Притулок в Україні: питання термінологічної визначеності та змістовної наповненості
Характеристика полісемічності та багатоаспектності терміно-поняття "притулок в Україні". Аналіз мовних одиниць із погляду їх змістовно-смислового значення в мікроконтексті чи в тексті загалом. Використання правил і прийомів тлумачення юридичних текстів.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 26.06.2023 |
Размер файла | 23,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ
Притулок в Україні: питання термінологічної визначеності та змістовної наповненості
Лілія Сердюк
кандидат юридичних наук, доцент
м. Дніпро, Україна
Анотація
Предметом наукового аналізу стали чинні міжнародні договори, ратифіковані українським парламентом, і закони України, а також проєкти законодавчих актів, у яких вживаються терміни «притулок» і «притулок в Україні». На основі цього зроблено висновок про полісемічнічність та багатоаспектність терміно-поняття «притулок в Україні».
Ключові слова: притулок, інститут притулку, право притулку, територіальний притулок, притулок в Україні, біженець, особа, що потребує додаткового захисту.
Abstract
Liliya Serdiuk. Asylum in Ukraine: the issue of terminological certainty and meaningful content. Current international treaties ratified by the Ukrainian Parliament and laws of Ukraine, as well as draft legislative acts that use the terms «asylum» and «asylum in Ukraine» became the subject of scientific analysis. Based on this, a conclusion was made about the polysemic and multifaceted nature of the term «asylum in Ukraine». Among its values, the author singled out the following: притулок смисловий юридичний текст
Asylum as a legal institution, the norms of which determine the grounds, conditions and procedure for granting international protection on the territory of the state, as well as the circle of potential participants in legal relations within which the subjective right of foreigners and stateless persons to receive such protection in Ukraine is realized;
Asylum as an opportunity guaranteed by the Constitution of Ukraine for foreigners and stateless persons to apply to the Ukrainian state for protection on its territory in order to avoid persecution in the state of their origin; as well as the authority of the President of Ukraine to grant them asylum (the right of asylum);
Asylum as a protection provided by Ukraine on its territory to foreigners and stateless persons from the application of the jurisdiction of the state of their origin;
Asylum as a special form of protection granted by the President of Ukraine to foreigners and stateless persons taking into account the national interests of Ukraine on the basis of generally recognized principles and norms of international law in accordance with the Constitution of Ukraine;
Asylum in Ukraine is a special political and legal status of a natural person (a foreigner or a stateless person) who is legally present on the territory of Ukraine, characterized by the complete absence or minimization of real threats to his life and health, as a result of which such a person feels protected, i.e. safe. In this sense, asylum in Ukraine must be considered as a legal state, that is, a complex legal fact characterized by relative stability and a long period of existence, during which it can repeatedly (in combination with other facts) cause the onset of legal consequences.
Keywords: asylum, institution of asylum, right of asylum, territorial asylum, asylum in Ukraine, refugee, person in need of additional protection.
Постановка проблеми
Важливим завданням науки конституційного права є уточнення її термінологічного ряду та понятійно-категоріального апарату. Однією зі складових цього ряду є терміно-поняття «притулок в Україні», розкриття змісту якого дозволить отримати найбільш повне уявлення про досліджуване явище державно- правової дійсності.
Аналіз публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми
Питання термінологічної визначеності та змістовної наповненості поняття притулок безвідносно до конкретної держави та по відношенню до визначеної територіальної організації публічної влади, наділеної суверенітетом, є традиційним предметом дослідження доктрин міжнародного та конституційного права. Воно знайшло своє відображення у численних наукових працях і навчальних виданнях, присвячених правовому статусу людини і громадянина. Водночас на особливу увагу в контексті теми цього дослідження заслуговують не доктринальні, а нормативні джерела права, зокрема, чинні міжнародні договори, ратифіковані українським парламентом, і закони України, а також проєкти законодавчих актів, у яких вживаються терміни «притулок» і «притулок в Україні» та розкривається їх зміст.
Метою цієї статті є з'ясування смислового навантаження та змістовного наповнення терміно-поняття «притулок в Україні». Досягнення визначеної дослідницької мети зумовило необхідність використання такого теоретичного інструментарію:
семантичничного методу пізнання, що ґрунтується на аналізі мовних одиниць із погляду їх змістовно-смислового значення в мікроконтексті чи в тексті загалом. У межах цього дослідження такою одиницею виступають слово «притулок» та словосполучення «притулок в Україні»;
формально-логічних методів аналізу та синтезу, що уможливлюють виокремлення суттєвих ознак досліджуваного поняття та розкриття його змісту відповідно;
герменевтичного та спеціально-юридичного методів пізнання, що ґрунтуються на використанні правил і прийомів тлумачення юридичних текстів, у яких уживано слово «притулок», а також інші юридичні терміни, що знаходяться із ним у граматичному та логічному взаємозв'язках.
Виклад основного матеріалу
Принагідно відзначити, що термін «притулок» походить від латинського слова «asylum», і означає «недоторканне місце». Вищенаведене трактування цього слова свідчить про те, що притулок як соціальне явище має територіальний і просторовий виміри. Таке недоторканне місце існує у певний час і має відповідні територіальні межі.
На підтвердження цієї тези звернемося до актуальної інформаційно-довідкової літератури, зокрема, «Великого тлумачного словника сучасної української мови», укладачем і головним редактором якого є В. Бусел. У згаданому джерелі термін «притулок» тлумачиться в таких значеннях:
Місце, де можна перебути якийсь час, відпочити; місце, де можна сховатися або сховати когось від кого-, чого-небудь; захисток, укриття; місце, де хто-небудь може постійно жити, де йому забезпечено догляд і т. ін.; житло, оселя; місце розради, втіхи для кого-небудь;
Право на проживання, що надається якою-небудь державою іноземним громадянам, які зазнають переслідувань у себе на Батьківщині;
Заклад для утримання та виховання сиріт і безпритульних дітей; заклад для утримання немічних або старих людей, переважно одинаків [11, с. 954].
У контексті порушеного питання, яке намагатиметься розв'язати автор, з-поміж трьох вищенаведених значень терміна «притулок» заслуговує на увагу лише друге, адже саме в ньому відображено юридичний аспект досліджуваного соціально-правового явища.
У «Юридичній енциклопедії» наведено два трактування цього слова, причому обидва з погляду саме правничої науки. Зокрема, юридичний термін «притулок» уживається в таких значеннях:
Інститут міжнародного і внутрішньодержавного (національного) права, за змістом якого фізична особа (іноземний громадянин або особа без громадянства) набуває можливості легально і на невизначений строк перебувати на території держави, яка гарантує їй безпеку і забезпеченість основними правами та свободами, з метою уникнути переслідування в іншій країні за політичні чи релігійні переконання, зайняття науковою діяльністю або з подібних причин.
Право фізичних осіб звертатися до іншої держави за наданням можливості в'їзду та проживання з метою уникнути переслідування у своїй країні і користування такою можливістю, а також право держави надавати їм відповідну можливість (право притулку) [12, с. 141].
Аналіз вищенаведених трактувань юридичного терміна «притулок» свідчить про можливість його двохаспектного розуміння залежно від конкретного контексту: в аспекті об'єктивного права (позитивного права або права держави), для якого властива риса системності, притулок (а точніше, право притулку - авт. Л. Сердюк) є інститутом міжнародного та національного права, норми якого визначають підстави, умови та порядок надання міжнародного захисту на території держави, а також коло потенційних учасників правовідносин, у межах яких реалізується суб'єктивне право іноземців та осіб без громадянства на отримання такого захисту в Україні; з погляду юридичного змісту вищезгаданих правовідносин, право притулку є гарантованою Основним Законом держави можливістю іноземців та осіб без громадянства звертатися до Української держави за наданням захисту на її території з метою уникнути переслідування у своїй країні, а також повноваження компетентних державних органів надавати їм відповідну можливість (тобто, право притулку).
Норми цього інституту знайшли своє закріплення як у міжнародних договорах, так і національному законодавстві. Зокрема, у ст. 14 Загальної декларації прав людини закріплені такі нормативні приписи:
«Кожна людина має право шукати притулку від переслідувань в інших країнах і користуватися цим притулком.
Це право не може бути використане в разі переслідування, яке в дійсності ґрунтується на вчиненні неполітичного злочину, або діяння, що суперечить цілям і принципам Організації Об'єднаних Націй» [2].
У Декларації про територіальний притулок, прийнятій резолюцією 2312 (XXII) Генеральної Асамблеї ООН 14 грудня 1967 року, визнано, що «надання державою притулку особам, які мають підстави посилатися на статтю 14 Загальної декларації прав людини, є мирним та гуманним актом і тому не може розглядатися жодною іншою державою як недружній акт; а також рекомендовано, щоб без шкоди для існуючих актів, що стосуються притулку та статусу біженців і апатридів, держави керувалися у своїй практиці щодо територіального притулку такими принципами:
Притулок, що надається будь-якою державою для здійснення свого суверенітету особам, які мають підстави посилатися на статтю 14 Загальної декларації прав людини, включаючи осіб, котрі борються проти колоніалізму, має шануватись усіма іншими державами.
На право шукати притулок і користуватися притулком не може посилатися жодна особа, стосовно якої існують серйозні підстави вважати, що вона скоїла злочин проти миру, військовий злочин або злочин проти людства за змістом тих міжнародних актів, які були вироблені для того, щоб передбачити норми щодо цих злочинів.
Оцінка підстав для надання притулку лежить на державі, що надає цей притулок (Преамбула та ст. 1 Декларації) [4].
У тексті Конвенції про статус біженців від 28.07.1951р. термін «притулок» уживано двічі. У Преамбулі цього документу Високими Договірними Сторонами констатовано: «беручи до уваги, що надання права притулку може покласти на деякі країни надмірний тягар і що задовільне вирішення проблеми, міжнародний масштаб і характер якої визнані Організацією Об'єднаних Націй, не може через це бути досягнуте без міжнародного співробітництва».
Підрозділ b розділу F ст. 1 аналізованого міжнародного договору містить припис, за яким «Положення цієї Конвенції не поширюються на тих осіб, щодо яких є серйозні підстави вважати, що вони вчинили тяжкий злочин неполітичного характеру за межами країни, яка надала їм притулок, і до того, як вони були допущені до цієї країни як біженці» [3].
У Декларації про територіальний притулок 1977 р. констатовано: Комітетом Міністрів Ради Європи, вивчивши існуючий на той час стан із наданням територіального притулку, а також бажаючи підкреслити практику, загальноприйняту в державах-членах Ради Європи щодо територіального притулку, заявляє:
Виконуючи свій гуманний обов'язок, держави-члени Ради Європи знову підтверджують свій намір, як і раніше, дотримуватися, зокрема на основі принципів, викладених у Резолюції 14, ліберального підходу щодо осіб, які шукають притулку на їх території;
Держави-члени Ради Європи, учасники Конвенції про статус біженця 1951 року, знову підтверджують своє право надавати притулок будь-якій особі, яка, маючи цілком обґрунтовані побоювання стати жертвою переслідувань за ознакою раси, віросповідання, громадянства або політичних переконань, відповідає також іншим умовам, що дають право на отримання переваги, передбачених цією Конвенцією, а також будь-якій іншій особі, яке, на їхню думку, відповідає відповідним умовам для отримання притулку з гуманних міркувань;
Держави-члени Ради Європи знову підтверджують, що надання територіального притулку є мирним та гуманним актом і не вважається недружнім актом стосовно будь-якої іншої держави, і має шануватись усіма державами [5].
Термін «притулок» вживається і в законодавчих актах Української держави, що є джерелами галузі конституційного права. Зокрема, ч. 2 ст. 26 Конституції України містить припис, за яким іноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок у порядку, встановленому законом [1].
Незважаючи на нагальну необхідність законодавчої регламентації такого порядку, дотепер відповідний законодавчий акт Верховною Радою України не ухвалено.
Пункт 26 ч. 1 ст. 106 Основного Закону Української держави наділяє Президента України у тому числі і правом прийняття рішення про надання притулку в Україні [1].
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, яких визнано біженцями в Україні або яким надано притулок в Україні, вважаються такими, які постійно проживають на території України з моменту визнання біженцем в Україні або надання притулку в Україні. Постійне проживання на території України біженців підтверджується посвідченням біженця [8].
Відповідно до Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» біженцем визнається особа, яка не є громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань [6].
Особою, яка потребує додаткового захисту, за вказаним законодавчим актом визнається особа, яка не є біженцем відповідно до Конвенції про статус біженців 1951 року і Протоколу щодо статусу біженців 1967 року та цього Закону, але потребує захисту, оскільки така особа змушена була прибути в Україну або залишитися в Україні внаслідок загрози її життю, безпеці чи свободі в країні походження через побоювання застосування щодо неї смертної кари або виконання вироку про смертну кару чи тортур, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання або загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини і не може чи не бажає повернутися до такої країни внаслідок зазначених побоювань [6].
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про громадянство України», що визначає умови прийняття до громадянства України, для осіб, яких визнано біженцями або яким надано притулок в Україні, строк безперервного проживання на законних підставах на території України має становити останні три роки на дату подання заяви про прийняття до громадянства України з моменту визнання біженцем або надання притулку в Україні, а для осіб без громадянства - останні три роки на дату подання такої заяви з моменту в'їзду в Україну або з моменту визнання особою без громадянства [7].
Аналіз змісту норм міжнародного та національного права у їх системному зв'язку дозволяє зробити такі висновки, що мають важливе значення в плані з'ясування смислового навантаження та змістовного наповнення терміно-поняття «притулок в Україні»:
Пошук притулку від переслідувань в інших країнах і користування ним є основоположним правом кожної людини, яка не вчинила злочину проти миру, військового злочину або злочину проти людства за змістом тих міжнародних актів, які були вироблені для того, щоб передбачити норми щодо цих злочинів, або діяння, що суперечить цілям і принципам Організації Об'єднаних Націй;
Хоча надання притулку є суверенним правом кожної держави, яка на законодавчому рівні самостійно визначає підстави і процедури (судова або адміністративна) надання територіального притулку, а також статус осіб, які його отримали, держави-члени Ради Європи не лише на рівні декларації, але й на практиці підтверджують свій намір дотримуватися ліберального підходу стосовно осіб, які шукають притулку на їх території;
Сутність притулку, як випливає зі змісту норм міжнародного права, полягає в наданні захисту особі, яка з високим ступенем вірогідності може стати жертвою переслідувань за ознакою раси, віросповідання, громадянства. або політичних переконань у державі свого походження.
Саме цей сутнісний аспект притулку знайшов своє відображення в проєкті Закону України «Про порядок надання притулку в Україні іноземцям та особам без громадянства» [10]. У згаданому законопроєкті термін «притулок» було запропоновано розуміти як захист, що надається Україною на її території іноземцям та особам без громадянства від застосування юрисдикції держави їх походження за наявності підстав, зазначених у цьому.
Схожий підхід реалізований і в проєкті Закону України «Про надання захисту іноземцям та особам без громадянства» [9]. Термін «притулок» автори законопроєкту тлумачать як особливу форму захисту, що надається Президентом України іноземцям та особам без громадянства з урахуванням національних інтересів України на основі загальновизнаних принципів і норм міжнародного права відповідно до Конституції України і цього Закону [9].
Висновки
Вищевикладене свідчить про те, що терміно-поняття «притулок в Україні» характеризується полісемічністю. З-поміж його значень можна виокремити такі:
Притулок як інститут права, норми якого визначають підстави, умови та порядок надання міжнародного захисту на території держави, а також коло потенційних учасників правовідносин, у межах яких реалізується суб'єктивне право іноземців та осіб без громадянства на отримання такого захисту в Україні;
Притулок як гарантована Конституцією України можливість іноземців та осіб без громадянства звертатися до Української держави за наданням захисту на її території з метою уникнути переслідування у державі свого походження; а також повноваження Президента України надавати їм притулок (право притулку);
Притулок як захист, що надається Україною на її території іноземцям та особам без громадянства від застосування юрисдикції держави їх походження;
Притулок як особлива форма захисту, що надається Президентом України іноземцям та особам без громадянства з урахуванням національних інтересів України на основі загальновизнаних принципів і норм міжнародного права відповідно до Конституції України;
Притулок в Україні - це особливий політико-правовий стан фізичної особи (іноземця чи особи без громадянства), котра на законних підставах перебуває на території України, що характеризується повною відсутністю або ж мінімізацією реальних загроз її життю та здоров'ю, в результаті чого така особа відчуває себе захищеною, тобто такою, що (перебуває) в безпеці. У цьому значенні притулок в Україні необхідно розглядати як юридичний стан, тобто складний юридичний факт, що характеризуються відносною стабільністю та тривалим періодом існування, протягом якого він може неодноразово (в поєднанні з іншими фактами) викликати настання правових наслідків.
Список використаних джерел
1. Конституція України : прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року.
2. Загальна декларація прав людини, прийнята і проголошена резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року.
3. Конвенція про статус біженців від 28.07.1951, ратифікована Законом України від 10.01.2002 № 2942-Ш (2942-14).
4. Декларація про територіальний притулок, прийнята резолюцією 2312 (XXII) Генеральної Асамблеї ООН 14.12.1967.
5. Декларація про територіальний притулок, прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 01.01.1977.
6. Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту : Закону України від 08.07.2011.
7. Про громадянство : Закон України від 18.01.2001.
8. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства : Закон України від 22.09.2011.
9. Проект Закону України «Про надання захисту іноземцям та особам без громадянства».
10. Проект Закону України «Про порядок надання притулку в Україні іноземцям та особам без громадянства».
11. Бусел В. Т. Притулок. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. Київ : Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. 954 c.
12. Шаповал В.М. Притулок // Юридична енциклопедія. Київ : «Укр. енцикл.», 1998. Т. 5. С. 141.
References
1. Konstytutsiya Ukrayiny [Constitution of Ukraine] : pryynyata na p'yatiy sesiyi Verkhovnoyi Rady Ukrayiny 28 chervnya 1996 roku.
2. Zahal'na deklaratsiya prav lyudyny [Universal Declaration of Human Rights], pryynyata i proholoshena rezolyutsiyeyu 217 A (III) Heneral'noyi Asambleyi OON vid 10 hrudnya 1948 roku.
3. Konventsiya pro status bizhentsiv vid 28.07.1951 [Convention on the Status of Refugees of July 28, 1951], ratyfikovana Zakonom Ukrayiny vid 10.01.2002 № 2942-III (2942-14).
4. Deklaratsiya pro terytorial'nyy prytulok [Declaration on territorial asylum], pryynyata rezolyutsiyeyu 2312 (XXII) Heneral'noyi Asambleyi OON 14.12.19б7.
5. Deklaratsiya pro terytorial'nyy prytulok [Declaration on territorial asylum], pryynyata Komitetom Ministriv Rady Yevropy 01.01.1977.
6. Pro bizhentsiv ta osib, yaki potrebuyut' dodatkovoho abo tymchasovoho zakhystu [On refugees and persons in need of additional or temporary protection] : Zakonu Ukrayiny vid 08.07.2011.
7. Pro hromadyanstvo [On citizenship] : Zakon Ukrayiny vid 18.01.2001.
8. Pro pravovyy status inozemtsiv ta osib bez hromadyanstva [On the legal status of foreigners and stateless persons] : Zakon Ukrayiny vid 22.09.2011.
9. Proekt Zakonu Ukrayiny «Pro nadannya zakhystu inozemtsyam ta osobam bez hromadyanstva» [Draft Law of Ukraine "On providing protection to foreigners and stateless persons"].
10. Proekt Zakonu Ukrayiny «Pro poryadok nadannya prytulku v Ukrayini inozemtsyam ta osobam bez hromadyanstva» [Draft Law of Ukraine "On the procedure for granting asylum in Ukraine to foreigners and stateless persons"].
11. Busel, V. T. (2005) Prytulok [Asylum] / Velykyy tlumachnyy slovnyk suchasnoyi ukrayins'koyi movy (z dod. i dopov.) / uklad. i holov. red. V. T. Busel. Kyiv : Irpin' : VTF «Perun», 954 p. [in Ukr.].
12. Shapoval, V. M. (1998) Prytulok [Asylum] // Yurydychna entsyklopediya. Kyiv : «Ukr. entsykl.», Vol. 5, p. 141. [in Ukr.].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Особливості юридичної терміно-системи англійської мови. Розвиток юридичної лінгвістики в Україні. Шляхи передачі англійських юридичних термінів на українську мову. Порядок та прийоми перекладу складних юридичних термінів та термінів-словосполучень.
курсовая работа [42,2 K], добавлен 24.12.2007Аналіз фахових та фонових знань, необхідних перекладачу для роботи з текстами економічного характеру. Способи перекладу лексичних одиниць в економічному тексті. Використання граматичного часу при перекладі. Розмежування між активним та пасивним станами.
дипломная работа [142,1 K], добавлен 22.07.2011Визначення та характеристика прецизійної і термінологічної лексики, як провідної особливості науково-публіцистичних текстів. Ознайомлення зі способами перекладу термінів у науково-публіцистичних текстах. Аналіз сутності науково-популярного викладу.
курсовая работа [82,8 K], добавлен 20.03.2019Загальна характеристика ідіом, їх місце в сучасній системі фразеологічних одиниць мови. Особливості, види, типи, форми, методи та практичні аспекти перекладу художнього тексту. Аналіз перекладу мовних конструкцій та ідіоматичних одиниць в художніх творах.
дипломная работа [137,2 K], добавлен 13.09.2010Аналіз відмінностей англо- і україномовного політичних дискурсів, зумовлених впливом екстралінгвістичних чинників. Особливості передачі лінгвокультурологічно-маркованих мовних одиниць у тексті трансляції. Відтворення ідіостилю мовця під час перекладу.
курсовая работа [96,1 K], добавлен 09.04.2011Територіальні відмінності мовних одиниць, поняття літературної мови та діалекту. Класифікація, розвиток та становлення німецьких діалектів, вплив інших мов на розвиток мови. Фонетичні, лексико-семантичні та граматичні особливості німецьких діалектів.
курсовая работа [536,2 K], добавлен 21.11.2010Поняття про ідіоми в сучасному мовознавстві. Місце ідіом в системі фразеологічних одиниць мови. Аналіз структурно-семантичних особливостей та стилістичної функції ідіоматичних одиниць в художньому тексті. Практичні аспекти перекладу художніх творів.
дипломная работа [168,3 K], добавлен 08.07.2016Особливості мовної картини фантастичних світів авторів. Використання оказіональних одиниць квазіспеціальної лексики. Вживання та формування термінологічних новоутворень у художньому тексті. Використання нетипові для англійської мови збіги голосних.
статья [21,7 K], добавлен 18.08.2017Поняття і типологія значення слова. Сутність і види омонімії та полісемії. Поняття "публіцистичний стиль" та його складових. Різноманіття лексико-семантичних варіантів в англійській мові, їх типологізація. Дослідження залежності значення від дистрибуції.
курсовая работа [86,4 K], добавлен 11.01.2011Фразеологія як лінгвістична дисципліна. Поняття, класифікація та внутрішня форма фразеологічних одиниць. Види перекладів фразеологізмів. Національно-культурна специфіка у фразеології і перекладі. Класифікація прийомів перекладу фразеологічних одиниць.
дипломная работа [58,3 K], добавлен 17.05.2013Поняття та функції термінологічної лексики. Історія становлення і розвитку українського, англійського юридичного термінознавства. Тремінологічні словосполучення в мові юридичної терміносистеми. Види юридичних термінів за словобудовою в українській мові.
дипломная работа [158,3 K], добавлен 12.09.2010Стилі мовлення як сфера функціонування спеціальної лексики. Співвідношення мовних стилів та дискурсу, властивості текстів юридичного типу. Загальний перекладацький підхід до перекладу ділової та юридичної документації. Практичний аналіз перекладу.
дипломная работа [76,8 K], добавлен 30.11.2015Дистрибуція. Дистрибутивний аналіз як методика дослідження мови на основі оточення (дистрибуції, розподілу) окремих одиниць у тексті. Методика безпосередніх складників. Трансформаційний аналіз, його використання в теорії і практиці машинного перекладу.
реферат [17,7 K], добавлен 15.08.2008Когезія як засіб вираження зв’язків між складовими частинами літературного твору. Поняття синонімії. Дискурсивно-когезійний аналіз текстів, характеристика творчості О. Генрі з точки зору використання когезії. Практичний аналіз використання синонімів.
курсовая работа [44,4 K], добавлен 19.02.2013Аналіз прописних теоретичних моделей перекладу, що пояснюють сутність перекладацького процесу. Суть співвіднесеності мовних одиниць із певними предметами і явищами реальної дійсності. Використання трансформаційної та ситуативно-денотативної теорій.
статья [23,3 K], добавлен 19.09.2017Класифікації фразеологічних одиниць німецької мови. Особливості значення й переосмислення слів з рослинним компонентом у складі фразеологічних одиниць. Аналіз фразеологічних одиниць із рослинним компонентом Baum із семантичної й структурної точок зору.
курсовая работа [54,0 K], добавлен 29.07.2015Компонентний аналіз як система прийомів розщеплення та синтезу значення слова на складові компоненти (семи), його використання в лексикографії та комп'ютерному перекладі. Методи соціолінгвістики як синтез лінгвістичних і соціологічних процедур.
реферат [18,0 K], добавлен 15.08.2008Аналіз механізму утворення фразеологічного значення, семантичної структури та семантичних властивостей фразеологічних одиниць. Визначення здатності дієслова керувати числом актантів. Розгляд особливостей одновалентних вербальних фразеологічних одиниць.
статья [23,2 K], добавлен 31.08.2017Визначення поняття синтаксичної трансформації як особливого виду міжмовного перетворення та невід’ємної частини процесу перекладу. Характеристика основних типів синтаксичних трансформацій та аналіз їх використання під час перекладу різних текстів.
статья [24,1 K], добавлен 24.11.2017Артикль як засіб вираження визначеності та невизначеності в англійській мові. Порівняльна типологія вираження визначеності/невизначеності в англійській та українській мовах: вказівні та неозначені займенники, прикметники із значенням визначеності.
курсовая работа [51,4 K], добавлен 09.01.2011