Робота з європейськими медіа-продуктами під час аналізу дериваційних процесів номінативу "Коронавірусна хвороба"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Робота з європейськими медіа-продуктами під час аналізу дериваційних процесів номінативу "Коронавірусна хвороба"

Руслана Падалка

кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та літератератури ДВНЗ "Донбаський державний педагогічний університет" м. Слов'янськ, Україна

Олена Колган

кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та літератератури ДВНЗ "Донбаський державний педагогічний університет" м. Слов'янськ, Україна

Тетяна Колган

кандидат педагогічних наук,

декан факультету підвищення кваліфікації педагогічних кадрів Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти м. Краматорськ, Україна

Олена Ратушна

учитель німецької мови Слов'янський педагогічний ліцей м. Слов'янськ, Україна



Анотація

Інформаційно-цифрова компетентність передбачає критичне застосування медіа-технологій для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією, зокрема й під час опрацювання лексики іноземної мови через Інтернет-видання. Формування навичок медіаграмотності формує компетентність поступового створення медіа текстів, інформаційно-цифрової компетентності, яка передбачає критичне застосування комп'ютерних технологій для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією, зокрема під час аналізу дериваційних процесів у неологізмі "коронавірус". Проблемою є відсутність можливості для творчості й підбору якісних джерел інформації для аналізу. Окрім того, передбачити, чи закріпляться нові лексичні одиниці в мові, чи скоро вийдуть із ужитку, доки неможливо, бо досліджуваний період коронакризи наразі триває. Як наслідок, маємо дійти висновку, що словоскладання є поширеним способом утворення неологізмів слова "коронавірусна хвороба" в німецькій мові ЗМІ цього періоду, багато композитів утворюються за аналогією, мають регулярно повторюване словотвірне значення, яке легко виводиться зі значення компонентів, тому такі композити зазвичай не фіксують словники.

Ключові слова: коронавірус; неологізми; лексеми; референти; німецька мова; словотвірний ланцюг. неологізм німецький словотвірний



WORKING WITH EUROPEAN MEDIA PRODUCTS IN THE ANALYSIS OF DERIVATIONAL PROCESSES OF NOMINATIVE FOR "CORONAVIRUS DISEASE"

Ruslana Padalka

Candidate of Philological Sciences, Associate Professor Department of Ukrainian Language and Literature State Higher Educational Institution "Donbas State Pedagogical University

Sloviansk, Ukraine

Olena Kolhan

Candidate of Philological Sciences, Associate Professor Department of Ukrainian Language and Literature State Higher Educational Institution "Donbas State Pedagogical University

Sloviansk, Ukraine

Tetiana Kolhan

Candidate of Pedagogical Sciences, Dean of the Faculty of Professional Development of Pedagogical Personnel

Donetsk Regional Institute of Postgraduate Pedagogical Education

Kramatorsk, Ukraine

Olena Ratushna teacher of German language Sloviansk's pedagogical licey Sloviansk, Ukraine

Abstract

The development of science, technology, culture, various fields of knowledge and practical activities of members of society leads to the emergence of new lexical units to denote special concepts. Therefore, communication in any field of human activity involves the widespread use of new vocabulary. On the other hand, innovations are actively entering the general language use, turn popular and, as a result, become an integral part of the lexical system of a particular language. We consider the prospect of further scientific research in the study of strategies of speech exposure in the media during corona crisis.

Both processes require a detailed analysis, which is reflected in the works of domestic and foreign linguists. To identify the features of the processes of language development in a certain period in the article we consider it appropriate to have a broad understanding of the concept of neologism, which includes new lexical units, new meanings, renamings and occasionalisms. In addition, it is impossible to predict whether new lexical units will be fixed in the language or whether they will soon become obsolete, as the period of corona crisis we are studying is currently underway. The replenishment of the lexical-semantic system took place with the help of different types of morphological word formation such as word formation, affixation, reduction; on the basis of semantic changes, as a result of which some words acquire new meanings or begin to be used mainly in their terminological meaning; and borrowings mainly from English.

The formation of media literacy skills forms the competence of the gradual creation of media texts, information and digital competence, which involves the critical use of computer technologies for the creation, search, processing, and exchange of information, in particular, in the analysis of derivational processes in such a neologism as "coronavirus". The problem is a frequent lack of opportunities for creativity and the selection of quality sources of information for analysis. The neologism "coronavirus disease" was originated in the German language at a certain period of time. The composites and derivatives, formed by an internal or borrowed way of word formation, is meant. A neologism is a lexical unit with the help of which a new phenomenon or new circumstances are named for the first time. The study showed that thanks to the constant new lexemes on the pages of German media, the vocabulary of the language is replenished with a large number of neologisms.

Key words: coronavirus; new lexical units; referents; German language; term; word-forming chain.



Постановка проблеми в загальному вигляді. Актуальність дослідження пов'язана з процесом появи неосемем у медіа-продуктах, зокрема неологізму "коронаірус" у німецьких Інтернет-виданнях, що виражає пристосування мови до повсякденного життя та є необхідним для подальшого функціонування її як засобу спілкування та взаєморозуміння між людьми. Формування навичок медіаграмотності має стати складником освітнього процесу, що уможливить на практиці застосовувати вміння аналізувати медіа за різними критеріями. Це сформує вміння поступового створення медіатекстів. інформаційно -цифрової компетентності, яка передбачає критичне застосування комп'ютерних технологій для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією, у публічному просторі та приватному спілкуванні. Нові речі та явища повсякденного життя повинні бути названі, нові думки повинні мати свою лінгвістичну версію; нові терміни потрібні внаслідок розвитку науки" (Fleischer & Barz, 1995; Teubert, 1998).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Німецька мова, як і багато інших мов, відчуває надмірний ріст неологізмів медичної термінології. Перед сучасними лінгвістами постало питання: які масмедіа впливає на процеси словотворення неологізмів. Медіаосвіта - "частина освітнього процесу, спрямована на формування в суспільстві медіакультури, підготовку особистості до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою масмедіа, включаючи як традиційні (друковані видання, радіо, кіно, телебачення), так і новітні (комп'ютерно опосередковане спілкування, інтернет, мобільна телефонія) медіа з урахуванням розвитку інформаційно-комунікаційних технологій" (Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (нова редакція), 2016). Л.Ф. Рись, Л.А. Пасик у статті "Неологізми німецької мови під час коронакризи" зазначили, що "уведення карантинних заходів сприяло зростанню ролі цифрових технологій, адже приватне і професійне спілкування було переведено у віртуальний формат" (Рись, Пасик, 2015).

Як зазначив W. Fleischer (1995), "Лінгвістичне подолання постійного мінливого навколишнього світу людини вимагає безперервного розвитку лексики. Оновлення мовного складу будь-якої мови є безперервним процесом, який пов'язаний зі змінами, що відбуваються в різних галузях людської діяльності: у політиці, культурі, науці, медицині, економіці та повсякденному житті. Термін "неологізм" досі не має єдиного універсального визначення серед сучасних дослідників. Деякі мовознавці потрактовують його як слова, значення чи сполучення слів, що позначають нову реалію (предмет чи поняття) та наявні в мові недовгий час, інші визначають їх як слова, що досі не ввійшли в узус" (Fleischer, 1995, с. 244). Дослідниця BuЯmann пояснила термін "неологізм" так: "Неологізм - це новоутворене лінгвістичне висловлювання (слово чи зворот), яке, принаймні, сприймається частиною мовної спільноти як відоме для позначення нових понять, наприклад, у політиці, культурі та науці" (BuЯmann, с. 520).

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Підкреслимо, що неосемеми як категорія слів обмежені в часі: неологізми власне в мові функціонують лише в певний період. Потім ці новоутворення чи входять до загального словникового складу мови й припиняють бути неологізмами, чи поступово витісняються синонімами. Отже, метою нашого дослідження є організація роботи з німецькими медіавиданнями під час опрацювання дериваційних процесів у неосемемах періоду коронавірусної пандемії. Основне завдання статті - зробити короткий огляд деривативних процесів номінативу "коронавірусна хвороба", зокрема композитних процесів під час словотворенння.

Результати дослідження. Найбільш активним процесом виникнення нових слів є утворення слів за наявними словотвірними моделями німецької мови. Серед новоутворених лексем періоду коронавірусної кризи багато лексичних одиниць, утворених від назви самого вірусу Corona, Coronavirus та назви захворювання Covid-19. У масмедіа трапляється багато складних слів, які позначають поняття, пов'язані з процесом перебігу пандемії:

Forscher um Ifo-Prдsident Clemens Fuest und Martin Lohse, Prдsident der Gesellschaft Deutscher Naturforscher und Дrzte sprechen sich am 2. April fьr eine schrittweise Lockerung der Beschrдnkungen in der Corona-Krise (суспільна та економічна криза внаслідок швидкого розповсюдження коронавірусної хвороби party)(aus Journalismus von links, 2021).

Der Wirtschaftsminister empfiehlt Gutscheine als Weihnachtsgeschenke. Sechs von zehn Deutschen fanden die Corona-MaЯnahmen (заходи щодо коронавірусу) bisher zu lasch (Bayerischer Rundfunk, 2020-2021).

Eine in der Landeshauptstadt durchgefьhrte Corona-Studie (дослідження коронавірусної хвороби) kommt zu dem Schluss, dass von Kindergдrten und Schulen keine erhцhte Infektionsgefahr ausgeht (Sьddeutsche Zeitung, 2020-2021).

So steht es im tдglich aktualisierten Covid-19-Dashboard (приладова панель, де щодня фіксується кількість хворих та померлих від ковіду) des Robert KochInstituts (RKI) (2021).

Flдchige Verteilung des Virus, steigende Dunkelziffer, mehr Schwerkranke und Tote. Deutschlands neue Corona-Welle (хвиля коронавірусної хвороби) ist da (Zeit Online, 2020-2021).

Und aktuell zeigt sich zum zweiten Mal seit Beginn der Corona-Pandemie (пандемія з приводу коронавірусної хвороби), dass Дltere und damit besonders gefдhrdete Menschen in einer Situation mit derart steigenden Fallzahlen nicht mehr gut geschьtzt werden kцnnen (Frankfurter Allgemeine).

Nachbarlдndern steigt die Zahl Infizierter und schwerkranker Covid- Patientinnen (пацієнти хворі на коронавірус) und Patienten deutlich (Sьdwestrundfunk, 2021).

Ein weiterer besorgniserregender Faktor ist die Testpositivrate, also der Anteil der durchgefьhrten Corona-Tests (тести на наявність вірусу Корони) mit positivem Ergebnis (Robert Koch Institut, 2021).

Niedergelassene Дrztinnen und Дrzte wenden sich gegen selbst durchgefьhrte Corona-Schnelltests (швидкотести на наявність вірусу Корони) und warnen vor Gefahren (Robert Koch Institut, 2021).

"Derzeit stirbt alle 20 Minuten ein Mensch in Sachsen an einer Covid-19- Infektion (інфекція ковід-19)", sagte er (Bayerischer Rundfunk, 2021).

Die Corona-Infektionszahlen (кількість інфікованих на вірус) in den Kindertagesstдtten gehen laut Bundesfamilienministerin Franziska Giffey zurьck (Zeit Online, 2020-2021).

Die Ministerin дuЯerte sich nach einer Sitzung des Corona-Kita-Rats (Рада групи подовженого дня з питань коронавірусної хвороби), an dem regelmдЯig auch Vertreter von Beschдftigten sowie von Eltern und Gewerkschaften teilnehmen. Dabei ging es auch um die Auswertung einer aktuellen Studie zu den Infektionsrisiken (Bayerischer Rundfunk, 2021).

Hintergrund ist die wachsende Zahl an Corona-Neuinfektionen (очікування на нове інфікування вірусом) und die steigende Zahl an Toten gerade in Pflege-und Altenheimen (Zeit Online, 2020-2021).

Sie werden als Erste informiert, wenn ein Labor einen Corona-Fall (випадок зараження вірусом) bestдtigt (Deutsches Дrzteblatt, 2021).

In der Tьrkei gibt es bisher offiziell 2.433 Corona-Infizierte (інфіковані на вірус), 59 Menschen sind an den Folgen der Lungenkrankheit Covid-19 gestorben (Zeit Online, 2020-2021).

Hierbei wurden insgesamt 154 Corona-positive Personen (особи, які є позитивними на хворобу коронавірус) im Durchschnittsalter von 70 Jahren obduziert (Robert Koch Institut, 2021).

Der Pflegebeauftragte der Bundesregierung hat vor zu harten Corona-Auflagen (зобов'язання під час коронавірусної кризи) in Senioren- und Pflegeheimen gewarnt [18].

Nach schweren Corona-Ausbrьchen (спалах вірусу Корони) waren Pflegeheime im Frьhjahr stark abgeschottet worden (Zeit Online, 2020-2021).

"Es wird nun zu einer Corona-Notbremse (екстрене гальмування "Корони") kommen, weil eine dauerhaft durchhaltbare Strategie noch fehlt ", sagte Lindner der Deutschen Presse-Agentur in Berlin (Bayerischer Rundfunk, 2021).

Nach Recherchen von ZEIT ONLINE haben dabei alle Bundeslдnder derzeit noch ausreichend freie Kapazitдten an Beatmungsplдtzen, sodass Deutschland eine Coronavirus-Katastrophe (катастрофа з приводу коронавірусу) wie in Italien erspart bleiben kцnnte (Zeit Online, 2020-2021).

Die EU sollte ein klares Bekenntnis zur Umsetzung des Green Deal der EU abgeben und ihn mit den Corona-Konjunkturpaketen (пакети антикризових заходів, пов'язані з коронавірусною хворобою) verknьpfen (Bayerischer Rundfunk, 2021).

Саме 27 грудня в Німеччині розпочалася кампанія з вакцинації проти коронавірусу. Виникла потреба в позначенні деяких термінів.

Die Corona-Impfungen (щеплення від коронавірусної хвороби) sind gestartet. Viele Menschen fragen sich, wann sie an der Reihe sind (Robert Koch Institut, 2021).

Die Bundeskanzlerin geht davon aus, dass der Corona-Impfstoff (вакцина проти коронавірусної хвороби), der in Europa bald verfьgbar sein wird, sicher ist (Zeit Online, 2020-2021).

Der Corona-Impfterminrechner (калькулятор для розрахунку терміну щеплення від вірусу) des Startups Omni Calculator ermittelt einen frьhestmцglichen und einen spдtesten Impftermin - basierend auf Angaben des Nutzers zu Alter, Beruf, Lebenssituation und Gesundheitszustand (Bayerischer Rundfunk, 2021).

Angesichts der immer noch hohen Infektions- und Todeszahlen bleiben die Corona-Einschrдnkungen (обмеження через коронавірус) in Deutschland bis zum 10. Januar in Kraft (Zeit Online, 2020-2021).

У Німеччині було створено додаток, що має відстежувати контакти людей і допомагати протидіяти поширенню коронавірусу. Так само, президент німецького Інституту Роберта Коха (ІРК) Лотар Вілер (Lothar Wieler) заявив, що новий додаток має запобігти можливому зростанню кількості інфікованих. На його думку, саме відстеження інфекційних ланцюгів є однією з головних причин, чому Німеччина відносно добре проходить через епідемію. Можливо, саме це обумовило призупинення творення нових композитних неологізмів.

Mit der App kцnnen Menschen anonym und schnell darьber informiert werden, wenn sie sich in der Nдhe eines Infi zierten aufgehalten haben. Je mehr Menschen die Corona-Warn-App nutzen, desto schneller kцnnen in Zukunft Infektionsketten durchbrochen werden (Robert Koch Institut, 2021).

З боку держави було виконано певні дії для підтримки людей щодо грошових виплат, премій, які не підлягали оподаткуванню. Виникла потреба в появі особливої лексики. В окрему групу можна виокремити неологічні композити для позначення цих дій:

Vereinbart wurde im Notlagentarifvertrag fьr die kommunalen Flughдfen indes auch, dass laut Ver.di "noch im Dezember" eine steuer- und sozialversicherungsfreie Corona-Sonderzahlung (особливі виплати через коронавірусну хворобу, які не оподатковуються та не підлягають соціальному страхуванню) erfolgt, die nach Entgeltgruppen gestaffelt bis zu 800 Euro betrдgt (Bayerischer Rundfunk, 2021).

Der Дltestenrat des Bundestags hat einem Medienbericht zufolge fьr Tausende Mitarbeiter von Bundestagsabgeordneten einen steuerfreien Corona-Bonus (неоподаткований бонус під час коронакризи для членів Бундестагу) von bis zu 600 Euro beschlossen (Zeit Online, 2020-2021).

Nach geltendem Recht sind zwischen dem 1. Mдrz und dem 31. Dezember 2020 gezahlte Corona-Prдmien (премії в період позначеного часу, пов'язані з коронавірусом, не обтяжуються податком) bis zur Hцhe von 1.500 Euro steuerfrei (Zeit Online, 2020-2021).

Laut Staatsanwaltschaft sollen mehrere Beschuldigte rumдnischer

Staatsangehцrigkeit seit April 2020 Corona-Hilfen (допомога під час коронавірусу) von der Bezirksregierung Dьsseldorf bezogen haben (Bayerischer Rundfunk, 2021).

Letztere kцnnen Menschen zudem individuell informieren, beispielsweise mit einer interaktiven Corona-Karte (карта, що ілюструє стан поширення коронавірусної хвороби) (Bayerischer Rundfunk, 2021).

Inzwischen allerdings sind Corona-Mutanten (мутанти коронавірусної хвороби) bekannt, die nicht nur Wissenschaftlern Sorge bereiten, da sie sich anders verhalten als die "ursprьnglichen" Varianten des SARS-CoV-2-Virus (Bayerischer Rundfunk, 2021).

Wie gefдhrlich die Corona-Mutationen (мутації коронавірусу) im Hinblick auf die Wirksamkeit der Impfstoffe werden kцnnen, wird derzeit noch erforscht (Bayerischer Rundfunk, 2021).

Іншою вимогою часу стало дотримання правил гігієни та носіння маски. Сама маска отримала значну кількість найменувань, що позначають її як засіб захисту:

Inzwischen gilt als gesichert, dass sich die meisten Menschen ьber die Luft mit Covid-19 anstecken. Dagegen schьtzt eine Mund-Nasen-Bedeckung (звичайна тканинна маска), auch Mund-Nasen-Schutz (звичайна медична маска), Gesichtsmaske (звичайна медична маска) oder einfach Maske genannt (Tagesschau, 2021).

Die Maskenpflicht (обов'язкове носіння маски) ist unser wirkungsvollstes Mittel gegen Corona im цffentlichen Verkehr (Tagesschau, 2021).

До коронакризи Maskenpflicht означав би для німців носіння маски як обов'язкового атрибуту карнавалу, а сьогодні - обов'язковий засіб запобігти інфікування.

Hinzu kommt, dass China wegen Corona mittlerweile einen Ausfuhrstopp auf Hygieneartikel erlassen hat, zu denen auch Mundschutzmasken (захисна маска) zдhlen (Tagesschau, 2021).

Bei uns regiert da eher der Befehlston, was man schon am imperativen Akronym AHA sieht: AHA fьr "Abstand halten, Hygiene beachten, Alltagsmaske (маска, зроблена з тканини) tragen" (Bayerischer Rundfunk, 2021).

Zudem kцnnen die "Killer-Masken" (маски-вбивці) schдdliche Substanzen enthalten (Bayerischer Rundfunk, 2021).

Das bayerische Landesamt fьr Gesundheit und Lebensmittelsicherheit (LGL) stuft die Klarsichtmasken (прозора захисна маска для прикриття рота та носа) als "Mund-Nasen-Bedeckung" (MNB) ein, nach der Definition der InfektionsschutzmaЯnahmenverordnung im Freistaat (Deutsches Дrzteblatt, 2021).

Eine waschbare Community-Maske (маска, зроблена з тканини) dann am besten sofort bei mindestens 60 Grad waschen oder bis dahin luftdicht verschlossen aufbewahren. Aber nicht lange, sonst droht Schimmel (Deutsches Дrzteblatt, 2021).

Gekaufte MuNaSchu's (скорочено від Mund-Nasen-Schutz) fand ich nicht originell genug, auЯerdem wollte ich nachhaltig herangehen, und Stoffe verwenden, die ich nicht mehr brauchte, bzw. die von ausgedienten Shirts oder Hemden/Blusen stammen (Bayerischer Rundfunk, 2021).

Із "входом" коронавірусу в суспільство змінилося все: саме суспільство, умови праці та навчання, правила спілкування між людьми. Рекомендації щодо дотримання фізичної дистанції з метою запобігання поширення вірусу, внесли в мовний простір кількість композитів:

Die Coronavirus-Pandemie ist nicht vorbei. Schьtzen kцnnen wir uns mit der AHA-Formel (AHA - абревіатура від Abstand + Hygiene + Alltagsmaske, формула дотримання дистанції, гігієни та носіння маски) : Abstand wahren, auf Hygiene achten und - da, wo es eng wird - eine Alltagsmaske tragen (Bayerischer Rundfunk, 2021).

Mit dem Ende des Sommers 2020 wurde die AHA-Regel (правило дотримання дистанції, гігієни та носіння маски) auЯerdem um eine neue ergдnzt - die L-Regel (правило провітрювання під час перебування тривалого часу в закритому приміщенні). L steht hierbei fьr "Lьften", was sehr wichtig ist, seit wir uns wieder mehr in geschlossenen Rдumen aufhalten (Sьddeutsche Zeitung, 2021).

Карантинні заходи в Німеччині сприяли зростанню ролі цифрових технологій, бо приватне й професійне спілкування було переведено у віртуальний формат. З'явилися нові форми роботи й навчання: Distanzarbeit, Distanzunterricht, Digitallehre, Digitalsemester, On lineklausur; вираження протесту: Onlinedemo, Onlinedemonstration. З'явилася доволі значна кількість нових понять, пов'язаних із застосуванням цифрових технологій, що містять означення digital та virtuell:

Zuvor hatte die Lebensmittelzeitung darьber berichtet, dass Aldi Sьd mit Hochdruck daran arbeite, im GroЯteil seiner Filialen in Deutschland eine digitale Einlasskontrolle (електронний облік входу відвідувачів чи клієнтів) einzufьhren (Journalismus von links, 2021). Viele Restaurants, Bars, Kneipen und Cafйs sind aus diesem Grund bereits auf eine digitale Speisekarte (запропоноване під час коронавірусу цифрове меню, доступне в будь -який час в Інтернеті) umgestiegen (Bayerischer Rundfunk, 2021). Wenig ьberraschend setzt sich die digitale Zugangskontrolle (цифровий контроль доступу відвідувачів) bei vielen Lebensmitteleinzelhдndler und insbesondere auch bei Discountern durch (Zeit Online, 2020-2021). Digitaler Immunitдtsausweis (посвідчення імунітету): Eine datenschutzrechtliche Einschдtzung (Zeit Online, 2020-2021).

In Zeiten von Corona darf jeder Hдndler nur eine bestimmte Anzahl an Kunden gleichzeitig in den Laden lassen. Statt auf Personal, das eine Strichliste fьhrt, setzt Conrad Electronic auf einen digitalen Tьrsteher (прилад, який встановлюють на вході до приміщення, установи, лікарні з метою розпізнавання хворих із лихоманкою тощо) (Robert Koch Institut, 2021). Langeweile im Lockdown ist fьr Kinder und Familien ein Riesenthema. Einige Museen sorgen mit virtuellen Fьhrungen und Workshops (віртуальні екскурсії та майстер-класи) fьr Abwechslung. Kann Kunst sogar helfen, den Familienfrieden zu retten? (Bayerischer Rundfunk, 2021).

Словоскладання є поширеним способом утворення слів у німецькій мові, багато композитів утворюються за аналогією, мають регулярно повторюване словотвірне значення, їхнє значення легко виводиться зі значення компонентів, тому такі композити зазвичай не фіксують словники.



Висновки з дослідження і перспективи подальших розвідок у цьому напрямі

Як бачимо, Інтернет-видання уможливлюють відстежити ефективність інтеграції медіаосвітніх елементів у процес вивчення розділів лінгвістики іноземної мови. Тому доходимо висновку, що більшість неологічних лексем утворена в німецькій мові через словоскладання, яке допомагає виразити складні поняття одним словом, значно меншою є кількість дериватів, незначна кількість скорочень. Перспективою подальших наукових розвідок вбачаємо дослідження словотвірного аспекту номінативів "Coronavirus disease" та стратегій мовного впливу в засобах масової інформації під час коронакризи.



Список використаних джерел

1. Устінова, В.О. (2015). Лінгвістичні фактори появи неологізмів у сучасній німецькій мові. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія "Філологія". Одеса. № 15 том 2. С. 154-156.

2. Рись, Л. Ф., Пасик Л.А. Неологізми німецької мови під час коронакризи https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/18676/

3. BuЯmann, H. (1990). Lexikon der Sprachwissenschaft. 2., vцllig neu bearb. Aufl. Stuttgart: Krцner. S. 904.

4. Elsen, H. (2011). Neologismen: Formen und Funktionen neuer Wцrter in verschiedenen Varietдten des Deutschen . 2. ьberarb, Auflage. Tьbingen: Narr. S. 350.

5. Fleischer, W., Barz, I. (1995). Wortbildung der deutschen Sprache [2., durchgelesene und ergдnzte Auflage] / W. Fleischer, I. Barz. - Tьbingen: Max Niemeyer Verlag. - 382 S.

6. Herberg, D., Kinne, M. Neologismen. Heidelberg : Groos, 1998. S. 48.

7. Lewkowskaja, X. A. (1963). Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache / Lewkowskaja X. A. - M.: Vyssaja skola. - 319 S.

8. Schippa, T. (2002). Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. Tьbingen: Niemeyer. S. 306

9. Teubert, W. (1998). Neologie und Korpus. In W. Teubert (Hrsg.), Neologie und Korpus (pp. 129-170), Tьbingen: Gunter Narr.

10. Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (нова редакція). URL:http://ms.detector.media/mediaprosvita/mediaosvita/kontseptsiya_vprovadzhennya _mediaosviti_v_ukraini_nova_redaktsiya/

11. https://www.dwds.de/themenglossar/Corona#glossar-M

12. https://www.duden.de/sprachwissen/sprachratgeber/Wort-des-Jahres-2020- "Coronapandemie".

13. https://www.deutschlandfunk.de/die-nachrichten.1441.de.html

14. Bayerischer Rundfunk. (2020-2021). Rubriken : Coronavirus, Sport, Wissen, Wirtschaft, Kultur. https://www.br.de/nachrichten/corona-virus-alles-wissenswerte,RotC6jB

15. Bayerischer Rundfunk. (2020-2021). Rubriken: Coronavirus, Sport, Wissen, Wirtschaft, Kultur. https://www.br.de/nachrichten/wissen/corona-massnahmen-was-wirkt-und-was-nicht,SKeXhFg

16. Frankfurter Allgemeine. (2020-2021). Rubriken: Wirtschaft, Gesellschaft, Wissen, Reisen. https://www.faz.net/aktuell/

17. Deutsches Дrzteblatt. (2020). Rubriken: Medizin. https://www.aerzteblatt.de/nachrichten/sw/COVID19?s=&p=1&n=1&r=me&page=106

18. Sьddeutsche Zeitung. (2020-2021). Rubriken: Coronavirus, Wirtschaft, Kultur, Gesellschaft. https://www.sueddeutsche.de/panorama/prozess-niedersachen-verden-landgericht- 1.5199645

19. Sьddeutsche Zeitung. (2020-2021). Rubriken: Coronavirus, Wirtschaft, Kultur, Gesellschaft. https://www.sueddeutsche.de/thema/Coronavirus

20. Sьdwestrundfunk. (2020). Rubriken: SWR Aktuell. https://www.swr.de/wissen/corona- name-100.html https://de.wikipedia.org/wiki/COVID-19-Pandemie

21. Tagesschau. (2020-2021). Rubriken: Inland. https://www.tagesschau.de/inland/corona- pandemie-glossar- 101.html

22. Robert Koch Institut. (2020-2021). Rubriken: COVID-19 (Coronavirus SARS-CoV-2) https://www.rki.de/DE/Content/InfAZ/N/Neuartiges_Coronavirus/nCoV.html;jsessionid=DA01BC 380F568C5DDEAEC5ADFC14FF8A.internet122

23. nd.Aktuell - Journalismus von links. (2021). Rubriken: Hauptstadtregion, Politik / Coronakrise. https://www.neues-deutschland.de/artikel/1148282.coronakrise-impfen-fuer-die- rueckkehr-zur-normalitaet.html

24. ZEIT ONLINE. (2020-2021). Rubriken: Wissen, Coronavirus. https://www.zeit.de/thema/ coronavirus

25. REFERENCES

26. Ustinova V. O. (2015). Linhvistychni faktory poiavy neolohizmiv u suchasnii nimetskii movi [Linguistic factors in the emergence of neologisms in modern German]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia "Filolohiia". Odesa. № 15 tom 2, 154-156. [in Ukrainian].

27. Ris' L. F., Pasik L. A. (2020) Neologizmi nimec'koп movi pid chas koronakrizi [German neologisms during corona crisis] [in Ukrainian]. https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/18676/

28. BuЯmann H. (1990). Lexikon der Sprachwissenschaft. 2., vцllig neu bearb. Aufl. Stuttgart: Krцner. S. 904. [auf Deutsch].

29. Elsen H. (2011). Neologismen: Formen und Funktionen neuer Wцrter in verschiedenen Varietдten des Deutschen . 2. ьberarb, Auflage. Tьbingen: Narr. S. 350.

30. Fleischer W., Barz I. (1995). Wortbildung der deutschen Sprache [2., durchgelesene und ergдnzte Auflage] / W. Fleischer, I. Barz. - Tьbingen: Max Niemeyer Verlag. - 382 S. [auf Deutsch].

31. Herberg D., M. Kinne. (1998). Neologismen. Heidelberg : Groos. S. 48.

32. Lewkowskaja X. A. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache / Lewkowskaja X. A. - M.: Vyssaja skola, 1963. - 319 S. [auf Deutsch].

33. Schippa T. (2002). Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. Tьbingen: Niemeyer. S. 306. [auf Deutsch].

34. Teubert W. (1998). Neologie und Korpus. In W. Teubert (Hrsg.), Neologie und Korpus (pp. 129-170), Tьbingen : Gunter Narr. [auf Deutsch].

35. Koncepciya vprovadzhennya mediaosviti v Ukra'mi (nova redakciya). [The concept for the introduction of media education in Ukraine (new edition)] [in Ukrainian].URL:ttp://ms.detector.media/mediaprosvita/mediaosvita/kontseptsiya_vprovadzhennya_ mediaosviti_v_ukraini_nova_redaktsiya/

36. https://www.dwds.de/themenglossar/Corona#glossar-M [auf Deutsch].

37. https://www.duden.de/sprachwissen/sprachratgeber/Wort-des-Jahres-2020- "Coronapandemie". [auf Deutsch].

38. https://www.deutschlandfunk.de/die-nachrichten.1441.de.html [auf Deutsch].

39. Bayerischer Rundfunk. (2020-2021). Rubriken : Coronavirus, Sport, Wissen, Wirtschaft, Kultur. https://www.br.de/nachrichten/corona-virus-alles-wissenswerte, RotC6jB [auf Deutsch].

40. Bayerischer Rundfunk. (2020-2021). Rubriken : Coronavirus, Sport, Wissen, Wirtschaft, Kultur. https://www.br.de/nachrichten/wissen/corona-massnahmen-was-wirkt-und-was- nicht,SKeXhFg [auf Deutsch].

41. Frankfurter Allgemeine. (2020-2021). Rubriken : Wirtschaft, Gesellschaft, Wissen, Reisen. https://www.faz.net/aktuell/ [auf Deutsch].

42. Deutsches Дrzteblatt. (2020). Rubriken : Medizin. https://www.aerzteblatt.de/nachrichten/sw/COVID19?s=&p=1&n=1&r=me&page=106 [auf Deutsch].

43. Sьddeutsche Zeitung. (2020-2021). Rubriken : Coronavirus, Wirtschaft, Kultur, Gesellschaft. https://www.sueddeutsche.de/panorama/prozess-niedersachen-verden-landgericht- 1.5199645 [auf Deutsch].

44. Sьddeutsche Zeitung. (2020-2021). Rubriken : Coronavirus, Wirtschaft, Kultur, Gesellschaft. https://www.sueddeutsche.de/thema/Coronavirus [auf Deutsch].

45. Sьdwestrundfunk. (2020). Rubriken : SWR Aktuell. https://www.swr.de/wissen/corona-name-100.html [auf Deutsch]. https://de.wikipedia.org/wiki/COVID-19-Pandemie [auf Deutsch].

46. Tagesschau. (2020-2021). Rubriken: Inland. https://www.tagesschau.de/inland/corona- pandemie-glossar- 101.html [auf Deutsch].

47. Robert Koch Institut. 2020-2021. Rubriken : COVID-19 (Coronavirus SARS-CoV-2) ttps://www.rki.de/DE/Content/InfAZ/N/Neuartiges_Coronavirus/nCoV.html;jsessionid=DA01BC3 80F568C5DDEAEC5ADFC14FF8A.internet122 [auf Deutsch].

48. nd.Aktuell - Journalismus von links. (2021). Rubriken : Hauptstadtregion, Politik / Coronakrise. https://www.neues-deutschland.de/artikel/1148282.coronakrise-impfen-fuer-die- rueckkehr-zur-normalitaet.html [auf Deutsch].

49. ZEIT ONLINE. (2020-2021). Rubriken: Wissen, Coronavirus. https://www.zeit.de/thema/coronavirus [auf Deutsch].

Размещено на Allbest.ru

...