"Загадковий портал часу" в лексико-семантичному й асоціативному полях мови повісті В. Рутківського "Сторожова застава"

Размещено на http://www.allbest.ru/

"Загадковий портал часу" в лексико-семантичному й асоціативному полях мови повісті В. Рутківського "Сторожова застава"

Наталія Павликівська

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського Україна, м. Вінниця

У статті висвітлено основні підходи до витлумачення понять «лексико-семантичне поле», «асоціативне поле». Проаналізовано семантико-структурні особливості лексико- семантичного та асоціативного поля «час» крізь призму емоцій, почуттів українського школяра як свідка героїчних подій, описаних у повісті В. Рутківського «Сторожова застава». Визначено основні структурні елементи: ядро, навколоядерну зону і периферію, до якої також належать мовні асоціації. Установлено кількісне співвідношення мікрополів досліджуваного поля, які для зручності згруповано за семантичними типами: позитивні, негативні й контекстуальні. Простежено, що у творі кількісно переважають мікрополя з негативним семантичним навантаженням, проте завдяки ідіостилю й особливому вмінню письменника іронічно висвітлювати негативні емоції та почуття, твір сприймаємо загалом позитивно. До мікрополів позитивного семантичного типу зараховано «щастя, радість», ««прихильність, уподобання», «співчуття», «спокій», «повага», «вдячність». Негативний семантичний тип репрезентують мікрополя «страх», «лють», «тривога», «сум», «образа», «сором», «хижість». Деякі з аналізованих мікрополів визначено як контекстуальні: «шаленість, палкість», «подив», «суворість», оскільки їхнє семантичне навантаження зумовлене контекстом і має високий ступінь суб'єктивності. Значну увагу приділено морфологічним і синтаксичним засобам вираження досліджуваного лексико-семантичного поля. Простежено, що найчастіше емоції й почуття, спричинені мандрівкою в часі, у досліджуваному тексті виражені дієсловами, прислівниками та іменниками. рутківського сторожова застава асоціативне поле

Ключові слова: лексико-семантичне поле, асоціативне поле, сема, ідіостиль письменника, мовна ментальність.

«MYSTERIOUS PORTAL OF TIME» IN THE LEXICO-SEMANTIC AND ASSOCIATIVE LANGUAGE FIELDS OF V. RUTKIVSKY'S STORY

«STOROZHOVA ZASTAVA»

Natalia Pavlykivska

Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University, Vinnytsia,

Introduction. The article highlights the main approaches to the interpretation of the concepts of lexical-semantic and associative fields. The semantic-structural features of the lexical- semantic and associative field of «emotions, feelings» in the linguistic material of V. Rutkivskyi's story «Storozova Zastava» were analyzed.

Purpose. The purpose of the article is to analyze the lexical-semantic and associative field of «emotions, feelings» in the linguistic material of V. Rutkivskyi's story «Storozova Zastava».

Methods. When writing the article, the method of statistical processing of information, the descriptive method, the method of quantitative analysis and the method of observation of linguistic material were used.

Results. Considerable attention is paid to morphological and syntactic means of expression of the studied lexical-semantic field. It was observed that most often emotions and feelings in the studied text are expressed by a verb - 41 units, an adverb - 32 units, a noun - 23 units, an adjective - 14 units, a participle - 6 units; among the syntactic means of expression there are two: descriptive construction - 13 units and reversal - 3 units.

Originality. A quantitative ratio of the microfields of the researched field was carried out, which were grouped into such semantic types: positive, negative and contextual. It was observed that microfields with a negative semantic load prevail quantitatively in the work, however, thanks to

Conclusion. The main structural elements are defined: the core, the perinuclear zone and the periphery, which also includes language associations. Microfields from the positive semantic type include «happiness, joy», «affection, liking», «sympathy», «peace», «respect», «gratitude». The negative semantic type is represented by the microfields «fear», «rage», «anxiety», «sadness», «insult», «shame», «predation». Some of the analyzed microfields are defined as contextual - they are: «madness, fervor», «surprise», «severity», because their semantic load is expressed by the context and has a high degree of subjectivity. The most common means of morphological expression of the analyzed field is the verb, and the syntactic one is the descriptive construction.

Keywords: lexical-semantic field, associative field, sema, writer's idiostyle, linguistic mentality.

Постановка проблеми

В україністиці на сьогодні досить багато вузькогалузевих досліджень, проте вони не дають цілісного уявлення про мовну картину світу. Особливо мало лінгвістичних наукових розвідок, вибудуваних на основі якісної сучасної художньої української літератури для дітей. Оскільки у вітчизняній літературі наразі не приділяють достатньої уваги українському жанру фентезі, варто зосередитися саме на ньому, зокрема на повісті В. Рутківського «Сторожова застава». Різноплановість семантичної структури лексико-семантичного й асоціативного поля «час», який зумовлює емоції, почуття, на сторінках досліджуваного твору є досить значною, тому вважаємо за доцільне на основі статистичного зрізу розробити класифікацію його складників. До того ж невизначеність термінологічної системи в межах лексикології спонукає до перегляду теоретичних наукових положень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Поняття лексико-семантичного поля розглядали Л. Лисиченко [4], М. Кочерган [3], В. Капась [2], О. Ткач [6], Н. Іваненко [1]. Асоціативного поля торкається й дослідження Ж. Соколовської [5], у якому стрижневим поняттям є «концепт». Ідеї названих дослідників мають відгомін у наукових працях багатьох вітчизняних і зарубіжних мовознавців, проте між ними немає спільної моделі польової структури мови. Ці моделі різняться принципами й засадами, теоретичними поняттями і розумінням структури поля.

Мета і завдання статті

Мета статті - проаналізувати лексико-семантичне й асоціативне поле «час», що викликає емоції, почуття, на мовному матеріалі повісті В. Рутківського «Сторожова застава». Її завдання: 1) проаналізувати структуру лексико- семантичного й асоціативного поля «час», що зумовлює емоції, почуття; 2) визначити кількісне співвідношення семантичних типів мікрополів аналізованого поля; 3) простежити засоби вираження сем аналізованого поля.

Виклад основного матеріалу дослідження

Дослідниця Л. Лисиченко визначає лексико-семантичне поле як об'єднання лексико-семантичних варіацій, пов'язаних об'єктивною дійсністю незалежно від національної мовної належності [4, с. 142]. М. Кочерган значно розширює тлумачення терміна «лексико-семантичне поле», кваліфікуючи його як «найбільше парадигматичне об'єднання, сукупність лексичних одиниць, які об'єднані спільністю змісту (іноді й спільністю формальних показників) і відображають поняттєву, предметну або функціональну подібність позначуваних явищ» [3, с. 265]. В. Капась визначає лексико-семантичне поле як складник лексико-семантичного рівня мови, яка виражає спільну для всіх елементів семантику. Причому всі компоненти лексико-семантичного поля належать до однієї частини мови одного мовного рівня [2, с. 23].

О.Ткач, Н. Іваненко вважають, що лексико-семантичне поле поєднує слова різних частин мови, але вони обов'язково повинні позначати одне поняття [6, с. 2; 1, с. 8]. Щодо асоціативного поля, то його не розглядають комплексно, а розмежовують здебільшого за галузями: психологія, лінгвістика, філософія тощо. Мовознавці відштовхуються переважно від поняття «концепт», наприклад, Ж. Соколовська визначає мовну картину світу як «сукупність уявлень людини про реальний світ, що закріплена в системі значень певної мови, у її лексико-семантичній підсистемі, у структурі енциклопедичних, тлумачних словників, у незліченних мовленнєвих ситуаціях, текстах різних видів, типів, жанрів, нарешті, в індивідуальному спілкуванні» [5, с. 87-88]. На нашу думку, асоціативне поле потрібно розглядати комплексно, ураховуючи положення різних галузей знань. Оскільки лексико-семантичне й асоціативне поле тісно пов'язані між собою (слово не існує без асоціації, асоціація виражається словом), то відмежоване вивчення цих понять не може бути повноцінним.

У повісті В. Рутківського «Сторожова застава» використано 129 конструкцій на позначення емоцій і почуттів, зумовлених темпоральними характеристиками, які ми умовно поділили на позитивні (48), негативні (73) й контекстуальні (8).

Рис.1. Семантичні типи мікрополів лексико-семантичного й асоціативного поля «час», що зумовлює емоції, почуття

У межах мікрополів «шаленість, палкість» (5), «подив» (2), «суворість» (1) не здійснюємо поділу на позитивні й негативні, оскільки вони є суб'єктивним чинником і залежать переважно від контексту та ситуації. Тому кваліфікуємо їх як контекстуальні.

Рис. 2. Співвідношення мікрополів лексико-семантичного й асоціативного поля «час», що зумовлює емоції, почуття

Семантичний критерій, на нашу думку, є важливішим, ніж морфологічний, оскільки слова різних частин мови можуть належати до того самого мікрополя. Однак засоби вираження семи зумовлюють її структурне розташування в ієрархії поля, наприклад, до навколоядерної зони входять безпосередньо прямі назви почуттів та емоцій, а до периферійної - непрямі форми. Серед синтаксичних форм вираження особливого значення набувають описові конструкції, які репрезентують асоціативне поле.

У досліджуваному тексті використано іменникових форм - 23, прикметникових - 14, прислівникових - 32, дієслівних - 41, дієприкметникових - 6. Серед синтаксичних форм у контексті досліджуваного поля кількісно переважають описові конструкції (їх 13), а зворотів лише 4. В основі описової конструкції - мовна асоціація. Тобто за відсутності лексеми на позначення часу, зумовленого почуттями та емоціями, емоційний стан відтворюють описом реакції персонажа на певний емотивний чинник. Пор.: Кілька разів Велес повертав спотворене обличчя до закляклого хлопця і підбадьорливо гудів (1, с. 252); Ось воно торкнулося верхівок дубів, перекреслило стовбур берестка, до якого був прив 'язаний Вітько, і зупинилося на дахові намету, звідкіля з повискуванням виборсувався світлий син половецького хана (1, с. 197); Коли навіть хоробрий Олешко на початку тримався осторонь від нього, а ось цей половець репетував, мов навіжений (1, с. 192); Один з половців рвонув було за ним, та за хвилю повертається сам не свій -- очі вибалушені, пика перекошена, ніби сів голим гузком на їжака (1, с. 49); А тепер хлопці якось ввімкнули його - і сидять десь у бур'янах навпроти та й гигикають, дивлячись, як він, Вітько Бубненко, тремтить біля печери, наче остання трясогузка (1, с. 34); Ліс був похмурий, глухий і насторожений

(1, с. 52); Проте важкий погляд велета ковзнув по них, і старих вояків наче вітром здмухнуло (1, с. 10). Усі названі конструкції репрезентують мікрополе «страх». Почуття тривоги (мікрополе «тривога») виражене описовою конструкцією в реченнях: Овсій місця собі не знаходить (1, с. 175); У хлопця завмерло серце (1, с. 149); мікрополе «прихильність, уподобання»: Мабуть, мандрівка була їм до душі (1, с. 236); мікрополе «подив»: Чого це ти така лагідна? (1, с. 68); мікрополе «спокій» (зі смисловим відтінком «затишок»): В горнятках над вогнищем щось булькало і звабно пахло (1, с. 67); мікрополе «сором»: Він побачив Іллю Муровця, що з винуватим виглядом височів над Поповичем (1, с. 161); мікрополе «співчуття»: А він сам ніби дивився на маму звідкілясь збоку, і в нього аж серце розривалось від жалю до неї (1, с. 127); Проте зазвичай шибеникуваті очі Поповича дивилися на Муровця так благально, що серце велета не витримало (1, с. 11); мікрополе «шаленість, палкість»: Одного разу прибіг захеканий, проте страшенно вдоволений собою Колько Горобчик (1, с. 31); мікрополе «сум»: Стогнеш так, що аж душа обривається (1, с. 127); мікрополе «лють»: Та коли згадував світлий Андак, як полонили його самого, - зубами ладен був скреготати від злості та сорому (1, с. 266); А в одного з них, дебелого вусаня зі шрамом через усю щоку, з очей, здавалося, аж іскри сипалися від зненависті (1, с. 225). Як бачимо, у поданих реченнєвих ілюстраціях «загадковий портал часу» досить помітний, якщо простежити асоціативний ланцюг дій, учинків, висловів, спричинений емоціями, почуттями, враженнями людей у певний короткий чи досить тривалий період.

Мовний зворот теж може виражати асоціативне поле, наприклад, у межах мікрополів «прихильність, уподобання»: А Бровко до Велеса горнеться, як мале цуценятко (1, с. 259); «сум»: Тож Вітько так і не зрозумів, чому Попович повернувся до Воронівки, мов у воду опущений (1, с. 125); У Вітька ніби щось обірвалось всередині: його Воронівки не було (1, с. 53); Очима, повними жаху, дивився він на щойно викопану яму (1, с. 98). Отже, через опис поведінки персонажів, їхнього психоемоційного стану письменники виражають емоції й почуття без використання прямих номінацій. Цей стан зумовлений темпоральними, здебільшого подієвими, характеристиками: «місцеперебування у певний час», «стан душі у часовому вимірі», «обставини, що склалися певного часу доби» тощо.

Матеріал таблиці 1 засвідчує, що семи згаданого лексико-семантичного й асоціативного поля в межах одного семантичного типу (мікрополя) можуть виражатися різними морфолого-синтаксичними засобами. Поняття, які вони позначають, максимально близькі до центральної семи, часто синонімічні, проте морфологічні варіанти вказують на додаткове семантичне нашарування. Отож можемо зробити висновок, що теза про належність елементів поля до однієї частини мови є хибною, оскільки аналізовані зразки доводять протилежне.

Зауважимо, що описовими конструкціями та мовними зворотами в повісті «Сторожова застава» виражене асоціативне поле «загадкового порталу часу». Натомість морфологічні засоби вираження (частиномовна належність лексем на позначення темпоральних характеристик емоцій, почуттів) слугують критерієм для визначення лексико- семантичних структур.

Табл. 1. Морфолого-синтаксичне вираження лексико-семантичного й асоціативного поля «час», що зумовлює емоції, почуття

Для зручності аналізу розгалуженої лексико-семантичної будови поля «час», який зумовлює емоції, почуття, його поділено на семантичні типи, а ті, відповідно, - на мікрополя за семантичним принципом. Однак є потреба в межах визначених мікрополів простежити структурні елементи через їхню неоднорідність та різноплановість. Як і кожне лексико- семантичне поле, досліджуване поле «час», що зумовлює емоції, почуття, має ядро, навколоядерну зону і периферію.

Ядро згаданого лексико-семантичного поля становлять номінації конкретних емоцій і почуттів: щастя, радість, страх, тривога, шаленство, сум, любов, образа, повага, вдячність тощо, напр.: Ну, хлоп'ята, даждь Боже вам щастя і на марне під стріли не лізьте (1, с. 177); Мамині очі були червоні від сліз, проте на змарнілому обличчі світилася радість (1, с. 294); Тепер тітка вдивлялася у Вітька майже з острахом (1, с. 63); В синіх Росанчиних очах зачаїлася тривога (1, с. 261); І хоч знав Муровець, що й без кольчуг ніхто з них живим не поступиться ворогові - все одно серце у нього тривожно стислося (1, с. 179); Один лише дід Овсій не приховував тривоги (1, с. 163); І знову шаленство охопило Андака. Заметався він по ямі, до крові відгризав нігті на пальцях, бив носаками у вологі стіни порубу (1, с. 270); Батьківська любов поки що переважає княжий обов'язок (1, с. 121); Проте образа швидко минулася, бо незабаром у Римові стало навдивовижу гамірно (1, с. 171); А ти, Олешку, мав би хоч трохи поваги до старших (1, с. 7); В його насмішкуватих очах на мить спалахнуло щось схоже на вдячність (1, с. 7); І ця вічна смішинка в примружених очах (1, с. 296).

- іменникові форми в непрямих відмінках: Його пласке обличчя було спотворене жахом (1, с. 185); І поки хлопчик-русич за повелінням Поповича зв'язував Андака, син половецького хана з безжальною люттю спостерігав, як повз них наполоханою мишвою прошмигували вже поодинокі ординці (1, с. 267); Коли на те пішло, то я сам би з радістю взявся за цю справу (1, с. 264); З радощів сперло дихання (1, с. 271); Вітько з жахом заплющив очі (1, с. 295); Ану, де той підсвинок, що називав мене боягузом? (1, с. 181); Що буде, він не доказав, але й без слів усі знали, що Муровець міг пробачити будь-що, окрім боягузства і непослуху (1, с. 12); Інакше половці зможуть подумати, що до його втечі причетні мешканці якогось із присульських сіл, і зженуть на них свою злість (1, с. 240); І цей біль з кожною хвилиною збільшував і без того велику зненависть до двоногих, що змусили її почуватися так зле (1, с. 119);

- прикметникові форми: Щойно він розповідав дружинникам щось дуже веселе, проте зупинився на півслові і квапливо наблизився до Вітька (1, с. 203); Оглядини були втішні: Схованку надійно прикривало вербове коріння, підмите водою (1, с. 238); Він почувався гордим і щасливим (1, с. 186); Там він був просвітлений, веселий, помережаний багатьма стежинками (1, с. 52); Вітько втупився у неї нажаханим поглядом (1, с. 191); Такий смутний поїхав... (1, с. 173); Збентежені втратою свого ватажка, половці почали задкувати (1, с. 287); Неподалік гасали перелякані коненята - низькі, волохаті... (1, с. 37); Навіть князь Володимир, коли вони розповіли йому про свій задум, був неабияк вражений (1, с. 238);

- прислівникові форми: Та я теж гадав, що мені вже гаплик, - весело погодився Лидько (1, с. 202); Я й сам радо взяв би участь у цьому (1, с. 238); Радо заворушилося праве крило і посунуло на ворога (1, с. 287); Наразі хтось з римівців радісно скрикнув (1, с. 290); Князь Володимир! - радісно заволав Лидько (1, с. 292); Олешко вдоволено усміхнувся: за сьогодні в тому напрямку прогалопував уже третій гурт (1, с. 240); Весело гигикаючи, вони вслухалися в кожне слово войовничого діда Овсія (1, с. 145); І то одна, то інша зірка підбадьорливо підморгувала до нього (1, с. 276); На мить Вітькові стало моторошно. Але тільки на мить (1, с. 196); А потім з пагорба заревло. Глухо, натужно, погрозливо (1, с. 197); Половці перелякано закрутили головами (1, с. 192); Росанка слухала і час від часу злякано зойкала (1, с. 173); Потому Олешко сторожко, аби, бува, не схопити потиличника, обійшов старого і усівся напроти Муровця (1, с. 7); У Добрині тривожно стислося серце: він не міг спрямувати у той бік жодного дружинника (1, с. 285); Неподалік стривожено переступав ногами сірий кінь (1, с. 42); Я тобі заплачу, - палко шепотів він своєму рятівникові (1, с. 273); Дика кішка рись зловтішно засичала і, перемагаючи біль, що на кожному кроці бив її у тім'я, почала скрадатися до дороги, яку проклали ті двоногі (1, с. 120); Біля криниці білий гусак щось гарячково джеркотів здоровецькому кудлатому псові (1, с. 61); Тоскно було на душі в Андака. Тоскно й тривожно (1, с. 267); Жаль, - зітхнув Олешко і надовго замовк (1, с. 223); І ніхто не звернув уваги на те, що Муровець при цьому загадково гмукав у довгі вуса, а дід Овсій сердито плювався і називав когось брехлом несосвітенним (1, с. 104); Він підвівся, погрозливо рохнув на Вітькове дерево і потрюхикав униз, до болота, звідкіля доносилося вже мирне поросяче кувікання (1, с. 82); Спинився він біля верб і почав люто вимахувати правою рукою - мабуть, то його канчук застрибав по схилених спинах охоронців (1, с. 243); А дід Овсій люто глипнув на Олешка (1, с. 125); І Олешко любовно поплескав по кінській гриві (1, с. 225); Втім, спокійніше на душі буде, коли я сам тебе здам з рук в руки (1, с. 226); Спокійно, Олешку, - вже вкотре наказував собі Попович. - Сядь спокійно і сиди, як усі люди... (1, с. 237); Вважай, сестро, що нам уже соромно (1, с. 205); Проте, побачивши, що це всього-на-всього хлопчак, половець хижо зблиснув посмішкою (1, с. 185); І чомусь йому стало шкода цього славетного велета (1, с. 152); Присів поруч з Вітьком і співчутливо похитав головою (1, с. 134);

- дієслівні форми: Ну, діду, порадували ви нас (1, с. 146); Рано радієш, хлопче, - заперечив Добриня (1, с. 216); Збоку від мами усміхався Костянтин Петрович (1, с. 294); Та нічого, помітно пожвавішав Вітько (1, с. 298); Хан несамовито верещав, а половці відступали від Муровця, не здіймаючи ні шабель, ні стріл - кожен з них боявся вцілити в свого хана (1, с. 290); Тоді чому ж його бояться як у Римові, так і в Горошині? (1, с. 259); Вітько на власні вуха чув, як одна римівська мати страхала свого хлопчика такими словами: «Не слухатимешся - схопить тебе дідько болотяний!» (1, с. 259); Навіть я перелякався спочатку (1, с. 200); Це я злякався? (1, с. 181); Йому здалося, ніби Муровець

його побоюється (1, с. 180); Полонити для того, щоб половці боялися на нас нападати? (1, с. 129); Це його злякався той половець, що гнався за мною (1, с. 98); Проте юнак так люто зиркнув у його бік, що Вітькові заціпило (1, с. 43); Чому це він так перепудився? (1, с. 40); Ще б пак - один з найкращих борців Воронівської середньої школи, і раптом - на тобі: злякався невідомо чого (1, с. 34); А ще дід мав такий гострий язик, що його боялися навіть ті, хто вже нічого не боявся (1, с. 6); Подейкували, що навіть сам Ілля Муровець остерігався ставати йому поперек дороги (1, с. 6); Тривожився Андак і ще уважніше прислухався до всього, що чинилось над його головою (1, с. 267); Схоже, поразка біля Портяної половців не дуже засмутила (1, с. 187); Два дні лютував Андак, неприборканим звіром кидався від стіни до стіни (1, с. 267); Розлютив ти мене, Олешку (1, с. 161); Бо хто його знає - а раптом Олешко розлютується так, як щойно дядько Ілько? (1, с. 161); Муха розлютився і стис кулаки (1, с. 131); А Олешко почервонів і, схоже, розлютився (1, с. 54); А ти... закохувалася у когось? (1, с. 151); Я дуже люблю ті зернята, що всередині (1, с. 146); Мономах любив швидку їзду (1, с. 120); Вітькові діставалося частіше, видно, половець коней любив більше, ніж людей (1, с. 187); Вони заусміхалися, дехто вітально підняв руку, - видно, Олешка тут любили (1, с. 56); А ще вона полюбляла вибиратися на узлісся і подовгу спостерігати за життям тих двоногих (1, с. 118); Особливо їй подобалося стежити за їхніми малюками (1, с. 119); Дід Овсій казав, що собаки злих не люблять (1, с. 259); Затям назавжди: собаки лихих не люблять (1, с. 213); А те, що я зараз і справді візьму та й ніби ображуся (1, с. 181); Та коли чесно, то Вітько неабияк образився на Лидька (1, с. 171); Олешко вдав, ніби страшенно обурився (1, с. 49); Строге обличчя дядька Ілька ще більше посуворішало (1, с. 57);

- дієприслівникові форми: Звідсіля Олешко стрілою помчав до щільного гурту дружинників, сподіваючись, що котрийсь із них зупинить розлютованого велета (1, с. 160); Там він осідлав розлогу гілляку і з жахом спостерігав, що витворяв внизу розлютований кабан (1, с. 82); Проте у нападника було таке розлючене обличчя, він так загрозливо здіймав над головою списа, що ноги самі понесли Вітька до рятівної заглибини з напівзруйнованим піддашком (1, с. 38).

До периферії відносимо словосполучення, що обґрунтовано найменш стійкою структурою, здатною до заміни істотних компонентів і змістовою віддаленістю від ядра власного поля: Тітка Миланка витерла кінчиком фартуха щасливі очі (1, с. 62); Щаслива посмішка повільно зіслизнула з обличчя тітки Миланки (1, с. 63); По Олешковому обличчю ковзнула вдоволена посмішка (1, с. 7); А коли знову розплющив очі, то радісний вигук вихопився з його грудей: він був на руках Поповича (1, с. 294); Тієї ж миті до нього долетів чийсь бадьорий голос (1, с. 294). Периферію виражено здебільшого залежним словом у словосполученні, тому її семантика тісно взаємодіє із семантикою головного слова, яке часто належить до іншого лексико-семантичного поля.

Висновки дослідження та перспективи подальших наукових розвідок

«Загадковий портал часу» в досліджуваному творі постає досить неоднозначно. Визначено основні структурні елементи лексико-семантичного й асоціативного поля «час», що зумовлює емоції, почуття, зокрема: ядро, навколоядерну зону та периферію, яка також уміщує мовні асоціації. До мікрополів позитивного семантичного типу належать «щастя, радість», «прихильність, уподобання», «співчуття», «спокій», «повага», «вдячність».

Негативний семантичний тип представлений мікрополями «страх», «лють», «тривога», «сум», «образа», «сором», «хижість». Деякі з аналізованих мікрополів визначено як контекстуальні, зокрема, «шаленість, палкість», «подив», «суворість», оскільки їхнє змістове навантаження має високий ступінь суб'єктивності і залежить від контексту. Найпоширенішим засобом морфологічного вираження аналізованого поля є дієслово, а синтаксичного - описова конструкція. Морфологічний аспект не є вирішальним для визначення сем, оскільки слова різних частин мови можуть репрезентувати поле однаково. Проте він важливий для визначення її позиції в межах структурних компонентів: ядро, навколоядерна зона чи периферія.

Перспективи подальших наукових розвідок убачаємо в детальному вивченні структури лексико-семантичного й асоціативного поля «час», зумовленого не лише емоціями та почуттями, а й іншими чинниками. Досліджувати його плануємо на матеріалі українських художніх текстів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Іваненко Н. В. Лексико-семантичне поле добро в українській та англійській мовах : автореф. дис. ... кандидата філол. наук : 10.02.17. Київ, 2007. 24 с.

2. Капась В. А. До проблеми дослідження лексики за полями. Вісник Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Івано-Франківськ : Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ, 2007. Вип. XV-XVin. С. 375-379.

3. Кочерган М. П. Загальне мовознавство. Київ : Академія, 2003. 464 с.

4. Лисиченко Л. А. Лексико-семантична система української мови. Харків :ХДПУ

ім. Г. С. Сковороди, 2006. 150 с.

5. Соколовська Ж. П. Картина світу та ієрархія сем. Мовознавство. 2002. № 6. С. 87-91.

6. Ткач О. Базові категорії та властивості семантичного поля. Актуальні питання корекційної освіти. 2011. Вип. 2. С. 250-258.

ДЖЕРЕЛА

1. Рутківський В. Сторожова застава. Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2013. 303 с.

REFERENCES

1. Ivanenko N. V. Leksyko-semantychne pole dobro v ukrayins'kiy ta anhliys'kiy movakh : avtoref. dys. ... kand. filol. nauk : 10.02.17. Kyiv, 2007. 24 s.

2. Kapas' V. A. Do problemy doslidzhennya leksyky za polyamy. Visnyk Prykarpat^s'koho nats. un- tu im. V. Stefanyka. Ivano-Frankivs'k : Vydavnycho-dyzayners'kyy viddil TSIT, 2007. Vyp. XV-XVIII. S. 375-379.

3. Kocherhan M. P. Zahal'ne movoznavstvo. Kyiv: Akademiya, 2003. 464 s.

4. Lysychenko L. A. Leksyko-semantychna systema ukrayins'koyi movy. Kharkiv : KHDPU im. H. S. Skovorody, 2006. 150 s.

5. Sokolovs'ka ZH. P. Kartyna svitu ta iyerarkhiya sem.Movoznavstvo. 2002. № 6. S. 87-91.

6. Tkach O. Bazovi katehoriyi ta vlastyvosti semantychnoho polya. Aktual'ni pytannya korektsiynoyi osvity. 2011. Vyp. 2. S. 250-258.

SOURCES

1. Rutkivs'kyy V. Storozhova zastava. Kyiv : A-BA-BA-HA-LA-MA-HA, 2013. 303 s.

Павликівська Наталія Михайлівна, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри української мови Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (Україна).

Pavlykivska Natalia, Doctor of Philology, Professor, Professor of the Department of Ukrainian Language of Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynsky State Pedagogical University (Ukraine).

Размещено на Allbest.ru