Неологізми в сучасному інтернет-просторі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

НЕОЛОГІЗМИ В СУЧАСНОМУ ІНТЕРНЕТ-ПРОСТОРІ

Віта Сахацька

м. Вінниця

Анотація

неологізм інтернет лексичний інновація

У статті проаналізовано найуживаніші неологізми, які виникли та закріпилися в інтернет-просторі протягом останніх років. Також виокремлено закономірності виникнення лексичних інновацій у кіберпросторі, причини їх поширення й особливості функціонування в мережі «Інтернет». Визначено сфери функціонування, з'ясовано їхню структуру та особливості. Окремо проаналізовано причини привабливості та довготривалості сучасних неологізмів, а також їхні функції в інтернет-просторі. Розглянуто взаємне проникнення неологізмів у мережу «Інтернет» і видозмінення мови на рівні окремих лексем і словосполучень.

Ключові слова: інтернет-простір, кіберпростір, лексика, неологізм, слово, соціальна мережа.

Annotation

NEOLOGISMS IN THE MODERN INTERNET SPACE Vita Sakhatska

Vinnytsia Mykhailo Kotsyubynsky State Pedagogical University, Vinnуtsіa

Introduction. The article represents the most popular neologisms that have recently emerged and established themselves in the Internet space. The subject of the research includes modern neologisms and their functions in the Internet space.

Purpose. The purpose of the article is to present the material that shows the use of neologisms in the Internet space.

Methods. The author used some general scientific methods: analysis, synthesis, induction, deduction and description in order to represent the use of neologisms in the Internet space.

Originality. The classification of neologisms used in the Internet space is proposed. Thus, neologisms mainly used in Internet can be conventionally divided into the following groups: computer terms, Internet slang, computer jargon, youth slang. Besides, the most common spheres of their functioning are established, their main components and natural features are singled out. The author points out that neologisms are new words of common language, the novelty of which is felt by native speakers and the neologisms are also an indicator of the development of society, including its economy and culture. Furthermore, it is underlined that the vocabulary reflects all changes in the lives of people, society, state and quickly responds to changes that occur in society.

The article represents the opinion that Internet as a social phenomenon exists in special forms of social interaction and has such characteristics as systemicity, cumulativeness, symbolic character and communicativeness is recognized as a cultural originality. So, the communication in the Internet affects the process of the interaction between the cultures of the participants, that is the process of mutual changes, influences, exchange of spiritual, artistic and scientific achievements. At the same time the novelty of the Internet as the communication medium enables each individual source of information - individual, organizational, corporative.

Conclusion. The research consists of the analysis of the patterns of lexical innovations in cyberspace, the reasons of their spread and the peculiarities of their functioning in the Internet. The Internet is the universal communication channel that accumulates the capabilities of all mass media and creates opportunities for communication in a new environment. The Internet initiates some changes in the social structure of society and creates new communities united by new features. The author researched the following groups of neologisms: computer terms, Internet slang, computer jargon, youth slang. The given examples indicate that the creation of modern neologisms is based on the comic unexpectedness, violation of semantic compatibility, connection of incompatible phenomena, objects, use of evaluative, emotionally colored and expressive language means. The specified lexical units are filled with expressiveness, transforming language units and expanding the framework of usual ways of selecting and combining words.

Keywords: Internet space, cyberspace, vocabulary, neologism, word, social network.

Постановка проблеми

Мова виникає та існує в ролі колективного надбання людства і як соціальне явище перебуває в постійному розвитку. Характерними ознаками кожної мови є те, що мову створює суспільство, яке контролює та зміцнює її позиції в системі комунікативних засобів. Найвагомішою структурно-семантичною одиницею мови є слово, функція якого - назва предметів, властивостей, процесів та ін. Потрапляючи в певну мовну ситуацію, воно набуває нових значень та відтінків. Лексичне значення слова не відзначається чітко визначеними межами, а його понятійна структура здатна охоплювати безліч ситуацій. Водночас стан лексики відображає рівень розвитку суспільства. Словниковий склад мови найбільш активно поповнюється в процесі перебудов, революцій і відкриттів. Виникнення нових технологій і технічних засобів, перебіг різноманітних змін у житті суспільства завжди були і будуть поштовхом для виникнення нових слів і термінів чи запозичень у мові.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Огляд літератури дав підстави висновкувати про те, що останні роки є надзвичайно плідними на неологізми, оскільки постійно відбувається зміна державного устрою в окремих країнах, відкриваються нові кордони, з'являються нові винаходи в галузі науки, техніки та медицини, безперервно тривають технічна та технологічна революції тощо. І не дивно, що переважна більшість неологізмів (до 90 %) - це терміни, пов'язані з наукою, технікою, культурою, економікою. Їхнє вивчення перебуває в колі найважливіших питань сучасного українського мовознавства.

Інтернет, будучи новим комунікативним середовищем, зазнає стрімкого розвитку, тож виникає потреба досліджувати й описувати явища, процеси та закономірності його функціонування. З огляду на це останнім часом з'являються лінгвістичні праці, присвячені віртуальному дискурсу. Водночас досліджують комунікативно-прагматичні та функціональні особливості інтернет-мережі (О. І. Горошко, С. С. Данилюк, П. Є. Кондрашов, Л. Ю. Щипіцина, Т. В. Яхонтова та ін.), уплив комп'ютерних та інформаційних технологій на мову (М. Б. Бергельсон, А. Є. Войскунський, Л. Ю. Іванов та ін.), узаємодію усного та писемного мовлення в інтернет-комунікації (М. Б. Бергельсон, А. Є. Войскунський, Л. Ю. Іванов, С. О. Лисенко, Г. М. Трофимова та ін.).

Мета дослідження полягає у вивченні та теоретичному обґрунтуванні проблеми неологізмів у сучасному інтернетному дискурсі.

Виклад основного матеріалу дослідження

У розвинених мовах щороку виникають тисячі нових слів, тобто неологізмів. Неологізми - це нові слова загальноприйнятої мови, новизну яких відчувають носії мови. Неологізми завжди є показником розвитку суспільства, зокрема його економіки та культури. Саме лексика відбиває всі зміни в житті людей, держави і, як найбільш рухливий, динамічний рівень мовної системи, швидко реагує на зміни, які відбуваються в соціумі. Особливо це можна спостерігати в період радикальних змін державного, соціального та економічного устрою, що супроводжуються ломкою стереотипів поведінки та переорієнтацією морально-етичних установок. Уведення неологізму до структури лексичної системи мови є доволі тривалим процесом, сутність якого полягає у формальній і стриманій адаптації запозиченої лексеми, яка передбачає фонетичне, графічне, лексичне та граматичне пристосування нового слова до норм мовної системи, до складу якої воно входить. Поява неологізмів є результатом боротьби двох тенденцій: тенденції розвитку мови та тенденції її збереження. При цьому їх виникнення не завжди зумовлене прямою потребою суспільства в новому значенні. Неологізм зазвичай є результатом нових асоціацій чи результатом омонімічної застарілості [6, с. 77].

Інтернет як суспільне явище, що існує в особливих формах соціальної взаємодії та має такі характеристики, як системність, кумулятивність, знаковий характер і комунікативність, визнають культурною своєрідністю. Наразі інтернет - це простір особистого спілкування, а також місце побудови співтовариства. У мережі люди шукають та знаходять відкрите товариство, яке дає змогу отримати доступ до відсутніх форм самовираження, спілкування та розвитку. Спілкування в інтернеті впливає на процес узаємодії культур учасників, тобто на процес узаємних змін, упливів, обмін духовними, художніми та науковими досягненнями. Завдяки інтернету з'явилися нові канали комунікації та нові форми спілкування. Безперечно, трансформація комунікативного простору змінила мову як найголовніший засіб людського спілкування, адже кожна комунікативна ситуація вимагає певної мовної поведінки, реалізації засобів, визначальних для такої ситуації. Лінгвістам мережа «Інтернет» дає невичерпний простір для досліджень, тому що в ньому як в особливому середовищі комунікації тісно співіснують усний і писемний варіанти мови [7, с. 80].

Мова сучасного інтернету є малодослідженою. Одні науковці вважають її «псевдогендерною», а інші - такою, що перебуває під креативним упливом молодіжної субкультури. Комп'ютерний неологізм є лінгвістичним терміном, що стосується будь-якого нового слова або сполучення слів, що з'явилися в лексичному складі мови на певному етапі її розвитку задля позначення нового поняття в галузі інформаційно-комунікаційних технологій і новизна якого усвідомлюється мовцями. Інтернет-неологізми посідають важливе місце з-поміж інших новоутворень мови. У процесі віртуального спілкування формується унікальний лексичний пласт, що синтезує професіоналізми, вульгаризми, арго та сленг у рівнозначних частинах. Неологізми, які найчастіше трапляються в мережі, можна умовно поділити на такі групи:

- комп'ютерні терміни (апгрейд (англ. upgrade), активація (англ. activation), біт (англ. bit), байт (англ. bite), браузер (англ. browser), буфер (англ. buffer), вірус (англ. virus), вінчестер (англ. winchester), драйвер (англ. driver), інсталяція (англ. installation), реєстр (англ. registry), софт (англ. soft) та ін.);

- інтернет-сленг (авка (англ. avatar), адмін. (англ. administrator), аська (англ. ICQ), варез (англ. warez), відюха (англ. Windows), гіг (англ. gig), дрова (англ. driver), залізо (англ. hardware), інет (англ. Internet), мило (англ. e-mail), прога (англ. programme));

- комп'ютерний жаргон (логін (англ. login), пасворд (англ. password), піксель (англ. pixel), коннект (англ. connect), дерево (англ. root directory), хакер (англ. hacker);

- молодіжний сленг (кілляти - знищувати файли чи каталоги (англ. to kill), компостер - комп'ютер (англ. computer), коннектитися - встановлювати зв'язок з Інтернетом (англ. to connect), лапа - переносний комп'ютер (англ. laptop), мессага - електронний лист або повідомлення (англ. message) та ін.) [5].

Суттєві зміни в бурхливому політичному житті українського суспільства стали джерелом народження нових лексичних одиниць в українській мові протягом останнього часу. Такими лексичними одиницями став неологізм Євромайдан; слово кіборги в значенні «захисники Донецького аеропорту», волонтер, доброволець, анексія, війна, ватники, і хоч інтерес до них трохи знизився, проте вони все ще посідають важливе місце в українському лексиконі. Без сумніву, однією з динамічних мов світу є англійська, адже вона найпоширеніша мова міжнародного спілкування, що є основною в створенні мови комп'ютерних технологій та інтернету. Взаємне проникнення мови в інтернет і навпаки - найбільш характерна риса сучасної неології. Визнаючи сильний уплив інтернет-культури на мову, укладачі Оксфордського словника обрали найбільш популярні неологізми: ad blocker - блокувальник реклами; Dark Web - частина інтернету, у якій можна залишатися анонімним і купувати наркотики та зброю; on fleek - украй неприємна людина; lumbersexual - людина з бородою або модний напрям, наслідуючи який, прагнуть виглядати так, ніби працюють на свіжому повітрі та одягають картаті сорочки, бороди, в'язані шапки; sharing economy - розподілити між собою витрати: на прикладі сервісів AirBnb laBlaCar; refugee - біженці; Brexit - ідея виходу Великобританії з Євросоюзу. Серед решти лексичних інновацій Оксфордського словника варто відзначити: freegan (суміш слів «free» і «vegan») - особа, що споживає їжу, зазвичай зібрану зі сміття магазинів чи ресторанів, з етичних чи екологічних причин; прихильник оптимізації джерел споживаних ресурсів; photobomb - фотобомба (знімок, у якому нібито випадково з'являється несподівана людина або предмет на задньому плані); sext - обмін еротичними фотографіями по мобільному телефону; twitterati - користувачі Twitter. Американський фонд The Global Language Monitor (GLM), що займається дослідженням мови сайтів, блогів і соцмереж, з'ясував, що оновлений варіант смайликів - емодзі (картинки, які часто супроводжуються анімацією) - дедалі частіше замінюють користувачам слова для вираження думок та емоцій. На сучасному етапі відбувається найбільш масштабна трансформація англійської мови, а кількість уживаних символів зростає з приголомшливою швидкістю. Їх виникнення та широке застосування можна пояснити економією часу, місця і повним розумінням їхньої семантики, оскільки за зовнішніми ознаками легко визначити, що хотів повідомити автор. У словнику «Collins Dictionary» лідером є дієслово binge-watch - дивитися занадто багато телепередач; дивитися багато передач регулярно та послідовно з першої серії. «Collins Dictionary» також опублікував інші неологізми: shaming - негативно коментувати чиї-небудь фотографії в соціальних мережах, особливо якщо справа стосується фігури чи зовнішнього вигляду людини на знімку; swipe - змахувати вправо або вліво в мережі знайомств, схвалюючи чи не схвалюючи в такий спосіб уподобану людину; ghosting - ігнорування всіх телефонних дзвінків та листів від когось; manspreading - чоловік, що сидить із широко розставленими ногами, займаючи місце, яке призначалося для інших людей. Аналогічний термін she-bagging застосовують щодо жінок, які ставлять свої сумки на вільні місця, тим самим займаючи простір; dadbod - термін, що був підхоплений чоловіками по всьому світу: вони стверджували, що відсутність тренувань зробила їх привабливими в абсолютно «новому світі»; clean eating - тип харчування, який передбачає вживання в їжу органічних продуктів; beer o'clock - ідеальний час для розпивання пива. Укладачі словника «Merriam-Webster» визначили такі неологізми: twerk (танець із сексуальним підтекстом), що також уміщений у найбільший академічний Оксфордський словник англійської мови; microaggression (мікроагресія - демонстрація засудження або зневаги до кого-небудь, часто прихована). Також виникло чимало неологізмів, пов'язаних із грецькою кризою. Наведемо приклади: Greferendum (G - referendum) - прем'єр-міністр Алексіс Ципрас використав це слово у Twitter протягом закликів населення до референдуму стосовно умов кредиторів; Grisis (Greek crisis) - грецька криза; Grexit (Greece - exit) - відмова від євро та вихід країни з єврозони замість прийняття умов європейських кредиторів; Grexident (accidental Grexit) - вимушена відмова Греції від євро у разі дефолту; dubious Agreekment - Грецький договір із європейськими лідерами щодо плану подолання кризи. Відповідно до рейтингу найцікавіших неологізмів, складених матеріалами блогів Cambridge Dictionary та Oxford Dictionaries, протягом останнього часу виникло багато неологізмів із гумористичним відтінком. Зокрема: diworsify - слово, створене способом телескопії (diversify і worse), яке означає «погіршити хід речей за допомогою диверсії»; digital hangover - цифрове похмілля (на нього страждають, якщо вранці після бурхливої вечірки відчувають почуття ніяковості через схильність друзів викладати в соціальні мережі компрометувальні фото); eye broccoli - брокколі для очей (брокколі - корисний продукт, проте виглядає не надто апетитно, тому так називають непривабливих людей); craftivism - крафтвізм (діяльність різних активістів, що свою позицію намагаються виразити за допомогою виробів ручної роботи, рукоділля); guerrilla proofreading - партизанська коректура (один із видів граммарнацизму, коли хтось прискіпливо вишукує в текстах помилки та голосно на них указує; twintern - твінтерн (від intern - twit) - людина (інтерн), якого найняли в компанію лише для роботи з SMM; dryathlon - драятлон (період утримання від алкогольних напоїв, упродовж якого той, хто любить випити, перераховує зекономлені кошти на благодійність) [5].

Соціальні мережі відзначаються високим ступенем динамічності та відкритістю до інновацій. Вони є дієвим засобом організації міжлюдських контактів та мінімально залежні від часу і простору. Для них є характерною відсутність чіткої структури та єдиного центру. Кожен учасник соціальної мережі - це творець власного дискурсу та співавтор інтернетсередовища загалом. Зокрема, лексичні одиниці соціальних мереж «Twitter» і «Facebook» належать як до сленгізмів, так і до неологізмів. До сленгізмів - оскільки їхнє використання обмежене певною комунікативною ситуацією, а також є характерним для окремої групи осіб. До неологізмів - оскільки вони сприймаються носіями мовного суспільства як нові (на відміну від сленгізмів, що побутують у мовленні і в яких не завжди наявна конотація новизни) і не набули поширення поза межами сфери свого використання через новизну і не ввійшли до стандартної мови. Тож назви «Twitter» і «Facebook» набувають статусу сленгового неологізма, тобто їх витлумачують як новостворені сленгові одиниці з вираженою конотацією новизни. Насамперед це експресивно забарвлені лексичні одиниці, що характеризуються відсутністю синонімії в стандартній лексиці, чиє використання обмежено певною комунікативною ситуацією (та середовищем) і які сприймаються в ролі новотворів (інновацій) колективною мовною свідомістю носіїв мови та перебувають на стадії соціалізації [3, с. 79].

Основними рисами соціальних мереж та мікроблогів можна вважати реалізацію тенденції до розмовності, ознаками якої є спонтанність, неофіційність, діалогічність, ситуативна закріпленість, тенденція до стислості й експресивності. Специфікою соціальних мереж є те, що інформаційне наповнення є неструктурованим, а дискусії виникають спонтанно. У соціальних мережах здебільшого відбувається спілкування за допомогою писемних текстів, що створює особливий спосіб комунікації, яка за зовнішнім виглядом нагадує усний різновид розмовного стилю. Використання знаків-символів, не властивих традиційній писемній мові, створення ефекту звукової мови, послугування певними словесними формулами тощо наближають писемний різновид комунікації до його усного варіанта. Соціальна мережа як жанр інтернет-комунікації володіє певною тематикою, комунікативними цілями, стилістичними особливостями, а передача усного мовлення за допомогою писемного проявляється на всіх рівнях структурної організації цього жанру: фонетичному, граматичному, лексичному, синтаксичному та графічному. Комунікація в інтернеті реалізується завдяки різним каналам і може бути репрезентована через письмовий текст (приватні повідомлення, коментарі, спілкування в групах та записи на «стіні»), зображення, аудіота відеофайли, а також непрямим, пасивним шляхом: у вигляді поширень та «лайків». Для комунікації в соціальних мережах є характерними письмовий текст і зображення. Письмовий текст трапляється набагато частіше, адже саме такою формою користувачі послуговуються для подання 95 % інформації. За роки свого існування Twitter, наприклад, як один із яскравих прикладів мікроблогів розвинув власну мову, що живе за своїми законами етикету, має унікальну структуру.

Визначальною рисою соціальних мереж є також використання мовних елементів неформального спілкування. Саме своєрідна діалогічність дозволяє авторові поста заздалегідь бути впевненим у негайному отриманні потрібної йому відповіді від адресата. Цей діалогічний характер електронних повідомлень спричиняє їхню неформальну організацію, яка імітує розмовне спонтанне мовлення. Для компенсації відсутності вербальних засобів вираження емоцій використовують смайлики й різні анімаційні ефекти, запропоновані розробниками інтерфейсу. В основу соціальної мережі покладено комунікацію індивідів. Сучасна людина оточена мережею соціальних контактів, що стають більш безособистісними та швидкоплинними [7, с. 81].

Завдяки спілкуванню в соціальних мережах реалізується декілька видів комунікації: міжособистісна, міжгрупова, міжсоціумна, комунікація між особою і групою, між групою та суспільством, між особою та суспільством. У комунікативній ситуації мережевого спілкування існують такі форми мовлення, як монолог, діалог і полілог, що в умовах спілкування в інтернет-середовищі набувають нових специфічних ознак. Соціальні мережі є простором віртуальної комунікації та механізмом мережевої трансляції інформації з такими характерними особливостями, як багатошаровість комунікативних та метакомунікативних актів із розмиванням меж між типом висловлювань та комунікативних дій і дієвим механізмом перетворення авторських висловлювань на загальні інтернет-меми.

Можна виокремити причини виникнення нової лексики у світі інтернету. Зокрема, спілкування в інтернеті відрізняється насамперед переважанням письмової форми обміну інформацією, що є джерелом лінгвістичних змін. Окрім того, соцмережі використовує необмежена кількість людей, а користувач має свободу обміну інформацією на відстані, що зумовлює більш інтенсивне, масове та популярне спілкування. Усе це створює умови для творчості та самовираження, одним із проявів яких є модифікація лексики.

Процес уведення неологізмів в інтернет та комп'ютерних технологій у лексичну систему мови є тривалою лексичною, графічною, фонетичною та граматичною адаптацією запозиченої лексеми до норм певної мовної системи. У соціальних мережах в активних людей неминуче формується певний імідж, я-концепція і з'являється певна репутація - думка, загальне враження про себе та інших користувачів конкретної мережі. Соціальні мережі створюють середовище для інтимізованого спілкування, тому що користувачі мають змогу контролювати рівень доступу до інформації, опублікованої в профілі, і визначати, хто має доступ до певної частини сторінки. Соціальні мережі відзначаються високим ступенем динамічності та відкритістю до інновацій. Вони є способом організації міжлюдських контактів та мінімально залежні від часу та простору. Для них є характерною відсутність чіткої структури та єдиного центру. Кожен учасник соціальної мережі - творець власного дискурсу та співавтор загального інтернет-середовища. Молодіжне мовлення в інтернетпросторі відзначається різноманітністю, йому властиве сприйняття новизни. Нові тенденції в культурі, соціальний розвиток, технічний прогрес зумовлюють появу молодіжних об'єднань та угруповань. Молодіжне спілкування є синтезованою лексикою різних молодіжних груп та індивідуальної молоді. Воно є певним засобом конспірації, умовною говіркою, яку розуміють лише члени групи. Згодом окремі слова потрапляють у загальний мовний простір, утрачаючи семантичну конспірованість і стаючи загальновживаними. Використання неологізмів у мовленні молоді в інтернет-просторі характеризується спробою поглибити та уточнити інформацію, а також надати мовленню більшої ефективності та виразності, що зумовлює постійне розширення лексичного мовлення. Використання неологізмів допомагає адресантові створити сучасну перспективу в дискурсі, увиразнити актуальність сьогодення та водночас позбавити зайвого консерватизму.

Висновки дослідження та перспективи подальших наукових розвідок у визначеному напрямі

Новизна інтернету в ролі комунікаційного середовища полягає в тому, що він дає змогу кожному індивідуальному джерелу інформації - окремій особі, організації, корпорації - сформулювати повідомлення та запропонувати його необмеженій кількості потенційних одержувачів. Об'єднання користувачів у мережі «Інтернет» стало причиною створення якісно нового соціального простору, у якому різними способами можлива комунікація та інтеракція партнерів, що розділені простором і належать до різних соціальних середовищ та систем, проте спроможні вступити в стосунки в межах нової комунікативної системи, яка склалася. Інтернет є універсальним каналом комунікацій, що акумулює потенції всіх засобів масової інформації та створює можливості для спілкування в новому середовищі. Інтернет ініціює зміни соціальної структури суспільства та створює нові спільноти, об'єднані за новими ознаками.

Запропоновані приклади вказують на те, що в основу створення сучасних неологізмів покладено комічну несподіваність, порушення смислової сполучуваності, з'єднання несумісних явищ, предметів, використання оцінних, емоційно забарвлених та експресивних мовних засобів. Указані лексичні одиниці наповнені виразністю. Перетворюючи одиниці мови, вони розширюють рамки звичних способів відбору і з'єднання слів. Оцінна функція є основною під час створення лексичних інновацій в інтернеті, що виражається в ставленні до предмета, людини або події: це може бути іронія, прояв агресії або неприйняття чи схвалення. Визначальними засобами створення нової лексики слугують телескопія, синонімія, ігрова підміна назв схожими словами за властивістю чи вимовою, видозміною чи заміною слів для емоційного вираження, метафора, сленг, індивідуально-авторська гра слів. Серед перспективних напрямів подальшого дослідження можна виокремити вивчення використання в інтернеті комп'ютерної термінології, абревіатур та символів для письмового спілкування, тому що зменшення форми відображення інформації без зміни її смислового змісту значно збільшує швидкість її зображення. Як наслідок, скорочується час для передання інформації, а такі дослідження дадуть змогу простежити тенденції розвитку мови.

Література

1. Дзюбіна О. І. Особливості утворення та функціонування семантичних неологізмів української мови в сфері інтернет-комунікації. Наукові праці: Науково-методичний журнал. 2014. № 4.С. 17-23.

2. Задний Ю. А., Янков А. В. Інновації у словниковому складі української мови початку ХХІ століття. Вінниця: Нова книга, 2011. 360 с.

3. Колоїз Ж. В. До питання про диференціацію основних понять неології. Вісник Запорізького державного університету. Запоріжжя, 2016. № 3. С. 78-83.

4. Колоїз Ж. В. Українська неологія: здобутки та перспективи. Наукові праці. Філологія. Мовознавство. 2014. № 10. С. 7-12.

5. Краснокутська Ю. В. Internet як засіб комунікації: теоретико-методологічний аналіз. URL: http://www.bibl. kma.mk.ua/ pdf/pidruchuku/23/41.pdf (дата звернення: 01.11.2022).

6. Семигінівська Т. Г. Вплив глобалізації на мову як аспект культури суспільства. Вісник Сумського державного університету. Серія: Філологія. 2007. № 1. Том 2. С. 45-49.

7. Шутова М. О. Неологізми в сучасній українській мові. Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету. Філологія, педагогіка, психологія. 2016. Вип. 21. С. 79-85.

References

1. Dziubina O. I. Osoblyvosti utvorennia ta funktsionuvannia semantychnykh neolohizmiv ukrainskoi movy v sferi internet-komunikatsii. Naukovi pratsi: Naukovo-metodychnyi zhurnal. 2014. № 4. S. 17-23.

2. Zatsnyi Yu. A., Yankov A. V. Innovatsii u slovnykovomu skladi ukrainskoi movy pochatku KhKhI stolittia. Vinnytsia: Nova knyha, 2011. 360 s.

3. Koloiz Zh. V. Do pytannia pro dyferentsiatsiiu osnovnykh poniat neolohii. Visnyk Zaporizkoho derzhavnoho universytetu. Zaporizhzhia, 2016. № 3. S. 78-83.

4. Koloiz Zh. V. Ukrainska neolohiia: zdobutky ta perspektyvy. Naukovi pratsi. Filolohiia. Movoznavstvo. 2014. № 10. S. 7-12.

5. Krasnokutska Yu. V. Internet yak zasib komunikatsii: teoretyko-metodolohichnyi analiz. URL: http://www.bibl. kma.mk.ua/ pdf/pidruchuku/23/41.pdf. (data zvernennia: 01.11.2022).

6. Semyhinivska T. H. Vplyv hlobalizatsii na movu yak aspekt kultury suspilstva. Visnyk Sumskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: Filolohiia. 2007. № 1. Tom 2. S. 45-49.

7. Shutova M. O. Neolohizmy v suchasnii ukrainskii movi. Naukovyi visnyk kafedry YuNESKO Kyivskoho natsionalnoho linhvistychnoho universytetu. Filolohiia, pedahohika, psykholohiia. 2016. Vyp. 21. S. 79-85.

Размещено на Allbest.ru