Германські корені дієслів сучасної української мови
У статті вперше в лінгвістичній науці досліджено функції дієслів сучасної української літературної мови з германськими коренями, проаналізовано етимони таких дієслів, простежено закономірності їх розвитку на двох структурних рівнях української мови.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 11.07.2023 |
| Размер файла | 49,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Германські корені дієслів сучасної української мови
Антон Головко,
викладач німецької мови Державного професійного коледжу Мюнхенського університету (Інґольштадт, Німеччина)
Анотація
У статті вперше в лінгвістичній науці досліджено функції дієслів сучасної української літературної мови з германськими коренями, проаналізовано етимони таких дієслів, простежено закономірності їх розвитку на двох структурних рівнях української мови: лексико-семантичному та дериваційному; окреслено семантичне поле активних українських дієслів та їх германських відповідників, а також спрогнозовано їх подальший ужиток. Усі дібрані дієслова з германськими коренями об'єднані двома спільними ознаками: а) дієслова, що позначають процес праці; б) дієслова, утворені за допомогою суфіксів -ува- та -юва-.
Спираючись на підібрані ілюстрації з двох етимологічних словників: українського та німецького, у статті розглянуто особливості афіксального пристосування та функціонування запозичених лексичних германізмів у сучасній українській літературній мові.
У двох таблицях наведено такі германські зразки, котрі, врісши в тіло української мови, набули як цілком широкого лексико-семантичного розгалуження, так і стагнували в чітко окреслених межах.
У статті порівняно активні українські дієслова з германськими коренями, що також курсують у сучасній німецькій і шведській мовах. Особливу увагу сфокусовано й на деяких дієслівних зразках, активних у сучасній англійській, норвезькій і голландській мовах.
У статті докладно проілюстровано, як один і той же германський корінь по-різному проявляється в окремих германських мовах та в українській. дієслово мова український
Особливу увагу приділено феномену вербалізації германського кореня чи придатної до цього дериваційного перетворення морфеми. У статті вдалося встановити, що, спромігшись на вербалізацію, до невпізнання обрісши різнорідними українськими афіксами, чужомовний корінь забезпечив собі довготривале існування в нерідному мовному просторі, нерідко етаблювавшись тропово.
У дослідженні беззаперечно вдалося довести, що чимала кількість й активне вживання дієслів із германськими коренями інтегрує українську мову до західних європейських мов.
Ключові слова: германізм, вербалізація, афіксація, тропізація, семантичне поле, етимологічна основа, міжмовна взаємодія.
Anton GOLOVKO,
Teacher of German Language State Vocational College of University of Munich (Ingolstadt, Germany)
GERMANIC ROOTS OF VERBS IN MODERN UKRAINIAN LANGUAGE
For the first time in linguistic science literature the folowing topics will be discussed: the functions of verbs with Germanic roots in modern Ukrainian literary language, the etymology of such verbs, patterns of their development on two structural levels Ukrainian language, namely: lexical-semantic and derivative; the semantic field of active Ukrainian verbs and their Germanic counterparts, as predictions for such verbs further use. All selected verbs with Germanic roots are united by two common features: a) verbs denoting the labor process; b) verbs formed using the suffixes -uva- and -yuva-.
Based on the selected illustrations from two etymological dictionaries - Ukrainian and German - the article examines the peculiarities of the affixing adaptation and functioning of borrowed lexical Germanisms in the modern Ukrainian literary language.
The two tables illustrate such Germanic samples, which, having grown into the body of the Ukrainian language, have undergone either a very wide lexical and semantic branching or stayed within a relatively narrow frame.
The article also compares active Ukrainian verbs with Germanic roots, which are also used extensively in modern German and Swedish. Particular attention is also given to some verb samples active in modern English, Norwegian, and Dutch.
In addition, the article illustrates in detail how the same Germanic root manifests differently in some Germanic languages, as well as in Ukrainian.
This research also focuses on the phenomenon of verbalization of the Germanic root or the derivative transformation of the relevant morpheme. The article establishes that the foreign root, having managed to verbalize beyond recognition with various Ukrainian affixes, provides itself with a long-term existence in a non-native language space, often reinforcing its position tropically.
The study presents convincing evidence that a considerable number of actively used verbs with Germanic roots integrate the Ukrainian language into Western European languages.
Key words: Germanism, verbalization, affixation, tropicalization, semantic field, etymological basis, interlingual interaction.
Постановка проблеми. Мовні канали, якими лексичні германізми надходили до української мови, зазнавали періодів максимального звуження, але ніколи не припиняли свого існування. Численні мовознавчі студії довели, що праслов'яни плідно контактували з праскандинавами, тому їхні обопільні відносини були неминучими (Бернштейн, 1954).
Питання міжмовної взаємодії праслов'ян із прагерманцями розглядали С. Бернштейн (1954 р.), У. Вайнрайх (1979 р.), В. Мартинов (1963 р.), А. Мейє (1951 р.), котрі, зокрема, особливу увагу приділяли компаративістському дискурсу на різних мовних рівнях.
Так, до шведсько-норвезького витоку відносять лексеми, пов'язані передусім із морським промислом, наприклад: оселедець 1 - запозичене з дісл. sild і sil (пор. із дшв. sild, шв. sill, норв. sil) (ЕСУМ IV: 218); якір 2 - запозичене з дшв. ankari - "якір" (пор. із дісл. akkeri, шв. ankar(a), нім. anker, гол., дат. і норв. anker) (ЕСУМ VI: 541-542; Kluge, 1999: 41); багор 3 - запозичене з нвн. bagger - "земляний ківш" (пор. із дангл. becca і свн. bicke - "мотика"; сучасній голландській та німецькій мовам відомий його звербалізований зразок: гол. baggermolen, нім. baggern - "(ви)копати") (ЕСУМ I: 110; Kluge, 1999: 73).
Мовознавець М. Кочерган, чиї доробки присвячені функціонуванню германізмів в українському соціумі, також вказує на їх чималу кількість, що надійшла "ще за часів Галицького (X-XII ст.), а згодом і Галицько-Волинського (XIII-XIV ст.) князівства" (Кочерган, 1997: 19).
Ця доба збагатила українську мову такими словами, як: князь 4 - запозичене з пгерм. *kuningaz - а) Невелика морська промислова риба, яку вживають у засоленому чи копченому вигляді;
б)Старовинна чоловіча зачіска у вигляді довгого пасма волосся на голеній голові, іменована запорожцями "оселедцем" через її властивість гойдатися рибиною, коли вона довга. Пристрій для утримання на місці суден, плавучих маяків тощо у вигляді металевого стержня з лапами, що чіпляються за ґрунт. а) Довга дерев'яна тичина з металевим вістрям і гаком; б) Косяк, частина складеного обода колеса. Голова роду, племені або союзу племен, що зазвичай стояв на чолі військової дружини, а з розвитком феодалізму - очіль- ник війська та правитель князівства. "король" (пор. гот. *kuniggs, двн. kuning, нім. konig) (ЕСУМ II: 475; Kluge, 1999: 470); майстер 5 - запозичене з нім. meister - "майстер" (пор. із двн. meistar), походить від *ma(g)istro, що виникло від лат. magister - "голова", "учитель", "керівник", ісл. meistari, норв. і дан. mester, шв. mastare, гол. meester (ЕСУМ III: 363; Kluge, 1999: 551); брук 6 - через польську мову запозичено з снн. brugge - "міст", споріднене з гол. brug, нн. stenbrugge - "поміст", "брук", дангл. brycg - "міст", brycgian - "мостити", двн. brucka - "міст", нвн. brucke, дісл. bryggja - "пристань, мол", bru - "міст", гал. bnva, ісл. bro, шв. brygga, норв. bru, дан. bro, гол. brug (ЕСУМ I: 226; Kluge, 1999: 138).
Отже, актуальність пропонованої наукової розвідки зумовлена насамперед необхідним переглядом розмаїтого полотна української мови крізь призму дієслів із германськими коренями у часи активізації міжмовних контактів.
Новизна цього дослідження полягає в тому, що вперше було окреслено процеси адаптації германських дієслів на позначення процесу праці, які досі не були предметом пильної уваги науковців. Це дозволить зрозуміти закономірності розвитку й пристосування цих дієслів на двох рівнях української мови: лексико-семантичному та дериваційному.
Метою статті є виявлення закономірностей розвитку семантики та структури дієслів із германськими коренями в українській мові.
Завдання:
а) заглиблення в етимони 7 певного кола дієслів із германськими коренями; б) простеження закономірностей розвитку запозичених германських коренів на різних структурних рівнях української мови; в) порівняння змін семантичного поля українських дієслів та їх германських відповідників; г) визначення функціонування досліджуваних дієслів та перспективи глибшої лінгвістичної розбудови.
Матеріалом для статті стали 18 дієслів, підібрані з двох етимологічних словників: українського та німецького (ЕСУМ, 1982-2012; Kluge, 1999).
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
Сучасній українській лінгвістичній науці відомі дослідження германських лексичних запозичень, витоки котрих сягають уже кінця XVIII ст. Утім, досліджень від кінця XVIII ст. до початку XXI ст., де б германізми повнокровно поставали в науці, мало. Тут мовознавці зосереджувалися переважно на іменах залучальників германських слів до української мови. Є. Тимченко у статті "Германізми в українській мові: дослідження від професора Шаровольського до сьогодення" аналізує праці професора й наголошує на їхній базисній ролі щодо подальшого дослідження в цій галузі мовознавства (Тимченко, 2007).
Особливої уваги заслуговують праці О. Потебні та Д. Шелудька. Перший розподілив запозичення на такі, що надійшли опосередковано (через польську чи словацьку мову) або безпосередньо; другий удався до критики І. Шаровольського і знівелював його сміливий здогад про вагомий вплив германізмів на українську мову (Пиц, 2013).
Д. Шелудько, спираючись на перелік запозичень І. Шаровольського, окреслює 780 німецьких слів, із яких 240 курсують в українській мові вже наприкінці XVI ст., а решта 370 укорінилися до XIV-VII ст. Послуговуючись словниками Є. Желехівського та С. Недільського (1884-1886 рр.), Б. Грінченка (1882-1886 рр.), а також картотекою Є. Тимченка, Д. Шелудько визнає відсутність польського перехідного ланцюжка для кількадесятьох германських зразків, які зрештою зараховує до російського посередництва. Така ж доля спіткає і германізми зі словника Є. Желехівського (Пиц, 2013). Отже, Д. Шелудько доходить висновку, що "всі нечисленні винятки не мають жодної ваги під час оцінки загальної маси німецьких елементів в українській мові, тож твердження, що ці німецькі елементи прийшли до нас тільки через Польщу, залишаються в силі" (Пиц, 2013).
Утім, А. Кримський і М. Драй-Хмара спростовують цю думку й підкреслюють, що не всі германізми вросли в тіло української мови через посередництво польської, оскільки в Україні ще перед пануванням Речі Посполитої існували численні укорінені німецькі колонії.
До вартісних наукових розвідок щодо циркуляції та функцій германізмів в українській мові належать роботи О. Муромцевої, В. Скачкової (2004 р.), Т. Пица (2013 р.). Ю. Кійко визначає німецько-українські спільності в інформаційних жанрах (2016 р.). Г. Драпалюк, Н. Ільчишин, Н. Пиндик характеризують лексичний і перекладацький аспекти в діловому німецькомовному дискурсі (2015 р.). О. Пророченко зосереджує увагу на лексичних запозиченнях у лексикосемантичній системі української мови (1975 р.). Н. Кірілова розглядає германізми в межах діалектної фразеології (2019 р.).
Виклад основного матеріалу. Показово, що не всі германізми, запозичені з найдавнішої доби взаємодії, скандинавської, (багор, сайраТихоокеанська промислова риба. Робити косяки в колесах., скриня), зазнали вербалізації (багрити 9 - пор. з дісл. bogr, дангл. bog, boh - "передпліччя", "відгалуження"; нім. bugГідронім "Буг" походить від індоєвропейського кореня *bheug(h) - "гнути, згинати"; пор. із суч. нім. дієсловом biegen - "гнути" у претерітумі bog - "гнув" або з нім. regenbogen - "веселка", букв. "дощова дуга" чи bogen - "лук", букв. "вигнуття". Розвідник, виведення п. szpieg від нім. (арг.) specht - "поліцай", букв. "дятел" (у зв'язку зі строкатою формою). - "вигин", "суглоб"; пор. із нім. ellenbogen - "лікоть"), на противагу запозиченим германізмам часів Галицько-Волинського князівства (майстер - майструвати, князь - князювати, брук - брукувати).
Вербалізація цілого кореня чи придатної до цього дериваційного перетворення морфеми виразно їх довершує, забезпечуючи довготривале функціонування. Отже, вербалізація є життєдайною для кореня. Відомі численні іменники, котрі не зазнали вербалізації, стагнували та вийшли з ужитку. Так, германізм "шпиг"11 припинив активність, водночас його звербалізований зразок "шпигувати" повноцінно діє, здолавши кілька ступенів афіксації та набувши тропізаціїТроп (грец. xponog - "зворот") - це прийом виразності, що реалізується на рівні слова чи словосполучення. Слово, вживане в переносному значенні для позначення будь- якого явища за допомогою вторинних смислових значень, актуалізації його "внутрішньої форми" (О. Потебня)..
Вочевидь, це унікальне явище переходу з однієї мови до іншої функціонує так: корінь чужої мови або придатна до вербалізації морфема обростає афіксами іншої мови, неспорідненої, саме через те, що мова-реципієнт не вивела власного позначення на ту чи іншу дію, припустімо, у зв'язку з відсутністю потреби в ній, але згодом перейняла вже етабльований зразок із мови-донораІз англ. ім. google німецька мова за допомогою власних афіксів вивела два дієслова: за допомогою інфінітивного закінчення -eln (googeln - "ґуґлити") і складного префікса zusammen - "разом" (zusammengoogeln - "наґуґлити")..
Так, уже звербалізований германський корінь перш ніж дійти до вінця в українській мовній системі, мусить упродовж тривалого часу здолати різні етапи афіксальної адаптації, розвинувшись семантично та етаблювавшись тропово. Цього цілком вдалося досягти, наприклад, звербалізованому германському кореню "mal", що в українській мові набув:
а) видових пар: мал -ювати - роз-малювати; б) значення багатократної семантики та недоконаності за допомогою суфікса "-оува": роз-маль-овувати; в) віддієслівних форм: малюючи, на-мал-ювавши, роз-маль-ований, повималь-овуваний; г) субстантивації: мал-юнок,
мал-ювання; ґ) додаткових семантичних значень: мал-ювати в уяві; ви-маль-овувати літери; д) тропізації: "Жах мал-ював усе страшніші й страшніші картини" (М. Коцюбинський).
Звернімо також увагу на тонші семантичні розгалуження цього кореня, досягнуті за рахунок префікса "з", зокрема на дієслово "з-мал-ювати"Нім. malen (sich), дан. male, ісл. mala, норв. male, шв. mala; (< 9 ст.) запозичено з німецької мови (можливо, через посередництво польської); нвн. malen - "малювати" походить від свн. malen - "позначувати; креслити, фарбувати, малювати", двн. malon (malen) - "малювати, креслити", спорідненого з гот. mela - "письмо", мє^п - "писати, креслити", дісл. m®la - "малювати", псл. malina, укр. - малина (ЕСУМ III: 373; Kluge, 1999: 535). а) Малюючи, відтворювати вже намальоване, сфотографоване; перемальовувати; робити копію чого-небудь; копіювати.
б)Малювати з натури предмети, живі істоти, природу.
в)Описувати, зображувати словесними засобами в художньому творі, листі, розмові тощо (перен.)
г)Бити, залишаючи сліди (перен. розм.): "Змалював спину різками" (П. Антонов)., що вживається як у прямому, так і в кількох переносних значеннях.
Зауважимо, що германський корінь "mal" у німецькій мові подібно до українського також зазнав широкої афіксації, значеннєвого поглиблення та тропізації: a) mal-en - малювати; б) be-mal-en - розмальовувати; в) be-mal-t - розмальований; г) ge-mal-t - намальований; ґ) malend(er) - який (що) малює; д) mal-erisch - мальовничий; е) ge-mal-de - малюнок; картина; є) mal-er - маляр; ж) sich etw. aus-mal-en - щось собі уявляти, (~ роз) малювати в уяві (перен.); Auf ihrem Gesicht mal-te sich Entsetzen - "Її обличчя вималювало жах", досл. "На її обличчі змалювався жах".
Утім, до низки германських звербалізованих коренів у сучасній українській мові належать і такі, що перебувають на первісних стадіях укорінення, а саме: "грейдерЗапозичено з англійської мови: англ. grader утворене від дієслова grade - "нівелювати, вирівнювати, розкладати за рангом" (ЕСУМ I: 590).-увати", "за-грейдерувати", "грейдер-ний".
Із зазначеного виходить, що вербалізація чужомовного кореня чи придатної до вербалізації морфеми можлива виключно завдяки безперервним і плідним зв'язкам із носіями мови-донора, а також довготривалій циркуляції на чужому мовному ґрунті.
Отже, скандинавська доба міжмовної взаємодії тривала або спорадичніше чи уривчастіше, або значно коротше, ніж галицько-волинська доба.
Наголосимо, що всі дієслова з германськими коренями в цій розвідці об'єднані двома спільними ознаками:
а) йдеться про всі, без винятку, зразки, що позначають процес праці;
б) усі вони утворені за допомогою дієслівних суфіксів -увата -юва-.
У табл. 1 переважна більшість українських дієслів із германськими коренями не демонструє ознак широкого семантичного поля, розгалуженої афіксації та тропізації.
На противагу вже окресленим кореням, сучасна українська літературна мова звербалізувала й такі, що розвинулись афіксально, семантично й тропово.
Германський корінь "lek"17 має такі два значення в українському дієслові "лік-увати": а) застосовувати ліки та інші засоби для припинення захворювання; б) вживати заходи для припинення захворювання якогось органа. У шведській мові натомість він звербалізувався з іще кількома додатковими значеннями: "заростати" або "загоюватися"18 (про рани). Згідно зі словником шведської мови дієслово "lak-a" означає також "поліпшуватися", "ставати здоровим" і має антонімічну пару: bryta - ламати 19.
Данській мові відоме спільнокореневе "їж", що означає "безвітря", "затишок", "захист"20.
Оглянемо також коротко віддієслівні іменники кореня "lek" у сучасних скандинавських мовах: норв. leg-e, дан. ^g-es, шв. lak-are, ісл. ^k-nir - "лікар".
Але зупинимося довше на шведському дієслові laka - "лікувати", що демонструє тотожну українському дієслову тропізацію: "Твої слова лікують (зцілюють) мою душу", шв.: "Dina ord laker min sjal". Попри цей збіг, корінь "lek" саме в українській мові зазнав відчутно ширшої афіксації. Так, наприклад, дієприкметник "ви-лік-уваний" у данській і шведській мовах позбавлений префікса, кінцева ж "t" вказує на доконаність: дан. l*g-t, шв. lak-t - досл. "лікуваний".
Таблиця 1
|
№ |
Українське дієслово з германським коренем |
Сучасний германський відповідник |
Семантичне поле українського дієслова |
Семантичне поле германського відповідника |
Етимологічна основа |
|
|
1 |
бинт-ува-ти |
нім. binden англ. bind гол. binden норв. binda ісл. binda дан. binde |
перев'язувати, обмотуючи бинтом, марлею |
а) зв'язувати щось докупи; б) зав'язувати (краватку); в) переплітати (книгу); г) зв'язно говорити |
запозичено через російську мову з німецької; нвн. die binde - "пов'язка, бант", те саме, від якого походить і давніше запозичення бинда (ЕСУМ I: 184; Kluge, 1999: 111) |
|
|
2 |
брук-ува-ти |
дан. brolsgge норв. brolegning (ім.) нім. brucke - "міст" |
вимощувати камінням вулицю, дорогу |
мостити, настилати |
запозичено з середньонижньонімецької (< 8 ст.): снн: brugge - "міст", споріднене з гол. brug, нн. sten-brugge - "поміст", "брук"; дангл. brycg - "міст", brycgian - "мостити", двн. brucka - "міст", нвн. brucke, дісл. bryggja - "пристань", bru - "міст", гал. bnva, ісл. bro, шв. brygga, норв. bro, дан. bro, гол. brug (ЕСУМ I: 226; Kluge, 1999: 138) |
|
|
3 |
вальц-юва-ти |
нім. walzen гол. walsen норв. valse шв. valsa ісл. valta |
пропускати між вальцями 1 (для розплющення, роздрібнення) |
прокочувати; котити; пор. із нім. walzen - "обвалювати", "обкачувати" |
запозичення з німецької мови: нім. walze (< 10 ст.) - "каток", пов'язане з дієсловом walzen - "крутитися"; свн. walze, двн. walza, снн. walte з герм. *walto, також дск. vplt - "каток, ролик, лебідка"; має стосунок до нім. walzer (< 18 ст.) - "вальс", букв. "той, хто крутиться" (ЕСУМ I: 237; Kluge, 1999: 874) |
|
|
4 |
мур-ува-ти |
нім. mauern дан. mure2 шв. mura ісл. mura |
а) споруджувати, зводити щось із каменю, цегли; б) покривати тонкою льодовою кіркою, снігом (перен.) |
а) будувати з каменю; б) захищати ворота під час гри у футбол за допомогою всіх гравців (перен. нім.); в) не наважуватися на гру, маючи добрі карти (перен. нім.) |
через посередництво польської запозичено з середньоверхньонімецької (< 8 ст.): свн. mure, походить від лат. murus (<*moiros) - "стіна", пов'язаного з moenia (<*зірочка moim-) - "вал, больверк" і спорідненого з дангл. mrere - "межа, область" (ЕСУМ III: 535; Kluge, 1999: 546) |
|
|
5 |
трамб-ува-ти |
нім. trampeln гол. trappelen норв. trampe ісл. і шв. trampa |
а) тисненням чи б'ючи ущільнювати яку-небудь пухку, розсипчасту масу (землю, силос), вирівнюючи її поверхню; б) топтати ногами |
а) неодноразово й сильно топтати ногами; б) трамбуванням довести щось до певного стану; в) проторувати; г) вдертися кудись, шкодячи |
запозичене з німецької мови: нвн. trampeln - "топати", "топтати"; пов'язане з снн. trampen - "топати", звуконаслідувальним утворенням, спорідненим з англ. tramp - "важко ступати, топати" (ЕСУМ V: 617-618; Kluge, 1999: 831) |
|
|
6 |
фрахт-ува-ти |
нім. verfrachten від ім. die fracht - "вантаж" |
наймати судно для перевезення вантажів або пасажирів |
перевантажувати щось надважке (зерно, залізо) |
запозичене з голландської або німецької мови через посередництво російської; гол. vracht - "вантаж, плата за перевіз", н. fracht є словами фризького походження; герм. *fraaihti утворене з компонента fra-, спорідненого з лат. per-, псл. *per-, укр. пере-, і кореня *aig(aih-) - "власний" (ЕСУМ VI: 128; Kluge, 1999: 281) |
7 |
шварт-ува-ти |
гол. прикм. zwaar - "важкий" і ім. touw - "катан", "мотузок" |
прикріплювати швартовом (корабель, човен тощо) |
дієслівні ілюстрації відсутні |
запозичене через російське посередництво з голландської мови; гол. zwaartouw - "швартов, (букв.) важкий канат", складне слово, першим компонентом якого є zwaar дієсловом нвн. kerben "карбувати", двн. *kerfan, спорідненим з дангл. ceorfan "різати, вирізувати", англ. carve, гр. урафю "видряпую, пишу", псл. *zerbr, *zerbBjB, укр. жереб; пор. також із англ. to carve sth. (ЕСУМ: 387-388; Kluge, 1999: 438).
|
8 |
цинк-ува-ти |
нім. verzinnen або verzinken - букв., "оцинкувати" дан. forzinke |
покривати поверхню металу, металевого виробу тонким шаром цинку для захисту їх від корозії |
покривати цинком (залізо тощо) |
запозичення з німецької мови; нім. zink - "цинк", zinke - "зубець, загострене тіло, гострий виступ" (цей метал набирає в печах зубчастих форм), яке є результатом розширення суфіксом -kоснови, що виступає в двн. zinna (> герм. *tindja) - "зубець (муру), шпиль", свн. zinne, споріднених з двн. zint - "шпичак", дісл. tindr - "вістря", дангл. tind - "зубець", що пов'язані з сірл. dinn, dind - "пагорб" (ЕСУМ VI: 250; Kluge, 1999: 911-912) |
Утім, із усіх германських мов словотвірного розмаїття корінь "lek" набув саме у шведській мові21:
а) lak-a - "лікувати"; б) lak-are - "лікар"; в) lakarkar - "лікарський фах"; г) lak-arhus - "медичний центр"; ґ) lak-arintyg - "лікарська довідка"; д) lak-arbesok - "відвідання лікаря"; е) lakarbehandling-"лікування",є) lak-aretik-"лікарська етика"; ж) lak-ararvode - "лікарський гонорар".
Спираючись на перелічене, варто зазначити, що корінь "lek" у шведській мові цілком інтегрований у частину складного іменника, що вкрай типово для германських мов. Прикметник "лікарський" цілком відсутній як окрема лексична одиниця, але етабльований у складній іменниковій сполуці: дан. l^g-eurt, ісл. l^kningajurt, шв. lak-eort - "лікарська рослина", або в норвезькій: leg-eІнтерфікс "є" характерний для германських мов.-hjelp "лікарська допомога", leg-e-unders0kelse "лікарський огляд" тощо.
Українська мова також і за допомогою власних афіксів утворила лексеми, невідомі зазначеним мовам: префіксальне дієслово "ви-лікувати" шведською перекладається як "цілковито лікувати" - "fullkomling lak-as". Не виявлено також у шведській мові таких сполук, як: а) підлікувати; б) підліковувати; в) залікувати; г) заліковувати; ґ) лікарка; д) лікарняний (ліжко, режим, листок); е) лікарювати; є) лікарювання; ж) лікарівна (дочка лікаря); з) лікаренко (син лікаря); и) лікарів, лікарський - прикметники до лікар; і) лікарський - який має лікувальні властивості; ї) лікарчин - належний лікарці; й) лікарша - дружина лікаря (розм.); к) прикладкові сполуки: лікар-гомеопат, лікар-стоматолог; л) лікиПор. із дан. l®gemiddel - "ліки", букв. "лікарський засіб". тощо.
Розглянемо тепер безпрефіксне дієслово "буд Давнє запозичення з польської мови; п. budowac, як і ч. budo- vati, слц. budovaf, походить від снв. buden - "будувати", пор. нім. bauen; шв. bygga; гол. bouwen; норв. bygge; дан. (op) bygge; ісл. byggja (есУм I: 279-280). 25 Через польське посередництво запозичено з німецької мови; нвн. Kerbe "зарубка, насічка", свн. Kerbe, пов'язане зувати", що в українській мові набуло п'ятьох значень, два з котрих - переносні: а) зводити будівлю; б) виготовляти механізм; в) креслити на підставі зроблених розрахунків; г) створювати щось (перен.); ґ) ґрунтувати на чомусь (перен.).
У німецькій мові так само безпрефіксне "bau-en" - "будувати" набуло дев'ятьох значень, три з яких - переносні, а саме: а) закладати, зводити щось за раніше наміченим планом (місто, міст); б) зводити житло; в) зводити будівлю певним чином; г) займатися процесом (ви)будови; ґ) виготовляти; д) виготовляти певним чином; е) довіряти комусь (перен.); є) складати (іспит), писати (дисертацію) (перен.); ж) (с)коїти зле (перен.).
Порівняймо тепер звербалізований корінь "bau" із семантично тотожними префіксами: "роз-буд-увати" - "aus-bau-en".
Українська мова знає два прямі значення цього дієслова: а) прибудовуючи, збільшувати будівлю; б) змінювати конструкцію перебудовою, та одне переносне - розвивати галузі науки, техніки, виробництва (р.).
Німецька ж мова вивела більшу кількість значень, а саме: а) виймати шмат, частину конструкції за допомогою спеціальних інструментів; б) збільшувати, продовжувати, розширювати; в) поліпшувати, сприяти розвитку (перен.); г) перебудовувати.
Попри несуттєві значеннєві коливання, можна стверджувати, що префікс "aus" та його український відповідник "роз" не виносять германський корінь "bau" за межі спільного семантичного поля. Як і в українській, у німецькій мові цей германський корінь за допомогою різних афіксів утворив безліч лексем, що стосуються будівництва. Деякі з них українській мові невідомі та для розуміння потребують незначного перефразування, наприклад: а) bau-en - будувати; б) ab-bau-en - розбирати, демонтувати; в) aus-bau-en - розбудовувати; г) аиіbau-en-відбудовувати; ґ) be-bau-enзабудовувати; д) er-bau-en - побудувати; е) ver-bau-en - забудовою перекрити доступ до чогось; є) ge-bau-de - будівля; ж) bau - будівництво; з) bau-arbeiter - будівельник; и) bau-stein - будівельний камінь; і) bau-stelle - будмайданчик; ї) bau-ingenieur - інженер-будівельник; й) bau-verbot - заборона на будівництво; к) er-bau-er - будівничий; л) ab-bau-bar - такий, що його можна розібрати, демонтувати; м) bau-lich - будівельний тощо.
Цілком протилежну картину спостерігаємо за участі кореня "kerb"25.
На противагу сучасній німецькій мові, де його звербалізована форма "kerb-en" - "карбувати" вивела лише дві дії з прямим значенням, зокрема:
а) позначати щось однією чи кількома зарубками;
б) карбуванням виготовити щось (орнамент на деревині); українська мова натомість збагатилася сімома: а) робити зарубку, позначку на чомусь; б) вирізьблювати щось на металі, камені; в) виробляти металеві предмети витискуванням; г) обробляти тиском краї заклепкових швів і нещільних з'єднань у металевих виробах, аби закрити щілини й зробити гладкою поверхню цих виробів; ґ) розмірено відбивати (крок тощо) (перен.); д) різати на частини (заст.); е) добре запам'ятовувати (за-карб-увати в пам'яті).
Словотвірно німецька мова з германським коренем "kerb" виробила лише такі форми: ge-kerb-t - викарбуваний; ein-kerb-ung - вкарбування; be-kerb-en - am kerbholz verrechnen - наносити зарубки на дошку, букв. "позначати на карбувальній дошці" (заст., із факсиміле 1840 р.) (Grimm, 1840: 341).
Українська мова натомість розвинула:
а) видові пари: карб-увати - за-карб-увати - відкарб-увати 26; б) недоконаність за допомогою суфікса -оува-: за-карб-овувати; в) віддієслівні форми: карб-уючи, карб-ований, за-карб-ований, за-карб-увавши; г) субстантивацію: карб-ування, карб-ованець, карб-увальник; ґ) додаткові
семантичні значення: "Карб-уючи кожне слово" (В. Собко); д) тропізацію: "Йому (твору) вдалося за-карб-увати в собі ці протиріччя" (із інтерв'ю C. Жадана Еспресо-ТВ).
У табл. 2 наведено решту дібраних дієслів із германськими коренями, що на українському мовному ґрунті розгалужилися афіксально, семантично й тропово.Таблиця 2
Головко А. Германські корені дієслів сучасної української мови
|
№ |
Українське дієслово з германським коренем |
Сучасний германський відповідник |
Семантичне поле українського дієслова |
Семантичне поле германського відповідника |
Етимологічна основа |
|
|
1 |
гарт-}'ва-ти |
нім. harten гол. harden норв. herde шв. harda ісл. Ьегба дан. haerde |
а) надавати металевим виробам твердості, пружності, міцності нагріванням до високої температури та подальшим раптовим охолодженням; б) виховувати моральну і фізичну стійкість у боротьбі з труднощами (перен.); в) зміцнювати здоров'я тренуванням |
а) робити твердим; б) загартовувати (сталь); в) затверднути, зробитися міцним |
запозичено з німецької мови, можливо, через польську; нім. hart - "міцний, твердий", споріднене 3 гот. "hardus"; нім. harten - "підходити впритул, причалювати", пов'язаного з hart - "щільно, упритул", результат семантичної видозміни слова hart - "твердо, сильно" (ЕСУМІ: 477; Kluge, 1999: 358) |
|
|
2 |
ґрунт-ува-ти |
нім. ім. grund, дієсл. grnnden - "засновувати" анг grounds - "мотив(и)", норв. grunn - "підстава, причина", шв. grund"мілководдя", дан. grund |
а) покривати ґрунтовкою полотно, призначене для живопису, або якусь поверхню, що готується для фарбування та нанесення якої-небудь речовини; б) стверджувати що-небудь переконливими доказами (перен.) |
а) верхній шар землі як підґрунтя; б) підлога; в) орна земля (заст); г) земельна ділянка, (авст. нім.); ґ) долина малого розміру (застр.); д) дно водойми; е) днище діжки чи якоїсь посудини; є) рівномірно оформлена основа будь-якої поверхні, що формує тло; ж) мотив |
можливо, через старочеське посередництво запозичено зі середньоверхньонімецької мови; свн. grunt - "дно, земля, фундамент", споріднене з днн. дангл. grund - "дно, прірва, земля, рівнина, глибина, море", гот. afgrundijia - "прірва", нвн. Grind - "висип, струп", дангл. grindan - "терти" (ЕСУМ І: 606; Kluge, 1999: 341) |
|
|
3 |
друк-ува-ти |
нім. drucken гол. drukken норв. і дан. trykke шв. trycka |
а) відтворювати тексти, цифри тощо друкарським способом; випускати у світ; видавати; б) публікувати; в) уміщувати на своїх сторінках (про газети); г) відтворювати текст друкарською машинкою |
а) за допомогою машинного тиснення відтворення зображень і/ чи копій на папері або тканині; б) виготовляти у друкарський спосіб |
запозичено з німецької мови, можливо, через польську; нім. druck - "тиснення, друкування", двн. druc, споріднене з дісл. Jutiga - "тиснути" (ЕСУМ II: 135; Kluge, 1999: 196) |
|
|
4 |
шліф-ува-ти |
нім. schleifen гол. slepen норв. slipe дан. slibe шв. slipa чи slapa |
а) обробляти поверхню металу, дерева, скла тощо абразивними матеріалами для надання їй гладкості, певної форми тощо; б) начищати що-небудь, наводити глянець на якусь поверхню, робити її чистою, блискучою; в) удосконалювати що-небудь (перен.); г) поліпшувати риси, характер когось, виховуючи |
а) рівномірним тертям поліпшувати грубу поверхню, роблячи її гладкою; б) обробляти поверхню скла чи коштовного каміння спеціальним інструментом задля досягнення ідеальної форми; в) здійснювати вишкіл; г) іти поковзом |
запозичене з німецької мови, можливо, за посередництва польської; н. schleifen - "шліфувати, гострити, гранити", свн. shfen споріднені з двн. shfan, снн. slipen, гол. slijpen, дісл. *shpa (nop. sllpari - "гострильник (мечів)") (ЕСУМ VI: 439; Kluge, 1999: 726) |
|
|
5 |
шпнгува-ти |
нім. speck гол. spek норв. spekk шв. spack ісл. spik дан. spask |
а) начиняти шпиком, устромляючи його шматочками в спеціально зроблені надрізи; б) настирливо, багато разів повчати когось, дорікати чим-небудь (перен., розм.) |
а) їстівне свиняче сало в шматках, яке завдяки засоленню довше зберігається; б) жирова тканина кита і тюленя; в) товстий живіт (жарт.) |
запозичене з німецької мови (можливо, за посередництва польської); нім. speck (свн. spec), двн. spek - "сало" споріднене з дангл. spic, дісл. spik (ЕСУМ VI: 461; Kluge, 1999: 775) |
Особливого нюансування вартий дериваційноадаптаційний аспект порівняно запозичених германських коренів. Між усіма окресленими німецькими коренями та українськими дієслівними суфіксами -увачи -ювацілком відсутня проміжна інтерфіксна ланка, яка мусила б сприяти еластичнішому поглинанню германізмів українською мовою. До германського кореня безпосередньо доєднано український дієслівний суфікс, без будь-якого афіксального розмежування, як, наприклад, у дієслові жи(в)ити.
Ця особливість свідчить про засвоєння значної кількості германських елементів безпосередньо українською мовою, тобто без втручання, скажімо, відмінних від української мови лінгвосистем, що власними мовними законами уможливили б інтерфіксацію (сучасна українська мова межує чи раніше межувала з литовською, угорською, румунською, що так чи інакше були дотичними до германських слів). Такий безпосередній перехід чужомовних елементів в українську мову засвідчує безпосередні мовні контакти праукраїнців із носіями давніх германських мов.
Висновки
Ця наукова розвідка стисло окреслює широку лінгвістичну тему, пов'язану з адаптацією й ужитком запозичених лексичних германізмів у сучасній українській літературній мові. За допомогою численних ілюстрацій нам вдалося довести беззаперечну причетність наявних дієслів із германськими коренями в українській мові до західноєвропейських мов. Це може свідчити про спільні витоки різнорідних лінгвістичних русел і спільну, а також довготривалу взаємодію ще в період набуття й кристалізації лексичного складу.
Запозичивши германізми та вивівши з них численні дієслова, українська мовна система інтегрувалася в сім'ю західних європейських мов, принаймні у лексичній площині.
Із огляду на зазначене раніше цілком логічним й обґрунтованим видається зауваження Ю. Шевельова, що лексичний склад української мови тяжіє до західних слов'янських мов (Бичко, 1994).
Окрім розглянутого кола дієслів на позначення процесу праці саме з фокусом на дієслівні суфікси -увата -юва-, в сучасній українській мові курсує чимала кількість дієслів іншої тематики, і вони потребують ґрунтовнішої лінгвістичної розбудови, осмислення і, можливо, переосмислення. Передусім для здобуття об'єктивної та правдивої картини щодо запозиченої германської лексики.
Список умовних скорочень
|
Список умовних скорочень |
Скорочення назв мов, наріч і діалектів |
|
|
букв. - буквально діал. - діалект дієсл. - дієслово досл. - дослівно жарт. - жартівливе заст. - застаріле зн. - значення ім. - іменник н. - наприклад перен. - переносне пор. - порівняй прикм. - прикметник р. - рідко розм. - розмовне рег - регіональне ст. - століття суч. - сучасний техн. - технічне |
австр. нім. - австрійська німецька англ. - англійська гал. - галльська гол. - голландська гот. - готська грец. - грецька дангл. - давньоанглійська двн. - давньоверхньонімецька дісл. - давньоісландська дск. - давньоскандинавська дшв. - давньошведська дфриз. - давньофризька лат. - латинська ісл. - ісландська нвн - нововерхньонімецька нн. - нижньонімецька норв. - норвезька нім. - німецька пгерм. - прагерманська п. - польська свн. - середньоверхньонімецька слц. - словацька снн. - середньонижньонімецька шв. - шведська ч. - чеська |
Список використаних джерел
1. Академічний словник української мови. В 11 т. Київ: Наукова думка, 1970-1980.
2. Бернштейн С. Очерк сравнительной грамматики славянских языков. Москва, 1951. 354 с.
3. Бичко І. Німеччина. Українська культура: історія і сучасність: навч. посібник / за ред. С. Черепанової. Львів, 1994. 326 с.
4. Вайнрайх У Языковые контакты. Состояние и проблемы исследования. Киев, 1979. 260 с.
5. Драпалюк Г, Ільчишин Н., Пиндик Н. Діловий німецькомовний дискурс: лексичний і перекладацький аспекти. Імідж сучасного педагога: науково-практичний освітньо-популярний журнал. Полтава: ТОВ "АСМІ", 2015. № 7. С. 47-49.
6. Етимологічний словник української мови: у 7 т. / за ред. О. Мельничука. Київ: Наукова думка, 1982-2012. Т. 1-6.
7. Кійко Ю. Німецько-українські паралелі в інформаційних жанрах: фрактальний підхід. Чернівці : Видавничий дім "Родовід", 2016. 392 с.
8. Кірілова Н. Германізми та інші запозичення в діалектній фразеології. Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія "Філологія". Острог: Видавництво НаУОА, 2019. Вип. 5 (73). С. 7-9.
9. Кочерган М. Німецькі лексичні запозичення в південно-західних говорах української мови. Мовознавство. 1997. № 1. С. 19-24.
10. Мартынов В. Славяно-германское взаимодействие древнейшей поры. Минск, 1963. 248 с.
11. Мейє А. Введение в сравнительное изучение индоевропейских языков. Москва, 1951. 510 с.
12. Муромцева О. Українсько-німецькі мовні контакти. Українська мова: енциклопедія. Київ: Українська енциклопедія, 2004. C. 682-683.
13. Паламарчук Л. Словник української мови (СУМ). Українська мова: енциклопедія / ред. В. Русанівський та ін. Київ: Українська енциклопедія, 2000.
14. Пророченко О. Німецькі лексичні запозичення в лексико-семантичній системі української мови. Питання романо-германської філології та методики викладання іноземних мов. 1975. Вип. 2. С. 81-85.
15. Пиц Т. До історії дослідження німецьких запозичених слів в українській мові. Українська мова. 2013. № 2. С. 84-96.
16. Тимченко Є. Германізми в українській мові: дослідження від професора Шаровольського до сьогодення. Мовні і концептуальні картини світу: зб. наук. праць КНУ / відп. ред. О. Чередниченко. Київ, 2007. Вип. 22. Ч. 11. С. 133-137.
17. Duden. Grammatik der deutschen Gegenwartssprache. Leipzig. Zurich. Wien: Dudenverlag, 1998. 699 s.
18. Jung W. Grammatik der deutschen Sprache. Санкт-Петербург: Лань, 1996. 517 s.
19. Kluge F. Etymologisches Worterbuch der deutschen Sprache, 23., erweiterte Auflage. Berlin, New York : Walter de Gruyter, 1999. 921 s.
20. Weisthumer / gesammelt von Jacob Grimm. Mithrsg. von Ernst Dranke [u.a.]. Gottingen: Dieterich. Erschienen: 1 (1840) - 7 (1878), Bd. 5 hrsg., Bd. 6 bearb., Bd. 7 verf. von Richard Schroder, II (1840). IV. S. 341.
21. Svenska Akademiens ordbok. URL: http://www.saob.se.
22. REFERENCES
23. Akademichnyi slovnyk ukrainskoi movy. V 11 t. (1970-1980) Naukova dumka [Academic dictionary of the Ukrainian language in 11 vol.] Kyiv. [in Ukrainian]
24. Bernstejn, S. (1951) Ocherk sravnitelnoj grammatiki slavianskich jazykov. [Essay on comparative grammar of Slavic languages]. Moskow. 354 p. [in Russian]
25. Bychko, I. (1994) Nimechchyna. Ukrainska kultura: Istorija i suchasnist : navch. posibnyk [Germany. Ukrainian culture: History and modernity. Tutorial]. Lviv. 326 p. [in Ukrainian]
26. Vainraikh, U. (1979) Jazykovyje kontakty. Sostojanie i problemy [Language contacts. Status and problems of the study]. Kyiv. 260 p. [in Russian]
27. Drapaliuk, H., Ilchyshyn, N., Pyndyk, N. (2015) Dilovyi nimetskomovnyi dyskurs: leksychny i perekladatskyi aspekty [Business German Discourse: Lexical and Translation Aspects]. Imidzh suchasnoho pedahoha [The image of the modern teacher]. No. 7, pp. 47-49. [in Ukrainian]
28. Melnychuka, O. (1982-2012) Etymolohichnyj slovnyk ukrainskoi movy v 7 t. Naukova dumka, t. 1-6 [Etymological dictionary of the Ukrainian language in 7 vol., 1-6 vol.]. Kyiv. [in Ukrainian]
29. Kijko, J. (2016) Nimetsko-ukrainski paraleli v informazijnych zhanrach: fraktalnyi pidchid [German-Ukrainian parallels in information genres: fractal approach]. Chernivsi : Rodivid. 392 p. [in Ukrainian]
30. Kirilova, N. (2019) Hermanizmy ta inshi zapozytchennia v dialektnij frazeolohii [Germanisms and other borrowings in dialect phraseology]. Naukovi zapysky Nazionalnoho universytetu "Ostrozka akademia". Seria "Filolohia" [Scientific notes of the National University "Ostroh Academy". Series "Philology"]. No. 5 (73), pp. 7-9. [in Ukrainian]
31. Kocherhan, M. (1997) Nimetski leksychni zapozychennia v pivdenno-zakhidnykh hovorah ukrainskoi movy [German lexical borrowing in the southwestern dialects of the Ukrainian language]. Movoznavstvo. No. 1, pp. 19-24. [in Ukrainian]
32. Martynov, V (1963) Slaviano-germanskoje vzaimodejstvije drevnejshej pory [Slavic-Germanic interaction of the oldest time]. Minsk. 248 p. [in Russian]
33. Meje, A. (1951) Vvedenie v sravnitelnoe izuchenie indojevropeiskikh jazykov [Introduction to the Comparative Study of Indo-European Languages]. Moscow.510 p. [in Russian]
34. Muromtseva, O., Skachkova, V. (2004) Ukrainsko-nimetski movni kontakty [Ukrainian-German language contacts]. Ukrainska mova [Ukrainian language]: entsyklopedia. Kyiv: Ukrainska entsyklopedia im. M. P. Bazhana, pp. 682-683. [in Ukrainian]
35. Palamarchuk, L. (2000) Slovnyk ukrajinskoi movy (SUM) / Ukrainska mova: entsyklopedia / red. V. Rusanivskyi ta in. Ukrainska entsyklopedia [Dictionary of the Ukrainian Language (CYM) / Ukrainian: Encyclopedia / V. Rusanivskyi]. Kyiv: Ukrainian Encyclopedia. [in Ukrainian]
36. Prorochenko, O. (1975) Nimetski leksychni zapozychennia v leksyko-semantychnij systemi ukrainskoi movy [German lexical borrowings in the lexical and semantic system of the Ukrainian language]. Pytannia romano-hermanskoi filolohii ta metodyky vykladannia inozemnych mov [Questions of Romano-Germanic Philology and Methods of Teaching Foreign Languages]. No. 2, pp. 81-85. [in Ukrainian]
37. Pyts, T. (2013) Do istorii doslidzhennia nimetskykh zapozychenykh sliv v ukrainskii movi [To the history of the study of German borrowed words in the Ukrainian language]. Ukrainska mova [Ukrainian language]. No. 2, pp. 84-99. [in Ukrainian]
38. Tymchenko, J. (2007) Hermanimy v ukrainskij movi: doslidzhennia vid profesora Sharovolskoho do siohodennia [Germanisms in Ukrainian: research from Professor Sharoval to the present]. Collection of scientific works. Kyiv. No. 22, part 11, pp. 133-137. [in Ukrainian]
39. Duden (1998) Grammatik der deutschen Gegenwartssprache. Leipzig. Zurich. Wien: Dudenverlag. 699 s.
40. Jung W. (1996) Grammatik der deutschen Sprache. Sankt-Peterburg : Lan. 517 s.
41. Kluge F. (1999) Etymologisches Worterbuch der deutschen Sprache, 23., erweiterte Auflage. Berlin, New York: Walter de Gruyter. 921 s.
42. Weisthumer / gesammelt von Jacob Grimm. Mithrsg. von Ernst Dronke [u.a.]. Gottingen: Dieterich. Erschienen: 1 (1840) - 7 (1878), Bd. 5 hrsg., Bd. 6 bearb., Bd. 7 verf. von Richard Schroder, II (1840). IV, p. 341.
43. Svenska Akademiens ordbok. URL: http://www.saob.se.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття "термін" у лінгвістичній науці. Джерела поповнення української термінології. Конфікси в афіксальній системі сучасної української мови. Специфіка словотвірної мотивації конфіксальних іменників. Конфіксальні деривати на позначення зоологічних назв.
дипломная работа [118,0 K], добавлен 15.05.2012Характерні риси сучасної української літературної мови та особливості її використання. Історія становлення української графіки й орфографії, видання "Українського правопису" 1945 р. Походження іноземних слів, що використовуються в літературній мові.
реферат [24,7 K], добавлен 04.07.2009Дослідження перфективації багатозначних дієслів. Лексико-семантичні групи парновидових та одновидових вербальних багатозначних дієслів української мови, їх особливості у сполучуваності з префіксами як реалізаторами словотвірно-граматичної функції.
статья [20,6 K], добавлен 31.08.2017Розвиток української літературної мови давньої і середньої доби. Доба відродження української літературної мови. Розвиток урядової мови в напряму зближення з живою мовою із впливом мови центральноєвропейських канцелярій: латинської, німецької, польської.
реферат [21,1 K], добавлен 14.10.2011Семантичні, мовностилістичні особливості та структура фразових дієслів в англійській мові, їх переклад на основі повісті-казки. Визначення місця дієслів у системі лексичних одиниць сучасної англійської мови. Фразеологізми як одиниці міжмовної комунікації.
курсовая работа [50,3 K], добавлен 28.10.2015Виникнення і первісний розвиток української мови. Наукові праці україномовців про виникнення української мови. Дослідження розвитку писемної української мови: діяльність Кирила і Мефодія. Спільність української мови з іншими слов'янськими мовами.
реферат [29,5 K], добавлен 26.11.2007Ознайомлення із основними етапами історичного розвитку української літературної мови. Визначення лексичного складу мови у "Щоденнику" Євгена Чикаленка. Вивчення особливостей правопису, введеного автором. Погляди Чикаленка на розвиток літературної мови.
реферат [65,0 K], добавлен 19.04.2012Роль і значення для розвитку мови місця її народження, дальшого поширення, положення країни на карті світу. Належність української мови до широко розгалуженої мовної сім'ї слов'янських мов. Переконлива відмінність української мови у її фонетиці.
реферат [24,8 K], добавлен 01.03.2009Акцентна система сучасної української мови. Взаємодія переселенських середньонаддніпрянських, східнополіських, частково подільських та південноросійських говірок. Акцентна поведінка іменників, прикметників, займенників, дієслів, прислівників говірок.
реферат [28,9 K], добавлен 04.03.2014Групування суфіксальних неологізмів-дієслів у творах Стельмаха з урахуванням семантики української мови. Визначення продуктивних та непродуктивних способів словотворення. Розмежування потенціальних, оказіональних, оказіонально-потенціальних слів.
статья [13,6 K], добавлен 18.12.2017Засіб формування, оформлення та існування думки. Формування української мови. Норми української літературної мови. Стилі сучасної української мови. Ділова українська мова. Найважливіший засіб спілкування людей.
реферат [13,9 K], добавлен 17.07.2007Мовне питання в Україні. Функціонування словникового складу української мови. Фактори, які спричиняють утворення неологізмів. Лексична система мови засобів масової інформації як джерело для дослідження тенденцій у розвитку сучасної літературної мови.
реферат [18,0 K], добавлен 12.11.2010Найважливіші писемні пам'ятки української мови ХІ-ХV ст. Давні голосні "о" та "е" в закритих складах, що виникли внаслідок занепаду зредукованих "ъ", "ь". Пояснення фонетичних змін, які відбулися на ґрунті сучасної української мови у деяких словах.
контрольная работа [23,1 K], добавлен 19.10.2012Теоретичні проблеми ареального варіювання української мови: закономірності розподілу лексики в межах українського континуума; межі варіативності лексики у зв’язку з проблемою лінгвістичного картографування; семантичні варіанти у говорах української мови.
реферат [20,5 K], добавлен 02.04.2011Поняття, класифікація та синтаксичні функції модальних дієслів. Прийоми перекладу окремих модальних дієслів: must, may/might, would, should/ought to, need, can/could. Відтворення емоційної виразності і особистого ставлення при перекладі модальних дієслів.
курсовая работа [41,5 K], добавлен 19.06.2015Характеристика запозиченої лексики, її місце у складі сучасної української мови. Особливості вивчення пристосування німецькомовних лексичних запозичень до системи мови-рецептора. Характеристика іншомовних запозичень з соціально-політичної сфери.
курсовая работа [139,6 K], добавлен 08.04.2011Функції фонеми. Теорія фонеми та фонологічні школи. Звуки мови як соціальне явище. Диференційні та інтегральні ознаки фонем. Позиції фонем, варіанти та варіації. Система фонем сучасної української літературної мови. Різниця між звуками і фонемами.
курсовая работа [196,3 K], добавлен 18.12.2007Давня та сучасна українська лексикографія. Поняття словника. Орфографічний словник української мови. Тлумачний словник української мови. Словник синонімів української мови. Винекнення лексикографії з практичних потреб пояснення незрозумілих слів.
реферат [33,0 K], добавлен 25.01.2009Словотвір як лінгвістична дисципліна, предмет її досліджень. Класифікація способів словотвору. Словоскладення основ різних частин мови в сучасній англійській мові. Лінійні та нелінійні моделі словотвору основ усіх частин мови. Сутність поняття "реверсія".
курсовая работа [71,7 K], добавлен 29.01.2010Аспекти вивчення віддієслівних іменників у вітчизняних і зарубіжних мовознавчих студіях. Методика когнітивно-ономасіологічного аналізу, мотиваційні особливості й диференціація мотиваційних типів віддієслівних іменників сучасної української мови.
автореферат [28,4 K], добавлен 11.04.2009
