Сучасний молодіжний соціолект: тенденції розвитку та характерні риси

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»

Сучасний молодіжний соціолект: тенденції розвитку та характерні риси

Руденко М.Ю.,

кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської та слов'янської філології

Анотація

Молодіжна мова - невичерпне джерело розвитку соціальних діалектів та мови в цілому. Її широкому поширенню та популярності сприяє глобалізація, сучасні електронні та інформаційні технології. В Україні відчувається дефіцит досліджень, присвячених комплексному розгляду теоретичних питань сучасного молодіжного соціолекту на матеріалі різних мов. До розробки теми нас спонукає багатогранність молодіжної мови та її стрімкий розвиток, відсутність усталених поглядів на проблему, перспективи для наукових досліджень, що відкриваються. Актуальність роботи обумовлена популярністю молодіжної мови не лише серед юнаків та дівчат, а й інших верств суспільства, розширенням можливостей її використання та дослідження. Стаття цікавить дослідників та зацікавлених читачів тим, що висвітлює нинішній стан молодіжного соціолекту, його характеристики з позицій представників різних лінгвістик останніх років, показує широкий спектр проблем, розкриває особливості молодіжної мови на регіональному матеріалі; виділяє мотиви використання в різних сферах, особливості, тенденції розвитку та характерні риси; дозволяє відповісти на питання, які не знаходять належного висвітлення в науковій літературі: стан та особливості молодіжного соціолекту в різних мовах, нетрадиційні словотвірні процеси, письмова форма молодіжної мови, сленг молоді іммігрантської та країн, що розвиваються. Використовувалися методи: описовий, лінгвістичного спостереження, узагальнення, інтерпретації та класифікації, порівняльний, анкетування. У перші десятиліття ХХІ ст. молодіжна мова змінилася: стала загальною, запозичила сленг сучасних інформаційних технологій, музикантів, наркоманів, представників LGBT; розширилася її письмова форма. У багатьох мовах молодіжний соціолект відрізняється своїми особливостями. Стрижень його - студентський сленг. Виділяється ряд характерних рис: груповий характер, прояв функцій, тематична спрямованість лексики, регіональні (територіальні) відмінності, рухливість, взаємодія з іншими підсистемами мови, синонімія, полісемія, ґендерні особливості, використання письмової форми, оціночність, образність, евфемістичність, гумористичність, постійне поповнення лексики. Виділено якісні зміни, що відбулися в молодіжному соціолекті в різних мовах за останні десятиліття. Мету дослідження: аналіз та узагальнення сучасного стану, особливостей, тенденцій розвитку та характерних рис молодіжного соціолекту, розкриття поглядів мовознавців на ці питання досягнуто.

Ключові слова: молодіжна мова, студентський сленг, підлітковий сленг, соціальний діалект, сленг, жаргон, арго.

Summary

Rudenko M Modern youth sociolect: tendencies of development and characteristic features

Youth language is an inexhaustible source of development of social dialects and language in general. Globalization, modern electronic and information technologies contribute to its wide spread and popularity. In Ukraine there is a lack of investigations, devoted to the complex study of theoretical questions of modern youth sociolect according to the material of different languages. We are encouraged to develop the topic by the versatility of youth speech and its rapid development, the absence of established views on the problem, and the opening up prospects for scientific research. The relevance of the study is due to the popularity of youth language not only among boys and girls, but also among other layers of society, enriching abilities of its using and investigating. The article is of interest to researchers and interested readers because it highlights the current state of the youth sociolect, its characteristics from the standpoint of representatives of various linguistics in recent years, shows a wide range of problems, reveals the features of the youth language on the basis of regional material; highlights the motives for use in various fields, features, development trends and characteristics; allows to answer questions that do not find proper coverage in the scientific literature: the state and peculiarities of the youth sociolect in different languages, non-traditional word-formation processes, the written form of the youth language, slang of immigrant young people and developing countries. The following methods were used: descriptive, linguistic observation, generalization, interpretation and classification, comparative, questionnaire. In the first decades of the XXI century the youth language has changed: it has become general, borrowed the slang of modern information technologies, musicians, drug addicts, LGBT representatives; expanded its written form. In many languages, the youth sociolect has its own characteristics. Its core is student slang. A number of characteristic features are distinguished: group character, manifestation of functions, thematic orientation of vocabulary, regional (territorial) differences, mobility, interaction with other subsystems of the language, synonymy, polysemy, gender characteristics, use of written form, appraisal, figurativeness, euphemism, humorousness, constant replenishment vocabulary. The qualitative changes that have taken place in the youth sociolect in various languages over the past decades are highlighted. The purpose of the study: analysis and generalization of the current state, features, development trends and characteristic features of the youth sociolect, disclosure of the views of linguists on these issues has been achieved.

Key words: youth language, student slang, teen sociolect, social dialect, slang, jargon, argot.

Постановка проблеми

Молодіжна мова є стрижнем, життєдайним джерелом соціальних діалектів. Протягом свого існування вона еволюціонує, розвивається, у зв'язку із чим змінюються оцінки лінгвістів. Нині молодіжний соціолект сприймається як рушійна сила мови, що надає їй новизну, колорит, експресію. Особливо цьому сприяють сучасні електронні технології.

Актуальність і важливість цієї роботи обумовлена увагою до сленгу нинішніх юнаків та дівчат в аспекті глобалізацій- них процесів, зростаючим інтересом до особливостей мовної поведінки молоді як найпрогресивнішої та найяскравішої групи сучасного суспільства. Незважаючи на наявність великої кількості робіт, присвячених розробці проблеми сучасної молодіжної мови, це питання залишається у фокусі уваги та потребує глибокого дослідження. Його вивчення допомагає простежити за тенденціями, особливостями, характерними рисами феномену молодіжного соціолекту. Наскільки відомо автору, це одна з небагатьох статей в Україні, присвячених розгляду теоретичних питань сучасного молодіжного соціолекту на матеріалі різних мов та країн. Загалом розвиток молодіжного соціолекту в Україні йде аналогічно до інших мов. Робота буде цікава читачеві тим, що в ній представлено нинішній стан молодіжної мови, її характеристики з позицій авторитетних представників різних лінгвістик, проаналізовано актуальні роботи останніх років у багатьох мовах, висвітлено широкий спектр лінгвістичних проблем молодіжної мови, розкрито особливості молодіжної мови з використанням регіонального матеріалу. До цього нас спонукає багатогранність молодіжної мови, стрімкий її розвиток, обмежена кількість комплексних робіт з молодіжної мови, відсутність усталених поглядів на проблеми соціальної діалектології, перспективи для наукових досліджень.

Насамперед дослідження вимагають питання, які не знаходять належного висвітлення в науковій літературі: стан та особливості молодіжного соціолекту в різних мовах, нетрадиційні словотвірні процеси, письмова форма молодіжної мови, сленг молоді іммігрантської та країн, що розвиваються.

Наукова новизна статті полягає в тому, що зроблено комплексний теоретичний аналіз стану та особливостей молодіжної мови із залученням значної кількості сучасних дослідницьких матеріалів різних мов, проаналізовано велику кількість актуальних питань із зазначеної тематики. Вдалося показати якісні зміни, що відбулися в молодіжній мові різних країн за останні десятиліття.

Матеріали дослідження складають положення наукових праць (наукові статті, дисертаційні дослідження), що присвячені вивченню сучасного молодіжного соціолекту. Поставлені в роботі завдання розкрито за допомогою методів: описового (взято за основу вивчення), лінгвістичного спостереження, узагальнення, інтерпретації та класифікації, порівняльного.

Використано метод отримання соціолінгвістичної інформації - анкетування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Яві молодіжного соціолекту, його характеристиці та особливостям, тенденціям розвитку присвячено велику кількість наукових праць. Багато аспектів цього явища вивчені досить повно. Однак молодіжний лексикон рухливий, мінливий у часі, тому завжди актуальний та цікавий.

Під час проведення дослідження насамперед спиралися на роботи О. В. Цибізової та І. І. Галанкіної [1], І. Г. Будіаса та співавторів [2; 3], І. Г Будіаса та П. В. Савітрі [4], Е. Хурст-Ха- рош [5], Ф. Г. Пратама та співавторів [6], С. Ндлову [7], Л. Роелс та співавторів [8], Р. Лутвіана та С. Мафулах [9], Е. Ц. Агуілар та Є. Г. Францо [10].

Зусилля вчених у дослідженні сучасного молодіжного соціолекту зосереджені на наступних актуальних питаннях: характерні риси, особливості, тенденції розвитку молодіжної мови в цілому, а також її різновидів (студентської, шкільної, підліткової, наркотичної, LGBT); джерела та засоби формування словника молодіжної мови; англійські запозичення в молодіжному сленгу; сфери використання молодіжної мови; вплив Інтернету, соціальних мереж на молодіжний сленг; письмовий молодіжний сленг; вплив на молодіжний сленг сучасної поп-культури.

І. Г. Будіаса та співавтори [2, p. 1] відзначають, що сучасний сленг активно використовується як в усній, так і в письмовій формі, яка знаходить все більше шанувальників. Автори характеризують письмовий молодіжний сленг як свіжий, яскравий, креативний; Е. Ц. Агуілар та Є. Г. Францо [10, р. 148] - як відмінний смішними виразами.

Велика увага в роботах дослідників приділяється способам утворення молодіжного сленгу. С. Нешковська [11, р. 52] вважає, що найбільш продуктивними способами в багатьох мовах є: афіксація, скорочення, метафоризація, запозичення. Зокрема, суфіксація настільки популярна, що іноді молодь навіть зловживає цим способом: hipermegasuperguay, hipersupermegabonito [10, р. 148].

Дослідження О. В. Цибізової та І. І. Галанкіної [1] присвячено виявленню англійських запозичень у молодіжному сленгу, впливу англійської мови на сленг сучасної молоді. Зазначено, що в стислі терміни російським молодіжним сленгом освоюється дуже багато англіцизмів. Автори виділяють нові англійські запозичення, їх зростання, лексичні та граматичні особливості порівняно із запозиченнями попередніх років.

І. Г. Будіаса та співавтори [2, р. 4-5] звертають увагу на велику кількість скорочень, які молоді люди використовують при спілкуванні в соціальних мережах (bro, brow, vroh “brother”; sis, sista “sister”).

Е. А. Діланова [12, с. 876] наголошує на важливості метафоризації в сленговій мові молоді. С. Ндлову [7] у своїй статті розглядає використання метафори в молодіжному Інтер- нет-сленгу (у соціальних мережах) африканської молоді, наголошуючи, що цей тип словотвору є популярним серед молоді багатьох країн. Указує, що останнім часом набуває поширення цифрова комунікація, тобто створення цифрових метафор для прискорення та спрощення спілкування в соціальних мережах при письмовому спілкуванні. Завдяки використанню молодими людьми різних інноваційних прийомів, у тому числі шифру в словах, створюються яскраві метафоричні сленгізми.

І. Г. Будіаса та співавтори [3] вивчають використання сленгу в соціальних мережах і, зокрема, причини цього явища. Серед численних причин уживання молодіжного сленгу виділяють головні: 1) заради гумору чи забави, 2) щоб виглядати сучасно, 3) для полегшення спілкування, 4) для зниження серйозності в розмові, 5) для спонукання до близькості, а також такі, як: 1) для відрекомендування себе, 2) щоб уникнути світської бесіди, 3) щоб показати перевагу, 4) щоб приховати зміст розмови.

Е. Хурст-Харош [5] аналізує та узагальнює роботи дослідників африканської молодіжної мови. Уважає, що африканська молодіжна мова користується популярністю, розвивається швидше, ніж молодіжні мови у світі в цілому, що пов'язано з багатомовністю на континенті, мобільністю молоді та множинними контактами, поширенням сленгу на сільську молодь, міжнародним впливом, зокрема через розвиток Інтернету та соціальних мереж.

Гхоунане [13] розглядає наркотичний сленг алжирських підлітків, який популярний також серед дівчат. Цей сленг швидко змінюється. Найчастіше підлітки створюють жаргонні терміни, що вживаються для продажу та купівлі наркотиків, а також для видів, що широко використовуються, таких як екстазі, героїн, ЛСД і барбітурати.

Е-М. Д. Дранге [14] проводить порівняльне дослідження сленгу підлітків у неформальній обстановці в трьох іспаномовних спільнотах (Мадрид, Буенос-Айрес та Сантьяго-де-Чилі). Описує та порівнює сленгові слова, вирази, лайки, вивчає прагматичні функції цих слів. Робить висновок, що зазначений сленг переважно регіональний. У той же час, є схожість у прагматичних функціях жаргонних слів у контексті.

Незважаючи на наявні дослідження, багато важливих питань молодіжної мови не знаходять належного висвітлення в літературі, деякі залишаються дискусійними. Немає узагальнюючих робіт з молодіжного соціолекту в різних мовах, комплексних праць, які висвітлюють молодіжну мову в загальнотеоретичному аспекті. У наявних роботах не показана повна картина змін у молодіжному соціолекті за останні десятиліття, відображені лише окремі аспекти. Наприклад, немає ґрунтовного опису нинішніх особливостей молодіжної мови - письмової форми, ґендерних особливостей, взаємодії молодіжного соціолекту з іншими підсистемами мови. Наше дослідження спрямоване на усунення зазначених прогалин, висвітлення та аналіз вищезазначених питань. Розглянута література дає можливість проаналізувати тенденції розвитку, характерні риси, особливості сучасного молодіжного соціо- лекту в різних мовах, зробити відповідні висновки для розкриття теми дослідження.

Мета статті полягала в аналізі та узагальненні сучасного стану, особливостей, тенденцій розвитку та характерних рис молодіжного соціолекту, розкритті поглядів мовознавців на ці питання.

Виклад основного матеріалу

Результати

Сучасний стан молодіжного соціолекту. У ХХІ ст. молодіжна мова змінюється: стає більш розкутою, постійно поповнюється свіжими сленгізмами з різних мов, особливо англіцизмами, у ній яскраво проявляється сленг сучасних інформаційних технологій, музикантів, мігрантів, наркоманів, представників LGBT. Широкого поширення набуває письмова форма сленгу. Сучасний сленг швидко розповсюджується через фільми (особливо американські), телевізійні програми, Інтер- нет; стає загальним, охоплює молодь усієї земної кулі.

Чому молоді люди не можуть обходитися без сленгу? Проведене анкетування серед студентів Донбаського державного педагогічного університету (Таблиця 1) допомагає відповісти на це запитання. Групі студентів у кількості 20 осіб (10 студентів та 10 студенток) було запропоновано в анонімній анкеті вказати основну причину (із 17-ти) використання сленгу.

Таблиця 1 Причини використання сленгу

Студенти обрали 7 основних причин. Відповіді свідчать, що головними причинами використання сленгу є прагнення виглядати оригінальним, висловлюватися лаконічно (пов'язане з широким використанням сленгу в соціальних мережах, мобільному зв'язку), збагачувати свій лексикон, уникати мовних штампів, наголошувати на приналежності до студентського співтовариства. Причому мотиви використання сленгу дівчатами ненабагато відрізняються від юнаків. Зазначені причини загалом відповідають мотивам використання сленгу молодими людьми багатьох країн.

Незважаючи на процеси глобалізації у світі, водночас у багатьох мовах молодіжна мова відрізняється своїми особливостями, темпами поширення. Розвиваються мови іммігрантської молоді (Франція, Німеччина). У Росії мова молоді насичена вульгарною лексикою, в Україні - евфемізмами, нецензурщиною. У побуті студентів ісламських навчальних закладів з'являється багато грубих сленгових слів. В Індонезії переважає регіональний молодіжний сленг, іноді таємний, як, наприклад, у Сурабаї (Східна Ява) [15, р. 106, 119]. У Франції поширений молодіжний сленг (Argot commun des jeunes), який носить все- проникний характер: accro «наркоман», flic «поліцейський», mec «чувак, самець, сутенер»,pote «приятель» [16, р. 209-210, 221]. Дуже швидко процес зміни молодіжної мови відбувається в країнах, що розвиваються, зокрема на африканському континенті [5, р. 1-2].

Найбільш віддані молодіжній мові підлітки [3, h. 194-195], школярі, студенти, представники різних молодіжних субкультур та спільнот. Наприклад, поширений французький молодіжний сленг включає студентський сленг, сленг середньої школи, сленг коледжу, сленг реперів та інші молодіжні мікрос- ленги [16, р. 211].

Повсюдно шириться молодіжний наркотичний сленг, носії якого від використання метафор і прізвиськ, переходять до складніших кодів: 007s or 69s - Ecstasy/MDMA; 100s or 25s - LSD; 151 - Crack cocaine [13, p. 422].

Популярний молодіжний міський сленг, особливо в столицях та великих містах. Деякі міські молодіжні мови виникають із злочинних арго (ісікамто (Isicamtho) та цоцитал (Tsotsitaal) у Південній Африці) і несуть їхній відбиток [5, р. 2].

Молодь багатьох країн (особливо студенти, геймери) активно використовує повсякденно, в Інтернет-спілкуванні ігровий сленг, який поступово входить до загальновживаної лексики. У більшості випадків він складається з англіцизмів, іноді використовується серед молоді як спосіб приховати зміст сказаного від оточуючих, сприяє розширенню та інтернаціоналізації сленгу [17, р. 580-582, 587].

Розширюється сфера застосування молодіжного сленгу. Він постійно використовується не тільки в неформальній обстановці [18, р. 35-36], але також у навчальних закладах, офісах, часто застосовується при спілкуванні юнаків та дівчат з представниками старших поколінь, у кінофільмах [19, h. 46], рекламі, засобах масової інформації, художніх книгах, текстах пісень [6, р. 72], Інтернеті, мобільному зв'язку [7, р. 3]. Лідерство в поширенні сленгу займають соціальні мережі [18, р. 35-36]. Тут сленг відрізняється різноманітністю, швидким розповсюдженням [8, р. 1], постійною мінливістю, масовим використанням [3, h. 195]. Молодіжний сленг широко представлений на сайтах російськомовних соціальних мереж та блогів, в Інтернет-публікаціях та чатах [1, с. 686].

Творці контенту в соціальних мережах, у тому числі на YouTube, блогери впливають на мовну поведінку підлітків. З цією метою прагнуть до оригінальності своєї мови шляхом створення та використання нових, унікальних слів та фраз, перемикання коду, змішування коду та сленгу. Популярні юту- бери та влогери в Індонезії часто використовують у спілкуванні жаргон і сленг: kuy «мелодія», asshiaaapp, mantul «справді добре», tercyduk «наздогнав», receh «монета», baper «бапер», unch «висока», woles «розслаблятися», bosque «ліс» [4, р. 1, 4].

Характерні риси, особливості, тенденції розвитку молодіжного соціолекту. Виявляються нові тенденції в розвитку групового молодіжного сленгу. З одного боку, у різних країнах студенти, підлітки, спільноти музикантів, LGBT, скейтбордистів, наркоманів, злочинців мають свій унікальний жаргон, насамперед використовуючи його в групових чатах, соціальних мережах [6, р. 72], щоб відгородитись від сторонніх. У той же час, ознакою сьогодення стало поширення сленго- вих слів за межі групи. Особливо це притаманно групам певної спрямованості (футбольних уболівальників, байкерів, музичних фанатів) [3, h. 193]. У багатьох молодіжних мовах спостерігається рух від окремих молодіжних жаргонів до єдиної молодіжної мови. Підлітки з різних країн, завдяки процесам глобалізації, Інтернету, почуваються частинкою суспільства однодумців. Молодіжні підгрупи вже не так чітко вирізняються зі своїм сленгом.

У сучасному молодіжному сленгу дослідники налічують понад 20-ти функцій, виділяючи, на свій розсуд, головні, часто під різними назвами. Широко поширені: репрезентативна/ідентифікуюча/сигнальна, експресивна, корпоративна, комунікативна, ігрова, конспіративна.

Популярна в багатьох мовах емоційно-експресивна функція, яку також називають емотивною або емоційно-виразною, зустрічається чотирьох типів: іронічна, жартівливо-фамільярна, несхвальна та загрозлива. Для створення експресії молодь у спілкуванні використовує багато засобів, наприклад, вокативи. У російській мові: Настя - Нэски; Руслан - Русь, русич [20, с. 246]. В іспанській мові популярні вокативи, що вказують на вік, професію, стать, описують відносини між співрозмовниками. Феномен молодіжної мови - інтенсифікатори. В іспанській мові: super-, mazo, to(do), у т. ч. високоекс- пресивні: puto (бля) [8, р. 7].

Певна частина молоді (представники субкультур, солдати, студенти, школярі, діти, наркомани, LGBT), як і раніше, віддана конспіративній функції соціолекту, що свідчить про живучість арготизмів у молодіжній мові: крематорій «школа», пахан «директор школи», развлекуха «вечір відпочинку». Одна з цілей - приховати зміст сказаного від оточуючих [17, р. 587; 2, р. 1]. У США арготизми присутні в соціальних мережах, реп-піснях молодих людей з передмістя [21, р. 160]. На сучасному етапі молодіжна мова відрізняється вираженою тематичною спрямованістю, охопленням широкого кола явищ і понять. В її основі лежить антропоцентризм. Виділяються лексико-тематичні групи, що фіксують негативні явища, проведення часу, взаємини. Очевидно виділяється тема «секс». У більшості мов мінімально представлені слова, що стосуються роботи та навчання.

Примітно, що, незважаючи на безліч негативних жаргонних найменувань, молодіжний соціолект залишається позитивним феноменом.

Тематика молодіжної сленгової лексики в різних мовах збігається і відображає типові інтереси молоді в навчальній діяльності та проведенні часу. Наприклад, сленг молодих росіян і французів визначається наявністю спільних тематичних полів і формує їхню мовну картину світу [22, р. 243]. їм властиві загальні елементи, такі як «людина», «навчальний процес», «наркоманія/алкоголь», «краса/неподобство».

Молодіжний соціолект виявляє регіональні (територіальні) відмінності. У Німеччині, наприклад, місцеві особливості німецької молодіжної мови виражені сильніше, ніж в інших європейських мовах. Порівняння сленгу підлітків з різних іспаномовних угруповань (Мадрид, Буенос-Айрес і Сантья- го-де-Чилі) свідчить про те, що вони використовують у спілкуванні деякі загальні сленгові слова, але переважає в кожному регіональний сленг [14, р. 6-7, 11-12]. Місцеві особливості лексики характерні для учнівської молоді. Наприклад, шкільний та студентський сленг в англійській, німецькій, українській та російській мовах регіонально та територіально обмежений, оскільки учні та студенти певного навчального закладу мають свої специфічні реалії.

У низці країн (Росія, Іспанія) превалює загальномолодіжний соціолект, регіональні відмінності незначні [10, р. 147-148].

Загальносвітова тенденція: жаргонізми, що зародилися у великих містах, поповнюють загальномолодіжну мову [23, h. 1]. Водночас, живлять загальномолодіжний соціолект і регіональні молодіжні мови.

Загалом, останні десятиліття спостерігається тенденція до зближення регіональних мов, їх нівелювання, загальномо- лодіжний соціолект охоплює дедалі більше територій.

Молодіжний соціолект виявляє стрімку мінливість, плинність лексичної системи [24, с. 80; 1, с. 692]. Мова молодіжних груп оновлюється приблизно кожні три роки. Динамічна та рухлива шкільна лексика. Наприклад, словниковий запас сленгізмів індонезійських школярів постійно змінюється відповідно до обстановки [23, h. 2]. Швидким створенням нових термінів відрізняється мова конголезької молоді [5, р. 4]. Часто змінюється сленг молодих угорців, які постійно використовують нові вирази [25, р. 116].

Помітною рухливістю відрізняється молодіжний наркотичний жаргон. Н. Гхоунане [13, р. 420-421] відзначає швидке старіння та перехід у розряд повсякденного мовлення закодованого наркотичного сленгу алжирських підлітків.

Особливо нестійка в часі молодіжна оцінна лексика. На зміну словам типу железно, потрясный, дико (лексика російської молоді 1950-1960-х рр.) прийшли стрёмно, зашквар, фирмовый.

З огляду на вищенаведе, не можна заперечувати спадкоємність молодіжного соціолекту. Л. Беллоне [26, р. 330-331, 334] фіксує наявність лексики молодіжного сленгу 1960-х рр. у молодіжній італійській мові кінця XX-XXI ст. Кожне покоління іспанської молоді вводить у свій лексикон жаргонні слова, які раніше не використовувалися багато років: marron, movida, tio, tronco [10, р. 149].

Молодіжний соціолект тісно взаємодіє з іншими підсистемами мови, відзначається розмитістю кордонів [1, с. 692]. Молодіжна субстандартна лексика проникає в мови: літературну, розмовну, місцеву, національних (етнічних) меншин. Літературне, розмовне мовлення, місцеві мови, у свою чергу, є багатим джерелом поповнення лексики молодіжного соціо- лекту.

Істотно впливає на молодіжну мову лексика злочинних угруповань, наркотичних груп, тюремне арго. Наприклад, молодіжний італійський жаргон насичений лексикою з мови злочинців. Цьому сприяють телесеріали для молоді [27, р. 487-488]. Молодіжна мова, у свою чергу, поповнює кримінальний жаргон.

Розповсюдженню сленгізмів з різних підсистем, їх впливу на молодіжну мову, соціолекти різних молодіжних спільнот суттєво сприяє Інтернет: соціальні мережі, чати, форуми.

У багатьох мовах рішуче заявляє про себе жіночий молодіжний сленг. Е. Бойлу та Д. Кардаш [28, р. 77-87] відзначають прагнення багатьох студенток до освоєння молодіжного сленгу турецькою мовою. Своєрідність жіночого сленгу проявляється в Інтернеті. Наприклад, на молодіжному розважальному гумористичному сайті 1cak.com жіночий сленг, на відміну від чоловічого, відзначається ввічливістю, відсутністю грубості та образ [29, р. 125].

Часто в жіночому сленгу виявляються свої особливості. Наприклад, мадридські школярки, дівчата, щоб надати мові більш ніжний і довірчий тон, уживають групу сленгових слів, що закінчуються на -i: besis, guapi, holi, okis [10, р. 149].

Поряд із повсюдною активізацією жіночого молодіжного мовлення, у деяких країнах цей процес затримується. Наприклад, в Ярмуцькому університеті (Йорданія) сленг використовують лише студенти чоловічої статі [30, р. 106].

Завдяки Інтернету, мобільному зв'язку примітною особливістю молодіжної мови стала її письмова форма, яка в умовах сьогоднішнього дня суттєво не відрізняється від усної. Особливо широко молодіжний письмовий сленг поширений у соціальних мережах, платформах, сервісах. Письмовий молодіжний сленг часто використовується як гра, творчість. При спілкуванні в Інтернеті, мобільним зв'язком активно застосовується перемикання, змішування коду, інтерференція, скорочення та абревіації, ігнорується правильне написання слів. При цьому, у багатьох молодіжних мовах домінує англійська мова [3, h. 193]. соціальний діалект мова

Юнаки та дівчата активно використовують нову форму спілкування - нетспік, що включає характерні ознаки як усного, так і писемного мовлення. Комп'ютерні гравці використовують спосіб спілкування, названий leetspeak або leet. При цьому літери замінюються цифрами або іншими символами, наприклад: Me g0 gr4b s0Me k0ph33 (I am going to grab some coffee).

Сучасний молодіжний сленг вирізняється яскраво вираженим оцінним характером. Така лексика має позитивну, негативну, нейтральну, амбівалентну оцінку («Жерсть!», «Піпець!», «Треш!», «бугай»). Позитивна оціночність виражається переважно в межах тематичних полів: «Музика, дозвілля», «Краса», «Дружба, дружня бесіда», «Чоловік», «Кохання, сексуальні стосунки»; негативна - «Освіта», «Виродливість», «Людина», «Боягузтво», «Злочин», «Дурність», «Втома». Подібне характерно для молодіжного сленгу в різних мовах, зокрема для французької та російської [22, р. 246, 248].

У молодіжному сленгу переважає знижена, груба емоційно-оцінна лексика (несхвалення, зневага, презирство, приниження). Хоча останнім часом більше з'являється лексичних одиниць, що виражають схвалення і позитивну семантику: кавайний, няшний, бестовий, зая.

Оціночна лексика нестійка в часі та постійно оновлюється.

Мова юнаків та дівчат завжди підкреслено емотивна та образна. Образність є основною ознакою молодіжної лексики.

Сучасному молодіжному сленгу характерна евфемістич- ність, яка має характер «стеба, баламутства».

Одним із основних експресивних відтінків, який несе із собою молодіжна сленгова лексика, є гумористичний. Сленг використовується для вираження сильних та яскравих емоцій у гуморі [6, р. 72]. А. Аль-Харшах та співавтори [30, р. 106] з приводу сленгу студентів-хлопців в Ярмуцькому університеті (Йорданія) пишуть, що ці висловлювання використовуються, щоб створити атмосферу гумору, веселощів та розваг.

Тенденцією сучасного молодіжного соціолекту є синоніміка. Наприклад, в українському студентському сленгу: герла - матільда - клава - телиця - тьотка - «дівчина».

У всіх мовах об'ємними є синонімічні ряди, що належать до тематичних груп: «людина», «дружба», «секс», «шкідливі звички», «проведення часу», а також ті, у центрі яких знаходяться поняття «набридливість», «зрада». У той же час, синонімічний ряд за тематичною групою «навчання» в сучасної молоді не користується популярністю.

Молодіжному сленгу властиве явище синонімічної атракції.

Окрім синонімії, молодіжній мові характерні антонімічні стосунки. Широко використовуються омоніми, топоніми.

Джерела та засоби формування словника молодіжного сленгу різноманітні, стрімко рухливі. У більшості мов найбільш поширені: 1) метафоризація, 2) афіксація, 3) метафоризація + суфіксація, 4) усічення + суфіксація, 5) усічення, іншомовні запозичення, 7) ідіоматизація, 8) запозичення внутрішньомовні, 9) еративи, 10) нетспік. Значну роль грають Інтернет (переважає), телебачення, радіо, кінофільми, художня література, пісні, реклама.

Свої особливості відзначаються в словотворі молодіжного Інтернет-сленгу. Тут на першому місці стоять скорочення (1) усічені слова, 2) абревіація). Яскрава тенденція - ера- тиви (орфографічні та графічні), форма спілкування нетспік (netspeak). Наприклад, у багатьох мовах світу молодь у соціальних мережах активно застосовує цифрову комунікацію. Зазначене явище поширене серед африканської [7, р. 1-3], індонезійської [9, р. 56] молоді.

У молодіжних соціолектах різних мов часто є і превалюють свої, особливі механізми словотвору. У французькому молодіжному сленгу найбільш поширені: 1) метафоризація та метонімізація, 2) запозичення, 3) ідіоматизація, 4) суфіксація, 5) верлан, усічення [22, р. 242]. У створенні перуанського молодіжного сленгу (jeringa) активно використовуються семантичні процеси (метафора та метонімія), а також морфологічний спосіб словотвору (усічення, суфіксація, інверсія) [31, р. 318-319].

Проведене, як зазначалось, анкетування студентів Донбаського державного педагогічного університету дозволило визначити джерела та засоби формування словника студентського сленгу в регіоні. Представлені студентами списки сленгізмів, які вони використовують у спілкуванні, зведені до єдиного списку (170 одиниць). Зазначені сленгізми були класифіковані за способами словотвору та поповнення молодіжного сленгу (Таблиця 2).

Таблиця 2 Джерела та засоби формування словника студентського сленгу

Найбільш продуктивними способами словотвору та поповнення студентського сленгу в регіоні є такі: лексика кримінального та злодійського жаргону (пояснюється тривалими бойовими процесами в регіоні та нездоровою криміногенною обстановкою), іншомовні запозичення, афіксація, метафоризація, абревіація.

У більшості молодіжних мов виявляються численні приклади метафоричного мовлення. Виникнення нових слів спирається на метафору (автомат «залік, отриманий автоматично за результатами поточної успішності»), метонімію (звір «студент біологічного факультету») або - рідко - синекдоху (борода «зубрила, відмінник»). Наприклад, метафорами рясніє мова африканської молоді. У нігерійській молодіжній мові метафори широко використовуються в жартівливих темах, присвячених сміливості та мужності, спричинених уживанням алкоголю [5, р. 4]. У Південно-Африканській Республіці, Зімбабве рясніє метафорами мова спільноти міської молоді Санкамто (S'ncamtho) [7, р. 1-2].

Важливу роль у словотворенні сленгу грають запозичення з іноземних мов, насамперед англійської. Багато в чому цьому сприяють соціальні мережі та інші можливості Інтер- нету [8, р. 1]. О. В. Цибізова та І. І. Галанкіна [1, с. 688] відзначають постійне стрімке зростання англійських запозичень у сленгу російської молоді. В Індонезії навіть маленькі діти застосовують сленгові слова та фрази іноземними, регіональними мовами. Особливо подібне поширене під час спілкування в чатах з друзями [4, р. 5].

Використання тих чи інших процесів словотвору в сленгу залежить від ситуації та обстановки, форми, в якій відбувається спілкування. Канадський поп- співак Джастін Бібер у текстах, з якими він звертається до шанувальників своєї творчості в Інстаграм, використовує сім процесів формування сленгових слів: 1) відсікання, 2) змішування, 3) акронім, 4) запозичення, 5) деривація, 6) створення нових слів та 7) множинні процеси. З метою економії часу найчастіше використовує відсікання (54%). У той же час, у фільмі "Straight Outta Compton" виявлено шість процесів утворення сленгових слів [6, р. 71-75].

Молоді люди у формуванні лексичного фонду часто використовують полісемію (жерсть «1) “листове залізо”, 2) сленг “щось незвичайне”»). Е. А. Діланова [12, с. 874-876] відзначає багатозначність молодіжної мови, насиченої сленгови метафорами, в англійській мові піддослідних. Р Лутвіана та С. Мафу- лах [9, р. 57] звертають увагу на різне значення сленгових слів залежно від контексту в мовленні персонажів у коміксах "Mad about Millie" та "Deadpool vs Old Man Logan".

Висновки. Серед нових та важливих явищ у молодіжному соціолекті виділимо: 1) повсюдну відданість молодих людей сленгу, на поширення якого суттєво впливають сучасні електронні та інформаційні технології. Крім загальномолодіж- ного, у багатьох країнах шириться сленг наркотичний, міський, ігровий, LGBT. Водночас, у багатьох мовах молодіжний сленг відрізняється своїми особливостями. Розширюється сфера застосування сленгу. Особливо це притаманно соціальним мережам, груповим чатам, мобільному зв'язку; 2) у багатьох молодіжних мовах спостерігається рух від окремих молодіжних жаргонів до єдиної молодіжної мови; зближення регіональних мов та розширення загальномолодіжного соціолекту; підвищення значущості функцій; типовість тематики сленгової лексики, що відображає інтереси молоді різних країн у навчальній діяльності та проведенні часу; стрімка мінливість молодіжного сленгу і, водночас, збереження спадкоємності; тісний взаємозв'язок з іншими підсистемами мови, особливо кримінальним жаргоном; популярність жіночого молодіжного сленгу; яскраво виражений оцінний характер, емотивність, образність, евфемістичність, гумористичність; широке поширення емоційно-експресивних сленгізмів; 3) примітна особливість - письмова форма мови, синоніміка, антонімічні відносини; різноманітність засобів формування словника молодіжного сленгу, особливо поширення метафоризації, афіксації, усічення, запозичень іншомовних (насамперед англіцизмів) та внутрішньо- мовних, еративів, нетспік.

Виходячи з аналізу вважаємо, що нами розкрито та узагальнено сучасний стан, характерні особливості молодіжного соціолекту, погляди мовознавців на ці питання.

2. Дискусія. У цій статті ми спираємося на теоретичну основу, сформовану дослідниками молодіжного соціолекту в багатьох мовах.

Наші висновки про зміну молодіжної мови, прихильність юнаків і дівчат сленгу ґрунтуються на процесах глобалізації у світі, що відбуваються, міграції молоді, стрімкому розвитку сучасних електронних та інформаційних технологій, поширенні англомовних фільмів, пісень, насичених молодіжною сленговою лексикою та впливом зазначених факторів на молодіжну мову. Зазначені висновки мають значення в рамках дослідження, тому що підтверджують поставлену нами мету: виявити зміни, які відбулися в молодіжному сленгу, їх причини, мотиви, що спонукають молодих людей використовувати сленг. Особливо швидко процеси зміни молодіжної мови, поширення сленгу відбуваються в країнах, які розвиваються, наприклад, на африканському континенті, що викликано розвитком на цій території цифрових комунікацій, соціальних мереж, багатомовністю, популяризацією молодіжної мови через музику (особливо хіп-хоп і пов'язані з ним форми; використання англійської мови в хіп-хоп), поезію, кіно та інші творчі можливості [5, р. 1-4].

Чому ми стверджуємо, що новаторами розвитку молодіжної мови є студенти, підлітки, представники різних субкультур? Цей результат викликаний тим, що лідерство студентів пояснюється їхньою розкутістю, широким кругозіром, грамотністю, володінням іноземними мовами, мобільністю. Представники субкультур також мобільні, спілкуються на міжнародному рівні, розкуті та ексклюзивні у своєму мовленні, запозичують багато англіцизмів [13, р. 421-422; 15, р. 107, 119]. Підлітки особливо активні щодо сленгу в соціальних мережах, які стали їх стилем життя [3, h. 192-193]. Вони створюють свою універсальну мову, використовуючи широкий спектр інноваційних мовних форм. Ця мова відрізняється від інших, але пов'язує підлітків із членами групи [8, р. 1-2].

Чому ми наголошуємо на важливості групового сленгу? Використовуючи його, молоді люди стверджують та ідентифікують себе в групі, реалізують колективну ідентичність. У той самий час, з кінця XX ст. підлітки з різних країн, завдяки процесам глобалізації, Інтернету, почуваються частинкою суспільства однодумців. Це свідчить про те, що молодіжний сленг - не національна особливість однієї мови, а інтернаціональний феномен. Змінюється функція сленгової мови, яка тепер не обмежується певними групами, а використовується багатьма [3, h. 194]. Молодіжна мова стає соціальним різновидом мови, засобом невимушеного спілкування в колі однолітків. Йде стирання кордонів між сленгом та розмовною, літературною мовою.

Важливою рисою сучасної молодіжної мови є прояв її функцій. Думка лінгвістів про значимість функцій неоднозначна, що пояснюється національними традиціями, особливостями мови, особистим розумінням проблеми, а також тим, що значимість функцій у сленгу не є постійною величиною, схильна до перерозподілу [1, с. 692]. Підставою для виділення нами за важливістю репрезентативної/ідентифікуючої/сигнальної, експресивної, корпоративної, комунікативної, ігрової, конспіративної функцій є їх значущість та корисність для молодих людей.

Цікавим для дослідження є питання тематики сленгової лексики. Чому ми відзначаємо як яскраво виражену антропо- центричність молодіжного сленгу? Ця теза важлива, оскільки переважна більшість слів неформальної мови молоді пов'язана з особистістю та її проявами. Найбільш активно використовуються лексичні одиниці, що належать до сфери оцінки особистості та її реалізації в молодіжному соціумі, виражають настрій, ставлення до людей та ситуацій, реалії спілкування. У той же час, приналежність сленгізмів до тієї чи іншої тематики іноді буває умовною, тематичні групи можуть перетинатися [1, с. 689-691]. Питання актуальності лексико-тематич- них груп, пов'язаних із проведенням часу, взаємовідносинами та неактуальності - пов'язаних із навчанням, роботою, пояснюється таким екстралінгвістичним фактором як спосіб життя. Нецікаві теми відсутні в молодіжному лексиконі в зв'язку з неактуальністю. Молодь насамперед сприймає тематику та лексику негативної спрямованості.

Аналіз показує, що лінгвістів цікавить питання єдності/ регіональних відмінностей молодіжної лексики. Ми відзначаємо цей результат, оскільки територіальні відмінності молодіжних соціолектів обумовлені лінгвальними та екстралінгвальними особливостями регіону функціонування. У той же час, зближення молодіжної лексики в багатьох мовах останніми роками спричинене активною міграцією молоді в межах своєї країни, збільшенням інтенсивності контактів, особливо завдяки Інтернету.

Молодіжна сленгова лексика стрімко рухлива, постійно збагачується та оновлюється. Це зумовлено тим, що все менш виразне швидко зникає, нові одиниці з'являються як результат швидкої зміни поколінь та оновлення їхньої мови, прагнення підлітків протиставити себе дорослим, виділитися [11, р. 50], бурхливим розвитком сучасних комп'ютерних, хмарних, мобільних та інтернет-технологій [32, р. 399]. Наприклад, російський молодіжний сленг у стислі терміни освоює величезну кількість англіцизмів. Зважаючи на рухливість сленгу англіцизми встигають проходити лише початкові або проміжні етапи мовної адаптації, а потім змінюються новими одиницями [1, с. 693-694]. У молодих наркоманів, представників LGBT швидка рухливість, оновлення сленгових лексичних одиниць та виразів пов'язані з бажанням приховати від сторонніх зміст сказаного.

До питання швидкої змінності/живучості молодіжних слен- гізмів слід підходити диференційовано. Цей результат ґрунтується на тому, що одні пласти лексики швидко змінюються, інші - ні. Живучість забезпечують стійкі групи молоді, наприклад музикантів. Важливе значення має експресивність слен- гових одиниць. Сленгізм, що втратив експресивність, зникає, зберіг - продовжує функціонувати. Слід ураховувати існування базового ядра сленгової лексики. Такі сленгізми існують довго.

Є досить доказів тісної взаємодії молодіжного соціолекту з іншими підсистемами мови. Вичленувати його як замкнуту підсистему можна лише умовно. Особливо молодіжна мова реагує на явища ззовні, що відрізняються незвичністю, новизною, екстравагантністю. Вона живиться всім новим, нетрадиційним чи відкинутим: мовленням музичних фанатів та наркоманів, комп'ютерним жаргоном та міським просторіччям, англійською мовою та злодійським арго. У свою чергу, основними причинами впливу молодіжного соціолекту на інші підсистеми мови є його відкритість і те, що він став засобом спілкування в повсякденному житті, відрізняється яскравістю, експресивністю, дотепністю.

Констатуємо прагнення молодих жінок створювати молодіжні сленгізми. Це викликано підвищенням активності жінок у всіх сферах суспільства, розкріпаченням їхньої поведінки, проявом більшої самостійності та незалежності від чоловіків.

Використання молодіжної мови в засобах масової інформації, глобальній мережі Інтернет, рекламі, художній літературі, поп-культурі сприяє розширенню її природної сфери вживання та широкому застосуванню письмової форми - свіжого явища сучасності. У зв'язку з обмеженням прямих контактів між людьми через світову пандемію, пов'язану з COVID-19, письмова мова молоді отримала серйозний поштовх у 2020-2022 рр. Цей результат викликаний тим, що популярність та широке застосування письмової форми сленгу, у т. ч. при цьому вживання засобів словотвору, таких як скорочення та абревіація, ігнорування правильного написання слів, форми спілкування нетспік (netspeak), стилю літспік (leetspeak) суттєво впливає на спілкування молодих людей, урізноманітнює та збагачує молодіжний соціолект.

Молоді люди прагнуть зробити свою мову яскравою, оригінальною, свіжою та гострою, тому вона відрізняється оціночністю (з переважанням негативної оцінки), образністю, евфемістичністю, гумористичністю. Виділимо причини, з яких негативно заряджених лексем у молодіжному сленгу більше, ніж позитивних: 1) негативні сторони життя сприймаються молоддю набагато гостріше, ніж позитивні; вони викликають емоційну реакцію; 2) багато таких одиниць іронічно забарвлені; молодь за рахунок цих сленгізмів досягає ігрового або жартівливого ефекту. Оціночна лексика нестійка в часі, слова-оцінки схильні до мовної моди. Тому часто швидко поширюючись у молодіжному середовищі вони внаслідок великої частотності вживання втрачають свою образність та експресивність і перетворюються на своєрідні мовні штампи. Унаслідок цього в мовленні завжди існує потреба в нових оціночних словах, а оскільки є потреба, такі слова виникають (залізно, залізобетонно, класно, потрясно, хіпово, екстазно та ін.).

Наше твердження про синонімічність молодіжного сленгу пояснюється його творчим характером. Кожне нове покоління носіїв мови намагається виразити себе через мову, створюючи нові одиниці сленгу, особливо в тих сферах, які цікаві для сучасного суспільства. Активне створення синонімії викликане прагненням урізноманітнити експресивні засоби вимови, знайти більш виразні прийоми позначення предметів і явищ дійсності, забезпечити новизну і незвичайність у вживанні, а іноді й просто в зв'язку з мовною модою або сліпим наслідуванням.

Відмінна риса молодіжної мови - прагнення до словотворчості. Дане твердження ґрунтується на тому, що з метою створення своєї власної ідентичності, групової прихильності, юнаки та дівчата, як правило, використовують широкий спектр інноваційних мовних форм, насамперед у лексичній сфері [8, p. 2]; намагаються яскравіше, емоційніше висловити своє ставлення до описуваного предмета або події, дати оцінку тому, що відбувається. З цією метою вдаються до найбільш продуктивних механізмів словотвору: метафоризації, використання карно-кримінального арго, зовнішніх запозичень (особливо з англійської мови), афіксації. Застосовуються нові, нетрадиційні форми. При спілкуванні в соціальних мережах активно використовуються еративи, абревіація, цифрова комунікація, щоб скоротити текст і зберегти жвавість висловлювання; створюється безліч метафор, зокрема на основі чисел. Це пов'язано з необхідністю створення коротких текстів, економією часу, творчістю [7, р. 3, 7]. Р Лутвіана та С. Мафулах [9, р. 61] уважають, що на індонезійських студентів, які вживають сленгові слова, утворені в основному за рахунок застосування нестандартного написання, змішування індонезійського слова з іншим іноземним словом, зміни написання слова, уплинув стиль правопису, що використовується під час спілкування в соціальних мережах.

І. Г Будіаса та співавтори [2, р. 1] відзначають продуктивність підлітків у словотворенні. При повсякденному спілкуванні вони схильні творчо створювати нові слова, використовувати існуючі слова в нових варіаціях, складати речення, нові висловлювання шляхом об'єднання різних елементів (шляхом комбінації різних мовних варіацій), які раніше не використовувалися.

Наше дослідження підтверджує, що багатозначність - характерна риса молодіжних соціолектів. У той же час, є й інші думки з цієї проблеми. Наприклад, О. В. Благовіщенська [33, с. 8] стосовно мови молоді в Японії констатує, що більшість молодіжних жаргонізмів однозначні. Як правило, одна лексична одиниця може мати максимум два значення. Уважаємо, що цей висновок нехарактерний для молодіжного соціолекту більшості мов.

Отже, констатуємо, що в молодіжному соціолекті останні десятиліття відбулися істотні зміни: він став розкутішим, постійно поповнюється англіцизмами, шириться використання письмового сленгу. Анкетування студентів показало основні причини використання сленгу студентами: насамперед, щоб відрізнятися від інших, уникати мовних штампів, висловлюватися лаконічно.

Молодіжна мова в різних мовах має свої особливості. Удалося виявити: найактивніші групи, спільноти, які вживають сленг (студенти, школярі, підлітки, представники різних молодіжних субкультур та спільнот); поширені різновиди сленгу (наркотичний, міський, ігровий); сфери застосування (лідерство займає Інтернет, у т. ч. соціальні мережі).

Визначено найбільш продуктивні джерела та засоби формування молодіжного сленгу. У результаті анкетування встановлено, що студенти Донбаського державного педагогічного університету у формуванні сленгового словника явну перевагу (порівняно з молоддю інших регіонів) віддають запозиченням із лексики кримінального та злодійського жаргону, афіксації, іншомовним запозиченням (Таблиця 2).

Визначено свіжі тенденції в розвитку молодіжного сленгу, у т. ч.: а) поширення сленгових слів за межі групи, рух від окремих молодіжних жаргонів до єдиної молодіжної мови; б) підвищення значущості функцій, особливо експресивної; прихильність певної частини молоді до конспіративної функції; в) виражена тематична спрямованість; антропоцентризм в основі молодіжної мови тощо.

Існує достатньо підстав стверджувати, що сучасний молодіжний сленг відрізняється яскраво вираженим оцінним характером; йому характерні емотивність, образність, евфемі- стичність, гумористичність.

Отримані результати в основному узгоджуються з актуальними знаннями по темі. З нового слід виділити: 1) розвиток сленгової мови іммігрантської молоді; 2) вульгаризація та евфемізація молодіжної мови в Росії та Україні; 3) швидке поширення сленгу в країнах, що розвиваються, зокрема на африканському континенті; 4) сплеск використання лексики кримінального та злодійського жаргону в Донбаському регіоні (на прикладі проведеного анкетування студентів).

Значення та важливість результатів полягає в тому, що аналіз використання молодіжного сленгу проведено комплексно, на великій кількості іноземних мов; результати дозволяють побачити стан та розвиток молодіжного сленгу в багатьох країнах. Розглянуто широкий спектр лінгвістичних питань молодіжної тематики, порушено проблеми, які недостатньо висвітлені в публікаціях інших авторів і через багатогранність досліджуваної теми відкривають можливості для її подальшого глибокого і всебічного вивчення.

Наш аналіз матеріалу за темою, результати та висновки підтверджують думку вчених, що сучасна молодіжна мова - явище складне, багатопланове, що має безліч відмінних рис. Молодіжний соціолект постійно розвивається, без нього неможливе існування будь-якої мови. Цей феномен досліджено далеко не у всіх параметрах, тому потребує подальшого вивчення.