Полілатеральність emoji в комп’ютерному бутті як sein fur anderes ("буття-для-іншого") під час війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Полілатеральність emoji в комп'ютерному бутті як sein fur anderes ("буття-для-іншого") під час війни

А.О. Бахтіна*

Мова є буттям, як і буття є мовою, тобто ці феномени, які взаємоіснують, є віддзеркаленням кожного явища в процесі еволюції. Відмінність полягає лише в тому, що мова, на відміну від хаотичного руху атомів у бутті як просторі, містить причинно- наслідкові зв'язки, що передбачає не тільки експлікацію процесів, які відбуваються на Землі, а й експлікацію наслідків усіх світових зрушень. Зі свого боку, саме поняття "буття" змінюється відповідно до соціального устрою окремої ідентичності, змінюючи при цьому й саму мову. Ідеться передусім про комп'ютерне буття та її штучну мову - emoji, яка за планом вираження відсилає користувача до усвідомлення та прийняття світу як геймерського, у якому не лише уможливлюється вираження емоцій, а й можливість вираження думки за допомогою знаків emoji.

Усе зазначене вище простежено та досліджено крізь призму російсько-української війни та її інформаційного (офіційного та неофіційного) простору в соцмережах (Facebook, Twitter) та на каналах (Telegram) з акцентом на застосовані emoji авторами контенту та читачами. Для цього було обрано філософську категорію Sein fur anderes ("буття-для- іншого"), яка змістовно розширює й доповнює Гайдеггерівську категорію "тут-буття" (Das Sein). З'ясовано, що полілатеральність emoji в комп'ютерному бутті під час війни та в контенті, який стосується війни, апелює до "буття-для-іншого" як до феноменологічного рівня, який синтезує абстрактний (чуттєвий) вимір екзистенційної при-сутності однієї людини в житті іншої з матеріальним (фізичним) виміром, коли психологічний механізм емпатійного процесу, який передбачається поняттями "спільний", "свій" щодо горя, болю, утрат, розпачу тощо, діє так, що стан іншого відчувається як власний стан на фізичному рівні. За останньою сентенцією узагальнено, що візуалізація мовного знака в emoji полегшує як вираження емоційного стану людини, так і його сприйняття реципієнтом, що й виокремлює категорію усії людини під час війни - порозуміння. Для повноти відображення ендогенних та екзогенних характеристик поняття "буття" та його трансформації в комп'ютерне буття визначено специфіку означеного поняття на прикладі кількох мов - давньогрецької (як субстрату філософської категорії буття), української, іспанської та німецької, за результатами чого обрано німецькомовне поняття Sein fur anderes як таке, котре полілатерально (усебічно, багатовекторно) поєднує в собі буття як простір та буття як мову.

Ключові слова: буття, Sein fur anderes, усія, emoji, комп'ютерне буття, полілатеральність, мова.

THE POLILATERALITY OF THE EMOJI IN THE COMPUTER EXISTENCE AS SEIN FUR ANDERES ("BEING-FOR-OTHER") DURING THE WAR

Bakhtina A.O.

Language is existence, just as existence is language, that is, these colateral phenomena are a reflection of every phenomenon in the process of evolution. The only difference is that language, in contrast to the chaotic movement of atoms in existence as space, contains cause and effect relationships, which implies not only the explanation of the processes taking place on Earth, but also the explanation of the consequences of all the changes in the world. Likewise, the very concept of "existence" changes according to the social structure of a concrete identity, changing at the same time the language itself. It is primarily about computer existence and its artificial language - emoji, which, in its turn, according to the expression plane, sends the user to the awareness and acceptance of the world as a gamer, in which not only expression of emotions is possible, but also the possibility of expressing thoughts with the help of emoji signs.

Keywords: existence, Sein fur anderes, ousia, emoji, computer existence, polilaterality, language.

Постановка наукової проблеми

У сучасному геймерському світі беззаперечним є причина розширення семантичного поля "буття", адже усія й навіть дазайн або іспанськомовна есенція у плані змісту стають неповними, такими, що не відповідають сучасним реаліям, не виражають їх усебічно. Ідеться про віртуальний світ, зокрема про соціальні мережі, які у вільному інформаційному просторі неможливо відділяти від позакомп'ютерної реальності, підтвердженням чому можуть слугувати навіть останні роки світових звершень, наприклад, ковід і карантин. Однак і поняття "мережеве суспільство" М. Кастельса [8] зазнає корекції, оскільки соціальні мережі є не просто доповненням буття людини, а й його [буття] віддзеркаленням. Тобто соціальна мережа як особистий щоденник людини, що, власне, і експлікується як дазайн, і соціальна мережа як проєкція того буття, яке не існує поза мережею, але в якому хотів би перебувати через різні психологічні та соціальні чинники: приміром, інтровертивний або соціопатичний тип особистості, для яких соціальні мережі виступають віртуальним уможливленням включення людини в соціум з уявним само-вмовлянням особистої значимості для віртуальних людей; або ж віддзеркалення позакомп'ютерної реальності в соцмережах у траєкторії інформаційного простору та/або самовираження через означений простір. Є також третій аспект, передбачений попередньою траєкторією інформаційності соціальних мереж, - це візуалізація вираження почуттів та емоцій, що, власне, сьогодні, під час російсько- української війни, набуває центрової уваги в спілкуванні між людьми у віртуальному просторі, у якому й поза зоровим і тактильним контактом є можливість візуального вираження почуттів та емоцій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Усе зазначене вище дає нам підстави виокремити дихотомію "мова-буття" з подальшою трансформацією та конгломерацією обох феноменів з інтерпретацією їх як взаємодоповнювальні та взаємонаявні явища, передбачені різними ендогенними та екзогенними процесами розвитку. Для повноти відображення ендогенних та екзогенних характеристик поняття "буття" [14: 22] та його трансформації в комп'ютерне буття визначено специфіку означеного поняття на прикладі кількох мов - давньогрецької (як субстрату філософської категорії буття), української, іспанської та німецької.

У німецькій мові для позначення буття є - найперше - слово Sein і Wesen на позначення сутності. Тут аналітично-синтетична характеристика мови передбачила однозначну релевантність поняття та його значення, що вплинуло на швидкість розгортання філософії мови саме серед німецькомовних філософів. Окрім того Sein [11] є дієсловом, що уможливлює в німецькій мові полідериваційний процес із наступним утворенням лексичного складу мови. Зокрема, Цифровий словник німецької мови (Digitales Worterbuch der deutschen Sprache, DWBDS) [10] подає такі визначення поняття буття:

1. Das Sein das Existieren, die Existenz.

Згодом у німецькій філософії відбулося спрощення, яке полягає в об'єднанні артикля зі словом, утворивши Dasain (тут-буття) [11].

- eine materialistische, idealistische Auslegung des Begriffs des Seins

Як бачимо, з одного боку, німецьке розуміння поняття буття має досить раціоналістичний початок, з іншого - утворюючи онтологічні новотвори різного буття, німецька мова виходить на ейдологічний рівень розуміння буття, синтезуючи емпіричне та наукове дослідження сутності поняття. Наприклад, у німецькій мові та в німецькомовній філософії зокрема знаходимо такі новотвори з лексемою Sein [2: 43]:

1. Sein fur anderes - "буття-для- іншого"

2. Anderssein - "інобуття"

3. An sich et Ansich - "в собі" та "в- собі"

4. Fur sich und Fursich - "для себе" та "для-себе"

5. An und fur sich - "в-і для себе"

6. Das Anundfursichseiende - "в-і- для-себе-суще"

7. Bei sich sein - "при собі бути"

8. In sich sein - "у собі бути"

та оказіональні новотвори [2: 142]:

Das Sosein - "такбуття" (H. Seidl).

Das Wesenswas - "щосутність" (H. Bonitz).

Das, was es war, sein - "те, що (завжди) було, бути" (C. Arpe).

Das jeweils zugehorige Sein - "те, що завжди є належним до буття" (F. Bassenge).

Das vorga.ngige und durchga.ngige Was des Seins von Seiendem - "попереднє й суцільне “що” буття сущого" (K.-H. Volkmann-Schluck).

Das Wesen als wesentliches Wassein - "сутність як сутнісне щобуття" (W. Brocker).

Was es heisst, dieses zu sein - "те, що називається бути ось цим" (M. Frede, G. Patzig).

Отже, у німецькій мові поняття буття має досить розгалужену систему кореляції з конкретним виміром буття, що якраз демонструє знаковість сутності поняття через ендогенну самоексплікацію екзогенних

експлікантів. Саме мова для німецькомовної картини світу є конструктом свідомості з його подальшою генерацією буттєвих вимірів. Можемо зауважити, що розгалуженість поняття буття цілком і повністю залежна від німецької мови - власне, мова і створює відповідні буттєві виміри.

Таку розгалужену класифікацію поняття буття в німецькій мові цілком можливо номінувати ендогенною [14: 83], тобто такою, котра народжує сенс у собі залежно від феноменології буття загалом, яку надалі в статті ми номінуватимемо усією, спираючись на давньогрецькі першоджерела.

У давньогрецькій мові поняття буття виражається лексемою усія (отоіа) [2: 124]. Це поняття містить у собі найширше визначення, що синтезує визначення й терміни з різних європейських мов, зокрема з української, іспанської, німецької. Німецька мова має найбільш розгалужену ендогенну специфіку поняття "буття", інші зазначені мови вміщують усію плану змісту в одне або кілька понять, не розширюючи семантики слова на рівні феноменології, де буття загалом виступає феноменологією мови до феноменології окремого мовного факту в його конкретному мовленнєвому застосуванні. В українській мові поняття "буття" виокремлюється кількома термінами з доповненим визначенням. Зокрема, в Академічному тлумачному словнику української мови (АТСУМ) [7] подано 4 визначення поняття буття:

1. філос.: об'єктивна реальність, що існує незалежно від нашої свідомості; матерія, природа. Тобто, як бачимо, передусім буття розуміють у найширшому абстрактному визначенні, що передбачає першооснову ексзистенції -природність.

2. Сукупність умов матеріального життя суспільства. У цьому визначенні буття має антропологічне походження, оскільки його функціональність взаємозалежна від існування суспільства, критеріїв його утворення - матеріальних умов життя.

3. 3. уроч.: життя, існування. На згаданому етапі етимологізації поняття буття синтезується з 1-м і 2-м визначенням. Отже, конгломерат абстрактного й конкретного (матеріального) рівнів визначення буття зводить розуміння поняття до існування загалом, із його траєкторією від ширшого до вужчого (екзистенція - життя), від загального до конкретного (духовність - праця), від абстрактного до матеріального (суспільство - держава).

4. Перебування. 4-е визначення, зі свого боку, розміщено до АТСУМ зі словника української мови Бориса Грінченка (СУМБГ) [5: 1] Бьітіе,

существованіе. 2) Бытность, пребьваніе). Упорядник словника Борис Грінченко, як бачимо, транслює визначення поняття буття від загального до конкретного, де 1-е визначення корелює з його тлумаченням в АТСУМ, а друге - відтворює поняття в понятті, тобто в уже наявній екзистенції є вужчий корелят перебування, що передбачає сполучники місця де/десь: є екзистенція, а в ній - перебування де (десь) - у конкретному буттєвому вимірі.

Досить розгалуженим та філософсько обґрунтованим є іспанськомовне визначення буття в Словнику Королівської академії іспанської мови (Diccionario de la Real Academia Espanola, DRAE) [9]. Означена розгалуженість полягає передусім через наявність персонального терміна для кожного визначення буття, що, напевно, передбачено аналітичністю світогляду іспанськомовної людини - у сенсі людини, для якої іспанська мова генетично рідна. Саме тому лексична економія не є властивою для аналітичних мов, зокрема романських. Наприклад, DRAE подає наступні визначення буття, що виражене в 3-х термінах:

1. Ser:

Рис. 1

Використані Гарантом emoji прапора Європейського Союзу та прапора Бельгії є додатком до основної інформації з підкресленням важливості означеного обговорення та візуалізації акценту з елементами оперативної апеляції до Європейського Союзу та уряду Бельгії. Отже, без уваги до вербальної частини допису читач одразу оперативно бачитиме, про що й про кого йдеться в дописі. Зауважимо, що на офіційній сторінці В. Зеленського в Instagram та Telegram зазначені тексти дублюються, однак без додавання emoji прапорів. Це можна пояснити тим, що Twitter фактично є офіційною соціальною мережею світової дипломатії, через що візуальне відтворення акцентів на різні країни світу стратегічно застосовує Президент для привернення ще більшої увагу до України лідерів країн Європи та світу. Використання В. Зеленським прапорів для підкреслення значущості допомоги від ЄС та взаємопорозуміння між сторонами простежується з високою частотністю, фактично в усіх текстах, у яких повідомляють про домовленості та діалоги з представниками світової спільноти. Як приклад, також див. Рис. 2:

Рис. 2

Отже, Sein fur anderes в мережевих текстах В. Зеленського - це подяка, значущість допомоги та підтримки, апеляція до важливих західних партнерів, ООН та НАТО, швидкість реагування на суть та сторін інформації як реакція на візуалізацію (прапори країн світу) головних представників діалогів. Будь-який читач, навіть непоінформований заздалегідь стосовно дій Президента України, зможе побачити суть допису, не читаючи тексту, однак повноту інформації та її деталі надалі передбачатиме вербальна частина допису.

Такої самої комунікативної стратегії притримується й радник голови Офісу Президента України М. Подоляк, використовуючи у вербальних текстах на офіційній сторінці у Twitter прапори країн світу. Особливу увагу привертає стратегія того самого тексту українською та англійською мовами (Рис. 3).

Рис. 3

Ідеться про реакцію М. Подоляка на подію 14 січня, коли в результаті масової ракетної атаки було завдано ракетного удару по житловій багатоповерхівці в Дніпрі (46 загиблих, 70 поранених). В українському варіанті тексту радник не використовує прапор країни агресора, натомість інтенсивно використовуючи його в дописі англійською мовою. Відтак, очевидно, така стратегія передбачена акцентом на злочинних діях росії, і такий акцент необхідний для країн Європи та світу, які читають офіційну інформацію міжнародною мовою дипломатії. Натомість зрозуміло, що такий акцент для українців та тих, хто володіє українською мовою, буде очевидним і зайвим. Отже, Sein fur anderes в означеному тексті М. Подоляка

спроектоване на світову спільноту, її реакцію, підтримку України та засудження злочинних дій росії.

На офіційних каналах у Telegram використання emoji здебільшого стосуеться реакцій читачів на інформацію, самі ж дописи найчастіше не містять оптичних знаків. Наприклад, на офіційному каналі ДТЕК є певна кількість знаків emoji, частотність використання яких варіюється залежно від змісту інформації. Наприклад, допис від 30.01.2023 (Рис.4):

Рис. 4

Кількість поставлених реакцій за допомогою emoji "Серце" суттєво переважає над іншими (2,54К). З огляду на зміст інформації серце свідчить про підтримку діяльності енергетиків у складний для всіх час, а також розуміння та згоду в тому, що енергетики роблять усе можливе й неможливе (особливо після ракетних ударів по об'єктах енергетичної інфраструктури України). Отже, Sein fur anderes тут полягає у взаєморозумінні, підтримці та повазі до праці енергетиків у кризовій для країни ситуації.

Досить інтенсивно та різнобічно emoji використовує офіційний телеграм-канал КМДА, ураховуючи наявність символів як в інформаційних текстах, так і можливість читачеві реагувати на інформацію. Основним символом, який, до речі, використовують більшість офіційних та неофіційних телеграм- каналів, є символ знака оклику, який покликаний терміново привертати увагу читачів із подальшою оперативною реакцією на інформацію. Передусім ідеться про оголошення повітряної тривоги, реакція на яку має бути миттєвою та обов'язковою (Рис. 5):

Рис. 5

Тут-таки в реакціях бачимо перевагу емоцій на зазначену інформацію до сліз, страху, розпачу.

Спрямованість на попереднє розуміння змісту інформації та її підкреслення містять символи emoji, використані самими адміністраторами каналу, наприклад, рис. 6.

Рис. 6

Emoji логічно підібрані до змісту інформації. Очевидно, що нової чи додаткової або стратегічної функції вони не несуть, однак візуально сприяють комфортному розділенню кожної інформації, поданої в дописі, що передбачає легше та оперативніше засвоєння змісту. Такі логічні символи, які відсилають читача до змісту інформації, канал використовує в більшості дописів, а отже, Sein jur anderes у цьому випадку спрямоване на читача як споживача корисної інформації.

На офіційному телеграм-каналі Головнокомандувача ЗСУ генерала Валерія Залужного emoji доступне для реакцій читачів, натомість самі тексти на каналі не містять жодного оптичного знака. Як правило, читачі використовують постійний набір знаків, які залежності від змісту інформації переміщуються за частотністю вживання. Оглянувши телеграм-канал Головнокомандувача за останній місяць, робимо висновок, що здебільшого в дописах лідирують такі символи: серце, молитва, вогняне серце, вогонь, окей (рис. 7):

Рис. 7

Наприклад, за планом змісту самих emoji, а також за змістом різної інформації, поданої від імені генерала, з'ясовуємо, що перцепція реалізована відповідно до інтерпретації, плану змісту та плану вираження оптичних знаків. Здебільшого реакції читачів виражають Sein jur anderes як любов (у сенсі підтримки та поваги до дій В. Залужного), молитва (здебільшого простежується, коли в дописі йдеться про надання західними партнерами необхідної для контрнаступу зброї, про окремих воїнів і т.п.). Вогонь, який фігурує в реакціях як окремий символ, так і серце у вогні, є підсилювальним візуальним ефектом, який безпосередньо відсилає читача до підтримки сили та потужності військових наказів

Головнокомандувача, а також самих військових дій на фронті.

Окрім того, на каналі В. Залужного є також ще один emoji, який із різною частотністю, але часто фігурує серед пласту обраних читачами знаків для реакції, - це візуалізація військового вітання "віддати честь” (рис. 8), що безпосередньо вказує на використання означеного символа за професійною спрямованістю та діяльністю В. Залужного. Окрім того, використання військового вітання саме у візуалізації за допомогою emoji свідчить про вираження читачами такого Sein fur

Рис. 8

Досить показовою є селекція emoji в неофіційних джерелах - у приватних переписках, у коментарях до постів, у використанні emoji різними

публічними особами, у реакціях на різні дописи в соціальних мережах, які стосуються військової та політичної ситуації в Україні. Рандомно гортаючи стрічку на Facebook і здебільшого anderes: підтримки ЗСУ, згуртованості, взаємоповаги та віри у військову потужність України та кожного воїна зокрема. потрапляючи на дописи, які стосуються війни, можемо простежити перевагу таких знаків emoji: "Тримаймося", "Серце", "Молитва", "Сльози", "Гнів, лють". Окрім того, реакції від читачів простежуються не лише за допомогою символів як таких, а й за допомогою emoji у вигляді зображення чи у форматі gif (рис. 9):

Рис. 9

Огляд рандомних дописів на Facebook про військову та політичну ситуацію дає підстави узагальнити, що конкретні знаки фігурують у дописах, які змістовно можуть різнитися, але викликають однакову реакцію (любов, підтримку, милосердя, розпач, сльози, горе, біль, гнів, лють). Наприклад, emoji "Тримаймося" є, за спостереженнями, одним із найуживаніших сьогодні в соціальних мережах. Цей знак, який з'явився на платформі Facebook 17 квітня 2020-го року, був згенерований для взаємопідтримки людей під час карантину через епідемію Covid-19. Однак із початку повномасштабного трансформацій у плані змісту й перейшов у категорію символа підтримки. Це своєрідний цифровий варіант теорії шести рукостискань, згідно з якою будь-які дві людини на Землі розділені в середньому лише п'ятьма рівнями спільних знайомих (і, відповідно, шістьма рівнями зв'язків). Отже, Sein fur anderes тут полягає у використанні emoji "Тримаймося" безвідносно до особистих знайомств користувачів соцмереж, особливо, коли справа стосується підтримки вторгнення росії в Україну зазнав ендогенних та екзогенних поранених військових, полонених чи цивільних людей, які постраждали від дій окупантів. Схожа перцепція простежується й за emoji "Серце" ^, яке так само покликане виражати підтримку іншому під час кризових ситуацій, спричинених війною. Emoji "Сльози" © більшою мірою стосуються інформації про загиблих воїнів та інформації про жахливі наслідки, спричинені діями військових рф. Біль, горе, розпач є потрясінням, які впливають на емоційний та психологічний стан людини, у переносному сенсі "відбираючи їй мову", тому часто люди в соцмережах виражають своє ставлення до інформації за допомогою знаків emoji, і тут разом зі "Сльозами" межує "Гнів, лють" © як фактор невимовності завданого болю, а також як фактор безвиході, коли не знаєш, як і що зробити в конкретній ситуації, окрім як відчувати й виражати біль та злість.

Висновки й перспективи дослідження

Отже, найважливішою специфікою всіх зазначених знаків emoji на офіційних та неофіційних сторінках у соцмережах та телеграм- каналах є чітке усвідомлення, що їх застосовують для іншого, що й відсилає нас до "буття-для-іншого" (Sein fur anderes) як до феноменологічного рівня, який синтезує абстрактний (чуттєвий) вимір екзистенційної при-сутності однієї людини в житті іншої з матеріальним (фізичним) виміром, коли психологічний механізм емпатійного процесу, який передбачається поняттями "спільний", "свій" щодо горя, болю, утрат, розпачу тощо діє так, що стан іншого відчувається як власний на фізичному рівні. Безперечно, це впливає на кору головного мозку, де права півкуля, яка відповідає за емоції та образи, починає, по суті, домінувати над лівою, яка відповідає за мову. Однак віддзеркалення емоцій апріорі має втілитися в матеріальний знак, яким і є мова emoji, котра візуально не порушує емоційного стану людини, а бодай на елементарному рівні здатна відобразити його. Власне, це і є повернення ad fontes, до давніх мов, де візуалізація мовного знака, а також загалом тексту та/або висловлювання полегшує як вираження емоційного стану людини, так і його сприйняття реципієнтом, що й виокремлює основну категорію усії людини під час війни - порозуміння. Акцентуємо увагу на тому, що наше дослідження ґрунтується на попередніх висновках емпіричних спостережень у процесі, тобто під час російсько-української війни. У подальшому наш гіпотетико- дедуктивний підхід із виокремленням філософської категорії "буття-для- іншого" потребує вдосконалення, що полягатиме в порівнянні мови emoji зараз і в майбутньому та в науковій верифікації полілатеральності знаків за посередництвом висновків, які ми зробили в цьому дослідженні, зі значним доповненням візуального інформаційного контенту після Перемоги України у війні з російськими окупантами.

Список використаних джерел та літератури

1. Бацевич Ф. С. Філософія мови: історія лінгвофілософських учень. К.: Академія, 239 с.

2. Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей. К.: Дух і Літера,Т. 1. 576 с.

3. Махачашвілі Р., Бахтіна А. Емпіричний метод у дослідженні полілатеральності emoji. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія "Філологія”. 2019. Т. 4, № 43. С. 141-144.

4. Махачашвілі Р. К. Динаміка англомовної інноваційної логосфери комп'ютерного буття: дис. ... докт. філол. наук: 10. 02.04. Одеса, 2013. 400 с.

5. Словарь української мови (СУМБГ). Упор. З дод. Влас. Матеріалу Б. Грінченко: в 4-х т. К.: Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Т. 3. 482 с.

6. Словник EMOJIALL. URL: https://www.emojiall.com/uk (дата звернення:01.02.2023).

7. Словник української мови. Академічний тлумачний словник (АТСУМ). URL: http://sum.in.ua/ (дата звернення: 01.02.2023).

8. Castells Manuel. La Era de la Information. Vol. I: La Sociedad Red. Mexico, Distrito Federal: Siglo XXI Editores, 2002. P. 628.

9. Diccionario de la Real Academia Espanola (DRAE). URL: https://www.rae.es/ (дата звернення: 01.02.2023).

10. Digitales Worterbuch der deutschen Sprache (DWBDS). URL: https://www.dwds.de/ (дата звернення: 01.02.2023).

11. Heidegger, M. Sein und Zeit. Anthologie der realistischen Phanomenologie. DE GRUYTER. https://doi.org/10.1515/9783110329414.195 (дата звернення: 01.02.2023).

12. Makhachashvili R., ^vpik S., Bakhtina A., Schmeltser Е. Technology of poetry prezentation via emoji-maker platform ict tools: pedacogical function of graphic mimesis / R. Makhachashvili et al. 7th Workshop on Cloud Technologies in Education, CTE. 2019. No. 7. P. 264-280.

13. Makhachashvili R., Bakhtina A., Semenist, I., Prihodko G., Prykhodchenko O. Emoji Explication in Digital Communication: Logical-Phenomenological Experiment Digital Humanities Workshop, 1. 2021. P. 191-197. ISSN 978-145038736-1

14. XaApavrZ^s, E. Пері rou tivai/ovros отп фШУОцєуоАоугк^ бебрпоп ton Hegel. Н0шц. Перюбгкб фіАооофіа^, (11). 2020. 111. https://doi.org/10.12681/ethiki.22768 (дата звернення: 01.02.2023).

REFERENCES (TRANSLATED & TRANSLITERATED)

1. Batsevych, F. S. (2008). Filosofiia movy: istoriia linhvofilosofskykh uchen'

[Philosophy of Language: History of Linguistic and Philosophical Doctrines]. K.: Akademiia. 239 p. [in Ukrainian].

2. Yevropeiskyi slovnyk filosofii: Leksykon neperekladnostei (2009). [European Dictionary of Philosophies: A lexicon of untranslatabilities]. K: Dukh i Litera. 1. 576 p. [in Ukrainian].

3. Makhachashvili, R., Bakhtina, A. (2019). Empirychnyi metod u doslidzhenni polilateralnosti emoji [Empirical method in the study of emoji polilaterality]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia ”.Filolohiia”. Vol.4, № 43. P. 141-144. [in Ukrainian].

4. Makhachashvili, R.K. (2013). Dynamika anhlomovnoi innovatsiinoi lohosfery komp'iutemoho buttia [Dynamics of Innovative English Logosphere of Computer existence]: PhD thesis: 10. 02.04. Odesa, 2013. 400 p. [in Ukrainian].

5. Slovar ukrainskoi movy (SUMBH) (1958). [Dictionary of Ukrainian Language (Borys Grinchenko Dictionary)]. arranged by. B. Hrinchenko: in 4 vol. K.: Vyd-vo Akademii nauk Ukrainskoi RSR. Vol. 3. 482 p. [in Ukrainian].

6. Slovnyk EMOJIALL [EMOJIALL dictionary]. URL: https://www.emojiall.com/uk (reference date: 01.02.2021) [in Ukrainian].

7. Slovnyk ukrainskoi movy. Akademichnyi tlumachnyi slovnyk (ATSUM) [Dictionary of the Ukrainian language. Academic explanatory dictionary]. URL: http://sum.in.ua/ (reference date: 01.02.2021). [in Ukrainian].

8. Castells, Manuel. (2002). La Era de la Information. Vol. I: La Sociedad Red [The Information Age. Vol. I: The Network Society]. Mexico, Distrito Federal: Siglo XXI Editores. P. 628. [in Spanish].

9. Diccionario de la Real Academia Espanola (DRAE) [Dictionary of the Royal Spanish Academy]. URL: https://www.rae.es/ (reference date: 01.02.2021) [in Spanish].

10. Digitales Worterbuch der deutschen Sprache (DWBDS) [Digital dictionary of the German language]. URL: https://www.dwds.de/ (reference date: 01.02.2021) [in German].

11. Heidegger, M. Sein und Zeit [Being and Time]. Anthologie der realistischen Phanomenologie. DE GRUYTER. https://doi.org/10.1515/9783110329414.195 (reference date: 01.02.2021) [in German].

12. Makhachashvili, R., Kovpik, S., Bakhtina, A., Schmeltser, Е. (2019). Technology of poetry prezentation via emoji-maker platform ict tools: pedacogical function of graphic mimesis / R. Makhachashvili et al. 7th Workshop on Cloud Technologies in Education, CTE. No. 7. P. 264-280. [in English].

13. Makhachashvili, R., Bakhtina, A., Semenist, I., Prihodko G., Prykhodchenko, O. (2021). Emoji Explication in Digital Communication: Logical-Phenomenological Experiment Digital Humanities Workshop, 1. P. 191-197. ISSN 978-145038736-1 [in English].

14. XaApavrZ^s, E. (2020). Пері тои tivai/ovros отп фагуорауоАоуік^ бєбрпоп ron Hegel

[On existence/ontos in Hegel's phenomenological view.]. H0iKq. Пєрюбгко фгАооофіа^, (11). 111. https://doi.org/10.12681/ethiki.22768 (reference date:

01.02.2021) [in Greek].

Размещено на Allbest.ru