Лінгвістична інтерпретація юридичної термінології в семантико-текстуальних дослідженнях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сумський державний університет

Лінгвістична інтерпретація юридичної термінології в семантико-текстуальних дослідженнях

Сидоренко Ольга,

кандидат педагогічних наук, доцент

Бондаренко Олена,

кандидат філологічних наук

Сипченко Інна,

кандидат наук із соціальних комунікацій

м. Суми

Анотація

У статті наведено лексичне тлумачення юридичних понять «виправдовування збройної агресії», «визнання правомірною збройної агресії» та «заперечення збройної агресії», наведено приклад семантико-текстуального дослідження медіаповідомлення із застосуванням лінгвістичної інтерпретації юридичних термінів.

Запропонована модель практичного застосування лінгвістичної інтерпретації юридичних термінів у вирішенні завдань семантико-текстуальної експертизи мовлення визначається етапами семантико-текстуального дослідження спірних текстів: 1) тлумачення юридичних термінолексем шляхом семантичного аналізу їх компонентів; 2) встановлення об'єктивного змісту висловлювань засобами лексико- семантичного та понятійно-змістового аналізу з подальшим встановленням семантичної кореляції змісту висловлювання та лексичного тлумачення правових понять; 3) визначення актуального смислу ключових слів повідомлення через застосування контекстуально-інтерпретаційного методу, що дає змогу розширити концептуальний зміст досліджуваних явищ; 4) встановлення ключових слів, логіко- граматичних зв'язків в межах комунікативного акту, засобів міжфразового зв'язку в тексті повідомлення для визначення причинно-наслідкових відношень в об 'єктивному змісті повідомлення як аргументації правомірності збройної агресії.

Ключові слова: семантико-текстуальне дослідження, юридична термінологія, лінгвістична експертиза.

Abstract

LINGUISTIC INTERPRETATION OF LEGAL TERMINOLOGY IN SEMANTIC-TEXTUAL RESEARCH

Sydorenko Olha,

Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor Sumy State University

Sumy

Bondarenko Olena,

Candidate of Sciences in Philology

Sumy State University

Sumy

Sypchenko Inna,

Candidate of Sciences in Social Communications Sumy State University

Sumy,

The article provides a lexical interpretation of the legal concepts of "justification of armed aggression", "recognition of armed aggression as legitimate" and "denial of armed aggression ", an example of a semantic-textual study of a media message using linguistic interpretation of legal terms is given.

The proposed model of practical application of linguistic interpretation of legal terms in solving the tasks of semantic-textual examination of speech is determined by the stages of semantic-textual research of controversial texts: 1) interpretation of legal terminexemes by means of semantic analysis of their components; 2) establishing the objective content of statements by means of lexical-semantic and conceptual-content analysis, followed by establishing the semantic correlation of the content of the statement and the lexical interpretation of legal concepts; 3) determination of the actual meaning of the key words of the message through the application of the contextual-interpretive method, which makes it possible to expand the conceptual content of the studied phenomena; 4) establishing key words, logical-grammatical connections within the communicative act, means of inter-phrase communication in the text of the message to determine cause-and- effect relationships in the objective content of the message as an argument for the legality of armed aggression.

Key words: semantic-textual research, legal terminology, linguistic expertise.

Вступ

Мовленнєві твори сьогодні все частіше стають предметом судового розгляду, оскільки вони можуть містити ознаки злочинів і правопорушень, скоєних у формі слова. У зв'язку з цим практика судочинства потребує залучення спеціальних лінгвістичних знань, тобто виконання лінгвістичної експертизи тексту. Дослідження в площині лінгвістичних експертиз є актуальними та мають суспільно важливе значення. Одним із нових напрямків у галузі прикладної лінгвістики є семантикотекстуальна експертиза мовлення, яка проводиться з метою роз'яснення та точного визначення змісту продуктів мовленнєвої діяльності, визначення емоційної оцінки в тому чи іншому висловлюванні, для встановлення негативної інформації, аналізу семантичного ядра та з'ясування всіх можливих лексичних значень, визначення відповідності та адекватності передачі думки в тексті висловлювання людини. З огляду на сказане лінгвістичне дослідження покликане аналізувати власне вербальну складову спірного матеріалу. Лінгвістична експертиза грунтується на застосуванні лінгвістичних знань у галузі мови та права. Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (1998) у межах судової лінгвістичної експертизи мовлення забороняється вирішувати питання, які виходять за межі спеціальних знань експерта, та з'ясовувати питання права. Відтак завдання взаємної адаптації лінгвістичного та юридичного понятійно-методологічного апарату, встановлення прямих кореляцій між фактами мови та фактами права є актуальним для фахівців у ситуації, коли одна сторона формулює питання щодо спірного тексту, інша проводить її дослідження, у зв'язку із чим вся юридична термінологія, використана для розв'язання задач семантико-текстуальних досліджень, має розглядатися в межах виключно лінгвістичних видів аналізу. При цьому варто наголосити, що лінгвістичне тлумачення юридичної термінолексеми в тексті нормативного акта не є тлумаченням власне змісту правової норми. Лінгвістична інтерпретація юридичного терміна - це джерело спеціальної (експертної) інформації, необхідної для ухвалення рішення щодо визначення напрямку дослідження й правомірності отриманих висновків.

Питання лінгвістичної інтерпретації правових понять, вербалізованих у юридичній термінології у вітчизняній лінгвоекспертології розглядаються в контексті з'ясування окремих питань методики семантико-текстуальних досліджень, як-то текстуальних джерел інформації пропагандистського характеру (С. Долинківська, І. Ткачук, Т. Кривак), семантико-текстуальних досліджень мовленнєвого акту «Погроза» (Л. Свиридова, Є. Ковкіна, Н. Дідушок). Розуміння сутності термінологічно-мовної експертизи нормативних правових актів представлено в монографії М. Любченко, наукові аспекти аналізу юрислінгвістичної проблематики репрезентували Л. Шевченко, Д. Дергач, Д. Сизонов, І. Шматко. Терміносистему як спосіб мовлення пізнавального досвіду в комунікативно-прагматичному просторі розглядав Яремко Я. П. Категоріально-поняттєву структуру термінолексем досліджувала О. Сидоренко. Актуальність роботи визначається, з одного боку, зміщенням акценту в дослідженні правових понять, експлікованих юридичними термінолексемами, із семасіологічної в комунікативно-прагматичну площину, а з іншого, потребами потрактування семантики правової термінології в лінгвістичному аспекті для розв'язання практичних задач лінгвоекспертології.

Мета публікації - визначити етапи практичного застосування лінгвістичної інтерпретації юридичних термінів у вирішенні завдань семантико-текстуальної експертизи мовлення.

Матеріали та методи дослідження

У роботі застосовувалися такі методи: 1) описовий метод, що дав змогу схарактеризувати лексико-семантичні властивості юридичних термінів; 2) аналіз словникових дефініцій та компонентний аналіз застосовувався для встановлення лексико-семантичного обсягу термінолексем; 3) контекстуально-інтерпретаційний метод - для визначення актуального смислу слова. Фактичним матеріалом дослідження стали окремі юридичні термінолексеми й терміносполуки нормативно - правових актів чинного законодавства України, тексти повідомлень соціальних месенджерів.

Обговорення

3 березня 2022 року в Україні ухвалено Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення кримінальної відповідальності за виготовлення та поширення забороненої інформаційної продукції». З-поміж інших законів воєнного часу він став одним із найактуальніших... Адже, як влучно висловився кореспондент АрміяІніЬгт Володимир Поліщук [4], «отруївши несамовитою брехнею про українських «нацистів, фашистів і наркоманів» понад 80 відсотків своїх громадян, рашистські трибуни не покидали надію суттєво вплинути й на нашу свідомість. Попри звірства агресора, зґвалтованих та вбитих мирних жителів, зруйновані ракетами «недобратів» будинки, дехто з наших земляків й досі марить “русскім міром”». Саме для тих, хто «перебуває у цьому тривалому гіпнотичному стані або свідомо просуває ворожі наративи», розділ XIX

Кримінального кодексу України було доповнено статтею 436-2 «Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників». Відповідно до змісту цієї статті перед експертом-лінгвістом ставиться завдання з'ясувати, чи містяться в спірному тексті висловлювання у формі виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році. Для того, щоб вирішити поставлене завдання передусім необхідно визначити семантичний обсяг понять терміносполучень, зокрема «виправдовування збройної агресії», «визнання правомірною збройної агресії» та «заперечення збройної агресії», тобто інтерпретувати юридичний термін відповідно до загальномовного словника.

Юридичний термін - це «слово або словосполучення, що виражає поняття із правової сфери суспільного життя і має визначення (дефініцію) в юридичній літературі (законодавчих актах, юридичних словниках, науково-правових працях). Юридичний термін співвідноситься із правовим поняттям як першоелементом правового знання і слугує його знаковою (мовною) моделлю, репрезентованою у звуковій та літерній формах [8, С. 471]. Юридичні терміни, мовні за своєю сутністю, є опорними точками в процесі пізнання правових явищ, являють собою основний, найбільш інформаційний шар лексики мови законодавства, що сприяє точному та ясному формуванню правових актів. Термінологізація загальнолітературних слів відбувається двома способами: 1) моносемічне слово літературної мови стає основою для утворення моносемічного терміна з глибшим та широким за змістом значенням; 2) термінологічне значення розвивається на основі одного зі значень полісемічного слова також шляхом розширення та поглиблення його змісту, що у свою чергу передбачає можливість інтерпретаційних варіантів лексем, що входять до складу терміносполуки, яка за своєю природою в межах галузевого знання має сприйматися однозначно. У такому разі маємо розрізняти тлумачення терміна в правовому аспекті, що має на меті подолання неясності правової норми, й суто лінгвістичному, семантико-понятійному. У юридичній літературі визнається, що тлумачення починається з аналізу мовного вираження норми права. Під час тлумачення маємо справу саме з мовною категорією - нормативними висловлюваннями законодавця, оскільки мова права не відрізняється від літературної з погляду використання мовних структур, зокрема синтаксичних. Водночас є деякі семантичні відмінності, актуалізовані специфічною мовленнєвою ситуацією, що закономірно обмежує розмаїтість об'єктивних смислів (предметів думки), за одночасного зростання різноманітності ознак «предметів думки». Це, природно, спостерігається і в законах. Законодавець із багатьох значень слова вибирає одне. Використовуючи слова під час формулювання норми права, він актуалізує його у мовній ситуації, надаючи слову самим контекстом певного значення. Звідси виникає необхідність тлумачення та формулюється його правило: визначати значення слова тільки в його контексті, мовній ситуації [3, С. 25]. Варто зауважити, що власне лінгвістичне тлумачення юридичного терміна і правове часто не збігаються - вокабулярне значення може більшою або меншою мірою відрізнятися від авторських інтенцій - задуму законодавця, а отже вони можуть мати різне референтне значення при спільному денотативному.

Розкриємо семантико-понятійне значення терміносполучень «виправдовування збройної агресії», «визнання правомірною збройної агресії» та «заперечення збройної агресії». Зміст висловлювань визначається лексичними значеннями їх ключових слів. Згідно з лексикографічними джерелами (тут і далі тлумачення українських слів наводяться за Академічний тлумачний словник української мови):

Виправдовування - дія за значенням виправдовувати. У свою чергу, виправдовувати - 1) Визнаючи кого-небудь невинним, правим. 2) Доводити це; допускати можливість чого-небудь, робити допустимим що-небудь. Правий - 2) Справедливий. // Правильний. Справедливий - 2) // Який має законні підстави, достатньо підтверджений, обгрунтований. Можливість - 1) Здійсненність, допустимість чого-небудь. Семантика виправдовування формується актуальним семантичним компонентом лексеми `виправдовувати ', що у свою чергу, мотивується значенням лексеми `правий ', у семантичній структурі якої міститься компонент `справедливий ' - «який має законні підстави». Зіставлення наведених тлумачень дає підставі для висновку, що виправдовування - це доведення законних підстав, можливості здійснення чого-небудь як правильного, справедливого.

Правомірний - 1) Який спирається на закони розвитку природи і суспільства, на право. 2) Виправданий, невипадковий. Право - 1) Законодавство; здійснювана державою форма законодавства, залежна від соціального устрою країни; 2) // Сукупність міжнародних угод, договорів, що регулюють взаємовідносини держав у певних питаннях. Семантика правомірності формується актуальним семантичним компонентом лексеми `правомірний ' - «виправданий, не випадковий», у свою чергу, семантика слова `не випадковий' мотивується словом `випадковий' - «не обумовлений якими-небудь закономірностями, такий, що виник без певних причин». Заперечення негативної ознаки через використання заперечної частки не дає підстави для висновку, що не випадковий, правомірний - це такий, що зумовлений якими- небудь закономірностями, виник з певних причин, що відповідають нормам права.

Заперечення - дія за значенням заперечити; спростування чого-небудь, невизнання існування, значення, доцільності чого-небудь. Існування - 1) наявність кого-, чого-небудь у дійсності. Синонімічними до `існування ' є лексеми `присутність', `факт'. Факт - 1) Дійсна, не вигадана подія, дійсне явище; те, що сталося, відбулося насправді.

Визнання - дія за значенням визнавати: уважати дійсним, законним, стверджувати своєю згодою, позитивним ставленням право на існування кого-, чого- небудь. лінгвістичний юридичний термін семантичний

Збройний - 1) Який відбувається, здійснюється з застосуванням зброї (про боротьбу, революцію і т. ін.).

Агресія - неспровокований збройний напад однієї держави на іншу з метою загарбання її території, ліквідації або обмеження її незалежності.

Вислів «виправдовування збройної агресії» в граматичному плані є поширеним словосполученням, до складу якого входить лексикалізоване словосполучення `збройна агресія ', що семантично становить одне поняття, за значенням є еквівалентом одного слова. Відповідно до наведених тлумачень, лексеми `агресія ' та `збройна ' перебувають у гіперо-гіпонімічних відношеннях (смислового включення) - мають спільний компонент в семантичній структурі, що актуалізується семантикою слова «зброя» - «сукупність засобів для ведення війни, воєнних дій; військового спорядження». Водночас таке поєднання семантично підпорядкованих слів є виправданим, оскільки елемент `збройна' звужує обсяг поняття багатозначної термінолексеми `агресія' і вказує на належність її до правової площини. Відповідно до наведених тлумачень слів лексикалізоване словосполучення «збройна агресія» - це неспровокований збройний напад однієї держави на іншу з метою загарбання її території, ліквідації або обмеження її незалежності.

Вислів «виправдовування збройної агресії» є двокомпонентною терміносполукою, у якому граматично головним компонентом є лексема `виправдовування', а залежним - `збройної агресії'. Аналізований термін є лексичною сполукою, елементи якої пов'язані між собою за змістом, тому розглядається як цілісне семантичне утворення. У процесі лексико-граматичного аналізу шляхом зіставлення значень компонентів досліджуваного словосполучення, ураховуючи значення слів, від яких вони походять, встановлено, що кожне слово в ньому вжите у прямому значенні. Отже, терміносполука «виправдовування збройної агресії» означає доведення законних підстав, можливості здійснення неспровокованого збройного нападу однієї держави на іншу з метою загарбання її території, ліквідації або обмеження її незалежності як правильного, справедливого.

Вислів «визнання правомірною збройної агресії» у граматичному плані є поширеним словосполученням, до складу якого входить лексикалізоване словосполучення `збройна агресія '. Аналізований вислів є трикомпонентною терміносполукою, у якій граматично головним компонентом є лексема `визнання', а залежними - `правомірною' та `збройної агресії'. Аналізований термін є лексичною сполукою, елементи якої пов'язані між собою за змістом, тому розглядається як цілісне семантичне утворення. У процесі лексико-граматичного аналізу шляхом зіставлення значень компонентів досліджуваного словосполучення, ураховуючи значення слів, від яких вони походять, встановлено, що кожне слово в ньому вжите в прямому значенні. Лексичний контекст наданого для аналізу словосполучення актуалізує сему `виправданий' (від виправдовувати) у семантичній структурі компонента «правомірний» - «доведення законних підстав». Отже, терміносполука «визнання правомірною збройної агресії» означає доведення законних підстав неспровокованого збройного нападу однієї держави на іншу з метою загарбання її території, ліквідації або обмеження її незалежності як такого, що має певні причини, є закономірним і спирається на правові норми.

Вислів «заперечення збройної агресії» у граматичному плані є поширеним словосполученням, до складу якого входить лексикалізоване словосполучення `збройна агресія ', що семантично становить одне поняття, за значенням є еквівалентом одного слова. Аналізований вислів «заперечення збройної агресії» є двокомпонентною терміносполукою, у якій граматично головним компонентом є лексема `заперечення', а залежним - `збройної агресії'. Аналізований термін є лексичною сполукою, елементи якої пов'язані між собою за змістом, тому розглядається як цілісне семантичне утворення. У процесі лексико-граматичного аналізу шляхом зіставлення значень компонентів досліджуваного словосполучення, ураховуючи значення слів, від яких вони походять, встановлено, що кожне слово в ньому вжите у прямому значенні. Отже, термін «заперечення збройної агресії» означає невизнання, спростування факту неспровокованого збройного нападу однієї держави на іншу з метою загарбання її території, ліквідації або обмеження її незалежності.

Лінгвістична інтерпретація юридичних термінів дозволяє експерту-лінгвісту виявити в аналізованих ним текстах мовленнєві акти, предметний зміст яких корелює із семантичним обсягом наведених вище понять, при цьому виконати завдання в межах компетенції лінгвіста, не вдаючись до потрактування норм права.

Семантико-текстуальному аналізу підлягав текст публікації, яка була оприлюднена 07.05.2022 в соцмережі «ВКонтакте», такого змісту: «Уважаемые друзья, я поддерживаю спецоперацию России в Украине. Для многих это может стать удивительным открытием. Да еще год назад я не поддерживал объединение России и Украины. Сейчас понимаю иного выхода нет. Да в России полно серьезных проблем и не исключено что мне как новому гражданину России придется так же их решать( а именно сейчас идет раздел Украины на части хотя еще месяца два назад речь шла просто о денацификации).То что происходит в стране это бандитизм уровня ИГИЛА...».

Під час стилістичного аналізу досліджуваного текстового матеріалу встановлено, що він належить до публіцистичного з елементами розмовного стилю російського мовлення. Відповідно до загальної методики семантико-текстуальних досліджень тлумачення ключових слів повідомлення трактується мовою тексту, оскільки при перекладі втрачається культурний зміст концептуальної інформації, зафіксований на різних рівнях семантичної структури, який реалізується у відповідному мовному контексті повідомлення.

Семантика збройної агресії Російської Федерації проти України в дискурсивно-змістовій площині повідомлення формується як ситуативно-історичним контекстом, що визначається датою публікації - 07.05.2022 (період активних воєнних дій Росії на території України), так і лексичними засобами. Так, складна лексема ` спецоперация России в Украине' має актуальне значення, мотивоване її складниками: `спецоперация' - «разновидность специальных мероприятий силовых структур, в том числе вооружённых сил» (тут і далі тлумачення російськомовних слів наводяться за Толковым словарем русского языка), `Россия' - Российская Федерация, государство в Восточной Европе и Северной Азии, `Украина' - держава у Східній Європі.

Об'єктивний зміст аналізованого висловлювання визначається лексичними значеннями його ключових слів. У лексикографічних джерелах містяться такі тлумачення ключових слів:

Поддерживать - перен. оказывать кому-либо или чему-либо помощь, выступать в чью-то защиту и т. п.

Спецоперация - разновидность специальных мероприятий силовых структур, в том числе вооружённых сил.

Раздел - действие по знач. глаг.: разделять, разделить, разделяться, разделиться. Разделяющее место, линия, делящая что-н. на части. Разделять - распределять между кем-л. или чем-л., давая, назначая каждому соответствующую часть.

Украина - держава у Східній Європі.

Денацификация - мероприятия по очищению государственной, общественнополитической и экономической жизни Германии от последствий господства фашистского режима с целью проведения демократического преобразования страны: предотвращение всякой нацистской деятельности и пропаганды; привлечение к суду лиц, виновных в военных преступлениях против мира и человечности, а также активных нацистов; удаление нацистов со всех постов и т.д. Фашизм - идеология крайне воинствующего шовинизма и расизма и практика порабощения (с частичным уничтожением порабощенных народов, с превращением в рабов народом- победителем оставленных в живых побежденных народов), а также опирающиеся на эту идеологию политические течения, открытая политическая диктатура и репрессивный режим, направленные на подавление прогрессивных общественных движений и на уничтожение демократии; идеология превосходства над всеми другими нациями, возведенная в государственную и международную политику.

Бандитизм - преступная деятельность, связанная с пребыванием в составе вооруженных банд и в организуемых ими нападениях.

ИГИЛ - террористическая организация.

Шляхом контекстуально-інтерпретаційного, понятійно-змістового й лексико- семантичного аналізу встановлено, що в об'єктивному змісті повідомлення акцентується на тому, що адресантом підтримується військова агресія Росії проти України («спецоперация России в Украине»), яка мала на меті денацифікацію, тобто заходи щодо очищення України від фашистського режиму, від нацистів на всіх постах державної влади, від політичної диктатури і репресивного режиму, державної політики, в основі якої ідеологія нацизму. Ситуацію в Україні оцінено як бандитизм та тероризм, як розподіл її території між зацікавленими сторонами (контекстуально встановлювані як «Запад» і «Россия»).

Згідно з лексичним визначенням поняття «виправдовування збройної агресії», «визнання правомірною збройної агресії» у досліджуваному матеріалі встановлено таке висловлювання: «Уважаемые друзья. я поддерживаю спецоперацию России в Украине. (... а именно сейчас идет раздел Украины на части хотя еще месяца два назад речь шла просто о денацификации). То что происходит в стране это бандитизм уровня ИГИЛА ».

Значення лексем `спецоперация ', `раздел', `денацификация ', `бандитизм', `ИГИЛ' є ключовими в аргументації правомірності збройної агресії Росії проти України. Семантика правомірності в лексичному контексті наведеного для аналізу повідомлення формується актуальним компонентом лексеми правомірний - «виправданий, не випадковий», у свою чергу, семантика слова `не випадковий' мотивується словом `випадковий' - «не обумовлений якими-небудь закономірностями, такий, що виник без певних причин». Заперечення негативної ознаки (заперечна частка не) дає підстави для висновку, що не випадковий, правомірний - це такий, що «зумовлений якими-небудь закономірностями, виник з певних причин». Ураховуючи загальний зміст публікації, наявність в дискурсивно- змістовій площині семантики збройної агресії РФ та контекстуальний, семантичний і граматичний зв'язок речень в аналізованому фрагменті, можемо встановити між ними причинно-наслідкові відношення в їхньому об'єктивному змісті:

Російська Федерація здійснює збройну агресію («спецоперацию России в Украине»), тому що в Україні фашистський режим, нацисти на постах державної влади, політична диктатура і репресивний режим, державна політика, в основі якої ідеологія нацизму.

Російська Федерація здійснює збройну агресію, тому що Захід має свої інтереси щодо території України.

На основі проведеного семантико-текстуального дослідження встановлено, що в тексті аналізованої публікації міститься висловлювання, виражене у формі виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.

У процесі семантико-текстуального дослідження стенограми інтерв'ю невідомого чоловіка в публікації користувача соціальної мережі «Facebook» від 29 травня 2022 року відповідно до лексичного потрактування поняття «заперечення збройної агресії» було встановлено такі висловлювання «... ты ж понимаешь что Украина у нас с тобой разная? У тебя фашистская Украина, а у меня нормальная. Ну вот к примеру, у нас в городе была тишина, покой, когда какие-то праздники милиция ходила, дорогу там перекроет и всё. А сейчас стоят дебилы с автоматами. Ты считаешь это порядок ? До появления этих, ну как ваших «за украинцев» у нас была тишина и покой, а бардак был там. У нас люди на работу ходили, а там за бабки люди ходили на митинги или не так?». Контекстуально-інтерпретаційний, змістовий і лексико-семантичний аналіз дозволив встановити, що в об'єктивному змісті наведеного висловлювання наявна семантика заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, зокрема шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту. Так, соціально-історичний контекст повідомлення, сформований датою публікації - 29 травня 2022 року - вказує на те, що в змістовій площині аналізованого повідомлення наявний факт збройної агресії РФ проти України. Мовцю належить фраза «Украина у нас с тобой разная». Використовуючи займенникове сполучення `у нас с тобой ', він у такий спосіб виводить обговорюване питання за межі особистісних інтересів, надаючи йому більш вагомого суспільного значення: `нас' від `мы' «уживається на позначення групи людей, зв'язаних спільним походженням, заняттями, поглядами і т. ін., до якої входить і мовець». Водночас ситуативно-комунікаційний та лексико-семантичний контекст сполучення ` у нас с тобой ' місить імпліцитно виражену опозицію «я-ти» щодо ситуації в Україні: «Украина у нас разная», що на понятійно-змістовому рівні аргументується у фразі «У тебя фашистская Украина, а у меня нормальная». Лексема `нормальная' має позитивне оцінне значення, зокрема контекстуально визначається як загальновизнаний, узаконений в певному соціальному середовищі порядок. Описуючи ситуацію, яка склалася до моменту мовлення, на шо вказує минулий час дієслова `была', мовець висловлює фразу «у нас в городе была тишина, покой, когда какие-то праздники милиция ходила», у якій функціонують лексеми з позитивним оцінним значенням `тишина ', `покой '. «Нормальной» Україні, приналежність до якої мовця встановлюється контекстуально, протиставляється Україна «фашистская». Негативне оцінне значення лексеми «фашистская» характеризує Україну як таку, якій притаманна ідеологія вкрай войовничого шовінізму і расизму і практика поневолення (з частковим знищенням поневолених народів, з перетворенням на рабів народом-переможцем залишених у живих переможених народів). Оцінюючи ситуацію, яка за часом збігається із моментом мовлення, використано фразу «А сейчас стоят дебилы с автоматами». Лексема `дебилы' з актуальним значенням «тупа, нетямуща людина» контекстуально співвідноситься із словосполученням «ваших “за украинцев"», і дає негативну оцінку Україні «фашисткой». Риторичне запитання «Ты считаешь это порядок?» у своїй семантиці містить ствердну відповідь про відсутність загальновизнаного, узаконеного в певному соціальному середовищі порядку України «нормальной». Протиставлення двох соціальних поглядів, позначуваних як «фашистская Украина» та «нормальная [Україна]» посилюється через семантичне зіставлення «работа - бабки» у фразі «У нас люди на работу ходили, а там за бабки люди ходили на митинги», де `работа' має позитивний контекст «трудиться, создавать, совершенствовать что-л.», а `бабаки ', що є жаргонною назвою грошей, вказує на продажність і формує негативний образ представників іншої частини України - «фашистской». Отже, лексико-семантичним і контекстуально-інтерпретаційним аналізом встановлено, що в наведених висловлюваннях міститься семантика внутрішнього громадянського конфлікту. Ураховуючи те, що в ситуативному контексті аналізованого повідомлення наявний факт активної стадії збройної агресії РФ проти України, можемо встановити, що в тексті публікації наявні висловлювання у формі заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, зокрема представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту.

Контекстуально-інтерпретаційний, змістовий і лексико-семантичний аналіз дозволив встановити, що в об'єктивному змісті висловлювання «Ты был в ЛНР? <...> / -я был когда была оккупация./ - господи, какая оккупация? Ты видел российские войска ? - нет. <...> От кого люди прятались в подвалах? - от украинской артиллерии...» наявна семантика заперечення тимчасової окупації частини території України. На це вказує зміст і структура фрази «господи, какая оккупация? Ты видел российские войска? - нет». Риторично-питальні речення «господи, какая оккупация? Ты видел российские войска?», що за своїм функціонально-стилістичним призначенням є формою узагальнення загальновідомої або очевидної думки, семантично виражають ствердну відповідь: «немає ніякої окупації», «немає російських військ», переконливості такого висновку надає негативна категорична відповідь - `нет'. Натомість вказується на присутність військової агресії на території ЛНР з боку України: От кого люди прятались в подвалах ? - от украинской артиллерии...». Заперечення присутності російських військ, акцент на воєнних діях української сторони у наданому для аналізу тексті свідчить про те, що збройна агресія Російської Федерації подається як внутрішній громадянський конфлікт. На основі проведеного семантико-текстуального дослідження встановлено, що в аналізованому тексті містяться висловлювання, виражені у формі заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, зокрема представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, та заперечення тимчасової окупації частини території України.

Висновки та перспективи

Модель практичного застосування лінгвістичної інтерпретації юридичних термінів у вирішенні завдань семантико-текстуальної експертизи мовлення визначається етапами семантико-текстуального дослідження спірних текстів: 1) тлумачення юридичних термінолексем шляхом семантичного аналізу їх компонентів; 2) встановлення об'єктивного змісту висловлювань засобами лексико- семантичного та понятійно-змістового аналізу з подальшим встановленням семантичної кореляції змісту висловлювання та лексичного тлумачення правових понять; 3) визначення актуального смислу ключових слів повідомлення через застосування контекстуально-інтерпретаційного методу, що дає змогу розширити концептуальний зміст досліджуваних явищ; 4) встановлення ключових слів, логіко- граматичних зв'язків у межах комунікативного акту, засобів міжфразового зв'язку в тексті повідомлення для визначення причинно-наслідкових відношень в об'єктивному змісті повідомлення як аргументації правомірності збройної агресії.

Список використаних джерел

1. Академічний тлумачний словник української мови [Електронний ресурс].

2. Кримінальний кодекс України (2341 -Ш). База даних «Законодавство України» / ВР України.

3. Мінченко О. В. Юридико-лінгвістична інтерпретація правових текстів: загальнотеоретичний аспект. Держава та регіони. Серія: Право, 2018 р., № 3 (61). С. 22-27.

4. Поліщук В. Виправдовуєш агресію рф -- отримай до 8 років за ґратами. АрмЫнЮт. 2 травня 2022.

5. Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки матеріалів та призначення судових експертиз та експертних досліджень : наказ М-ва юстиції України від 8 жовт. 1998 р. № 53/5 (зі змінами та доповн.).

6. Сидоренко О. П., Шовкопляс О. А. Термінологія у сфері кібербезпеки: загальні питання термінотворення, систематизації та уніфікації. Сучасні інформаційні технології в кібербезпеці [Текст] : монографія / А. С. Довбиш, В. К. Ободяк, І. Шелехов та ін. ; за ред. В. К. Ободяка, І. В. Шелехова. Суми : СумДУ, 2021. 255-273.

7. Толковый словарь русского языка [Електронний ресурс].

8. Юридична енциклопедія: У 6 т. / Національна академія наук України, Інститут держави і права імені. В.М. Корецького НАН України. Київ: Укр. енцикл., 1998. Т. 1. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. 672 с.

9. Юридична термінологія: поняття, особливості, види: монографія.

10. М. І. Любченко. Харків: ТОВ «ВИДАВНИЦТВО ПРАВА ЛЮДИНИ», 2015. 280 с.

11. Юрислінгвістика: словник термінів і понять / уклад: Л. І. Шевченко, Д. В. Дергач, Д. Ю. Сизонов, І. В. Шматко / за ред. Л. І. Шевченко. К.: ВПЦ "Київський університет", 2015. 348 с.

12. Яремко, Я.П. (2017). Природа терміна у комунікативному контексті. Вісник Львівського університету. Серія філологічна, 64 (Ч. 1), 330-337.

References

1. Akademichnyi tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy [Elektronnyi resurs].

2. Kryminalnyi kodeks Ukrainy (2341-III). Baza danykh «Zakonodavstvo Ukrainy» / VR Ukrainy.

3. Minchenko O. V. Yurydyko-linhvistychna interpretatsiia pravovykh tekstiv: zahalnoteoretychnyi aspekt. Derzhava ta rehiony. Seriia: Pravo, 2018 r., № 3 (61). S. 22-27.

4. Polishchuk V. Vypravdovuiesh ahresiiu rf -- otrymai do 8 rokiv za gratamy. ArmiiaInform. 2 travnia 2022.

5. Pro zatverdzhennia Instruktsii pro pryznachennia ta provedennia sudovykh ekspertyz ta ekspertnykh doslidzhen ta Naukovo-metodychnykh rekomendatsii z pytan pidhotovky materialiv ta pryznachennia sudovykh ekspertyz ta ekspertnykh doslidzhen : nakaz M-va yustytsii Ukrainy vid 8 zhovt. 1998 r. № 53/5 (zi zminamy ta dopovn.).

6. Sydorenko O. P., Shovkoplias O. A. Terminolohiia u sferi kiberbezpeky: zahalni pytannia terminotvorennia, systematyzatsii ta unifikatsii. Suchasni informatsiini tekhnolohii v kiberbezpetsi [Tekst] : monohrafiia / A. S. Dovbysh, V. K. Obodiak, I. V. Shelekhov ta in. ; za red. V. K. Obodiaka, I. V. Shelekhova. Sumy : SumDU, 2021. S. 255-273.

7. Tolkovyi slovar russkoho yazyka [Elektronnyi resurs].

8. Iurydychna entsyklopediia: U 6 t. / Hatsionalna akademiia nauk Ukrainy, Instytut derzhavy i prava imeni. V.M. Koretskoho NAN Ukrainy. Kyiv: Ukr. entsykl., 1998. T. 1. / Redkol.: Yu.S. Shemshuchenko (holova redkol.) ta in. 672 s.

9. Iurydychna terminolohiia: poniattia, osoblyvosti, vydy: monohrafiia.

10. M. I. Liubchenko. Kharkiv: TOV «VYDAVNYTsTVO PRAVA LIuDYNY», 2015. 280 s.

11. Iuryslinhvistyka: slovnyk terminiv i poniat / uklad: L. I. Shevchenko,

12. V. Derhach, D. Yu. Syzonov, I. V. Shmatko / za red. L. I. Shevchenko. K.: VPTs "Kyivskyi universytet", 2015. 348 s.

13. Iaremko, Ya.P. (2017). Pryroda termina u komunikatyvnomu konteksti. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia filolohichna, 64 (Ch. 1), 330-337.

Размещено на Allbest.ru