Продуктивні словотвірні типи агентивів у секторі засобів масової інформації

ПРОДУКТИВНІ СЛОВОТВІРНІ ТИПИ АГЕНТИВІВ У СЕКТОРІ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Заєць В.Г., кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри української мови факультету

української філології, культури і мистецтва

Анотація

агентив медіа словотвірний стиль

Запропонована розвідка розкриває продуктивні типи агентивів у текстовому ресурсі засобів масової інформації. Прикладами доведено, що глобалізаційні виклики закріпили в дискурсі масмедіа українськомовні словотвірні типи агентивів. Також визначено ключові позамовні та внутрішньомовні чинники впливу на словотвірні типи агентивів у текстах медіа постмодерного періоду. Зафіксовано сучасні мовні тенденції словотворення агентивів через поступове проникнення розмовного стилю до медійного сектору. У ході дослідження виявлено, що найуживанішими в мові сучасного українського медіадискурсу виступають агентиви на позначення осіб за родом та видом діяльності, мотивовані іменниковою та дієслівною основою. Індивідуальними практиками мовлення журналістів доведено, що медійний дискурс засобами дериватології, зокрема й іменниковою та дієслівною основами поповнює вокабуляр некодифікованими граматичними класами слів. Увагу зосереджено на продуктивних та малопродуктивних словотвірних типах агентивів, що позначають індивідуума, сферу інтересів, професійну приналежність. Зазначено, що постмодерна доба сектору медіа концентрує увагу на агентивах з мотивувальною дієслівною основою. Виокремлено рівноправні словотворчі афікси для конкурування назв агентивів. Прикладами проілюстровано роль продуктивних словотвірних типів, що забезпечують сталість норми. Доведено, що заблоковані мовною системою словотвірні типи ілюструють відхилення від мовних норм. Проаналізований текстовий ресурс медіа дає підстави зафіксувати глобалізаційний тиск на вибір продуктивного словотвірного типу. Увагу зосереджено на процесах автохтонізації з динамікою словотвірного типу дієслів на -ник, -ик. Прикладами проілюстровано здатність названого словотвірного типу поєднуватися з різними мотивувальними основами для посилення експресивності висловленої думки. Частотністю позначено вживання словотвірного типу агентивів на -івець, -ець. Прикладами підтверджено здатність названого словотвірного типу утворювати похідні від власних назв. Також окреслено вплив інтернаціональних основ на продукування з питомо українськими словотвірними типами похідних агентивів. Доведено важливість процесів відродження українськомовної дериватології для збереження ідентичності публіцистики постмодерної доби.

Ключові слова: сектор медіа, дискурс, індивід, продуктивний словотвірний тип, малопродуктивний словотвірний тип, афіксація, твірна основа, постмодерна доба.

Summary

Zaiets V. Productive word-forming types of agents in the sector of the mass media

The proposed research reveals the productive types of agents in the textual resource of the media. It has been proved by examples that globalization challenges have fixed Ukrainian-language word-forming types of agencies in the mass media discourse. The key non-linguistic and intralinguistic factors influencing the word-forming types of agents in the texts of the postmodern media have been also identified. Modern language tendencies of word formation of agents due to gradual penetration of conversational style into the media sector have been recorded. In the course of the research it has been shown that the most used in the language of modern Ukrainian media discourse are agents for designating persons by gender and type of activity, motivated by noun and verb bases. Individual practices of journalists' speech have been proved that media discourse supplements the vocabulary with uncodified grammatical classes of words by means of derivatology, including noun and verb bases. The focus is on productive and unproductive word-forming types of agencies that denote the individual, area of interest, professional affiliation. It has been noted that the postmodern era of the media sector focuses on agents with a motivational verb base. Equal word-forming affixes for competing agency names have been singled out. The role of productive word-forming types that ensure the stability of the norm has been illustrated by examples. It has been proved that the word-forming types blocked by the language system illustrate deviations from language norms. The analyzed textual resource of the media gives grounds to record the globalization pressure on the choice of productive word-forming type. Attention has been focused on the processes of autochthony with the dynamics of the wordforming type of verbs on -nik, -ik. Examples have illustrated the ability of this word-forming type to combine with different motivational bases to enhance the expressiveness of the opinion. Frequency has indicated the use of word-forming type of agents in -ivets, -ets. Examples have confirmed the ability of the named word-forming type to form derivatives of proper names. The influence of international bases on production with specific Ukrainian word-forming types of derivative agents has been also outlined. The importance of the processes of revival of Ukrainian-language derivatology for preserving the identity of postmodern journalism has been proved.

Key words: media sector, discourse, individual, productive word-forming type, unproductive word-forming type, affixation, creative basis, postmodern era.

Постановка проблеми

Глобалізаційні виклики супроводжують зміни в секторі масової інформації постмодерного періоду, в якому людина представлена як центр соціуму, індивідуум, який своєю діяльністю у різних сферах життя удосконалює його, причетний до взаємодії в різних сфер життя.

У дискурсі засобів масової інформації останніх десятиліть відстежуємо найбільше зростання антропологічних тенденцій, що дає можливість із масиву дискурсу медійних видань поділяти агентиви на тематичні групи лексичних одиниць із продуктивними та малопродуктивними словотвірними типами. Корпус агентивів показує, що більшість продукованих одиниць кодифіковані, проте індивідуальна мовна практика журналістів постмодерної доби охоплює лексикон, що досі не зафіксований у словниках. Породження нових лінгвальних одиниць можна пояснити кількома внутрішньомовними чинниками:

1) потребою зосередити увагу читача на здобутках індивідуума та показати номінацією суб'єктивну оцінку або позицію автора тощо;

2) необхідністю застосувати питомо українські словотворчі засоби для підсилення характеризатора оцінного компонента дії;

3) важливістю виокремити продуктивні словотвірні типи агентивів, відстежити конкурування, варіантність тощо.

Сфера засобів масової інформації фіксує корпус агентивів із мотивувальною твірною основою іменника або дієслова, що сполучається зі словотворчими афіксами різної продуктивності використання. Похідні одиниці агентивів розкривають не лише приналежність до медійного сектору, але й вказують варіантність форми словотвірного типу, варіантність вживання для унормованого відбору.

В україністиці дослідники К. Г Городенська, Є. А. Карпіловська, О. О. Тараненко, О. А. Стишов, А. М. Нелюба, Л. П. Кислюк, Т. А. Коць, А. М. Архангельська та ін. фіксують продуктивні словотвірні типи іменників на прикладах засобів масової інформації.

Тож предметом нашої розвідки стали агентиви засобів масової інформації та продуктивні словотвірні типи, які виявляють частотність у породженні назв індивідуума.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

В україністиці дослідженням цієї проблеми займаються відомі лінгвісти (К. Г Городенська, С. Я. Єрмоленко, Є. А. Карпіловська, О. А. Стишов, О. О. Тараненко, А. М. Нелюба, Л. В. Струганець, Ж. В. Колоїз, Г М. Вокальчук, М. І. Навальна, Л. П. Кислюк, А. М. Архангельська, Т. А. Коць та ін. Продуктивні та малопродуктивні словотвірні типи агентивів у дискурсі сучасних медіа демонструють конкурування варіантних словотвірних типів, втім, несвідоме використання заблокованих мовною нормою суфіксів, не сприяє об'єднанню мовної спільноти. Цілком поділяємо думку А. Б. Ажнюка, про те, що «мові належить особливе місце в процесі етнонаціональної консолідації. Вона забезпечує буденність цього процесу, кодуючи його на рівні як свідомості, так і підсвідомості» [1, с. 3]. В останні десятиліття помітно посилилися антропоцентричні тенденції, що фіксуємо в масиві кодифікованих неологізмів із новотворів індивідуальних мовних практик журналістів періоду 2015-2016 рр. (словник А. М. Нелюби та Є. О. Редька) [2]. Особливе зацікавлення викликають питання гендерної рівності як одного з дискусійних у мовній практиці соціуму. На думку А. М. Архангельської, постала необхідність схарактеризувати «об'ємне бачення цього явища, поєднати його сьогодення з минулим і майбутнім, проаналізувати усі позитиви й можливі негативні впливи фемінізувальних процесів на «нове обличчя» нашої мови, окреслити свій погляд на новітні українські фемінативи, підкріпивши його якомога більшою кількістю мовних фактів і надійних аргументів» [3, с. 8].

Водночас світові глобалізаційні процеси, стрімко охоплюючи мовний простір постмодерної доби, спонукають авторів журналістських текстів усеохопно познайомити читача не тільки зі здобутками індивідуума, але й характеризувати діяльність, оцінити, що, на думку О. А. Стишова, обумовило потребу розглядати «кількісну перевагу іменників над одиницями інших лексико-граматичних класів як універсалію новітнього мовного розвитку» [4, с. 123].

Як було сказано, що глобалізаційний тиск активізував вплив позамовних та внутрішньомовних чинників на словотвірну підсистему, актуалізацію малопродуктивних словотвірних типів, конкурування, співіснування або блокування словотвірних афіксів. У зв'язку з цим К. Г. Городенська зазначає, що «нові явища та процеси в українському словотворенні зумовлені значною мірою позамовними чинниками, зокрема активними запозиченнями до лексикону та галузевих терміносистем української мови, змінами суспільно-політичного характеру в Україні, пробудженням національно-мовної свідомості української еліти, піднесенням культурного рівня населення тощо, а також мовними чинниками, насамперед розгортанням внутрішньомовних процесів, спрямованих на зміцнення автохтонних словотвірних варіантів та збереження самобутності національного словотворення [5, с. 3-4].

Однак продуктивність словотвірних типів агентивів сектору засобів масової інформації залежить від мовної спільноти, відсутності цензури, загальної мовної розкутості, проте й залишаються невсеохопно дослідженими. Зауважимо, що в засобах масової інформації постмодерної доби агентиви представлені продуктивними словотвірними типами, що мають стабільні (ядерні) типи, а також динамічні зі змінною частотністю продукування.

Метою статті є встановлення продуктивних словотвірних типів агентивів у публікаціях українських засобів масової інформації постмодерної доби.

Об'єктом дослідження стали агентиви засобів масової інформації постмодерної доби.

Фактографічним підґрунтям розвідки стали похідні деривати, що відібрані методом фрагментарної вибірки з текстів засобів масової інформації, зокрема інтернетівських видань, періодики різної тематики та суспільно-економічного спрямування, що належать до центральних видань: «Літературна Україна», «Українська правда», «Слово Просвіти», «Україна Молода», «Сільські вісті», «День», «Високий Замок», «Укрінформ» (Мультимедійна платформа іномовлення України), «Новинарня» (Новини України, що воює), Освіта. ua, матеріал телевізійної служби новин (ТСН), РБЦ (радіо без цензури), а також регіональні видання - «Слобідський край», «Новини Вінниці», «18000 Вісімнадцять три нулі», що видані у періоди 2001-2022 рр.

Виклад основного матеріалу

Засоби масової інформації сконцентровують увагу навколо людини, її мислення, реалізації задумів, що цілком підтверджується антропологічними принципами постмодерної доби, характеризується корпусом агентивів, що показують співіснування, а подекуди вплив розмовного стилю на сферу медіа. Зібраний і проаналізований фактичний матеріал засобів масової інформації дозволяє проаналізувати певні спостереження, що розкривають зрушення демократичних процесів, з опертям на відкритість, неізольованість, а навпаки прояву зацікавленості результатами діяльності людини, підтримки або засудження.

Обстежений корпус агентивів дає підстави виокремити лакуну лексики, що називає осіб за видом діяльності, наголошує на захопленості індивідуума, вказує на приналежність до роду занять. В аналізованих матеріалах засобів масової інформації помічаємо стабільність вживання відіменних дериватів із суфіксом -іст/-ист, що номінують осіб за приналежністю до певних соціальних угрупувань, політичних партій, сферу занять та діяльності, семантику яких репрезентує запозичений корінь, на взір: авантюрист, анексіоніст, біатлоніст, ісламіст, експансіоніст, сепаратист, солідарист, терорист, фінансист, шахіст, шпажист. Пор.: З'ясовується, у здичавілій літературній пущі водиться рідкісна дичина: антиурбаністи, символісти, карнавалісти, епатажники, неоклацисти, контр-культурники, абсурдисти, різні представники ПМ-дискурсу - і то не все (СП, 21-27.01.2016); <...>, українські біатлоністи певний час навіть перебували в призовій трійці, проте, в підсумку, менш досвідченим його партером - Володимиру Семакову та Віталію Кільчицькому - захистити високу позицію не вдалося (УМ, 13-14.01.2017); Український шпажист Богдан Нікішин виграв «бронзу» на Гран-прі Дохи (Катар) (Укрінформ, 27.01.2019); Золоті «грації»: українські синхроністки виграли медальний залік євро з водних видів (УМ, 18.08.2022).