Інноваційні деривати студентської спільноти

Размещено на http://allbest.ru

Національна академія Національної гвардії України

Інноваційні деривати студентської спільноти

Старченко Я.С. кандидат філологічних наук, доцент,

доцент кафедри іноземних мов

Кумпан С.М. кандидат філологічних наук, доцент,

доцент кафедри іноземних мов

Харків



Анотація

Статтю присвячено дослідженню інноваційних дериватів у студентській спільноті.

Метою цієї статті є дослідження специфіки словотвірних процесів у жарґоні студентів у межах виокремлених груп: за віковими ознаками та за видом діяльності (навчання). У статті також подано результати дослідження процесів і наслідків словотворення в інноваційних дериватах студентської спільноти; визначено словотвірну специфіку інновацій, що виникають у студентському жарґоні порівняно з літературною мовою, а також особливості словотвірних засобів.

Досліджувана категорія має свої специфічні словотвірні критерії порівняно з іншими категоріями жарґонів. Виокремлено й інші аспекти дериватів студентського жарґону: поряд з іменниковими основами у разі утворення нових слів використовуються дієслівні основи. Визначено основні аспекти та шляхи похідних інноваційних дериватів студентської спільноти; обґрунтовано необхідність наукового підходу до номінативних явищ і способів словотворення, окреслено перспективи та потенціал такого дослідження.

Дослідженням встановлено, що лише невелика кількість дериватів свідчить про використання суфіксації як самостійного способу творення інноваційних дериватів, твірними основами яких є здебільшого абревіатури. У студентському словотворенні утинання як спосіб словотворення поступається продуктивністю універбації і має деякі особливості порівняно із загальномовними утинальними процесами.

У студентському середовищі використання універбації не має якихось помітних відмінностей. Зокрема, твірними є основи прикметниково-іменникових словосполучень. Деривати та форманти, які вживаються, створюють розгалужені синонімічні та омонімічні системи. Варто зауважити, що в межах окремих студентських груп за отримуваним фахом помітні розбіжності щодо продуктивності того чи того способу словотворення. На відміну від інших жарґонів, де суфіксальний спосіб словотвору є домінуючим, у студентському жарґоні суфіксація вживається переважно в поєднанні з іншими словотвірними процесами.

Ця стаття буде корисною для тих, хто цікавиться словотвірними інноваціями студентської спільноти в українській мові.

Ключові слова: дериват, жарґон, інновації, словотворення, студентська спільнота, універбація.



Abstract

Innovative derivatives of student community

Starchenko Ya. S.

Ph.D. in Philology, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Foreign Languages National Academy of the National Guard of Ukraine, Kharkiv

Kumpan S. М.

Ph.D. in Philology, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Foreign Languages National Academy of the National Guard of Ukraine, Kharkiv

Student community traditionally makes a favorable environment for coinage innovative derivatives.

The purpose of this article is to analyze the specifics of word-formative processes in innovative derivatives of student community; the task of the article is to make a holistic description of the peculiarities of the coinage of jargon derivatives in this area.

The article presents the results of the research on word formative processes and consequences in innovative derivatives of the student community.

The word formative specificity of nomen innovations appearing in students' jargon in comparison with the literary language is determined as well as the features of word formative means within different jargons. The derivatives of the jargon testify the interrelation and interdependence of word formative processes which make an integral part of the language.

The category under study has its own specific word-formative criteria comparing with other categories in jargons and the same category in the Ukrainian literary language.

The other aspects of students' jargon derivatives are also singled out: alongside with the noun stems, the verbal stems are used in forming new words. The main aspects and ways of innovative derivatives of student community analysis are pointed out; the necessity and significance of system subgenus as a scientific approach towards word formation nominative phenomena and methods are justified, the prospects and potential of such research are outlined in this work. The research identifies that only a small number of derivatives indicate the use of suffixation as an independent way of coinage innovative derivatives, the forming bases of which are mostly abbreviations.

The innovative derivatives in the student jargon univerbation, comparing with the literary language univerbation have their own peculiarities, and make the largest quantity within the thematic groups. The derivatives and the formants, which are used, create ramified synonymic and homonymic systems.

Unlike other jargons, where the suffixal way of word-formation is dominant, in student jargon the suffixation is mainly used in conjunction with other word- formative processes. This article will be useful for those who are interested in the word formation innovations of the student community in the Ukrainian language.

Key words: derivative, innovative derivatives, students' community, nomen, word-formation, suffixation, univerbation.



Вступ

В історії української соціальної лінгвістики помітними є дослідження, присвячені мові різноманітних соціальних груп. Звичайно, історія самих досліджень відрізнялася своїми особливостями завдань, методів і прийомів, зосередженістю на тому чи тому предметові, актуальністю аспектів та ін. (добре таку історію з виділенням відповідних її етапів відображено у праці Л. Карпець [9]). Лінгвістичні студії в галузі жарґонології останніх трьох десятиліть відзначаються широтою напрямів і різноманіттям матеріалу. Зокрема, помітними серед них є такі напрями, як: загальнотеоретичні аспекти (Л. Ставицька [16], Т. Ілик [8], А. Кочубей і М. Войтенко [10]); історія соціальних діалектів (О. Горбач [3], Ю. Шевельов [18], Л. Бакуменко [1], А. Нелюба [13]; типи і способи номінування - номени різних рівнів мови (С. Мартос [11], Є. Редько [14]); номінативні системи різних соціальних груп (В. Боржковський [2], О. Горбач [4], Л. Карпець [9]) та ін.

Мета дослідження - дослідити й визначити особливості жаргонових словотвірних інновацій у студентському середовищі.

Об'єктом дослідження є жаргонна лексика української мови.

Предметом дослідження є способи і засоби інноваційного словотворення жарґонових номенів у студентському середовищі. Тут принаймні згадаємо праці, які стали визначальними в подальшому вивченні особливостей мови студентів: О. Горбач «Арґо українських школярів і студентів» [5]; Й. Дзендзелівський «Дослідження К. Широцьким жарґону учнів Кам'янець-Подільської духовної семінарії» [6], Й. Дзендзелівський «Український бурсацько-семінарський жарґон середини ХІХ ст. на матеріалі повісті “Люборацькі” А. Свидницького» [7], К. Широцький «Бурсацький жарґон української мови на Поділю» [20], В. Щепотьєв В. «Мова наших школярів» [19] та інші.



Загальні мотиви вибору й аналізу фактичного матеріалу

Словотворчість (ширше - мовотворчість) студентів як видільної соціальної групи відбувається в деяких загальних умовах:

- за віковими ознаками студенти належать до молоді, відповідно творять і використовують мовні засоби для позначення реалій молодіжного середовища загалом;

- за видом діяльності (навчання) належать до соціальної групи з її важливими й актуальними референтами;

- студентські соціуми відрізняються своєю «спеціалізацією», передусім зумовленою спеціалізацією того чи того навчального закладу чи його структурних підрозділів - факультетів й інститутів; будучи користувачами загальностудентських номенів, утворюють-використовують і свої особливі назви, пов'язані зі специфікою навчання й майбутнім фахом;

- крім належності до того чи того гурту за місцем навчання (навчальним закладом), студенти входять до соціальних груп за інтересами-вподо- баннями (музичні, спортивні, фанатські та ін.).

У зв'язку з названими особливостями різноманіття статусу студентів відбувається постійне взаємопроникнення мовних одиниць однієї групи до іншої чи взаємообмін таких одиниць. За таких умов досить важко, а то й неможливо визначити середовище появи того чи того із мовних засобів і відповідну його паспортизацію.

Як показують сучасні дослідження, саме зазначені та інші особливості стали причиною ототожнення-накладання двох різних явищ і відповідних понять: молодіжного жарґону як мови вікової групи і студентського жарґону як мови окремої соціальної групи, яка за ознаками входить до зазначеної вікової групи. Фактично синонімами визнано ціле і його частину, що суперечить навіть загальній логіці. Для прикладу згадаймо статтю, у назві якої йдеться про соціальну групу «Жарґон українських студентів», але у самому словнику зареєстровано загальномолодіжні лексеми і словосполучення; лишень п'ять номенів позначають суто студентські реалії [15].

Саме зазначені особливості зумовили деякі принципи відбору матеріалу для цього дослідження:

- до картотеки увійшли інноваційні деривати, що позначають найрізноманітніші аспекти саме студентської дійсності протягом останніх тридцяти років;

- поза межами дослідження залишено деривати загальномолодіжного словотвірного називання (зразка пофігіст, китайози, зажиманси, пруха, стьобатися), номени семантичної номінації (інтерфейс `чужоземний студент', зомбі `студент-заочник').

Перебіг словотвірних процесів студентського назовництва

На підставі зазначених вище критеріїв добору матеріалу виділили найпомітніші загальні тематичні групи словотвірних номенів: учасники навчального процесу, навчальні дисципліни, місця і час дислокації. Саме ці номени становлять своєрідний стрижень актуальних саме для студентів референтів. мова жаргон абревіатура дериватив студентський

В усіх окремих соціальних групах (товариствах) наявне протиставлення за принципом `свій - чужий' або `свій - іншиІЇ: згадаймо `ми і лабухи^ в музичному товаристві, `ми і чайники в комп'ютерному, `ми і кайфоломи^ в наркоман- ському тощо. Студентське товариство (товариства) не є в цьому винятком. Якраз найбільшою кількістю дериватів і різноманіттям референтів відзначається група учасники навчального процесу, у якій за принципом «ми і вони» протиставлено дві взаємодійні групи осіб: викладачі і студенти.

Студенти. За кількістю номенів це найбільша серед усіх тематичних груп і найрізноманітніша за референтами називання, що своєю чергою свідчить про беззаперечний вияв природного студентоцентризму в досліджуваному товаристві.

Семантика номенів відображає основні, визначальні аспекти студентського буття: дисципліни, статуси, дії, місця перебування.

Кількісно помітною серед названих є група дериватів на позначення статусу студентів. Серед видільних у статусі студентів є ознака за роком (стадією) навчання і галуззю знань (дисциплін).

Однією з видільних ознак студентів є рік їхнього навчання. У студентському товаристві на позначення того чи того року наявні різнотипні номени, серед них і відповідні деривати, помітними є факти взаємодії використовуваних типів номінування: перкурс ^ перший курс утворено складанням усіченої й цілої частин словосполучення; фреш - `першокурсник', семантичне перенесення за подібністю стану студента на першому курсі до свіжовичавленого соку; утворені від цієї назви похідні фрешик, фрешеня, фрешенятко, фрешмен також позначають першокурсника, на жаль, опитувані не могли зазначити, чи це абсолютні варіанти, чи різняться семантичними нашаруваннями; софомор - `другокурсник' утворено обігруванням англійського словосполучення suffer more від гр. соф - розумний, мор - дурний; підґрунтям творення стало порівняння другокурсника з першокурсником і третьокурсником: порівняно з першокурсником уже розумний, порівняно з третьокурсником - ще дурний, загалом щось серединне, ні те ні се; джуніор - `третьокурсник' запозичено з амер. junior `студент передостаннього курсу', запозичено без будь-яких видозмін.

У нашій картотеці немає назв, які б позначали студентів четвертого-шостого курсів, проте наявні позначення не за порядковим номером року навчання, а за рівнем здобуваної (здобутої) освіти: бак ^ бакалавр, маг ^ магістр (утинання твірної основи), маг ^ магік (утинання твірної основи з одночасною чи послідовною суфіксацією).

Поширеною практикою у сучасних вишах є залишення навчання на одному факультеті і перехід на інший факультет. Таку разову дію і відповідний статус студента позначає дериват рефреш, утворений за допомогою приєднання префікса ре- до основи фреш-. Значення деривата `студент,, який перевступив на інший факультет', тобто почав навчання заново з першого курсу (як бачиться, значення цього деривата можна розши- рити-доповнити `студент, який перевступив на іншу спеціальність' у межах одного факультету). Сам дериват свідчить про зміну семантики префіксу і його нові сполучувальні можливості: традиційно формант приєднували до твірних основ із семантикою процесуальності, утворений дериват позначав зворотну дію (реорганізацію, реставрацію, реінтеграцію). У цьому разі формант приєднано до основи іменника-назви особи з переносним значенням, значення деривата можна трактувати як `повторно фреш/першокурсник', `знову фреш/першокурсник'.

За наявністю оцінної семантики до них близькі інші деривати, хоча, на відміну від попередніх, оцінка є основою їхньої семантики: зубри(ти) ^ зубр `студент, який багато вчиться', руба(ти) / рубатися ^ рубанок `студент, який розуміється на темі/добре навчається', практикант ^ прак- тикантроп `невмілий/бездарний студент-практикант'.

Особливими є деривати, які поза соціумом студентів мали б додаткові конотації несприйняття називаних осіб, засудження їхніх дій, проте у студентському житті такі дії не засуджують, вони є нейтральними: гуля(ти)/ гульб(а) ^ гульбан `студент, який любить гуляти', прогуля(ти)/ прогулю- ва(ти) ^ прогульбан `студент, який прогуляв/прогулює'. Синонімом до них є дериват, у якого, на відміну від названих, наявний вказівник що сіме прогулює студент - композитний дериват паро- гуль ^ гуля(ти) пар(у) `прогулювати пари'. Усі три новітні назви є синонімами до давнішого вже поширеного, використовуваного і в розмовному мовленні викладачів деривата прогульник.

Про нейтральність оцінки в зазначених дериватах свідчить і протилежний за значенням, але тотожний за моделлю творення композитний дериват парохід ^ ходи(ти) на пари `студент, який ходить на пари'.

Студентське назовництво давніших років не обходило увагою зазначені референти, як наслідок, витворено майже стандартну систему називання факультетів і осіб, які навчаються на таких факультетах. Здебільшого це триланкові ланцюжки, вихідною твірною основою є офіційна назва факультету (як правило, основа словосполучення), далі скорочена назва факультету й назва особи. При цьому усталеними-стандартними є дві моделі ланцюжків:

1) вихідна назва-словосполучення має два елементи, які збережено-відображено у похідному скороченні: історичний факультет ^ істфак ^ істфаківець, філологічний факультет ^ філ- фак ^ філфаківець, робітничий факультет ^ роб(іт)фак ^ роб(іт)факівець;

2) вихідна назва-словосполучення має три-чо- тири елементи, один із яких формально не відображено у похідній скороченій назві; як правило, невираженим є опорне слово факультет: музично-педагогічний факультет ^ музпед ^ муз- педівець, механіко-математичний факультет ^ мехмат ^ мехматівець, фізико-технічний факультет ^ фізтех ^ фізтехівець.

Модифікації наявних ланцюжків і дериватів зводяться до пропуску серединної ланки у ланцюжку, уведення нового типу скорочення серединної ланки, використання різних словотворчих засобів інколи з метою уподібнити до звучання інших номенів: медичний факультет ^ медун, філологічний факультет ^ ФіФа ^ фіфа `студентка ФіФа', гуманітарний факультет ^ гуманітарка ^ гуманоїд, підготовчий факультет ^ підфак ^ підфакер, психологічний факультет ^ психофак ^ психофакер.

Деякі з дериватів цієї групи є новими і зберігають відчуття новизни через новітній статус самої дисципліни, якихось інших конотацій не мають; здебільшого це деривати, що утворені за традиційною моделлю `абревіатура + нейтральний формант': видавничо-поліграфічна справа ^ вепеес ^ вепеесник - `студент, який вивчає вепеес', технології друкованих видань ^ тедеве ^ тедевешник - `студент, який вивчає тедеве'. На нашу думку, такі деривати швидко втратять ознаку новизни, позбудуться соціумного статусу і перейдуть до літературної мови.

Дериват хіндик - `студент, який вивчає хінді' утворено за традиційною продуктивною моделлю. Його обмеженість використання в тому чи в тому соціумі заздалегідь заплановано: автор вибрав формант з особовим значенням і додатковим (конотативним) значенням зневаги і звучанням, уподібнив дериват, що асоціюється з індиком. Дериват суахілітик - `студент, який вивчає суахілі'- також утворено за традиційною моделлю, проте з використанням нейтрального продуктивного суфікса -ик. Проте перехід його до ширшого - літературного - вжитку уповільнено (чи й унеможливлено) через використання нетрадиційного інтерфіксального -т-: через подібність звучання дериват набуває асоціативних зв'язків із паралітик, сифілітик. Бажані-заплановані-очікувані це зв'язки чи небажані-неочікувані - важко сказати.

Розуміння значень частини дериватів утруднено, оскільки не є прозорою семантика їхніх твірних основ - поза контекстом використання самого деривата його звучання може зумовити неправильне встановлення словотвірних зв'язків: борщовик - формальна структура деривата є прозорою з чітко виділюваними складниками: твірна основа назви української страви борщ-, проте використаний формант має два значення: `особа' (працівник, контрактовик, послідовник) і `предмет' (дощовик, сніговик, трутовик); матюк - у структурі слова без труднощів можна виділити суфікс -юк і залишок-корінь мат'-, проте однакове звучання цього деривата і наявного в мові загальновідомого слова ніяк не сприяє розумінню змісту утвореного слова; філок - непрозора мотивація, неможливість визначити словотвірну структуру; припусково виділюваний елемент також є багатозначним (може мати семантику особи, зменшеності і предмета).

Навчальні дисципліни є найпомітнішим природним і обов'язковим складником неофіційного номінативного запасу кожного студентського товариства. Така його ознака, започаткована практикою словотворення в бурсах, семінаріях, університетах від другої половини ХІХ століття, сьогодні має всі підстави увиразнюватися. Зазначеному процесу зокрема сприяє формування нових галузей знань, уведення до навчальних програм і практик нових дисциплін.

Отже, у нашій картотеці наявні деривати, які називають дисципліни різних фахів; найпродуктивнішими у словотворчості є студенти, які вивчають медицину (фарма `фармакологія'), фізику (молекулярка `молекулярна фізика'), математику (лінійка `лінійна алгебра'), юриспруденцію (адмінка `адміністративне право'), педагогіку (соцпед `соціальна педагогіка').

Безпосередньою причиною появи дериватів цієї групи є складність номенів-офіційних назв дисциплін (здебільшого це двослівні словосполучення зразка неорганічна хімія, ядерна фізика і складні слова зразка кристалохімія, ембріологія), неприродність їх у побутовому мовленні, бажання зекономити мовні засоби і принатурити їх до загальних ознак мови окремої соціальної групи. Саме такі причини зумовлюють і використання відповідних способів словотворення: універбація, уламкоскладання, утинання, комбінування названих способів тощо. Загалом усі способи відзначаються високою продуктивністю.

Універбація як спосіб словотворення є продуктивною в українській мові і порівняно з іншими способами відзначається своїми особливостями. У студентському середовищі використання цього способу не має якихось помітних відмінностей. Зокрема, твірними є основи прикметниково-іменникових словосполучень, у ході словотворення замість опорного іменника додають його замінник - іменниковий формант, у прикметниковій частині твірної основи усікають означальний формант, словотвірне значення деривата `ослівлення словосполучення, названого твірною основою', лексичне значення словосполучення і деривата тотожні: дискретна математика ^ дискретка, колоїдна хімія ^ колоїдка, адміністративне право ^ адмінка, всесвітня історія ^ всесвітка.

Проте у студентському словотворенні наявні деякі незначні відступи від загальних правил:

- під час словотворення використовують універсальний субститутний формант -к(а), використання інших засобів є рідкісним, швидше винятковим: трудове право ^ трудач, англійськ(а) мова ^ англьопа (мабуть, тут вплив чи й звичайне запозичення-привнесення шкільного укрльопа);

- утнуто іменникову частину словосполучення й усічено означальний формант прикметникової частини словосполучення, але не додано суб- ститутний формант: квантова хімія ^ кванти, нервові хвороби ^ нерви;

- замість іменникової утнуто означальну (прикметникову) частину твірного словосполучення: українська мова ^ мовка.

Утинання як спосіб словотворення спочатку з'явився в українських арготичних системах, пізніше в літературній мові [13]. У студентському словотворенні серед «економних» способів поступається продуктивністю універбації і має деякі особливості порівняно із загальномовними утинальними процесами: твірними є основи чужомовних складних чи простих слів; із наявних в українській мові використано лише два способи утинання:

а) утинання другого (правого) складника твірної основи з додаванням граматичного закінчення (ембріологія ^ ембра, гідродинаміка ^ гідра, пропедевтика ^ пропеда);

б) утинання другого (правого) складника твірної основи з додаванням форманта (педагогіка ^ педка, соціологія ^ соціалка).

Виявом своєрідної словотвірної гри є номе- ни-утинки, що формою і звучанням повторюють вже наявні у мові слова: мультиколінеарність ^ мультик, топографічна анатомія ^ топка/ топочка.

Варто зауважити одну особливість утинків: немає синтаксичних утинків зразка швидка допомога ^ швидка, учительська кімната ^ учительська.

Уламкоскладання, порівняно з попередніми способами творення назв дисциплін, має низьку продуктивність, але фактично кожен із дериватів має свою специфіку: матан ^ математичний аналіз утворено за типовими загальномовними зразками (порівняймо з державна промисловість ^ держпром, профспілковий комітет ^ профком); патан ^ паталогоанатомія складено уламки частин складного слова (використано аналогію складання частин словосполучення) іншого такого зразка не зафіксували; примат ^ прикладна математика, як бачиться, дериват є зразком мовної гри (звукове уподібнення зі словом з іншим значенням); фізрослуха ^ фізіологія рослин у цьому разі використано рідкісну для студентського словотворення комбінацію уламкоскладання з одночасною суфіксацією.

Варто зауважити, що в межах окремих студентських груп за отримуваним фахом помітні розбіжності щодо продуктивності того чи того способу словотворення. Так, у медичному товаристві переважають назви дисциплін, утворені способом утинання складних слів: травматологія ^ травма, гістологія ^ гіста; можливо, саме за аналогією до таких пар у словотвірні відношення (пару) в ігровий спосіб поєднано різнокореневі твірні основи зразка педіатрія ^ дітки `педіатрія' (звичайно, в цьому разі яскраво оприявлено мовну гру).

Місця дислокації. Актуальним у житті студентів є місця, пов'язані з їхнім навчанням: сам заклад і його підрозділи, місця позанавчального перебування тощо. Одним із мотивів студентського перейменування цього типу є неекономність офіційних власних назв навчальних закладів - це кількаслівні словосполучення, деякі з них є змістовими абракадабрами (для підтвердження згадаймо назви деяких харківських вишів: Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»).

Утворені номени часто передають ставлення до закладу своїх і чужих, ось чому ця група номенів досить різноманітна за стилістикою, конотаціями й асоціаціями. Інша особливість дериватів - відзначаються невеликою кількістю використаних словотвірних моделей.

У кожної офіційної назви навчального закладу обов'язково наявний абревіатурний відповідник одного з різновидів (буквений, звуковий чи комбінований). Власне, саме цей скорочений відповідник (без імені `патрона') стає твірною основою для нової назви, утвореної за допомогою різних суфіксів; при цьому словотворення може відбуватися без будь-яких супровідних морфонологічних змін чи мати такі зміни: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна ^ ХНУ ^ Хнушка, Харківський авіаційний інститут ^ ХАІ ^ Хайовня, Харківський національний університет радіоелектроніки ^ ХНУРЕ ^ Хнурятня (паралельно до цієї нової назви використовують старіші, утворені від іншого словосполучення й абревіатури: Харківський інститут радіоелектроніки ^ ХІРЕ ^ Хірешка / Хірят- ник). Як свідчить картотека, це найпоширеніший спосіб творення неофіційних назв навчальних закладів.

Інша модель - творення назви від усіченого слова, яке в назві-словосполученні позначає фах-галузь, із додаванням відповідного форманта: педагогічний університет ^ педульник/педик, юридична академія ^ юрка. Такі назви можуть стосуватися будь-якого закладу того чи того спрямування, а не якогось одного конкретного із них.

Продуктивною моделлю творення неофіційних назв закладів є використання як твірної основи власного імені (прізвища), засвідченого в офіційній назві: Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди ^ Сковородка/ Сковорідка, Києво-Могилянська академія ^Моги- лянка/Могила. Серед таких назв винятковою є назва університету від прізвища живої особи-його керівника: Бандурка ^ Бандурівка `Харківський національний університет внутрішніх справ'.

За винятковою моделлю утворено неофіційну назву Бурса `Харківська державна академія культури': мотивувальною основою для деривата стала власна назва вулиці, на якій знаходиться академія - Бурсацький узвіз (своєю чергою вулицю названо на честь бурси, яка колись містилася в будівлях сьогоднішньої академії; можливо, академія «успадкувала» цю назву разом із приміщеннями); старішою загальною назвою бурса позначали навчальні заклади професійно-технічної освіти - профтехучилища.

Якщо основною причиною появи студентських номенів на позначення закладів є неекономність їхніх офіційних назв, то назовництво інших важливих місць перебування студентів має особливу підставу - всі вони є виявом мовної словотвірної гри. Своєю чергою зазначений факт зумовив відповідні особливості дериватів цієї групи: кожен утворено за окремою моделлю чи модифікацією, не можна встановити хоча б найзагальніші закономірності творення.

Для підтвердження подаємо зразки дериватів, що позначають різні важливі локації студентів, і коментарі до них.

Дригалка. Утворено від дієслова дригати(ся) чи дієслівного словосполучення дригати ногами у значенні `танцювати', проте студенти давали різні визначення лексичної семантики деривата: дія/процес чи дискотека як місце; такою ж за особливостями є і словотвірна пара ботати `вчитися, зубрити' ^ боталка `читальний зал' чи `дія/процес'. Проте в подібних словотвірних парах студенти називають одне значення: ботати `вчитися, зубрити' ^ ботальня `читальний зал', хавати `їсти' ^ хавальня `їдальня'.

Сачкодром і сексодром. Деривати є однаковими за формою (у кожному чітко виділяються два елементи зі спільним другим складником -дром), спільним є і словотвірне значення `місце за дією, названою твірною основою' (відповідно `сачкувати' і `займатися сексом'). Проте у визначенні лексичних значень слів наявні розбіжності: сачкодром - гуртожиток загалом, сексодром - кімната в гуртожитку чи окреме ліжко.

Лібрарня. Свідчення новітніх віянь у мові студентів - помітний вплив англійських елементів і відповідна частотність словотвірних гібридів. Сам дериват утворено від англійської основи слова library `бібліотека' за допомогою українського форманта на позначення локативів -н(я), за таких умов приєднаний формант є семантично надлишковим, але з визначеною функцією - став засобом ожаргонювання чужомовного слова задля принатурення його до потреб соціальної групи. Такі функції словотвірних процесів і словотворчих засобів здавна наявні в українських соціальних діалектах (згадаймо приклади мовної гри з чужими словами чи елементами слів у бурсацькому жарґоні: agva vita ^ оковита, підвода ^ субаква).

Подібні словотвірні процеси відбуваються під час творення номенів на позначення часу, актуального для студентів. Частина з них має відносно прозору мотивацію, оскільки дериват тією чи тією мірою звукового вияву вказує на твірну основу: триместр ^ трим, семестр ^ сем/ семак. В інших дериватів мотиваційні стосунки завуальовано - лексичне значення деривата і твірної основи не пов'язані між собою: порівняймо жопопросижування чи жопосид і пара, зомбу- вання і сесія заочників.

Зрозуміло, що тут аналізуємо не всі деривати зі словотвірного розмаїття студентського неофіційного назовництва (на жаль, повне їхнє зібрання - це швидше мрія, а не реальність). Проте і цей аналіз свідчить про можливі майбутні аспекти дослідження мови студентів як соціальної групи: взаємодія різних типів номінування (словотвірного, семантичного, синтаксичного), зіставлення особливостей номінування в різних студентських групах (за отримуваною освітою-галуззю знань, за місцем навчання, за рівнем здобуваної освіти), ономастичне словотворення тощо.



Література

1. Бакуменко Л. Про традиції і розвиток жарґону в Україні. Рідний край. Полтава, 2002. № 2. С.40-43.

2. Боржковский В. Лирники. Киевская старина. Киев, 1889. Т. XXVI, № 9. С. 653-708.

3. Горбач О. Арґо в Україні. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2006. 688 с.

4. Горбач О. Арґо українських лірників. Наукові записки Українського Вільного Університету. Філософічний факультет. Мюнхен, 1957. Ч. 1. С. 5-44.

5. Горбач О. Арґо українських школярів і студентів. Наукові записки Українського Вільного Університету. Філософічний факультет. Мюнхен, 1964-1966. Ч. 8. С. 3-55.

6. Дзендзелівський И. Дослідження К. Широцьким жарґону учнів Кам'янець-Подільської духовної семінарії. Збірник Харківського історико-філологічного товариства. Нова серія. Харків, 1988. Т 6. С. 167-174.

7. Дзендзелівський И.О. Український бурсацько-семінарський жарґон середини ХІХ ст. (на матеріалі повісті «Люборацькі» А. Свид- ницького). Studia Slavica. Academiae scientarium hungaricae. Budapest, 1979. Т XXV, f. 1-4. C.97-104.

8. Ілик Т. Соціальні варіанти мови та їх термінологічне окреслення. Мовознавчі дослідження : збірник наук. праць. Донецьк, 2000. С. 67-73.

9. Карпець Л.А. Український спортивний жарґон: структурно-семантичний аспект : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01. Харків, 2006. 194 с.

10. Кочубей А.В., Войтенко М.О. Студентський жаргон як мовне явище. Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. 2009. N° 3 (47). С. 181-189.

11. Мартос С.А. Семантична деривація як джерело поповнення словникового складу молодіжного сленгу. Науковий вісник ХДУ. Серія «Лінгвістика». Херсон : Вид-во ХДУ, 2015. Вип. 24. С. 46-50.

12. Мартос С.А. Молодіжний сленґ у мовленнєвій структурі м. Херсона : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01. Луганськ, 2006. 30 с.

13. Нелюба А. Тенденції в арґотичному словотворенні і засоби їх втілення. Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г Короленка. Вип. 4. Серія «Філологічні науки». Полтава, 2001. С. 105-112.

14. Редько Є.О. Типи і способи номінування осіб в арґо слобожанських сліпців (невлів). Лінгвістика. Луганськ, 2013. № 3. С. 107-113.

15. Сокіл І. Жаргон українських студентів. URL: https://ua-referat.com/

16. Ставицька Л. Арґо, жарґон, сленґ: Соціальна диференціяція української мови. Київ : Критика, 2005. 464 с.

17. Старченко Я.С. Лексико-словотвірні інновації в жарґонах української мови (від середини 80-их років минулого століття) : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01. Дніпропетровськ, 2013. 220 с.

18. Шевельов Ю. Українське слово вантаж і проблема «арґотичних суфіксів». Збірник Харківського історико-філологічного товариства. Нова серія. Харків, 1995. Т 4. С. 131-146.

19. Щепотьєв В. Мова наших школярів. Етнографічний вісник. Київ. 1927. Кн. 3. С. 76-81.

20. Широцький К. Бурсацький жарґон української мови на Поділю. Збірник Харківського історико-філологічного товариства. Нова серія. Харків, 1998. Т 6. С. 175-179.



References

1. Bakumenko, L. (2002) Pro tradyciji i rozvytok zhargonu v Ukrajini [On traditions and development of jargon in Ukraine]. Ridnyj kraj, No. 2, pp.40-43.

2. Borzhkovskyj, V. (1889) Lyrnyky [Lyrnyky]. Kyevskaja staryna, Vol. XXVI, No. 9, pp. 653-708.

3. Ghorbach, O. (2006) Argo v Ukrajini [Argot in Ukraine]. Ljviv: Instytut ukrajinoznavstva im. I. Kryp'jakevycha NAN Ukrajiny [in Ukrainian].

4. Ghorbach, O. (1957) Argo ukrajinsjkykh lirnykiv [Argot of Ukrainian lirnyks]. Naukovi zapysky Ukrajinsjkogho Viljnogho Universytetu. Filosofichnyj fakuljtet, No. 1, pp. 5-44.

5. Ghorbach, O. (1964-1966) Argo ukrajinsjkykh shkoljariv i studentiv [Argot of Ukrainian schoolchildren and students]. Naukovi zapysky Ukrajinsjkogho Viljnogho Universytetu. Filosofichnyj fakuljtet, No. 8, pp. 3-55.

6. Dzendzelivsjkyj, J. (1988) Doslidzhennja K. Shyrocjkym zhargonu uchniv Kam'janeqj-Podiljsjkoji dukhovnoji seminariji [The Research by K. Shirotskyi of students' jargon of the Kamianets-Podilskyi Theological Seminary]. Zbirnyk Kharkivsjkogho istoryko-filologhichnogho tovarystva. Nova serija, Vol. 6. Pp. 167-174.

7. Dzendzelivsjkyj, J.O. (1979) Ukrajinsjkyj bursacjko-seminarsjkyj zhargon seredyny ХІХ st. (na materiali povisti “Ljuboracjki” A. Svydnycjkogho) [Ukrainian bursat and seminary jargon of the middle of the 19th century (based on the story “Lyuboratsky” by A. Svid- nytskyi)]. Studia Slavica. Academiae scientarium hungaricae, Vol. ХХ^ f. 1-4, pp. 97-104.

8. Ilyk, T. (2000) Socialjni varianty movy ta jikh terminologhichne okreslennja [Social variants of the language and their terminological outline]. Movoznavchi doslidzhennja: zbirnyk nauk. pracj, pp.67-73.

9. Karpecj, L.A. (2006) Ukrajinsjkyj sportyvnyj zhargon: strukturno-semantychnyj aspect [Ukrainian sports jargon: structural and semantic aspect] (PhD Thesis), Kharkiv: Kharkivsjkyj nacionaljnyj un-t im. V.N. Karazina.

10. Kochubej ,A.V.,VojtenkoM.O.(2009) Studentsjkyj zharghon jak movne javyshhe [Student jargon as a linguistic phenomenon]. Visnyk Nacionaljnogho universytetu vodnogho ghospodarstva ta pryrodokorystuvannja, No. 3 (47), pp. 181-189.

11. Martos, S.A. (2015) Semantychna deryvacija jak dzherelo popovnennja slovnykovogho skladu molodizhnogho slenghu [Semantic derivation as a source of expanding the vocabulary of youth slang]. Naukovyj visnyk KhDU. Serija “Linghvistyka”, No. 24, pp. 46-50.

12. Martos, S.A. (2006) Molodizhnyj sleng u movlennjevij strukturi m. Khersona [Youth slang in the speech structure of Kherson] (PhD Thesis), Lughansjk: Nacionaljnyj pedaghoghichnyj uni- versytet im. T. Shevchenka.

13. Neljuba, A. (2001) Tendenciji v argotychnomu slovotvorenni i zasoby jikh vtilennja [Trends in argotic word formation and means of their implementation]. Zb .nauk. pracjPoltavsjkogho derzh. ped. universytetu im. V.Gh. Korolenka, No. 4, pp.105-112.

14. Redjko, Je.O. (2013) Typy i sposoby nominuvannja osib v argo slobozhansjkykh slipciv (nevliv) [Types and methods of nominating persons to the argot of the Slobozhan blind people (nevli)]. Linghvistyka, No. 3, pp. 107-113.

15. Sokil, I. Zharghon ukrajinsjkykh studentiv [Jargon of Ukrainian students]. Retrieved from: https://ua-referat.com/

16. Stavycjka, L. (2005) Argo, zhargon, sleng: Socialjna dyferencijacija ukrajinsjkoji movy [Argot, jargon, slang: Social differentiation of the Ukrainian language]. Kyiv: Krytyka [in Ukrainian].

17. Starchenko, Ja.S. (2013) Leksyko-slovotvirni innovaciji v zhargonakh ukrajinsjkoji movy (vid seredyny 80-ykh rokiv mynulogho stolittja) [Lexical and word formative innovations in the Ukrainian language jargons (from the middle of 80s of the last century)]: (PhD Thesis), Dnipropetrovsjk: Dniprovsjkyj nacionaljnyj uni- versytet imeni Olesja Ghonchara.

18. Sheveljov, Ju. (1995) Ukrajinsjke slovo vantazh i problema “argotychnykh sufiksiv” [The Ukrainian word cargo and the problem of “argot suffixes”]. Zbirnyk Kharkivsjkogho istoryko- filologhichnogho tovarystva. Nova serija, Vol. 4, pp. 131-146.

19. Shhepotjjev, V. (1927) Mova nashykh shkoljariv [The language of our schoolchildren]. Etnoghrafichnyj visnyk, Vol. 3, pp. 76-81.

20. Shyrocjkyj, K. (1998) Bursacjkyj zhargon ukrajinsjkoji movy na Podilju [Seminarist slang of the Ukrainian language at Podol]. Zbirnyk Kharkivsjkogho istoryko-filologhichnogho tovarystva. Nova serija, Vol. 6, pp. 175-179.

Размещено на Allbest.ru

...