Когнітивні механізми обробки й відтворення інформації в аудіовізуальному перекладі
Механізми сприйняття, селекції та продукування інформації перекладачем. Когнітивні стратегії асинхронного аудіовізуального перекладу і типові помилки перекладачів. Рекомендації з оптимізації продукування цільового тексту для підвищення його зрозумілості.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.07.2023 |
| Размер файла | 1,2 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Когнітивні механізми обробки й відтворення інформації в аудіовізуальному перекладі
Маргарита Дорофєєва
м. Київ
Анотація
У статті здійснено спробу встановити взаємозв'язок ментальних процесів розуміння вихідного тексту, екстрагування і конструювання смислу, відбору релевантної інформації, з подальшим формулюванням тексту перекладу. Розвідка узагальнено висвітлює механізми сприйняття, селекції та продукування інформації перекладачем на матеріалі множинних аудіовізуальних перекладів. З позицій теорії сприйняття інформації було виявлено когнітивні стратегії асинхронного аудіовізуального перекладу і типові помилки перекладачів. На підставі результатів аналізу було надано рекомендації щодо оптимізації продукування цільового тексту для підвищення його зрозумілості.
Ключові слова: аудіовізуальний переклад; розуміння вихідного тексту; процес bottom-up; процес top-down; когнітивна стратегія перекладу; когнітивний конструктивізм; повнота передачі інформації.
Abstract
Dorofeieva Marharyta
Cognitive mechanisms of information processing and reproduction in audiovisual translation
This research is an attempt to establish the relationship between the mental processes of the source text's comprehension, extracting and constructing meaning, selecting relevant information for translation, with the further formulation of the target text. The research object builds cognitive audiovisual translation strategies from German into Ukrainian both on the macro - and micro-level. The research aim is to highlight the mechanisms of information perception, selection and production by semi-professional translators (master students) on the basis of multiple audiovisual translations. The source text for asynchronous audiovisual translation was a video lecture by H. Siever at the Johan Gutenberg University in Mainz-Germersheim (Germany) on «Modern Translation Theories: Funktionalism and Interpretationism», posted on the university's educational platform for German students. The task was to test the subject competence of master's students in the methodology of translation studies. The students performed audiovisual translation asynchronously in the form of written answers to the questions in the modular test during the semester assessment. The test consisted of several parts. A video lecture in German was uploaded to the Google classroom platform, to which several questions in Ukrainian were added. The time for students' work on the platform was automatically limited to 90 minutes. At first students had selective listening, they listened to the given fragments of the lecture in German and selected the necessary information in the source language to answer the questions. Then the participants translated the selected information from German into Ukrainian. At last students formulated answers in Ukrainian and uploaded them to the Google classroom platform. Cognitive strategies of asynchronous audiovisual translation and typical translator's mistakes were revealed on the basis of the cognitive constructivism paradigm and cognitive translation model according to criterion of completeness in the information transfer. Based on the research results, recommendations were given on optimizing the production of the target text to increase its intelligibility.
Keywords: audiovisual translation; comprehension of the source text; bottom-up process; top-down process; cognitive translation strategy; cognitive constructivism; completeness of information transfer.
Основна частина
Феномен перекладання нерозривно пов'язаний з когніцією суб'єкта перекладу, тобто розумом, де об'єднуються надскладні процеси сприйняття, мислення і мовлення. Тому невипадково переклад як «образ когнітивної діяльності» (Дорофєєва 2020: 77-78) привертає увагу дослідників, починаючи з часів когнітивного повороту в гуманітарних науках другої половини ХХ століття. Завдання міждисциплінарної когнітивної науки, когнітивної психології (психолінгвістики) і загальної теорії перекладу значною мірою перехрещуються, оскільки об'єктом когнітивних наук виступає когніція людини, об'єктом вивчення. психолінгвістики слугує мовленнєва діяльність, а об'єкт перекладознавства охоплює процес і результат особливого виду мовленнєвої діяльності - перекладу. В когнітивному аспекті підкреслюється психологічна природа перекладацького процесу, який має чотири основні етапи: розуміння вихідного тексту, абстрагування від форми оригіналу (ментальна репрезентація ВТ), ментальна репрезентація цільового тексту («проспективний ЦТ») (Prune2012: 202-203), продукування транслята цільовою мовою.
Попри певні успіхи в галузі когнітивного моделювання процесу перекладу (див., напр., KuBmaul2020; Siever2015; Баранов 2007), ментальні процеси сприйняття, розуміння, екстрагування та обробки інформації, пригадування, селекції, переходу від репрезентації концептів та/або сценаріїв до формулювання цільового тексту, дотепер залишаються недостатньо з'ясованими, утворюючи «чорну скриньку» в мозку перекладача. Викладені вище проблемні питання зумовлюють актуальність нашого дослідження.
Об'єкт нашої розвідки складають когнітивні мікро - та макростратегії перекладу німецького аудіовізуального контенту українською мовою.
Предмет дослідження становить взаємозв'язок ментальних процесів розуміння вихідного тексту, екстрагування та відбору інформації, релевантної для перекладу, вихідною мовою, з подальшим формулюванням тексту цільовою мовою.
Матеріал розвідки утворює вступна відеолекція д-ра Гольґера Зівера, викладача факультету перекладознавства, мовознавства і культурології університету імені Йогана Ґутенберґа у м. Майнц-Ґермерсгайм (ФРН) на тему «Сучасні теорії перекладу: функціоналізм та інтерпретаціонізм», а також множинні переклади фрагментів відеолекції українською мовою, виконані студентами-магістрами кафедри германської філології та перекладу Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Пропонована стаття має на меті узагальнено висвітлити механізми сприйняття, розуміння, відбору та продукування інформації з боку перекладача на прикладі аудіовізуального перекладу.
Заявлена мета передбачає виконання таких завдань:
уточнення поняття «аудіовізуальний переклад» (далі - АВП) з огляду на використаний матеріал дослідження;
представлення двох парадигм когнітивного перекладознавства як методологічної бази проведення дослідження і оцінки його результатів;
аналіз аудіовізуальних транслятів, виконаних студентами, з позицій теорії сприйняття інформації (нім. Verstandlichkeitsforschung);
виявлення когнітивних стратегій перекладу і типових помилок у множинних студентських транслятах;
рекомендації щодо оптимізації продукування цільового тексту під час асинхронного аудіовізуального перекладу.
Поняття аудіовізуального перекладу ще до початку XXI століття становило відносно маргінальну галузь прикладного перекладознавства і традиційно об'єднувало у собі такі різновиди усного перекладу, як субтитрування, дублювання і закадровий переклад (Ремал, 2020: 33). Однак із розвитком інформаційно - комунікаційних технологій палітра АВП стрімко розширилась, увібравши у себе всі види міжмовного та міжкультурного посередництва шляхом відтворення аудіовізуального контенту на електронних носіях для іншомовних адресатів. Так, окрім «звичного» перекладу кіно - та телепродукції з'явились суртитри для сцени, аматорське субтитрування та дублювання контенту в мережі Інтернет, аудіоопис для осіб, позбавлених зору, а також мовна локалізація відеоігор (там само: 34). Серед багатьох новітніх визначень відтворення аудіовізуального продукту шляхом перекладу, як-то: екранний переклад, мультимедійний переклад, мультимедійна локалізація, технічна комунікація і навіть медіа-доступність (див. Gambier, Gottlib2001; DiazCintas 2007) ми надаємо перевагу усталеному терміну «аудіовізуальний переклад», який виступає гіперонімом по відношенню до інших часткових компонентів цього виду перекладацької діяльності.
Утім, на периферії уваги науковців залишається переклад і локалізація мультимедійного контенту веб-сайтів та освітніх платформ, які стали частиною повсякденного життя за часів пандемії. Названі види відтворення аудіовізуальних продуктів досі не отримали належну класифікацію у розгалуженій структурі АВП. Водночас на перекладацьких відділеннях вищих навчальних закладів України все більшої популярності набуває робота з відеолекціями (презентаціями) викладачів провідних університетів світу як один з напрямків зовнішньо - та внутрішньофахової комунікації. Міжкультурний трансфер знань через цифрові джерела інформації стає новим об'єктом досліджень в галузі АВП.
За умов дистанційного використання АВП може включати як усний послідовний і синхронний переклад аудіовізуального контенту, так і хронологічно віддалену (асинхронну) роботу з мультимедійними матеріалами. Наприклад, письмовий переклад слайдів презентації, або письмовий реферативний переклад основних положень лекції з дидактичною метою. Саме асинхронний реферативний переклад відеолекції як варіація АВП складає матеріал пропонованого дослідження.
Розглянемо детальніше умови здійснення АВП з боку студентів-магістрів. Завдання, запропоноване виконавцям, не передбачало традиційний АВП, а мало на меті перевірку загальної предметної компетентності магістрів з методології перекладознавчих досліджень. Сам переклад студенти виконували самостійно у формі письмових відповідей на питання модульної контрольної роботи (далі - МКР) під час семестрового оцінювання.
Контрольна робота складалась із кількох етапів. На платформу Googleclassroomбуло завантажено відеолекцію німецькою мовою, до якої додавались декілька теоретичних запитань українською мовою. Час виконання завдання на платформі автоматично обмежувався: він складав 90 хвилин. На першому етапі студенти здійснювали селективне аудіювання, тобто прослуховували задані фрагменти лекції німецькою мовою і відбирали необхідну інформацію мовою оригіналу для відповідей на поставлені запитання. На другому етапі учасники перекладали відібрану інформацію з німецької українською мовою. На останньому етапі студенти формулювали відповіді на запитання українською мовою і завантажували свої роботи на платформу Googleclassroom.
Перейдемо до аналізу матеріалу дослідження і конкретних інструкцій. Відеолекція Гольґера Зівера, надана для перекладу, становить прототиповий зразок аудіовізуального тексту, оскільки охоплює чотири конститутивні риси цього виду текстової продукції: 1) два синхронні канали зв'язку, тобто (а) аудіо - та (б) відеоканали передачі інформації; 2) відповідно, два типи знаків, а саме: (аа) аудіовербальні знаки (слова) та аудіоневербальні знаки (інші шуми, музика); (бб) візуально-вербальні знаки (письмові повідомлення) та візуально-невербальні знаки (рисунки, графіки, таблиці, фото та ін.) (Zabalbeascoa2008: 24).
Слід підкреслити, що за наявності аудіо - та відеоканалів трансферу інформації типи знаків у відеолекції були представлені нерівномірно - переважно використовувались аудіовербальні знаки (словесне оформлення теоретичних положень у монологічному мовленні лектора, так звана «розмовляюча голова») з опорою на візуально-вербальні знаки у вигляді цитат і тез (див. Рис. 1):
Рис. 1. Візуально-вербальні знаки в аудіовізуальному тексті (скріншот відеолекції)
Меншою мірою зустрічались візуально-невербальні знаки у вигляді малюнків, схем і таблиць у комбінації з візуально-вербальними знаками та аудіовербальним коментарем (див. Рис. 2):
Рис. 2. Візуально-невербальні знаки в комбінації з візуально-вербальними знаками аудіовізуального тексту
переклад асинхронний аудіовізуальний
Крім того, спостерігалась наявність візуально-невербальних індикаторів у вигляді комп'ютерних віконець з гостями лекції (колега лектора - вільна відвідувачка, а також на початку - керівниця факультету, які виступали відволікаючими факторами від змісту лекції) (див. Рис. 3):
Рис. 3. Візуально-невербальні знаки в аудіовізуальному тексті
Аудіоневербальні знаки (музика, шуми) у лекції зафіксовані не були.
Як було згадано вище, в контрольних завданнях з дисципліни «Методологічні основи досліджень перекладу» студенти отримали хронометраж для перегляду відеолекції та п'ять теоретичних запитань до її змісту (див. Рис. 4):
Рис. 4. Інструкції до МКР з методологічних основ досліджень перекладу (скріншот сторінки з платформи Googleclassroom)
Виконавці мали можливість у самостійному режимі повторно подивитись і послухати фрагменти лекції, але обмежений час виконання МКР, кількість і складність запитань не дозволяли робити це багаторазово.
Зважаючи на завдання нашого дослідження, методологічну основу для аналізу та інтерпретації результатів МКР склали дві актуальні парадигми когнітивного перекладознавства: 1) когнітивний конструктивізм (Honig1995; Gopferich2008; Siever2015: 166; KuBmaul 2020: 83-84); 2) когнітивна модель перекладу А. Баранова та Д. Добровольського за критерієм повноти й осмислення відтворюваної інформації (Баранов 2007: 139-140; Шелестюк &Яковлева 2019: 281-282). Коротко представимо згадані парадигми.
Ключовими поняттями парадигми конструктивізму є розуміння, тлумачення та інтерпретація, причому ментальний процес розуміння вихідного тексту по-різному визначається у класичній рецептивній теорії (нім. Lesbarkeitsforschung, буквально: теорія мовно-стилістичної читабельності тексту) та когнітивно- і психологічно орієнтованій теорії сприйняття інформації (нім. Verstandlichkeitsforschung, буквально: теорія зрозумілості тексту), що має «парасольковий» характер і включає здобутки когнітивних наук, психолінгвістики, штучного інтелекту і когнітивного перекладознавства. Так, рецептивна теорія розглядає феномен розуміння тексту як пасивний процес екстрагування смислу (нім. Sinnentnahme) з боку реципієнта лише на підставі інформаційного змісту тексту і значення мовних знаків лексичного, граматичного і стилістичного рівнів (Siever2015: 166). Натомість в теорії сприйняття інформації розуміння становить активний процес конструювання смислу тексту реципієнтом (нім. Sinnkonstruktion) через інтерпретацію, яка під час перекладу проходить складний шлях від рецепції мультимодальних знаків тексту оригіналу, розпізнавання зразків, схематизації, тлумачення, обґрунтування до висновків, і завершується продукуванням тексту цільовою мовою.
Різниця в обробці інформації за двома моделями полягає в пасивній або активній ролі реципієнта тексту. Так, в моделі екстрагування смислу реципієнт дорівнює пасивному отримувачу інформації, а процес розуміння тексту протікає «знизу догори» (англ. bottom-upprocess), тобто від поверхневих мовно-семіотичних структур тексту до когнітивних структур у мозку перекладача. Таким чином, перекладач відтворює лише те, що «сказано» в тексті, надмірно орієнтуючись на оригінал. На противагу цьому модель конструювання смислу передбачає доповнення процесу розуміння «знизу догори» напрямком руху «згори донизу» (англ. top-downprocess). Тут мається на увазі взаємозв'язок між осягненням поверхневих структур тексту (bottom-up) і одночасною активацією знань у довгостроковій пам'яті реціпієнта, тобто відбувається зворотній рух від вищого рівня обробки інформації до нижчого рівня розуміння (top-down). Відтак, перекладач активно «конструює» смисл оригіналу за рахунок не лише розуміння змісту вихідного тексту, а й осмислення інформації з урахуванням фонових знань, досвіду, ментальних репрезентацій стандартних ситуацій (сценаріїв) дискурсу, власних фахових компетентностей. Названі ментальні операції приводять до закономірних трансформаційних змін у тексті перекладу без викривлення первинного смислу і надмірного буквалізму.
Звернімось до когнітивної моделі перекладу А. Баранова та Д. Добровольського. Автори стверджують, що в перекладі існують три схеми передачі інформації за критерієм її повноти й осмислення з боку перекладача: повна, скорочена та коротка схеми (Баранов 2007: 138-140).
Повна схема утворює рух від (а) розуміння вихідного тексту через (б) ментальний синтез ВТ мовою оригіналу; до (в) концептуального уявлення про текст, не «прив'язаного» до вихідної або цільової мов; за яким слідує (г) ментальний синтез цільового тексту мовою перекладу; та (д) остаточне оформлення (формулювання) ЦТ. Центральною ланкою схеми виступає концептуальне уявлення про текст, що реалізується за допомогою мовних знань і фахових компетентностей на тлі екстралінгвістичних знань. Концептуальне уявлення про текст пояснюється як ментальний конструкт, що містить схематично структуровані й водночас мінливі уявлення про позамовну дійсність у формі образів універсально-предметного коду, що супроводжують внутрішнє мовлення (Шелестюк &Яковлева 2019: 282).
Скорочена схема передбачає встановлення міжмовних відповідників між висловленнями ВТ і ЦТ, які обмежуються системно-мовними значеннями, без «підключення» концептуального уявлення про текст.
Коротка схема становить автоматизовані «прямі» відповідники у формі кліше, етикетних формул, ідіом та прецедентних висловлень.
У контексті розвідки нас цікавлять три когнітивні стратегії перекладу, висунуті О. Шелестюк, що відповідають схемам передачі інформації А. Баранова та О. Добровольського: 1) «трансформаційний» переклад за повною схемою;
2) «суцільне калькування» за скороченою схемою; 3) «клішований переклад» за короткою схемою.
Розгляньмо приклади хибного розуміння інформації у множинних аудіовізуальних перекладах студентів, що призвело до помилок у відтворенні смислу оригіналу цільовою мовою. Як вже було згадано, згідно з інструкцією до модульної контрольної роботи студенти мали знайти відповіді на п'ять запитань у відеолекції німецькою мовою і сформулювати відповіді на них українською мовою (див. Рис. 4 вище). Контрольне завдання виконували дев'ять учасниць.
Серед поставлених запитань найбільші труднощі для розуміння оригіналу, інтерпретації змісту, й, відповідно, формулювання тексту цільовою мовою викликали такі запитання: (а) (питання №2) назвіть ключові поняття інтерпретаціонізму; (б) (питання №5) назвіть основні розбіжності між лінгвістичною та інтерпретаційною моделями перекладу; (в) (питання №3) поясніть цитату Г. Абеля «JedesUbersetzenisteinInterpretieren». Якщо на підставі результатів перекладу реконструювати процесуальні механізми розуміння оригіналу, можна встановити основні типи допущених помилок: 1) контекстні помилки у відтворенні
перекладознавчої термінології та/або помилкова експлікація термінів; 2) невмотивовані додавання, що призвели до викривлення змісту пропозиції авторських висловлень; 3) значні змістові випущення, які призвели до порушення семантичної когерентності висловлень у трансляті.
Проілюструємо типи помилок на прикладі відповідей на запитання №2: Назвіть ключові поняття інтерпретаціонізму. Для демонстрації правильної відповіді надамо скріншот відеолекції (див. Рис. 5):
Рис. 5. Ключові поняття інтерпретаціонізму
(1) (відповідь студента 1) - тут і далі хибні/невдалі перекладацькі рішення виділено жирним шрифтом і відмічено символами* або (?)
Поняття «інтерпретаціонізм»* позначає і дію, і когнітивні процеси. До ключових термінів інтерпретаціонізму належать:
Знаки (слова, речення, тексти). Усі перераховані знаки мають різний рівень складності (слова складніші, ніж букви; речення складніші, ніж слова; тексти набагато складніші, ніж інші знаки).
Диференція* (Differenz) - тексти не ідентичні*
Імплікація (Implikation) - термін, протилежний поняттю «еквівалентність»
(?).
Інференція* (когнітивний процес, пов'язаний із обробкою інформації та висновками щодо отриманої інформації)
У наведеному прикладі спостерігаємо: (а) некоректне відтворення термінології (калькування диференція*, інференція*); (б) нерозуміння змісту вихідного висловлення (поняття «інтерпретаціонізм»*); в) порушення логіки висловлення через випущення релевантної інформації (тексти не ідентичні*) - які тексти? г) незрозумілість визначення терміна «імплікація» через занадто узагальнене формулювання. У випадку (а) маємо справу з процесом розуміння за моделлю bottom-up, тобто орієнтацією перекладача на поверхневу структуру іменування термінів, що призвело до їх некоректного калькування. Помилки (б), (в) свідчать про неуважність реципієнта, оскільки у (б) малось на увазі поняття «інтерпретації» в межах напрямку інтерпретаціонізму, а (в) експлікує неідентичність між текстами оригіналу і перекладу. Хибне рішення (г) вказує на дефіцит розуміння за моделлю top-down, тобто недостатність фонових знань перекладача для контекстного тлумачення багатозначного поняття «імплікація».
(2) (відповідь студента 2)
Ключовими поняттями інтерпретаціонізму є:
- інтерпретація - дії та процеси, що відбуваються під час перекладу;
- знак(и) - знаки різного ступеню складності - слова, речення, тексти, які можна перекласти;
- диференція* - особливі риси та відмінності, що розмежовують вихідний та цільовий текст
- імплікація - протилежне поняття еквівалентності (додатковий смисл, який не прописаний прямо у тексті, але мається на увазі та може бути «декодований») *
- інференція * - висновки, які робляться у процесі перекладу (вибір одного певного значення серед значень багатозначних слів або визначення певної функції тексту)
У відповіді (2) так само, як і у відповіді (1), відмічаємо: (а) недоречне калькування термінів диференція*, інференція*; (б) невмотивоване додавання, що мало на меті пояснення терміна «імплікація», але призвело до його помилкового трактування. Випадок (б) особливо цікавий, тому що становить приклад негативного впливу фонових знань перекладача на результат перекладу, який можемо назвати дефіцитом контекстного розуміння (нім. kontextsensitivesVerstehen) (Siever2015: 98).
Лектор визначає поняття «імплікації» в межах інтерпретаціонізму як логічний умовивід у перекладі знаків за формулою «якщо а, тоді б», причому переклад відбувається лише в одному напрямку («якщо б, тоді а» неможливе). Цей термін протилежний поняттю еквівалентності, де переклад може відбуватись в обох напрямках («якщо а, тоді б, якщо б, тоді а»), тобто одиниці оригіналу і перекладу ідентичні. Можна виснувати, що студентка неправильно зрозуміла контекстний зміст терміна «імплікація» і помилково сплутала його з пресупозиціями та імплікатурами в дусі прагматики Г. Грайса. Очевидно, фонові та асоціативні знання про ці прагматичні терміни призвели до хибного перекладацького рішення.
(3) (відповідь студента 3)
Ключовими поняттями інтерпретаціонізму є такі:
інтерпретація - поняття, що поєднує розуміння перекладу як дії та як процесу;
знак - об'єднує в собі всі три поняття лінгвістичної моделі (слово, речення та текст); коли розглядати ці три поняття окремо, то йдеться лише про знаки різної складності.
незбіжність - на противагу* поняття ідентичність в лінгвістичній моделі (?). Немає сенсу перекладати тексти, якщо вони є ідентичними, але якщо вони є незбіжними, різними - то сенс є.
умовивід - на противагу* поняття еквівалентність в лінгвістичній моделі (?);
інференція (висновок) - наприклад, перекладач має дійти висновку про те, про яку функцію йдеться або що мається на увазі в певному формулюванні?
У прикладі (3) спостерігаємо правильне відтворення термінології, зумовлене розумінням за моделлю top-down, тобто накладанням фонових знань і досвіду перекладача на контекст відеолекції (Differenz - незбіжність; Implikation - умовивід; Inferenz - висновок). Утім, у перекладі мають місце невдалі стилістичні формулювання і незначні випущення, які спотворюють зрозумілість цільового тексту для адресатів: на противагу* поняття ідентичність в лінгвістичній моделі (моделі чого?); на противагу* поняття еквівалентність в лінгвістичній моделі (моделі чого?) Вочевидь, тут ми маємо справу з калькуванням усних висловлень лектора (ImGegesatzzumBegriff «Identitdt» imlinguistischenModell…)
(4) (відповідь студента 4)
Існує п'ять ключових понять інтерпретаціонізму. Інтерпретація (?), знаки (слова, речення та тексти) (це все знаки?), відмінності між текстами (якими?), імплікація(?), а також висновки щодо значень слів (що мається на увазі?).
Переклад (4) демонструє лише назви понять без пояснень (інтерпретація, імплікація), а також невдалі генералізації понять, які допускають неоднозначне трактування (відмінності між текстами; знаки (слова, речення та тексти); висновки щодо значень слів). У даному випадку можна припустити дефіцит розуміння змісту за моделлю top-down, що призводить до відсутності експлікації термінів та розпливчастих формулювань з боку перекладача.
Підсумовуючи результати аналізу АВП студентів з позицій когнітивної методології, можна зробити такі висновки.
Оптимальною когнітивною стратегією АВП залишається трансформаційний переклад за моделлю bottom-up+ top-down, який передбачає розуміння тексту у напрямку від поверхневих мовних структур оригіналу до структур знань у мозку перекладача в комбінації зі зворотнім рухом від когнітивних структур знань до поверхневих структур цільового тексту.
Використання лише моделі bottom-upпід час перекладу асоціюється зі скороченою стратегією когнітивного перекладу (калькування) і призводить до виникнення системних помилок у відтворенні термінології та викривленню змістових пропозицій оригіналу у вигляді випущень та розпливчастих формулювань.
Автоматичне конструювання смислу за моделлю top-downможе призводити до асоціативних помилок у вигляді невмотивованих додавань, що свідчить про неконтекстне розуміння матеріалу.
Дефіцити розуміння перекладача підвищують рівень незрозумілості цільового тексту для адресата через порушення когерентності транслята.
Рекомендаціями для перекладачів можуть слугувати: а) свідома рефлексія власної перекладацької діяльності та відмова від автоматизованих процесів встановлення міжмовних відповідників, що можливо за умов асинхронного перекладу; б) перевірка власних фонових знань шляхом звернення до перекладових та спеціалізованих артефактів (фахових довідників), а також до замовника перекладу;
в) застосування комп'ютерних систем пам'яті перекладу і термінологічних баз даних;
г) саморедагування та експертне або партнерське редагування цільового тексту з метою корекції мовно-стилістичних формулювань та підвищення зрозумілості тексту для адресатів.
Перспективою досліджень процесу перекладу, в тому числі АВП, вважаємо верифікацію когнітивних моделей перекладу на матеріалі технічних текстів з використанням технологій психолінгвістичного експерименту (анкетування, опитування, Т^Р-протоколи), а також оцінювання цільових текстів за критеріями зрозумілості, розробленими в межах когнітивно-психологічних підходів до перекладу.
Бібліографія
1. Баранов А.Н. Введение в прикладную лингвистику. Изд. 3-е. М.: Издательство ЛКИ, 2007. 360 с.
2. Дорофєєва Маргарита. Методологія перекладознавчих досліджень. Навчально-методичний посібник для студентів-магістрів. К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2020. 156 с.
3. Ремал А. Аудіовізуальний переклад / Енциклопедія перекладознавства: у 4 т. Т. 1: пер. з англ. / за ред.: Іва Гамб'є та Люка ван Дорслара; за заг. ред.: О.А. Кальниченка та Л.М. Черноватого. Вінниця: нова Книга, 2020. С. 33-39.
4. Шелестюк Е.В., Яковлева Е.С. Когнитивно-психолингвистические парадигмы перевода как билингвальной речевой деятельности. Филологические науки. Вопросы теории и практики. 2019. Том 12. Выпуск 10. С. 279-290.
5. Diaz Cintas J., Orero P., Remael A. Media for All. Subtitling for the Deaf, Audio Description, and Sign Language. Amsterdam & New York: Rodopi, 2007.
6. Gambier I., Gottlib H. (Multi) Media Translation. Amsterdam & Philadelphia: Benjamins, 2001.
7. Gopferich S. Textproduktion im Zeitalter der Globalisierung. Eintwicklung einer Didaktik des Wissenstransfers. Tubingen: Stauffenburg Verlag, 2008. 499 S.
8. Honig H. Konstruktives Ubersetzen. Tubingen: Stauffenburg Verlag, 1995. 267 S.
9. Kufimaul P. Kreatives Ubersetzen. Tubingen: Stauffenburg Verlag, 2020. 215 S.
10. Prune E. Entwicklungslinien der Translationswissenschaft. Von den Asymmetrien der Sprachen zu den Asymmetrien der Macht. Berlin: Frank & Timme, 2012. 518 S.
11. Siever H. Ubersetzungswissenschaft. Eine Einfuhrung. Tubingen: Narr, 2015. 238 S.
12. Zabalbeascoa P. The nature of the audiovisual text and ist parameters / J. Diaz Cintas (ed.) The Didactics of Audiovisual Translation. Amsterdam & Philadelphia: Benjamins, 2008. pp. 21-38.
References
1. Baranov, A. (2007). Vvedenie v prikladnuyu lingvistiku [Introduction to applied linguistics]. Moscow: LKI.
2. Dorofeieva, M. (2020). Metodolohiia perekladoznavchykh doslidzhen [Methodology of translation studies]. Navchalno-metodychnyi posibnyk dlia studentiv-mahistriv. Kyiv: Vydavnychiy dim Dmytra Buraho.
3. Remal, A. (2020). Audiovizualnyi pereklad [Audiovisual Translation]. In Entsyklopediia perekladoznavstva: u 4 t. T. 1: per. z anhl. / za red.: Iva Hambie ta Liuka van Dorslara; za zah. red.: O.A. Kalnychenka ta L.M. Chernovatoho. Vinnytsia: Nova Knyha.
4. Shelestyuk, E. & Yakovleva, E. (2019). Kognitivno-psixolingvisticheskie paradigmy' perevoda kak bilingval'noj rechevoj deyatel'nosti [Cognitive-psycholinguistic paradigms of translation as a bilingual speech activity]. Filologicheskie nauki. Voprosy' teorii i praktiki. Tom 12. Vy'pusk 10. Tambov: Gramota.
5. Diaz Cintas, J., Orero, P. & Remael, A. (2007). Media for All. Subtitling for the Deaf, Audio Description, and Sign Language. Amsterdam & New York: Rodopi.
6. Gambier, I. & Gottlib, H. (2001). (Multi) Media Translation. Amsterdam & Philadelphia: Benjamins.
7. Gopferich, S. (2008). Textproduktion im Zeitalter der Globalisierung. Tubingen: Stauffenburg.
8. Honig, H. (1995). Konstruktives Ubersetzen. Tubingen: Stauffenburg Verlag.
9. Kufimaul, P. (2020). Kreatives Ubersetzen. Tubingen: Stauffenburg Verlag.
10. Prune, E. (2012). Entwicklungslinien der Translationswissenschaft. Von den Asymmetrien der Sprachen zu den Asymmetrien der Macht. Berlin: Frank & Timme.
11. Siever, H. (2015). Ubersetzungswissenschaft. Eine Einfuhrung. Tubingen: Narr.
12. Zabalbeascoa, P. (2008). The nature of the audiovisual text and ist parameters. In J. Diaz Cintas (ed.) The Didactics of Audiovisual Translation. Amsterdam & Philadelphia: Benjamins.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Виділено основні концептосфери та конкретні концепти імен учасників Інтернет-спілкування. Комплексний аналіз механізмів сприйняття і відтворення концептуальних складових за допомогою відповідних когнітивних моделей сприйняття і відтворення дійсності.
статья [17,7 K], добавлен 24.11.2017Особливості кінотексту як об’єкту перекладу. Основні проблеми, пов’язані з перекладом кінофільмів українською мовою. Культурна адаптація кінофільмів при перекладі. Аналіз типових помилок перекладу кінофільмів. Складнощі перекладу англомовних фільмів.
курсовая работа [87,8 K], добавлен 21.06.2013Проблема адекватності перекладу художнього тексту. Розкриття суті терміну "контрастивна лінгвістика" та виявлення специфіки перекладу художніх творів. Практичне застосування поняття "одиниці перекладу". Авторське бачення картини світу під час перекладу.
статья [26,9 K], добавлен 24.04.2018Проблеми перекладу драми в сучасному перекладознавстві. Особливості драми як перекладознавча проблема. Легковимовність і зручна побудова реплік. Синхронність сприйняття і розуміння тексту драми. Відтворення перекладачем прихованих сементичних контекстів.
дипломная работа [94,3 K], добавлен 19.03.2012Каламбур як прийом комічного, його структура і класифікація. Шляхи пошуку відповідностей під час передачі каламбурів. Проблеми і труднощі перекладу каламбуру, типові помилки перекладачів та їх причини. Каламбур в творі Л. Керрола "Аліса в країні чудес".
контрольная работа [71,4 K], добавлен 15.07.2012Головна, загальна мета створення будь-кого тексту - повідомлення інформації. Поняття іформаційної насиченості тексту та інформативності. Визначення змістовності тексту - встановлення співвідношення між висловлюванням і ситуацією, відбитою в ньому.
реферат [28,3 K], добавлен 08.04.2011Аналіз впливу особливостей культури на текст, що перекладається. Визначення значимості компонентного аналізу у перекладі. Стратегії подолання "культурного бар'єру" в перекладі. Визначення цілей форенізаційного та доместикаційного методів перекладу.
статья [43,2 K], добавлен 24.11.2017Німецька реклама та її відтворення у перекладі. Адекватність та еквівалентність перекладу реклами. Способи перекладу німецьких рекламних слоганів. Дослівний переклад реклами, субституція як специфічний засіб перекладу. Парафраза як спосіб перекладу.
курсовая работа [57,7 K], добавлен 21.06.2013Опис психологічних особливостей сприйняття тексту. Тлумачення змісту малозрозумілих елементів тексту. Трактування поведінки персонажа та його мотивів, виходячи з власного досвіду та існуючих теорій. Проектування своїх уявлень, відчуттів на художні образи.
презентация [228,6 K], добавлен 03.03.2016Визначення додатку та шляхи його вираження в мові художнього тексту. Особливості перекладу додатку з англійської мови на прикладі роману Ф.Г. Бернет "Таємничий сад". Аналіз частотності вживання перекладацьких прийомів при перекладі додатку в романі.
курсовая работа [47,5 K], добавлен 07.12.2010Теоретичні засади дослідження компресії як лінгвістичного явища при перекладі публіцистичного тексту. Механізм стиснення тексту на синтаксичному рівні. Єдність компресії та декомпресії під час перекладу газетних текстів з англійської мови українською.
курсовая работа [63,8 K], добавлен 21.06.2013Лексико-семантичні особливості перекладу власних назв з англійської на українську мову. Встановлення зв'язку між назвою та змістом, адекватність перекладу власних назв. Способи перекладу власних назв. Найбільш вживані стратегії під час перекладу назв.
курсовая работа [60,5 K], добавлен 22.11.2014Краєзнавство як об’єкт теорії та практики перекладу. Прагматична спрямованість туристичних рекламних текстів. Шляхи відтворення краєзнавчих реалій у перекладі. Складнощі перекладу англомовних рекламних проспектів українською мовою в сфері туризму.
дипломная работа [132,1 K], добавлен 22.06.2013Художній переклад як особливий вид перекладацької діяльності. Особливості перекладу художнього тексту. Характеристика лексичних трансформацій на матеріалі роману Дена Брауна "Втрачений символ". Трансформації, які переважають при перекладі тексту.
курсовая работа [61,7 K], добавлен 26.04.2014Поняття "прагматичне значення" у науковій літературі. Проблема відтворення прагматичних значень в перекладі та напрямки їх рішення. Прагматичний потенціал компліменту в українській та англійській мовах. Фактор адресата у перекладі компліментів.
дипломная работа [110,3 K], добавлен 15.12.2014Принципи вибору перекладацьких стратегій при перекладі текстів типу інструкцій до технічного обладнання. Сучасний стан лінгвістичного та перекладацького аналізу в галузі дослідження перекладу тексту-інструкції як особливого виду міжнародного документу.
курсовая работа [66,0 K], добавлен 29.11.2009Дослідження та аналіз можливих шляхів подолання труднощів у фінансовому перекладі, що здійснюється не галузевим експертом, а перекладачем із філологічною освітою. Підходи до навчання галузевого перекладу, зокрема фінансового, використовувані методи.
статья [25,3 K], добавлен 19.09.2017Засади художнього перекладу та аналіз моделей перекладу з точки зору їх відповідності загальній меті художнього перекладу. Основні аспекти відтворення авторського стилю в романі "Друга стать". Лексико-стилістичні особливості перекладу даного твору.
дипломная работа [95,6 K], добавлен 14.10.2014Висвітлення й аналіз лексико-стилістичних та структурних особливостей існуючих перекладів поетичних творів Гійома Аполлінера. Розгляд та характеристика підходів різних перекладачів щодо збереження відповідності тексту перекладу первинному тексту.
статья [26,0 K], добавлен 07.02.2018Визначення та види термінологічної лексики. Соціокультурні аспекти англомовних текстів. Особливості функціонування та шляхи перекладу англійської юридичної термінології українською мовою. Труднощі відтворення у перекладі складних термінів-словосполучень.
курсовая работа [51,9 K], добавлен 21.06.2013
