Семантико-дериваційні параметри складних прикметників у поезії Степана Сапеляка

Master's Student of the Faculty of Philology and Journalism, Ternopil National Pedagogical University named after Volodymyr Hnatyuk, Ternopil, 2 Maxyma Kryvonosa Str.

The article is devoted to the consideration of complex adjectives in the poetry of Stepan Sapelyak, in particular, their semantics, creation and features of use are characterized. In modern linguistics, the problems of composite vocabulary are highlighted in the works of L. Azarova, O. Bezpoyasko, K. Horodenska, V Horpynych, M. Dolenka, E. Karpilovska, N. Klymenko, V. Lipych, M. Plyusch, N. Solohub, and others. Since we have not yet found scientific investigations devoted to the analysis of composite vocabulary in the poetic works of Stepan Sapelyak, it means that our research is relevant. The aim of the study is to analyze the semantics, creation and functioning features of complex adjectives in the poetry of Stepan Sapelyak. To realize the set goal, the following tasks were set: to separate and analyze the semantic groups of complex adjectives; consider ways of creating composite adjectives, describe their productive word-formation models; trace the peculiarities of the use of complex words in the analyzed poetry. The scientific novelty is that the article describes in detail the semantics and derivational structure of composite adjectives found in the poetry of Stepan Sapelyak, outlines the features of the writer's idiostyle. In conclusion, it was found that in the poetry of Stepan Sapelyak, complex adjectives constitute a quantitatively large and semantically rich group of composites. Taking into account the lexical-grammatical approach, complex adjectives are combined into several semantic groups, namely: those that characterize a person; those that describe nature; depict parameters (shape, size, quantity, etc.); reflect sensory perception of the environment. The statistical comparisons revealed that the category of complex adjectives that relate to human characteristics is the largest. In a result of the word formation analysis, it was noticed that adjectival composites are most often formed by stem formation and mixed methods of word formation (complex-suffix and complex-inflectional). It was found that all complex adjectives used in Stepan Sapelyak's poetry are formed according to traditional word-formation models characteristic of the modern Ukrainian language. It has been observed that in the poetic discourse of the writer, composite adjectives often create deep metaphorical images and acquire a symbolic sound. There are highlighted individually-authored lexemes and their aesthetic loading in the poetic text is described.

Key words: complex word, complex adjective, composite adjective, method of creation, composition.

Актуальність проблеми. В останні десятиріччя особливої актуальності набули дослідження художньої мови. Виокремився новий науковий напрям - поетична лінгво- персоналія, який «репрезентується через категорії, що виражають принцип вивчення мови з урахуванням мовної особистості, мовної картини світу, ідіостилю, ідіолекту, мовленнєвого іміджу, мовленнєвого портрета тощо» [5, с. 47]. У сучасній лінгвостилістиці пріоритетними стали проблеми вивчення ідіостилю письменника, аналіз мовної палітри творів, образних засобів. У коло нашої дослідницької уваги потрапили складні слова, реалізація їх семантико-естетичного потенціалу в художніх текстах. Науковці розглядають ці лексеми в різних аспектах: семантичному, дериваційному, функціонально-стилістичному, історичному та ін.

У сучасній лінгвістиці поки що не знаходимо наукових розвідок, присвячених аналізу композитної лексики у поетичних творах Степана Сапеляка, тому наше дослідження є актуальним. Матеріалом слугувала поезія Степана Сапеляка, письменника-борця, який сповідував ідеали добра, справедливості, національної ідентичності. «У центрі поетичної творчості Степана Сапеляка - людина з її соціальними, суспільно-історичними, національними зв'язками» [11, с. 8], як зауважував відомий дослідник П. Мовчан.

Визначення мети дослідження. Мета праці - проаналізувати семантику, творення та особливості функціонування складних прикметників у поезії Степана Сапеляка. Для реалізації поставленої мети необхідно розв'язати такі завдання: 1) виокремити і проаналізувати семантичні групи складних прикметників, виявлених у поезії Степана Сапеляка; 2) розглянути способи творення композитних прикметників; 3) описати їх продуктивні словотвірні моделі; 4) простежити особливості вживання складних слів в аналізованій поезії.

У роботі застосовано такі методи: описовий - для характеристики різних семантичних груп композитів, систематизації та узагальнення результатів; метод словотвірного і морфемного аналізу - для з'ясування дериваційної структури композитних прикметників; метод контекстного аналізу - для представлення семантико-граматичної природи складних прикметників, розгляду функціонування цих лексем у поетичному дискурсі Степана Сапеляка.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематики композитної лексики у своїх працях торкаються такі вчені, як: Л. Азарова, О. Безпояско, К. Городенська, В. Горпинич, М. Доленко, Є. Карпіловська, Н. Клименко, В. Ліпич, М. Плющ, Н. Сологуб, В. Фридрак та ін. Дериваційну структуру, семантику, функціонування у мовленні розглянуто у монографіях Н. Клименко («Словотворча структура і семантика складних слів у сучасній українській мові» [6]), Л. Азарової («Складні слова в українській мові: структура, семантика, концепція «золотої пропорції» [1]), О. Рудь («Складні прикметники поетичної мови ХХ століття» [8]), О. Селі- ванової («Складне слово: мовні моделі світу (основи зіставної композитології російської та української мов» [12]).

Виклад основного матеріалу дослідження. Життєстверджувальний струмінь, любов до людей, до України виразно простежуються в поезії Степана Сапеляка. «Самобутність, що виростає на традиціях Біблії і давньоукраїнського письменства, поєднується із високою поетичною культурою» [14, с. 7]. Як зазначає дослідник В. Саган, «Степанові Сапеляку даровано абсолютний літературний «слух». Філігранність форми, філософська метафоричність змісту, ідейна безкомпромісність, широкий тематичний діапазон, розмаїта символіко-образна палітра, суто національне поетичне світовідчуття творять «пісню в слові» [9, с. 143].

Для реалізації своїх авторських задумів, художньої ідеї письменник вибудував систему глибоких образів, застосувавши багаті виражальні можливості української мови. Активним та естетично вагомим компонентом зображально-виражальної системи творів Степана Сапеляка виступають складні слова, зокрема презентативною є група складних прикметників, які і будуть у центрі нашої уваги.

Застосувавши класифікацію дослідниці С. Бибик [3], яка виділила 4 основні лексико- семантичні групи прикметників: «Людина», «Природа», «Параметри», «Сенсорне сприйняття довкілля», зібраний матеріал поділено на такі ж групи.

Група лексем «Людина» у проаналізованій поезії Степана Сапеляка становить най- численнішу категорію складних прикметників. Вони характеризують людину, ліричного героя з погляду зовнішності, внутрішнього світу, діяльності, культури, інтелекту тощо. У результаті наших спостережень ми виділили декілька тематичних груп таких композитів, зокрема, складні прикметники характеризують:

1) портрет, риси обличчя людини: чорнобровий джигун, ясноокі лицарі, ясноокі лики, наприклад: «другий лицар джигун чорнобровий» [10, с. 102]; «повідали три братіки три лицарі ясноокі» [10, с. 10];

2) психологічні ознаки людини: вольно-польне серце, благочестива совість, немилосердне благання, великомученним став, смутний-невеселий, всежалібний, зловісний, наприклад: «серце моє вольнопольне / дай ще тої втіхи [10, с. 73]; «о вчителю найвищих благ совісте благочестива приєднайся до земних помислів» [10, с. 113];

3) ознаки інтелекту, культури, типу мислення людини: сковородинськомудра душа, многогрішний Коперник, наприклад: «і жертовним полум'ям многогрішного Коперника» [11, с. 18]; «душа ясніє в нічному небі сковородинськомудра» [10, с. 120];

4) ознаки за діяльністю: злодійське позіхання, людоїдна вечеря, наприклад: «Це він ковтнув своє злодійське позіхання» [11, с. 98].

В окрему групу варто об'єднати складні прикметники, які зображують природу: зло- тоносне жниво, чужолюдне древо, животворящий терен, смаглолиці чорнобривці, краснопанні маки, наприклад: «Заплодоносьте злотоносним жнивом / Під голубим світанням і життям» [10, с. 107]; «відлунювали вечірнім вітровінням на краснопанних маках» [10, с. 83].

Презентативну групу становлять композитні прикметники, які характеризують певні параметри, а саме:

- форму: довгодзьобе марево, триглавий гриф, прямолиці ікони, прямовисне серце, наприклад: «ворон завис довгодзьобим маревом» [10, с. 119]; «Поклони б'ють ікони прямолиці» [11, с. 72];

- розмір, кількість: семип'ядна пищаль, триликий герб, многоводні хроніки, наприклад: «Невольничі притчі... Триликий герб?» [ 11, с. 115];

- час: повсякчасне сновиддя, скороминущі скрижалі, тисячолітній голос, столітній струп, новорічний верлібр-колаж, наприклад: «Дзвони. Тисячолітній голос холодного металу» [11, с. 91]; «Моєї рани батьківський поріг - Столітнім струпом врісся у коліна» [11, с. 103].

Численну групу становлять складні прикметники на означення сенсорних відчуттів (характеристики стану реалій за цими відчуттями):

1) кольору: синьооке видиво, краснопанні маки, смаглолиці чорнобривці, кароокий кінь, смарагдотканна плащаниця, чорний-чорний світ, молочно-чорна квітка, жовто-голубе тло, білий-білий світ, чорно-білий рентген, наприклад: «Скло сну зазира в чорно-білий рентген» [11, с. 46]; «Орне поле. В ореолах червоних / Чорно-сірі зірки» [11, с. 62];

2) смаку: присносущий та ін., наприклад: «но в склепі злочиннім ти присносущий во славу його восславив» [11, с. 51];

3) звуку: срібноголосий прокльон, соколи- носказані рученьки, наприклад: «і рученьки його соколиносказані до схід сонця» [11, с. 53]; «із прокльоном срібноголосим / хранительниця пам'яті Рут» [11, с. 59].

Життєве кредо Степана Сапеляка - це жити за Божими законами, сповідувати біблійні заповіді. Як зазначає дослідниця Г. Райбедюк, «зберегти особисту й національну гідність йому допомагали віра в Бога і, безумовно, поезія, світоглядне опертя якої виразно означене ідеями Святого Письма як засадничого чинника аперцепції істинного авторського повідомлення» [7, с. 30]. «Функціонування біблійного матеріалу в поезії Степана Сапеляка багате й різноманітне і за формами, і за способами індивідуальної творчої адаптації» [7, с. 33]. Знаковою прикметою ідіостилю письменника є введення в художній текст сакральних образів, уживання релігійної лексики. У поезії простежуємо композити Всевишній, Богоматір, Богородиця, Всенощна та ін. Знаходимо складні прикметники, які характеризують релігійні предмети, церковні атрибути тощо, наприклад: прямолиці ікони, смарагдотканна плащаниця, трьохсвятительська дзвіниця, наприклад: «ризи миру веселіють у богопочитанні вічної правди і вдячності Праведного Воскресіння на смарагдотканній плащаниці» [10, с. 115]; «Поклони б'ють ікони прямолиці» [11, с. 72].

«Мова змінюється, реагуючи на всі зрушення у суспільстві та у свідомості її носіїв» [13, с. 409]. Не тільки у лексиконі мови з'являються нові слова (неологізми), а й у індивідуально-авторському словнику творів письменників. Так, крім загальновживаних складних прикметників, у поезії Степана Сапеляка виявлено низку авторських прикметникових лексем. Йдеться про композити соколиносказані (рученьки), краснопанні (маки), сковородинськомудра (душа) та ін. У поетичному дискурсі вони виступають компонентами метафоричних конструкцій, виконують емоційно-експресивну роль, наприклад, у таких контекстах:

«Уздріть / душа ясніє /

в нічному небі /сковородинськомудра» [10, с. 120];

«і рученьки його соколиносказані /

до схід сонця п'ятниці заболіли» [11, с. 53];

«відлунювали вечірнім вітровінням на краснопанних маках» [10, с. 83].

У сучасній українській мові складні прикметники традиційно утворені основоскладанням, а також змішаними способами: складно-суфіксальним, складно-флективним. Зазначеними способами виникли композитні прикметники, що виявлені в поезії Степана Сапеляка.

Продуктивним способом у разі творення прикметників, які характеризують внутрішні, характерологічні якості, властивості людей, є складно-суфіксальний. Результат цього способу - композити боголюбний, многогрішний, милосердний, благочестивий. Лексеми утворені шляхом поєднання двох основ і додавання суфікса -н-, а саме: боголюбний - Бога любити + -н- + -ий; многогрішний - много гріхів + -н- + -ий. Це продуктивна словотвірна модель. Із зазначеної семантичної групи ми знайшли тільки одне слово, яке утворене за допомогою суфікса -ив-: благочестивий - благо, честь + -ив- + -ий.

Складно-суфіксальним способом утворені також композитні прикметники, які характеризують природу, її стан, явища природи, наприклад: злотоносне жниво, животворяща ніч та ін. Найчастіше вони утворені на основі поєднання двох слів, другим компонентом яких виступає дієслово. Продуктивним у разі творення цих прикметників є суфікс -н-, як наприклад: злотоносний - злото носити + -н- + ий. Рідко застосовано суфікс -ящ-: животворящий - живо творити + -ящ- + -ий.

У сучасній українській мові поширеним способом творення складних прикметників, які описують зовнішність, означують портретні риси, є складно-флективний спосіб. У віршах Степана Сапеляка, зокрема, ми виявили такі композитні прикметники: чорнобровий джигун, ясноокі лицарі, смаглолиций, білотілий (чорнобровий - чорні брови + -ий; ясноокий - ясні очі + -ий; білотілий - біле тіло + -ий). Твірною базою таких похідних виступають прикметникова та іменникова основи, а також додаються флексії. Саме така словотвірна модель є продуктивною в українській мові.

Зауважимо, що у сучасній лінгвістиці існує й інший погляд науковців, за яким ці прикметники утворені складно-нульсуфік- сальним способом. На думку В. Горпинича, це складно-флективний спосіб. Мовознавець зазначає: «складно-флективним називається такий спосіб, за якого похідні слова утворюються основоскладанням, яке завершується за допомогою флексії-суфікса (тобто синкретичного морфа): довгі крила - довгокрилий (довг+о+крил+ий)» [4, с. 127]. Відповідно, і прикметники чорнобровий, білотілий і под. утворені складно-флективним способом.

Презентативну групу у поетичних текстах Степана Сапеляка становлять складні прикметники з колірною семантикою, наприклад: молочно-чорна квітка, чорно-сірі зірки, чорний-чорний світ, чорно-білий рентген. Вони характеризують зовнішність людини, природні явища, світлові назви, навколишнє тощо. Найчастіше такі складні прикметники утворені основоскладанням, наприклад: молочно-чорний - молочний, чорний; чор- ний-чорний - чорний, чорний, чорно-сірий - чорний, сірий. Твірними тут виступають прикметники з колірною семантикою.

У віршах Степан Сапеляк часто вживає назви кольорів у переносному (метафоричному) значенні. «Здатність колірних лексем легко набувати вторинних, переносних значень сприяє створенню глибокозмістовних метафоричних образів, набувати символічних значень» [2, с. 57]. У творах Степана Сапе- ляка прикметники з колірною семантикою часто набувають метафоричного і символічного звучання, виконують виразну оцінно- емотивну роль, наприклад, у таких поетичних уривках:

«і полетіла зигзиця його / світа за Дунай / политого кров'ю шукати/ а світ чорний-чорний / земля світом-сві- том» [11, с. 54];

«То чорна карта. Чорна карта. Чорна. /

Ти біла-біла. Білий-білий плач» [10, с. 54]. Виявлені в аналізованій поезії композити, утворені основоскладанням, здебільшого виникли шляхом редуплікації (повторення), зокрема білий-білий, чорний-чорний, або поєднання двох синонімічних за значенням прикметників, наприклад: смутний-невеселий від смутний, невеселий.

У поезії Степана Сапеляка складні прикметники, які характеризують параметри (форму, розмір, кількість, час і под.), найчастіше утворені змішаними способами: складно-суфіксальним і складно-флективним.

Продуктивним, зокрема, є складно-суфіксальний спосіб, наприклад: семип'ядний, многоводний, столітній, тисячолітній, новорічний. Утворюються такі прикметники способом поєднання двох твірних основ та суфікса -н-, а саме: тисячолітній - тисяча літ + -н- + -ій; новорічний - Новий рік + -н- + -ий; многоводний - много вод + -н- + -ий; столітній - сто літ + -н- + -ій. Продуктивним у разі творення таких композитів є суфікс -н-, рідко утворені складні прикметники за допомогою інших суфіксів, наприклад, суфікса -ущ-: ско- роминущі - скоро минати + -ущ- + -ий.

Крім складно-суфіксального способу, чисельну категорію становлять складні прикметники цієї групи «Параметри», утворені складно-флективним способом, наприклад: довгодзьобе марево, триглавий гриф, прямо- лиці ікони, триликий герб. Твірною базою тут виступають основи

- прикметника з іменником: довгодзьобий - довгий дзьоб + -ий; прямолиций - пряме лице + -ий;

- числівника з іменником: триглавий - три глави + -ий; триликий - три лиця + -ий.

Зауважимо, що це дві продуктивні словотвірні моделі.

Складні прикметники, поєднуючись з абстрактними іменниками, вжиті в переносному (метафоричному) значенні, наприклад: срібнослізна любов, святописемна доля, благочестива совість, смутне-невеселе слово, вольнопольне серце, яснорунні слова, смертоносні мілірентгени, зловісний жарт та ін. Вони найчастіше утворені складно-суфіксальним способом і основоскладанням.

У разі творення складних прикметників способом складання із суфіксацією продуктивними виступають суфікси -н-, -ен-, -ив-, -ськ-, наприклад: срібнослізний - срібна сльоза + -н- + -ий; зловісний - зла вість + -н- + -ий; смертоносний - смерть носити + -н- + -ий.

Виявлено також групу прикметників, утворених складно-флективним способом: чорноброва недоля, прозорооке лихоліття, срібноголосий прокльон, а саме: прозороо- кий - прозоре око + -ий; срібноголосий - срібний голос + -ий. Продуктивною словотвірною моделлю є творення складних прикметників шляхом поєднання прикметникової та іменникової основи і додавання флексії.

Висновки і пропозиції. Виявлені у поезії Степана Сапеляка складні прикметники становлять кількісно велику і семантично багату групу композитів. Проведені статистичні зіставлення виявили, що найбільшою є категорія складних прикметників, які стосуються характеристики людини.

У результаті здійсненого словотвірного аналізу помічено, що прикметникові композити найчастіше утворені основоскладанням і змішаними способами словотворення (складно- суфіксальним і складно-флективним). Виявлено, що всі вжиті в поезії Степана Сапеляка складні прикметники утворені за традиційними словотвірними моделями, властивими сучасній українській мові. Простежено, що в поетичному дискурсі письменника композитні прикметники часто створюють глибокі метафоричні образи, набувають символічного звучання.

Подальше вивчення цієї проблеми поляга- тиме у здійсненні комплексного лінгвістичного аналізу поетичної мови Степана Сапе- ляка, в дослідженні неологічного словника його творів.

Література:

1. Азарова Л. Складні слова в українській мові: структура, семантика, концепція «золотої пропорції» : монографія. Вінниця : УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2000. 222 с.

2. Бабій І.М. Семантико-естетична парадигма назв кольорів у сучасній українській мові (на матеріалі художньої прози ХХ століття) : монографія / за наук. ред. Н.М. Сологуб. Тернопіль : Осадца Ю., 2021. 238 с.

3. Бибик С.П. Усна літературна мова в українській культурі повсякдення. Ніжин : «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2013. 589 с.

4. Горпинич В.О. Українська словотвірна дериватологія. Дніпро, 1998. 190 с.

5. Єщенко Т Текстово-антропоцентричний вимір метафори українських поетів 1990-х : монографія. Київ : Академвидав, 2018. 352 с.

6. Клименко Н. Словотворча структура і семантика складних слів у сучасній українській мові. Київ : Наукова думка, 1984. 251 с.

7. Райбедюк Г. Поезія Степана Сапеляка: біблійна ґенеза й авторський текст. Слово і час. 2012. № 6. С. 30-41.

8. Рудь О. Складні прикметники поетичної мови ХХ століття : монографія. Суми : СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2020. 248 с.

9. Саган В. На вістрі тривоги: сім секретів поезії Степана Сапеляка / Сапеляк С.Є. Во імя Слова: Поезії. Харків : Майдан, 2007. С. 138-144.

10. Сапеляк С.Є. Страсті по любові: Поезії. Харків : Майдан, 2000. 132 с.

11. Сапеляк С.Є. Тривалий рваний зойк: Поезії. Київ : Рад. письменник, 1991. 189 с.

12. Селіванова О. Складне слово: мовні моделі світу (основи зіставної композитології російської та української мов). Черкаси : ЧДУ, 1996. 297 с.

13. Strnhanets L. Development of the Ukrainian language word stock of the 20th - beginning of the 21st сепШг^. Annals of the University of Craiova. Series Philology. Linguistics. 2017. ANUL ХХХІХ. Nr. 1-2. S.409-414.

14. Ткачук М.П. Скорботна пісня України (Творчий портрет Степана Сапеляка) / Сапеляк С.Є. Страсті по любові: Поезії. Харків : Майдан, 2000. С. 5-26.

Размещено на Allbest.ru