Системно-структурна організація дієслів китайськомовного педагогічного дискурсу початкового рівня

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Системно-структурна організація дієслів китайськомовного педагогічного дискурсу початкового рівня

Ситник І. В.,

Анотація

У статті представлено результати дослідження системно-структурної організації дієслівної лексики корпусу текстів китайськомовного педагогічного дискурсу початкового рівня. Джерелом дослідження є основні комунікативні навчальні тексти найпопулярніших підручників з китайської мови початкового рівня, а саме: «Новий практичний курс китайської мови»Ў¶РВКµУГєєУпїО±ѕЎ·Ј¬ «Комплексний курс китайської мови Фачжань ханьюй: початковий рівень» Ў¶·ўХ№єєУпіхј¶ЧЫєПЎ·Ј¬Ў¶Поглиблений курс китайської мови. Початковий рівень» Ў¶І©СЕєєУп іхј¶Ў·Ј¬Ў¶Курс китайської мови» (початковий рівень)Ў¶єє УпЅМіМЎ·.З'ясовано, що в сучасній китайській лінгвістиці особливо актуальними є проблема встановлення системно-структурної організації елементів дискурсу та опису зв'язків, якими між собою пов'язані ці елементи. Окреслено важливе актуальне питання систематизації дієслівних одиниць китайської мови. У статті висвітлено основні класифікації китайських дієслів мовознавців Люй Шусяна (ВА КеПж),Лі Цзіньсі (АиЅхОх)Ј¬Чжу Цінміна (ЦмЗмГч),Лі Дец- зіня (АоµВЅт)Ј¬Чен Мейчженя (іМГАХд)Ј¬Чень Чанлая (іВІэ Аґ)Ј¬Чжао Юаньженя (ХФШЈИО).Обґрунтовувано причини, через які ускладнюється класифікація дієслів китайської мови. Доведено правомірність систематизації дієслів за семантичним параметром. Встановлено, що в словнику корпусу китайськомовного педагогічного дискурсу початкового рівня є 648 дієслів, сумарна частота використання в корпусі - 14269. Базуючись на лексико-семантичній класифікації «Семантичного словника сучасної китайської мови» дієслова китайськомовного педагогічного дискурсу початкового рівня інвентаризовано і систематизованою в межах трьох найзагальніших лексико-семантичні полів: Дія та Діяльність, Стан та Відношення, Дієслова вираження емоційного стану. У результаті квантитативно-частотного аналізу визначено і охарактеризовано ядро і периферію лексико-семантичних полів. Встановлено і візуалізовано кількісне співвідношення дієслів з семантикою «здійснювати діяльність, процес дії», «буття», «відчувати якесь почуття» у словнику китайськомовного педагогічного дискурсу початкового рівня.

Ключові слова: китайська мова, дієслово, лексико-се- мантична класифікація, дискурс, лексика.

Sytnyk I. Systemic-structural features of Chinese pedagogical discourse verbs on primary level

Summary. The present paper is devoted to the research of the main systemic and structural features of Chinese pedagogical discourse verbs on primary level. This paper focuses specifically on the analysis of four Chinese elementary textbooks verbs: «Practical Chinese Reader» Ў¶РВКµУГєє УпїО±ѕЎ·Ј¬Ў¶Developing Chinese. Comprehensive course. Beginner level»Ў¶·ўХ№єєУпіхј¶ЧЫєПЎ·Ј¬Ў¶Boya Chinese- Elementary» Ў¶І©СЕєєУпіхј¶Ў·Ј¬Ў¶Chinese course»Ў¶єєУп ЅМіМЎ·.System-structural organization of discourse elements has received much attention in the past decade. Describing the connections between discourse elements is increasingly becoming a vital factor in Chinese language research. Despite this interest, no one to the best of author's knowledge has studied the main systemic and structural features of Chinese pedagogical discourse verbs on primary level. The main classifications of Chinese verbs made by linguists Liu Shuxiang (ВАКеПж)Ј¬Li Jinxi (АиЅхОх)Ј¬Zhu Qingming (ЦмЗмГч)Ј¬Li Dejin (АоµВЅт)Ј¬Chen Meizhen (іМГАХд)Ј¬Chen Changlai (іВІэАґ)Ј¬Zhao Yuanzhen (ХФШЈИОЈ©are presented. This paper sheds new light on Chinese verbs classification problems. The aim of this research is to analyze the systematization of verbs according to the semantic parameter. The most remarkable result to emerge from the corpus data is that there are 648 verbs in the Chinese-language pedagogical discourse primary level corpus dictionary, the total frequency in the corpus is 14269. Based on the lexical-semantic classification of the “Semantic Dictionary of the Modern Chinese Language”Ј¬ verbs of the Chinese-language pedagogical discourse of the primary level were inventoried and systematized within the three most general lexical -semantic fields: Action and Activity, State and Relationship, Verbs expressing an emotional state.As a result of the quantitative-frequency analysis, the core and periphery of the lexical-semantic fields were defined and characterized. The quantitative ratio of verbs with the semantics of “to carry out an activity, the process of action”Ј¬“to be”Ј¬“to feel a certain feeling” in the dictionary of the Chinese-language pedagogical discourse of the elementary level were established and visualized.

Key words: Chinese language, verb, lexical-semantic classification, discourse, lexis. китайська мова дієслово лексика

Постановка проблеми

Пріоритетною в сучасному китайському мовознавстві є проблема системного і структурного дослідження мовних одиниць в межах лексико-семантичних полів і груп. На цей час в Україні немає лінгвістичної теоретичної бази, надважливої для вирішення питань якісного добору навчальних матеріалів, а також необхідністю здобуття і опрацювання об'єктивних даних про системно-структурну орга нізацію дієслівних одиниць китайськомовного педагогічного дискурсу початкового рівня. Актуальність дослідження також зумовлена потребою комплексного дослідження лексико-се- мантичних властивостей китайського дієслова і формування класифікації, що може бути використана як у дидактичних цілях, так і для укладання ідеографічних словників.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Над дослідженням системно-структурної організації дієслівної лексики сучасної китайської мови в китайській лінгвістиці працювали та продовжують працювати багато науковців, таких як Люй Шусян (ВАКеПж),ЛІЦзіньсі (АиЅхОх),Чжу Цінмін (ЦмЗмГч),Лі Децзінь (АоµВЅт),Чен Мейчжень (іМГАХд),Чень Чанлай (рNІэ Аґ),Ван Дін (НхНў),Ґо Шулунь (№щКпВЪ),Лі Юйчжун (АоУЮЦР), Цзян Цзи+їн (Ѕ­ЧУУЁ),Лі Сяолін (АоРЎБб),Лю Їн (БхУ±).Усі вони звертали і звертають увагу передусім на важливість систематизація лексики за семантичним параметром. Однак відсутні дослідження кількісного і якісного складу дієслівної лексики китайськомовного педагогічного дискурсу початкового рівня.

Метою статті є інвентаризація і систематизація дієслів китайськомовного педагогічного дискурсу початкового рівня.

Виклад основного матеріалу

Семантика дієслівної лексики завжди цікавила мовознавців. Є різні класифікацій дієслів, що базуються на семантичному параметрі та виділяють різну кількість дієслівних лексико-семантичних полів і груп. За допомогою семантичної класифікації розкривається основна семантична ознака дієслова, на якій формується дієслово як частина мови - це категоріальне значення дії як процесу. Так, Люй Шусян (ВАКеПжЈ©подlляєдlєслованачотиринаИзагаль- ніші класи: 1) дії; 2) дієслова «переживання»; 3) неактивні дії; 4) дієслова не-дії [1, с. 22]. На чотири узагальнені класи поділяє всі дієслова китайсько+ї мови Лі Цзіньсі (АиЅхОх)ЈєІб»§ТФ/Из/ дієслова, які позначають: 1) активний вплив на предмет; 2) способи пізнання; 3) передавання; 4) втручання в «чужу діяльність»; 5) найменування; 6) перетворення; 7) почуття та їхнє вираження; 8) відношення; не~перехідні дієслова, які не мають додатка: 1) звичайні неперехідні дієслова; 2) які позначаються дії, пов'язані з предметами; 3) які позначають власні зміни або появу; 4) які позначають почуття та їхній зовнішній вияв; 5) які позначають існування; дієслова-зв^,язки'; допоміжні дієслова до яких належать модальні дієслова, дієслова з пасивним значенням, деякі афікси виду і часу та словотвірні елементи [2, с. 51]. Чжу Цінмін (ЦмЗмГчЈ©пропонує класифікувати дієслова на дві групи: модальні дієслова - виражають можливість, бажання, обов'язок. Модальні дієслова становлять незначну кількість дієслів, що не редуплікуються, вживаються без суфіксів БЛЈ¬ЧЕ, №э перед іншими дієсловами та поділяються на односкладові і двоскладові; стандартні дієслова - це велика група дієслів, що складається із дієслів дії і поведінки (позначають дії та поведінку людей або інших живих істот), психічної діяльності (позначають настрій, фізіологічний стан людей або інших живих істот), дієслів-зв'язок (поєднують підмет і присудок), дієслів існування і зміни (позначають існування, зміну, появу або зникнення людини або предмета), напрямку (односкладові або двоскладові дієслова, що в реченні виконують функцію присудка або комплимента) [3, с. 84]. Лі Децзінь і Чен Мей- чжень (АоµВЅтЈ¬іМГАХдЈ©поділяють дієслова на такі основні семантичні групи: 1) дієслова, що позначають дії; 2) дієслова, що позначають поведінку; 3) дієслова, що позначають психічну діяльність; 4) дієслова, що позначають зміну і розвиток; 5) дієслова, що позначають оцінку, володіння та існування; 6) дієслова, що позначають напрямок [4, с. 43]. На основі синтаксичних ознак дієслова Лі Децзінь і Чен Мейчжень поділяють дієслова на перехідні та неперехідні. За семантичним параметром класифікує дієслова китайський лінгвіст Чень Чанлай (іВ ІэАґ)і поділяє дієслова сучасної китайської мови на п'ять груп: дієслова ді+ї (¶ЇЧч¶ЇґК)Ј¬каузативні дієслова (ЦВК№¶ЇґК)Ј¬дієслова на позначення почуттів (РДАн¶ЇґК), дієслова вияву ознаки (РФЧґ¶ЇґКЈ©та дієслова-зв'язки (№ШПµ¶ЇґКЈ©[5, с. 12]. Дієслова вияву ознаки включають дієслова стану (ЧґМ¬¶ЇґК)та дієслова властивостей (РФЦК¶ЇґК).Водночас дієслова китайсько+ї мови Чень Чанлай поділяє за синтаксичною ознакою на три групи: одновалентні, двовалентні і тривалентні дієслова [5, с. 12]. Валентність розуміється в мовознавстві як «здатність слова певним чином реалізуватися в реченні і вступати у визначені комбінації з іншими словами» [6, с. 205]. Одновалентні дієслова (Т»јЫ¶ЇґК)-можуть керувати одним додатком. Двовалентні дієслова (¶юјЫ¶ЇґКЈ©-можуть керувати двома додатками, тривалентні дієслова (ИэјЫ¶ЇґКЈ© можуть приєднувати три додатки. Отже, при класифікації дієслів за семантикою китайські лінгвістики застосовували два підходи - поділ дієслів, що базується на певній граматичній характеристиці або поділ дієслів, що не базується на граматичних характеристиках, а до уваги береться тільки семантика дієслів [6, с. 15].

Правомірність систематизації дієслів за семантичним параметром відзначено у працях багатьох лінгвістів [7; 8; 9]. Проблема систематизації дієслівних одиниць китайської мови ускладнюється існуванням розгорнутої дієслівної полісемії. Дієслова характеризуються широким денотативним потенціалом, розвинутою полісемією, високою частотою вживання і численною кількістю дієслівних лексико-семантичних полів і груп. Загальновідомо, що одне багатозначне дієслово може входити у склад декількох лексико-семантичних полів: в одному з них воно входить в число ядерних дієслів і виступає у первинному денотативному значенні, а в решті розміщується на периферії і має похідне номінативне або конотативне значення [10, с. 97]. Тому хід дослідження має такий вигляд: 1) виділення дієслів, що входять до лексико-семантичного поля на основі спільності значень; 2) параметризація лексико-се- мантичних полів; 3) виокремлення ядерного і периферійного складу.

Для інвентаризації і опису системно-структурної організації дієслівної лексики китайськомовного педагогічного дискурсу початкового рівня за основу взято лексико-семантичну класифікацію дієслів «Семантичного словника сучасної китайської мови». Дослідження лексико-семантичних полів дієслів неможливе без тлумачних словників. В нашому дослідженні використано значення дієслів із «Словника сучасної китайської мови» [11].

Встановлено, що у словнику китайськомовного педагогічного дискурсу є 633 дієслова, сумарна частота використання в корпусі - 14269. Систематизація дієслів здійснюється в межах трьох найзагальніших лексико-семантичні полів: Дія та Діяльність (¶ЇМ¬РРОЄ);Стан та Відношення (ѕІМ¬№ШПµ);Дієслова вираження емоційного стану (РДАн»о¶Ї)[12, с. 160].

Кількісно найбільшим є лексико-семантичне поле Дії, воно становить ядро дієслів китайськомовного педагогічного дискурсу. Дієслова лексико-семантичного поля Дія та Діяльність об'єднуються загальним родовим значення «здійснювати діяльність, процес дії», яке виражається в ядерному дієслові діяти, що відіграє роль ідентифікатора. Дієслова першої групи Дія та Діяльність розподілені на: Дієслова, що позначають рухи тіла (ЙнМе»о¶Ї),Дієслова зміни (±д»Ї),Дієслова метеорології (ЖшПу), Дієслова руху (О»ТЖ), Дієслова творення (ІЦ¹J Фм),Дієслова володіння і отримання (БмКф),Дієслова комунікації (РЕПўЅ»Бч), Дієслова соціальної діяльності (Йз»б»о ¶Ї),Дієслова розумової діяльності (ЦЄК¶РРОЄ).

Дієслова, що позначають рухи тіла. Першим хто у своїх дослідження згадує про дієслова китайської мови на позначення рухів тіла є Чжао Юаньжень (ХФШЈИОЈ©[13]. Однак досліджує, систематизує і чітко визначає цю групу дієслів китайський лінгвіст - Ван Дін (НхНўЈ©[14, с. 35]. Він зазначив, що дієслова на позначення рухів тіла - це «рухи, які безпосередньо пов'язані лише з тілом і не передбачають нічого поза ним» [14, с. 35]. Дієслова китайської мови на позначення рухів тіла розглядаються у низці досліджень [15; 16; 14; 17]. Ще в 1962 році дієслова на позначення рухів були поділені на такі чотири категорії [18, с. 71]: 1) дієслова «п'яти органів чуття» і голови; 2) рухи рук і кистей; 3) рухи ніг і стоп; 4) дієслова, що вказують на рухи всього тіла, фізіологічні зміни та лікування. Подібну класифікацію також можна знайти в «Дієслова сучасної китайської мови» [19]. Згідно з різними частинами тіла у словнику дієслова розділено на сім категорій, а саме: рухи рук, рухи ніг, рухи очей, рухи рота, рухи вуха, рухи носа, рухи всього тіла. Крім того, у найбільшому словнику китайських синонімів [20, с. 94] до дієслів поля Дія належать чотири категорії, що стосуються тіла, а саме: рухи верхніх і нижній кінцівок, рухи голови, рухи всього тіла. У досліджуваному словнику китайськомовного педагогічного дискурсу зареєстровано значну 182 дієслово цієї семантики, як приклад представимо дієслова з найвищою час- тотою:Лµ говорити (559),їґ дивитись; читати (538),іФ і'сти (238),Чц робити (197),Мэ слухати (171),ґт робити, грати (140),ЅР називати (125),ЧЯ ходити (113),єИ--ти (99),Чш сидіти (99).

Дієслова зміни. В китайській мові дієслів на позначення зміни небагато [21]. До цієї групи належать 79 дієслів слов- ника:µЅ прибувати (215),Жр починати; відводитися (101),µГ отримувати (93\ їЄ відкривати; вмикати (88У;їЄКј}починати (76),№Ш закривати, вимикати (30),±ПТµ завершувати навчання (29),іЙ ставати, завершувати (29),ЙЩ зменшувати (24),Нк завершувати (21).

Дієслова метеорології. Дієслова метеорології складають найменшу дієслівну групу. До цієї групи віднесено три дієс- лова:ПВС© сніжити (11),ПВУк добёити (6),№О віяти (3).

Дієслова руху. Рух, векторне поняття у фізиці, що означає зміну положення тіла відносно інших тіл у просторі, відрізок прямої, який вказує напрямок від початкового місцезнаходження до кінцевого. У фізиці рух включає лише три елементи: початкове положення, кінцеве положення та напрямок. У лінгвістиці рух також розуміється як зміна положення об'єкта у просторі під час руху. Дієслова руху - це дієслова, які називають зміну положення особи або речі [22]. Значення дієслів руху базуються на специфікації руху, що полягає в тому, як ці дієслова виражають причину, мету або траєкторію руху [23, с. 31]. У досліджуваному словнику китайськомовного педагогічного дискурсу зареєстровано 44 дієслова цієї семан- тики:ИҐ(623),АґјґшодД[м (321),»Ш иовУЎwЦ^мся (173), іц вшодмдам (138),ЙП ш.днішдамся (101),ПВ с--шшмся (82), Ѕш зшодмтм (52),ЕА ш.дніштмся (45),АлїЄ иоАмдатм (20),ВГ РР иод©–роЈ»жуштм (18).

Дієслова творення. До цієї групи належать дієслова, що мають значення творення: творити розумовою діяльністю, творити художніми засобами, творити з сировини. У словнику зареєстровано 19 дієслів творення:ѕЩРР вл№тов}штм (11),·ў Х№ розвмватм (11),Чц·№ готувати (8),ЅЁ б}фватм (5),ЅЁБў створювЦ^м (4),ЅшІЅ розвмватм (3),ЧйЦЇ органйов}штм (3), ЅшРЮ удосАшашватм (2),їЄ·ў розвивати (2),ѕЩ°м органйо- вувати (2).

Дієслова володіння і отримання. У словнику зареєстровано 19 дієслів ціє+ї семантики:Вт--ватм (164),ґш ирмно- смтм (93),µь відправляти (84),ёш даватм (75),Ѕи позмчатм (41),·ў надсмлатм, вмпускатм (32),јД надсмлатм (31),КЬ отрммуватм (25),Вф продаватм (25),Ѕ» здаватм; заводмтм (друзів); вносмтм (оплату) (23). Ці дієслова позначають зміну володіння та його колишній або отриманий стан.

Дієслова комунікації. До цієї групи входять лише ті дієслова, які мають спільний семантичний компонент - мовлення. Різноманітні способи комунікації знайшли своє відображення у китайській мові у вигляді дієслів, що позначають вербальну і невербальну комунікації. Членами цієї групи є 37 дієслів:ИГ дозволятм (141),Зл просмтм (137),ОК пмтатм (118),лл дяку- ватм (79),ёжЛЯ повідомлятм (57),РР дозволятм (49),БДрозмов-

лятм (43),јбіЦ наполягатм (24),Мё обговорюватм (23),»Шґр відповідатм (22).

Дієслова соціальної діяльності. Ця група містить 161 дієслів з різних сфер суспільного життя: освіта, економіка, сім'я тощо, які позначають соціальні події, процеси, стосунки або поведінку людини у соціумі чи соціуму загалом:№э проходмтм; святкуватм (121),Нж¶щ гратмся (58),ІОјУ взятм участь (42), №¤Чч пра--ватм (41),Чј±ё го--ватмся (40),ґт№¤ пра--ватм (не за основним місуемроботм) (36),ЙПїО вестм урок (33),µИ чекатм (30),УцµЅ стмкатмся (28),РЭПў відпочмватм (27).

Дієслова розумової діяльності. До цієї групи належать дієслова, що позначають процес здобуття знань та інформації; процес думання, припущення, оцінки; процес запам'ятовування; процес пізнання; процес вирішення проблеми тощо. До ціє+ї групи входять 41 дієслова Пл дматм; хотітм (358), С§ вмвчатм (109),С§П° вчмтмся (103),ѕхµГ вважатм (99),¶® ро^умітм (45),·ўПЦ вмявлятм (38),ґтЛг плануватм (37),ИПК¶ знатм (36),Нь забуватм (32).

У лексико-семантичному полі Стан та Відношення дієслова зі значенням буття становлять найбільшу групу. В словнику виявлено 33 дієслова на позначення стану:КЗ бутм (1507), УР матм (808),»б могтм (234),µ± бутм, служмтм/кммось/ (44), ФёТв бажатм (36),єГПс бутм схожмм (31),РиТЄ потребуватм (29), БЛ могтм (28),ёГ слід (22),·ЕРД бутм спокійнш (19).

Лексико-семантичне поле Дієслова вираження емоційного стану містить дієслова об'єднані спільним значенням «відчувати якесь почуття» (ОДСЕАц 2006). До цього поля належать 33 дієслова: ТЄ хотітм, потребуватм (441), ПІ»¶ подо- батмся (209),ёЯРЛ радітм (76),°® любмтм (33),ПЈНы споді- ватмся (31),ёРµЅ відчуватм (26),ЧЕј± хвмлюватмся (22),ЕВ боятмся (21),µЈРД хвмлюватмся (20),ПаРЕ вірмтм (20).

Візуалізовано кількісне співвідношення дієслів у словнику на Рис. 1.

Рис. 1. Діаграма кількості дієслів у словнику

Висновки

В результаті кількісного аналізу дієслів (648) словника корпусу основних комунікативних навчальних текстів найпопулярніших підручників з китайської мови початкового рівня, а саме: «Новий практичний курс китайської мови» Ў¶РВКµУГєєУпїО±ѕЎ·[24], «Комплексний курс китайсько+ї мови Фачжань ханьюй: початковий рівень» Ў¶·ўХ№єєУпіхј¶ЧЫєПЎ· [25], «Поглиблений курс китайської мови. Початковий рівень» Ў¶К®І©СЕєєУпіхј¶Ў·[26], «Курс китайсько+ї мови» (початковий рівень)Ў¶єєУпЅМіМЎ·[27], встановлено, що дієслова з виразною семантикою «здійснювати діяльність, процес дії» складають 91% усіх дієслів словника, дієслова з значенням буття становлять 5%, дієслова об'єднані спільним значенням «відчувати якесь почуття» - 5%. Найбільша кількість дієслів належить до першої групи - 582, що відповідає 73% частоти використання усіх дієслів корпусу. Перші лексеми кожного з виокремлених полів займають значну частину частотної області лексико-се- мантичного поля, тим самим формуючи визначені межі ядра. За допомогою квантитативно-частотного визначення ядра і периферії лексико-семантичного поля встановлено, що сукупність високочастотних лексем утворює ядро лексико-семантичного поля (сумарне вживання дієслів ядра у тексті становить 70% від усіх лексем), а низькочастотні лексеми належать до його наближеної (24% вживань у тексті) і віддаленої периферії (6% вживань). Також за допомогою аналізу словникових дефініцій встановлено, що високочастотними дієсловами є слова загального характеру, а низькочастотні дієслова представлені словами уточнювального та диференційного характеру. Кількісні та якісні результати здійсненого дослідження спрямовані на прагматичне застосування: розробка корпусів китайськомов- ного педагогічного дискурсу середнього та високого рівнів, укладання навчальних матеріалів, корекція методик засвоєння лексики китайської мови в навчальному процесі тощо.

Література:

1. ВАКеПжЈ¬ЦмµВОх.Уп·ЁРЮґЗЅІ»°.±±ѕ©ЈєЦР№ъЗаДкіц°жЙзЈ¬1952. 133 Ті.

2. АиЅхОх.РВЦш№ъУпОД·Ё.єюДПЈєєюДПЅМУэіц°жЙзЈ¬2007.169Ті.

3. ЦмЗмГч.ПЦґъєєУпЈєКµУГУп·Ё·ЦОц.ЙПєЈЈє¶«»ЄґуС§іц°жЙзУРПЮ №«ЛѕЈ¬2005. 187 Ті.

4. АоµВЅтЈ¬іМГАХд.Нв№ъИЛКµУГєєУпУп·Ё.±±ѕ©Јє±±ѕ©УпСФґуС§Ј¬

2008. 139 Ті.

5. іВІэАґ.ПЦґъєєУп¶ЇґКµДѕд·ЁУпТеКфРФСРеі.ЙПєЈЈєС§БЦіц°жЙзЈ¬

2002. 157 Ті.

6. Загнітко, А.П. Словник сучасної лінгвістики. Том 3. Донецьк: ДНУЈ¬2012. 350 с.

7. Агапій А.П. Лексико-семантична група дієслів мовлення в сучасній німецькій мові. Науковий вісник, 1998. № 41. С. 61-64.

8. Дарчук Н.П. Лінгвістичне забезпечення автоматичних систем аналізу українськомовного тексту (на прикладі системи автоматичного граматичного аналізу тексту АГАТ): дис. доктора філол. наук. Київ, 2015. 449 с.

9. Середницька, А.Я. Ідеографічний словник дієслів переміщення як засіб представлення системності лексики. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія. 2015.

10. Барановська О.Д. Дієслівна інвентаризація і параметризація емотивної лексики в сучасній англійській мові: дис. канд. філол. наук. Львів, 2021. 446 с.

11. ЦР№ъЙз»бїЖС§ФєУпСФСРеіЛщ.ПЦґъєєУпґКµд.±±ѕ©ЈєЙМОсУЎКй№Э, 2016.235 Ті.

12. Нх»ЭЈ¬ХІОА¶«Ј¬УбКї.ПЦґъєєУпУпТеґКµд№ж·¶.єєУпУпСФУлјЖЛг

С§,2001.Ті 159-176.

13. ХФФЄИО.єєУпїЪУпУп·Ё.±±ѕ©ЈєЙМОсУЎКй№Э,1979. 235Ті.

14. НхНў.єєУпЙъГь·¶іліхВЫ.ЙПєЈЈє»Є¶«К¦·¶ґуС§,2004. 167Ті.

15. ВнєйєЈ.ВЫЙнМеРРОЄѕдКЅ.ХгЅ­ЈєХгЅ­К¦·¶ґуѧѧ±ЁЈ¬2003. 167 Ті.

16. АоЅрАј.ПЦґъєєУпЙнМе¶ЇґКµДИПК¶СРеі.ХгЅ­ЈєХгЅ­К¦·¶ґуѧѧ

±Ё,2005. 198 Ті.

17. АоБЩ¶Ё.ПЦґъєєУпѕдРН.±±ѕ©ЈєЙМОсУЎКй№Э,1993. 156Ті.

18. ЦР№ъОДЧЦёДёпОЇ†T»б.ЖХНЁ»°ИэЗ§іЈУГґК±н.±±ѕ©ЈєЙМОсУЎКй№Э,

1962. 301 Ті.

19. №щґу·Ѕ.ПЦґъєєУп¶ЇґК·ЦАаґКµд.јЄБЦЈєјЄБЦЅМУэіц°жЙз,1994. 310 Ті.

20. Г·јТѕФ.Н¬ТеґКґКБЦ.ЙПєЈЈєЙПєЈґЗКйіц°жЙз,1983. 193Ті.

21. ЖУЦШїь.ПЦґъєєУпЦР±д»Ї¶ЇґКµДФЩ·ЦАаОКМв.єєУпС§П°Ј¬1996.Ті 28-35.

22. ЦЈБЦ.ЖХНЁ»°ИэЗ§ЧЦіЈУГґК±н.±±ѕ©ЈєЙМОсУЎКй№Э,2005. 112Ті.

23. ЦмЭн.ПЦґъєєУпО»ТЖ¶ЇґКСРеіЧЫКц.ЙПєЈЈєЙПєЈ№¤іМјјКхґуС§ёЯ Ц°С§Фє,2007. 165Ті.

24. Бх«‘.РВКµУГєєУпїО±ѕЈЁI-IV).±±ѕ©Јє±±ѕ©УпСФґуС§іц°жЙз, 2002.

25. ИЩјМ»Є.·ўХ№єєУпіхј¶ЧЫєПЈЁI-II).±±ѕ©Јє±±ѕ©УпСФґуС§іц°жЙз,

2011.

26. ИОѩ÷Ј¬Рмѕ§Дэ.І©СЕєєУпіхј¶ЈЁI-II).±±ѕ©Јє±±ѕ©ґуС§іц°жЙз,

2004.

27. СојДЦЮ.єєУпЅМіМ(I-III).±±ѕ©:±±ѕ©УпСФґуС§іц°жЙз,2009.

Размещено на Allbest.ru