Термінні бази як один із інструментів регулювання галузевого перекладу: переваги та вади

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Термінні бази як один із інструментів регулювання галузевого перекладу: переваги та вади

Дорофеева М. С.,

Сайко К. О.,

Анотація

Статтю присвячено висвітленню й оцінен- ню переваг та вад впливів термінних баз на результат галузевого перекладу. Розслід останніх публікацій у цьому річищі посвідчує, що кількість робіт, присвячених вивченню впливів технологій автоматизованого перекладу на продукт перекладу, значно зростає. Водночас у багатьох роботах досліджують питання ролі перекладача в процесах щораз більшої автоматизації. Варто однак зауважити, що в дуже малій кількості сучасних розвідок вивчено питання ролі перекладових програм та, відповідно, пере- кладової пам'яти й термінних баз, у галузевому перекладі. Такі ж тенденції можна простежити в українському пере- кладознавстві.

Мета цієї розвідки полягає в оціненні впливів термінних баз на результат галузевого перекладу (транслят) крізь призму вад та переваг, висвітлених у релевант- них для цього дослідження джерелах. Для докладнішого вивчення порушуваного питання в межах цього дослідження проведено експеримент. Основне завдання учасників експерименту полягало в здійсненні перекладу уривка з німецького довідника «Bauentwurfslehre: Grnndlagen, Normen, Vorschriften» українською мовою. Половина учасників послуговувалася програмою MemoQ та термінною базою, створеною на основі авторизованого перекладу відповідного джерела. База містила дефектні рішення, зокрема непослідовно та неточно відтворені терміни, що потребувало перекладацького втручання та про що було зазначено в умовах експериментального перекладацького замовлення.

Друга половина учасників працювала над перекладом без використання перекладових програм. Усім учасникам було дозволено послуговуватися технологіями автоматизованого перекладу. Оцінку перекладів було надано крізь призму вад та переваг послуговування термінними базами, які було зіставлено з випрацюваними критеріями оцінювання та критеріями щодо якости перекладу термінів, наведених у стандарті «ДСТУ EN ISO 17100:2017. Послуги щодо перекладання. Вимоги до послуг щодо перекладання».

Згідно з результатами експерименту, термінні бази сприяють заощадженню часу, вищій якості перекладу та, відповідно, забезпеченню послідовности відтворення термінів у межах тексту. Водночас, відповідно до оцінки учасників, термінні бази не полегшили процесу їхньої роботи та позбавили їх влади над текстом навіть попри те, що надані термінні бази містили дефектні рішення. Загалом результати експерименту продемонстрували, що перекладові програми зменшують ступінь домінування перекладача під час ухвалення перекладацьких рішень, проте прослідковується тенденція підвищення якости кінцевого продукту.

Ключові слова: галузевий переклад, регулювання галузевого перекладу, якість галузевого перекладу, перекладові технології, термінні бази. галузевий переклад німецький довідник

Dorofeieva M., Saiko K. Term bases as one of the specialized translation regulating tools: advantages and disadvantages

Summary. The article explores and evaluates the effects of term bases on specialized translation. An analysis of recent scientific publications in the field shows a growing number of works devoted to the study of automated translation technologies impact on the translation. At the same time, many studies shed light on the role of the translator in the world of increasing automation. It is worth noting, however, that very few modern studies are devoted to the role of translation software and, therefore, translation memory and term bases, in specialized translation. The same tendencies can be observed in Ukrainian translation studies. The aim of this research is to evaluate the impact of term bases on the specialized translation product through the prism of the advantages and disadvantages mentioned in the relevant researches. To explore the mentioned issue in more detail, we conducted an experiment within the framework of this study. The main task of the participants was to translate an excerpt from the German reference book titled “Bauentwurfslehre: Grundlagen, Normen, Vorschriften” into Ukrainian. Half of the participants used MemoQ software and a term base created on the basis of the authorized translation of the mentioned source. The term base contained defective solutions; in particular, inconsistently and inaccurately translated terms that required correction, which was specified in the experimental translation order. The other half of the participants worked on the translation without any translation software. All participants were allowed to use automated translation technologies. The translations were evaluated through the prism of the advantages and disadvantages mentioned in the scientific works of researchers working in this field. These advantages and disadvantages were compared with the developed evaluation criteria and the criteria for the quality of terminology translation mentioned in the “ISO 17100:2017. Translation services - Requirements for translation services” standard, which is valid in Ukraine. According to the results of the conducted experiment, term bases contribute to time saving, higher quality of translation and, consequently, to ensuring the consistency of terminology within the text. At the same time, according to the assessment of the participants, the term base did not facilitate their work. Even though the provided terminology base contained defective solutions, it deprived the translators of power over the text. In general, the results of the experiment demonstrated that translation software reduces the degree of the translator's dominance in the translation process, while also demonstrating a tendency to have a positive impact on the quality of the final product.

Key words:specialized translation, regulation of specialized translation, quality of specialized translation, translation technologies, term bases.

Порушувана проблема

Ринок перекладацьких послуг та вимоги до вмінь і навичок перекладача почали стрімко змінюватися з початком так званої Цифрової революції або ж, иншими словами, Третьої промислової революції, що відбувалася всередині ХХ століття. Сьогодні, як наслідок, багатофунк- ційні програми з термінними базами, перекладовою пам'яттю та иншими елементами стали незамінними артефактами перекладачів, що своєю чергою визначило зміщення фокусу пере- кладознавчих розвідок у бік оптимізації галузевого перекладу. Варто зауважити, що одним із актуальних питань в контексті забезпечення якості транслятів є опис та оцінка впливів тер- мінних баз на рішення перекладачів. З одного боку, дослідження в цьому напрямі можуть посприяти систематизації переваг і ризиків послуговування термінними базами, що було б доцільно з практичного погляду й могло б покращити ефективність роботи перекладачів. З иншого боку, кількісна оцінка впливів посприяла б віднайденню теоретичної моделі перекладу, яка могла б урахувати місце та роль перекладача в процесі перекладу, передусім галузевого.

Розслід останніх досліджень і публікацій

Порушення та вивчення питання ролі комп'ютерних технологій у процесі перекладу відбувалося паралельно з розвитком відповідних технологій. Зауважмо, що більшість наукових робіт у цьому річищі присвячена загальному вивченню технологій автоматизованого перекладу, оціненню якости перекладу, що забезпечують технології автоматизованого перекладу, або висвітленню ролі перекладача під час цих процесів. Так, наприклад, одним із фокусів дослідження Ф. Австермюля (2011) є питання того, «як та чи змогли б останні поступи в галузі МП за допомогою свого потенціялу позбавити влади або навіть замінити перекладача» (переклад К. Сайко) [1, с. 2]. У згаданій розвідці дослідник покликається на вступ до теорії машинного перекладу 1992 року, де категорії «залученість людини» (до перекладу - прим. К. Сайко) та «автоматизація» представлені як опозиційні. Також у вступі виокремлено різні етапи розвитку перекладу, де першим етапом є «традиційний переклад людини», а останнім - згідно з прогнозами - є «цілком автоматичний високоякісний машинний переклад» без залучання «людини-перекладача» [2, с. 148]. В инших дослідженнях цього напряму оцінено продуктивність постре- дагування після невронного машинного перекладу з кількісною оцінкою [3], рівень довіри користувачів до неякісного машинного перекладу [4] та инші дотичні аспекти. Українські перекладознавці також удаються до висвітлення порушуваної проблематики [див., напр., 5, 6, 7].

Варто зазначити, що порівняно меншу кількість розвідок присвячено впливам перекладових програм та їхніх елементів, зокрема перекладової пам`яти та термінних баз, на продукт перекладу. Р Крюґер належить до нечисленних науковців, що досліджують різні види регулювальних впливів перекладових технологій на галузевий переклад. Він розрізняє термінологічне, фразеологічне, граматичне та инші види регулювання, що уможливлюються за допомогою перекла- дових програм. Водночас він зазначає, що ступінь регулювання залежить безпосередньо від того, якого значення або «авторитету» замовник надає наявним ресурсам [8, с. 30]. Також в українському перекладознавстві впродовж останніх років з'явилася розвідки на цю тематику [9, 10, 11], проте більшість із них спрямовані на проблеми впровадження пере- кладових технологій до навчальних програм закладів вищої освіти [11, с. 173]. Отже, можна простежити значний брак наукових робіт, які оцінюють згаданий вище ступінь регулювання з боку перекладових програм, зокрема термінних баз, опираючись на кількісно-аналітичний підхід.

Мета статті полягає у висвітленні й оціненні впливів тер- мінних баз на результат галузевого перекладу.

Виклад основного матеріялу

У роботах, що присвячені вивченню впливів комп'ютерних технологій на галузевий переклад, а також на офіційному сайті програми MemoQ згадано, з одного боку, низку переваг, а з иншого - низку вад послуговування термінними базами. Серед переваг згадано, зокрема, такі: (1) послідовність у відтворенні термінів та терміноспо- лук; (2) заощадження часу; (3) полегшення процесу перекладу; (4) вища якість перекладу.

До ризиків та вад застосування термінних баз належать такі: (1) перейняття неякісних пропозицій перекладу з термін- них баз даних; (2) можлива втрата «влади» над текстом із боку перекладача-людини [8, с. 42; 11; 12]. Безперечно, що поданий тут перелік не є вичерпним.

У межах цієї розвідки було здійснено експеримент задля підтвердження чи спростування відповідних переваг та вад, оцінення ступеня впливу термінних баз на рішення перекладачів та спроби віднайти відповідь на питання щодо ризику втрати влади над текстом з боку перекладача за умови послуговування комп'ютерними технологіями.

До експерименту було залучено вісім учасників -студентів другого курсу магістратури катедри германської філології та перекладу Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імени Тараса Шевченка. їхнє основне завдання полягало в здійсненні перекладу уривка із сорокового видання німецькомовного довідника «Neufert E. Bauentwurfslehre: Grundlagen, Normen, Vorschriften. Handbuch ftir den Baufachmann, Bauherrn, Lehrenden und Lernenden» [13] українською мовою.

Учасників експерименту було поділено на дві групи. Відповідно до умов перекладацького замовлення учасники (далі - група 1) під час перекладу мали послуговуватися програмою MemoQ та завчасно наданою термінною базою, що її було створено на основі авторизованого перекладу попередніх видань [14]. Також було вказано, що перекладачі неодмінно повинні послуговуватися цією базою та орієнтуватися на неї, однак і те, що подекуди база містить дефектні рішення, що потребують перекладацького втручання. Иншим чотирьом учасникам (далі - група 2) під час перекладу було заборонено послуговуватися програмою MemoQ та иншими програмами для перекладу, що автоматично означало те, що вони не використовуватимуть термінних баз. Усім учасникам експерименту було дозволено послуговуватися програмами автоматизованого перекладу, наприклад, Google Translator, DeepL Translator тощо.

Задля оцінення результатів експерименту було взято до уваги та зіставлено, з одного боку, згадані вище переваги та вади послуговування термінними базами, а з иншого боку, критерії, зазначені в стандарті «ДСТУ EN ISO 17100:2017 Послуги щодо перекладання. Вимоги до послуг щодо перекладання» [15], що наразі чинний в Україні. Результати відповідно до кожного кри- терія було оцінено за визначеними методами та із застосуванням довідкових матеріялів [16, 17, 18] (див. Табл. 1).

Таблиця 1 Критерії та методи оцінювання

Результати першого критерію (витрачений час), як зазначено вище, було оцінено за допомогою опитування учасників усіх груп. Узагальнивши підсумки опитування, зауважмо, що група 1 потребувала на тридцять хвилин менше часу для того, щоб здійснити переклад (див. Табл. 2). Складність процесу роботи над перекладом (другий критерій) також було оцінено за допомогою опитування (шкала від 1 до 10 балів). Можна зауважити, що загалом учасники двох груп однаково оцінили складність роботи над перекладом (див. Табл. 3).

Таблиця 2 Оцінка витраченого часу

Таблиця 3 Оцінка складности

Результати за третім критерієм (ступінь впливу термінної бази на рішення перекладачів) оцінено за допомогою опитування. Учасникам групи 1 було поставлено таке запитання: «Хто домінував під час перекладу та під час ухвалення рішень щодо перекладу: термінна база (та / або технологія автоматизованого перекладу, напр., Google Перекладач) чи Ви?».

Згідно з результатами, 50% учасників групи 1 вважають, що під час перекладу домінувала термінна база (далі - ТБ) та технології автоматизованого перекладу; инші 50% вважають, що вони та комп'ютерні технології впливали на процес однаковою мірою. Отже, звідси випливає, що 0% учасників групи 1 повністю домінували під час виконання замовлення, що засвідчує згадану вище втрату влади на текстом з їхнього боку.

Учасникам групи 2 було поставлено таке запитання: «Хто домінував під час перекладу та під час ухвалення рішень щодо перекладу: технологія автоматизованого перекладу чи Ви?». Відповідно до результатів, 75% учасників групи 2 вважають, що вони повністю домінували під час роботи над перекладом, а 25% - що вони та технологія автоматизованого перекладу (далі - ТАП) впливали на процес однаковою мірою. Отже, ступінь абсолютного домінування групи 2 перевищує ступінь домінування групи 1 на 75%.

У Табл. 4 подано результати оцінювання за четвертим критерієм (відповідність змісту оригіналу та перекладу). Як було зазначено вище, термінну базу було створено на основі авторизованого перекладу (далі - АП). Оцінка «0» в таблиці означає, що відповідности оригіналу і перекладу не було забезпечено, оцінка «1» - змістову відповідність забезпечено. Можна зауважити, що загальні результати групи 1 перевищують результати групи 2 на 4 бали. Водночас можна простежити таку закономірність: у більшості випадків неякісні пропозиції в термінній базі спричинилися до більшої кількости дефектних рішень у перекладах групи 1 у порівнянні з перекладами групи 2. Відповідно, якісні пропозиції термінної бази підвищили кількість правильних рішень у перекладах групи 1 у порівнянні з транслятами групи 2 (див. Табл. 4).

Таблиця 4 Відповідність змісту оригіналу та перекладу у відтворенні термінів

Результати оцінки за останнім критерієм (послідовність відтворення термінів у межах ЦТ) подано в Табл. 5. Для оці- нення послідовности було застосовано таку шкалу: оцінка «0» означає, що послідовности не забезпечено, оцінка «1» - послідовність забезпечено. ВТ та АП містили терміни, які повторювалися. Непослідовність в АП було, відповідно, перенесено до термінної бази задля оцінення впливів. У більшості випадків можна простежити позитивні та негативні приклади впливів термінної бази. Один із найяскравіших прикладів розглянуто нижче. Загалом різниця результатів групи 1 та групи 2 складає 1 бал (див. Табл. 5).

Таблиця 5 Послідовність відтворення термінів у межах ЦТ

У Табл. 6 подано один із прикладів негативного впливу термінної бази на рішення перекладачів групи 1. У межах ВТ та АП термін Drahteinlage трапляється двічі: Drahteinlage /

Langsdrahteinlage та захист дротом / поздовжня дротяна прокладка відповідно. Отже, в АП можна простежити непослідовність відтворення цього терміна, що, відповідно, було перенесено до термінної бази, якою послуговувалася група 1. Так, наприклад, рішення у П2 зумовлені негативним впливом термінної бази, адже було перейнято, з одного боку, дефектні рішення зі змістового погляду, а, з иншого боку, непослідовність. П3 та П4 також містять неякісні рішення, що стосуються передусім непослідовности та неточности відтворення цих двох термінів. Можна зауважити, що лише один учасник групи 1 (П1) уникнув згаданих ризиків та забезпечив якісний переклад. Водночас усім учасникам групи 2 вдалося забезпечити послідовність відтворення цих двох термінів (див. Табл. 6).

Таблиця 6

Негативний вплив дефектної термінної бази

Результати й підсумки експерименту

У Табл. 7 подано узагальнені результати експерименту, які, з одного боку, підтверджують, а, з иншого боку, частково спростовують згадані вище переваги й вади. Результати за критерієм 1 (витрачений час) підтверджують тезу про те, що термінні бази допомагають заощадити час. Варто проте зауважити, що різниця між результатами складає лише 30 хвилин на користь групи 1.

Таблиця 7 Результати та підсумки експерименту

Учасники групи 1 та групи 2 однаково оцінили складність процесу роботи над перекладом (31 бал), що частково спростовує твердження про те, що комп'ютерні технології та ТБ полегшують процес роботи (критерій 2). Жоден із учасників групи 1 не домінував повністю під час перекладу, адже 50% групи 1 вважають, що під час перекладу ТАП і ТБ домінували повністю, а инші 50% стверджують, що вони та ТАП і ТБ впливали на процес однаковою мірою. Згідно з результатами опитування групи 2, 75% учасників вважають, що вони домінували повністю під час перекладу, 25% зазначили, що вони та ТАП впливали на процес однаковою мірою. Отже, можна дійти висновку, що ступінь абсолютного домінування групи 2 перевищує ступінь абсолютного домінування групи 1 на 75%. Ці результати підтверджують ризик, згаданий вище: комп'ютерні технології (за винятком ТАП) позбавили перекладачів групи 1 влади над текстом (критерій 3). Водночас, попри втрату влади над текстом, перекладачам групи 1 вдалося забезпечити вищий за якістю переклад.

Змістова відповідність термінів у результатах групи 1 складає 29 балів, у результатах групи 2 - 25 балів (критерій 4). Результати групи 1 перевищують результати групи 2 на 1 бал, коли йдеться про послідовність відтворення термінів у межах ЦТ (критерій 5). Загалом якість перекладу групи 1 перевищує якість перекладу групи 2 на 5 балів (див. Табл. 7).

Висновки

Згідно з результатами проведеного експерименту, ступінь регулювання та впливу перекладових технологій, зокрема термінних баз, є досить високим, але згадані впливи можуть мати як позитивні, так і негативні наслідки. З одного боку, тер- мінні бази сприяють заощадженню часу, вищій якості перекладу та забезпеченню послідовности відтворення термінів. З иншого боку, у межах проведеного експерименту, за оцінкою учасників, термінні бази не полегшили процесу їхньої роботи та позбавили їх влади над текстом навіть попри те, що термінним базам було надано невисокого «авторитету» (відповідно до концепції Р Крюґера). Відтак, загальні результати оцінення перекладів групи 1 та групи 2 хоча й демонструють тенденцію до позитивного впливу термінних баз на продукт перекладу, але різниця між результатами за кількісними підрахунками не є досить значною, що становить перспективи для провадження подальших розвідок.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо в поглибленому вивченні регулювальних впливів комп'ютерних технологій на процес і результат галузевого перекладу задля підвищення якости перекладацького продукту та визначення ролі перекладача в системі «людина-машина».

Література:

1. Austermuhl F. On Clouds and Crowds - Current Developments in Translation Technology. Trier : T21N - Translation in Transition, 2011. 27 p.

2. Hutchins, J. W., Somers H. L. An Introduction to Machine Translation. London : Academic Press, 1992. 362 p.

3. Laubli S., Chantal A., Duggelin P., Gonzalez B., Zwahlen A., Volk M. Post-editing Productivity with Neural Machine Translation. An Empirical Assessment of Speed and Quality in the Banking and Finance Domain. Proceedings of Machine Translation Summit XVII. Dublin, 2019. P. 267-272.

4. Martindale M., Carpuat M. Fluency Over Adequacy: A Pilot Study in Measuring User Trust in Imperfect MT. Proceedings of the 13th Conference of the Association for Machine Translation in the Americas. Boston, 2018. Vol. 2. P 13-15.

5. Поворознюк Р, Антонова В. Протистояння людей та машин: еволюція машинного перекладу на прикладі передопераційних інструкцій, опрацьованих Google Translate. Мовні і концептуальні картини світу. 2018. Вип. 2, ч. 64. С. 136-143.

6. Ольховська А., Сіроклин О. Експериментальне дослідження з вивчення впливу використання невронної системи машинного перекладу на якість перекладу текстів у галузі фармакогнозії. Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. 2021. № 92. С. 112-117.

7. Гріднєва С., Гончаренко Н. Машинний перекладач чи людина перекладач? Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». 2018. Т. 4, № 37. С. 144-146.

8. Kruger R. Lenkende Einflusse von Ubersetzungstechnologie auf den Fachubersetzungsprozess. Translation- Fachkommunikation- Fachubersetzung. Berlin : Frank&Timme, 2019. S. 29-67.

9. Красуля А., Турчина М. Використання інструментів штучного інтелекту: порівняльний аналіз систем автоматизованого перекладу. Львівський філологічний часопис. 2020. № 8. С. 108-113.

10. Ольховська А., Безпальченко К. Експериментальне дослідження з вивчення впливу систем автоматизації перекладу на якість письмових перекладів перекладачів-початківців. Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. 2019. № 90. С. 81-87.

11. Дорофеєва М. С., Сайко К. О. Комп'ютерні інструменти регулювання перекладу. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». 2021. Т. 2, № 52. С. 173-176.

12. What is a Term Base? URL: https://www.memoq.com/tools/what-is-a- termbase (дата звернення: 15.11.2022).

13. Neufert E. Bauentwurfslehre : Grundlagen, Normen, Vorschriften. Handbuch fur den Baufachmann, Bauherrn, Lehrenden und Lernenden. Wiesbaden : Springer Fachmedien Wiesbaden, 2002. 682 S.

14. Нойферт Е. Будівельне проєктування: довідник. 40-ве вид, пере- роб. та доп. Київ : Фенікс, 2017. 619 с.

15. ДСТУ EN ISO 17100:2017. Послуги щодо перекладання. Вимоги до послуг щодо перекладання. Чинний від 2017-10-01. Вид. офіц. Київ : УкрНДНЦ, 2017. 30 с.

16. ДСТУ Б А.1.1-21-94. Скло та вироби зі скла будівельного призначення. Терміни та визначення. Чинний від 1994-10-01. Вид. офіц. Київ : Держбуд України, 1994. 39 с.

17. Словник будівельних термінів віконної тематики. URL: https://www.korsa.ua/ua/slovnyk-budivelnyh-terminiv-vikonnoyi- tematyky (дата звернення: 17.11.2022).

18. Шмиг Р, Боярчук В., Добрянський І., Барабаш В. Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури. Львів : Арал, 2010. 221 с.

Размещено на Allbest.ru