Репрезентація концепту "Freundschaft" в романі Ангели Зоммер-Боденбург "Der Kleine Vampir"

In the article, the author tries to analyze the linguistic representation of the linguistic and cultural concept ".Freundschaft" in A. Sommer-Bodenburg's novel "Der Kleine Vampir". The novel belongs to the genre of literature for children. For today, research in the field of representation of linguistic and cultural concepts in literature for children requires more attention from scholars, as this genre has recently experienced a significant burst in development. More and more new literary works are appearing. However, quantity does not always mean quality. The novel "Little Vampire" is about the birth of a true friendship between two 13-year-old teenagers who belong to different "parallel" worlds - the world of vampires and the world of mortals. Each of the adolescents is experiencing certain difficulties during puberty. Therefore, the topic of true friendly relations, their vector orientation deserves careful study. Since the concept of "friendship" is one of the basic concepts of the vast majority of linguistic pictures of the world, among the concepts that reflect the spiritual values acquired during the historical development of a particular ethnic group, there is a significant need to explore ways of literary representation of this concept. Given the role and place of the concept of "friendship" in the conceptual picture of the world of each nation, and the role of fiction in the educational process of the younger generation, important is the question of the form of representation of the concept in literary works targeting the younger generation. The analysis of the novel "Little Vampire" reveals the various contexts of the use of the concept of "friendship" and its role in the work to reveal the author's idea of the representation of this concept.

Key words: linguocultural studies, linguocultural concept, representation, conceptual analysis. концепт лінгвокультурологічний роман

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку лінгвістичної науки питання дослідження концепту викликає жвавий інтерес не лише у мовознавців, але й у філософів, психологів, лінгвокультурологів. Лінгвокультурологія досить молода наука, яка зародилася у ХХ столітті, в основі якої лежить взаємозв'язок трьох суспільних явищ: людини, мови та культури. Іоганн Лео Вайсгербер свого часу зауважив: "Ми мислимо світ таким, яким нам оформила його спочатку наша мова. Розбіжності у філософії та духовному житті перебувають в несвідомій залежності від класифікації, яку здійснює мова" (Бенвенист, 1974: 36).

Лінгвокультурологія досліджує взаємозв'язок і взаємодію мови та культури. Хоча на сьогоднішній день ще не сформульовано предмет та завдання науки, її методологія та термінологічний склад. Як для мови, так і для культури характерними є певні спільні риси, такі як форми свідомості, які віддзеркалюють світогляд індивідуума та народу в цілому. Ці риси постійно взаємодіють між собою (Телия, 1996: 224-226). Мова є, з одного боку, складовою культури, з іншого, "культура включена до мови, оскільки вона вся змодельована в тексті" (Маслова, 1997: 35, 37, 107).

Об'єкт лінгвокультурології В.А. Маслова визначає як "дослідження взаємодії мови, який транслює культурну інформацію, культуру з її установками та преференціями, та людини, яка створює цю культуру, використовуючи мову" (Маслова, 1997: 35). Вчена вважає, що об'єкт лінгвокультурології знаходиться на перетині лінгвістики та культурології, етнографії та психолінгвістики (Маслова, 1997: 35). Предметом даної науки науковець вважає одиниці мови, які набули символічного, образно-метафоричного значення в культурі, і які узагальнюють результати людської свідомості. Виходячи із тлумачення об'єкта лінгвокультурології, В.А. Маслова виділяє дев'ять предметів дослідження лінгвокультурології, кожен з яких може складатися із окремих лінгвокультурологічних одиниць: 1. Слова та вирази, які служать предметом опису в лінгвокраїнознавстві, включаючи безеквівалентну лексику та лакуни.

В.В. Воробйов у своїй праці дає визначення лінгвокультурології як науковій дисципліні "синтезуючого типу, яка вивчає взаємозв'язок та взаємодію культури і мови в її функціонуванні і яка відображає цей процес як цілісну структуру одиниць в єдності мовного та позамовного змісту за допомогою системних методів і з орієнтацією на сучасні пріоритети і культурні установлення" (Воробьев, 2008: 37).

Досить чітко визначає лінгвокультурологію В.В. Красних. На його думку, це "дисципліна, яка вивчає прояв, відображення та фіксацію культури в мові" (Красных, 2002: 26). В процесі пізнання та усвідомлення людиною навколишнього світу формується і його концептуальна система, яка відображає національну специфіку певного народу. Тобто, як зауважує в своїй книзі Роберт Ладо, концептуальна модель світу є основою мовного втілення, словесної концептуалізації знань людини про світ (Ладо, 1989: 46). Основним компонентом, за допомогою якого знаходить в мові своє відображення національна специфіка є концепт.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Досить актуальним та важливим залишається питання про концептуалізацію навколишнього світу за допомогою слів. З цього приводу Роберт Ладо стверджував: "Існує ілюзія, притаманна інколи й навіть людям освіченим, ніби значення однакові у всіх мовах і мови розрізняються лише формою вираження цих значень. По суті ж, значення, в яких класифікується наш досвід, культурно детерміновані чи модефіковані, так що вони суттєво варіюються залежно від культури" (Ладо, 1989: 34-35). І якщо концептуальна картина світу являє собою результат накопиченої індивідуумом в процесі пізнавальної діяльності інформації, то одиницею вираження даної інформації буде концепт. Його основним завданням саме і є закріплення та актуалізація усіх змістів об'єкту концептуальної картини світу.

"Концепт" як науковий термін в працях дослідників з'явився відносно нещодавно. Вперше його вжив у 1928 році С.А. Аскольдов-Алєксєєв та дав йому визначення як уявному утворенню, "котре замінює нам в процесі думки невизначену кількість предметів одного й того ж роду" (Аскольдов, 1997: 269). А. Вержбицька визначає "концепт" як "об'єкт із світу "Ідеальне", який має ім'я та відображає певні культурно-зумовлені уявлення людини про світ "Дійсність". А сама дійсність дана нам в мисленні (не у сприйнятті) саме через мову, а не безпосередньо" (Фрумкина, 1992: 3). Д.С. Ліхачов теж розглядав концепт як розумову одиницю, яка відображує та інтерпретує явища дійсності залежно від освіти, особистого досвіду, професійного та соціального досвіду носія мови та, будучи певним чином узагальненням різних значень слова в індивідуальній свідомості носіїв мови, дозволяє тим, хто спілкується, долати індивідуальні розбіжності в розумінні слів, що існують між ними (Лихачев, 1997: 281). В.А. Маслова виділяє наступні ознаки концепту: 1) це мінімальна одиниця людського досвіду в його ідеальній уяві, яка вербалізується за допомогою слова та має польову структуру; 2) це основні одиниці обробки, зберігання та передачі знань; 3) концепт має рухомі межі та конкретні функції; 4) концепт соціальний, його асоціативне поле зумовлює його прагматику; 5) це основна складова культури (Маслова, 2001: 51). С.Г. Воркачов виділяє дві ознаки концепта: "Концепт - це культурно відзначений вербалізований смисл, представлений в плані вираження цілим рядом своїх мовних реалізацій, які утворюють відповідну лексико- семантичну парадигму. План змісту лінгвокультурного концепту включає ... два ряди семантичних ознак. По-перше, в нього входять семи, спільні для всіх мовних реалізацій, які "з'єднують" лексико-семантичну парадигму та утворюють його понятійну чи прототипову основу. По-друге, туди входять семантичні ознаки, спільні ... для частини його реалізації, які відзначені лінгвокультурною, етносемантичною специфікою та пов'язані з ментальністю носіїв мови чи з менталітетом національної мовної особистості" (Воркачев, 2003: 274).

В даному дослідженні увага зосереджена на концепті "Freundschaft", який можна віднести до базових концептів переважної більшості мовних картин світу. Концепт "дружба" свого часу досліджували О.Д. Шмельов, М.Ф. Хаметова, О.О. Арапова, Л.В. Садчікова, О.М. Лунцова, О.С. Осипова та ін. М.А. Хізова порівнювала етичні аспекти концепту "дружба" на матеріалі приказок англійської та російської лінгвокультур.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Постановка завдання. Незважаючи на значну кількість наукових праць, присвячених дослідженню концептуальної картини світу та окремих концептів, недостатньо дослідженим, на наш погляд, залишається вектор дитячої літератури та реалізація в ній лінгвокультурних концептів.

Актуальність даного дослідження викликана необхідністю вивчення особливостей мовної репрезентації концепту "дружба" в дитячому романі. Об'єктом наукової розвідки є концепт "дружба" в романі Анжели Зоммер-Боденбург та Ніколаса Уоллера "Маленький вампір" жанру дитячої літератури. Предметом дослідження є лінгвокультурологічні особливості актуалізації концепту "дружба" в романі "Маленький вампір". Мета даної розвідки полягає у дослідженні мовних засобів репрезентації концепту "дружба" в творі.

Виклад основного матеріалу дослідження. Жанр дитячої літератури останнім часом переживає в світі значний сплеск в розвитку. З'являються все нові і нові твори, чиєю цільовою аудиторією є діти та підлітки. Головними героями літературних творів виступають не лише діти, тварини, птахи, рослини і таке інше, а також набувають популярності герої із, так званих, паралельних світів - чарівники, вампіри, маги. Проте і в творах дитячої літератури реалізуються лінгвокультурологічні концепти, оскільки одним із завдань дитячої літератури є й виховна та навчальна функція. Твори дитячої художньої літератури окрім того, що покликані зацікавити та розважити юне покоління, повинні також і привити своїм читачам певні загальнолюдські цінності, навчити їх розрізняти погане та хороше, будувати відносини з однолітками, вирішувати проблеми, з якими стикаються. Концепт "дружба" саме і відноситься до числа тих, які вміщають в собі загальнолюдські цінності. Даний етичний концепт відображає уяву про добро та зло, хороше та погане, щире та нещире.

Свого часу концепт "дружба" досліджувала А. Вержбицька. Вчена писала, що даний концепт надзвичайно важливий для лексикону, оскільки "... друзі ... це люди, на яких можна покластися, коли потрібно знайти допомогу та підтримку" (Вежбицкая, 2001: 109). В тлумачному словнику німецької мови die Freundschaft має наступні визначення: auf gegenseitiger Sympathie beruhendes Verhaltnis von Menschen zu einander (Duden, 2010: 396). В словнику синонімів німецької мови "дружба" представлена наступним синонімічним рядом: Beziehung, Kameradschaft, Verbundenheit, Vertrautheit, Zuneigung, Zusammengehorigkeit (Duden, 2016: 127).

Роман "Der kleine Vampir" Анжели Зоммер-Боденбург один з найвідоміших та найпопулярніших творів німецької письменниці, який неодноразово був екранізований не лише в Німеччині, а й у багатьох європейських країнах. Окрім того, роман був поставлений на відомих театральних сценах Європи. Твір розповідає про дружбу двох юних 13-річних хлопчиків, представників двох різних світів: так званого "світу смертних" - людей та "світу мертвих" - вампірів. Випадкова зустріч та знайомство підлітків переростає в міцні дружні відносини, які, в свою чергу, призводять до певного наближення цілих родин і світів.

В романі "Der kleine Vampir" тема дружби є однією із провідних. Саме аналіз даної теми в області текстової репрезентації концепту "Freundschaft" дає нам змогу визначити авторський смисл, який вміщено в дане поняття та спосіб його інтерпретації в романі.

В тексті роману Анжели Зоммер-Боденбург "Der kleine Vampir" концепт "Freundschaft" вербалізований, насамперед, іменником "Freund". Можна виділити декілька смислових планів репрезентації концепту "Freundschaft". Перший з них, на нашу думку, тісно пов'язаний із інтересом. Головний герой, представник світу людей, Антон, цікавиться світом монстрів та вампірів, в існування якого навіть починає вірити, читає багато літератури подібного змісту: "Er saB im Schlafanzug auf seinem Bett_ hatte die Decke bis zum Kinn hochgezogen und las "Die Wahrheit uber Frankenstein" (Angela Sommer-Bodenburg, 1992: 5). "Dracula" ... las er (Vampir) halblaut, mein Lieblingsbuch! Er sah Anton mit strahlenden Augen an. "Kann ich das mal leihen?" (Angela Sommer-Bodenburg, 1992: 12). Цікавість не зникає навіть після знайомства із новим товаришем - вампіром, вона, навпаки, зростає. Антон цікавиться сім'єю Рюдігера, а новий друг цікавиться сім'єю Антона: "1st dein Vater auch Vampir?" fragte Anton. "Na klar!" sagte der Vampir ... "Und deine Mutter auch?" "Naturlich. Und meine Schwester und mein Bruder und meine Oma und mein Opa und meine Tante und mein Onkel ..." "Meine Familie ist ganz normal", meinte Anton traurig. Der Vampir sah ihn mitleidig an. "Bei uns ist immer was los." "Was denn? Erzahl doch mal!" Endlich wurde er eine echte Vampirgeschichte horen" (Angela Sommer-Bodenburg, 1992: 13-14).

Зацікавленість при знайомстві виявляє подібність характерів та вподобань головних героїв, зближує їх. Обом юнакам не подобаються їх імена. "Anton ist aber auch ein hubscher Name." "Find ich uberhaupt nicht", sagte Anton. "Eigentlich fand ich Rudiger bisher auch immer ziemlich doof", sagte der Vampir. "Aber man gewohnt sich." "Ja, man gewohnt sich", seufzte Anton" (Angela Sommer-Bodenburg, 1992: 13). Обом героя не подобається залишатися самим дома, їм страшно. "Sag mal, bist du ofter so allein zu Haus?" fragte der Vampir. "Jeden Samstag" "Und hast du gar keine Angst?" "Doch." "Ich auch. Besonders im Dunkel", erklarte der Vampir" (Angela Sommer- Bodenburg, 1992: 13). І при першій зустрічі з незнайомцем, незважаючи на страх перед ним, все ж Антону подобається його незваний гість: "Eigentlich ist er ein ganz netter Vampir, dachte Anton, obwohl er so abscheulich aussieht. Er hatte sich Vampire jedenfalls viel schrecklicher vorgestellt" (Angela Sommer-Bodenburg, 1992: 10).

Зароджується дружба між двома підлітками. Дружба завжди означає довіру. Друзі повинні довіряти один одному в любих ситуаціях. "Aber Anton", sagte der Vampir, "ich denke, wir sind Freunde!" ... "Denkst du, ich konnte dir etwas - antun?" fragte er und sah Anton aus den Augenwinkeln heraus lauernd an. "N-nein", sagte Anton ..." (Angela Sommer-Bodenburg, 1992: 32). І щоб підтвердити, що Антон цілком довіряє своєму другу, він, попри власні страхи перетворитися на вампіра, все ж одягає плащ, завдяки якому отримує властивість літати як вампіри. Довіряє Антон Рюдігеру і коли той запрошує його до себе в гості на кладовище, хоча це може бути небезпечним: "Hast du Angst?" "Ich? Nein!" "Brauchst du auch nicht", sagte der Vampir freundlich, "meine Verwandten sind namlich alle unterwegs." (Angela Sommer- Bodenburg, 1992: 35). І разом з тим вампір відкривається перед Антоном, розповідаючи про людину, якої бояться вампіри - доглядача кладовища. Знайомство Антона із братом та сестрою Рюдігера є також проявом довіри з боку вампіра до свого друга. Завуальоване знайомство Анни та Рюдігера із батьками Антона теж прояв довіри хлопця своїм товаришам: "Und deine Eltern? ... Glauben die an

Vampire?" Anton schuttelte den Kopf. "Die am allerwenigsten. Aber sie mochte euch gerne kennenlerne... Rudiger und dich. Ihr seid zum Kaffeetrinken eingeladen" (Angela Sommer-Bodenburg, 1992: 115).

Бути другом означає проявляти турботу по відношенню до свого друга. Цей прояв можна помітити в різних ситуаціях. І коли Антон прикладає зусиль, аби вампіра не побачили батьки, і коли відволікає увагу доглядача кладовища від місця, де жила сім'я вампірів, аби той не зловив та не вбив їх, як вбив дядька Рюдігера. Турбота проявляється і коли Антон боїться сказати чи зробити щось, що може зашкодити його другу вампіру, видати його. Та найбільший прояв турботи Антон виказує, коли дізнається, що Рюдігеру зле і він лежить у труні, і тому не зміг прилетіти до Антона. Антона охопив страх за життя друга: "1st er denn krank?" "Du meinst, ob er stirbt?" fragte Anna. Anton nickte. Es fehlte nicht mehr viel, und er hatte angefangen zu weinen" (Angela Sommer-Bodenburg, 1992: 79). І коли Анна нагадує йому, що вони і так вже мертві, Антон не здається: "Aber es geht ihm doch nicht gut", sagt er, "wir mussen uns um ihn kummern." І далі хлопець розповідає Анні, що ж він розуміє під поняттям "турбуватися": "... das ist, wenn du dich mit jemandem beschaftigst, wenn du mit ihm Spiele machst, ihm etwas vorliest, ihm Geschichten erzahlst, ihn trostest ..." (Angela Sommer-Bodenburg, 1992: 80).

Дружба в романі тісно пов'язана із відчуттям страху. Але тут дружба допомагає двом юнакам боротися та долати свої страхи. Спочатку Антон боїться, що його вампір може вкусити: "Kurz vor der Tur hatte ihn der Vampir eingeholt. Jetzt ist es aus, dachte Anton, jetzt beiBt er zu! Er zitterte am ganzen Korper." Проте з часом Антон вже не боїться свого друга, навпаки, він має сміливість сказати Анні, що не хоче стати вампіром: "Ich will aber kein Vampir werden!" rief Anton. "Nicht?" fragte Anna unglaubig. "Nein!" sagte er ... "Ich hab uberhaupt keine Lust dazu!" Das war wirklich ein starkes Stuck!" (Angela Sommer-Bodenburg, 1992: 97). Рюдігер долає свій страх, коли приходить з сестрою в гості в сім'ю Антона.

В романі "Маленький вампір" дружба також пов'язана із темою кохання. Правда, це не доросле почуття, а лише підліткова симпатія, яка переростає в закоханість. І це почуття виникає між Антоном та сестрою Рюдігера Анною. Хоча спочатку Антон не може звикнути до цієї думки: "Fur einen Vampir sieht sie ja eigentlich recht gut aus, dachte Anton, wenn sie nicht so geisterhaft blass ware und nicht so dunkle Ringe unter den Augen hatte ... Aber wie kam er uberhaupt auf solche Gedanken? Er und ein Vampir-Madchen!" (Angela Sommer-Bodenburg, 1992: 63). З часом молоді люди приймають ті обставини, що вони належать до різних світів, і це не заважає їм бути разом: "Es macht auch gar nichts, wenn du kein Vampir bist", meinte sie dann, "Hauptsache, wir mogen uns!" ... "Wir - wir sind gleicht da", stotterte Anton." (Angela Sommer-Bodenburg, 1992: 98).

І, врешті решт, всі ті почуття, які пробуджує дружба у головних героїв роману, заставляють батьків Антона передивитися їх ставлення до власного сина, до його почуттів, до друзів, які у нього є і які є для нього дуже дорогими. Тобто дружба Антона з вампіром вчить його батьків просто любити свого сина. Вони приймають його дивних друзів, адже це друзі їх сина: "Vielleicht gewohne ich mich mit der Zeit an sie", meinte sie schlieBlich" (Angela Sommer-Bodenburg, 1992: 128).

В романі А. Зоммер-Боденбург "Маленький вампір" основний смисл лінгвокультурного концепту "Freundschaft" реалізовується автором, на наш погляд, через поняття "jemand mit gutem Herz": "Aber Anton", sagte die Mutter, "ist es nicht viel wichtiger, ob jemand ein gutes Herz hat oder nicht?" Anton wurde blass. "Gu-gutes Herz", sagte er, "wie meinst du das?" ... "Dass du auf ihn verlassen kannst", erklarte die

Mutter, "dass er dich nicht im Stich lasst... und wenn du ihn magst, dann wird er uns auch gefallen" (Angela Sommer-Bodenburg, 1992: 103).