До питання правопису чужомовних власних назв: ще раз про концептуальний підхід та головні принципи

Програма працює за прописаними алгоритмами. Автором цієї ідеї та головним архітектором її втілення став Ю. Дуркот - германіст і перекладач. У рамках проєкту Transliterator© Ю. Дуркот на основі створених списків розробляє базові алгоритми автоматичної транслітерації для кожної мови і тестує ці алгоритми разом з експертами з конкретної мови В експертному опрацюванні разом з Ю. Дуркотом беруть участь У.Головач, Г Грабов- ська, Н. Кірносова, І. Петцольд, М. Прокопович, О. Синчак, Д. Сироїд, В. Старко, Н. Цісар..

Хоч на цей момент створено лише експериментальну версію програми, нею вже можна користуватися. Наразі в рамках проєкту Transliterator©, по-перше, опрацьовано алгоритми для мовної пари Піньїнь > Українська Піньїнь (Pinyin) - це транскрипційна офіційна система китайської мови, представлена літерами латинського алфавіту. «Укладаючи кириличну транскрипцію звуків китайської мови, варто орієнтуватися на піньїнь, однак не транслітератувати його, а шукати найближчі відповідники на рівні звуків відповідно до фонологічного підходу» (Кірносова & Цісар, 2020, с. 28). Програма Transliterator© втілює т. зв. систему Кірносової - Цісар за прізвищами її розробниць - Н. Цісар (кафедра філології УКУ) і Н. Кірносової (Інститут філології КНУ ім. Т Шевченка). Ця система є альтернативою до подекуди вживаної українізованої версії російської системи Палладія і до її повсюдної російської версії. (модуль двосторонній); алгоритми було створено на основі широкої бази даних, що налічує понад 50 тисяч китайських ВН (топонімів та антропонімів).

Рис. 1. Фрагмент відповіді на запит про написання українською мовою китайських ВН у записі піньїнем

По-друге, завершено другий мовний модуль Німецька > Українська (односторонній); для створення алгоритмів цього модуля було опрацьовано близько 135 тисяч німецькомовних ВН Програма працює на алгоритмах, тому не обов'язково відображає винятки, тобто за-своєні ВН, як, наприклад, Wien.Якщо йдеться про назву головного міста Австрії, то назива-ємо його Відень і в цьому випадку таке написання, усім відоме і недискусійне, не є наслідком транслітерування або транскрибування. Фактично - це переклад власної назви українською мовою, бо українці так її засвоїли. Однак зафіксовано німецьке прізвище Wien, тому про-грама, працюючи на алгоритмах, дає у цьому випадку результат - Він. Всі винятки введені вручну й автоматично позначені зеленим кольором (список винятків - неповний і, можна сказати, випадковий)..

Рис. 2. Фрагмент відповіді на запит про написання піньїнем китайських ВН, написаних українською кирилицею

Рис. 3. Фрагмент відповіді на запит про написання українською мовою німецькомовних ВН²⁴

запозичення чужомовний український правопис

По-третє, працює також українська-паспортна латиниця (одностороння) - стандарт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 2010 р. В його основу покладено англійський правопис (стандарт застосовують, зокрема, для транслітерації українських імен та прізвищ у т. зв. закордонних паспортах). В електронній публікації ім'я Софі (нім. Sophie)відтворюється іншим кольором, бо це виняток: у прописаному алгоритмі для німецьких імен S+голосний на початку слова передбачено писати через З (Зіґфрід, Зебальд та ін.). Однак в іменах інтернаціональних (переважно грецького чи латинського походження) пишемо С: Софі, Сільвестер, Саломон тощо.

Рис. 4. Фрагмент відповіді на запит про написання латинськими літерами українських ВН за стандартом Кабінету Міністрів України від 2010 р.

По-четверте, працює українська наукова латиниця (одностороння), англійською мовою цей стандарт називають ScholarlyTransliteration, або ScientificTransliteration Це міжнародна система транслітерації кириличних назв і текстів на латиницю; її ви-користовують здебільшого в наукових публікаціях (стандарт, регламентований Міжнарод-ною організацією зі стандартизації, ISO9). Див.: https://en.wikipedia.org/wiki/Romanization_ of Ukrainian..

Рис. 5. Фрагмент відповіді на запит про написання латинськими літерами українських ВН за стандартом Міжнародної організації зі стандартизації

На момент написання цієї статті програма Transliterator© ще не має розробленої онлайн-версії. Експериментальну версію програми Transliterator©, що відображає стадію розробки на цей момент, можна інсталювати на персональний комп'ютер, користуючись цим лінком:

https://drive.google.com/drive/u/0/folders/1kM02zlfXsMq5INpnExkEhUjQreDr6zux

Програму Transliterator® створено за правилами, які не суперечать правилам і нормам чинного правопису: закладені в алгоритми програми правила лише доповнюють сформульовані в українському правописі 2019 р. правописні норми з увагою до проблемних ортографічних випадків для кожної окремої мови-джерела.

Список використаної літератури

1. Бурба, Д. (2018). Практична транскрипція санскритських власних назв та термінів в українській мові. Східний світ, 1, 104-122. https://oriental-world.org.ua/index.php/joumal/article/view/199/185.

2. Вакуленко, С. (2018). Загальні тенденції в унормуванні української мови (1920-2015). У C. Вакуленко, &К. Каруник (Ред.), Українська мова: унормування, розунормування, перевнорму - вання (с. 7-258). Харківське історико-філологічне товариство.

3. Головач, У, & Паранько, Р (2020). Адаптація грецьких і латинських власних та загальних назв на тлі українських правописних суперечок. Наукові записки УКУ, серія Філологія, 1,225260.https://er.ucu.edu. Ua/handle/1/2433.

4. Данильчук, Д. (2013). Український правопис: роздоріжжя і дороговкази. Либідь.

5. Данильчук, Д. (2018). Аналізуємо новий «проєкт» правопису: від «скрипниківки» до новацій. https://chytomo.com/analizuiemo-novyj-proiekt-pravopysu-vid-skrypnykivky-do-novatsij/. Дюндик, О. (2015). Етранжизми в сучасній українській мові. Лексикографічний бюлетень, 24, 99-105. iul-nasu.org.ua

6. Кірносова, Н., & Цісар, Н. (2020). ПекінvsБейдзін, ЧжуанцзиvsДжвандзи: проєкт української практичної транскрипції китайської мови. Сафран.

7. Кочерган, М. (2001). Вступ до мовознавства. Видавничий центр «Академія».

8. Кримський, А. (1921). Найголовніші правила українського правопису. Українська академія наук. http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0009356

9. Німчук, В. (2002). Проблеми українського правопису ХХ-ХХІ ст. Інститут української мови. http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0008884.

10. Синявський, О. (1931). Коротка історія «Українського правопису». https://r2u.org.ua/data/other/Норми української літературної мови, Синявський (1941).pdf (c. 6-249).

11. Синявський, О. (1941). Норми української літературної мови. Українське видавництво. https:// r2u.org.ua/data/other/Норми української літературної мови, Синявський (1941).pdf (c. 240251).

12. Шерех, Ю. [= Шевельов, Ю.]. (1946). Головні правила українського правопису.https://diasporiana.org.ua/movoznavstvo/2837-shereh-yu-golovni-pravila-ukrayinskogo-pravopisu/.

13. Шерех, Ю. [= Шевельов, Ю.]. (1951). Нарис сучасної української літературної мови. Молоде життя [= НТШ, Бібліотека українознавства, ч. 3].

14. Шевельов, Ю. (1987). Українська мова в першій половині двадцятого століття (1900-1941): стан і статус. Сучасність.

15. Шевельов, Ю. (1990). У затінку совиних крил. У Юрій Шевельов, Вибрані праці. Т. 1. Мовознавство (с. 334-348). Видавничий дім «Києво-Могилянська академія».

16. Шевельов, Ю. (1995). Про критерії в питаннях українського офіційного правопису. В Український правопис і наукова термінологія: історія, концепції та реалії сьогодення: матеріали засідань Мовознавчої комісії та Комісії всесвітньої літератури НТШ у Львові 19941995 рр. (c. 19-29).

17. Karunyk, K. (2017). The Ukrainian Spelling Reforms, Half-Reforms, Non-Reforms and Anti-Reforms as Manifestation of the Soviet Language Policy. Studi Slavistici, 14 (1), 91-110. https://doi. org/10.13128/Studi_Slavis-21940 Ullmann, S. (1989). The principles of semantics. Blackwell Publishers.

References

1. Burba, D. (2018). Praktychna transkryptsiia sanskrytskykh vlasnykh nazv ta terminiv v ukrainskii movi [Orthographic transcription of Sanscrit names and terms in Ukrainian]. Skhidnyi svit [The World of the Orient], 1, 104-122. https://oriental-world.org.ua/index.php/journal/article/view/199/185 [in Ukrainian].

2. Danylchuk, D. (2013). Ukrainskyi pravopys: rozdorizhzhia I dorohovkazy [Crossroads and road signs]. Lybid [in Ukrainian].

3. Danylchuk, D. (2018). Analizuiemo novyi «proiekt» pravopysu: vid «skrypnykivky» do novatsii [Analyzing the new «project» of Ukrainian orthography: from «skrypnykivka» to innovations]. https://chytomo.com/analizuiemo-novyj-proiekt-pravopysu-vid-skrypnykivky-do-novatsij/ [in Ukrainian].

4. Diundyk, O. (2015). Etranzhyzmy v suchasnii ukrainskii movi [New loans in the modern Ukrainian language]. Lexicographic bulletin, 24, 99-105. iul-nasu.org.ua [in Ukrainian].

5. Holovatch, U., & Paranko, R. (2020). Adaptatsiia hretskykh i latynskykh vlasnykh ta zahalnykh nazv na tli ukrainskykh pravopysnykh superechok [Adaptation of Greek and Latin proper and common names in the context of debates on Ukrainian orthography]. Naukovi zapysky UKU [Scientific papers of the Ukrainian Catholic University], seriya Philologiya, 1, 225-260). https://er.ucu.edu.ua/ handle/1/2433 [in Ukrainian].

6. Karunyk, K. (2017). The Ukrainian Spelling Reforms, Half-Reforms, Non-Reforms and Anti-Reforms as Manifestation of the Soviet Language Policy. Studi Slavistici, 14 (1), 91-110. https://doi. org/10.13128/Studi_Slavis-21940

7. Kirnosova, N., & Tsisar, N. (2020). Pekin vs Beijing, Chuang-tzu vs Zhuangzi: proiekt ukrainskoi praktychnoi transkryptsii kytaiskoi movy [Pekin vs Beijing, Chuang-tzu vs Zhuangzi: Ukrainian practical Chinese transcription project]. Safran [in Ukrainian].

8. Kocherhan, M. (2001). Vstup do movoznavstva [Introduction to Linguistics]. Akademiya Press [in Ukrainian].

9. Krymskyi, A. (1921). The most important rules of Ukrainian orthography. Ukrainian Academy of Science. http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0009356 [in Ukrainian].

10. Nimchuk, V. (2002). Problemy ukrainskoho pravopysu XX-XXI [Problems of Ukrainian orthography of the 20th-21st centuries]. Instytut ukrainskoi movy. http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ UKR0008884 [in Ukrainian].

11. Sherekh, Yu. [= Shevelov, Yu.]. (1946). Holovni pravyla ukrainskoho pravopysu [The main rules of Ukrainian orthopraphy]. https://diasporiana.org.ua/movoznavstvo/2837-shereh-yu-golovni-pravila-ukrayinskogo-pravopisu/ [in Ukrainian].

12. Sherekh, Yu. [= Shevelov, Yu.]. (1951). Narys suchasnoi ukrainskoi literaturnoi movy [Essay on modern Ukrainian literary language]. Molode zhyttia [= NTSh, Biblioteka ukrainoznavstva, n. 3] [in Ukrainian].

13. Shevelov, Yu. (1987). Ukrainska mova v pershii polovyni dvadtsiatoho stolittia (1900-1941): stan i status [Ukrainian language in the first half of the 20h century (1900-1941): state and status]. Suchasnist [in Ukrainian].

14. Shevelov, Yu. (1990). U zatinku sovynykh kryl [In the shadow of the owl's wings]. In Yurii Shevelov, Vybrani pratsi [Selected publications]. Vol. 1. Movoznavstvo [Linguistics] (pp. 334-348). Vy - davnychyi dim «Kyievo-Mohylianska akademiia» [in Ukrainian].

15. Shevelov, Yu. (1995). Pro kryterii v pytanniakh ukrainskoho ofitsiinoho pravopysu [On the priorities in the history of the development of Ukrainian official orthography]. In Ukrainskyipravopys i nau - kova terminolohiia: istoriia, kontseptsii ta realii sohodennia: materialy zasidan Movoznavchoi komisii ta Komisii vsesvitnoi literatury NTSh u Lvovi 1994-1995 [Ukrainian orthography and scientific terminology: history, concepts and today's realities: materials of the meetings of the Linguistics Commission and the World Literature Commission of the Shevchenko Scientific Society in Lviv in 1994-1995] (pp. 19-29) [in Ukrainian].

16. Syniavskyi, O. (1931). Korotka istoriia «Ukrainskoho pravopysu» [A brief history of «Ukrainian orthography»]. https://r2u.org.ua/data/other/Нормиукраїнської літературної мови, Синявський (1941).pdf (pp. 6-249) [in Ukrainian].

17. Syniavskyi, O. (1941). Normy ukrainskoi literaturnoi movy [Norms of the Ukrainian literary language]. Ukrainske vydavnytstvo. https://r2u.org.ua/data/other/Нормиукраїнської літературної мови, Синявський (1941).pdf (pp. 240-251) [in Ukrainian].

18. Ullmann, S. (1989). The principles of semantics. Blackwell Publishers.

19. Vakulenko, S. (2018). Zahalni tendentsii v unormuvanni ukrainskoi movy (1920-2015) [General trends in the normalization of the Ukrainian language]. In S. Vakulenko, & K. Karunyk (Eds.),

20. Ukrainska mova: unormuvannia, rozunormuvannia, perevnormuvannia [Ukrainian language: normalization, denormalization, renormalization] (pp. 7-258). Kharkivske istoryko-filolohichne tovarystvo [in Ukrainian].