Лінгвокультурні особливості фразеологізмів на позначення хвилювання в українській та російській мовах: зіставний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лінгвокультурні особливості фразеологізмів на позначення хвилювання в українській та російській мовах: зіставний аспект

Башкірова Наталія Павлівна,

старший викладач кафедри мовної та загальногуманітарної підготовки іноземців Одеського національного університету імені І.І. Мечникова; пров. Маяковського, 7, м. Одеса, 65082, Україна

Анотація

У статті розкрито національно-культурну специфіку фразеологізмів на позначення хвилювання в українській та російській мовах. Мета дослідження -- визначити національно-культурні особливості українських і російських фразеологічних одиниць (ФО) на позначення занепокоєння, хвилювання, переживання, тривоги на основі специфіки звичаїв, вірувань, побуту, що відбито в них. Об'єкт дослідження -- українські та російські ФО на позначення занепокоєння, хвилювання, переживання, тривоги. Предмет дослідження -- наявність / відсутність у відображенні такими ФО національно та культурно специфічних рис українців і росіян. Результатом зіставного вивчення подібностей та відмінностей ФО цієї фразеологічної мікросистеми в українській та російській мовах, опертя на структурно-граматичні, семантичні та функційні особливості ФО у кожній з цих мов, а також використання критеріїв відбору і відповідної методики дослідження матеріалу було виявлено еквівалентні, близькі або подібні і безеквівалентні українські та російські відповідники фразеологізмів на позначення занепокоєння, хвилювання, переживання, тривоги. Зроблено висновки про наявність в українській та російській фразеосистемах еквівалентних, безеквівалентних фразеологізмів і фразеологізмів-аналогів.

Ключові слова: фразеологізм; емоція; еквівалентність; національно-культурна специфіка; українська та російська мови.

Summary

LINGUOCULTURAL FEATURES OF PHRASEOLOGIES ON THE SYMBOLS OF EXCITEMENT IN THE UKRAINIAN AND RUSSIAN LANGUAGES

Natalya P. BASHKIROVA,

Senior Lecturer of the Department of Linguistic and Humanitarian Training for Foreigners, Odessa I. I. Mechnikov National University; 7, Mayakovsky lane, Odessa, 65062, Ukraine

The article reveals the national and cultural specificity of phraseological units for excitement in the Ukrainian and Russian languages. The purpose of this work is to determine the national and cultural features of Ukrainian and Russian phraseological units (PhU) for the designation of concern, excitement, worry, anxiety based on the specifics of customs, beliefs, and everyday life that are reflected in them. The object of the study is Ukrainian and Russian phraseological units for the designation of concern, excitement, worry, anxiety. The subject of the study is the presence / absence of nationally and culturally specific features of Ukrainians and Russians in the display of such PhUs. As a result of comparative analysis of the similarities and differences of the PhU of this phraseological microsystem in the Ukrainian and Russian languages, based on the structural-grammatical, semantic and functional features of the PhU in each of these languages, as well as the use of selection criteria and the appropriate method of researching the material, it was found that they are equivalent, close or similar and non-equivalent Ukrainian and Russian equivalents of phraseological units denoting concern, excitement, worry, anxiety. Conclusions are made about the presence of equivalent, non-equivalent phraseological units and analogous phraseological units in the Ukrainian and Russian phraseological systems.

Key words: phraseology; emotion; equivalence; national and cultural specificity; the Ukrainian and Russian languages.

Постановка проблеми та її зв'язок із попередніми дослідженнями

Нині в лінгвістиці переважає антропоцентрична тенденція, що пропонує досліджувати «людину в мові та мову в людині» [9, с. 5-6]. За словами Н. Д. Арутюнової, «людина відобразила в мові свій фізичний образ, свої внутрішні стани, свої емоції та свій інтелект, своє ставлення до предметного та непредметного світу, природи -- земної та космічної, -- свої дії, своє ставлення до колективу людей і до іншої людини. Майже в кожному слові можна знайти сліди людини. Мова наскрізь антропоцентрична» [2, с. 3]. Антропоцентричне начало дуже чітко проявляється у фразеології. Фразеологізми -- цінне джерело знання менталітету народу. Вони акумулюють міфи, легенди, звичаї, ставлення до життя. На думку Х. Касареса, в них відбито всю історію предків, всю психологію, звичаї, традиції [7, с. 255]. О.О. Селіванова висловлює схожу думку: «Фразеологізми будь-якої мови є лінгвосеміотичним феноменом, у якому у стійкій формі зберігаються та транслюються уявлення етносу про навколишній світ» [10, с. 11]. На переконання Є.М. Степанова і Н.Г. Арефьєвої, фразеологія в культурологічному аспекті відбиває специфічне національне, регіональне, соціальне, історичне бачення і структурування світу [напр.: 1; 13-15]. Вона відображає менталітет, специфіку звичаїв, вірувань, культуру, побут, міфологічні уявлення народу. Фразеологізми свідчать про особливості національного характеру, способу мислення, морально-естетичні цінності, які сформувалися під впливом географічного, історичного, політичного, культурного, соціального та деяких інших факторів. Найважливішу роль фразеологічних одиниць у відображенні національних картин світу відзначає С.Г. ТерМінасова [17], бо ці одиниці є невід'ємною частиною культури народу, органом саморефлексії, самопізнання та самовираження національної культури.

Важливою групою фразеологічного фонду багатьох мов є суперконцепт «Людина». Про це свідчать дослідження І. Березньової, Т. Дьякової, О. Каракуци, О. Майбороди, О. Селіванової та інших.

Об'єктом дослідження ставали фразеологізми з компонентами «частини тіла людини», «душа», «ментальність», «риси характеру», окремі «емоції» тощо. Проте фразеологічна мікросистема фразео-семантичного поля «Емоції людини», до якої ми включаємо емоції занепокоєння, хвилювання, переживання й тривоги, не була об'єктом попередніх досліджень. З огляду на це буде цікавим зіставне дослідження цієї фразеологічної мікросистеми в українській та російській мовах.

Формулювання завдань

лінгвокультурний фразеологізм українська російська мова

Метою нашого дослідження є визначення національно-культурних особливостей українських і російських фразеологічних одиниць (ФО) на позначення занепокоєння, хвилювання, переживання, тривоги на основі специфіки звичаїв, вірувань, побуту, які відбиваються в них. Отже, об'єктом вивчення виступають українські та російські ФО на позначення занепокоєння, хвилювання, переживання, тривоги, а предметом -- риси української та російської національно-культурної специфіки, яка відображена в них. У роботі застосовано зіставне вивчення подібностей та відмінностей ФО цієї фразеологічної мікросистеми в українській та російській мовах. Ми спираємося на структурно-граматичні, семантичні та функційні особливості ФО у кожній із зазначених мов. Основним критерієм визначення семантичних подібностей і розбіжностей ФО досліджуваної мікросистеми є наявність або відсутність їх формальної та семантичної еквівалентності в українській та російській мовах щодо позначення занепокоєння, хвилювання, переживання або тривоги.

Виклад основного матеріалу

У фразеологічній системі української та російської мов окрему семантичну групу складають фразеологізми зі значенням емоційного стану особи із загальним компонентом значення бути в якомусь стані. Особливістю такої групи в обох мовах є те, що всі одиниці мають як мінімум дві ознаки -- загальну і диференційну, -- які відбивають денотат: конкретний емоційний стан людини. Фразеологізми позначають прості стани і такі, за яких переживаються відразу кілька емоцій (іноді протилежних), наприклад, серце падає -- відчуття тривоги, переляку, розпачу; в очах темніє (потемніло, тьмариться, потьмарилося) -- комусь стає погано з причини сильного хвилювання, обурення, гніву. Характер денотату пояснює і факт відсутності в цій групі ФО, які мали б лише загальний компонент «емоційний стан особи» і не включали б диференційних компонентів, що конкретизують цей стан.

Опертя на загальний семантичний диференційний компонент ФО в обох мовах дає змогу поєднувати ФО в підгрупи зі значенням конкретних емоційних станів. Якщо фразеологізми позначають складні емоції, віднесення їх до будь-якої підгрупи визначають тим, яка емоція в певному випадку домінує. Так, сердце падает потрапляє до підгрупи зі значеннями «страх», «переляк», «жах», оскільки саме ці емоції домінують. Спираючись на семантичні диференційні ознаки та використовуючи принцип нарощування інтенсивності емоції, можна чітко виокремити 14 підгруп у фразеологічному полі «Вираження емоцій»:

1. Захоплення, захват, радість, щастя.

2. Добрі побажання, підбадьорення.

3. Здивування, подив.

4. Інтерес, увага.

5. Байдужість.

6. Насмішка, зневага, презирство.

7. Збентеження, сором, сором'язливість.

8. Прикрість, сум, туга.

9. Образа.

10. Роздратування, досада.

11. Обурення, гнів.

12. Попередження, застереження, небезпека.

13. Занепокоєння, хвилювання, переживання, тривога.

14. Переляк, страх, жах, розпач.

Ці 14 підгруп розташовано нами у логічній послідовності: від найбільш сильних позитивних емоцій до найбільш сильних негативних. У статті йдеться про ФО підгрупи 13 «Занепокоєння, хвилювання, переживання, тривога». В українській мові ми виявили понад 90 ФО, які слід віднести до цієї підгрупи, у російській мові -- лише 52. В обох мовах усі фразеологізми цієї підгрупи мотивовані, внутрішня форма їх прозора і відображає відповідні відчуття, поведінкові реакції людини.

Залежно від внутрішньої форми ФО та на основі встановлених у психології компонентів почуття (внутрішнє переживання, поведінкова реакція, фізіологічні зміни в організмі людини) фразеологізми можна об'єднати в ряди. Перший і найбільший ряд стосується внутрішніх переживань: брать / хватать за душу (за сердце}, сам не свой, как на (горячих) угольях, бить тревогу, выматывать (всю) душу // брати / взяти за живе, торкати серце, камінь на душі (на серці) тощо. Інші фразеологізми із таким значенням пов'язано з образами, що передають фізіологічні відчуття та сприйняття людини: зорові, слухові, тактильні, смакові, інші. В українській мові це, наприклад: в очах темніє / тьмариться, болюче (дошкульне, вразливе) місце, примушувати попріти, голова болить про щось; у російській мові: бросает // кидает в жар, сердце (душа) разрывается на части, не смыкать глаз тощо. Образна основа більшості фразеологізмів підгрупи 13 в обох мовах відбиває зовнішні, видимі реакції людини в умовах сприйняття, переживання, що зумовлено самою специфікою почуттів занепокоєння, тривоги, хвилювання, коли людина не здатна залишатися у звичайному, зовні стриманому стані (порівняймо, наприклад: шматок поперек горла (руба в горлі) стає і кусок в горло не лезет). В основі цих ФО лежить образ, що фіксує фізіологічний стан м'язів горла із причин хвилювання (їх спазм) і, як наслідок, неможливість проковтнути шматок. Характерно, що всі ФО цієї підгрупи обома мовами є розмовними.

Невід'ємним компонентом семантики ФО виступає їхнє категоріальне значення. Ця підгрупа представлена фразеологізмами двох основних і більш частотних семантико-синтаксичних розрядів. Більше половини ФО в українській мові і близько половини ФО в російській є дієслівними. Переважна більшість українських дієслівних ФО за структурою є словосполученнями з об'єктним зв'язком керування, декілька -- з обставинним зв'язком іменного прилягання, одна -- із зв'язком суто прилягання (примушувати попріти). Переважна більшість російських ФО побудовано за моделлю словосполучення з підрядним об'єктним значенням і 2 -- з підрядним обставинним значенням (бросает в жар, в глазах темнеет // мутится // зеленеет). Дві російських ФО мають відкриту структуру: как (будто, словно, точно) на иголках (быть, чувствовать себя); как на (гарячих) угольях // углях (сидеть, быть, чувствовать себя). В українській мові -- аналогічна картина: як на голках (бути, сидіти).

Серед українських ФО 33 -- предикативних, і всі вони організовані як прості двоскладні речення незамкненої структури: голова паморочиться, душа болить та інші. 7 російських фразеологізмів предикативні, з них 5 являють собою прості речення двоскладної незамкненої структури: голова кружится, душа (сердце) болит; 2 -- складні речення замкненої структури: у кого что болит, тот о том и говорит; ветром море колышет, молвою -- народ (це прислів'я, що й пояснює їхню синтаксичну структуру). Українським субстантивним фразеологізмам словосполученням з атрибутивним значенням і формальним зв'язком керування (камінь (який?) на душі; душа (яка?) не на місці) та зі зв'язком узгодження (сам не свій) відповідають подібні російські субстантивні фразеологізми з атрибутивним значенням і зв'язком керування (камень (какой?) на сердце / на душе; душа / сердце не на месте) та з атрибутивним значенням і зв'язком узгодження (сам не свой). Переважання дієслівних одиниць дає змогу охарактеризувати підгрупу 13 як підгрупу активного емоційного стану особи. З іншого боку, саме дієслівні фразеологізми відображають внутрішні переживання людини і передають фізичні (фізіологічні) відчуття і сприйняття, що пояснює переважання дієслівних конструкцій.

Спільність семантики ФО, їх структурної організації -- дієслівні словосполучення та двоскладні речення -- визначають однаковість синтаксичних позицій у реченні. ФО зі структурою дієслівних словосполучень виступають у реченні в ролі присудка; фразеологізми, побудовані за моделлю двоскладнго речення, є фразеологізованою основою речення. У такому реченні ФО виконує одну синтаксичну функцію.

У значеннях аналізованих фразеологізмів є сема, яка характеризує стан людини, ситуації. Це логічно пов'язане із самим значенням емоцій занепокоєння, хвилювання, переживання, які не передбачають зазвичай активних дій з боку людини, яка ці емоції переживає.

Зіставлення ФО підгрупи хвилювання в українській та російській мовах дає змогу заявити, що абсолютна більшість російських ФО мають українськомовні відповідники або еквіваленти. Так, переважна більшість російських фразеологізмів цієї підгрупи мають еквіваленти або тотожні вирази в українській мові, напр.: камень на душе (на сердце) -- камінь на душі (на серці); бросает / кидает в жар -- кидає у жар; в глазах темнеет (мутится, зеленеет) -- в очах темніє (тьмариться); не находить (себе) места -- не знаходити (собі) місця тощо.

Збігаючись в основній формі, українсько-російські еквіваленти часто відрізняються кількістю та компонентним складом варіантів. При цьому в українській мові ФО варіюються частіше і різноманітніше, в російській вони стабільніші: голова кружится / закружилась -- голова крутиться // паморочиться // чманіє // туманіє // макітриться; сердце (душа) разрывается на части -- душа (серце) розривається на шматки // крається і т. д. Багато російських ФО мають аналоги. За умови зіставлення семантично близьких ФО виявляються і аналоги, і еквіваленти. Так, 3 ФО цієї підгрупи в російській мові мають і еквіваленти, і аналоги: брать // хватать // взять за душу (за сердце) -- брати // взяти // хапати // ухопити за душу (за серце), торкати серця. Наведені російські та українські фразеологічні відповідники не є еквівалентними, а лише фонові, аналогічні. Далі: кусок в горло не идёт // не лезет -- шматок у горло не йде // не лізе, поперек горла (руба в горлі) стає; бить // забить тревогу -- бити / здіймати тривогу, бити // дзвонити на сполох (на ґвалт). Фразеологізми торкатися серця, бити // дзвонити на сполох, шматок поперек горла стає -- не еквіваленти. Вони є аналогами або відповідниками з однаковою структурою, але різними несинонімічними компонентами. Прикладом еквівалентної пари ФО в українській і російській мовах є як на голках (бути, сидіти) -- как (будто, словно, точно) на иголках. Однак у російській мові є синонім цієї ФО, який слід розглядати як фоновий аналог українському відповіднику: как на (горячих) угольях (углях).

В обох мовах є ФО, які зовсім не мають відповідних еквівалентів в іншій мові. Наприклад, серед російських ФО ми відзначили таких одиниць три: ад кромешный на душе; ветром море колышет, молвою -- народ; у кого что болит, тот о том и говорит; серед українських ФО таких 7: вганяти // ввігнати у піт, примушувати // примусити попріти, піт гонити з когось, шашіль точить кого, терпне серце у кого, у голові макітриться від чого тощо.

Враховуючи семантичні, формальні та функційні показники ФО на позначення занепокоєння, хвилювання, переживання, тривоги в українській та російській мовах, можна зробити такі висновки.

1. Фразеологізми в досліджуваних мовах мають три основні типи співвідношень: еквівалентні, (фонові) аналогічні та безеквівалентні.

2. Еквівалентні ФО мають повну структурну, семантичну та функційну відповідність. Ця відповідність зумовлена подібним осмисленням денотатів у різних етносів. У структурі ФО з еквівалентними відносинами може мати місце лексико-граматичне варіювання, якщо воно не порушує єдності внутрішнього образу та функцій, а отже, і еквівалентності фразеологізмів.

3. Співвідношення аналогів мають ФО, значення яких побудовано різноманітними асоціаціями: однаковими, подібними, а іноді і різними. Асоціації є своєрідним культурним кодом. Вони в образній формі передають значення ФО і, водночас, підкреслюють їхню національно-мовну специфіку.

4. Найбільш яскраво відображають національний колорит безеквівалентні ФО. Лексичні компо-ненти їхньої структури нерідко акцентують національні реалії або національне забарвлення власних назв.

Порівняльний аналіз фразеосемантичної групи фразеологізмів на позначення занепокоєння, хвилювання, переживання, тривоги дав змогу виявити як спільні, так і відмінні риси в українському та російському фразеотворенні. Безперечно, що саме за умов використання контрастивного підходу найбільш явно та повно розкривається національна своєрідність фразеологічних одиниць, виявляючи етнічну і / або національно-культурну специфіку фразеологізмів тієї чи іншої мови.

Література

1. Арефьева Н. Г. Фразеология русских переселенческих говоров Юга Украины / науч. ред. Е. Н. Степанов. Одесса : Астропринт, 2021. 352 с.

2. Арутюнова Н. Д. Введение. Логический анализ языка. Образ человека в культуре и языке / Отв. ред. Н. Д. Арутюнова, Н. Б. Левонтина. Москва : Индрик, 1999. С. 3-11.

3. Березнева І. М. Особливості вивчення фразеологічних одиниць із соматизмами як наукова проблема. Лінгвіс-тичні дослідження. Харків : ХДПУ імені Г. С. Сковороди, 2000. № 5. С. 122-127.

4. Верещагин Е. М., Костомаров В. Г. Лингвострановедческая теория слова. Москва : Русский язык, 1980. 320 с.

5. Д'якова Т. О. Фразеологічна картина світу як складова мовної картини світу. Лінгвістика. Луганськ : Альма- матер, 2005. Вип. 1 (4). С. 27-33.

6. Каракуця О. М. Лінгвокультурологічний аналіз фразеологізмів із компонентом душа. Лінгвістичні досліджен-ня. Харків : ХДПУ імені Г. С. Сковороди, 2001. № 6. С. 72-79.

7. Касарес Х. Введение в современную лексикографию. Москва : Изд-во иностр. лит., 1958. 354 с.

8. Майборода О. А. Внутрішня форма фразеологізму як відтворення національної самобутності мовного колективу. Лінгвістичні дослідження. Харків : ХДПУ імені Г. С. Сковороди, 2000. № 4. С. 72-78.

9. Маслова В. А. Лингвокультурология : Учеб. пособие для студентов высших учебных заведений. Москва : Ака-демия, 2001. 208 с.

10. Мокиенко В. М. Славянская фразеология. Москва : Высшая школа, 1980. 286 с.

11. Селіванова О. О. Нариси з української фразеології (психокогнітивний та етнокультурний аспекти). Київ-Чер- каси : Брама, 2004. 276 с.

12. Словник фразеологізмів української мови / відп. ред. В. О. Винник. Київ : Наук. думка, 2003. 788 с.

13. Степанов Е. Н. Фразеология города как лингвокультурное пространство. Науковий вісник Ізмаїльського дер-жавного гуманітарного університету. Філологічні науки. Ізмаїл, 2008. Вип. 25. С. 130-135.

14. Степанов Є. М. Українські запозичення в лексиці та фразеології російського мовлення Одеси. Одеський лінг-вістичний вісник : наук.-практ. журнал. Одеса : НУ ОЮА, 2015. Вип. 6. Т. 1. С. 99-104.

15. Степанов Е. Н. Сценарная специфика региональной фразеологии. Мова. Одеса : Астропринт, 2017. № 28. С. 30-36. DOI : 10.18524/2307-4558.2017.28.115857.

16. Телия В. Н. (отв. ред.) Большой фразеологический словарь русского языка. Москва : АСТ-пресс книга, 2006. 784 с.

17. Тер-Минасова С. Г. Язык и коммуникация. Москва: Озон, 2008. 264 с.

18. Фёдоров А. И. Фразеологический словарь русского литературного языка. Москва : Астрель, АСТ, 2008. 828 с.

References

1. Arefleva, N. G. (2021), Phraseology of Russian settler dialects of the South of Ukraine [Frazeologiya russkikh pere- selencheskikh govorov Yuga Ukrainy], sci. ed. Ie. N. Stepanov, Astroprint Publishing house, Odessa, 352 p.

2. Arutyunova, N. D. (1999), “Introduction”, Logical analysis of language. The image of a person in culture and lan-guage [“Vvedeniye”, Logicheskiy analiz yazyka. Obraz cheloveka v kulture i yazyke], N. D. Arutyunova, N. B. Levontina (eds.), Indrik, Publishing house, Moscow, pp. 3-11.

3. Berezneva, I. M. (2000), “Peculiarities of studying phraseological units with somatisms as a scientific problem”, Lіngvіstichnі dosUdzhennja [“Osoblyvosti vyvchennya frazeolohichnykh odynyts' iz somatyzmamy yak naukova proble- ma”, Linhvistychni doslidzhennya], H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Kharkiv, No. 5, pp. 122127.

4. Vereshchagin, Ye. M., Kostomarov, V. G. (1980), Linguistic and regional theory of the word [Lingvostranoved- cheskaya teoriya slova], Russkiy yazyk Publishing house, Moscow, 320 p.

5. D'yakova, T. O. (2005), “Phraseological picture of the world as a component of the linguistic picture of the world”, Linguistics [“Frazeolohichna kartyna svitu yak skladova movnoyi kartyny svitu”, Linhvistyka], Al'ma-mater Publishing house, Luhans'k, vol. 1 (4), pp. 27-33.

6. Karakutsia, O. M. (2001), “Linguistic and cultural analysis of phraseological units with a soul component”, Lingvis- tichni doslidzhennja [“Linhvokulturolohinyi analiz frazeolohizmiv z komponentom dusha”, Linhvistychni doslidzhennia], H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Kharkiv, No. 6, pp. 72-79.

7. Casares, H. (1958), Introduction to modern lexicography [Vvedeniye v sovremennuyu leksikograflyu], Foreign Literature Publ., Moscow, 354 p.

8. Mayboroda, O. A. (2000), “The internal form of phraseology as a reproduction of the national identity of a language group”, Lingvistichni doslidzhennja [“Vnutrishnya forma frazeolohizmu yak vidtvorennya natsional'noyi samobutnosti movnoho kolektyvu”, Linhvistychni doslidzhennya], H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Kharkiv, No. 4, pp. 72-78.

9. Maslova, V. A. (2001), Linguoculturology : Textbook [Lingvokul'turologiya : Ucheb. posobiye], Academy Publishing house, Moscow, 208 p.

10. Mokienko, V. M. (1980), Slavic phraseology [Slavyanskaya frazeologiya], Vysshaya shkola Publishing house, Moscow, 286 p.

11. Selivanova, O. O. (2004), Essays on Ukrainian phraseology (psychocognitive and ethnocultural aspects) [Narysy z ukrayins'koyi frazeolohiyi (psykhokohnityvnyy ta etnokul'turnyy aspekty)], Brama Publishing house, Kyiv-Cherkasy, 276 p.

12. Dictionary of phraseological units of the Ukrainian language (2003) [Slovnyk frazeolohizmiv ukrayins'koyi movy], V. O. Vinnyk (ed.), Naukova dumka Publishing house, Kyiv, 788 p.

13. Stepanov, Ie. N. (2008), “Phraseology of the city as a linguocultural space”, Scientific Bulletin of the Izmail State University of Humanities. Philological sciences [“Frazeologiya goroda kak lingvokul'turnoe prostranstvo”, Naukovyy visnyk Izmayil's'koho derzhavnoho humanitarnoho universytetu], Izmail State University of Humanities Press, Izmail, vol. 25, pp. 130-135.

14. Stepanov, Ie. N. (2015), “Ukrainian borrowings in the vocabulary and phraseology of the Russian speech of Odessa”, Odessa Linguistic Journal [“Ukrayinski zapozychennia v leksytsi ta frazeolohiyi rosiiskoho movlennia Odesy”, Odeskyi linhvistychnyi visnyk : nauk.-prakt. zhurnal], National University “Odessa Law Academy”, Odessa, no. 6, vol. 1, pp. 99-104.

15. Stepanov, Ie. N. (2017), “Scenarious specificity of regional phraseology”, Mova / Language [“Stsenarnaya spet- sifika regional'noy frazeologii”, Mova], Odessa I. I. Mechnikov National Univ., Astroprint, Odessa, vol. 28, pp. 30-36. DOI : https://doi.org/10.18524/2307-4558.2017.28.115857.

16. Telia, V. N. (ed.) (2006), Big phraseological dictionary of the Russian language [Bol'shoy frazeologicheskiy slovar' russkogo yazyka], AST-Press Kniga Publishing house, Moscow, 784 p.

17. Ter-Minasova, S. G. (2008), Language and communication [Yazyk i kommunikatsiya], Ozon Publishing house, Moscow, 264 p.

18. Fedorov, A. I. (2008), Phraseological dictionary of the Russian literary language [Frazeologicheskiy slovar' russ-kogo literaturnogo yazyka], Astrel, AST Publishing house, 828 p.

Размещено на Allbest.ru