Інноваційна лексика в законі України "Про національну поліцію" як форма відображення сучасного права

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інноваційна лексика в законі України "Про національну поліцію" як форма відображення сучасного права

Стратулат Наталія Вікторівна кандидат філологічних наук, доцент, професор, Національна академія внутрішніх справ, м. Київ

Савка Наталя Іванівна здобувач вищої освіти, курсант, Національна академія внутрішніх справ, м. Київ,

Анотація

У статті розглянуто специфіку динаміки словникового складу сучасної української мови. Зокрема, увагу приділено змінам лексичного складу мови права. Встановлено, що перманентні перетворення в мові реалізовується передусім за допомогою екстралінгвальних (рівень суспільних потреб, зміна державного устрою, реформи у вітчизняній правовій системі, науково-технічний прогрес, міжмовні контакти) та інтралінгвальних (системна організація мови, потужний мовний потенціал, внутрішні закони мовної системи) чинників. Еволюція мови відбувається шляхом взаємодії та взаємообумовленості зазначених факторів.

Визначено, що відповідним змінам у лексичній системі української мови слугувала поява нового нормативно-правового акта - Закону України «Про Національну поліцію», порівняно із Законом України «Про міліцію», який на сьогодні втратив чинність. З'ясовано, що досліджуваний мовний матеріал правового документа фіксує значну кількість неологізмів, які виникли в наслідок дериваційних процесів.

Виявлено, що у межах інноваційних входжень, із огляду на лексико- граматичну належність, найбільшу групу дериваційних утворень становлять іменники, меншою кількістю представлені прикметники, порівняно невеликою групою є дієслова. Аналіз показав, що для дериваційних репрезентантів у тексті Закону характерна передусім продуктивність морфологічного способу. У межах морфологічного способу утворення нових лексичних одиниць виявлено активність суфіксації, основоскладання та словоскладання.

З-поміж інноваційних входжень виокреслино лексико-семантичні групи. Зокрема, найбільшою серед іменників є група на позначення предметів, дій, процесів, явищ, що пов'язані із діяльністю працівника поліції. Серед прикметників численною є група, що репрезентує лексеми із семантикою якостей предметів, явищ, що не лише пов'язані з професійною діяльністю працівника поліції, а й характеризують цю діяльність. У межах дієслів встановлено продуктивну групу, що об'єднує слова, які мають значення дії, пов'язаної з діяльністю, що мають виконувати органи Національної поліції, працівники поліції.

Ключові слова: мова права, розвиток мови, чинники змін у лексичному складі, неологізми, дериваційні інновації, способи словотворення, словотвірні типи.

Stratulat Nataliia Viktorivna Candidate of philological sciences, associate professor, professor, National Academy of Internal Affairs, Kyiv

Savka Natalia Ivanivna Cadet, National Academy of Internal Affairs, Kyiv

INNOVATIVE VOCABULARY IN THE LAW OF UKRAINE "ON NATIONAL POLICE” AS A FORM OF REFLECTION

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Різні аспекти функціонування нових мовних одиниць сучасної української літературної мови, зокрема в юридичному мовленні, у науковій доктрині висвітлено у працях таких дослідників, як Н. Артикуца, С. Гриценко, І. Гнатюк, В. Громовенко, Ю. Прадід, Л. Симоненко, О. Стишов, Л. Струганець, О. Тараненко, А. Токарська, Л. Томіленко, В. Широков, І. Царьова та ін. Однак відображення лінгвальних змін та процесів оновлення лексичного складу у тексті Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року на сьогодні у наукових розвідках не репрезентовано. Тому на сьогодні є потреба у вивченні нових слів на матеріалі зазначеного вище Закону. мова права граматичний екстралінгвальний

Мета статті. У межах інноваційних одиниць проаналізувати дериваційні неологізми правового тесту. Мета роботи передбачила вирішення таких завдань: втановити екстралінгвальні (соціальні) та інтралінгвальні (власне мовні) чинники динаміки лексичної системи; визначити у межах лексико-граматичних класів словотворчий потенціал мови з огляду на появу інноваційної лексики; виявити активні способи словотворення дериваційних неологізмів; виокреслити продуктивні словотвірні типи та словотворчі форманти у кожному із граматичних класів; описати семантичну наповнюваність аналізованих інноваційних одиниць.

Дослідження здійснено на матеріалі текстів Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року [4] та Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року [3] у порівняльному аспекті щодо лексичного наповнення.

Виклад основного матеріалу дослідження

Вивчення питань мовної динаміки як перманентної властивості лексико-семантичної системи передусім пов'язане із визначенням відповідних чинників розвитку мови. Автори монографії «Лексика на перетині наукових парадигм» щодо цього стверджують: «Хоча лінгвальні зміни мають об'єктивний характер, вони не відбуваються спонтанно, оскільки завжди детерміновані певними факторами» [6, с. 21].

Як відомо, чинники різного роду перетворень у мові поділяють на два види: екстралінгвальні (зовнішні) та інтралінгвальні (внутрішні). Позамовні чинники, відображені у сучасних змінах суспільства, мотивують появу нових лексичних одиниць і водночас функціонування останніх у сферах, що послуговуються цими одиницями. Вочевидь, останнім часом міжмовні контакти слугували активному проникненню в мову-позичальника як запозиченої лексики, так і окремих іншомовних елементів для використання їх у процесі словотворення. Крім того, вагомим зовнішнім стимулом стали досягнення в різних галузях науки і техніки, розширення меж інформаційного пласту. Еволюційним процесам в мові сприяли також реформи державних інститутів, а також описи цих трансформацій у відповідних нормативних документах.

Крім того, механізм розвитку мови пов'язаний і з внутрішніми чинниками. Саме в умовах зовнішнього порядку, зазначених вище, власний потенціал мови розбудовується і реалізовується у появі нових словесних знаків. Системний характер мови, закони, закладені в системі мови, наявний арсенал словотворчих засобів відіграють важливу роль у творенні нових слів. Саме перебування у відповідній взаємодії та взаємообумовленість факторів зовнішнього та внутрішнього характеру стимулюють інноваційні процеси в мові й запускають механізм її розвитку [7, с. 12].

При дослідження змін у словниковому складі мови одним з основних понять є «неологізм». Цей лінгвістичний термін по-різному інтерпретують у наукових працях. Одне із універсальних визначень, яке узагальнює ознаки неологізму, представлено у енциклопедичному виданні: «слово, а також його окреме значення, вислів, які з'явилися в мові на певному етапі її розвитку і новизна яких усвідомлюється мовцями (загальномовні неологізми) або були вжиті тільки в якомусь акті мовлення, тексті чи мові певного автора (стилістичні, або індивідуально-авторські неологізми)» [5, с. 9]. У своєму дослідженні послуговуємося визначенням В. Коломієць, в основу якого покладено хронологічний принцип, а поняття «хронологічний (відносний) неологізм» розповсюджується на всі нові явища в лексиці протягом певного відрізка часу. Тож неологізмами при вивченні інновацій вважаємо такі лексичні одиниці, що є новими в Законі України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року, порівняно з уже не чинним Законом України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року. Тобто до неологізмів відносимо лексичні одиниці, що виникли в українському лексиконі в період між створенням цих двох законів (25 років), або слова, які існували в мові, але з тих чи інших причин не були зафіксовані в Законі України «Про міліцію», проте на сьогодні наявні в лексичних засобах тексту Закону України «Про Національну поліцію».

Сьогодні мова права в Україні, що обслуговує правову сферу, зазнає змін та трансформацій, у зв'язку з подіями, які відбуваються в державі та світі. А виникнення, фіксація і функціонування інноваційної лексики правової галузі безпосередньо й першочергово залежить від тих нормативно- правових актів, які впроваджуються у законодавчу систему. Крім того, функціонування правничих текстів, за твердженням сучасників, здатне до правового регулювання юридичних зв'язків, а підстави легітимності, закладені, власне, у мовних законах. [12, с. 104].

Розглянемо дериваційні неологізми, що виникли в наслідок взаємодії та взаємообумовленості зовнішніх та внутрішніх чинників і становлять найбільший пласт інноваційних входжень у тексті Закону України «Про Національну поліцію».

Охарактеризуємо найпродуктивніші деривації серед представлених у досліджуваному нормативно-правовому акті неологізмів з огляду на лексико- граматичний розподіл.

Серед словотворчих неологізмів іменникові утворення становлять найбільшу групу. Аналіз показав, що для інноваційних репрезентантів у тексті Закону характерна передусім продуктивність морфологічного способу. У межах морфологічного способу творення нових іменникових лексичних одиниць виявлено активність суфіксації, основоскладання та словоскладання, а також менша активність визначена лексико-семантичного способу.

Проаналізуємо зазначені способи виникнення іменникових одиниць, з огляду на їх дериваційні особливості. Найактивніше демонструє свою продуктивність, і це закономірно, суфіксальний спосіб творення.

Найбільшу групу неологізмів, що утворилися у процесі суфіксації, становлять інноваційні іменники із словотворчим формантом -ість- на позначення абстрактних назв, у випадку якого активність характерна як для іншомовних, так і для власне українських основ. Цю групу субстантивів ілюструють такі одиниці: відкритість, ефективність, нейтральність, прозорість, спрямованість.

Ще одну групу нових іменників, модель творення яких є типовою для сучасної української деривації, представляють слова, що виникли суфіксальним способом за допомогою морфеми -ацій-(я), на позначення назви дії. Текст Закону України «Про Національну поліцію» демонструє такі приклади:ідентифікація, координація, фіксація, де твірні основи -

іншомовного походження.

Розширення меж лексичного складу в мові досліджуваного Закону відбулося також за допомогою слововорчого елемента -нн-(я). Ця група інновацій представлена віддієслівними іменниками, що виникли на основі власне українських твірних основ: дотримання, заохочення, піклування, притягнення.

Активність у творенні нових іменників проявив формант словотворення -ій-(а). У такий спосіб від іншомовних слів утворені такі інноваційні лексичні одиниці, як комісія, поліція.

Суфіксальний спосіб творення іменникових дериватів характеризується наявністю такої морфеми, що вказує на прикметникове походження лексичної одиниці і означає збірне поняття. Суфікс -ств-(о) слугував появі слова партнерство, мотивованого відповідною основою, і яке нині репрезентовано в новому Законі.

Крім способу суфіксації, продуктивним у творенні іменників виявлено складний спосіб, у межах якого основоскладання та словоскладання є активними з-поміж досліджуваних неологізмів.

Так, у тексті Закону України «Про Національну поліцію» групу неологізмів складають такі одиниці, утворені шляхом поєднання двох основ. Закон демонструє нам такі приклади: однострій, радіообладнання, поліграф. Важливо зазначити, що основоскладання в тексті характерне як для поєднання двох власне українських основ (однострій), так і для іншомовних (поліграф), а також у складі якого одна основа іншомовного походження, а інша - власне українська (радіообладнання).

Складні іменники виникли також в наслідок способу словоскладання, результатом якого є такі дериваційні одиниці, репрезентовані в Законі, як прем 'єр-міністр, веб-портал (за новим Українським правописом 2019 року - вебпортал). На відмінку від основоскладання, словоскладання слугувало меншій, хоча також продуктивній, групі новотворів.

У межах іменникових інновацій в Законі зустрічаємо також поодинокі випадки лексико-семантичного способу. Так, аналізований текст фіксує одиниці, що виникли шляхом переходу з однієї частини мови до іншої. Власне, перехід з прикметника до іменника (субстантивація) характерний для такого неологізму, як поліцейський.

Досліджуваний мовний матеріал показав, що група прикметникових дериватів у Законі України «Про Національну поліцію» після іменників- інновацій займає друге місце за кількістю вживання серед неологізмів. У межах морфологічного способу творення нових прикметників значну роль відіграли суфіксація, префіксація та основоскладання.

У процесі деривації суфіксальним способом найпродуктивнішим виявився словотворчий формант -н-(ий), за допомогою якого утворено якісні і відносні прикметники від іменникових основ (в основному іншомовного походження). Закон ілюструє такі приклади: пріоритетний, патрульний, радіаційний, штатний.

Продуктивність у творенні інноваційних прикметників виявлено і у словотворчих формантів -ичн-(ий) та -ічн-(ий). Суфікс -ичн-(ий) у переважно приєднаний до основ іншомовного походження. Це, власне, можна побачити на прикладі таких дериватів: аналітичний, економічний. Зазначена тенденція у межах новотворів прослідковується і в словах, що виникли за допомогою морфеми -ічн-(ий): етнічний, стратегічний.

Менш продуктивним у творенні прикметникових неологізмів виявлено суфікс -ськ-(ий). Основи іншомовного походження у такий спосіб слугували появі нових прикметників: європейський, поліцейський.

Варто сказати й про роль у творенні прикметникових інновацій словотворчого форманта -ивн-(ий). Названий суфікс застосовується при поєднанні основ іншомовного походження з твердою основою: ефективний, а також для творення прикметників з м'яким приголосним в кінці словотвірної основи: превентивний.

Найменш продуктивною у творенні дериваційних прикметникових інновацій у тексті Закону виявлено морфему -альн-(ий). Так, як приклад, у творенні віддієслівного прикметника, що означає активну дійову властивость, використовується морфема -альн-(ий): функціональний.

Мала словотвірна продуктивність характерна й для словотворчого форманта -ев- (ий). За допомогою цього суфікса утворена така одиниця, як поверхневий.

Префіксальний спосіб творення поряд із суфіксацією визначено активним. Словотворчими засобами у творенні нових слів виявилася низка запопозичених префіксоїдів: біо-, мікро-, мульти, радіо- соціо-. Ці елементи слугували виникненню лексичних інновацій, що розширили межі прикметникової групи:біометричний, біологічний, мікрохвильовий,

мультимедійний, радіочастотний, радіоактивний, соціологічний.

Значна кількість прикметникових інновацій з'явилася шляхом основоскладання. У такий спосіб утворені складні прикметники (двоскладові одиниці), які у своїй будові мають як запозичені основи, так і власне українські елементи: електрошоковий, кольорографічний, цілодобовий.

При цьому варто також сказати, що слово психофізіологічний утворене за допомогою трьох частин, на відміну від інших вищезазначених двоскладових досліджуваних прикметників. Усі компоненти названої одиниці становлять іншомовне походження.

Порівняно з іменними частинами мови дієслівні новотвори в Законі займають меншу кількість у групі інноваційних входжень. Найпродуктивнішим у творенні дериваційних дієслівних неологізмів, як і в проаналізованих вище іменникових та прикметникових утвореннях, визначено морфологічний спосіб, у межах якого активність проявив суфіксальний спосіб, меншою дієвістю характеризуються префіксально- суфіксальний тапрефіксально-суфіксально-постфіксальнийспособи

творення.

Найбільш частотнішу групу інноваційних одиниць, які виникли внаслідок суфіксації, становлять деривати дієслів іменникового походження. Так, найбільш помітною є активність словотвірного типу з суфіксом -ува-(ти), належного до власне українських засобів творення. Досліджуваний Закон «Про Національну поліцію» фіксує такі лексичні одиниці, утворені в такий спосіб: ініціювати, інформувати, координувати.

Увагу привертає також дієслівна інноваційна одиниця реорганізовувати, утворена за допомогою префіксальної морфеми іншомовного походження ре-, що позначає або зворотну, або ж повторювану дію, і суфікса -ува--(ти), що, зі свого боку, свідчить про префіксально- суфіксальний спосіб творення нового слова.

У творенні дієслівного неологізму дислокуватися також задіяний не один словотворчий елемент. Зазначений дериват утворений за допомогою трьох формантів: шляхом додавання до твірної основи префікса дис-, що означає зворотність дії, суфікса -ува- та постфікса -ся. Таким чином, аналізований неологізм утворенийпрефіксально-суфіксально-

постфіксальним способом, що є розповсюдженим в словотворі дієслів української мови.

Варто зауважити, що більшість аналізованих неологізмів - слова іншомовного походження (твірні основи є переважно елементами, запозиченими з інших мов), що свідчить про загальномовну тенденцію до входження в словник сучасного мовця запозиченої лексики у зв'язку із активізацією міжмовних контактів. Проте треба зазначити, що ця лексика у процесі деривації адаптується до мови-позичальника, набуваючи власних рис при використанні у творенні нового слова відповідних формантів.

Як бачимо, різноманіття словотвірних способів та багатство словотворчих формантів у процесі деривації досліджуваної лексики правового тексту яскраво демонструє природний стрімкий розвиток лексичної системи української мови.

Окрему увагу в дослідженні привертає семантичне наповнення новотворів тексту Закону України «Про Національну поліцію». Розподіл за лексико-семантичними групами показав:іменникові і прикметникові

утворення характеризуються значеннєвою неоднорідністю, дієслівні інновації об'єднані однією семантичною групою.

Розглянемо лексико-семантичні групи інноваційних одиниць кожного із лексико-граматичних класів.

У межах аналізованих іменників до найбільш уживаної групи відносяться неологізми на позначення предметів, пов'язаних із діяльністю поліцейського, та понять, що відображають діяльність працівника поліції: ефективність, ідентифікація, координація, критерій, однострій, партнерство та ін. Іншу групу іменникових інновацій репрезентують лексичні одиниці зі значенням особи за видом її діяльності, посади, а також назви професійних об'єднань (угрупувань): комісія, поліцейський, прем 'єр- міністр та ін. Наступну групу за кількістю становлять неологізми, що з'явилися у зв'язку з розвитком сучасних технологій та появою Інтернету. У межах цієї групи текст Закону демонструє такі одиниці: веб-портал (за новим Українським правописом 2019 року - вебпортал), поліграф, радіообладнання та ін.

Щодо прикметникової семантики однією з найбільших груп є та, що об'єднує нові слова на позначення якостей предметів, явищ, що не тільки безпосередньо пов'язані з діяльністю працівника поліції, а й, власне, характеризують цю діяльність: ефективний, патрульний, поліцейський превентивний, стратегічний, штатний та ін. До іншої, не менш кількісної групи прикметників, належать такі, що позначають характеристики, ознаки дій, предметів та явищ, виходячи з нових, високотехнологічних реалій та інших наукових досягнень суспільства:біометричний, електрошоковий,

мікрохвильовий, мультимедійний, радіочастотний та ін. Серед дериваційних неологізмів-прикметників наявні лексичні одиниці на позначення якостей, пов'язаних з суспільством, його діяльністю на сучасному етапі його розвитку: аналітичний, економічний, етнічний, європейський, соціологічний. та ін. Окремою групою виступають неологізми, що безпосередньо описують, характеризують час виконання, або термін дії явища, а деякі з них визначають першочерговість виконання дії:нагальний, цілодобовий,

безперервний, пріоритетний та ін.

Усі дієслівні неологізми в тексті Закону безпосередньо пов'язані з діями, яку мають виконувати органи Національної поліції, працівники поліції, або ж такі дії застосовуються до них:дислокуватися,

ідентифікувати, ініціювати, інформувати, координувати, що, зі свого боку, свідчить про однорідність значеннєвого наповнення дієслів.

Висновки

Аналіз мовного матеріалу нормативно-правового акта Закону України «Про Національну поліцію» щодо інноваційної лексики дозволив зробити такі висновки: на сьогодні спостерігаємо стрімку динаміку в мові правової сфери. Це спричинено взаємодією і взаємообумовленістю соціальних і власне мовних стимулів розвитку українського лексикону. З огляду на лексико-граматичну належність новотворів визначено, що найбільша кількість неологізмів представлена іменниками, менша - прикметниками, дієслова становлять порівняно невелику групу інновацій. Виявлено, що для інноваційних одиниць усіх частин мови активним є морфологічний спосіб творення, у межах якого найбільш продуктивними встановлено суфіксацію, основоскладання та словоскладання. Крім того, дослідження динамічних процесів у мові права показало, що функціонування лексичних одиниць у юридичному мовленні, зокрема в правових текстах, має двобічний взаємообумовлений характер: з одного боку, сфера правової діяльності породжує нові об'єкти називання, що поповнюють словник сучасної української мови, з іншого - активно використовує як нову лексику, яка з'являється в мовній системі, так і ту, яка вже функціонувала до сьогодні в мові.

Перспективи подальших розвідок вбачаємо передусім у виявленні семантичної та синтаксичної валентності інноваційних дериватів, а також аналізі функціонування нових лексичних одиниць у правових текстах.

Література:

1. Артикуца Н. Юридична лінгвістика як новий перспективний напрям міждисциплінарних досліджень : [препринт]. URL: http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/2461

2. Грицаєнко Л. М. Про деякі словотвірні особливості невідмінюваних іменників у сучасній українській літературній мові. Мова і культура. Київ : Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2005. Вип. 8, Т. V, Ч. 2. С. 123-127.

3. Закон України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року. Режим доступу до джерела: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/565-12#Text.

4. Закон України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року. Режим доступу до джерела: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/580-19#Text.

5. Коломієць В. Т. Словотвір неологізмів у слов'янських мовах. Мовознавство. 1973. № 2. С.3-19.

6. Лексика на перетині наукових парадигм: монографія / за ред. Л. Струганець. Тернопіль: Осадца Ю. В., 2018. 212 с.

7. Лінгвістично-інформаційні студії: Праці Українського мовно-інформаційного фонду НАН України : у 5 т. Т. 3 : Тлумачна лексикографія. Кн. 3 : Динаміка лексико- семантичного складу Словника української мови у двадцяти томах / В. А. Широков та ін. Київ : Український мовно-інформаційний фонд НАН України, 2018. 230 с.

8. Словник іншомовних слів. https://www.jnsm.com.ua/sis/index.shtml

9. Тараненко О. О. Актуалізовані моделі в системі словотворення української мови (кінець ХХ - початок ХХІ ст.) : монографія. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2015. 248 с.

10. Тараненко О.О. Неологізм. Українська мова : Енциклопедія / редкол. В. М. Русанівський. Київ : Українська енциклопедія, 2004. С. 408-409.

11. Токарська А. С. Комунікативна природа права і правової комунікації. Філософські та методологічні проблеми права. 2011. № 1. С. 32-39.

12. Царьова І. Сучасний український юридичний текст: лексико-дериваційна структура : монографія. Дніпро : ЛІРА, 2020. 446 с.

References:

1. Artykutsa N. (2005). Yurydychna linhvistyka yak novyi perspektyvnyi napriam mizhdystsyplinarnykh doslidzhen [Legal linguistics as a new promising direction of interdisciplinary research]: URL: http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/2461 [in Ukrainian].

2. Hrytsaienko L.M. Pro deiaki slovotvirni osoblyvosti nevidminiuvanykh imennykiv u suchasnii ukrainskii literaturnii movi [About some word-forming features of indeclinable nouns in the modern Ukrainian literary language]. Mova i kultura - Language and culture. Kyiv : Kyivskyi natsionalnyi universytet imeni Tarasa Shevchenka,. 8 (5), 123-127 [in Ukrainian].

3. Zakon Ukrainy «Pro militsiiu« vid 20 hrudnia 1990 roku [Law of Ukraine «On militia» dated December 20, 1990] Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/565-12#Text [in Ukrainian].

4. Zakon Ukrainy «Pro Natsionalnu politsiiu» vid 2 lypnia 2015 roku [Law of Ukraine «On the National Police» of July 2, 2015]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/580-19#Text. [in Ukrainian].

5. Kolomiiets V.T. (1973). Slovotvir neolohizmiv u slovianskykh movakh [The vocabulary of neologisms in Slavic languages]. Movoznavstvo - Linguistics. 2, 3-19 [in Ukrainian].

6. Struhanets L. (2018). Leksyka na peretyni naukovykh paradyhm: monohrafiia [Vocabulary at the intersection of scientific paradigms]: monograph. Ternopil: Osadtsa Yu.[in Ukrainian].

7. Shyrokov V. A. (2018).Linhvistychno-informatsiini studii: Pratsi Ukrainskoho movno- informatsiinoho fondu NAN Ukrainy [Linguistic and information studies: proceedings of the Ukrainian language and information fund of the National Academy of Sciences of Ukraine:. Vol 3: Dynamika leksyko-semantychnoho skladu Slovnyka ukrayinskoi movy u dvadtsyaty tomakh. - Dynamics of the lexical-semantic composition of the Dictionary of the Ukrainian language in twenty volumes. Kyiv : Ukrainskyi movno-informatsiinyi fond NAN Ukrainy [in Ukrainian].

8. Slovnyk inshomovnykh sliv [Dictionary of foreign words]. Retrieved from:https://www.jnsm.com.ua/sis/index.shtml [in Ukrainian].

9. Taranenko O.O. (2015). Aktualizovani modeli v systemi slovotvorennia ukrainskoi movy (kinets XX - pochatok XXI st.) [Updated models in the word-formation system of the Ukrainian language (end of the 20th - beginning of the 21st century)] : monograph. Kyiv : Vydavnychyi dim Dmytra Buraho, [in Ukrainian].

10. Taranenko O.O. (2004). Neolohizm. Ukrainska mova [Neologism. Ukrainian language]: Kyiv : Ukrainska entsyklopediia [in Ukrainian].

11. Tokarska A.S. (2011). Komunikatyvna pryroda prava i pravovoi komunikatsii [Communicative nature of law and legal communication]. Filosofski ta metodolohichniproblemy prava. - Philosophical and methodological problems of law, 1.. 32-39 [in Ukrainian].

12. Tsarova I. (2020). Suchasnyi ukrainskyi yurydychnyi tekst: leksyko-deryvatsiina struktura [Modern Ukrainian legal text: lexical-derivative structure]: monograph. Dnipro : LIRA [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru