Аналіз лінгвальних характеристик корпусу медіатекстів тематики "війна в Україні"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз лінгвальних характеристик корпусу медіатекстів тематики "війна в Україні"

К.М. Білик



Анотація

Статтю присвячено лінгвальним характеристикам корпусу медіатекстів тематики "війна в Україні". Схарактеризовано явище медіатекстів у науковій літературі. Здійснено аналіз теоретико-методологічних основ лінгвальних характеристик медіатекстів. Виявлено основні лінгвальні характеристики медіатекстів тематики "війна в Україні", а саме: превалювання емоційно-забарвленої лексики, значний відсоток застосування лем із категорій "наявність антропонімів", "використання топонімів", "застосування хрононімів", "застосування лексичних сполучень", "використання числівників", "використання абревіатури», проте відзначено незначний відсоток наявності новин на відображення категорії "зазначення вікових категорій учасників подій".

З огляду на те, що питання війни росії з Україною, підтримка України західними партнерами та нові терористичні атаки з боку росії стали одними із найважливіших тем ЗМІ, окреслена проблема потребує докладного вивчення, а саме лінгвістичного, адже сучасні ЗМІ виконують маніпулятивну функцію, змінюючи інтерпретацію інформації у свідомості та сприйнятті читачів. За допомогою корпусного аналізу "Sketch Engine" медіатекстів тематики "Війна в Україні" на матеріалі провідного українського інтернет-видання "Газета по-українськи" за 2022-2023 роки проаналізовано лінгвальні особливості новинних повідомлень: у текстах новин наявна значна кількість абревіатур, а саме на позначення "ЗСУ", "ППО"; серед антропонімів найчастіше вживаним словом є "Зеленський"; щодо топонімів, виявлено перелік лем, які використовуються в заголовку новин найчастіше: "Бахмут", "Луганськ", "Донецьк", "Буча", "росія", "Україна", "Захід"; проаналізовано лексичні сполучення, у яких превалює лема "особовий склад"; категорія " використання числівників" демонструє, що в текстах новин тематики "Війна в Україні" Генштаб подає узагальнювальну статистику відповідно до запиту, що спровокувало незначну кількість новин із категорії "зазначення вікових категорій учасників подій", і, як наслідок, в основу цієї категорії увійшли найбільш сенсаційні повідомлення, особливо виокремлюють вік та стан загиблих чи ушкоджених дітей. Виявлено наявність влучно застосованого українського воєнного сленгу в категорії "емоційно-забарвлена лексика", який укорінився та набув значної популярності серед текстів новин тематики "Війна в Україні" в інтернет-виданні "Газета по-українськи" та й загалом в інтернет-просторі.

У зв'язку з багатозначністю термінів, прихованим сенсом, відсутністю еквівалентів неологізмів, особливо воєнної тематики, виникають труднощі з перекладом та розумінням тексту. Підбираючи еквіваленти до терміна, маємо застосувати корпусний інструмент, завдяки якому можна проаналізувати слово в контексті, частоту використання, вибудувати синонімічний ряд слів, виокремити антоніми.

Ключові слова: французький медіатекст, лінгвістичний аналіз, корпус медіатекстів, Sketch Engine, війна в Україні.



Abstract

ANALYSIS OF THE LINGUISTIC CHARACTERISTICS OF THE MEDIA CORPUS ON THE TOPIC "WAR IN UKRAINE"

Bilyk K. M.

The article studies the linguistic characteristics of the corpus of media texts on the topic of "war in Ukraine". The research characterizes the phenomenon of media texts in the scientific literature. The article analyzes theoretical and methodological foundations of linguistic characteristics of media texts. The main linguistic characteristics of media texts on the topic of "war in Ukraine" are identified, namely: the prevalence of emotionally colored vocabulary, a significant percentage of lemmas from the categories "presence of anthroponyms", "use of place names", "use of chrononyms", "use of lexical combinations", "use of numerals", "use of abbreviations", but we note a small percentage of news reflecting the category "indication of age categories of participants in events".

Given that the issue of Russia's war with Ukraine, Western partners' support for Ukraine, and new terrorist attacks by Russia have become one of the most important topics in the media, this problem requires a detailed study, namely linguistic, because modern media can perform a manipulative function, changing the interpretation of information in the minds and perceptions of readers. Using the Sketch Engine corpus analysis of media texts on the topic "War in Ukraine" based on the material of the leading Ukrainian online publication "Gazeta po-Ukrayinsky" of 2022-2023, the linguistic features of news reports are analyzed: there are a significant number of abbreviations in the news texts, namely, "Armed Forces" and "Air Defense"; among anthroponyms, the most commonly used word is "Zelensky"; as for place names, a list of lemmas used in the news headline is revealed: "Bakhmut", "Luhansk", "Donetsk", "Bucha", "Russia", "Ukraine", "West"; lexical combinations in which the lemma "personnel" prevails are analyzed; the category "use of numerals" demonstrates that the General Staff provides generalized statistics in the news texts on the topic "War in Ukraine" in accordance with the request, which provoked a small number of news from the category "indication of age categories of participants in the events", and as a result, this category is based on the most sensational reports, especially those that highlight the age and condition of dead or injured children. The article reveals the presence of accurately used Ukrainian military slang in the category of "emotionally colored vocabulary", which has taken root and gained considerable popularity among news texts on the topic of "War in Ukraine" in the online publication "Gazeta po- Ukrayinsky" and in the Internet space in general.

Due to the ambiguity of terms, hidden meaning, and lack of equivalents for neologisms, especially in military topics, there are difficulties with translation and understanding of the text. When selecting equivalents for a term, it is worth using a corpus tool that allows analyzing the word in context, frequency of use, and building a synonymous and antonymic series of words.

Keywords: French media text, linguistic analysis, media text corpus, Sketch Engine, war in Ukraine.



Постановка наукової проблеми

Сучасне суспільство неможливо уявити без реклами, джерел інформування, які є важливими елементами масової культури, активно проникають у життя кожної людини і є потужним засобом впливу на особистість, індивідуальну свідомість. Новини - органічна складова масової комунікації, яка впливає на формування думок і переконань у суспільстві загалом. Для досягнення мети впливу на читача автори публікацій в інтернет-виданнях використовують різні способи подачі інформації із застосуванням експресивної лексики, фразеології, цитат або сленгу. Для виявлення впливів ЗМІ на свідомість членів соціуму важливим є застосування інформаційно-комунікаційних технологій, які надають універсальні технічні можливості для аналізу, збереження та відбору лінгвістичного матеріалу мовного матеріалу, що дає змогу здійснювати об'єктивні висновки про лінгвальні особливості відібраного корпусу новин і володіти критичними мисленням щодо подій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема медіатекстів стала предметом дослідження таких науковців: Д. Анісімової [6], К. Дашкової [11], Н. Скиби [30] та ін. Дослідники характеризують медіатекст як поєднання медійних і вербальних одиниць [11]; усний чи писемний твір масово-інформаційної діяльності та масової комунікації, суть якого полягає у вираженні конкретної інформації для впливу на думку соціуму [6].

Н. Скиба трактує медіатекст як аутентичне джерело актуальної інформації лінгвістичного, соціокультурного, лінгвокраїнознавчого характеру, за допомогою якого можна ознайомитись із сучасними тенденціями лексико-стилістичних змін у мові [30].

Особливості лінгвальних характеристик медіатекстів висвітлено в працях Т. Головач [9; 10], К. Дашкової [11], М. Зайцевої [14], М. Захарчук [15], О. Ковальової [19], Д. Сизонова [28], О. Четверікової [33], Л. Чумак [34] та ін. Серед основних лінгвальних характеристик медіатекстів О. Ковальова визначає функції паратексту та засоби їх реалізації в новинних текстах [19]. М. Зайцева досліджує основні лінгвостилістичні елементи військових медіатекстів, аналізує особливості перекладу військових текстів на сучасному етапі [14]. Л. Чумак вивчала лексичні інновації в англомовному медіадискурсі початку ХХІ століття, ураховуючи лінгвопрагматичний аспект, запропонувала моделі словотвірної деривації, за якими утворюються лексичні інновації XXI століття [34]. М. Захарчук виокремлює такі особливості лінгвальних характеристик медіатекстів: лексика текстів гіперлокального медіа здебільшого нейтральна, беземоційна, проте функціювання слів інших стилів, зокрема, розмовного передбачає вживання емоційно-забарвленої лексики, жаргонізмів [15]. Т. Головач стверджує, що основними рисами медіатекстів є медійність, масовість, креолізованість, текстова вторинність, відкритість, поліфункціональність [9; 10]. О. Четверікова вважає, що медіатекст інформує, оцінює факти й події з позицій своїх творців, він відділений у просторі й часі від описуваної ним комунікативної ситуації, також може акцентувати увагу на цінностях, які продукуються суспільством [33].

Проблемою війни в Україні переймалися такі науковці: А. Моргун [26], С. Васильченко, Г. Онуфрієнко [8] та ін. А. Моргун здійснила контент- аналіз провідних інформаційних видань України, зробила висновок щодо наявності позитивних зрушень у бік зменшення кількості мови ворожнечі на сторінках ЗМІ [26]. С. Васильченко, Г. Онуфрієнко, окреслюючи події масштабного вторгнення, описують нові слова та словосполуки, утворені внаслідок воєнно-політичного протистояння в українській мові, що завдяки доступності масмедійному ресурсу набули широкого вжитку в країні [8].

Функціонально-лінгвістичні аспекти дослідження особливостей заголовків текстів новин у сучасному європейському медіадискурсі, зібраних у корпус і проаналізованих через програму "Sketch Engine” [37], вивчали Ю. Дем'янчук [12] , А. Дорогокупля [13], А. Карпенко [16], А. Кілгаріф [3], О. Сіваєва [29], О. Таран [32], Г. Цапро [4] та ін. Питання про програму "Sketch Engine" [37] схарактеризовано в праці Ю. Дем'янчук, яка розглянула структуру та функціонування системи Sketch Engine [37]; виділила колокації з військоих термінів, здійснила статистичний аналіз, подала приклад створення тезауруса спеціальних термінів [12]. А. Карпенко проаналізувала основні поняття корпусної лінгвістики, створила корпус текстів української фантастики за допомогою використання корпусного менеджера NoSketch Engine [16].

О. Таран присвятила сттатю стилометричному дослідженню ідіостилю І. Азімова з використанням корпусного підходу. Для аналізу стилістичних особливостей було створено корпус текстів циклу "Фундамент" І. Азімова. Кількісне та статистичне опрацювання корпусу текстів здійснено за допомогою інструменту Sketch Engine [37], який дає змогу порівнюватисловосполучення та слова [32]. А. Дорогокупля провела порівняльний аналіз вживання перекладацьких трансформацій під час перекладу офіційно-ділових текстів за допомогою корпусних менеджерів WordSmith Tools та Sketch Engine [13].

Мета дослідження полягає в теоретико-методологічному обґрунтуванні та емпіричному дослідженні лінгвальних особливостей корпусу медіатекстів жанру "Надзвичайні новини" на матеріалі інтернет-видання "Газета по-українськи" за 2022-2023 роки.

Методи дослідження

Серед теоретичних методів використано аналіз, синтез, узагальнення, порівняння. До емпіричних методів належить експеримент із застосуванням корпусного інструменту "Sketch Engine" [37]. Система "Sketch Engine" [37], яка застосована в дослідженні, демонструє під час аналізу відібраного корпусу текстів тематики "Війна в Україні" такі складові, як: "лексичні портрети", за допомогою яких можна простежити лексичні одиниці з граматичної та лексичної позиції. Лінгвістична структура тексту висвітлена через сформовані інструментом списки слів, лексико-синтаксичні шаблони, які представлені через стійкісловосполучення та найчастіше вживані слова чи комбінації слів. Також є можливість виявити подібності та відмінності в сполучуваності слів завдяки диференціації. В інструменті корпус відібраного медіатексту дає змогу встановити зв'язок між ключовими словами та колокацією й продемонструвати частоту вживання кожного слова в корпусі.

Виклад основного матеріалу дослідження з обґрунтуванням отриманих наукових результатів

Медіатексти провідних газет та інших джерел інформатизації є показником змін, які відбуваються в суспільстві, що проявляється через основні особливості розвитку та змін у мові на лексичному, семантичному, словотвірному рівнях.

Науковці В. Максимчук, М. Захарчук вважають, що медіатексти є однією з найпоширеніших форм існування мови. Медіатекст, на думку дослідників, представлено як гіперлокальні медіа, що доповнюють інформаційний простір, впливають на розвиток мовної системи, культуру мови читацької аудиторії [15].

За О. Ковальовою, інформаційні можливості, які відкриваються перед користувачем Інтернету, дають змогу не лише повідомляти щодо подій, а й установити уявний контакт із читачем, викликати його активність. Розподіл водночас розширює його, адже за наявності гіперпокликань читач має змогу ознайомитися з новинами подібної тематики, яка містить лише ідентичні ключові слова [19].

Важливу роль у створенні медіатекстів новин відіграють терміни специфічної тематики, відомі імена людей чи назви компаній, країн, а також ексклюзивний заголовок, який задає тему повідомлення й виконує атрактивну функцію щодо заохочення читача до прочитання матеріалу, застосовуючи газетні кліше, наявність елементів розмовного стилю, жаргонізмів, запозичених слів, евфемізмів і цитувань.

Орієнтуючись на дослідження науковців (М. Беднарек [1], Л. Верхеєн [5], Ю. Ковбаско [20], Р. Махачашвілі [25], З. Хусейн [2]), за основу емпіричного дослідження взяли корпусно-цифровий підхід, який грунтується на інструментах вивчення змін у мові з позиції процедурних, технічних, лінгвальних і змістових характеристик.

Здійснюючи аналіз лінгвальних особливостей текстів жанру "Надзвичайні новини”, застосували корпусно-цифровий метод. Корпус текстів містить новини з українського видання "Газета по-українськи" [9] за 2022-2023 роки тематики "Війна в Україні".

За основу під час дослідження було взято корпусні інструменти "Sketch Engine" [37], "Voyant Tools" [38], проаналізовано відібраний корпус медіатекстів на основі українського інтернет-видання "Газета по-українськи" [9], який складається з 374 токенів, 374 слів, 267 речень, за 20222023 роки.

Досліджуючи медіатексти, науковці [1; 5; 20; 22; 25] акцентували увагу на різноманітних лінгвістичних аспектах текстів новин. Наприклад,

Н. Космацька досліджувала лексичні та графічні новоутвори сучасних французьких медіа на матеріали французьких онлайн-видань та можливі шляхи їхнього відтворення українською мовою [21]. О. Ковальова виявляє функції паратексту та засоби їх реалізації в новинних медіатекстах. Матеріалом для аналізу слугували новини онлайн-газети "Le Figaro", які розміщено в рубриці "Flash actu" [19]. Т. Головач виокремлює такі основні риси текстів газет рубрики "Features", як: стислість викладу, інформативне навантаження, наявність мовних кліше, уживання простих, зрозумілих слів, використання суспільно- політичної лексики [10]. Г. Цапро та О. Сіваєва створили та проаналізували корпуси текстів, у складі яких є лема PANDEMIC через використання корпусного інструменту "Sketch Engine" [4].

На основі досліджень науковців задля дослідження текстів жанру "Надзвичайні новини" було підібрано та проаналізовано корпус текстів новин за виокремленими критеріями лінгвального аналізу медіатекстів:

емоційно-забарвлена лексика (вислови, які мають оцінні та емоційні складові, виражають позитивне чи негативне сприйняття дійсності, характеризують психічний стан мовців);

наявність антропонімів (використання імен, прізвищ, імен по батькові, псевдонімів людей, назв установ, тощо);

використання топонімів (походження, значення, написання власних географічних назв);

застосування хрононімів (назва відрізків часу або події, що притаманні часовим рамкам);

наявність цитувань;

застосування лексичних сполучень;

використання числівників;

зазначення вікових категорій учасників подій;

використання абревіатури.

Застосовуючи корпусно-цифровий метод, вважаємо за необхідне здійснити аналіз лінгвальних особливостей текстів жанру "Надзвичайні новини" на матеріалі українського інтернет-видання "Газета по-українськи" (9). Відповідно до виокремлених критеріїв аналізу корпусу відібраних за визначеною тематикою медіатекстів провідного інтернет-видання пропонуємо розглянути лінгвальні особливості медіатекстів.

Здійснюючи аналіз вибірки за 2022 рік, яка містить тексти тематики "Війна росії проти України", відзначимо, що українська мова через велике використання емоційно- забарвленої лексики демонструє експресивність, національну ідентичність українського народу, наявні вислови задля вираження оцінного судження щодо ситуації, яка відбувається в Україні. Наприклад, у заголовку "Розвідка записала розмову росіянина, у якого "розболілась башка" простежується дещо скептичне ставлення до ворожої нації та до його слів і фізичного стану, що підсилюється використанням лапок (38). А в заголовку "Росіяни вгатили з артилерії по Нікополю - загинула людина” використано емоційне слово "вгатити», яке містить негативну конотацію. Найпопулярнішим словом, що характеризується емоційним забарвленням, у яке закладена суть бачення ситуації щодо війни українцями, є "окупанти", яка за запитом наявна у 29040 записах.

У новинах за 2022 рік часто використовують антропоніми - леми на позначення імен політичних діячів, наприклад, "Голова Миколаївської ОВА Віталій Кім повідомив" (23), "Лукашук і Кім написали про "мопеди"" (22) та ін. Проте найчастіше вживаними є леми "Зеленський", "путін", "лукашенко", "Арестович", "Макрон", "Шольц" та вірний друг України "Борис Джонсон". Загальна кількість лише однієї леми "Зеленський" налічує 30069 записів.

У вибірці за 2022 рік превалює використання абревіатур "НАТО", "БТР", "ЗСУ", "РФ" , "ДСНС", "КМДА": "Знищені комплекси ППО та склади БК: авіація і артилерія ЗСУ масовано відпрацювали по ворогу" (15) та інші, що пояснюється тематикою новин та необхідністю подачі стисло та коротко важливу інформацію про війну, через що назви посад чи зброї позначаються абревіатурою. Звісно ж, найуживанішими є абревіатури "ЗСУ", "ППО", "НАТО". Беручи до уваги абревіатуру "ЗСУ", простежуємо наявність 22522 записів.

Проаналізовані лексичні сполучення в текстах новин здебільшого містять інформацію з позначенням національності учасника події, наприклад, лексичне сполучення: "російські окупанти" (24); "українська артилерія" (20); "американський народ" (30), "особовий склад" (11) та інші. Наприклад, аналізуючи лему "особовий склад", зазначимо, що знайдено за запитом 6048 записів із використанням цього слова.

Варто зауважити, що в новинах тематики "Війна в Україні" значний відсоток використання топонімів ("Журналістам обмежили в'їзд до Бахмута: подробиці") на позначення точкових локацій, де відбуваються найгарячіші події. Найчастіше трапляються леми "Бахмут", "Луганськ", "Донецьк", "Буча", "росія", "Україна", "Захід" (на позначення західних країн узагальнено). Кожна лема наявна в текстах новин близько 3000 випадків.

Наявність цитувань у тексті підтверджує достовірність поданої автором статті інформації. Тому наступний критерій, який проаналізовано, - "наявність цитувань" - демонструє, що наявні не лише прямі цитування інших людей, а й узяті в лапки назви ракетних установок чи найменування угрупувань, наприклад, «працює українська артилерія: "виговці" потужно знищили 5 варварських "Градів" (20). Порівняно з попередніми даними, відсоток зменшується, становить близько 2000 записів.

Категорія "застосування хрононімів відзначена не настільки часто в текстах новин, здебільшого хрононіми превалюють на позначення дати публікації на головній сторінці, проте випадки використання в заголовку теж фіксували, наприклад, "Головні новини дня: Сили оборони відбивають ворога, санкції проти росіян на 50 років" (7).

Категорія "використання числівників" у текстах новин тематики "Війна в Україні" є досить розповсюдженою, адже числівниками Генштаб звітує про кількісні дані на війні, проте також наявні більш узагальнювальні леми, наприклад, "купа", "200-ті", "багато", "Понад пів тисячі окупантів і купа техніки: оновили втрати РФ в Україні" (32).

Водночас категорія "зазначення вікових категорій учасників подій" майже не трапляється, що пов'язано з особливістю тематики новин, адже дані про кількість загиблих, мобілізованих, поранених, узятих у полон тощо подають узагальнено в статистичних даних без зазначення вікової категорії. На повідомлення з конкретизацією щодо віку можливо натрапити спорадично, коли мова йде про пошуки людей під завалами. При цьому виокремлюють із загального списку інформацію про конкретних осіб як сенсаційну новину, наприклад, "90 годин під завалами: у

Туреччині врятували 10-денне немовля” (1).

З огляду на те, що українські інтернет-видання демонструють значний відсоток наявності емоційної лексики, особливу увагу варто приділити тематиці "Війна в Україні” на матеріалі інтернет-видання "Газета по-українськи” (9), а саме аналізу виявленого влучно застосованого українського воєнного сленгу.

Питання сленгу активно вивчають лінгвісти К. Бондаренко [7], Л. Кудрявцева [22], А. Люховський [23], С. Мартос [24], І. Процик [27] та ін.

Сучасний тлумачний словник української мови містить трактування сленгу як жаргонних висловів, розмовного варіанту відповідної професійної групи, що розглядаються як порушення норм стандартної мови, містять іронічні вислови на позначення побутових предметів [31]. К. Бондаренко зазначає, що сленг - це відкрита система, яка не має вікових чи соціальних обмежень, демонструючи неофіційне бачення світу народом, є певним різновидом національної мовної картини світу [7]. О. Щепка пояснює, що перевагою сленгу є розуміння його всіма носіями мови та широко застосовується в публіцистичних газетах та інтернет- виданнях, які розповсюджуються серед усіх верств населення [35]. О. Клименко зауважує, що ЗМІ та реклама, телебачення, література є основними каналами розповсюдження американського мовного сленгу [17].

У процесі виконання практичної частини дослідження було виявлено та проаналізовано застосування українського сленгу на матеріалі інтернет-видання "Газета по-українськи” (9), який сформувався внаслідок розповсюдження новин тематики ”Війна в Україні”.

На початку повномасштабного російського вторгнення актуальними та розповсюдженими були сленгізми:

"Чорнобаїти”, що пояснює повторюваність однакових дій безрезультатно, а подеколи й зі шкідливими наслідками для себе. Походить сленг від назви села Чорнобаївка поблизу Херсона, де українські військові неодноразово знищували ворожий російський десант.

”Макронити” - висловлювати неймовірну стурбованість щодо ситуації, але не проявляти суттєвих дій. Походить від імені президента Франції Еммануеля Макрона, який у кожній промові ''турбувався” про ситуацію в Україні, але не переходив до безпосередніх дій. ”

”Затридні” - абсурдні наміри ворожої країни захопити Україну, а особливо Київ, що нині трактують як безглузду віру в чиїсь плани чи слова. Походить від обіцянки російського командування ”взяти Київ протягом трьох днів”. лінгвальний медіатекст лексика антропонім

”Арестовлення” - заспокійлива риторика. Походить від імені ексрадника президента України Олексія Арестовича, який прославився своїми інтерв'ю та промовами заспокійливим голосом і втішними прогнозами на початку війни.

''Валяти Шольца” - аналог українського фразеологізму ''валяти дурня”, прикидатися таким, що нічого не розуміє, не знає. Походить від імені федерального канцлера Федеративної Республіки Німеччини Олафа Шольца, який відмовлявся давати Україні танки ''Leopard”.

Однак найбільшої популярності набрали вислови, якими українські інтернет-видання повідомляють про росіян, використовуючи такі сленги: ”рашисти” (Рашисти використовували вказані локації як потенційні цілі для ракетних атак (36), ''окупанти” - (ЗСУ рознесли лікарню з окупантами: деталі від Гайдая (19), ”орк” ('Щоб день перемоги людей над орками скоріше настав” - Зеленський зворушливо привітав дружину з ювілеєм (14), 'перегній”, 'виродки” - (А ось і відео, в якому майбутній перегній, скидає ракету, яка полетить на українську землю (28). Завдяки програмі 'Sketch Engine” маємо змогу простежити частоту використання слова ”рашисти” (350 разів траплялася лема у відібраному корпусі новин), позицію його в реченні та відмінювання слова в різному контексті (Рис.1, Рис. 2).



Рис. 1. Лема "Рашист"

Рис. 2. "Word Sketch"

Серед найчастіше вживаних слів відібраного корпусу новин виокремлено такий список: кобзон (8); мінуснули (6); зсу (5); росіян (4); окупантів (4); бавовни (3); бавовна (3) та ін, які продемонтровано в Цирусі слів (Рис. 3).

Сленг, який набув найбільшого попиту серед читачів, - "Влаштувати бавовну", що характеризує потужні вибухи та підняття великого стовпу диму. Лема містить 1173 записів, а кількість використання цього слова в корпусі тексту загалом сягає позначки 5,683 леми (Рис. 4).



Рисунок 3. "Цирус слів"

Рисунок 4. Лема "Використання бавовни"

Другу позицію посідає вислів "Концерт Кобзона”, що характеризує швидку втечу або колосальні втрати військового складу. Третю позиція за частотою використання посідає вислів "мінуснули" - влучили в окупантів або знищили ворожі ракети, шахеди тощо, тобто ліквідували небезпеку (табл.1).



Таблиця 1. Найчастіше вживаний сленг

Влаштувати бавовну 1173 записів	Партизани у справі: на Луганщині окупантам влаштували "бавовну" (29). "Загарбникам було страшно" - повідомили про наслідки "бавовни" на Запоріжжі (13). Біля окупованої Макіївки рвонув газопровід: відео "бавовни" (5). У Росії ранок почався з "бавовни" - влада заявила про "ракетний удар (44). За попередньою інформацію, "бавовна" завітала в яхтклуб Maxmarine, де любили відпочивати російські окупанти (11). На Бєлгородщині "забавовнило": горить нафтобаза і завод (25). У Росії була "бавовна", пишуть про проблеми з електрикою (43). "Тряслися вікна, було страшно": у Курську і Бєлгороді сталася "бавовна" (41).
Концерт Кобзона	6. "Вологі фантазії Путіна. У підсумку візьмуть пакети та максимум - два на метр української землі для тимчасового
775 записів	зберігання в стані трупи підтанцьовки Кобзону", - наголосив Андрющенко (12). ЗСУ "закобзонили" понад 135 тисяч окупантів: оновили втрати росіян в Україні (18) . Ворожа БМП поїхала катати Кобзона: (8). Понад 850 росіян відправили на "концерт Кобзона": оновили втрати окупантів (31). "Щось не так з лікарнею, де рашистів лікували.. .Десятки загиблих орків не долікувалися. У Кобзона аншлаг. Sold out забезпечило Бавовнятко", - написав Гайдай. (48). "Вирушайте на "концерт Кобзона" - спецпризначенці зняли на відео, як знищують окупантів (6). "Орки святкували Водохреща і напилися, але горілка була не якісна. Тож рашисти отруїлися, деякі вже на концерті Кобзона", - розказав Гайдай. (27). "У Кадіївці організованою групою кадирівці відправилися на концерт Кобзона. Рвонув профілакторій для обраних", - йдеться в повідомленні (42). Морська піхота відправила росіян на "концерт Кобзона" (23). На "концерт Кобзона" відправився пропагандист, який виступав із черепом захисника Азовсталі (26).
Мінуснули 107 записів	Бійці ЗСУ "мінуснули" Су-25 і спопелили купу окупантів - подробиці від Генштабу (4). ЗСУ "мінуснули три ворожих Ка-52 й приземлили Су-25: подробиці Генштабу (20). Прикордонники "мінуснули" десятки "вагнерівців" під Бахмутом (35). ЗСУ "мінуснули" партію росіян на півдні: деталі (21). Українські зенітники за три хвилини "мінуснули" два російські вертольоти (45). ЗСУ відзвітували, скільки за ранок "мінуснули" крилатих ракет (17). Ворог атакував три області. ППО "мінуснула" цілі (7).



Висновки й перспективи дослідження

Отже, за допомогою аналізу медіатекстів тематики "війна в Україні” в інтернет-виданні "Газета по- українськи" (9) за 2022-2023 роки, який реалізовано завдяки застосуванню корпусно-цифрового підходу, було виявлено низку лінгвальних особливостей новинних повідомлень, а саме: виокремлено критерії лінгвального аналізу медіатекстів; відстежено частоту використання лем за відповідними критеріями, виявлено сленгізми, які виникли на початку повномасштабного російського вторгнення; виділено сленгізми словосполучення, розтлумачено та описано кількісну складову;

проаналізовано та узагальнено теоретико-методологічну базу дослідження.

Перспективи наукових пошуків полягають у вивченні корпусу медіатекстів жанру "Надзвичайні новини" інших тематичних категорій на матеріалах соціальних мереж європейських країн різних років із застосованням інструментів для дослідження MonoConc, AntConc, WordSmith, Virtual Corpus Manager(VMC).



Список використаних джерел та літератури

1. Bednarek M. Evaluation in Media Discourse: Analysis of a Newspaper Corpus. A&C Black, 2006. P. 272.

2. Hussain Z. Incorporating Digital Corpus Analysis Technology into English for Academic Purposes (EAP) Lesson Design for the Sri Lankan Tertiary Context: A Selfexperimentation by a 'Novice'. Advances in Technology. № 1 (3). 2022. P. 483-507.

3. Kilgarriff О. The Sketch Engine: ten years on. Lexicography ASIALEX. Czech Republic. 2014. № 1. P. 7-36.

4. Tsapro G. Yu., Sivaieva O. S. Does Pandemic have a silver lining? A contrastive corpus study of collocations with Pandemic in media texts. Наукові записки Національного університету "Острозька академія!': серія "Філологія!'. 2021. Вип. 11(79). С. 100-103.

5. Verheijen L. WhatsApp with social media slang? Youth language use in Dutch written computer-mediated communication. Investigating Computer-Mediated Communication: Corpus-Based Approaches to Language in the Digital WorldPublisher: Ljubljana University Press. 2017. P. 225.

6. Анісімова Д. М., Сергієва А. В. Медіатекст. особливості його функціонування. Радіоелектроніка та молодь у ХХІ столітті: матеріали 25-го Міжнар. молодіжн. форуму, 20-22 квітня 2021 р. Харків: ХНУРЕ, 2021. Т. 11. С. 11-12.

7. Бондаренко К. Л. Лінгвокультурні особливості українського та англійського сленгу: автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.17. Донецьк, 2007. 19 с.

8. Васильченко С. А., Онуфрієнко Г. С. Нова й актуалізована в умовах воєнного стану лексика в масмедійних джерелах сучасної української мови. Українська мова в юриспруденції: стан, проблеми, перспективи. 2022. С. 121-124.

9. Головач Т. М. Сучасні англомовні медіатексти: лінгвістична специфіка та типологія. Держава та регіони. Серія: Гуманітарні науки. 2018. № 4 (55). С. 5963.

10. Головач Т. М. Тексти feature в сучасній англомовній газеті: теоретичний аспект. Закарпатські філологічні студії. 2020. Випуск 13. Том 2. С. 28-32.

11. Дашкова К. В. Поняття медіатексту в сучасній лінгвістичній науці. Наукові записки міжнародного Гуманітарного університету. 2019. Випуск 31. С. 46-50.

12. Дем'янчук Ю. І. Програмне забезпечення для виділення колокацій (на прикладі військових термінів НАТО). Вісник Маріупольського державного університету. Серія "Філологія"'. 2016. Вип. 15. С. 70-77.

13. Дорогокупля А. О. Використання програмних засобів корпусної лінгвістики у перекладі офіційної документації: робота на здобуття кваліфікаційного ступеня магістра: спец. 035 - філологія (переклад включно) / наук. кер. О. О. Жулавська. Суми: Сумський державний університет, 2022. 83 с.

14. Зайцева М. О. Особливості перекладу термінів у текстах на військову тематику. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. 2013. Вип. 10. С. 96-102.

15. Захарчук М. Я., Максимчук В. В. Лексико-стилістичні особливості медіатекстів мережі район.in.ua. Л'ОГОП. ONLINE. 2019. № 4. С. 1-7.

16. Карпенко С. Р. Дискурс влади як предмет філософського дослідження: між дискурсивними практиками та лінгвістичним дискурс-аналізом. Грані. Філософія. 2014. № 9 (113). С. 12-17.

17. Клименко О. Л. Сленг і американський мовний стандарт: Особливості взаємодії. Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. 2015. № 2. С. 246-251.

18. Ковальова О. Політичний дискурс: сучасні лінгвістичні інтерпретації.

19. Актуальні питання гуманіарних наук. Вип 27, том 2, 2020. С. 101-107.

20. Ковальова О. К. Функціонально-стилістичні особливості паратексту новинних медіатекстів у французьких Інтернет-ЗМІ. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки. 2017. Випуск 2 (86). С. 6872.

21. Ковбаско Ю. Г. Основи корпусної лінгвістики. Силабус навч. дисципл. Івано- Франківськ, 2019. 7 с.

22. Космацька Н. В. Новотвори французького медіатексту з позицій перекладу. Наукові записки Національного університету "Острозька академія!'. Серія "Філологічна"'. 2017. Вип. 67. С. 158-161.

23. Кудрявцева Л. А. Словарь молодежного сленга города Киева. 2300 слов и выражений: навч. посіб. / під ред. Л. А. Кудрявцевой Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченко. Київ, 2006. 198 с.

24. Люховський А. М. Сленг у субкультурі футбольних фанатів. Культура і сучасність. 2018. № 1. С. 295-299.

25. Мартос С. А. Сленг як складова молодіжної субкультури. Південний архів. Філологічні науки: Зб. наук, праць. Вип. ХХІ. Херсон. 2003. С. 111-114.

26. Махачашвілі Р. К. Моделі й цифрові інструменти діагностики динаміки инноваційної полілінгвальної логосфери комп'ютерного буття. Колективна (три і більше авторів). Італійсько-Українські Контрастивні Студії: Мовознавство, Літературознавство: колективна монографія. Peter Lang GmbH Internationaler Verlag der Wissenschaften, Берлін, 2020. С. 99-124.

27. Моргун А. Війна росії проти україни: тендеції конфліктного дискурсу в сучасних українських ЗМІ. Наукові записки. Випуск 3-4 (83-84). 2018. С. 352362.

28. Процик І. Терміни "колір" і "барва" в соціолекті українських футбольних фанатів. Вісник Нац. ун-ту "Львівська політехніка"'. Серія "Проблеми української термінології'. 2013. № 765. С. 110-114.

29. Сизонов Д. Ю. Медіатекст та медіадискурс у сучасному медійному просторі. Studia Linguistica. 2013. Вип. 7. С. 389-393.

30. Сіваєва О. С. Словосполучення з HEALTH у медіатекстах: корпусний аналіз. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2021. Том 32 (71) № 2 Ч. 1. С. 200-207.

31. Скиба Н. Медіатекст як інструмент у навчанні української мови як іноземної. Studia Ukrainica Posnaniensia. Т. 3. 2015. С. 289-293.

32. Сучасний тлумачний словник української мови: 65 000 слів / За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубічинського. Х.: ВД "ШКОЛА", 2006. 1008 с.

33. Oksana S. Taran, Oleksandra S. Palchevska, Alla A. Luchyk, Viktoriia V. Shabunina, and Oksana V. Labenko. Stylometric Study of the Fiction Using Sketch Engine. In Digital Humanities Workshop (DHW 2021). 2021, Kyiv, Ukraine. ACM, New York, NY, USA, 7 pages.

34. Четверікова О. Особливості дослідження медіатексту в лінгвістичних розвідках. Актуальні питання гуманітарних наук. 2018. Вип. 22. Т.2 С. 79-85.

35. Чумак Л. М. Лексичні інновації в англомовному медійному дискурсі початку ХХІ століття: структурний і лінгвопрагматичний аспекти: дис. ... канд. філ.: 10.01.04. наук. Київ, 2018. 269 с.

36. Щепка О. А. Сленгова лексика у сучасній газетній публіцистиці. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2019. № 41 том 1. С. 198-201.

Інтернет-ресурси

1. 90 годин під завалами: у Туреччині врятували 10-денне немовля. Газета по-українськи: веб-сайт. 2023

2. Sketch Engine: веб-сайт

3. Voyant Tools: веб-сайт.

4. Бійці ЗСУ "мінуснули" Су-25 і спопелили купу окупантів - подробиці від Генштабу Газета по-українськи: веб-сайт. 2023

5. Біля окупованої Макіївки рвонув газопровід: відео "бавовни". Газета по-українськи: веб-сайт. 2023

6. Вирушайте на "концерт Кобзона" - спецпризначенці зняли на відео, як знищують окупантів ". Газета по-українськи: веб-сайт. 2023

7. Ворог атакував три області. ППО "мінуснула" цілі. Газета по-українськи: вебсайт. 2023

8. Ворожа БМП поїхала катати Кобзона. Газета по-українськи: веб-сайт. 2023

9. Газета по-українськи: веб-сайт.

10. Головні новини дня: Сили оборони відбивають ворога, санкції проти росіян на 50 років. Газета по-українськи: веб-сайт. 2023

11. За попередньою інформацію, "бавовна" завітала в яхтклуб Maxmarine, де любили відпочивати російські окупанти. Газета по-українськи: веб-сайт. 2023

12. Завезли 20 танків - п'яні росіяни біля Маріуполя погрожують в лютому взяти Вугледар і Запоріжжя. Газета по-українськи: веб-сайт. 2023

13. Загарбникам було страшно" - повідомили про наслідки "бавовни" на Запоріжжі.

14. Газета по-українськи: веб-сайт. 2023

15. 14.Зеленський зворушливо привітав дружину з ювілеєм. Газета по-українськи: вебсайт. 2023

16. Знищені комплекси ППО та склади БК: авіація і артилерія ЗСУ масовано відпрацювали по ворогу. Газета по-українськи: веб-сайт. 2023

17. Знищили купу російської техніки - ЗСУ помстились росіянам за удари по Херсону. Газета по-українськи: веб-сайт. 2023

18. ЗСУ відзвітували, скільки за ранок "мінуснули" крилатих ракет. Газета по- українськи: веб-сайт. 2023

19. ЗСУ "закобзонили" понад 135 тисяч окупантів: оновили втрати росіян в Україні.

20. Газета по-українськи: веб-сайт. 2023

21. 19.ЗСУ рознесли лікарню з окупантами: деталі від Гайдая. Газета по-українськи: веб-сайт. 2023

22. 20.ЗСУ "мінуснули" партію росіян на півдні: деталі Газета по-українськи: веб-сайт. 2023

23. 21.ЗСУ "мінуснули три ворожих Ка-52 й приземлили Су-25: подробиці Генштабу Газета по-українськи: веб-сайт. 2023

24. Лукашук і Кім написали про "мопеди". Газета по-українськи: веб-сайт. 2023

25. Морська піхота відправила росіян на "концерт Кобзона". Газета по-українськи

26. Майбутній перегній" - український футболіст різко висловився про ракетний удар РФ по Україні. Газета по-українськи: веб-сайт. 2023

27. На Бєлгородщині "забавовнило": горить нафтобаза і завод. Газета по-українськи: веб-сайт. 2023

28. На "концерт Кобзона" відправився пропагандист, який виступав із черепом захисника Азовсталі. Газета по-українськи: веб-сайт. 2023

29. Орки святкували Водохреща і напилися, але горілка була не якісна. Тож рашисти отруїлися, деякі вже на концерті Кобзона", - розказав Гайдай. Газета по-українськи: веб-сайт. 2023

30. Ось і відео, в якому майбутній перегній, скидає ракету, яка полетить на українську землю. Газета по-українськи: веб-сайт. 2023

31. Партизани у справі: на Луганщині окупантам влаштували "бавовну". Газета по- українськи: веб-сайт. 2023

32. По гарячих слідах: "спакували" винуватця нещодавніх ракетних атак на Харків. Газета по-українськи: веб-сайт. 2023

33. Понад 850 росіян відправили на "концерт Кобзона": оновили втрати окупантів 31 січня 2023. Газета по-українськи: веб-сайт. 2023

34. Понад пів тисячі окупантів і купа техніки: оновили втрати РФ в Україні. Газета по-українськи: веб-сайт. 2023

35. Працює українська артилерія: "виговці" потужно знищили 5 варварських "Градів". Газета по-українськи: веб-сайт. 2023

36. Прикордонники ліквідували штурмові групи ворога під Бахмутом: які втрати окупантів. Газета по-українськи: веб-сайт. 2023

37. Прикордонники "мінуснули" десятки "вагнерівців" під Бахмутом Газета по-українськи: веб-сайт. 2023

38. Рашисти використовували вказані локації як потенційні цілі для ракетних атак. Газета по-українськи: веб-сайт. 2023

39. Розвідка записала розмову росіянина, у якого "розболілась башка". Газета по-українськи: веб-сайт. 2023

40. Російські ракети над Україною - повідомляють про перші вибухи. Газета по-українськи: веб-сайт. 2023

41. Росіяни знову завдають ударів по Харкову і області. Газета по-українськи: вебсайт. 2023

42. Тряслися вікна, було страшно": у Курську і Бєлгороді сталася "бавовна". Газета по-українськи: веб-сайт. 2023

43. У Кадіївці організованою групою кадирівці відправилися на концерт Кобзона. Рвонув профілакторій для обраних", - йдеться в повідомленні. Газета по- українськи: веб-сайт. 2023

44. У Росії була "бавовна", пишуть про проблеми з електрикою. Газета по- українськи: веб-сайт. 2023

45. У Росії ранок почався з "бавовни" - влада заявила про "ракетний удар. Газета по-українськи: веб-сайт. 2023

46. Українські зенітники за три хвилини "мінуснули" два російські вертольоти. Газета по-українськи: веб-сайт. 2023

47. 45.Чергова масштабна пожежа в Росії - палає нафтопереробний завод. Газета по- українськи: веб-сайт. 2023

48. Шансів зламати українців немає” - політики Заходу відреагували на ракетну атаку РФ. Газета по-українськи: веб-сайт. 2023

49. Щось не так з лікарнею, де рашистів лікували... Десятки загиблих орків не долікувалися. У Кобзона аншлаг. Sold out забезпечило Бавовнятко”. Написав Гайдай. Газета по-українськи: веб-сайт. 2023

References (translated & transliterated)

1. Bednarek, M. (2006). Evaluation in Media Discourse: Analysis of a Newspaper Corpus. A&C Black. P. 272. [in English].

2. Hussain, Z. (2022). Incorporating Digital Corpus Analysis Technology into English for Academic Purposes (EAP) Lesson Design for the Sri Lankan Tertiary Context: A Self-experimentation by a 'Novice'. Advances in Technology. № 1 (3). P. 483-507. [in English].

3. Kilgarriff. (2014). The Sketch Engine: ten years on. Lexicography ASIALEX. Czech Republic. № 1. P. 7-36 [in English].

4. Tsapro, G. Yu., Sivaieva, O. S. (2021). Does Pandemic have a silver lining? A contrastive corpus study of collocations with Pandemic in media texts. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu "Ostrozka akademiia": seriia "Filolohiia". Is. 11(79). Р. 100-103. [in English].

5. Verheijen, L. (2017). WhatsApp with social media slang? Youth language use in Dutch written computer-mediated communication. Investigating Computer- Mediated Communication: Corpus-Based Approaches to Language in the Digital WorldPublisher: Ljubljana University Press. P. 225 [in English].

6. Anisimova, D. M., Serhiieva, A. V. Mediatekst. (2021). Osoblyvosti yoho funktsionuvannia [Media text. Features of its functioning.] Radioelektronika ta molod u 21 stolitti : materials of 25 international youth forum, April 20-22, 2021. Kharkiv : KhNURE. Vol.11. P. 11-12. [in Ukrainian].

7. Bondarenko, K. L. (2007). Linhvokulturni osoblyvosti ukrainskoho ta anhliiskoho slenhu [Linguistic and cultural features of Ukrainian and English slang]: abstract of the PhDc thesis: 10.02.17. Donetsk. 19 p. [in Ukrainian].

8. Vasylchenko, S. A., Onufriienko,H. S. (2022). Nova y aktualizovana v umovakh voiennoho stanu leksyka v masmediinykh dzherelakh suchasnoi ukrainskoi movy [New and Updated Vocabulary in the modern Ukrainian Mass Media in the Conditions of Martial Law] Ukrainska mova v yurysprudentsii: stan, problemy, perspektyvy. P. 121-124. [in Ukrainian].

9. Holovach, T. M. (2018). Suchasni anhlomovni mediateksty: linhvistychna spetsyfika ta typolohiia [Modern English-language media texts: linguistic specificity and typology]. Derzhava ta rehiony. Seriia: Humanitarni nauky. № 4 (55). P. 59-63. [in Ukrainian].

10. Holovach, T. M. (2020). Teksty feature v suchasnii anhlomovnii hazeti: teoretychnyi aspekt [Feature texts in a modern English-language newspaper: a theoretical aspect]. Zakarpatski filolohichni studii. № 13. Vol. 2. P. 28-32. [in Ukrainian].

11. Dashkova, K. V. (2019). Poniattia mediatekstu v suchasnii linhvistychnii nautsi [The concept of media text in modern linguistic science]. Naukovi zapysky mizhnarodnoho Humanitarnoho universytetu. Is. 31. P. 46-50. [in Ukrainian].

12. Dem'ianchuk, Yu. I. (2016). Prohramne zabezpechennia dlia vydilennia kolokatsii (na prykladi viiskovykh terminiv NATO) [Software for highlighting collocations (using NATO military terms as an example)] Visnyk Mariupolskoho derzhavnoho universytetu. Seriia "Filolohiia!'. №. 15. P. 70-77. [in Ukrainian].

13. Dorohokuplia A. O. (2022). Vykorystannia prohramnykh zasobiv korpusnoi linhvistyky u perekladi ofitsiinoi dokumentatsii [The use of corpus linguistics software in the translation of official documentation]: MA paper: spec. 035 - philology (incl/transl/) / scient.superv. O. O. Zhulavska. Sumy: Sumskyi derzhavnyi universytet. 83 p.

14. Zaitseva, M. O. (2013). Osoblyvosti perekladu terminiv u tekstakh na viiskovu tematyku [Peculiarities of translation of terms in military texts.] Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova. Is. 10. P. 96-102 [in Ukrainian].

15. Zakharchuk, M. Ya., Maksymchuk, V. V. (2019). Leksyko-stylistychni osoblyvosti mediatekstiv merezhi raion.in.ua. [Lexical and stylistic features of media texts on the raion.in.ua network.] A'OHOL. ONLINE. № 4. P. 1-7 [in Ukrainian].

16. Karpenko, S. R. (2014). Dyskurs vlady yak predmet filosofskoho doslidzhennia: mizh dyskursyvnymy praktykamy ta linhvistychnym dyskurs-analizom [Discourse of power as a subject of philosophical research: between discoursive practices and linguistic discourse analysis] Hrani. Filosofiia. №9 (113). P. 12-17 [in Ukrainian].

17. Klymenko, O. L. (2015). Slenh i amerykanskyi movnyi standart: Osoblyvosti vzaiemodii [Slang and the American language standard: Features of interaction] Visnyk Zaporizkoho natsionalnoho universytetu. Filolohichni nauky. № 2. P. 246251. [in Ukrainian].

18. Kovalova, O. (2020). Politychnyi dyskurs: suchasni linhvistychni interpretatsii [Political discourse: modern linguistic interpretations]. Aktualni pytannia humaniarnykh nauk. Is. 27, Vol. 2, P. 101-107 [in Ukrainian].

19. Kovalova, O. K. (2017). Funktsionalno-stylistychni osoblyvosti paratekstu novynnykh mediatekstiv u frantsuzkykh Internet-ZMI [Functional and stylistic features of the paratext of French news Internet media.]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka. Filolohichni nauky. Is 2 (86). P. 68-72 [in Ukrainian].

20. Kovbasko, Yu. H. (2019). Osnovy korpusnoi linhvistyky. Sylabus navch. Dystsypl [Fundamentals of corpus linguistics. Silabus of academic disciplines]. Ivano- Frankivsk. 7 p. [in Ukrainian].

21. Kosmatska, N. V. (2017). Novotvory frantsuzkoho mediatekstu z pozytsii perekladu [Novelties of the French media text from the point of view of translation]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu "Ostrozka akademiia". Seriia "Filolohichna". №. 67. P. 158-161. [in Ukrainian].

22. Kudriavtseva, L. A. (2006). Slovar molodezhnoho slenha horoda Kieva. 2300 slov y vyrazhenyi: navch. Posib [Dictionary of Youth Slang of the City of Kyiv. 2300 words and expressions: guide] / ed. by L. A. Kudriavtseva. Kyivskyi nats. un-t im. T. Shevchenko. Kyiv. 198 p. [in Russian].

23. Liukhovskyi, A. M. (2018). Slenh u subkulturi futbolnykh fanativ [Slang in the subculture of football fans]. Kultura i suchasnist. № 1. P. 295-299. [in Ukrainian].

24. Martos, S. A. (2003). Slenh yak skladova molodizhnoi subkultury [Slang as a component of youth subculture]. Pivdennyi arkhiv. Filolohichni nauky: Zb. nauk. prats. №. KhKhl. Kherson. P. 111-114. [in Ukrainian].

25. Makhachashvili, R. K. (2020). Modeli y tsyfrovi instrumenty diahnostyky dynamiky ynnovatsiinoi polilinhvalnoi lohosfery komp'iuternoho buttia [Models and digital tools for diagnosing the dynamics of the innovative multilingual logosphere of computer life]. Italiisko-Ukrainski Kontrastyvni Studii: Movoznavstvo, Literaturoznavstvo: kolektyvna monohrafiia. Peter Lang GmbH Internationaler Verlag der Wissenschaften, Berlin. P. 99-124. [in Ukrainian].

26. Morhun, A. (2018). Viina rosii proty Ukrainy: tendetsii konfliktnoho dyskursu v suchasnykh ukrainskykh ZMI [Russia's War against Ukraine: Trends in Conflict Discourse in the Modern Ukrainian Media]. Naukovi zapysky. Is. 3-4 (83-84). P. 352-362 [in Ukrainian].

27. Protsyk, I. (2013). Terminy "kolir" i "barva" v sotsilekti ukrainskykh futbolnykh fanativ [The terms "color" and "hue" in the social fabric of Ukrainian football fans]. Visnyk Nats. un-tu "Lvivska politekhnika". Seriia "Problemy ukrainskoi terminolohii". № 765. P. 110-114. [in Ukrainian].

28. Syzonov, D. Yu. (2013). Mediatekst ta mediadyskurs u suchasnomu mediinomu prostori [Media text and media discourse in the modern media space]. Studia Linguistica. Is. 7. P. 389-393 [in Ukrainian].

29. Sivaieva, O. S. (2021). Slovospoluchennia z HEALTH u mediatekstakh: korpusnyi analiz [Word combinations with HEALTH in media texts: a corpus analysis.] Vcheni zapysky TNU imeni V. I. Vernadskoho. Seriia: Filolohiia. Zhurnalistyka. Vol 32 (71) № 2 Part 1. P. 200-207 [in Ukrainian].

30. Skyba, N. (2015). Mediatekst yak instrument u navchanni ukrainskoi movy yak inozemnoi [Media text as a tool in teaching Ukrainian as a foreign language]. Studia Ukrainica Posnaniensia. Vol.3. P. 289-293 [in Ukrainian].

31. Suchasnyi tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy: 65 000 sliv. (2006). [A modern explanatory dictionary of the Ukrainian language: 65,000 words ]/ ed. by prof. V.V. Dubichynskyi, PhD. Kh.: VD "ShKOLA", 1008 p. [in Ukrainian].

32. Oksana S., Taran, Oleksandra S., Palchevska, Alla A., Luchyk, Viktoriia V., Shabunina, and Oksana V., Labenko. (2021). Stylometric Study of the Fiction Using Sketch Engine. In Digital Humanities Workshop (DHW 2021). Kyiv, Ukraine. ACM, New York, NY, USA, 7 pages. [in English].

33. Chetverikova, O. (2018). Osoblyvosti doslidzhennia mediatekstu v linhvistychnykh rozvidkakh [Peculiar Features of Studying Media Texts in Linguistic Research]. Aktualnipytannia humanitarnykh nauk. Is. 22. Vol.2 P. 79-85. [in Ukrainian].

34. Chumak, L. M. (2018) Leksychni innovatsii v anhlomovnomu mediinomu dyskursi pochatku ХХІ stolittia: strukturnyi i linhvoprahmatychnyi aspekty [Lexical innovations in the English-language media discourse of the early 21st century: structural and linguistic-pragmatic aspects]: PhDc.: 10.01.04. Kyiv, 2018. 269 p. [in Ukrainian].

35. Shchepka, O. A. (2019). Slenhova leksyka u suchasnii hazetnii publitsystytsi [Slang vocabulary in modern newspaper journalism]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Ser.: Filolohiia. № 9 Vol. 1. P. 198-201. [in Ukrainian].

Web resources

1. 90 hodyn pid zavalamy: u Turechchyni vriatuvaly 10-denne nemovlia Hazeta po-ukrainsky: website. 2023

2. Sketch Engine: website.

3. Voyant Tools: website.

4. Biitsi ZSU "minusnuly" Su-25 i spopelyly kupu okupantiv - podrobytsi vid Henshtabu Hazeta po-ukrainsky: website. 2023

5. Bilia okupovanoi Makiivky rvonuv hazoprovid: video "bavovny". Hazeta po- ukrainsky: website. 2023

6. Vyrushaite na "kontsert Kobzona" - spetspryznachentsi znialy na video, yak znyshchuiut okupantiv". Hazeta po-ukrainsky: website. 2023

7. Voroh atakuvav try oblasti. PPO "minusnula" tsili. Hazeta po-ukrainsky: website.

...