Йоґа і йоґини у бгаґавата пурані

Размещено на http://www.allbest.ru

Йоґа і йоґини у бгаґавата пурані

Ю. Ю. Завгородній,

доктор філософських наук, старший науковий співробітник Інститу філософії імені Г. С. Сковороди НАН України



Yoga and yogins in the Bhagavata Purana (the part first)

Abstract

The article considers each case of using words with the stem `yoga ', as well as other yogic vocabulary found in the first part of the Bhagavata Purana. In total, there are the following ten words: yoga, bhaktiyoga, yogin, yogesvara, mahayogin, kuyogin, yoganidra, kriyayogа, viyoga and yama. They are used 30 times altogether. This vocabulary forms not only the yoga glossary of the Bhagavata Purana, but also the Vaisnava understanding of yogic teaching. The analysis of these terms takes into account several contexts, in particular: compositional, linguistic, religious and philosophical, and statistical. It has been found out that the whole vocabulary is somehow subordinated to the semantic vertical yogesvara ^ mahayogin ^ yogin and in various ways forms the Vaisnava understanding of yoga, i.e. bhakti-yoga. The last is believed to be a human response to the challenges of the Highest reality (Heaven). This semantic vertical is conceived of as set by the Lord, who in the Bhagavata Purana appears under various names, including Visnu, Krsna, Adhoksaja, as well as Yogesvara, and Mahayogin. Extraordinary people, who are called mahayogins (Sukadeva Gosvamt), and also yogins (Vyasa, Sukadeva Gosvamt, nameless yogins), are able to accept the challenge of Heaven. They are those who can achieve the highest goal of human life; they practice bhaktiyoga. The context of bhaktiyoga is present in most cases of the word yoga, and in all cases of the words yoganidra, kriyayoga, viyoga, as well as other friendly vocabulary (for example, seva), whereas the word ya- ma does not apply to bhaktiyoga. The use of the rare word kuyogin reflects the fact that bad yogins are also mentioned in the text. The term yoga might be also considered to be a gender marker, as the yogins are exclusively men in the first part. The compositional peculiarities of the use of this yogic vocabulary include the fact that the first part begins and ends with chapters containing terms which are derived from the stem yoga (Is this some kind of semantic framing?). Moreover, the first chapter ends with the sloka, that contains the important word yogesvara (Is it a kind of summarizing semantic marker?).

Keywords: Bhagavata Purana, Bhaktiyoga, Lord (Krsna, Visnu), Vaisnava, Yoga, Yogin.



У статті розглядається кожний випадок вживання слів з основою yoga, а також інша йоґічна лексика, яка зустрічається в першій частині Бгаґавата пурани (bhagavata purana). Усього встановлено десять таких слів: йоґа (yoga), бгакті-йоґа (bhaktiyoga), йоґин (yogin), Йоґешвара (yogesvara), М(м)агайоґин (mahayogin), куйоґин (kuyogin), йоґа-нідра (yoganidra), крія-йоґа (kriyayogа), війоґа (viyoga) та яма (yama), які разом вживаються 30 разів. Власне ця лексика формує не лише йоґічний глосарій Бгаґавата пурани, а й вайшнавське розуміння вчення йоґи. Аналіз вказаних термінів враховує кілька контекстів, зокрема: композиційний, лінгвістичний, релігійно-філософський, статистичний.

З'ясовано, що вся названа лексика так чи інакше підпорядкована такій семантичній вертикалі: yogesvara ^ mahayogin ^ yogin - і в різний спосіб формує вайшнавський варіант йоґи, тобто бгакті- йоґу. Остання виступає своєрідним варіантом відповіді людини на виклики трансцендентного (Неба). Цю семантичну вертикаль задає Господь, який у Бгаґавата пурані виступає під різними іменами, зокрема Вішну (visnu), Кришна (krsna), Адгокшаджа (adhoksaja), а також Йоґешвара і Магайоґин. Здатними сприйняти виклик Неба виявляються непересічні люди, яких називають ма- гайоґинами (крім Кришни, також і Шукадева Ґосвамі) та йоґина- ми (В 'яса, Шукадева Ґосвамі, безіменні йоґини). Це ті, хто здатний досягнути найвищої мети людського життя і хто практикує © Завгородній Ю. Ю., 2022 бгакті-йоґу. У більшості випадків слово “йоґа " вживається в контексті бгакті-йоґи, як і “йоґа-нідра”, “крія-йоґа”, “війоґа”, а також інша “дружня” лексика (наприклад, “сева”, seva). Виняток становлять кілька технічних/побутових випадків вживання слова “йоґа”. Слово “яма” до бгакті-йоґи не належить. За рахунок вживання рідкісного слова “куйоґин ” у тексті згадується про поганих йоґинів. Можливо, термін yoga також виступає гендерним маркером, оскільки йоґини в першій частині - це лише чоловіки. До композиційної специфіки вживання названої лексики можна віднести те, що перша частина починається і завершується розділами, котрі містять терміни, в яких наявна основа yoga (можливе смислове обрамлення?). Ба більше, перший розділ завершується шлокою, яка містить важливе слово yogesvara (можливий підсумувальний смисловий маркер?).

Ключові слова: Бгаґавата пурана, бгакті-йоґа, вайшнавізм, Господь (Вішну, Кришна), йоґа, йоґин.



У поле зору історико-філософських досліджень тексти пуран потрапляють ще не так часто. Така ситуація сформувалась упродовж тривалого часу і відображає розвиток індологічних студій, з властивими їм стереотипами й упередженнями. Ось, наприклад, як характеризує цю ситуацію американський дослідник Ендрю Нікол- сон: “Схоже на те, що більшість упереджень західних дослідників індійської філософії щодо пуран вмотивовані ідеєю, за якою пура- ни - це міфологічні або художні тексти, і тому вони не є філософськи суворими” (“Much of the bias against the Puranas by Western scholars of Indian philosophy seems to be motivated by the idea that the Puranas are mythological or literary texts and therefore are not philosophically rigorous”) [19, с. 74; 36]. А проте історико-філософське зацікавлення пуранами, насамперед Бгаґавата пура- ною, має свою історію, прихильників і останнім часом характеризується певним пожвавленням (напр.: [3; 6; 7; 11; 13; 20; 29]). Водночас в останні десятиліття спостерігається помітне зростання дослідницького зацікавлення феноменом йоґи. Прагнення залучити максимально широкий і репрезентативний корпус індійських першоджерел можна віднести до властивих особливостей цього зацікавлення. Зокрема, якщо у дванадцятому томі “Енциклопедії індійських філософій”, спеціально присвяченому йозі, було залучено 75 індійських текстів [15], у книзі “Коріння йоґи” їх налічувалося вже понад 150 [16], включаючи манускрипти, то в нещодавно виданій книзі “Йоґа: історія ідей і поглядів” таких текстів ще більше - вже 194 [2, c. 495]. Приблизно в ці самі роки з'являються окремі монографічні видання і статті, у центрі уваги яких опиняється феномен йоґи в окремих пуранах, включаючи і Бгаґавата пурану (напр.: [4; 13; 21; 31; 32]). Отже, наше звернення до Бгаґавата пу- рани відображає пожвавлення інтересу серед індологів як до досліджень йоґи в пуранах, так і до самої Бгаґавата пурани.

Ми пропонуємо зосередитись на вичерпному (наскільки це можливо) представленні йоґи у ключовій для бенґальського вайш- навізму пурані - Бгаґавата пурані. Наше дослідження покликане підтримати і розвинути як вищезгадані, так і ще одну з останніх тенденцій в індології, а саме - активізацію вайшнавських студій (див.: [33]).

Нам невідомі дослідження, які розглядали б усі випадки вживання слова “йоґа” або інших йоґічних термінів в окремо взятому тексті. Навіть якщо вони і є, то не формують визначальні дослідницькі стратегії і тенденції. Як наслідок, замість цілісного уявлення про йоґу в окремо взятому тексті, читачі отримують уявлення фрагментарні й неповні. Натомість ми пропонуємо проаналізувати всі випадки вживання слів, у яких наявна основа yoga (похідна від кореня yuj, “накладати ярмо”, “з'єднувати”, “запрягати”) і які зустрічаються у Бгаґавата пурані. Тобто в центрі уваги перебуватиме термін, який точно позначає йоґу як таку. Інша властива йозі термінологія (наприклад, asana, dhyana, samadhi, etc.) також розглядатиметься, за наявності, як і дотичні контексти. Спираючись на аналіз відповідної лексики, плануємо дослідити не лише те, як у Бгаґавата пурані представлений феномен йоґи, а й постать йоґина/йоґіні. У дослідженні пропонується кілька фокусів уваги, а саме: лінгвістичний, релігійно-філософський, статистичний (кількісний), текстологічний (композиційний).

Зауважимо, що ми зустрічали дещо дотичне до запропонованого нами підходу дослідження, у якому наводиться підрахунок цитат із Бгаґавата пурани, у трактаті “Prameyaratnarnava” вайшнав- ського автора Балакришни Бгатти (Balakrsna Bhatta, псевдонім Ла- лу Бгатта, Lalu Bhatta, XVIII ст.) традиції Валлабга-ачар'ї (1479-- 1531) [27].

Під йоґою ми розуміємо певний комплекс практик, спрямованих на досягнення людиною звільнення від сансари; їй властивий не лише праксис, а і гнозис. Очевидно, у цьому випадку, досконалим є не лише гностичне знання [10, с. 230], а і специфічна діяльність. Задіяні разом, вони покликані докорінно змінити онтологічний статус людини. Ці зміни тісно пов'язані з істотними перетвореннями/трансформацією її свідомості. Відповідно, окремо взятий йоґин - це носій такого знання, той, хто в індійській традиції (індуїстській, джайнській, буддійській) уособлює гранично можливий у земних умовах стан. Важливу роль у йозі відіграють властиві їй містичні, алхімічні, езотеричні, споглядальні, трансові, екстатичні та інші аспекти. Витоки йоґічного знання сягають ведійських і, можливо, доведійських часів. Поступово йоґа стає однією з ключових характеристик індійської цивілізації, а в самій Індії виникає багато різних течій і напрямків йоґи. Одна з провідних шкіл індуїстської філософії так і називається - yoga (йоґа), а одна з впливових буддійських філософських шкіл - yogacara (йоґачара, практика йоґи). Йоґа так щільно увійшла в індійське релігійно-філософське життя і дискурс, що уявити індійську філософію без йоґи навряд чи можливо.

Усебічний аналіз явища йоґи у Бгаґавата пурані загострює дослідницькі очікування, оскільки цей текст є сакральним для бенґальських вайшнавів. Те, як представлена в ньому йоґа, належить, згідно з їхньою традицією, до абсолютного і нормативного знання. Воно осмислювалось і продовжує осмислюватися вайш- навськими теологами та філософами, на нього орієнтуються віддані.

Це наше дослідження спирається на попередні та розвиває їх. У центрі уваги тих досліджень також перебувала філософськи значуща санскритська термінологія (напр.: [1]). Але воно містить і принципову відмінність, оскільки цього разу ми намагатимемось поступово зосередитись на всьому тексті і дослідити всі випадки вживання необхідної нам спеціальної лексики. Такий підхід, на нашу думку, надає аналізу більшої очевидності й обґрунтованості.

Попередній комп'ютерний пошук засвідчив, що очікуваних випадків вживання тільки тих слів, у яких наявна основа yoga, може бути 664. Уже цей один кількісний параметр вражає, оскільки завдяки йому Бгаґавата пурана може претендувати на те, аби вважатися одним з найнасиченіших йоґічною лексикою (а також ідеями, концептами, поняттями і термінами) давньоіндійських текстів.

Наголос на урахуванні усіх випадків вживання обраних слів збігається ще з однією тенденцією у сучасній науці. Мається на увазі оперування великими масивами даних (big data). Якщо в нашому випадку не залучатимуться десятки (або сотні) санскритських текстів, це компенсуватиметься кількістю проаналізованих випадків вживання окремо взятого ключового і суміжних слів.

Нами використано: оригінальний текст Бгаґавата пурани [25; 30], англомовний вільний переклад Шрили Прабгупади з його коментарями [22-24], англомовний переклад, зроблений Ґанешем В. Таґаре [28], який залучає індійські традиційні коментарі Бгаґавата пурани, і переклад С. Субба Рау [26], хоча й меншою мірою. Наскільки нам відомо, переклади Бгаґавата пурани, як і її коментарів, з мови оригіналу на українську мову ще не видавалися.

Наразі проаналізовано першу частину Бгаґавата пурани. Слова, у яких наявна основа yoga, у першій частині зустрічаються 29 разів (або 4,36% від попередньо встановленої загальної кількості випадків у всіх дванадцяти частинах). Ще один раз вживається слово з дотичної йоґічної термінології.

Звернемось до таблиці 1, у якій наводиться нумерація (розділ і шлока) кожного випадку вживання слів, у яких наявна основа yoga.

yoga bhagavata purana лексика

Таблиця 1. Розділи і шлоки, у яких вживаються слова, що містять основу yoga [37]

Розділ	Шлока
1	23
2	7, 20, 28
3	2
4	4, 14
5	23, 34, 35
6	7, 22, 36
7	4, 6
8	9, 14, 20, 43
9	23, 27, 29
10	-
11	-
12	-
13	43
14	-
15	6
16	-
17	-
18	14, 17, 18
19	34, 37

Із таблиці зрозуміло, що наведені слова, в яких наявна основа yoga, у першій частині Бгаґавата пурани зустрічаються нерівномірно: 22 рази з наявних 29 вжито в перших дев'яти розділах (у першій половині першої частини), по 1 разу - у тринадцятому і п'ятнадцятому розділах, 5 разів - у двох останніх розділах. Тобто найнасиченішими необхідною нам спеціальною лексикою виявляються перша половина першої частини книги (розділи 1-9), а саме - 22 випадки, та її завершальна частина (розділи 18-19) - 5 випадків. На інші вісім розділів (розділи 10-17) припадає лише 2 випадки. Це розділи тринадцятий і чотирнадцятий. У шести розділах (10-12, 14, 16-17) необхідна спеціальна лексика не зустрічається.

В окремих розділах кількісно виявлена лексика також вживається нерівномірно: від 4 разів (розділ 8) до 3 (розділи 2, 5, 6, 9, 18), 2 разів (розділи 4, 7, 19) та 1 разу (розділи 1, 3, 13, 15). Як бачимо, восьмий розділ має найбільше випадків вживання слів, у яких наявна основа yoga. Натомість у шостому розділі зустрічається два окремих слова, одне з яких основу yoga містить, а інше - ні. Цим іншим словом є відомий йоґічний термін yama (яма) [38]. Отже, у першій частині Бгаґавата пурани простежується певна особливість вживання йоґічної термінології між окремими розділами, якщо, скажімо, брати до уваги кількісний і композиційний параметри.

Хоча ще зарано висловлювати припущення щодо композиційної специфіки всієї Бгаґавата пурани, яка відображала б вживання потрібних нам слів, але вже зрозуміло, що перша частина починається і завершується розділами, котрі містять терміни, у яких наявна основа yoga (можливе смислове обрамлення?). Ба більше, перший розділ завершується шлокою, яка містить важливе слово yogesvara (можливий своєрідний підсумувальний смисловий максимум-маркер?).

Вищезгадані 29 випадків з таблиці 1 зводяться до дев'яти слів, які подані з номером розділу і шлоки в таблиці 2. Ще одне слово, десяте, це згадана вище yama. Отже, десять слів у таблиці 2 становлять йоґічний глосарій першої частини Бгаґавата пурани.

Таблиця 2. Йоґічна лексика [39]

Номер слова	Слово	Кількість випадків	Шлока
1	yoga (йоґа)	7	2.28; 6.7, 36; 9.27; 13.43; 18.17, 18
2	bhaktiyoga (бгактійоґа)	6	2.7, 20; 5.35; 7.4, 6; 8.20
3	yogin (йоґин)	5	4.14; 5.23; 9.23, 29; 19.37
4	yogesvara (Йоґешвара)	4	1.23; 8.14, 43; 18.14
5	mahayogin (магайоґин)	3	4.4; 8.9; 19.34
6	kuyogin (куйоґин)	1	6.22
7	yoganidra (йоґанідра)	1	3.2
8	kriyayogа (кріяйоґа)	1	5.34
9	viyoga (війоґа)	1	15.6
10	yama (яма)	1	6.36

Проаналізуємо наведену в таблиці 2 йоґічну лексику, безпосередньо спираючись на зміст першої частини Бгаґавата пурани.

Yogesvara (Володар йоґи), mahayogin (В(в)еликий йоґин), yogin (йоґин). Почнемо з розгляду цих трьох слів, які разом, як можна буде побачити, утворюють семантичну вертикаль у напрямку від трансцендентного і метафізичного виміру до земної реальності: yogesvara ^ mahayogin ^ yogin. Тобто, смислове ядро цієї вертикалі, її цінності й ідеали формуються за межами земного і людського життя, але до нього спрямовані. Ця вертикаль стає головним орієнтиром для людей, насамперед йоґинів. Якщо уточнити, то коли у Бгаґавата пурані йдеться про йоґинів, пересічні індійці (тобто тільки вайшнави-нейоґини чи й невіддані вайшна- ви?) не згадуються [40]. Хоча останні і так нечасто фігурують у першій частині.

На вершині вертикалі перебуває yogesvara, тобто Господь Кришна, який у Бгаґавата пурані відіграє центральну роль. Йоґе- шварою насамперед називають саме Його (1.23; 8.14, 43), також Шиву і Брагму, але зі збереженням вищості Кришни (18.14). Звернення до Йоґешвари-Кришни підсилюють інші Його імена:

1.23. “yogesvare krsne brahmanye dharmavarmani” (“Йоґе- швара-Кришна, Знавець Вед, Захисник Дгарми”). Власне промовистим і значущим зверненням до Господа, який 1.23. “svam kastham_adhunopete” (“зараз пішов у свою обитель” / “зараз повернувся у свою обитель”), завершується перший розділ першої частини Бгаґавата пурани. Мудреці, які зібралися в лісі naimisaranya (Наїмішараньї), цікавились, як жити у світі, коли Господь і дгарма їх залишили [41].

8.14. “yogesvaro harih” (“Йоґешвара, Гарі”). Якщо розглянути цю шлоку повністю, то в ній також зустрічається “sva-maya” - важливе слово-поняття вайшнавської теології, яким позначається одна з енергій Господа. Наразі перед нами випадок поєднання імен Господа з Його іншими ключовими характеристиками, про які не йдеться в іменах. Зафіксуємо цей випадок для подальшого дослідження.

8.43. “sn krsna... yogesvarakhilaguro bhagavan” (“О Шрі Кришно... Йоґешваре, Учителю Всесвіту (або Учителю всіх), о Благословенний”) [42]. Фактично ця шлока підсумовує розгорнуте і змістовне звертання до Кришни та містить різні Його імена і характеристики. Важливо, що в цьому разі до Кришни, називаючи

Його Йоґешварою, звертається цариця Кунті, тобто жінка. До її постаті ми повернемось пізніше.

У Бгаґавадґіті, іншому сакральному вайшнавському тексті, Кришна також називається yogesvara і також тричі (11.4; 18.75, 78), а ще один раз - maha-yogesvara (11.9).

Ця обставина привертає увагу до того, що вайшнавській сакральній літературі властиво підкреслювати величне покровительство Кришни над йоґою [43].

Дещо інша ситуація щодо вживання слів mahayogin та yogin. Великим йоґином у першій частині Бгаґавата пурани називають тільки її двох визначних героїв. Передусім це знов-таки Господь Кришна. Коли Його називають Великим йоґином, вживаються додаткові імена: 8.9. “pahi pahi mahayogin_devadeva jagatpate” (“захисти, захисти, о Великий йоґине, о Боже богів, о Володаре світу”).

Другий великий йоґин - це Шукадева Ґосвамі, син В'яси. Хоча Його духовний статус надзвичайно високий, він поступається духовному статусу Господа Кришни. Ось як зображується Шукадева Ґосвамі у Бгаґавата пурані в перекладі Ґ. Таґаре:

“4.4. Його син, який є великим йоґином (зосередженим святим), який унаочнив Вищий Дух (Брагман), й який позбавлений будь-яких ознак і відмінностей, чий розум зосереджений на чомусь одному (тобто на Вищому Духові), і (який) пробудився від сну (у вигляді ілюзії чи незнання), виглядає наче дурень, який уникає суспільства” (“His son who is a great Yogin (contemplative saint) and who has visualized the Supreme Spirit (Brahman), and who is devoid of any sense of discrimination and distinction, whose mind is concentrated on one thing (viz. the Supreme Spirit), and (who is) wakeful from the sleep [44] (in the form of Illusion or Ignorance) appears as a dullard avoiding society”) [28, с. 33-34; 45]. Коли Шу- кадеву Ґосвамі називають великим йоґином, то можуть порівнювати з Вішну: 19.34. “mahayogin... visnoriva...” (“О Великий йоґине... наче перед Вішну / у присутності Вішну...”).

Йоґином/йоґинами в першій частині називають значно ширше коло дійових осіб. Це - В'ясадева (4.14.), безіменні знавці

Вед (5.23. “vedavadinam”) [46] і безіменні йоґини (9.23, 29, 19.37). В останньому випадку в безіменних йоґинів є найвищий духовний учитель, ґуру, тобто Шукадева Ґосвамі: 19.37 “yoginam paramam gurum”.

Kuyogin. Куйоґин. Окремо згадуються куйоґини (6.22. “kuyoginam”), тобто погані йоґини, чиї вади ще не знищені [47]. Важливо, що про них згадує Господь Кришна, Який явив милість мудрецю Нараді і постав перед ним, коли той був ще підлітком, під час споглядання ним лотосних стоп Господа. Зі слів Кришни випливає, що куйоґини неспроможні Його бачити. Отже, це слово виступає тим терміном, який вживається у типовому вайшнавсь- кому контексті і водночас вказує на відсутність чи не найважливішої характеристики, в ідеалі властивої йоґинам. Якщо звернутися до розглянутої вище тріади yogesvara ^ mahayogin ^ yogin, то куйоґин перебуває за межами її складників.

Статус В(в)еликого йоґина, як можна помітити, недосяжний ні йоґину, ні послідовнику веданти, ні відданим, які згадуються в книзі, але не називаються йоґинами, і, звісно, куйоґинам. Зрозуміло, що між Великим йоґином і рештою пролягає якась принципова відмінність. Випадки з В'ясадевою і його сином Шрилою Шукадевою Ґосвамі, які є важливими і парадоксальними (з огляду на постать В'яси), заслуговують на окрему увагу і можуть вважатися винятками. Зокрема, у славетного батька, якого називають йоґином (4.14), народжується син - великий йоґин (4.4).

Докладні описи самих йоґинів у першій частині Бгаґавата пурани не зустрічаються. Про них повідомляється дуже стисло. Зазвичай цим словом тільки фіксується їхній духовний і релігійний статус [48]. Із ширшого контексту книги можна зрозуміти, що вони - аскети, життя яких підпорядковане трансцендентній меті служіння і споглядання Господа. Йоґини не спрямовані на накопичення речей, здійснення мирських соціальних проєктів і перетворення природи. Але одна особливість, властива йоґинам, таки згадується у шлоках. Вона стосується ключової і граничної проблеми для людини - проблеми смерті. Йоґин, бувши зосередженим на відданому служінні і промовлянні святих імен Господа, виявляється здатним досягти звільнення від бажань і вчинків (кармічної діяльності) у той момент, коли залишає своє тіло (9.23) [49]. Йоґини ще здатні вмирати за власним бажанням: 9.29 “chandamrtyoh” (chanda-mrtyu, той, хто вмирає в обраний ним самим час) [50].

Yoganidra. Йоґанідра (йоґа сну або дрімоти; 3.2 “yoganidram”) - інше важливе слово з йоґічної семантичної вертикалі, яке описує суто специфічний стан Господа на самому початку створення Ним Всесвіту. Він лежав у космічних водах, а в цей час із Його пупа, схожого на озеро, з'явилося стебло лотоса. З останнього постав Брагма, який і приступив до подальшого розгортання Всесвіту. Це одна з широковідомих шлок Бгаґавати пу- рани, відображення змісту якої можна побачити в індуїстській іконографії та образотворчому мистецтві.

Ґ. Таґаре слово “йоґанідра” перекладає як “йоґична медита- ція-сон” (“yogic meditation-slumber”) [28, с. 23] і додає два важливі коментарі. Перший - це цитата з “Бгаваратха-дипіки” (Bhavaratha Dipika), найстарішого коментаря Бгаґавата пурани школи адвайта-веданти, написаного Шридгарою свамі (Sndhara Svami, XIII-XIV ст.): “Сон самадгі (медитація)” (“The sleep of samadhi (meditation)”). Другий - це цитата із “Субодгіні” (Subodhim) Валлабгачар'ї (Vallabhacarya) школи шуддга-адвайти: “йоґанідра - це певний різновид міці Господа. Вона полегшує муки істот і приводить їх до Нього. Він простягає її для створення Всесвіту” (“yoganidra is a certain kind of power of the Lord. It relieves the agonies of beings and brings them to him. He extends it for the creation of the Universe”) [28, с. 23]. Як можна побачити, слово “йоґанідра” має важливе і глибоке теологічне та метафізичне традиційне значення, а його осмислення веде нас не лише у площину йоґічної, а й значно ширшої, загальної проблематики сну в індуїстській думці [51].

Bhaktiyoga. Бгакті-йоґа (йоґа люблячої відданості). За кількістю випадків вживання цей тип йоґи в першій частині Бгаґавата пурани - очевидний лідер. Усі шість разів бгакті-йоґа в різний спосіб спрямовує свого послідовника в напрямі поклоніння Кри- шні, до якого як до Абсолютної Істини звертаються опосередковано (2.7, 20; 5.35; 7.6), який як Вища Особистість з'являється безпосередньо мудрецю В'ясі (7.4. “apasyat_purusam pumam”, “він побачив цілковитого Пурушу”), до якого як до свого сучасника звертається цариця Кунті (8.20). Господа в цих шлоках називають по-різному: Васудевою (2.7), Бгаґават(н)ом (2.7, 20; 5.35), Пурушею (7.4), Адгокшаджею (7.6) [52], а також Йоґешварою (8.43).

Належна практика бгакті-йоґи здатна спричинити кардинальні зміни в житті людини, про що йдеться в такій шлоці:

“Бгакті-йоґа, яка застосовується в ім'я Васудеви-Бгаґавана, дуже швидко породжує вайраґ'ю [53] і безпричинне знання” [54].

Звернення цариці Кунті, яка разом зі своїми дітьми і Драу- паді була врятована Кришною від небезпечної зброї (brahmastra, брагмастра), заслуговує на окрему увагу. Її звернення до Кришни, яке становить дві третини восьмого розділу (з вісімнадцятої по сорок третю шлоку), вказує на глибоку відданість Кунті Кришні й обізнаність саме жінки з Його земним життям та вченням бгакті- йоґи. Але водночас йоґинею Бгаґавата пурана її не називає. І все- таки одне лише стисле питання Кунті, яке зустрічається не лише у змістовному, а й у проникливому (молитовному) зверненні цариці, добре ілюструє її відчуття розлуки у vatsalya-rasa (ватсалья раса, раса батьківських стосунків), скромність і дотримання етичних норм:

“...Як ми, жінки, можемо осягнути [Тебе] для виконання бгакті- йоґи?” [55]

Хоча Кунті йоґинею не названа, вона знає про бгакті-йоґу і використовує відповідну термінологію.

Kriyayoga. Крія-йоґа (йоґа дії; 5.34). Під цим типом йоґи розуміється діяльність, яку потрібно підпорядкувати Вищому началу. У цьому випадку сансарична діяльність людини цілковито змінюється, насамперед завдяки тому, що руйнуються її кармічні наслідки [56].

Yoga. Йоґа. Перший випадок вживання окремо взятого слова “йоґа” зустрічається в контексті відданого служіння Господу:

2.28. “...vasudevapara yoga...” (“...Васудева - головна мета [різних] йоґ / головна мета [різних] видів йоґ”) [57].

Незважаючи на виразно вайшнавський зміст не лише цього фрагмента, а й усієї шлоки, в якій ім'я Васудева зустрічається чотири рази, бгакті-йоґа тут не згадується. Натомість знеособлено згадуються різні види йоґи. Але завдяки саме промовистому вай- шнавському змісту цього уривку у читача формується уявлення про те, що в усіх відомих йоґах є єдина мета. І це саме та мета, на якій завжди наголошує бгакті-йоґа. Очевидно, перед нами той випадок, коли слово “бгакті-йоґa”, хоча і відсутнє текстуально, проте виявляється таким, що властиве іншим видам або напрямкам йоґи, і тим самим незримо присутнє в тексті. Таким чином, ми бачимо, що випадки вживання окремого слова “йоґа” можуть заміщувати у тій чи іншій шлоці відсутній варіант “бгакті-йоґа”. Залишається шкодувати, що у давньоіндійському творі не наводяться конкретні назви різних йоґ. Не забуваймо, що не для всіх варіантів йоґи в Індії головною метою був Кришна. І на них вай- шнавські теологи спрямовували свою критику. Можливо, конкретні варіанти розгорнутої критики з'являться в наступних частинах книги. Тоді як тут, у шлоці 2.28, ми зустрічаємо базове і стисле вайшнавське розуміння йоґи як такої, своєрідну вайшнавську “парасольку” для йоґи як явища.

В інших двох випадках також ідеться про йоґу в контексті бгакті-йоґи, тобто відданого служіння Вищому Началу: 6.36 - “yogapathaih” [58] (“шляхами йоґи”), 18.17 - “yoganistham” [59] (“відданий (досконалий) йозі”).

Із цих двох випадків увагу привертає перший, оскільки в ширшій частині шлоки читаємо: 6.36. “yamadibhiryogapathaih” (ями та інших шляхів [60] йоґи). Отже, ми уперше зустріли один з ключових йоґічних термінів, а саме - yama (самоконтроль/самообмеження) поза межами вживання слів, в яких наявна основа yoga. У цьому разі потрібно звернутися до змісту всієї шлоки:

“Знов і знов вражена бажанням і жадібністю, душа воістину не заспокоїться так за допомогою ями та інших шляхів йоґи, як за допомогою служіння [61] Мукунді” [62].

Слова “яма та інші” у шлоці засвідчують, шо мається на увазі певний варіант йоґи, але на бгакті-йоґа. Відповісти напевно, яка це була йоґа, спираючись тільки на наведену шлоку, складно. Хоча слово adi вказує на те, що йдеться про більш ніж один складник йоґи, що було типовим для більшості варіантів йоґи в Індії [16, с. 35-38; 63]. Під терміном yama зазвичай розуміються ті чи інші самообмеження, яких зобов'язується дотримуватися практик йоґи. В авторитетному трактаті “Йоґа-сутра” Патанджалі yama відповідає першій складовій з восьми наявних. Прикметно, що замість можливого терміна bhakti-yoga, який, як ми бачили, вживається в першій частині, у шлоці використовується - seva (“служіння”), тобто інший відомий вайшнавський термін. Не виключено, що саме тому слова “бгакті-йоґи” і “йоґа” у другій частині шлоки не вживаються. Ще проглядається підпорядкованість різних “шляхів йоґи” служінню Мукунді, тобто Кришні, як і певне протиставлення бгакті-йоґи іншим варіантам йоґи. Ці наші міркування продовжують ті, які висловлювались під час розгляду фрагмента шлоки 2.28. Зафіксуємо і їх також для аналізу наступних частин Бгаґавата пурани.

Ще термін yoga вживається, коли позначає бажаний зв'язок, що виникає під час спілкування з великими (авторитетними відданими?) людей низького походження, яке позитивно на них впливає (18.18. “dauskulyam_adhim vidhunoti sighram mahattamanam_abhidhanayogah”, “зв'язок з великими під час спілкування швидко позбавляє мук тих, хто низького народження”). Цей випадок по-своєму важливий, оскільки відображає наявну соціальну (варнову) нерівність. Чи йдеться при цьому про відданих вайшнавів, чи ні, зі змісту шлоки незрозуміло.

Один раз слово йоґа вживається в контексті, у якому властива йозі специфіка не так яскраво виражена: 9.27 -“samasavyasayogatah” (ідеться про встановлення необхідних приписів для жінок і відданих), і двічі, позначаючи зв'язок у побутовому сенсі: 6.7 - “yogaksemam” (yogaksema, тобто “добробут”) і 13.43 - “samyoga” (тобто “складання”, за змістом шлоки - “складання іграшок”). Не виключено, що термін yoga в першій частині виступає гендерним маркером, оскільки вживається тільки по відношенню до чоловіків.

Viyoga. Війоґа. Випадок вживання цього слова (15.6 - “viyogena”) цікавий з огляду на кілька обставин. На перший погляд, ми маємо малопримітний випадок, коли до терміна yoga, який позначає “зв'язок”, додається префікс vi- з властивою йому особливістю надавати значення “роз'єднання”, завдяки чому “зв'язок” перетворюється на “відокремлення”, “роз'єднання”, а в нашому випадку - на “розлуку, розставання” [64]. Власне п'ятнадцятий розділ Бгаґавата пурани починається з того, що Арджуна сумує за Кришною, який його покинув. У такий спосіб viyoga зі звичайного побутового контексту потрапляє в релігійно- теологічний (sakhya rasa, сакх'я раса, раса дружніх стосунків). І хоча слово “бгакті-йоґа” у шлоці 15.6 не зустрічається, вживанням слова “війоґа” контекст бгакті відтворюється [65]. Отже, перед нами - додатковий приклад своєрідного заміщення терміна “бгакті-йоґа” ще одним “дружнім” терміном, тобто таким, який відображає ті чи інші реалії бгакті- йоґи без прямого її згадування [66].

Як бачимо, решта слів з таблиці 2 з прив'язкою до тексту шлок і розділів уточнюють і розкривають семантичну вертикаль yogesvara ^ mahayogin ^ yogin, з якої ми розпочали огляд йоґіч- ної термінології першої частини Бгаґавата пурани. У результаті, окреслюється своєрідна відповідь людини на виклики Вищої реальності (Неба), оскільки першим і найдосконалішим йоґином постає Господь. У такий спосіб у Бгаґавата пурані починає викладатися вайшнавське розуміння йоґи, як і з'являється відповідний йоґічний глосарій. Враховуючи те, що досліджено лише 4,36% випадків вживання слів, у яких наявна основа yoga, від їхньої можливої кількості в усій Бгаґавата пурані, а кількість суміжної лексики невідома навіть приблизно, можна припустити, що щільніша насиченість тексту йоґічною термінологією, її різноманітність, а також більш або менш розгорнутий філософський (теологічний, метафізичний) виклад учення йоґи, який виходитиме за зміст поодиноких і розкиданих по розділах шлок, чекатиме на дослідника в наступних частинах.



Література та примітки

Завгородній Ю. Індійська філософія й уявлення про звільнення (мокшу) у “Манава-дгарма-шастрі”. Sententiae. 2017. Vol. XXXVI. Iss. 2, с. 117-132. URL: https://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/ar ticle/view/341

Сафронов А. Йога: история идей и взглядов. Харьков : ФЛП Коваленко А.В., 2021. 520 с.

Adluri S. Textual Authority in Classical Indian Thought: Ramanuja and the Visnu Purana. London and New York : Routledge, 2015. xii, 156 p.

Adluri S. Yoga in the Visnu Purana. Journal of Indian Philosophy. 2017. Vol. 45, Iss. 2, рр. 381-402.

Bhagavad Gita. Large-Print Edition. URL: http://www.sans krit- web.net/sansdocs/gita-big.pdf

Bhattacarya S. The Philosophy of the Srmad-Bhagavata. Vol. I. Metaphysics. Santiniketan : Visva-bharati, 1960. xviii, 389 p.

Bhattacarya S. The Philosophy of the Snmad-Bhagavata. Vol. II. Religion. Santiniketan : Visva-bharati, 1962. xvi, 294 p.

Bhattacharya V. (ed.). Santideda. Bodhicaryavatara. Calcutta: The Asiatic Society, 1960. 247 p.

Birch J. and Hargreaves J. Yoganidra: An Understanding of the History and Context. The Luminescent. URL: https://www.theluminescent. org/ 2015/01/yoganidra.html

Crangle E. F. The Origin and Development of Early Indian Contemplative Practices. Wiesbaden : Harrassowitz 1994. xiii, 314 p.

Dasgupta S. A History of Indian Philosophy. Vol. IV. Indian Pluralism. Cambridge : The University Press, 1961. xiv, 483 p.

Ghosh Sh. The Original Yoga as Expounded in Sivasamhita, Gherandasamhita and Patanjala Yogasutra. Delhi : Munshiram Manoharlal, 1999. xxiv, 262 p.

Gupta R. M. and Valpey K. R. (eds). The Bhagavata Purana: Sacred Text and Living Tradition. New York : Columbia University Press, 2013. 296 p.

Jarow R. Tales for the Dying: The Death Narrative of the Bhagavata-Purana. Albany : State University of New York, 2003. xiv,

200 p.

Larson G. J, Bhattacharya R. S. (eds.). Encyclopedia of Indian Philosophies. Vol. XII. Yoga : India's Philosophy of Meditation. Delhi: Mo- tilal Banarsidass, 2011. 785 p.

Mallinson J. and Singleton M. (eds). Roots of Yoga. W/c. : Penguin Books, 2017. xl, 540 p.

Monier-Williams M. A Sanskrit-English Dictionary. Oxford, 1899. URL: http://www.sanskrit-lexicon.uni-koeln.de/scans/MWScan/2014/ web/webtc/indexcaller.php

Newcombe S. & O'Brien-Kop K. (eds). Routledge Handbook of Yoga and Meditation. London and New York : Routledge, 2021. xx, 544 p.

Nicholson A. J. Unifying Hinduism: Philosophy and Identity in Indian Intellectual History. New York : Columbia University Press, 2010. xiv, 266 p.

Okita K. Rejecting Monism: Dvaita Vedanta's Engagement with the Bhagavatapurana. Journal of Indian Philosophy. 2020. Vol. 48. Iss. 3, рр. 447-465.

Pai G. K. Yoga Doctrines in Mahapurana-s. Pune : Bhandarkar Oriental Research Institute, 2007. xiv, 240 p.

Prabhupada B. S., A. C. SrimadBhagavatam. First Canto “Creation” (Translated and Annotated by B. S. Prabhupada). Part One, Chapters 1

New York, Los Angeles, London, Bombay : The Bhaktivedanta Book Trust, 1972a. xi, pp. 1-374.

Prabhupada B. S., A. C. Srimad Bhagavatam. First Canto “Creation” (Translated and Annotated by B. S. Prabhupada). Part Two, Chapters 8-12. New York, Los Angeles, London, Bombay : The Bhaktivedanta Book Trust, 1972b. vii, pp. 375-660 p.

Prabhupada B. S., A. C. Srimad Bhagavatam. First Canto “Creation” (Translated and Annotated by B. S. Prabhupada). Part Three, Chapters 13-19. New York, Los Angeles, London, Bombay; The Bhaktivedanta Book Trust, 1972. Рр. 661-1112.

Radhakrishna S. (ed.). Srimad Bhagavata Purana of Maharsi Vedavyasa. Vol. I. Skandha I. With the Commentaries. Tirupati : Tirumala Tirupati Devasthanas, 1989. lvi, 564, 84 p.

Rau S. S. Srimad Bhagavatam Translated into Easy English Prose. Embodying the Interpretations of the Three Leading School of Thoughts (Advaita, Visistadvaita and Dvaita). Vol. I, Skandhas 1-7. Tirupati : Sri Vyasa Press, 1928. xxxv, 331 p.

Redington J. D., S. J. Vallabha, the Bhagavata Purana and the Path of Grace. The Bhagavata Purana: Sacred Text and Living Tradition. Ed. by R. M. Gupta and K. R. Valpey. New York : Columbia University Press, 2013. Chapter 5.

Shastri J. L. (ed.). The Bhagavata Purana. Translated and Annotated by G. V. Tagare. Part I, Skandhas 1-3. Delhi : Motilal Banarsidass, 1992. cxxii, 419 p.

Sheridan D. P. The Advaitic Theism ofthe Bhagavata Purana.

Delhi : Motilal Banarsidass, 1986. xii, 170 p.

Sflmad-bhagavata-puranam. URL: http://www.sanskritweb.net/ sansdocs/ bhagpur.pdf

White D. G. Kiss of the Yogini. “Tantric Sex” in its South Asian Contexts. Chicago and London : The University of Chicago Press, 2003. xx, 372 p.

White D. G. Sinister Yogis. Chicago and London : The University of Chicago Press, 2009. 352 p.

Wong L. P. Gaudiya Vaisnava Studies: Mapping the Field. Religions of South Asia. 2015. Vol. 9, No. 3. Рр. 305-331.

4TJldd Ч,ЧІиІ. URL: https://sanskritdocuments.org/

doc_purana/bhagpur. html?lang= sa

Задум цього дослідження виник під час участі в роботі Школи з вивчення вайшнавізму “Вайшнавська традиція крізь століття”. Щиро дякую Бріджабасі прабгу (Костянтин Перун, Київ), Сиддгартсі прабгу (Євген Смицький, Дніпро), а також Дмитрові Луценку (Київ) за дружню допомогу під час роботи над статтею.

На жаль, думка Е. Ніколсона значною мірою залишається актуальною і сьогодні, підтвердженням чого є цьогорічне довідкове видання з йоги, у якому пурани ледве представлені [18].

Нумерація шлок Бгаґавата пурани, як і їхнє цитування у статті, подається за електронним варіантам тексту, розміщеним на відповідному сайті [30; 34], і за критичним виданням давньоіндійського тексту [25]. Знайти вихідні дані редакцій згаданих електронних варіантів не вдалося. У першій частині налічується 813 шлок.

Yama походить від кореня yam - “підтримувати”, “стримувати”.

Більшість слів у таблиці становлять складні слова (samasa). Два слова утворені за допомогою префіксів. Крім йоґа-нідри, яке жіночого роду, решта слів - чоловічого роду. Прикметно, що у трьох випадках у складних словах зустрічаються складники різного роду: bhaktiyoga, kriyayoga - жіночого і чоловічого; yoganidra - чоловічого і жіночого. Не всі слова з таблиці будуть перекладатися у статті українською мовою.

Буддійський філософ Шантидева (VIII ст.) у відомому творі “Бодгічар'я-аватара” пише про те, що люди поділяються на йогинів і звичайних. Є yogin, і є prakrtaka [8, с. 185].

Переклад Тагаре: “Скажи нам, до якого притулку подалася праведність (у той час, коли) Кришна, володар йогічно-містичних сил, добре обізнаний у Ведах, захисник релігії, повернувся до своєї обителі” (“Tell us to whom righteousness has now resorted for refuge (when) Krsna, the master of Yogic-mystic powers, wellversed in the Vedas, the protector of religion, has returned to his abode”) [28, с. 15] - i Прабгупади: “Тепер, оскільки Шри Кришна, ця Абсолютна Істина, володар усіх містичних сил, пішов у Свою обитель, прошу, скажи нам, хто тепер захищає релігійні принципи” (“Now that Sri Krsna, that Absolute Truth, the master of all mystic powers has departed for His own abode, please tell us by whom religious principles are presently protected”) [22, с. 81]. Між наведеними варіантами перекладів шлоки є відмінність. Переклад Таґаре до цієї шлоки супроводжує окрема примітка, яка показує різне прочитання “svam kastham” (“у свою обитель”) коментаторами Бгаґавати пурани. У наведеному у статті перекладі ми спиралися на переклади Таґаре і Прабгупади. Не всі місця для нас були очевидними, насамперед kastham, brahmanye.

Або: “О Бгаґаване”.

Було б цікаво цю особливість уточнити, звернувшись до інших ключових для вайшнавів релігійно-філософських текстів.

В оригіналі unnidro, тобто “безсонний”. Шрила

Прабгупада в послівному перекладі до шлоки 4.4. unnidro перекладає як “перевершив незнання” (“surpassed nescience”) [22, с. 194], Рау - як “позбувшись сну Маї” (“Having risen from the sleep of Maya”) [26, с. 17-18].

Переклад Прабгупади: “His [Vyasadeva's] son was a great devotee, an equibalanced monist, whose mind was always concentrated in monism. He was not ignorant, but was transcendental to mundane activities” [22, с. 194]. Таке враження, що слово unnidro у перекладі шлоки зазнало змін.

В оригіналі 3^3lR^H, vedavadinam. Шрила Прабгупада перекладає як “of the followers of Vedanta” [22, с. 255], Ґ. Таґаре - як “of sages conversant with the Vedas” [28, с. 46]. Вважаємо, цього і попереднього випадку достатньо, щоб побачити розбіжність, яка існує в перекладацьких підходах. Наразі ми не ставимо за мету порівнювати й аналізувати доступні нам переклади Бгаґавата пурани. Хоча періодично будемо до них звертатися, фіксуючи важливі для теми статті випадки.

Моньєр-Вільямс пропонує перекладати слово Jij'lRl'i, kuyogin як “a bad Yogin, impostor” [17]. Прикметно, що водночас він наводить тільки один приклад вживання цього слова в давньоіндійських текстах, і саме у Бгаґавата пурані. Переклад Таґаре: “immature Yogins whose taints (sins) have not been wiped out” [28, с. 53] - і Прабгупади: “who are incomplete in service” [22, с. 297]. Нам не доводилося зустрічати дослідження, які б згадували або аналізували вживання kuyogin.

Ми також плануємо в наступних публікаціях звертати увагу на наявність у Бгаґавата пурані інших ключових слів, якими в Давній Індії позначали духовних практиків і святих (наприклад, муні, садгу), і на те, як вони співвідносяться з йоґинами і йоґічною лексикою.

Переклад Таґаре: “While concentrating the mind upon whom with devoting, and repeating whose name by words, a Yogi, who quits his body, becomes liberated from desires and actions” [28, с. 77] - і Прабгупади: “The personality of Godhead, who appears in the mind of the devotee by attentive devotion and meditation and by chanting of the holy name, releases the devotee from the bondage of fruitive activities at the time of his quitting the material body” [23, с. 465].

Моньєр-Вільямс пропонує такий переклад складного слова Й<-^^, chanda-mrtyu: “having death in one's power” [17]. Переклад Та- ґаре: “Yogis who have the power to die as per their pleasure” [28, с. 78] - і Прабгупади: “mystics who die at their will” [23, с. 477].

Зауважимо, що в “Йоґа-сутрах” Патанджалі, одному з базових і класичних текстів як феномена йоґи, так і філософії йоґи в межах окремої й однойменної даршани (школи), термін yoganidra не вживається. Натомість наявний термін nidra, який вживається в негативному значенні (з погляду йоґічної практики і досягнення найвищої сотеріологіч- ної мети йоґином) і може перекладатися як “сон”, “дрімота”. Nidra належить до одного з п'яти видів діяльності людини, які йоґину необхідно подолати (див.: 1.5, 6, 10, 12) [12, с. 171-174]. У Бгаґавата пурані існує принципова різниця між сном Господа і людини: дрімота (сон) Господа - це йоґа, тоді як той самий стан людини вже йоґою не є.

Набагато пізніше відбудеться істотне переосмислення терміна “йоганідра” (наприклад, “Hathayogapradlpika”, 4.49). Чи не найдоклад- ніше, у широкому йоґічному контексті йоганідра розглядається в он- лайн-публікації Дж. Берча і Ж. Харґревс [9]. У публікації стисло згадується і йоґаанідра в Бгаґавата пурані 1.3.2.

Власне явищу сну в індійській сакральній і філософській літературі приділяється велика увага. Очевидно, сон виступає тим маркером, який вказує на ще зумовлене сансаричне буття людини. Будемо сподіватися, що до сну Бгаґавата пурана повертатиметься не один раз. Принагідно звертаємо увагу, що у Бгаґавадґіті зустрічається два різних слова на позначення сну: “нідра” і “свапна” (див.: [5]).

На нашу думку, вживання того чи іншого імені Господа не випадкове і, щонайменше, має на меті викликати в уяві читача (і слухача) певну міфічну історію, відповідну характеристику Вищої особистості. До значення імен Вищої реальності (насамперед Пуруші) у вайшнаві- змі і ведійських текстах ми плануємо звернутися окремо.

Вайраґ'я (vairagya) - безпристрасність, свобода і байдужість до усього мирського, аскетизм.

Переклад Таґаре: “Loyal devotion (applied) to Lord Vasudeva immediately generates non-attachment which leads to causeless knowledge” [28, с. 17] - і Прабгупади: “By rendering devotional service unto the Personality of Godhead, Sri Krsna, one immediately acquires causeless knowledge and detachment from the world” [22, с. 92]. Існує певна розбіжність як між двома перекладами, так і між ними і нашим.

Переклад Таґаре: “How can we, women, know you in order to follow the path of devotion unto you?” [28, с. 66] - і Прабгупади: “How, then, can we women know You perfectly?” [23, с. 394].

Переклад Таґаре: “In the same way, the performances of all actions (which are) the causes of wordly existence (i.e. the transmigration of the soul) are capable of destroying themselves if those (very actions) are dedicated to the Supreme Spirit” [28, с. 48] - і Прабгупади: “Thus when all a man's activities are dedicated to the service of the Lord, those very activities which caused his bondage become the destroyer of the thee of work” [22, с. 269].

Переклад Таґаре (відповідає дещо більшому фрагменту шло- ки): “The Yogic practices (and as a matter of that) all (religious) actions have Vasudeva as their goal” [28, с. 21] - і Прабгупади: “Yoga is for realizing Him” [22, с. 124].

Переклад Таґаре: “by the paths of Yoga” [28, с. 55] - і Прабгу- пади: “by yoga (mystic bodily power to attain the godly stage) system” [22, с. 312].

Переклад Таґаре: “the most wonderful (bhakti - devotion) Yoga” [22, с. 139] - і Прабгупади: “being full of bhakti-yoga” [24, с. 947]. Як бачимо, в обох перекладачів сумнівів немає, що йдеться саме про бгакті- йоґу. Уявлення про ніштху відіграють важливу роль у вченні вайшнав- ського бгакті.

Інші можливі варіанти: напрямків/засобів/практик/ складників.

Інші можливі варіанти: поклоніння/вшанування.

Переклад Таґаре: “The mind (lit. Soul) which is frequently afflicted by passions and avarice is not pacified (to that extent) by the paths of Yoga consisting of Yama, niyama etc., as is directly done by the service of Krsna” [28, с. 55] - і Прабгупади: “It is true that by practicing restraint of the senses by the yoga system one can get relief from the disturbances of desire and lust, but this is not sufficient to give satisfaction to the soul, for this [satisfaction] is derived from devotional service to the personality of Godhead” [22, с. 312].

Більшість (якщо не всі) тих варіантів йоґи, які наводяться в “Roots of Yoga”, мають від чотирьох до п'ятнадцяти складників. Водночас, “яма” є далеко не в кожному з наведених варіантів.

Переклад Таґаре: “by separation from” [28, с. 115] - і Прабгу- пади: “separation for” [24, с. 773].

Про війоґу, про зв'язок естетики з йоґою і духовною дисципліною, про зв'язок йоґи і маї див.: [14].

Питання про те, чи може у Бгаґавата пурані вчення йоґи викладатися без вживання термінів, у яких присутня основа yoga, наразі залишається для нас відкритим.



References

Adluri, S. (2015). Textual Authority in Classical Indian Thought: Ramanuja and the Visnu Purana. London and New York: Routledge.

Adluri, S. (2017). Yoga in the Visnu Purana. Journal of Indian Philosophy, Vol. 45, Iss. 2, 381-402.

Bhagavad Gita. Large-Print Edition. Retrieved from: http://www. sanskrit- web.net/sansdocs/gita-big.pdf

Bhattacarya, S. (1960). The Philosophy of the Srmad-Bhagavata. Vol. I. Metaphysics. Santiniketan: Visva-Bharati.

Bhattacarya, S. (1962). The Philosophy of the Snmad-Bhagavata. Vol. II. Religion. Santiniketan: Visva-Bharati.

Bhattacharya, V. (ed.) (1960). Santideda. Bodhicaryavatara. Calcutta: The Asiatic Society.

Birch, J. and Hargreaves, J. Yoganidra: An Understanding of the History and Context. The Luminescent. Retrieved from: https://www.thelumi nes- cent.org/2015/01/yoganidra.html

Crangle, E. F. (1994). The origin and development of early Indian contemplative practices. Wiesbaden: Harrassowitz.

Dasgupta, S. (1961) A History of Indian Philosophy. Vol. IV. Indian Pluralism. Cambridge: The University Press.

Ghosh, Sh. (1999). The Original Yoga as Expounded in Sivasamhita, Gherandasamhita and Patanjala Yogasutra. Delhi: Munshiram Manoharlal.

Gupta, R. M. and Valpey, K. R. (eds). (2013). The Bhagavata Pumna: Sacred Text and Living Tradition. New York: Columbia University Press.

Jarow, R. (2003). Tales for the Dying: The Death Narrative of the Bhagavata-Purana. Albany: State University of New York.

Larson, G. J, Bhattacharya, R. S. (eds.). (2011). Encyclopedia of Indian Philosophies. Vol. XII. Yoga: India's Philosophy of Meditation. Delhi: Motilal Banarsidass.

Mallinson J. and Singleton M. (eds). (2017). Roots of Yoga. W/c.: Penguin Books.

Monier-Williams, M. A Sanskrit-English Dictionary. Oxford, 1899. Retrieved from: http://www. sanskrit-lexicon.uni-koeln. de/scans/MW Scan

/2014/web/webtc/indexcaller.php

Newcombe, S. & O'Brien-Kop, K. (eds). (2021). Routledge Handbook of Yoga and Meditation. London and New York: Routledge.

Nicholson, A. J. (2010). Unifying Hinduism: philosophy and identity in Indian intellectual history. New York: Columbia University Press.

Okita, K. (2020). Rejecting Monism: Dvaita Vedanta's Engagement with the Bhagavatapurana. Journal of Indian Philosophy. Vol. 48. Iss. 3, 447-465.

Pai, G. K. (2007). Yoga Doctrines in Mahapurnna-s. Pune: Bhandarkar Oriental Research Institute.

Prabhupada, B. S., A. C. (1972a). Srmad Bhagavatam. First Canto “Creation”. Part One, Chapters 1-7. New York, Los Angeles, London, Bombay.

Prabhupada, B. S., A. C. (1972b). Srmad Bhagavatam. First Canto “Creation”. Part Two, Chapters 8-12. New York, Los Angeles, London, Bombay.

Prabhupada, B. S., A. C. (1972c) Srmad Bhagavatam. First Canto “Creation”. Part Three, Chapters 13-19. New York, Los Angeles, London, Bombay.

Radhakrishna, S. (ed.). (1989). Srmad Bhagavata Purana of Maharsi Veda- vyasa. Vol. I. Skandha I. With the Commentaries. Tirupati: Tirumala Tirupati Devasthanas.

Rau, S. S. (1928). Srimad Bhagavatam Translated into Easy English Prose. Embodying the Interpretations of the Three Leading School of Thoughts (Advaita, Visistadvaita and Dvaita). Vol. I, Skandhas 1-7. Tirupati: Sri Vyasa Press.

Redington, J. D., S. J. (2013). Vallabha, the Bhagavata Purana and the Path of Grace. In: The Bhagavata Purana: Sacred Text and Living Tradition. R. M. Gupta & K. R. (Ed.) Valpey. New York: Columbia University Press. Chapter 5.

Safronov, А. (2021). Yoga: A History of Ideas and Views. Kharkiv. [In Russian].

Shastri, J. L. (ed.). (1992). The Bhagavata Purana. G. V. Tagare (Trans. and Annot.). Part I, Skandhas 1-3. Delhi: Motilal Banarsidass.

Sheridan, D. P. (1986). The Advaitic Theism ofthe Bhagavata Purana. Delhi: Motilal Banarsidass.

Srimad-bhagavata-puranam. Retrieved from: http://www.sanskritweb.net/ sansdocs/ bhagpur.pdf

White, D. G. (2003). Kiss of the Yogini. “Tantric Sex” in its South Asian Contexts. Chicago and London: The University of Chicago Press.

White, D. G. Sinister Yogis. Chicago and London: The University of Chicago Press.

...