Варіанти прислівникових еквівалентів слова в сучасній українській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Варіанти прислівникових еквівалентів слова в сучасній українській мові

Ю.М. Суховець



Анотація

У статті розглянуто питання варіантності прислівникових еквівалентів слова - стійких нарізнооформлених сполук, що мають морфологічні ознаки прислівника. Виокремлено й схарактеризовано фонетичні, акцентні, морфологічні, словотвірні, лексико-семантичні та експресивно-стилістичні варіанти прислівникових еквівалентів слова, які функціонують у сучасній українській мові. Простежено, що варіантність досліджуваних елементів мовної системи найбільше виявляється на лексико-семантичному рівні. Крім того, можливість розподілити варіантні прислівникові еквіваленти слова між кількома групами свідчить про активний розвиток цих одиниць у системі сучасної української мови.

Ключові слова: прислівникові еквіваленти слова, варіантність, фонетичні варіанти, акцентні варіанти, морфологічні варіанти, словотвірні варіанти, лексико-семантичні варіанти, експресивно-стилістичні варіанти.



Abstract

sukhovets Yu. Variants of Adverbial Equivalents of the Word in the Modern Ukrainian Language. The article deals with a variation of adverbial equivalents of the word - separately in graphic but holistic in meaning compounds that have morphological features of adverb. It is known that variation is a fundamental property of every natural language. This phenomenon reveals language development, dynamics, and evolution. The functioning of variation in a language has variants as its consequence. The ones can displace each other from the language and form new language units. Therefore, it is essential to investigate the manifestation of variation in modern Ukrainian.

The purpose of the article is to establish the variants of adverbial equivalents of the word that are functioning in the modern Ukrainian language, and to conduct a systematic analysis of them. Achieving the set goal involves the following tasks: 1) to identify variants of adverbial equivalents of the word that are functioning in the modern Ukrainian language; 2) to group the fixed units according to the nature of their variability; 3) to determine the specific features of each group of variants of adverbial equivalents of the word. The research employed the integral extract method and distributive analysis method to discover adverbial equivalents of the word, and the methods of morphemic, component, and contextual analysis to determine the nature of the variability of individual units.

The analysis of the texts of artistic, scientific, journalistic, and confessional styles published during 2010-2021 made it possible to record almost a thousand adverbial equivalents of the word. Phonetic, accent, morphological, word-forming, lexical-semantic, and expressive-stylistic variants of adverbial equivalents of the word are selected and characterized. It is observed that the variability of the studied language elements is most evident at the lexical-semantic level. Furthermore, the ability to distribute selected variants of adverbial equivalents of the word between several groups indicates their active development in the modern Ukrainian language system.

Keywords: adverbial equivalents of the word, variation, phonetic variants, accent variants, morphological variants, word-forming variants, lexical-semantic variants, expressive-stylistic variants.



Вступ

Варіантність - фундаментальна властивість природної мови. Вона притаманна самому “механізму” мовної системи (Солнцев, 1984: 31), виявляючись на всіх її рівнях. Варіантність свідчить про розвиток мови, її динамічність, еволюцію. За Т. А. Коць, «явище варіантності зумовлює відкритість і гнучкість, смислове і формальне взаємопроникнення мовних елементів, неоднозначність способів вираження лексичного і граматичного значення» (Коць, 2009: 70). Не дивно, що явище варіантності стало об'єктом вивчення в різноаспектних дослідженнях багатьох лінгвістів (наприклад, Балко, 2007; Гуйванюк, 2014; Жмаєва, 2012; Попов, 2014; Тараненко, 2017; Телия, 1968; Тукова, 2007; Шляхов, 1979; Ярцева, 1983).

Фактичним наслідком функціонування в мові варіантності є варіанти - видозміни, паралельні форми існування мовної одиниці, що модифікують різні аспекти її вираження (фонемний, морфемний або лексичний склад, місце наголосу, парадигму відмінювання, порядок слів тощо), але не порушують принципу тотожності цієї одиниці. Розрізняють варіанти фонеми, морфеми, слова, словосполучення й речення та варіанти фразеологізму (Тараненко, 2004: 62).

Варіантність властива й еквівалентам слова - зв'язаним сполукам, що «характеризуються стійкістю, єдністю значення, здебільшого постійною, незмінною формою» (Рогожникова, 2003: 5).

Російська мовознавиця Р. П. Рогожникова питанням варіантності слів та еквівалентів слова присвятила окрему увагу. Серед власне слів дослідниця виокремлює фонетичні, морфологічні варіанти та спіль- нокореневі слова, що співвідносяться в значеннях (Рогожникова, 1966), а серед еквівалентів слова - акцентні, фонематичні й морфологічні варіанти (Рогожникова, 2003: 10). А. А. Лучик, яка розвинула вчення Р. П. Рогожникової на українськомовному ґрунті, вирізняє фонетичні (у 'їхніх межах - акцентні й фонематичні), словотвірні та морфологічні варіанти еквівалентів слова (Лучик, 2009: 26).

Оскільки окремі варіанти зазвичай функціонують на певному зрізі існування мовної системи, мають здатність витісняти один одного чи породжувати нові мовні одиниці, важливо розглянути явище варіантності на сучасному етапі розвитку української мови.

Мета статті - встановити варіантні утворення прислівникових еквівалентів слова сучасної української мови та здійснити їхній системний аналіз. Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань: 1) виявити варіантні прислівникові еквіваленти слова, що функціонують у сучасній українській мові; 2) згрупувати зафіксовані одиниці за характером варіантності; 3) визначити специфічні риси кожної групи варіантів прислівникових еквівалентів слова.



Методи дослідження

Для виявлення прислівникових еквівалентів слова використано метод суцільного вибирання та дистрибутивного аналізу, для визначення характеру варіантності окремих одиниць - метод морфемного аналізу, компонентного аналізу та контекстуальний метод.

Виклад основного матеріалу

Аналіз опублікованих протягом 2010-2021 років текстів художнього, наукового, публіцистичного та конфесійного стилів дав змогу зафіксувати майже тисячу прислівникових еквівалентів слова. Серед них варіантними виявилися приблизно двісті одиниць, які можна поділити на шість груп, а саме: фонетичні, акцентні, морфологічні, словотвірні, лексико-семантичні й експресивно-стилістичні варіанти.

Під варіантами еквівалентів слова розуміємо стійкі сполуки загалом тотожного значення, що мають певні модифікації фонетичного, акцентного, морфологічного, словотвірного, лексико-семантич- ного та експресивно-стилістичного характеру.

1. Фонетичні варіанти еквівалентів слова - одиниці з тотожним значенням, що мають певні звукові розбіжності, зазвичай у не- повнозначному компоненті еквівалента слова. До цієї групи можна зарахувати всі одиниці, де спостерігаємо варіювання прийменникових елементів - початкових компонентів у складі еквівалентів слова, здебільшого пов'язане з милозвучністю української мови, на кшталт у захваті - в захваті; з вдячністю - із вдячністю - зі вдячністю; від болю - од Динаміка вживання прийменника од у сучасній українській мові йде на спад. Див. Частотний словник української мови. болю: Закляк у захваті, ніяк не стулю рот: Не мудрагель, Але й Не ідіот (І. Малкович); Я ніколи не звикаю Дивуватися красі: Ось пташина в зелен-гаї Миє крильця у росі, Вітер в захваті гойдає Ніжних квітів океан. Ось хмаринка відлітає... Ось клубочиться туман... (С. Костюк); Старий <дуб> пам'ятав ще ті часи, коли люди поважали природу і з вдячністю приймали її дари (Ева Гата); Я на Монгола глянув із вдячністю <...> (О. Чорногуз); Славитиму ім'я Господа, що розкривається в Його діяннях, піснею про потугу Його звеличаю ім'я Його зі вдячністю (Псалом 69:31), «А-а-а-а-й!» - зарепетував Роман, скорчившись від болю (А. Бачинський); Він скривився, наче од болю, бо совість не всю пропив (Б. Жолдак).

Особливу увагу варто звернути на варіювання прийменникових елементів зі - зо, оскільки прийменник зо в сучасній українській мові вживається обмежено Див. динаміку вживання прийменника зо в українській мові з 1991 до 2016 року в Частотний словник української мови. . Зафіксовано лише дві пари варіантів еквівалентів слова із цим початковим елементом: зі страхом - зо страхом та зі страху - зо страху: Коли хочеш їсти, людино, Тіло Владики, Зі страхом приступи, щоб не опалитися, бо це - вогонь (Вірші св. Симеона Метафраста); Несподівано Суддя прийде, і вчинки кожного виявляться; тому зо страхом взиваймо опівночі: Свят, Свят, Свят єси, Боже, молитвами Богородиці помилуй нас (Тропарі Троїчні); За той час до Вухатого підбігли дві мишки. Вони так пищали зі страху, що заєць опритомнів (І. Яцканин); І раптом Іванці захотілося закричати на все горло. Дотепер вона сиділа, як мишка за лубом, тремтячи зо страху і зомліваючи від почутого (М. Матіос).

2. Акцентні варіанти еквівалентів слова - одиниці з тотожним значенням та формальним складом, що відрізняються лише наголосом. Серед них зафіксовано такі, як без перестану - без перестану; з (із) розбігу - з (із) розбігу; зі / зо страхом - зі / зо страхом;

зі/зо страху - зі/зо страху; у (в) самотині - у (в) самотині: А в понеділок вранці дзвони знову дзвонили без перестану може з годину, а може, й більше (М. Матіос); На наступному виткові Сашко з розбігу врізався у кволий сітчастий парканчик із табличкою «Будівельніробо... Просимо проба сті» (В. Арєнєв); В самотині вчащатиму на Курган... (Н. Волошко).

Морфологічні варіанти еквівалентів слова - одиниці з тотожним значенням, що різняться граматичними, передусім словозмінними, показниками. Зокрема, можна назвати сполуки на початку - на початках (однина - множина) та під ніс - під носа (варіантні вияви знахідного відмінка): На початку Бог створив небо та землю (Г. Коваленко); Майстри <закарпатці> любили багато балакати на своєму говорі, що його на початках Зеник з Марією розуміли їхраз-через-два (Ясен Лад); Вона <Катажина> збирала трави на галявині неподалік від міста. Робила це, весело наспівуючи щось собі під ніс, підбираючи довгу спідницю, щоб її не визеленила трава (Л. Базь); Хлопчик слухняно ліг. Чаклунка підійшла, зашепотіла щось собі під носа й почала качати на хлопчиковому животі крашанку (В. Кобзар).

Словотвірні варіанти еквівалентів слова - одиниці з тотожним значенням, але різним формальним складом.

Здебільшого такі варіанти утворюють префікси й суфікси:

від (од) горд-ост-і - від (од) горд-ощ-ів (суфікс -ість- (-ость-) - суфікс -ощ- у повнозначному компоненті еквівалентів слова): ««<...> Тут у мене й виникла геніальна ідея». «А я на неї по-дурному піддався», - спересердя вигукнув Марко. ««Бо ще ніхто не встояв перед моїм розумом і хитрощами», - сяяв від гордості цар (Сашко Дерманський); Батько сьогодні і готував, і господарював за столом. Суп із грибами і битки вдалися, і тато просто світився від гордощів (В. Арєнєв);

від (од) на-пруг-и - від (од) на-пруж-енн-я (нульовий суфікс - суфікс -енн- у повнозначному компоненті еквівалентів слова): Володина шия, обліплена грубими жилами, здавалося, трісне від напруги (В. Махно); «Так кажи швидше, що робити, і витягни мене звідси», - зрадів юнак і ще дужче схопився за гілку сосни, бо руки від напруження вже умлівали (Ева Гата);

для різн-о-манітт-я - для різн-о-маніт-н-ост-і (суфікс j - суфікс -ість- (-ость-) у повнозначному компоненті другого еквівалента слова): Пан Трюцшлер ділився мудрощами, не надто переймаючись тим, слухають його чи ні. Сьогодні для різноманіття пахло від нього не випивкою, а ліками, чи що, - різкий, аптечний запах розливався у повітрі, Марта ледве втрималася, щоб не чхнути (В. Арєнєв); Він <Бен> зістрибнув з лавочки і подав руку Марті. Та для різноманітності вирішила не відмовлятися: вряди-годи проявив галантність, дундучище (В. Арєнєв);

з (із) у-смі-ш-к-ою - з (із) по-смі-ш-к-ою (префікс у- - префікс по- в повнозначному компоненті еквівалентів слова): Раніше таке запитання неприємно б зачепило Юрка. Тепер він лише махнув рукою і відповів з усмішкою <...> (А. Бачинський); Тепер вона <Марта> озброїлася тонким пензликом - зчищала злежаний пісок, майже чорний і чомусь вогкий. Пригадувала з посмішкою, як уперше взялася за таке <...> (В. Арєнєв);

на хвил-ю - на хвиль-к-у - на хвил-ин-к-у - на хвил-ин-оч-к-у (непохідне слово - суфікс -к- у повнозначному компоненті другого, третього й четвертого еквівалентів слова, суфікс -ин- у повнозначному компоненті третього й четвертого еквівалентів слова та суфікс -оч- у повнозначному компоненті четвертого еквівалента слова): Дід повернувся зі щавлем, прополоскав листя водою, покусав його, щоб воно трохи пустило сік і, на хвилю знявши пов'язку з рани, обклав її листям (В. Кобзар); Мій ваґончик спинився на хвильку Я востаннє так близько до тебе (С. Слободян); Другий рівень сутінків відкрито і світанок вписано у план На хвилинку повернулось літо В теплий і вологий індостан (Ю. Іздрик); Недолітки здулися і зажурилися, Марті на хвилиночку навіть стало їх шкода (В. Арєнєв).

Зважаючи на те, що еквіваленти слова - цілісні за семантикою, хоч і нарізнооформлені одиниці, уважаємо, що прийменникові елементи - початкові компоненти прислівникових еквівалентів слова варто характеризувати як одиниці, співвідносні з префіксами. У такому разі до словотвірних варіантів прислівникових еквівалентів слова, очевидно, можливо зарахувати, для прикладу, сполуки від (од) болю - з (із) болю; для годиться - задля годиться; на практиці - у (в) практиці; над усе - понад усе: Упир ухопився за бадилля при самому вусі і смиконув. У очах блиснуло від болю (Сашко Дерманський); Повернувшись, я застав Марію посеред вузької кухні, вона корчилася з болю (В. Махно); Горобець не знав, що то така цікава казка, і не розумів людської мови, тому слухав тільки для годиться (М. Слабошпицький); Удруге вершник вистрелив просто так, задля годиться - куля просвистіла високо над Андрієвою головою (В. Арєнєв); В теорії все виглядає дуже сучасно. <...> Але на практиці це виглядає скоріше як обмін повідомленнями із застосуванням коду Бейла («Егоїст Києва»); Сьогодні, чого гріха таїти? - з імперської точки зору усе - все, - що має ознаки українського національного, кореневого, свого є в очах імперії фашистським, злочинним, реакційним, зайвим, обтяжливим і в практиці, і в теорії (В. Моренець); Маріо Понґрацу над усе подобалося бути модерним (Ю. Андрухович); Як я встигла помітити під час підривання попередніх петард, Нікс, тоді мені незнайомий, цінував їх понад усе (Л. Базь).

5. Лексико-семантичні варіанти еквівалентів слова - одиниці, різні за формальною структурою повнозначного, подеколи й не- повнозначного, компонента, але тотожні хоча б в одному з лексичних значень.

Може виникнути питання, чи слід уважати одиниці, що 'їх зараховуємо до лексико-семантичних варіантів, синонімами В. В. Виноградов (Виноградов, 1975), О. І. Смирницький (Смирницкий, 1954) та Л. А. Лисиченко (Лисиченко, 1976) лексико-семантичними варіантами вважають різні значення одного слова, тобто в працях названих учених це питання належить до сфери полісемантизму.. На нашу думку, у цьому разі варто говорити про синонімічні відношення, а не власне синонімію, тому що «не всі слова, що вступають у синонімічні відношення в контексті, є синонімами» (Лисиченко, 1976: 9). Р. П. Рогожникова зазначає: «Варіанти слів і синоніми являють собою явища різних планів: варіанти слів протиставляються словам, синоніми - різні слова, як різнокореневі, так і спільнокореневі - не синонімам» (Рогожникова, 1967: 162-163). Отже, «проблеми слова й варіанта слова, синоніма та не-синоніма перебувають у різних площинах» (Рогожникова, 1966: 11).

Група лексико-семантичних варіантів найбільша й містить, наприклад, такі одиниці:

без перепочинку - без перестану - без просвітку - без угаву - без упину (у значенні `постійно, весь час, безкінечно, не зупиняючись'): Починав <Власюк> свою кар'єру в дивовижний спосіб - якось зламалися кремлівські куранти, й доки їх лагодили, нікому не відомий Власюк за шворку смикав маятник чотири доби без перепочинку; коли

Сталін випадково довідався про таке, одразу призначив чоловіка начальником особистої охорони (Б. Жолдак); А в понеділок вранці дзвони знову дзвонили без перестану може з годину, а може, й більше (М. Ма- тіос); Згадай же про кисень про трави про мед І ту що без просвітку жде (Ю. Іздрик); Наче тільки того й чекали, з-за хмар, що скупчилися над Вовкоградом, почали без угаву бити блискавки <...> (В. Арєнєв); Болить-болить-болить - переболить: Не все ж то - без упину (А. Со- домора);

від (од) захвату - від (од) захоплення (у значенні `відчуваючи сильне емоційне збудження, піднесення'): «Малюй! - вигукнув Рету- Де-Мон. - От і перша хмара готова. Ну ж бо!». І Юхимко, ціпеніючи від захвату, вивів на боці в хмари ще три палички, так що «П» перетворилося на «Д» (В. Арєнєв); Панночки верещали від захоплення, поважні панни мліли від спеки та від не надто пристойних мрій, чоловіки міцно стискали кулаки, й усі в єдиному пориві вірили ерцгерцогові... (Н. Сняданко);

від (од) переживання - від (од) хвилювання (у значенні `відчуваючи неспокій, здебільшого неприємний, щодо кого-, чого-небудь'): «Ні-ні-ні! - замахала руками Сонина мама. - Ніякого лісу! Нам теж треба додому, там наша бабуся, мабуть, уже збожеволіла від переживання» (Сашко Дерманський); Від хвилювання відчуття часу зникло (Брати Капранови);

до болю - до краю - до щему (у значенні `дуже, надзвичайно'): Соня ще думала, чи розплющувати їй очі, чи ще почекати, але те, що вона почула, змусило дівчинку зробити вибір на користь першого. А почула вона до болю знайомий писклявий голосочок <...> (Сашко Дерманський); <Наталя> Кобринська не раз акцентує на тому, що уявлення представників вищих суспільних прошарків про селян є до краю стереотипізованим <...> (І. Борисюк); Мені до щему захотілося просто посидіти там на лавці бодай трохи (А. Мартиненко);

до ладу - як належить - як слід (у значенні `добре, гаразд'): Запитай хто в неї - Марта й не пояснила б до ладу, навіщо все це робить. Просто знала: тільки це й може спрацювати (В. Арєнєв); Медичний персонал закладу вже й не надто бореться за життя тепер як ніколи самотнього стариганя, що час від часу повторює незрозумілою мовою незрозумілу фразу: «Миколо, Миколо, мій коханий ангеле». Ні, вони до останньої хвилини виконують усе як належить (Ю. Андрухович);

Коли щось не виходить, як розпізнати, чи в цьому полягає Божественна воля, чи, може, причиною цього є просто моє невміння організувати все як слід? (Антоній (Паканич), архієп.);

до решти - до рубця - до цурки (у значенні `повністю, остаточно, цілком'): Перехоплюю запалений сірник з іншого кінця - аби згоріло все до решти (Ю. Іздрик); Отже, вперіщив неабиякий дощ, і Юхимко відразу промок до рубця (В. Арєнєв); Два роки тому село їхнє попалила орда - те, де Ірина жила, не зачепили, а рідне Костеве - до цурки, тільки свині блукали попелищем (В. Арєнєв);

з (із) ввічливості - з (із) делікатності - з (із) чемності (у значеннях `виявляючи ввічливість, чемність, делікатність, шанобливість', `дотримуючись правил пристойності'): ПирігЕліза справді спекла, хоча раніше за нею потягу до кулінарії Марта не помічала. Гірше того - він виявився смачним: із ввічливості Марта за вечерею спробувала шматочок і ледве втрималася, щоб не взяти ще один (В. Арєнєв); Вона <Марта> пішла вздовж кам'яних надгробків. Чепурун - чи то з делікатності, чи продовжуючи дутися, - ще більше відстав (В. Арєнєв); Коли вони сяк-так, із чемності, доїли шоколадну їжу, господар запропонував оглянути Шоколандію (В. Кобзар);

з (із) гідністю - з (із) честю (у значеннях `добре', `усвідомлюючи власну вагомість', `відчуваючи повагу до себе'): Прийом впливових гостей із Риму в перший же день після повернення обертається для Йоганни знущанням, яке вона з гідністю зносить (О. Пелешенко); У кожному разі видатна статура, розмах плечей, гренадерський зріст і всілякі інші кондиції дозволили йому з честю пройти всі кола в пеклі для новобранців і стати добрим вояком (Ю. Андрухович);

з (із) ентузіазмом - з (із) завзяттям (у значенні `виявляючи сильний запал, захоплення, душевне піднесення, енергійність, натхнення, пристрасть до чого-небудь'): Вона з ентузіазмом готувала дванадцять страв на Святвечір, пекла Паску, фарбувала крашанки... (Н. Сняданко); За менше, подумала Марта, розчакловували й відправляли до артиків, із завзяттям працювати на благо держави (В. Арє- нєв);

з (із) надривом - з (із) натугою - з (із) силою (у значенні `докладаючи зусиль'): Отак, з надривом і розривом, Отак, навиліт і врозліт Кидаємо слова у вирви, Кидаємо серця в політ... (Н. Швень); «Мабуть, це та дівчина, котру ми щойно бачили», - з натугою сказав

Томас (Л. Базь); Іванка тужиться - і з силою відриває ще одну дранку зі стіни дзвіниці (М. Матіос);

з (із) полегкістю - з (із) полегшенням (у значенні `полегшено, відчуваючи полегшення'): Галина з полегкістю опустилася назад, на ліжко (Н. Сняданко); На дорозі знайшов підкову і з полегшенням зітхнув - підкова приносить щастя (В. Кобзар);

за звичкою - за інерцією (у значенні `несвідомо, машинально'): Макс мені сказав, що Кудрика несподівано вдарив Монгол... Він колись служив у міліції... І Монгол його вдарив... Ніби за звичкою і потім навіть не вибачився... (О. Чорногуз); І після двох років мовчання, <...> Тепер випадково зустрічаються На вулиці, І навіть встигають за інерцією Радісно привітатись (С. Жадан);

на бігу - на льоту - на скаку - на ходу (у значенні `під час руху'): Після перекуру розпочалися тренування з ближнього бою. Цуґсфюрер пояснював правила прицілювання на бігу, коли противник так само біжить назустріч (Брати Капранови); Ви колись зістрибували з гойдалки на льоту? (А. Туз); Каже маже в'яже слинить Сплін лінивий балакун І ніхто його не спинить Навіть жовтень на скаку (Ю. Іздрик); Брати Шпанюки із батогами в руках - кожен із своїх воріт - також щодуху добігають до Клима з Дячуком, на ходу гукаючи почерез паркан котрогось ґазду під Марфиною поточиною (М. Матіос); прислівниковий слово морфологічний семантичний

на згадку - на пам'ять - на спомин (у значенні `для того, щоб пам'ятати про когось, щось'): Беру на згадку морську краплину Хай нагадує про твою присутність Одного липневого дня У ній вміститься весь усесвіт (Л. Лебедівна); Почалися прощання, обійми-поцілунки, чергові фоточки на пам'ять; нарешті Марта викликала машину, зачинила гараж (В. Арєнєв); Тому, хто дарує перемогу: не знищ. На спомин - від Давида (Псалом 58:1);

у (в) деталях - у (в) подробицях (у значенні `детально, докладно, вичерпно'): Майже кожен текст <Жака> Дерріда - це довгий, продуманий у деталях, повільний і неспішний ритуал повернення (В. Єрмоленко); «Розкажи мені про все ще раз, - запропонував Нікс, умощуючись біля комп'ютера. - У подробицях» (Л. Базь).

6. Експресивно-стилістичні варіанти еквівалентів слова - одиниці, що відрізняються формальною структурою, відтінками значень, експресивним навантаженням Зауважмо, що й «стилістична “нейтральність” слова, його стилістична “безбарвність”» (Смирницкий, 1954: 26) являє собою стилістичну характеристику. та стильовим функціонуванням.

Важливо звернути увагу на те, що стилістичні розбіжності не можуть існувати самі собою, вони завжди доповнюють якусь іншу варіантність - морфологічну, словотвірну, лексико-семантичну тощо (Смир- ницкий, 1954: 26-27; Ахманова, 1957: 216-217).

У цій групі варіантів можемо назвати сполуки, що доповнюють лексико-семантичну варіантність:

за безцінь (нейтральне) - на шару (жаргонне / сленгове5): Все найцінніше іде за безцінь Все найдорожче летить на дорогу (Ю. Іздрик); А потім, карочє, реальний гон: ми, тіпа, лабаєм крутий музон, і, тіпа, шарим, по ходу шарим на шару скачаний вальс-бостон (Ю. Іздрик);

задля сміху (нейтральне) - по приколу (жаргонне / сленгове): Лиш товкти чолом горіхи й пробивати стіни Сам навчився задля сміху майже на відмінно (Ю. Іздрик); Бо створивши цей світ по приколу Цей старий нерозважливий пупс Розвернувся спиною спроквола І сказав сам до себе: «Oops!» (Ю. Іздрик);

у (в) гарячці (нейтральне) - у (в) лихоманці (розмовне): У гарячці чи з головними болями, у ліжку, він <Гофман> пише не менше, ніж у добрі часи (В. Єрмоленко); Молодий козак, котрий у лихоманці скорчився на ліжку перед Ярчуком, стогнав, хапаючи ротом повітря (В. Арєнєв).

Експресивно-стилістичними вважаємо також названі вище морфологічні варіанти на початку - на початках. За нашими спостереженнями, одиниця на початках здебільшого функціонує в розмовному мовленні, відповідно, має відтінок розмовності, на противагу нейтральній одиниці на початку.



Висновки

Отже, прислівниковим еквівалентам слова як одиницям системи сучасної української мови притаманна варіантність на фонетичному, акцентному, морфологічному, словотвірному, лексико-семантичному та експресивно-стилістичному рівнях. Найбільш розгалуженою вона виявляється на лексико-семантичному рівні, об'єднуючи в одному ланцюжку до п'яти нарізнооформлених сполук.

Перспективи цього дослідження вбачаємо в розширенні списку одиниць, які можна вважати варіантами прислівникових еквівалентів/

У лексикології немає усталеного погляду на розмежування жаргонних і слен- гових одиниць.

слова й, тим самим, виявленні нових способів збагачення виражальних засобів мови. Результати такої роботи стануть надзвичайно корисними в лексикографічній практиці.



Література

1. Ахманова, О. С. (1957). Очерки по общей и русской лексикологии. Москва: Учпедгиз.

2. Балко, М. (2007). Синтаксична і фразеологічна варіативність: особливості утворення та функціонування варіантів. Лінгвістичні студії, 15, 223-227.

3. Виноградов, В. В. (1975). О формах слова. В Избранные труды. Исследования по русской грамматике (с. 33-50). Москва: Наука.

4. Гуйванюк, Н. (2014). Варіантність мовних засобів на рівні синтаксису. Україноцентризм наукового сумління. Збірник наукових праць на пошану професора Зеновія Терлака (с. 45-63). Львів: Ліга-Прес

5. Жмаєва, Н. С. (2012). Мовна норма й варіативність. Наук. вісн. Південноукр. нац. пед. ун-ту ім. К. Д. Ушинського. Серія «Лінгвістичні науки», 15, 74-82.

6. Коць, А. Т. (2009). До проблеми лексичної норми сучасної української літературної мови. Мовознавство, 1, 70-75.

7. Лисиченко, Л. А. (1976). Лексикологія сучасної української літературної мови (Семантична структура слова). Харків: Вища шк.

8. Лучик, А. (2009). Прислівникові еквіваленти слова в українській мові. Katowice: Wyd-wo Un-tu Sl^skiego.

9. Попов, С. Л. (2014). Русская грамматическая вариантность в когнитивно-эволюционном освещении. Харьков: Міськдрук.

10. Рогожникова, Р. П. (1966). Варианты слов в русском языке. Москва: Просвещение.

11. Рогожникова, Р. П. (1967). Соотношение вариантных слов, однокоренных слов и синонимов. В Лексическая синонимия (с. 151-163). Москва: Наука.

12. Смирницкий, А. И. (1954). К вопросу о слове (Проблема “тождества слова”). Труды Ин-та языкозн. АН СССР, IV, 3-49.

13. Солнцев, В. М. (1984). Вариативность как общее свойство языковой системы. Вопросы языкознания, 2, 31-42.

14. Тараненко, О. О. (2004). Варіанти. В Українська мова: енциклопедія. (Вид. 2-ге, випр. і допов.). Київ: Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана.

15. Тараненко, О. О. (2017). Активізація змін у межах явища мовної варіантності в українській літературній мові новітнього періоду (кінець ХХ - початок ХХІ ст.). Мовознавство, 3, 17-38.

16. Телия, В. Н. (1968). О вариантности лексического состава идиом. В Проблемы устойчивости и вариантности фразеологических единиц. Материалы межвузовского симпозиума (с. 140-147). Тула: Тульский гос. пед. ин-т имени Л. Н. Толстого.

17. Тукова, Т. (2007). Морфологическая вариативность как лингвистическая проблема. Лінгвістичні студії, 15, 204-209.

18. Шляхов, О. М. (1979). Спостереження над варіантністю побутової лексики говорів Прикарпаття. Українське мовознавство, 7, 63-69.

19. Ярцева, В. Н. (1983). Проблема вариативности и взаимоотношение уровней грамматической системы языка. Вопросы языкознания, 5, 17-24.

Лексикографічні джерела

1. Білодід, І. К. (Ред.). (1970-1980). Словник української мови. (Т. 1-11). Київ: Наук. думка.

2. Білоноженко, В. М. та ін. (Укл.). (1993). Фразеологічний словник української мови. (Кн. 1-2). Київ: Наук. думка.

3. Кондратюк, Т. М. (Упоряд.). (2006). Словник сучасного українського сленгу. Харків: Фоліо.

4. Лучик, А. (2008). Словник еквівалентів слова української мови. Київ: ВД «Києво-Могил. акад.».

5. Полюга, Л. М. (2001). Словник українських морфем. Львів: Світ.

6. Рогожникова, Р. П. (2003). Толковый словарь сочетаний, эквивалентных слову. Москва: Астрель, & АСТ.

7. Ста- вицька, Л. (2005). Український жарґон. Київ: Критика.

Джерела фактичного матеріалу

1. Андрухович, Ю. (2018). Коханці Юстиції. Чернівці: Меридіан Черновіц.

Арєнєв, В. (2013). Бісова душа, або Заклятий скарб. Київ: ВД «Києво-Могил. акад.».

Арєнєв, В. (2015). Порох із драконових кісток. Київ: ВД «Києво-Могил. акад.».

Арєнєв, В. (2016). Душниця. (Вид. 2-ге, виправл.). Київ: ВД «Києво-Могил. акад.».

Арєнєв, В. (2017). Місто тисячі дверей. Харків: Віват.

6. Арєнєв, В. (2018). Дитя песиголовців. Київ: ВД «Києво-Могил. акад.».

7. Базь, Л. (2018). De Profundis. Київ: КП «Ред. журн. “Однокласник”».

8. Бачинський, А. (2019). З Енштейном у рюкзаку. Львів: Вид-во Старого Лева.

9. Борисюк, І. (2020). Краса, контроль і праця у прозі Наталі Кобринської. У Бунтарки: нові жінки і модерна нація (с. 81-119). Київ: Смолоскип.

10. Брати Капранови (2016). Забудь-річка. Київ: Нора-Друк.

11. Волошко, Н. (2011). Мости над безоднею часу. Київ: ВД «Києво-Могил. акад.».

12. Гата, Ева (2014). Казки чарівного королівства Красолі. Львів: БаК.

13. Дерманський, Сашко (2010). Чудове Чудовисько в Країні Жаховиськ. Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА.

14. Дудченко, А., прот. (Упоряд.). (2020). Молитовник православних вірян (малий). (Вид. друге). Київ: Дух і Літера.

15. Егоїст Києва. (2020).

16. Єрмоленко, В. (2015). Далекі близькі: есеї з філософії та літератури. Львів: Вид-во Старого Лева.

17. Жадан, С. (2018). Антена. Чернівці: Меридіан Черновіц.

18. Жолдак, Б. (2017). Нестяма. Львів: Вид-во Старого Лева.

19. Жук, О., & Мохончук, Я. (Упоряд.). (2020). ALMA. 32 історії за лаштунками Могилянки. Київ: Смолоскип.

20. Заза. (2020), 1.

21. Іздрик, Ю. (2011). Underword. Харків: КСД.

22. Іздрик, Ю. (2014). Ab out. Львів: Вид-во Старого Лева.

23. Іздрик, Ю. (2015). Календар любові. Львів: Вид-во Старого Лева.

24. Іздрик, Ю. (2021). Інші речі. Львів: Вид-во Старого Лева.

25. Кобзар, В. (2012). Буваличі. Київ: ВД «Києво-Могил. акад.».

26. Кобзар, В. (2014). Як у раю. Київ: Веселка

27. Кобзар, В. (2017). Запах фіалки. Київ: ВД «Києво-Могил. акад.».

28. Коваленко, Г. (2016). Біблійні історії для дітей. Київ: Книголав.

29. Костюк, С. (2012). Маленьке диво. Луцьк: Надстир'я.

30. Лебедівна, Л. (2017). Не Єва. Київ: Смолоскип.

31. Малкович, І. (2016). Подорожник. Вірші вибрані та найновіші. (Вид. 2, доповн.). Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА- МА-ГА.

32. Матіос, М. (2013). Черевички Божої Матері: вирвана сторінка з буковинської саги. Львів: Літ. агенція «Піраміда».

33. Махно, В. (2015). Дім у Бейтінґ Голлов. Львів: Вид-во Старого Лева.

34. Моренець, В. (2017). Література та ідеологія. У Література та ідеологія (с. 4-12). Київ: НаУКМА.

35. Паканич, А., архієп. (2012). Не ходи один. Роздуми над Святим Письмом. Київ: ВД УПЦ.

36. Пелешенко, О. (2020). Орфей із жіночим обличчям: творчість Лесі Українки крізь призму феміністичної оптики. У Бунтарки: нові жінки і модерна нація (с. 227-259). Київ: Смолоскип.

37. Православний молитовник. (2015). Київ: Вид. відділ УПЦ Київського Патріархату.

38. Слабо- шпицький, М. (2014). Золоті бджоли. Київ: Ярославів Вал.

39. Слободян, С. (2016). Рододендрон каже. Київ: ВД «Києво-Могил. акад.».

40. Сняданко, Н. (2017). Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма. Львів: Вид-во Старого Лева.

41. Содомора, А. (2019). З-під долоні. Львів: Апріорі.

42. Тегілім - псалми. Коментар рабина Шимшона Ра- фаеля Гірша. (2020). (Г. Спинадель, & Дз. Матіяш, перекл.). (Т. 1). Київ: Дух і Літера.

43. Туз, А. (2014). Зелений капітан. Львів: Аверс.

44. Чорногуз, О. (2010). Гроші з неба. Київ: Укр. письм.

45. Швень, Н. (2014). Голоси. Київ: ВД «Києво-Могил. акад.».

46. Яц- канин, І. (2013). Мій дід Робінзон. Ужгород, Київ: TIMPANI.

Размещено на Allbest.ru

...