Структурно-змістовний аналіз новорічних звернень Еммануеля Макрона

Маріуполь, Донецька область, Україна

Анотація

Основний виклад матеріалу

ПД перебуває на перетині кількох галузей знання політичних наук, психології, соціології, лінгвістики, теології і є багатоаспектним явищем. Під ПД розуміють будь-яку промову політика у певному контексті (парламентські виступи, звернення політика до виборців, доповідь на з'їзді партії тощо) у рамках здійснення їхніх політичних функцій, яка має специфічні особливості (Hernandez-Bayter, 2014: 43). Основною метою ПД виступає боротьба за владу, її завоювання та утримання. ПД забезпечує взаємозв'язок та взаємодію між членами певної спільноти. У межах політичної діяльності обов'язковою є наявність переконливого речника, який здатний за допомогою ПД нав'язати певне світобачення, яке розділило б більшість населення. Автор (політичний діяч) намагається зблизитися з адресатом (народ, електорат), щоб завоювати його довіру та отримати якнайбільше прихильників своєї ідеології. У зв'язку з цим у промові політиків велику роль відіграють аргументативні та персуазивні стратегії, а кожен виступ можна розцінювати як масову пропаганду з метою формування необхідної громадської думки.

Як вже зазначалося, кожен політичний текст належить до певного жанру. Щорічне новорічне звернення голови держави належить до ритуального жанру ПД. Це означає, що новорічне послання є складною етикетною дією, циклічною церемонією, яка розгортається за певним сценарієм (Карасик, 2002: 160). Що ж дозволяє віднести новорічне звернення до ритуального жанру? Якщо відштовхуватися від класифікації функцій ритуалу, виділених В.І. Карасиком, а саме, констатувальної, інтегрувальної, мобілізувальної та фіксувальної (Карасик, 2002: 161), то виходить наступне: у процесі новорічного звернення голова держави констатує закінчення старого року та вітає з початком нового. При цьому він підбиває певні підсумки життя своєї держави і називає найвидатніші результати та досягнення. Також очільник країни консолідує громадян у єдину групу, він конструює національну ідентичність свого народу (зазвичай використовуючи леми нація, громадяни, співгромадяни, земляки, ми тощо). Потім лідер планує перспективи розвитку держави, мобілізуючи громадян країни на виконання певних дій. Усе це закріплюється в особливій заданій формі, яка має надцінний характер. У фіналі голова держави завершує свою промову побажанням щастя, добра, процвітання, тобто він звертається до тих цінностей, які мають велике значення у житті кожного представника нації. В.І. Карасик характеризує новорічне звернення як «магічне», оскільки учасники цієї події наділяють його екзистенційними смислами та вірять у силу та дієвість побажань президента/короля/вождя (Карасик, 2002).

Вперше новорічне звернення з вуст президента прозвучало у Франції ще в ХІХ столітті: з 1879 по 1887 р. Президент III Республіки Жуль Греві вітав французів з Новим роком. Але лише за часів V Республіки, коли її перший президент, генерал де Голль, звернувся з побажаннями до своїх співвітчизників у 1960 р., ритуал новорічних привітань французького народу стає регулярним (Begasse, 2012). При цьому це не були вітання у загальноприйнятому сенсі: так, де Голль говорив не про французів чи про себе, а про Францію та події у світі. Проте всезнання та емпатія президента, який знає про труднощі свого народу та переконує його в тому, що ситуація зміниться на краще, стали тією ритуальною формою, яку згодом використовували усі французькі президенти.

Залишився вірний цій традиції й Еммануель Макрон, який починає свою вітальну промову словами: “Fidele a une tradition qui nous est chere, je suis heureux de vous presenter tous mes voeux pour l'annee qui s'ouvre'”. (Vux 2019 aux Frangais, 2018). На відміну від слов'янських лідерів, які традиційно вітають свій народ за 15-20 хвилин до Нового року, Президент Франції звертається з вітальною промовою о 20:00 31 грудня зі свого робочого кабінету в Єлисейському палаці. Зазвичай його виступи тривали 17-18 хвилин і лише у 2021 році президент говорив протягом 14 хвилин.

За своєю структурою новорічні звернення Макрона відповідають усталеним правилам створення вітальних текстів: рамкові компоненти, конгратуляційна та констатувальна частини, оптатив (Кондратенко, 2007: 303). Звернення до адресата французького народу у президента було різним протягом п'яти років. У 2017 р. він використав лише звернення “Mes chers compatriotes'”, а вже з 2018 у тексті, по-перше, з'являється звернення, що маркує гендерні відмінності “Frangaises, Frangais'” (при цьому звернення до жінок стоїть на першому місці), а по-друге, президент звертається до громадян, які мешкають у Франції та в заморських департаментах: “Mes chers compatriotes de IHexagone et des Outre-Mer” (Vxux 2020 aux Frangais, 2019), нагадуючи, що вони невіддільні від французького народу. Цікаво, що для номінації Франції Президент жодного разу не використав слово France, щоб не проводити розмежування між мешканцями метрополії та заморських департаментів. Еммануель Макрон тричі використав слово Hexagone (шестикутник), яким позначають Францію в її європейських межах, а у виступі 2021 р. країну названо metropole. Також лише в останньому привітанні Макрон згадав про французів, які живуть за кордоном, і доповнив традиційне звернення словами: “Mes chers compatriotes de metropole, d^,outre-mer et de I'etranger”. (Vxux 2022 aux Frangais, 2021).

Варто зазначити, що звернення compatriotes у текстах виступів зустрічається 22 рази (найчастіше ця лема вживається у поєднанні з прикметниками mes chers), тоді як лема concitoyens представлена 9 разів і зазвичай без визначень. Ці два слова є майже повними синонімами у французькій мові, з тією лише різницею, що concitoyen позначає людей, що народилися і проживають в одному селі/місті/країні, а compatriote має ще додаткове значення «люди однієї національності». Дані леми фігурують у новорічних привітаннях, по-перше, традиційно на початку та наприкінці вітального тексту, коли президент звертається до всіх громадян та коли він висловлює свої побажання у новому році: «Alors mes chers compatriotes, je vous souhaite une belle annee 2019.» (Vxux 2019 aux Frangais, 2018). По-друге, цими зверненнями президент маркує перехід між двома структурними частинами: «Mes chers compatriotes, dans quelques heures, une nouvelle decennie s'ouvrira. Je vois les attentes, les impatiences…» (Vxux 2020 aux Frangais, 2019). По-третє, подібними додатковими зверненнями Еммануель Макрон актуалізує увагу реципієнтів на певному значущому посиланні: «Mes chers concitoyens europeens, 2018 est une toute particuliere et j'aurai besoin cette annee de vous.» (Vxux 2020 aux Frangais, 2019); «Mais la dignite, mes chers compatriotes, c^,est aussi le respect de chacun.» (Vхux 2019 aux Frangais, 2018). Постійне вживання цих лем дозволяє президенту ідентифікувати себе з усіма французами, маркувати свою приналежність до народу, наголосити на національній ідентичності адресанта.

У всіх своїх новорічних промовах Еммануель Макрон насамперед вітає зі святом тих, хто відзначає цю подію у родинному колі, зводячи таким чином поняття сім'ї до найвищих цінностей: “Je vous espere en famille, au milieu de vos proches, de celles et ceux qui vous aiment'”. (Vхux du President de la Republique pour l'annee 2018, 2017). Також він обов'язково згадує тих, хто цього вечора залишився один, хворий або сповнений страждання: “En ce moment de fetes de fin d^,annee ou, pour la plupart, vous etes reunis en famille ou avec vos proches, je veux d'abord avoir une pensee chaleureuse pour celles et ceux qui sont malades ou qui sont seuls'”. (Vхux 2020 aux Frangais, 2019). У цьому випадку президент виступає не лише як очільник держави, а і як особистість, він намагається наблизитися до своїх слухачів, звернутися до них як до близьких людей (про це свідчить лема fraterel братський), підтримати як друг: “Alors a nos concitoyens qui sont dans cette situation, je veux dire qu'ils appartiennent a une grande Nation et que les mille fils tendus qui nous tiennent, sont plus forts que leur solitude et je leur adresse une pensee fraternelle'”.(Vxux du President de la Republique pour l'annee 2018, 2017).

Також Еммануель Макрон обов'язково висловлює подяку тим, хто за обов'язком служби має бути на посту та виконувати свою роботу. Традиційно він вітає жандармів, поліціянтів, військових, пожежників, медпрацівників, транспортників і представників служб громадського призначення: “Je veux ce soir, une fois encore, en votre nom a tous, temoigner notre reconnaissance pour nos personnels soignants, nos armees, nos forces de l'ordre, nos sapeurs-pompiers, nos auxiliaires de vie nos aides a domicile et tant d'autres professions, tous engages ce 31 decembre comme chaque jour pour nous proteger, pour prendre soin de nous'”.(Vxux 2022 aux Frangais, 2021). Не забуває він згадати і про тих, хто загинув, виконуючи громадянський обов'язок, підкреслюючи тим самим, наскільки значущою була їхня жертва, що життя кожного француза важливе, і що він сумує і поділяє горе з близькими загиблих: “la lutte contre le terrorisme islamiste au Levant, au Sahel et sur notre sol national et a ce titre,jeveuxcesoiravoirunepenseepournosmilitaires qui sont en ce moment meme sur ces theatres de bataille; je pense a leurs camarades tombes cette annee”. (Vхux du President de la Republique pour l'annee 2018, 2017). семантичний змістовний новорічний політичний звернення макрон

Левова частка кожного привітання належить констатувальній частині, в якій президент підбиває підсумки року, що минув, характеризує внесок нації у досягнення країни, окреслює “больові” моменти, намічає перспективи розвитку. Ці компоненти можуть мінятися місцями, щоб урізноманітнити виступ. Так, наприклад, наприкінці 2017 р. Макрон починає свою промову з досягнень року, відзначаючи, що це був рік вибору (цього року відбулися вибори Президента Республіки), але він не хоче довго про це говорити: “L'annee 2017 s'acheve et je ne veux pas passer trop de temps a revenir sur celle-ci; ce fkt l'annee du choix”.(Vaux du President de la Republique pour l'annee 2018, 2017). Дійсно, підбиттю підсумків він присвячує лише один абзац, а решта виступу присвячена майбутньому. Президент говорить про численні виклики наступного року (економічна мобільність, боротьба із дискримінацією, енергетична автономність). Він детально визначає свої зобов'язання: в міжнародному плані боротьба з тероризмом, забезпечення миру в інших державах, стратегічне партнерство з Німеччиною, розвиток Франції виключно в рамках ЄС; в національному плані його метою було об'єднання нації і для досягнення згоди всередині країни Макрон робить ставку на працю, розважливість французів, на братерство і на залучення кожного до життя суспільства. Окремою темою виступає міграція, що зумовлено різким зростанням біженців та трудових мігрантів у 2017 р. (їхня кількість зросла на 13,7%). Президент наголошує, що Франція готова надати право притулку, але лише шляхом дотримання правил і законів: “Nous ne pouvons accueillir tout le monde et nous ne pouvons le faire sans qu'il y ait des regies". (Vхux du President de la Republique pour l^?annee 2018, 2017).

Зовсім по-іншому побудовано виступ у 2021 р. Голова країни починає його зі згадки про жертв Covid-19 і перша третина його промови присвячена боротьбі з епідемією, темі вакцинації та вимушеним обмеженням. Після цього він докладно описує досягнення не лише минулого року, а й підбиває підсумки своєї каденції на посаді Президента Республіки, а сам виступ рясніє фактуальною інформацією: “En effet, qui aurait pense que nous serions capables en cinq ans de doubler le nombre de nos apprentis: pres de 700 000 apprentis ces douze derniers mois. Que nous saurions inventer un programme, «1 jeune 1 solution», qui a accompagne en un an et demi plus de 3 million de Frangais vers l'emploi ou la formation” (Vхux 2022 aux Frangais, 2021). Потім намічаються перспективи розвитку Франції та її невіддільне існування у межах ЄС. Завершуючи привітання, президент не висловлює побажання в традиційному ключі, він використовує позитивні імперативні конструкції, мотивуючи й спонукаючи французів спільно діяти на благо своє та країни: “Continuons a respecter nos differences; decidons pour nous-meme d'etre tout a la fois enracines dans notre langue; restons unis, bienveillants, solidaires”(Vaux 2022 aux Frangais, 2021).

В оптативній частині Макрон зазвичай лаконічний і навіть скупий на побажання: у 2017 р. він просто адресує вітання (Je vous presente tous mes voeux pour l'annee 2018), у 2018 він бажає прекрасного Нового року (“Je vous souhaite une belle annee 2019”), у 2019 дуже хорошого Нового року (“Je vous souhaite une tres bonne annee 2020”), у 2020 хорошого року і щоб 2021 став щасливим для кожного та корисним для країни (“Bonne annee a tous. Que 2021 soit une annee heureuse pour chacune et chacun et une annee utile pour notre pays"), а у 2021 щоб наступний рік був сповнений щастя й особистих звершень (“En vous souhaitant ce soir une annee pleine de bonheur et d'accomplissementspersonnels”). Кожне звернення президент завершує сакральною фразою: Vie la Republique et vive la France!, демонструючи свій патріотизм, гордість за приналежність до французької нації і бажаючи подальшого благоденства своїй батьківщині. І лише у 2021 р. він додає до цієї магічної формули “Vive notre Europe”, наголошуючи на приналежність Франції до Європи шляхом використання прикметника notre та маніфестуючи, що існування Франції поза ЄС неможливе, так само як і ЄС без Франції. Також виступ Макрона завершується картиною Єлисейського палацу та Ейфелевої вежі, на які проектується зображення прапора ЄС. Таке нововведення пов'язане ще й з тим, що протягом першого півріччя 2022 року Франція стала Головою Ради ЄС під девізом “Відновлення, сила, належність”.

Говорячи про змістовну сторону новорічних звернень, як було зазначено, переважно вітальні тексти містять характеристику досягнень країни та опис планів на майбутнє. У кожному новорічному зверненні зазвичай домінують дві-три теми, які зумовлені тими подіями, що відбулися у світі та в житті країни. Так, виступ у 2017 р. присвячено темі об'єднання нації (“la cohesion de la Nation'”). Президент хоче більшої згоди в країні й це можливо лише завдяки розсудливості французів (“pour cela, je veux avant toute chose miser sur l'intelligence frangaise car nous avons cela en nous”), праці (“le travail est le coeur de notre projet en commun”) та братерству (“la fraternite, c'est ce qui nous unit, ce qui nous a fait un, ce qui nous tient ensemble'”) (Vхux du President de la Republique pour l'annee 2018, 2017). У 2018 р. починається рух жовтих жилетів і Макрон характеризує його як велику суперечність, розкол (“grands dechirements'”), які спровокували гнів населення (“une colere a eclate). Президент приймає цей виклик (“c'est un defi immense”) і у зв'язку з цим висловлює три побажання (а скоріше заклик) нації: побажання правди (“on ne bdtit rien sur des mensonges ou des ambiguites'”, “ce voeu de verite, c'est au fond un voeu pour tous d'ecoute, de dialogue, d'h'um l'ite), побажання почуття власної гідності (“Notre dignite de citoyen exige que chacun se sente pleinement acteur de la vie de la Nation, de ses grandes decisions, a travers ses representants ou directement'⁷) і побажання надії віри в себе, у спільне майбутнє і в Європу (“Espoir en nous-memes, comme peuple. Espoir en notre avenir commun. Espoir en notre Europe”) (Vхux 2019 aux Frangais, 2018). У 2019 р. рух жовтих жилетів посилюється і знову на перший план виходить єдність. Президент нагадує, що він гарант і що він боротиметься з тими, хто підриває національну єдність: “Je vois trop de divisions au nom des origines, des religions, des interets. Je lutterai avec determination contre les forces qui minent l'unite nationale et dans les prochaines semaines je prendrai de nouvelles decisions sur ce sujet. (Vхux 2020 aux Frangais, 2019. У 2020 та 2021 рр. виступи були сконцентровані навколо пандемії, боротьби з коронавірусом та масовою вакцинацією. Ці два роки було відзначено обмеженнями, жертвами, зусиллями. Пандемія оголила вразливість французів, проте

Макрон констатує, що ці випробування (він називає їх історичними) ще більше об^,єднали та зміцнили країну: “Mais ensemble nous en sortons encore plus unis, et en ayant beaucoup appris.'', “Cette epreuve historique a aussi re^vele la solidite de notre Nation'" (Vхux 2021 aux Frangais, 2020).

Лейтмотивом усіх виступів є два ідеали, на яких акцентує свою увагу Еммануель Макрон: по-перше, це конструювання національної спільноти, позиціювання Франції як сильної, єдиної, солідарної країни, яка посідає провідне становище у ЄС. Франція та французька нація мають найвищу цінність для президента. Доказом служить те, що леми pays і France звучать у промові голови держави 44 і 41 раз відповідно, при цьому лемі pays зазвичай передує прикметник notre (“Je m'attacherai й ce que notre pays se tienne й cette ligne d'humanite et d^,efficacite), або вона поєднується з епітетом fort (un pays fort aec ue exigence universelle) (Vхux du President de la Republique pour l'annee 2018, 2017). Також Макрон постійно використовує леми nation (24 рази), Republique (14 разів), peuple (12 разів), реалізуючи інтегрувальну функцію у своєму привітанні. У кожному виступі він підкреслює, що пишається Францією (“Je suis au travail, fier de notre pays, fier de toutes les Franqaises et de tous les Frangais') (Veux 2019 aux Frangais, 2018), і вищезазначені леми характеризуються меліоративними оцінними епітетами fort, uni, juste, independant, які підкреслюють силу країни та стабільність республіканського ладу і позиціюють Францію як надію світової спільноти: “En refondant une societe plus forte, fraternelle et durable, c^,est la France de 2030 que nous bdtirons. Tel est notre cap"'. (Vхux 2021 aux Frangais, 2020).

Другий ідеал не менш сильна та об'єднана Європа (особливо зважаючи на Брекзит, про який Макрон згадав у виступі 2019 р.). Президент Франції неодноразово наголошував, що майбутнє Франції неможливе без Європи, що вона досягне успіху лише у складі ЄС, а сама Європа потребує відродження в новому десятилітті: “Et notre Europe est bien le seul chemin par lequel la France sera plus forte face aux fracas du monde et des grandes puissances'. (Vхux 2022 aux Frangais, 2021).

Крім цих тем у кожному новорічному виступі Макрон обов'язково зачіпає глобальні міжнародні проблеми: екологічні (захист біорізноманіття, протидії глобальному потепленню, закриття вугільних ТЕЦ), проблем безпеки (протистояння ісламському тероризму), вибори до Європарламенту. Багато уваги приділяється внутрішнім соціальним та економічним проблемам: протидія дискримінації, реалізація ґендерної та соціальної рівності, боротьба з безробіттям та створення нових робочих місць, можливість безперервної освіти, розробка інноваційних технологій, гарантування гідних зарплат та пенсій, якість медичного обслуговування. У кожному виступі Макрон дає зрозуміти, що базисом нації є щастя і якісна освіта молоді: “Il nous fadra savoir faire des choix clairs, investir dans l'avenir, dans notre jeunesse, dans notre recherche, dans de nouveaux modules et nous projeter й l'horizon de cette decennie'. (Vњux 2020 aux Frangais, 2019). Також Макрон звертається до духовних цінностей, говорячи про fraterite, solidarite, esperance, humanite, enthousiasme, concorde, generosite, engagement, respect, responsabilite, confiance, та протиставляючи їх таким негативним соціальним конструктам як mensonges, ambigul'tes, inaction, fausses informations, manipulations, intoxications, inegalite, obscurantisme, pessimisme.

Як і будь-який політик, Еммануель Макрон використовує численні стратегії переконання, оскільки йому постійно необхідно доводити свою щирість, надійність, авторитетність та ефективність. Побудова макронівських новорічних текстів багато може сказати про образ оратора, який визначається індивідуальним етосом, що складається з певних дискурсивних стратегій. Спираючись на класифікацію Р. Charaudeau (Charaudeau, 2014), ми згрупували типи етосу, що регулярно повторюються в новорічних зверненнях Е. Макрона у дві групи макроетосів: макроетос довіри, який додає політику ваги, демонструючи, що він відповідає своїй посаді, а також про макроетос ідентифікації, який спирається на соціальний афект, що втілює ідеал політика.

Таким чином, новорічні звернення президента є прикладом доброї роботи над етосом оратора за допомогою ПД, який дозволяє Макрону яскраво продемонструвати суспільний імідж лідера і підкреслити свій авторитет.