. 81-84 [in Ukrainian].

6. Lutai N.V. Pysmovi navychky pry vyvchenni anhliiskoi movy yak inozemnoi: Teoretychni perspektyvy [Written skills in learning English as a foreign language: Theoretical perspectives]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». Seriia: Filolohichna. 2015. Vyp. 53. pp. 300-303 [in Ukrainian].

7. Lutai N.V. Tvorchi zavdannia na zaniattiakh z vyvchennia anhliiskoi movy. [Creative tasks in English classes]. Mizhkulturna komunikatsiia: mova - kultura - osobystist: materialy IX Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». Seriia: Filolohichna. 2016. Vyp. 62. pp. 203-206. [in Ukrainian].

8. Momot M.V. Funktsionuvannia anhliiskykh zapozychen v suchasnii nimetskii movi [Functioning of English borrowings in modern German]. Perekladatski innovatsii: materialy VIII Vseukrainskoi studentskoi naukovo-praktychnoi konferentsii, m. Sumy, 15-16 bereznia 2018 r.; Redkol.: S.O. Shvachko, I.K. Kobiakova, O.O. Zhulavska ta in. Sumy: SumDU, 2018. pp. 43-46. [in Ukrainian].

9. Nikolashchenko Yu. Anhlomovni zapozychennia v slenhi nimetskoi molodi [English borrowings in the slang of German youth]. Molodyi vchenyi. 2018. No. 5 (57). pp. 494-496 [in Ukrainian].

10. Padalka R.M., Ratushna O.I. Vykorystannia anhlitsyzmiv u nimetskii movi (na materiali nimetskykh molodizhnykh zhurnaliv) [The use of English in German (based on German youth magazines)]. Dukhovnist osobystosti: metodolohiia, teoriia i praktyka. 2016. Vyp. 4 (73).pp. 129-136. [in Ukrainian].

11. Slaba O. Vplyv zapozychen anhlo-amerykanskoho pokhodzhennia na leksyko-semantychnu systemu suchasnoi nimetskoi movy [The influence of borrowings of Anglo-American origin on the lexical and semantic system of modern German]. Problemy semantyky, prahmatyky ta kohnityvnoi linhvistyky. 2015. Vyp. 27. pp. 394-402. [in Ukrainian].

12. Langer H. Zum Einfluss des Angloamerikanischen auf die deutsche Sprache der Gegenwart. Sprachpflege 29. 1980. P. 69-73.

13. Yang Wenliang. Anglizismen in Deutschen. Am Beispiel des Nachrichtenmagazins DER SPIEGEL. Tubingen: Max Niemeyer Verlag. 1990. 237 p.

14. Adorno Th. W. Worter aus der Fremde: Fremdwort-Diskussion. Munchen, 1979. S. 198-211.

Размещено на Allbest.ru