Актуальність вживання фразеологізмів німецької мови з рослинними та тваринними культурними символами у публіцистичних текстах

Размещено на http://allbest.ru

Прикарпатський національний університет

імені Василя Стефаника

Актуальність вживання фразеологізмів німецької мови з рослинними та тваринними культурними символами у публіцистичних текстах

Грималюк А.М., асистент кафедри німецької філології

Малашевська І.Я., старший викладач кафедри німецької філології

Анотація

Стаття присвячена дослідженню семантики фразеологічних одиниць з рослинною та анімалістичною символьною складовою, а також їх реалізації у публіцистичному дискурсі ХХІ ст. Культурна значущість фразеологізму підвищується, якщо в його структурі присутня символьна складова, це пов'язано із частою інтерпретацією символу у термінах культури. Розглядаючи фразеологізми як знаки мови ми окреслили поле дослідження виділивши дві тематичні групи (рослинна та тваринна символіка), проаналізували культурну значущість символьних компонентів та сформували мовний матеріал для подальшого аналізу, який проводився на базі п'яти лексикографічних джерел та на корпусах сучасної німецькомовної публіцистики.

Емпіричні дані зібрані після 2000 року, що дало нам можливість охарактеризувати сучасні тенденції у вживанні культурно маркованих фразеологічних одиниць.

Проведені корпусні дослідження, які підтверджують або спростовують актуальність одних фразеологічних одиниць та архаїзацію інших. Серед рослинної символіки gruner Zweig виділився частотою вживання у складі фразеологічних одиниць, а отже не втратив своєї актуальності у національній свідомості німецькомовного народу.

Фразеологізм in den sauren Apfel beiflen також показав системне вживання у контексті різного виду трудової діяльності. Спостерігаємо тенденцію до архаїзації фермерської символіки, нульової вживаності ідіом з компонентом «Affe» та низької текстової вживаності ідіом із видами птахів, проте фразеологізми den Vogel abschieflen, ein Spaflvogel sein залишаються у частому мовному вживанні через узагальнюючу та загальновідому характеристику компонента Vogel. Ми також простежили певні стилістичні функції вживання обраних нами фразеологічних одиниць, що використовувалися для підсилення експресії, вираження суб'єктивної оцінки автора, для лаконічності та чіткості мовного викладу, привернення уваги читача. Значущість нашої роботи полягає у тому, що наше дослідження слугує певним внеском у фразеологію сучасної німецької мови, результати його можуть знайти застосування у подальшому дослідженні у сфері фразеології та лінгвокультурології.

Ключові слова: фразеологічна одиниця, ідіома, символ, корпусні дослідження, культура.

Вступ

Постановка проблеми. ХХІ століття - це, беззаперечно, час технологічного прогресу, а засоби масової інформації відіграють у ньому одну із провідних ролей. Вони володіють потужним фактором впливу на людей і є складником масової комунікації суспільства, що перебуває у постійному розвитку. Вживання фразеологічних одиниць у мові преси є важливим у побудові газетного тексту, оскільки воно збагачує та оживляє мовний виклад, загострює думку читача на потрібному для автора аспекті та наповнює матеріал емоційним зарядом. Лексеми-символи, які входять до складу фразеологізмів, підвищують їх культурну значущість, відображають ментальні смисли тому не втрачають актуальності для досліджень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Фразеологія залишається однією із найбільш досліджуваних галузей мовознавства, проте і досі думки лінгвісти розходяться у розумінні тих чи інших проблем фразеології. Так, на сьогодні відомі понад десяток дефініцій фразеологічної одиниці (далі - ФО), але жодна з них не знайшла загального визнання. Ми схильні притримуватися думки Я.А. Барана, який називає фразеологізми віртуальними знаками мови на зразок словосполучень і речень, з повним або частковим переосмисленням компонентів, призначення яких - вираження номінативно-експресивної функції [1, с. 77]. їх семантика обов'язково містить денотативно-референтний і конотативний компоненти. Дослідники наголошують, що семантика ФО із символьною складовою є доступнішою й зрозумілішою носіям мови, але їх мотивація є часто затемненою для іноземців, оскільки в культурі кожного народу символи мають свої асоціативні зв'язки. Для визначення сутності національно-культурного компоненту у фразеологізмах, науковці В. Баранов та Д. Добровольський також звертаються до поняття «національно-культурна специфіка». Вагомою для неї є внутрішня форма фразеологізмів, яка включає два аспекти - актуальне значення і образна складова. Саме вивчення останньої займає важливе місце у дослідженні цього поняття показуючи відмінності між мовами, які можуть бути культурно-мотивовані [4, с. 260]. Дослідженню культурно-символьних складових ФО присвячено чимало праць різними мовами. Серед науковців, що аналізували дане питання, можемо зазначити: Селіванова О.О. [5]; Самсонова О.В. [6]; Смерчко А. та Смарчко А. [7]; Міщенко О.С., Жайворонок В.В. [8]; Мізін К.І. [9]; Чиренко Т. [10].

Постановка завдання. Для нашого аналізу ми виокремили 200 фразеологічних зворотів німецької мови з рослинними та тваринними символьними компонентами на базі 5 лексикографічних джерел, проаналізували їх значення та перевірили актуальність їх вжитку у текстових корпусах Інституту німецької мови міста Маннгайм (Німеччина). Перевірка вживаності та реального текстового функціонування фразеологізмів, їх емпірична верифікація, полегшилася із розвитком корпусного методу [11]. Кількісно обраховані висновки показують переважання у мовному світогляді народу певних актуальних ФО на основі реального текстового вживання. У німецькомовному середовищі популярним корпусом являється Cosmas (IdS corpora інституту німецької мови міста Мангайм), що включає збірку з писемних німецькомовних сучасних та історичних текстів (50,6 мільярдів слів станом на 02.02.2021), серед яких представлені художні, науково-популярні, публіцистичні та інші жанри. Також можна ознайомитися із підкорпусом усного мовлення, що включає аудіозаписи сучасної розмовної мови та діалектів носіїв мови [12]. Популяризація та доступність у роботі цією корпусною базою ми не могли оминути стороною, тому обрали її для свого дослідження. Це дасть змогу прослідкувати певні тенденції та особливості вживаності цих фразеологічних зворотів, виокремити архаїзовані, розглянути їх стилістичні функції у публіцистичних текстах.

Виклад основного матеріалу

Природний чинник впливає на розвиток суспільства, він відіграє ключову роль у формуванні тих чи інших видів діяльності та розвитку праці. Це відображається у комунікації. Вважається, що найбільшу кількість німецьких фразеологізмів дала епоха Середньовіччя, епоха лицарів та турнірів, буденність селян та воєнні події. Проте, достатньо численною групою з національно-культурною семантикою, вважають групу ФО, що відображає особливості природно-географічного середовищ [13, с. 12]. Фразеологізми цієї категорії і стали об'єктом нашого дослідження. Для лексикографічної вибірки ми, опираючись на класифікацію за І.І. Чернишової, виділили: фразеологічні єдності (Ins Gras beifien, j-n auf den Hund bringen, auf die Palme bringen, faule Fische) фразеологічні сполучення (Schimpfen wie ein Rohrspatz, dumm wie Bohnenstroh sein, Sich freuen wie ein Stint /Schneekonig), фразеологічні вирази (Alles ist fur die Katze! Das ist, um auf die Akazien zu klettern! hol' s der Kuckuck! As Esel geboren, als Esel gestorben) [14]. До класифікованих розрядів увійшли ФО: з рослинними компонентами (дерева та їх частини, квіти, трави, сільськогосподарські культури, фрукти, овочі і т.п.) - Grafi, Baum,Zweig, Rose, Lilie, Akazien, Veilchen, Holz, Palme, Stroh, Bohnenstroh, Birne, Apfel, Zitrone, Gemuse, Spargel, Kohl, Pilz, Pfeffer, Wei- zen, Reis, Dorn, Hacksel; з анімалістичними (свійські та дикі тварини, птахи, комахи, плазуни, риби та ін..) - Tier, Fisch, Kuckuck, Katze, Maus, Hund, Esel, Pferd, Gans, Huhnchen, Ziege, Schwein, Ente, Sau, Kalb, Ochsen, Kuh, Affe, Vogel, Ele- fant, Laus, Lowe, Biene, Schaf, Uhu, Bar Wolf, Natter, Ratte, Bar, Hecht, Kalb, Spinne, Made, Schneekonig, Stint. У ході нашого дослідження, ми визначили, що не всі компоненти наділені символьною значущістю. Розглянемо найбільш поширені та відомі символьно марковані фітоніми та зооніми, що входять до складу нашої вибірки. Zweig у ФО: auf (keinen) einen grunen Zweig kommen - (не) добитися успіху, удачі - походить із Біблії, з XV ст. складова gruner Zweig символізує у національній свідомості німецького народу добробут, процвітання, нове життя, вона закріплена у казці Братів Грімм «Die drei grunen Zweigе», та одночасно виступає алюзією на неї [13, с. 39]. Weizen у ФО: Sein Weizen bluht (йому щастить); Dankbarkeit und Weizen gedeihen nur auf gutem Boden. Урожай пшениці у німецькомовній культурі вважався успіхом та великою удачею, оскільки тамтешні землі не відзначалися хорошою родючістю [15, с. 33].

Kohl у ФО: aufgewarmter Kohl - стара пісенька, стара історія; das macht den Kohl nicht fett - з цього мало толку, Kohl reden - верзти нісенітниці. Користь цього продукту люди відмічали здавна, він був одним з головних сільськогосподарських культур. А квашену капусту (Sauerkohl) вважали цілющим засобом від недуг [15, с. 34].

Spargel. Давня овочева культура, появилася у Німеччині в 1567 р. і вважається вишуканим продуктом. II форма лягла в основу образу den Spargel quer essen konnen - мати великий рот; бути хвальком [13, с. 44].

Bohnen. Бобові займали провідне місце серед інших культур, вони були багатофункціональні, їх вживали люди, вони слугували кормом для тварин, добривом для ґрунту. Порівняння durr, lang wie eine Bohnenstange в основу цієї метафори покладено спосіб росту рослини. Сухі стебла фасолі відзначаються міццю та твердістю etw. ist hart, zah wie Bohnenstroh, а також пустотою у середині dumm wie Bohnenstroh [13, с. 40].

Pfeffer - спеція, яка цінувалася на вагу золота. Купців, що спекулювали на торгівлі перцем називали „Pfeffersack". Часто ФО з цим компонентом наділені негативною конотацією з вираженою експресивністю: das ist starker Pfeffer! - Це нахабство!; der soll bleiben, wo der Pfeffer wachst! - тримайся подалі звідси!; im Pfeffer liegen - сісти в калошу; j-n ins Pfefferland wunschen - послати геть, під три чорти [13, с. 40].

Квіткова символіка представлена такими компонентами, як: Rose - символ радості, чистоти та цнотливості; Lilie - символ надії, що прийшов з античності; образ печалі; Veil- chen - улюблена квітка Йоганна Вольфганга фон Гете, символ пробудження природи та весни. ФО: auf Rosenbluten liegen Eine Rose unter Dornen; Dastehen wie eine geknickte Lilie; jmd hat ein Gemut wie ein Veilchen [13, с. 47-48].

Hase - символьна складова, що відображена у значній кількості німецьких ФО. Прудкість та швидкість цієї тварини лягла в основу ФО, що описують досвід, професіоналізм, успіх та позитивний розвиток певної діяльності: wissen, wie der Hase lauft, ein alter Hase. Цьому позитивно-коното- ваному образу протиставляється поняття невдачі: Mir ist ein Hase uber den Weg gelaufen (кішка перебігла дорогу) - тобто у німецькомовній та українській культурах символьна складова виражена різними зоонімами, що потрібно враховувати при перекладі. Поняття «боягуз» передається через ФО: Hans Hasenfufi; Hasenherz haben; einen Hasen im Busen haben [13, с. 53].

S^wein (Sau). Вирощування свиней займало вагому нішу у фермерстві на території Німеччини до XVIII ст. Роль цієї тварини у житті німецького народу відобразилося у їх традиціях та мові. Вона стала символом удачі, багатства, що зберігся і на сьогоднішній день - jmd. hat Schwein (jmd hat Sau). У німецькій фразеології не обійшлося без ФО з цією символьною складовою, проте їх конотація не завжди позитивна: Das Schwein am Schwanze haben; Das ist unter aller Sau; Bluten wie ein Schwein; ein armes Schwein sein; fett wie ein Schwein [13, c. 55].

Bar - метафоричне відображення незграбності, грубості (Ein ungeleckter Bar; Er brummt wie ein Bar), лінощів ( auf der Barenhaut liegen) величі у різних проявах (gesund wie ein Bar; hungrig wie ein Bar) [13, c. 56].

Schaf - з цією лексемою зустрічаємо негативно марковані ФО, що характеризують людину наділену негативними якостями - Ein raudiges Schaf steckt die ganze Herde an; Sich vom Schaf beifien lassen. ФО Wolfe im Schafskleidern/ Ein Wolf im Schafspelz sein - вперше згадується у Євангеліє від Матвія 7, 15 і вживається для характеристики лицемірних людей, ключовим символом є образ хижої тварини - вовка, який прикидається миролюбною та безпечною овечкою, що не несе жодної загрози [13, с. 58]. Провівши текстову перевірку обраного матеріалу ми виявили певні закономірності його вживання у публіцистичному дискурсі:

Високу актуальність зафіксовано у ФО einen grunen Zweig kommen [16, 17, 18, 19] - 348 Korpora und 1111 Treffer, яка перевищує вживаність негативно маркованого фразеологізму auf keinen grunen Zweig kommen - etw. 350 Korpora 800 Treffer. Ми пояснюємо такі результати і досі актуальною символьною складовою gruner Zweig у національній свідомості німецького народу, що є алюзією на казку Братів Грімм «Die drei grunen Zweigе» [13, с. 39]. Приклад вживання у джерелі Tages-Anzei- ger (31.01.2018, S. 35) де мова йде про інтернет-платформу Youtube та проблеми з якими зіштовхнулися ютюбери, особливо, таких маленьких країн як Швейцарія: Youtube steckt in der Krise. Wird es in kleinen Landern wie der Schweiz mit uberschaubarem Publikum quasi unmoglich, mit Videos ein Aus- kommen zufinden?... Neue Youtuber konnen nicht von Beginn weg Kleinstbetrage als Einnahmen anhaufen, sondern mussen erst ein ordentliches Programm zusammenstellen, bevor sie auf einen grtt- nen Zweig kommen [20]. Часто вживається у контексті складної та виснажливої праці, наприклад Luxemburger Tageblatt (14.06.2018): Ein bis- schen mehr Streik. Den Mitarbeitern bleibt oft nur der lange und teure Weg vor Gericht. Viele Menschen machen sich diese Muhe jedoch nicht. Sie verlassen den Betrieb oder beifien in den sauren Apfel. Manch einer traut sich auch nicht, aufzumucken [21]. Цитати відомих особистостей, літературних персонажів, алюзія на яких, утворює конотативне навантаження, залишаються актуальними: Du bist wie eine Blume [22] ( Г.Гайне) виявлена у 60 корпусах та gut gebrullt, Lowe! [17] (цитата з В.Шекспіра) - у 200 корпусах. Наприклад, видання «Nurn- berger Nachrichten» (07.06.2018, S. 12) публікувало статтю у якій йшлося про дискусію між архітекторами та гостями: Gut gebrullt, Lowe, Nicken bei den Architekturclub-Gasten. Doch die Wurstchen- und Falafelbuden, davon ist auszugehen, werden Nurnbergs attraktivste Platze bis zum Sankt-Nimmerleins-Tag bela- gern. Eine kritische Baukultur-Debatte jenseits der Experten-Zirkel kommt in Nurnberg auch daruber nur schwer in Gang [23]. Серед ФО з рослинною символікою, які описують примітивні розумові здібності в образливій формі актуальними вважаємо з символьними складовими Stroh / Bohnenstroh : An dummen Leuten sind Ruben und Sack verloren - 0; Heu und Stroh im Kopfe haben - 0; Stroh im Kopf haben - 37 Korpora 46 Tref- fer; Dumm wie Bohnenstroh - 50 Korpora 60 Treffer. Наприклад, у статті Es brennt im Hause Trump, що вийшла у джерелі Sonntagsblick (07.01.2018) бізнесмен, банкір, колишній радник президента Америки Д. Трампа - Стівен Беннон - висловлюється про Д. Трампа та його доньку у грубій манері: Der «leni- nistische Rechtspopulist» beschreibt den 45. Prasidenten der USA als inkompetent, ungebildet und desinteressiert. Tochter Ivanka sei «dumm wie Bohnenstroh», ihr Gatte Kushner ein skrupelloser Geschaftemacher und Karrierist [24].

Для опису низького рівня інтелекту використовують символіку таких тварин: Esel, Ratte, Gans, Ziege, Ochse, Mond- kalb, Hammel. Несподіваним став результат з нульовою або мінімальною текстовою фіксацією більшості ФО з цими компонентами: Auf einen Eselkopf sind Laugen umsonst - 0; eine Ratte im Kopfe haben - 0; dumm wie ein Ochse - 1; eine dumme Ziege - 5 Korpora 6 Treffer. Найпродуктивніша ФО - eine dumme Gans (30 Korpora 45 Treffer). Приклад наводимо з джерела Tages-Anzeiger (04.12.2008, S. 20) де у статті мова іде про акторку Елізу Плюсс та її коментар на отриману роль у фільмі: E08/DEZ.00812 Tages-Anzeiger, 04.12.2008, S. 20; Als Superzicke tritt sie nur im Kino auf Dabei hatte Elisa Pluss ursprunglich fur die Rolle des anderen Madchens im Film vorgesprochen, fur die nette, etwas schuch- terne Zoe. Dass der Regisseur, Christoph Schaub, dann auf die Idee kam, sie als Sabrina zu besetzen, kam schnell und uberra- schend. «Darum habe ich mir zuerst gar keine grossen Gedan- ken daruber gemacht, was es fur mich bedeutet, so eine dumme Gans zu spielen» [25]. Загалом спостерігаємо тенденцію до архаїзації фермерської символіки у сучасному мовному вжитку. ФО Eine Sau haben [19] була витіснена актуальнішою ФО з компонентом Schwein - Schwein haben [17, 18, 19, 22] 136Korpora (193 Treffer): Schwein gehabt: Zweimal zum Glttck und einmal zum Unglttck: Viele decken sich ja gerade zu Jahresbeginn gerne mit Glucksbringern aller Art ein. Da gibt es vierblattrige Kleeblatter, Schornsteinfeger und Schweine. Und manchmal muss man ja auch Schwein haben. Wie unsere Leserin Inge Kohl aus Wissen schreibt. Серед стилістичний функцій кодифікованих нами фразеологізмів з даним компонентом ми виявили випадки редукції. Така зміна синтаксичної структури дає ефект компактної, виразної подачі матеріалу наприклад: Wie eine gesengte Sau [19] - 30 Korpora 40 Treffer вживалася у текстах без компонента «Sich benehmen», описує негативну поведінку одного з учасників дорожньо-транспортної пригоди, яка залишила неприємний спогад у свідомості автора розповіді: Sonntags- blick, 08.04.2018; «Dass mir alle zulacheln, ist mir am wich- tigsten»: Nein. Vor Jahren hat mich ein Freund auf dem Motorrad mitgenommen. Er ist wie eine gesengte Sau gefahren. Dann sind wir gesturzt. Danach bin ich nie mehr auf ein Motorrad geses- sen. Diese Episode hatte mich zunachst vom Motorrad distanziert. Aber heute liebe ich es als Zuschauer! [27]. ФО з такими тваринними компонентами як: Pferd, Esel, Kalb, показали нульову та мінімальну текстову маркованість: den Pferdefufi wittern -1; j-m einen Esel bohren - 0; Ein Esel in der Lowenhaut - 0; Ein Esel unter Bienen sein - 0; Sich auf den Esel setzen lassen - 0; Als Esel geboren, als Esel gestorben - 0; das Kalb ins Auge schlagen - 0; Jmd hat ein Kalb abgebunden - 0.

Єдиною системною ідіомою є eine lahme Ente [17] - etw. 300 Korpora 640 Treffer. Наприклад, у виданні Berliner Zeitung (21.10.2014) у статті на політичну тематику, де мова йшла про американський сенат та президента Барака Обаму, в адрес якого і був вжитий фразеологізм: Das Wahlkampfvirus. ... Nur sechs Senatsposten brauchten die Republikaner zu gewinnen, dann musste Obama in den letzten beiden Jahren seiner Amtszeit gegen eine republikanische Mehrheit in beiden Hausern des US- Parlaments regieren. Dann ware er eine "lahme Ente", wie die Amerikaner sagen, und die Konservativen konnten den Prasidenten noch mehr blockieren, als sie es in den vergangenen Jahren ohnehin schon getan haben [28]. ФО у яких вказаний вид птахи відзначилися мінімальним текстовим маркуванням: Sich freuen wie ein Scheekonig - 0; Turteln wie die Tauben - 2 Korpora und 2 Treffer. Проте, ФО з компонентом Vogel у значенні «зазнати успіхів у чомусь, добитися високих результатів» показали результати хорошої текстової вибірки: blauer Vogel 25 Korpora 25 Treffer; Den Vogel abschiefien 212 Korpora und 374 Treffer; Den Vogel abgeschossen haben - 200 Korpora, 500 Treffer; Ein Spafivogel sein - 140 Korpora 230 Treffer. Наприклад, у джерелі «Spiegel-Online» (31.07.2013) вживається ФО blauer Vogel [17, 19] чия національна конотація підсилена кольоровою символікою. У статті йдеться про найшвидший транспортний засіб Der Bluebird CN 7 на котрому було встановлено швидкісний рекорд у 1964 році, та про те, чому Малкольм Кемпбелл (британський автогонщик, яхтсмен, рекордсмен світу по швидкості) обрав для нього це найменування: Blauer Blitz: Die Bezeichnung Bluebird hatte bereits Malcolm Campbell einge- fuhrt: Er entlieh sie einem gleichnamigen Theaterstuck, in dem ein blauer Vogel das Gluck symbolisiert. Don Wales pflegt wie sein Onkel Donald Campbell diese Tradition, wobei letzterem das Gluck letztendlich versagt blieb. Er starb in einem Rennboot, das auch auf den Namen Bluebird getauft war - beim Versuch, einen Geschwindigkeitsrekord aufzustellen [29].

Нульова та часткова текстова маркованість з компонентом «Kuckuck»: Zum Kuckuck gehen - 9 Korpora 9 Treffer; Alles ist zum Kuckuck/scher dich zum Kuckuck/geh zum Kuk- kuck! - 0/ 5 Korpora 5 Treffer/ 3Korpora 3 Treffer; Hol dich der Kuckuck! - 2 Korpora 2 Treffer; (hol's der Kuckuck! -0); j-m ein Kuckucksei einschmuggeln - 1; undankbar wie ein Kuckuck sein - 0; j-n zum Kuckuck jagen - 1; Der hort den Kuckuck nicht mehr rufen - 0; Du undankbarer Kuckuck! - 0. У переліку присутні компаративні та модально-вигукові вирази, що використовувалися для вираження експресивної функції у текстах, наприклад у виданні Mannheimer Morgen (27.03.2004): Die "verruckte" Stunde fuhlt sich ubergangen."Pass kunftig besser auf! Undjetzt geh zum Kuk- kuckoder sonst wohin und lass mich meine Arbeit machen!" [30]. Низьку актуальність текстової кодифікації ми схильні пояснювати архаїзованим символьним компонентом, а також характерністю вживання таких ФО в усному мовленні або неофіційному письмову спілкуванні. Нульове текстове вживання спостерігаємо у ФО з архаїзованим тваринним компонентом «Affe» для позначення негативних та позитивних якостей. Цей компонент-зоонім був символом дурості й блазенства у Середньовіччі, у сучасній німецькій мові він слугує також для характеристики веселої чи закоханої до нестями людини: einen Affen an j-m gefressen haben; einen Affen tanzen lassen; den Affen loslassen; ist ein (wahrer) Affentanz; Sich wie ein wildgewordener Affe benehmen; So ein bloder Affe!; Wie vom wilden Affen gebissen sein. Низьку частотність зафіксовано у ФО seinem Affen Zucker geben - 15 Korpora und 18. німецькомовний публіцистика фразеологізм символ

ФО з лексемами «Hund» та «Katze» показали результат від 0 до 1700 корпусів. Семантика фразеологізмів виражає поняття нещирої людини, поганого становища у житті, недовіри, занепаду і т.п.. Відсутні у текстах: auf den Hund sein; Bissige Hunde fahren in jeden Stein; Bissige Hunde haben zerrissene Ohren; das macht ja den Hund in der Pfanne verruckt; der Knuppel liegt bei dem Hunde; hol ihn der Hund!; wie die Hunde um einen Knochen raufen; Bloder Hund; Alles ist fur die Katze; Da ist die schwarze Katze dazwischengekommen; eine falsche Katze; mit j-m die Stre- bekatze ziehen. Для більшості з вище зазначених фразеологізмів характерна структура речення, що є причиною низької текстової кодифікації. Зафіксовані текстові вживання: j-n wie einen Hund behan- deln - 25 Korpora 40 Treffer; Ein krummer Hund -10 Korpora 10 Treffer; heulen wie ein Schlofihund - 3 (80 Treffer 1953-1999); frecher Hund, feiger Hund, scharfer Hund - 30 Korpora 50 Treffer, 25 Korpora 30 Treffer, 98 Korpora 120 Treffer; Schlafende Hunde wek- ken - etw.150 Korpora 250 Treffer u.a. Найактуальнішою вважаємо ФО auf den Hundkommen [16, 17], яка зустрічалася у більше ніж 1500 корпусах, описує людину, що попадає у складне становище, занепадає. Дана ФО витіснила з мовного вжитку auf den Hund sein - 0.

Висновки

Отже, Під час аналізу усього текстового корпусу, ми виявили певні закономірності у вживанні символь- но-маркованих ФО з позитивною і негативною конотацією, які на нашу думку варто виділити, наприклад, збереження актуальності культурно-маркованого фразеологізму einen grunen Zweig kommen; нульова вживаність ідіом з компонентом «Affe» у двох семантичних полях - позитивному та негативному, цей компонент втратив свою метафоричну актуальність для позитивно конотованих ФО в значенні «веселощів» (z. B. den Affen loslassen), а для негативно коно- тованих як символ людини «несповна розуму», «телепня» (Ein damlicher Affe). Окрім архаїзації цього тваринного компонента, нами було виявлено часткову втрату актуальності ідіом з фермерською символікою тварин таких як наприклад: Katze (у значенні недружніх стосунків, поганої людини і т.п.), Sau (у значенні «бути пройдисвітом»), Ziege (у значенні «відсутності розумових якостей у жінки або дівчини»), Esel (у значенні «відсутності розумових якостей у чоловіка або хлопця»), Kalb (у значенні образи; хворобливого відчуття у шлунку) - у негативно конотованих ідіомах, та Ochsen (у значенні неймовірного щастя), Kalb (у значенні неймовірної радості) в ідіомах з позитивною конотацією.

Окрім неактуальності ідіом із компонентами фермерської лексики, нульову та часткову текстову маркованість виявлено у негативно конотованих ФО з компонентами Kuckuck, та позитивно конотованих ФО з компонентами blauer Vogel (присутній також кольоровий культурний символ), Schee- konig. Це вказує на мінімальну актуальність ідіом саме із видами птахів, оскільки ФО den Vogel abschiefien, ein Spafi- vogel sein залишаються у достатньому мовному вживанні через узагальнюючу та загальновідому характеристики компонента Vogel.

Серед стилістичних функцій досліджуваного емпіричного корпусу ми виділили: трансформацію ФО (редукція) - використовують для лаконічності викладу мовного матеріалу; часто вживані алюзії служать засобом передачі для читача певної асоціації чи згадки; вживання стилістичних фігур, таких як: метафори, гіперболи, перифрази, що насичують мовний текст образністю, емоційністю, індивідуалізацією автора; використання модально-вигукових виразів як передача експресивної функції. Вважаємо, що перспективу дослідження можуть складати інші ФО з національно-культурною специфікою та їх глибший текстовий аналіз, що стане неодмінним вкладом у розвиток лінгвокуль- турології та фразеології.

Література

2. Гордій О.М. Фразеологічні експреси ви і комунікативи сучасної німецької мови в інтернет-текстах: автореф. дис. ...кандидата філологічних наук: 10.02.04. Львів, 2016. 21с.

3. Грималюк А.М. Експліцитне та імпліцитне вираження конотації в цілісних ідіомах із культурними символами (на матеріалі публіцистичних текстів німецькомовної преси) Вчені записки ТНУ імені В І. Вернадського: науковий журнал. 2020. Том 31 (70). №4. С. 160-164.

4. Баранов А.Н., Добровольский Д.О. Аспекты теории фразеологии. Москва : Знак, 2008. 565 с.

5. Селіванова О.О. Нариси з української фразеології (психокогнітивний та етнокультурний аспекти). Київ-Черкаси: Брама, 2004. 276 с.

6. Самсонова О.В. ФО з рослинним компонентом на позначення інтелект. здібностей людини. Пробл. та перспект. розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах СНД: Матеріали І Міжнар. Наук.-практ. Інтернет-конференції: Зб. наукових праць. Переяслав-Хмельницький, 2012. С. 256-257

7. Смерчко А. та Смарчко А. Словесні образи символи, які формують фразеологічні одиниці: лексикографічний аспект (на матеріалі української, російської та польської мов). URL: https://dspu.edu.ua/ native _word/wpcontent/uploads/2016/ 04/2015_24.pdf (дата звернення: 15.12.2022)

8. Міщенко О.С., Жайворонок В.В. Символіка імені в контексті етнокультури . Науковий вісник Кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету. 2001. Вип. 5, С. 106-115.

9. Мізін К.І. Компаративна фразеологія. Кременчук : ПП Щербатих О.В., 2007. 168 с.

10. Чиренко Т. Лінгвістична база даних «Зооморфний код культури в українській та англійській фразеології»: структура та функції. Лінгвокомп'ютерні дослідження. Вип. 13. Вінниця : ДонНУ ім. Василя Стуса, 2020. С. 53-59.

11. Остапович О.Я. Корпусний аналіз текстових електронних масивів у вивченні фразеології іноземних мов. Методологічні принципи, практична аплікація, межі й застереження. Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. 2008. №5, С. 391-399.

12. Das Deutsche Referenzkorpus (COSMAS II) [Електронний ресурс] URL: http://www.ids-mannheim.de/cosmas2/ (дата звернення: 15. 12. 2022)

13. Мальцева Д.Г. Германия: Страна и язык: Landeskunde durch die Sprache: Лингвострановедч. словар. М.: «АСТ, Рус. Словари, Астрель», 2001. 416 с.

14. Чернышева И.И. Немецкая фразеология и принципы ее научной систематизации / Бинович Л.Э. и Гришин Н.Н. Немецко-русский фразеологический словарь. Москва: Русский язык, 1975. 656 с. С. 651-656.

15. Мальцева Д.Г. Країнознавство через фразеологізми: посібник з німецької мови. Москва: Высшая школа, 1991. 170 с.

16. Бинович Л.Э., Гришин Н.Н. Немецко-русский фразеологический словарь. М. : «Русский язык», 1975. 656 с.

17. Гаврись В. І., Пророченко О. П. Німецько-український фразеологічний словник. К. : Радянська школа, 1981. Т. І, ІІ.

18. 14. Rohrich Lutz. Lexikon der sprichwortlichen Redensarten (Band 1-5). Freiburg, Basel, Wien, Herder, 1995.

19. Duden - Redewendungen und sprichwortliche Redensarten. Wor- terbuch der deutschen Idiomatik hrsg. und bearb. von Gunter Dros- dowski und Scholze-Stubenrecht. Mannheim; Leipzig; Wien; Zurich : Dudenverl., 1992. S. 864.

20. Matthias Schussler. Youtube steckt in der Krise. 31.01.2018. // Tages-Anzeiger. URL: https://www.tagesanzeiger.ch/digital/internet/ youtube-steckt-in-der-krise/story/12933338 (дата звернення: 13.05. 2019)

21. Ein bisschen mehr Streik. 14.06.2018. // Luxemburger Tageblatt. URL:https://www.tageblatt.lu/meinung/kommentar/ein-bisschen- mehr-streik/ (дата звернення: 20.06. 2019)

22. Duden: Zitate und Ausspruche: [Herkunft und aktueller Gebrauch; rund 7500 Zitate von der klassischen Antike bis zur Gegenwart] / hrsg. von Werner Scholze-Stubenrecht; Anja Steinhauer. Mannheim; Leipzig; Wien; Zurich: Dudenverl., 2008. 960 S.

23. Nurnberger Nachrichten. Einfach mal abraumen, was da herum- steht Wenn Architekten uber Baukultur diskutieren, horen viel zu oft nur Architekten zu. 07.06.2018, S. 12. // COSMAS II. URL: http://www.ids-mannheim.de/cosmas2/ (дата звернення: 5.06. 2019)

24. Sonntagsblick. Es brennt im Hause Trump. 07.01.2018. // COSMAS II. URL: http://www.ids-mannheim.de/cosmas2/ (дата звернення: 20.06. 2019)

25. Tages-Anzeiger. Als Superzicke tritt sie nur im Kino auf. 04.12.2008, S. 20 // COSMAS II. URL: http://www.ids-mannheim.de/ cosmas2/ (дата звернення: 15.12.2022)

26. Schwein gehabt: Zweimal zum Gluck und einmal zum Ungluck. 13.01.2018 S. 13. // Rhein-Zeitung URL: https://www.rhein-zeitung. de/region/aus-den-lokalredaktionen/kreis-altenkirchen_artikel,- wochennachlese-von-sonja-roos-schwein-gehabt-zweimal-zum- glueck-und-einmal-zum-unglueck-_arid,1755789.html (дата звернення: 13.05. 2019)

27. Sonntagsblick. «Dass mir alle zulacheln, ist mir am wichtigsten». 08.04.2018// COSMAS II. URL: http://www.ids-mannheim.de/cos- mas2/ (дата звернення: 10.07. 2019)

28. Berliner Zeitung. Das Wahlkampfvirus. 21.10.2014. // COSMAS II. URL: http://www.ids-mannheim.de/cosmas2/ (дата звернення: 20.06. 2019)

29. Spiegel-Online. Blauer Blitz. 31.07.2013. // COSMAS II. URL: http:// www.ids-mannheim.de/cosmas2/ (дата звернення: 5.06. 2019)

30. Mannheimer Morgen. Die "verruckte" Stunde fuhlt sich ubergangen. 27.03.2004. // COSMAS II. URL: http://www.ids-mannheim.de/cos- mas2/ (дата звернення: 20.06. 2019)

Summary

Actuality of using german phraseological units with plant and animals cultural symbols in publicistic texts

Hrymaliuk A., Malashevska I.

The article deals with the study of the semantics of phraseological units with plant and animal symbolic components, as well as their implementation in journalistic discourse of the XXI century. Cultural significance of phraseology increases if there is a symbolic component in its structure, this is due to the frequent interpretation of the symbol in cultural terms. Considering idioms as signs of language, we outlined the field of research by distinguishing two thematic groups (plant and animal symbolic), analyzed the cultural significance of symbolic components and formed linguistic material for further analysis, which was conducted on the basis of five lexicographic sources and on the corpora of modern German-speaking publisher. Empirical data were collected after the year 2000, which gave us the opportunity to characterize modern trends in the use of culturally marked phraseological units. Corpus studies were conducted, which confirm or refute the relevance of some phraseological units and the archaism of others. Among the plant symbolism, gruner Zweig stood out by the frequency of use as a part of phraseological units, and therefore did not lose its relevance in the national consciousness of the German-speaking people. Phraseologism in den sauren Apfel beiflen also showed systematic use in the context of various types of labor activity. We observe a tendency towards the archaization of farm symbolism, zero use of idioms with the component "Affe" and low textual use of idioms with bird species, however, the phraseologisms den Vogel abschieflen, ein Spaflvogel sein are found in frequent language use due to the generalizing and well-known characteristic of the component Vogel. We also traced certain stylistic functions of the use of phraseological units chosen by us, which were used to strengthen the expression, to express the subjective assessment of the author, for the brevity and clarity of the text, to attract the attention of the reader. The significance of our work lies in the fact that our research represents a certain contribution to the phraseology of the modern German language, its results can be used in further research in the field of phraseology and linguoculturology.

Key words: phraseology, idiom, corpus research, symbol, culture.

Размещено на Allbest.ru