Функціональний аспект мовного сексизму в українських інформаційних масмедіа

Размещено на http://www.allbest.ru/

Функціональний аспект мовного сексизму в українських інформаційних масмедіа

Стафійчук Д.О.

Анотація

Метою нашого дослідження є актуалізація поняття "мовного сексизму" у медійній комунікації через призму гендерної лінгвістики, яка сьогодні визначає певну трендовість у наукових дослідженнях сучасної гуманітаристики. Становлення нової політичної системи, розвиток інформаційного простору, трансформація соціально-політичної ситуації в країні, виникнення нових загроз у швидкозмінному світі вимагають вироблення гендерної риторики. Невід'ємною, а часто і вирішальною, частиною сучасного простору є принцип рівності статей, гендерної демократії та утвердження гендерної культури у світі, яка безпосередньо реалізується у мові. Відповідно розглянуто досягнення гендерної лінгвістики у медіалінгвістичному аспекті як такому, що суттєво впливає на формування духовних і матеріальних цінностей сучасного суспільства. Представлення у мові медіа гендерно орієнтованих тем сприяє публічному їх обговоренню та у подальшому - подоланню стереотипних уявлень у суспільстві. У свою чергу проаналізовано екстра- та інтралінгвальну мотивацію поширення мовного сексизму у медіа. Особливу увагу приділено поняттю "мовного андроцентризму" як прояву мовного сексизму через призму вітчизняних та світових гендерних досліджень на прикладі інформаційних медіатекстів. З метою визначення добору та функціонування комплексу лінгвістичних засобів різних проявів мовного сексизму у засобах масової інформації у статті проаналізовано тексти інформаційних ресурсів відомих українських медіа. У статті також розглянуто поняття "гендерної метафори", її функції та вияви у мові українських ЗМІ. Окрім вищезазначеного, у статті описані шляхи подолання мовного сексизму у медіакомунікації та визначені перспективи дослідження у порівняльному контексті на конкретних прикладах.

Ключові слова: мовний сексизм, медійна мова, мовний андроцентризм, гендерна метафора, інформаційні ЗМІ, медіалінгвістика, гендерна лінгвістика.

Abstract

THE FUNCTIONAL ASPECT OF LINGUISTIC SEXISM IN THE UKRAINIAN MASS MEDIA

The purpose of this study is to actualize a concept of "linguistic sexism" in the media discourse through the prism of gender linguistics, which today determines some tendencies in scientific research of modern humanitarian studies. The development of a new political system, the progress of information space, the transformation of the socio-political situation in the country, the emergence of new threats in a rapidly changing world require the development of gender construct in rhetorical theory. An integral part of the modern space is the principle of gender equality, gender democracy and the establishment of gender culture in the world, that is directly implemented into the language. Accordingly, the achievements of gender linguistics study in the media-linguistic aspect significantly affects the formation of moral and material values of modern society. Representation of gender-oriented topics in the language of the media contributes to their public discussion and in the future to overcoming stereotypes in society in the future. The extra- and intralingual motivation of the spread мені не нравиця це спред може wide usage of linguistic sexism in the media discourse was analyzed. Special attention is paid to the concept of "linguistic androcentrism" as a manifestation of linguistic sexism through the prism of domestic and global gender studies on the example of informational media texts. The article analyzes the texts of informational resources of well-known Ukrainian media in order to determine the selection and functioning of a complex of linguistic means of various expressions of linguistic sexism in mass media. Our study also examines the concept of "gender metaphor", its functions and expressions in the language of the Ukrainian mass media. In addition, the article describes ways of avoiding linguistic sexism in the discourse media communication and identifies prospects of further research in a comparative context using particular examples.

Key words: linguistic sexism, media language, linguistic androcentrism, gender metaphor, news media, media linguistics, gender linguistics.

Беззаперечно, однією з важливих умов формування сучасної демократичної держави є рівність прав чоловіків та жінок, що визначається як процес цивілізаційного розвитку світу. Гендерні відмінності складають основу сімейного життя, моделей соціалізації, розподілу завдань, сфер відповідальності та професійних уподобань. На сучасному етапі розвитку соціум характеризується всезростаючою зацікавленістю до стану, умов та механізму гендерної комунікації, що не є достатньо актуалізованою у вітчизняному науковому дискурсі. Звісно, мова не може стояти осторонь змін у соціумі, що реалізуються у мовних формах з кореляцією тендерної рівності (див. роботи світових соціологів та психологів Дж. Грінберг, С. Пінкера, Р. Столлера та ін., які аргументують це явище у комунікативній реальності). Медіа у свою чергу є основним каналом сучасної комунікації, де реалізується розвиток мови.

У зв'язку з цим необхідними є досягнення гендерної лінгвістики (або ж лінгвогендерології) - нової міждисциплінарної галузі, що сформувалася на межі лінгвістики та соціології, філософії, культурології, психології та інших гуманітарних наук. Цікавим аспектом розгляду гендерних питань є медіалінгвістичний, що виявляється у дослідженнях комунікативного рівноправ'я у масовій комунікації (це стосується як гендерних медіаномінацій, так і комунікативної поведінки чоловік і жінок у мові ЗМІ). З погляду модерної лінгвістики гендерні питання досліджували українські мовознавці А. Архангельська, Т. Космеда, М. Маєрчик, М. Скорик, О. Тараненко та інші.

Ще недостатньо дослідженим і перспективним для медійної та тендерної лінгвістики є поняття мовного сексизму -- вираження лінгвальними засобами тенденційних поглядів і переконань, які принижують, вилучають, недооцінюють та стереотипізують жінок чи чоловіків за статевою ознакою [2, с. 122]. Тобто він передбачає дискримінацію за статтю на різних рівнях комунікації. Яскраво це виявляється у медіатекстах через сексуальну об'єктивацію у номінаціях (привернення уваги до біологічних, а не соціальних ознак), мовну стереотипізацію, "невидимість" різних учасників комунікації, домінантність чи ігнорування у номінаціях однієї із статей, якщо у контексті йдеться і про чоловіка, і про жінку тощо. Розглядаємо поняття "мовного сексизму в мові ЗМІ" як таке, що сприяє ігноруванню урахувань обставин та соціальних ролей, які становлять ідентичність учасників комунікації, та створенню додаткових гендерних стереотипів шляхом поширення у текстах медійної комунікації. Загалом це негативно впливає на зміни соціальних норм. Окрім цього, використання мовного сексизму в медіа порушує засади "Кодексу етики українського журналіста" про повагу до права громадськості на об'єктивну інформацію про факти та події, а також недопущення дискримінації за статтю [5]. Варто зазначити, що мовний сексизм у медіа найчастотніше проявляється у рекламі, аналітичних та Інтернет-ЗМІ, хоча представлений і у інших жанрах. Аналіз мовного сексизму у засобах масової інформації є маловивченим у працях українських дослідників, що визначає актуальність нашого дослідження. Однією з ключових умов збільшення наукового інтересу до питань протидії мовного сексизму є екстралінгвальні чинники, серед яких: