Сучасні методичні інструменти покращення лексичного рівня англійської мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича

Буковинський державний медичний університет

Сучасні методичні інструменти покращення лексичного рівня англійської мови

Камінська Олена Ігорівна

кандидат філологічних наук

асистент кафедри сучасних іноземним мов та перекладу

факультету історії, політології та міжнародних відносин

Тулюлюк Катерина Василівна

кандидат філологічних наук

асистент кафедри сучасних іноземним

мов та перекладу

факультету історії, політології та міжнародних відносин

Слухенська Руслана Василівна

кандидат педагогічних наук

доцент кафедри медицини катастроф та військової медицини

Анотація

лексичний компетенція студент професія

У сучасному світі велика увага приділяється багатомовній освіті. Стрімкі глобалізаційні процеси посилили і так необхідну роль комунікації як специфічної форми процесу передачі та отримання інформації, а знання мов сприяє цьому й можуть умовно переносити майбутнє робоче місце випускника в будь-яку точку світі та дозволи йому бути частиною інтернаціональних команд. З цього й випливає мета студії, що полягає в розгляді сучасних методичних інструментів покращення лексичної компетенції та розширення словникового запасу англійської мови студентами неспеціальних професій. Для успішного введення, закріплення та активізації лексики у статті виділено психологічний та методичний аспекти, а також тематичне та ситуативне введення лексики. Зазначено, що при першому підході підібрано лексичні одиниці, найпоширеніші фразові дієслова, ідіоми, використовуючи наочний матеріал, дефініції, переклад та метод мовного припущення, вивчені лексичні одиниці використовуються у мовних заняттях та граматичних завданнях, встановлюються логічні та асоціативні зв'язки. Наступним прийомом, який використовується у роботі для розширення лексичного запасу, є запам'ятовування ситуативно введених лексичних одиниць. Саме використання яскравих методик, що запам'ятовуються, є ситуативно-виправданим, а також творчим та цікавим, бо нові умови життя ставлять нові завдання. Доведено, що на етапі активізації лексичних одиниць варто виконувати різноманітні творчі вправи: складати міні- ситуації з інсценуванням діалогів від імені різних героїв, використовуючи зображення, жести, міміку, символи, знаки; складати монологи із застосуванням нових лексичних одиниць на основі плану; відпрацьовувати елементи лексичного матеріалу у вправах; взаємодіяти у природних ситуаціях спілкування, де структурно завершені дії використовуються у функції спілкування. Узагальнено, що велику роль у розширенні лексичного запасу відіграють додаткове читання, перегляд відеофільмів, позакласні заходи та зустрічі з носіями мови, участь у дослідницькій роботі, в інтернет-проектах, різні лексичні вправи тренувального характеру, наочність під час пропонування іншомовного матеріалу, відпрацювання ситуативно-мовленнєвого контакту.

Ключові слова: лексичний рівень, мовна компетенція, студент, англійська мова, комунікація, методичні інструменти, діалог, монолог.

Kaminska Olena Ihorivna - Candidate of philological sciences, assistant of the department of modem foreign languages and translation of the faculty of history, political science and international relations, Chernivtsi National University named after Y. Fedkovych

Tulyulyuk Kateryna Vasylivna - Candidate of philological sciences, assistant of the department of modern foreign studies languages and translation of the Faculty of History, Political Science and International Relations Chernivtsi National University named after Y. Fedkovych

Slukhenska Ruslana Vasylivna - Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Disaster Medicine and military medicine Bukovynian State Medical University

Modern methodological instrument for improving the lexical level of the English language

Abstract

In the modern world, much attention is paid to multilingual education. Rapid globalization processes have strengthened the much-needed role of communication as a specific form of the process of transmitting and receiving information, and knowledge of languages contributes to this and can conditionally transfer the graduate's future workplace to any part of the world and allow him to be part of international teams. The goal of the studio follows from this, which consists in considering modern methodical tools for improving lexical competence and expanding the vocabulary of the English language by students of non-specialized professions. For the successful introduction, consolidation and activation of vocabulary, the article highlights psychological and methodical aspects, as well as thematic and situational introduction of vocabulary. It is noted that in the first approach, lexical units, the most common phrasal verbs, idioms are selected, using visual material, definitions, translation and the method of language assumption, the studied lexical units are used in language classes and grammar tasks, logical and associative connections are established. The next technique used in the work to expand the vocabulary is memorizing situationally introduced lexical units. The very use of bright, memorable methods is situationally justified, as well as creative and interesting, because new living conditions pose new tasks. It has been proven that at the stage of activation of lexical units, it is worth performing various creative exercises: creating mini-situations with the staging of dialogues on behalf of various heroes, using images, gestures, facial expressions, symbols, signs; compose monologues using new lexical units based on the plan; practice elements of lexical material in exercises; interact in natural communication situations, where structurally completed actions are used in the function of communication. It is summarized that additional reading, watching video films, extracurricular activities and meetings with native speakers, participation in research work, in Internet projects, various lexical exercises of a training nature, clarity during the presentation of foreign language material, practicing situational speech contact.

Key words: lexical level, language competence, student, English language, communication, methodical tools, dialogue, monologue.

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Всесвітня глобалізація посилила і так необхідну роль комунікації як специфічної форми процесу передачі та отримання інформації, а знання мов сприяє цьому. Тому в сучасному світі велика увага приділяється багатомовній освіті. У документах Ради Європи наголошується на вивченні іноземних мов, знання яких сприятиме вирішенню загальнолюдських проблем усіх граней суспільного розвитку та стане засобом, що об'єднує народи та держави.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблеми викладання англійської мови та розширення лексичного запасу у різні періоди досліджували: І.М. Берман, M.A. Snow, D.M. Brinton, M. Canale and M. Swam, E. Tarone, B. Coffey. Сучасні студії з методики викладання англійської мови висвітлені в працях О.В. Шмирової, Л.І. Морської, О.Б. Тарнопольського, В. М. Топалової, A. Waters, L. Bredella, N. Brieger and J. Comfort та інших. Ряд науковців (М.Г. Кочнева, Л.О. Ємельянова, В.О. Плюхіна, С.С. Коломієць, C. Котлярова) окреслюють специфіку професійно спрямованого діалогічного та монологічного мовлення, моделюють концепцію навчання професійного спілкування шляхом розігрування імітаційно-ділових ситуацій [3, с. 9].

Метою роботи є розгляд сучасних методичних інструментів покращення лексичної компетенції та розширення словникового запасу англійської мови студентами неспеціальних професій.

Виклад основного матеріалу дослідження

Розподіл знань здійснюється за принципом соціальних сфер діяльності не лише у науковому, а й у повсякденному значенні. Про те, як збільшити словниковий запас іноземної мови, замислюється будь-яка людина, яка займається її поглибленим вивченням. Цей аспект є першорядним досягнення успіху. Студенти повинні мати високий рівень мотивації вивчення лексичних одиниць. Рівень розвитку мотивації залежить, насамперед, від досвіду викладача та актуальності досліджуваного матеріалу. Сутність інтенсифікації процесів навчання визначається як інтенсифікація функцій свідомості та підсвідомості у навчальній діяльності. У повсякденних ситуаціях ті, хто вивчає іноземну мову, часто зіштовхується з незнайомими словами і фразами, які гальмують їх розуміння мови. Крім того, студенти зазнають труднощів у ситуаціях, коли мовний бар'єр заважає їм ефективно виражати себе, свої думки та емоції.

Електронні словники стали легким засобом подолання цієї проблеми. Тим не менш, спираючись на електронні словники, чи справді студенти підвищують свою комунікативну компетентність? Як їх навчити менше покладатися на словники, а більше на власні мовні здібності? Той факт, що словник мови містить приблизно 300 тисяч слів, має лише теоретичний інтерес для початківця вивчати цю мову. Чи не головним принципом для розумної організації своїх занять, особливо на початковому етапі є економія слів. Необхідно навчитися запам'ятовувати меншу кількість слів, але робити це якнайкраще. Підкреслимо, що цей підхід прямо протилежний провідному принципу «сугестопедії» з її наголосом на достатню кількість слів, які пропонують учасникам навчального процесу. Відповідно до класичних методик, початківця потрібно буквально «обсипати словами» і пропонувати для запам'ятовування по 200 нових слів щодня. У будь-якої людини виникнуть труднощі у запам'ятовуванні великої кількості слів, яким його «обсипали» відповідно до сугестопедичного методу навчання іноземної мови.

Лексика має безліч елементів, пластів. Слова в процесі функціонування організовуються в систему і дозволяють виявити такі взаємозв'язки, які роблять лексико-семантичну систему, що сама себе моделює, організовує. Тільки впорядковані, систематизовані та певним чином організовані інформації легше запам'ятовуються та легше вилучаються з пам'яті. При необхідності вжити те чи інше слово людина не перебирає весь словник, а якось блискавично обмежує свій пошук [4, с. 723].

Не можемо не погодитись з уже усталеним твердженням, що одним з основних базових завдань щодо іноземної мови є збільшення кількості слів активного словника, це вдосконалює рівень грамотності людини і вносить суттєву різноманітність у її мову. Але потрібно організувати системність вивчення, а не просто вчити кілька десятків слів відразу.

Важливо визначити яким шляхом краще запам'ятовувати нову лексику. Тут потрібно розглянути процеси, які відповідають за пам'ять та навчання. Види пам'яті можуть бути класифіковані за трьома типами: короткострокова (займається обробкою інформації безпосередньо в момент її отримання), середньострокова (відтворює інформацію, отриману останнім часом) та довгострокова (здатна зберігати частину інформації все життя). До того ж, пам'ять може бути пасивною та активною. Таким чином, щоб поповнити словниковий запас англійської мови, потрібно організувати запам'ятовування нових слів так, щоб інформація відкладалася у довгостроковій пам'яті та відтворювалася її активним відділом. Зробити це досить просто, якщо використати сучасні методики запам'ятовування нової інформації. Як відомо, для найкращого розвитку комунікативних здібностей необхідно освоїти нові методи та стратегії навчання, спрямовані на розвиток таких видів діяльності як говоріння, читання, письмо та аудіювання. Для вирішення поставлених завдань потрібні певні інтелектуальні вміння, формування лінгвістичної, соціолінгвістичної та прагматичної компетенції.

Відтак, порівняння чужої культури з культурою своєї країни не має стати культурним шоком, а навпаки, як писав У. фон Гумбольдт: «Через різноманіття мов нам відкривається багатство світу і різноманіття те, що ми пізнаємо у ньому; і людське буття стає для нас ширшим, оскільки мови у виразних і дієвих рисах дають нам різні способи мислення та сприйняття» [7].

Стратегії вивчення іноземних мов є одними з найбільш добре вивчених областей мовної освіти [5, с. 125]. Так, у більшості мов навчання принципам та правилам класифікування мов та мовних одиниць (таксономії) є одним із найпоширеніших методів. При вивченні іноземної мови використовуються комунікаційні стратегії, що сприяють розкриттю та розвитку навичок та здібностей, усунення будь-яких помилок у граматичній галузі та розширенню словникового запасу реципієнтів.

Вимоги до рівня сформованості умінь та навичок у процесі навчання іноземних мов включають міжкультурний лінгвістичний аспект, який передбачає наступне: сприйняття та адекватне використання відхилення від стандартної норми сучасної англійської мови (діалектні, розмовні, соціально-забарвлені); знання про відмінності в способах мовної реалізації інтенцій в Україні та країні мови, що вивчається; вміння моделювати повсякденні розмовні ситуації країни мови, що вивчається; усвідомлення значущості досвіду, набутого в рідній культурі та ступеня його впливу на характер та вчинки людини; вміння орієнтуватися в системі цінностей іншої культури та виявляти толерантність до іншої системи цінностей.

Деякі завдання, які фахівці з навчання іноземних мов пропонують для розширення лексики, є: робота з текстами: розуміння тексту на основі певних ключових слів дозволяє інтерпретувати та винести значення слів із контексту, який супроводжує їх, без необхідності використання словника; пошук асоціацій: вправа рекомендується для актуалізації нових термінів, які пов'язують з певними зображеннями, дефініціями або іншими лексичними одиницями, що асоціюються з ними (синонімами, антонімами або словами, які часто з ними використовуються); класифікація: створення сім'ї слів за певною темою або однією семантичною чи граматичною категорією, що дозволяє організувати лексику для подальшого використання у відповідних контекстах; вправи з фразами: основна умова для вивчення словникових слів - практика, або у вигляді створення письмових речень, що включають нову лексику, або її застосування в мовленні; ігри: використання кросвордів має дидактичну та мотиваційну силу при вивченні нових слів іншими мовами [1, с. 380].

На жаль, довгий час основним принципом формату побудови старої авторитарної системи мовної освіти були відносини на рівні «вказівка-виконання». Новаторські та творчі ідеї, які дозволяють використовувати ці принципи в новому форматі вивчення мов, викликають у студентів страх та небажання переглядати звичні методи роботи та використовувати більш ефективні інноваційні технології. Хоча загальновизнано, що розвиток комунікативних умінь відбувається лише за наявності мотивації та вираженні своєї індивідуальності.

Для успішного введення, закріплення та активізації лексики ми виділяємо психологічний та методичний аспекти, а також тематичне та ситуативне введення лексики. При першому підході ми підбираємо лексичні одиниці, найпоширеніші фразові дієслова, ідіоми, використовуючи наочний матеріал, дефініції, переклад та метод мовного припущення. Студенти складають та програють діалоги, пропозиції, монологи, різні ситуації. Цей етап, на нашу думку, сприяє закріпленню нової лексики, прискорює процес запам'ятовування. Вивчені лексичні одиниці використовуються у мовних заняттях та граматичних завданнях, встановлюються логічні та асоціативні зв'язки.

Усе це полегшує запам'ятовування лексичних одиниць. Весь лексичний матеріал систематизується у тематичні групи різної складності. Ці тематичні добірки допомагають нам розробляти заняття з певної тематики, враховуючи індивідуальні особливості студентів. Зазначимо, що центр комунікації лежить не в лінгвістичній площині, а в площині спілкування, і це, на наш погляд, допомагає студентам брати участь у підтримці розмови та у покращенні якості спілкування. Це, у своєю чергою, дозволяє їм вступати у контакти, слухати один одного й отримувати зворотний зв'язок, висловлювати себе як особистість, відстоювати свою думку, вступати в дискусії тощо.

Звертає увагу і той факт, що навчання мови може якнайкраще резюмувати конкретні дії та форми активності, поведінку чи процеси мислення. Реципієнти вчаться слухати не тільки себе, а й промовляти свої думки, вступати у комунікацію із представником іншої культури. Студентів варто заохочувати до співпраці, організуємо конференції та тематичні зустрічі з носіями мови, до проведення дослідницької роботи в інтернет-проектах і вважаємо це важливим педагогічним та методичним прийомом.

Наступним прийомом, який використовується у роботі для розширення лексичного запасу, є запам'ятовування ситуативно введених лексичних одиниць. Близькість знань до реального життя робить їх більш зрозумілими. Саме використання яскравих методик, що запам'ятовуються, є ситуативно- виправданим, а також творчим та цікавим, бо нові умови життя ставлять нові завдання.

Сутність мови становлять різноаспектні концептуальні відносини, що виявляються на глибинному рівні та створюють складну концептуальну мережу. Протягом тривалого часу лінгвістика вивчала не мову у єдності тілесного та духовного його аспектів, але лише граматичний, синтаксичний, семантичний скелети мови. Саме з цієї причини не вдавалося перекинути місток від мови до мислення, намацати їхні сполучні тканини.

Поряд із удосконаленням англомовної комунікативної компетенції набір інструментів, який має обрати викладач, повинен сприяти самоосвіті при використанні різних прийомів введення лексичних одиниць та розширення словникового запасу мови студента. З метою більш наочної демонстрації слід використовувати ілюстративний матеріал (малюнки, фотографії, відео, різні схеми), застосовувати переклад з поясненням найбільш незрозумілих моментів.

На етапі активізації лексичних одиниць варто виконувати різноманітні творчі вправи: складати міні- ситуації з інсценуванням діалогів від імені різних героїв, використовуючи зображення, жести, міміку, символи, знаки; складати монологи із застосуванням нових лексичних одиниць на основі плану; відпрацьовувати елементи лексичного матеріалу у вправах; взаємодіяти у природних ситуаціях спілкування, де структурно завершені дії використовуються у функції спілкування.

На аудиторних та позааудиторних заняттях студенти повинні вміти використовувати такі комунікаційні стратегії: роз'яснювати слова та фрази, які вони хочуть сказати, коли не володіють англійською мовою на високому рівні; реагувати адекватно, коли вони зіштовхуються з незнайомими словами чи фразами англійською мовою; виправляти, коли студенти неправильно використовують англійські слова, вирази.

Про те, як збільшити словниковий запас іноземної мови, замислюється будь-яка людина, яка займається її поглибленим вивченням. Цей аспект є першорядним досягнення успіху. Одне з основних базових завдань щодо іноземної мови - це збільшення кількості активно вживаних слів, що підвищує рівень грамотності людини та вносить суттєву різноманітність у її мову. Щоб якісно запам'ятовувати нові слова, потрібно витратити чимало часу та докласти максимум зусиль.

Завдання новачка полягає в тому, щоб якнайшвидше освоїти найнеобхідніші слова та вислови, активного мінімуму яких буде достатньо для того, щоб почати розмовляти англійською мовою. Такий «активний мінімум» пропонує нам знаменитий шведський поліглот Гуннемарк Ерік, автор книги «Мистецтво вивчати мови», який вивчив безліч мов і дійшов цікавого висновку: активний запас слів спочатку вивчення мови - це приблизно 400-500 основних слів і близько 150 «штампових» виразів [2, с. 14]. Автор склав списки цих слів та виразів і назвав ці списки «Мінілекс» та «Мініфраз». Такий курс вивчення англійської мови називається «експрес- курс», тому що він розрахований на швидке освоєння основних та необхідних слів та виразів. «Мінілекс» та «Мініфраз» призначені для тих, хто тільки починає вивчати англійську мову. Вивчення лексичного матеріалу дозволило йому визначити три рівні, які дають гарний орієнтир початківцю: рівень А («базовий словниковий запас»): 400-500 слів достатньо, щоб «покрити» приблизно 90% всіх слововжитків при повсякденному усному спілкуванні або близько 70% нескладного письмового тексту; рівень Б («мінімальний словниковий запас», «міні-рівень»): 800-1000 слів достатньо, щоб «покрити» приблизно 95% всіх слововжитків при повсякденному усному спілкуванні або близько 80-85% відсотків письмового тексту; рівень В («середній словниковий запас», «меді-рівень»): 1500-2000 слів достатньо, щоб «покрити» приблизно 95-100% всіх слововжитків при повсякденному усному спілкуванні або близько 90% письмового тексту [6, с. 200].

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Таким чином, концептуальною основою для визначення цільового призначення розширення словникового запасу, змісту та навчальних стратегій є саме соціокультурний підхід до мовної освіти, на базі якого студенти формували б знання про реалії та традиції країни та включалися б у діалог культур. Велику роль у розширенні лексичного запасу відіграють додаткове читання, перегляд відеофільмів, позакласні заходи та зустрічі з носіями мови, участь у дослідницькій роботі, в інтернет-проектах, різні лексичні вправи тренувального характеру, наочність під час пропонування іншомовного матеріалу, відпрацювання ситуативно-мовленнєвого контакту. Проаналізувавши психологічні та інтелектуальні особливості студентів, ми дійшли висновку, що проведене нами дослідження дозволяє намітити перспективу галузі методики з розширенню словникового запасу мови.

Список джерел

1. Абрамович С.Д., Чікарькова М.Ю. Мовленнєва комунікація. Київ: Центр навчальної літератури, 2004. 472 с.

2. Гордєєва А.Й. Способи мотивації комунікативної діяльності майбутніх філологів у процесі формування англомовної граматичної компетентності. Іноземні мови, 2011. № 2. С. 16-21.

3. Литвин А.В. Завдання медіаосвіти в контексті підвищення якості професійної підготовки. Педагогіка і психологія професійної освіти, 2009. № 4. С. 9-21.

4. Рідель Т.М. Формування комунікативної компетенції як мотиваційного компонента у процесі навчання іноземній мові студентів немовних ВНЗ засобами підручника. Проблеми сучасного підручника: [зб. наук. пр.]. Ін-т педагогіки НАПН України. К., 2010. Вип. №1 (10). С. 721-728.

5. Руднік Ю.В. Актуалізація проблеми застосування інноваційних технологій у навчанні іноземних мов. Проблеми підготовки сучасного вчителя: збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, 2014 (Ч. 2). С. 124-131.

6. Тарнопольський О.Б. Методика навчання іншомовної мовленнєвої діяльності у вищому мовному закладі освіти: [навч. посібник]. К.: ІНКОС, 2006. 248 с.

7. Pezhman Z. Language Learning Strategies Among EFL/ESL Learners: A Review of Literature. URL: http://www.ijhssnet.eom/joumals/Vol_2_No_5_March_2012/20.pdf (дата обращения: 01.02.2017).

References

1. Abramovych, S.D., Chikarkova, M.Yu. (2004). Movlennieva komunikatsiia [Speech communication]. Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury. 472 s. [in Ukrainian].

2. Hordieieva, A.Y. (2011). Sposoby motyvatsii komunikatyvnoi diialnosti maibutnikh filolohiv u protsesi formuvannia anhlomovnoi hramatychnoi kompetentnosti [Ways of motivating the communicative activity of future philologists in the process of forming English grammatical competence]. Inozemni movy. № 2. S. 16-21. [in Ukrainian].

3. Lytvyn, A.V. (2009). Zavdannia mediaosvity v konteksti pidvyshchennia yakosti profesiinoi pidhotovky [Tasks of media education in the context of improving the quality of professional training]. Pedahohika i psykholohiia profesiinoi osvity. № 4. S. 9-21. [in Ukrainian].

4. Ridel, T.M. (2010). Formuvannia komunikatyvnoi kompetentsii yak motyvatsiinoho komponenta u protsesi navchannia inozemnii movi studentiv nemovnykh VNZ zasobamy pidruchnyka [The formation of communicative competence as a motivational component in the process of learning a foreign language for students of non-linguistic higher education institutions by means of a textbook]. Problemy suchasnoho pidruchnyka: [zb. nauk. pr.]. In-t pedahohiky NAPN Ukrainy. K.. Vyp. № 1 (10). S. 721-728. [in Ukrainian].

5. Rudnik, Yu.V. (2014). Aktualizatsiia problemy zastosuvannia innovatsiinykh tekhnolohii u navchanni inozemnykh mov [Actualization of the problem of applying innovative technologies in teaching foreign languages]. Problemy pidhotovky suchasnoho vchytelia: zbirnyk naukovykh prats Umanskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Pavla Tychyny. (Ch. 2). S. 124-131. [in Ukrainian].

6. Tarnopolskyi, O.B. (2006). Metodyka navchannia inshomovnoi movlennievoi diialnosti u vyshchomu movnomu zakladi osvity [Methods of teaching foreign language speech activity in a higher language educational institution]: [navch. posibnyk]. K.: INKOS. 248 s. [in Ukrainian].

7. Pezhman, Z. Language Learning Strategies Among EFL/ESL Learners: A Review of Literature. URL: http://www.ijhssnet.com/journals/Vol_2_No_5_March_2012/20.pdf.

Размещено на Allbest.ru