Диференціація мовленнєвих актів компліменту, похвали і лестощів виражених предикативними прикметниками

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Диференціація мовленнєвих актів компліменту, похвали і лестощів виражених предикативними прикметниками

Олександра Дейчаківська

м. Львів

Анотація

прикметник предикативний мовний синтаксичний

У статті розглядається функціонування предикативних прикметників як мовних засобів вираження мовленнєвих актів компліменту, похвали та лестощів. Зроблено спробу розмежування цих актів у контексті соціального статусу та гендерного чинника. Досліджено синтаксичні особливості вживання прикметників для вираження мовленнєвих актів компліменту, похвали та лестощів.

Ключові слова: предикативний прикметник, експресиви, комплімент, похвала, лестощі.

Abstract

The article deals with the predicative adjectives within the structure Vcop+Adj as a means of expressing speech acts of compliment, praise and flattery. Along with J. Searle's classification the speech acts of approval are analyzed in light of Brown and Levinson's politeness theory. It has been proved that construction Vcop+Adj as well as a verb in case of expressing praise, compliments and flattery serves as a means of rendering positive evaluation on the side of the speaker including satisfaction, adoration or approval. The illocutionary aims of the speech acts of compliment and praise are to affect the emotional state of the addressee, their inner values and also to induce the listener to perform certain actions. The illocutionary aim of flattery is the insincere praise expressed in order to derive benefit. On the syntactic level to enhance the expressiveness of the compliments and praise predicative adjectives are used with different intensifiers, interjections and interrogative pronouns. In case of flattery the pattern Vcop+ Adj is just one among other numerous structures, flattery containing more words than necessary. In case of expressive speech acts of compliment, praise and flattery of great importance is the status of the speaker and the hearer. Complementing and making flattering remarks usually presupposes the equal status of the addresser and the addressee while praise as a rule comes from the person with the higher status. It has been established that if compared with praise the compliment is of an interactional character while praise is a statement. Compliments concerning appearance are also more often paid to women.

Key words: speech act, expressive speech acts, addresser, addressee, illocutionary aim.

Основна частина

Постановка проблеми.

Мовленнєві акти компліменту, похвали та лестощів належать до експресивів, в яких реалізується намір вираження психологічного стану адресата та здійснюється емоційний вплив на нього (Трофимова, 2008: 6). В рамках експресивів вищезазначені мовленнєві акти трактують як оцінювальні, якщо вважати оцінкою судження, яке за бажанням мовця може трансформуватися в оцінювальне висловлювання. (Бигунова, 2015: 31).

Аналіз останніх досліджень. Експресивні мовленнєві акти позитивної оцінки завжди перебували в центрі уваги лінгвістів (Дж. Серль, Д. Вандервекен, П. Браун, С. Левінсон, Є. Вольф, Н. Трофімова), проте серед них комплімент як мовленнєвий акт викликав найбільший інтерес (Дж. Голмс, Н. Норрік, Ю. Микитюк). Відразу ж варто зазначити, що європейські та американські вчені не розглядають похвалу і комплімент як окремі мовленнєві акти, вважаючи будь-яке позитивне висловлювання компліментом. Реалізацію мовленнєвих актів похвали, компліменту та лестощів як тактик різноманітних стратегій вивчає українська дослідниця Н. Бігунова.

Компліменти виражають позитивну оцінку, що загалом відбувається в щоденних розмовах серед комунікантів рівних за статусом, або ж звучить з уст когось, хто є вищим за статусом. Шляхом обміну компліментами створюється атмосфера довіри, коли один із партнерів може бути впевненим в іншому.

Конвенції обміну дають учасникам спілкування схему інтерпретації соціальних позицій, дій та інтенцій. Таким чином поведінка партнерів стає прогнозованою і передбачуваною. Компліменти використовують для того, щоб розпочинати розмову, або ж вирівнювати хід розмови між комунікантами. Найчастіше стимулом для компліменту є внутрішній світ адресата, зовнішність, позитивні риси характеру, професійні або ж високі моральні якості співрозмовника, його досягнення, а також, значно рідше, власність.

В теорії П. Браун і С. Левінсона висловлювання компліменту та похвали розглядається як «позитивна стратегія ввічливості» (BrownP., LevinsonS., 2008). На думку авторів цього підходу кожна людина має самоповагу, яка може бути загрожена або ж яку можна оберігати, тобто в процесі комунікації відбувається певна кооперація партнерів для того, щоб зберегти своє обличчя і обличчя співрозмовника.

Коли йдеться про похвалу, то оцінюють заслуги, досягнення, які є результатом зусиль адресата, тобто похвала є близькою до очікуваного результату, натомість комплімент включає ситуативну оцінку (Трофимова, 2008).

У випадку похвали також важливими є як статус комунікантів (похвалу зазвичай робить співрозмовник вищий за статусом), так і ступінь перебільшення. Похвалу також характеризують експліцитність та конкретний адресант.

Що ж до лестощів, то їх мотивом є досягнення адресантом вигоди. Адресант у цьому випадку не є щирим. Коли адресант лестить співрозмовнику, він намагається видати лестощі за похвалу чи комплімент.

До невирішених раніше питань зазначеної проблеми належить питання мовних засобів вираження мовленнєвих актів компліменту, похвали та лестощів. Незважаючи на ряд визначень компліменту чи похвали як мовленнєвих актів, досі відсутній аналіз власне засобів, за допомогою яких вони знаходять своє мовне вираження. Короткий огляд в плані частиномовного характеру подає Н. Трофимова, зазначаючи, що у функції предикативного прикметника для вираження компліменту найчастіше трапляються прикметники «nice»,» good», «beautiful», «pretty»,» great» (Трофимова, 2008:157). Проте реверсний спосіб аналізу «від форми до понятійного наповнення» належним чином не здійснювався.

Мета статті. Метою статті є аналіз прагматичних особливостей предикативних прикметників у рамках структури Vcop+ Ad^O^rnдієслів, які виражають експресивні мовленнєві акти, до засобів вираження належать і предикативні прикметники, прагматичним особливостям яких не приділялося належної уваги.

Виклад основного матеріалу дослідження. Інтенцією комплімента є намір зробити щось приємне для адресата, заохотити його, виразити свій емоційний стан, що полягає у визнанні характеристик співрозмовника як позитивних, підбадьорити адресата, зберегти його «лице» (Бигунова, 2015:37). Компліменту властива прагматична багатозначність.

До інтенцій, які експліцитно виражає комплімент належать:

а) вияв захоплення:

- Why are you looking so lovely tonight? (Maugham, 1985:165);