Ойконіми на -івк-а ХХ-ХХІ століття, мотивовані назвами рослин

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОЙКОНІМИ НА -ІВК-А ХХ-ХХІ СТОЛІТТЯ, МОТИВОВАНІ НАЗВАМИ РОСЛИН

Висоцька М.



Анотація

Ойконіми на -івк-а ХХ-ХХІ століття, мотивовані назвами рослин; кількість бібліографічних джерел - 20; мова українська.

Актуальність дослідження полягає в недостатньому опрацюванні ойконімів України з формантом -івк-а. Стаття присвячена аналізу назв населених пунктів на -івк-а, що мотивовані назвами рослин. Дослідження флоролексем, які лягли в основу ойконімів на -івк-а, дасть змогу поглибити знання у процесах творення онімів цього типу, допоможе краще зрозуміти природні особливості краю. Назви населених пунктів зафіксовані на сторінках таких джерел: «Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 р.», «Історія міст і сіл Української РСР», «Адміністративно-територіальний устрій України за станом на 01.02.2021». Мета дослідження: зібрати ойконіми України на -івк-а, похідні від найменувань рослин, зробити лексико-семантичний аналіз твірних баз.

Хоч переважно ойконіми на -івк-а виражають значення належності, а тому утворені від антропонімів, проте ми фіксуємо і відапелятивні утворення. Це пояснюємо двома причинами. По-перше, формант -івк-а, розвинувши свою продуктивність, витворив відапелятивну модель творення. По-друге, численні перейменування населених пунктів на всій території України у XX ст. (наслідок Указу Президії Верховної Ради УРСР (від 7.09.1946 р.) «Про збереження історичних та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських рад і населених пунктів») та XXI ст. (дві хвилі перейменувань назв населених пунктів). Це спричинило масштабні зміни в ойконімній системі України.

Короткі результати і висновки: Зафіксовано 724 ойконіми, твірними базами яких виступають назви рослин. Усі фітолексеми об'єднуємо в такі групи: назви дерев (хвойних, листяних та плодових - 382 ойконіми), кущів та трав'янистих рослин (305 назв населених пунктів), а також назви на позначення сукупностей рослин (19 ойконімів). Деякі з них, як-от калина, береза, верба, малина, дуб тощо, поширені на території всієї України, інші ж (наприклад, черешня, каштан, цибуля) представлені одинично. Проаналізувавши територію всієї України, стверджуємо, що слово калина найчастіше виступає твірною базою ойконімів, мотивованих назвами рослин (137 ойконімів: Калинівка, НовоКалинівка тощо). Також засвідчено 74 назви, які мотивовані словом береза, 48 пропріонімів, похідних від слова верба.

Ключові слова: топонім, ойконім, апелятив, твірна основа, фітолексема.



Abstract

OIKONYMS ENDING IN -ivk-a OF THE 20^TH-21^ST CENTURIES, MOTIVATED BY THE NAMES OF PLANTS

The relevance of the study is the insufficient analysis of geographical titles of Ukraine with formant -ivk-a. The article is devoted to the analysis of the names of settlements ending in -ivk-a, motivated by names of plants. The study of phytolexemes that formed derivational stems of geographical titles ending in -ivk-a will allow to deepen knowledge of the processes of creation of this type of onyms, will help to better understand the natural features of the country. The names of settlements are founded on the pages of the following sources: “Ukrainian SSR. Administrative-territorial division on September 1, 1946”, “The history of cities and villages of the Ukrainian SSR”, “Administrative-territorial units of Ukraine as of February 1, 2021”. The purpose of the article is to register all titles of settlements ending in -ivk-a, derived from the names of plants; to carry out lexical-semantic analysis of creative bases of onyms.

Although mainly geographical titles ending in -ivk-a express the meaning of belonging, and therefore are formed from anthroponyms, we have also recorded oikonyms derived from appellatives. First of all, the formant -ivk-a, having developed its productivity, created the model of formation of geographical titles from common names. Secondly, Renaming of numerous settlements throughout territory of Ukraine in the 20^th century (the consequence of Verkhovna Rada URSR Presidium's Decree “About preserving, readjusting and streamlining existing titles of village councils and settlements” valid from 7.09.1946) and the 21^st century (two waves of renaming of settlement names). It caused huge-scale changes in oikonymic system of Ukraine.

Results and conclusions: 724 oikonyms with -ivk-a formant derivational bases of which are the names of plants were recorded. Among the phytolexemes as the derivational stems of oikonyms, we distinguish the following groups: 1) names of trees (conifers: pine, spruce), (deciduous trees: oak, alder, hornbeam, birch), (fruit trees: apple, cherry, apricot, pear - 382 oikonyms); 2) shrubs and herbaceous plants (viburnum, raspberry, onion, garlic - 305 settlement titles); 3) the names of a set of plants (grove, forest - 19 oikonyms). Some of them, such as viburnum, birch, willow, raspberry, oak, etc., are common throughout Ukraine, others, for example, wild cherry, chestnut, onion are represented by one or two isolated examples. Having analysed the territory throughout Ukraine, we claim that the word viburnum most often serves as a derivational basis of the names of settlements, motivated by the names of plants (137 oikonyms: Kalynivka, Novo-Kalynivka, etc.). There are also 74 names motivated by the word birch, 48 proper names derived from the word willow.

Keywords: toponym, oikonym, appellative, derivational stem, phytolexeme.



Постановка проблеми

Ойконіми з формантом -івк-а - одна з найпоширеніших та найпродуктивніших моделей творення назв поселень на території України. Попри це, сьогодні зроблені лише окремі ареальні розвідки ойконімів на -івк-а (досліджено Тернопільщину, Івано-Франківщину, Східне Поділля, Прикарпаття, Північно-Східне Лівобережжя). Дослідження фітолексем, які лягли в основу ойконімів на -івк-а, дасть змогу поглибити знання у процесах творення онімів із цим формантом, допоможе краще зрозуміти природні особливості краю.

Аналіз досліджень

Результати ареальних досліджень ойконімів вказують на наявність на території всієї України відапелятивних ойконімів на -івк-а, здебільшого мотивованих ландшафтними особливостями краю, географічною номенклатурою та флоролексемами. Про це зазначають Ю. Абдула, Д. Бучко, М. Габорак, О. Голінатий, Н. Герета, І. Гонца, А. Лисенко, Я. Пура, М. Торчинський, М. Худаш, В. Яцій та ін.

Як вказує І. Гонца, вивчення ойконімів, в основах яких лежать апелятиви, дає нам змогу проаналізувати ландшафтні особливості краю, реконструювати класову, адміністративну, церковну, промислово-економічну картину суспільного життя, а також охарактеризувати етнічний склад населення краю [Гонца 200б, с. 7].

ойконім флоролексема назва рослина

Мета статті

Мета статті - дослідити назви населених пунктів України з формантом -івк-а, зафіксовані в джерелах XX-XXI ст., що походять від фітолексем. Головні завдання: зібрати ойконіми на-івк-а XX-XXI ст., класифікувати тематичні групи, що лягли в основу ойконімів, здійснили лексико-семантичний аналіз твірних баз.

Методи дослідження

У статті застосований комплекс методів дослідження: текстологічний (використано при аналізі наукової літератури); описовий метод (для класифікації та інтерпретації географічних назв), порівняльно-зіставний (для класифікації ойконімів) й елементи кількісного аналізу.

Виклад основного матеріалу

Назви населених пунктів із поліфункціональним суфіксом -івк-а зараховують до назв ойконімного рівня деривації, стверджуючи, що базою їх творення майже завжди була пропріальна лексика [Бучко 2013, с. 201].

Аналізуючи час виникнення форманта та зростання його продуктивності в топонімії України, можна стверджувати, що вперше ойконіми на -івк-а зрідка почали фіксувати з XIV-XV ст., проте вже в наступні століття зростає кількість ойконімів цього типу, якими або найменували нові поселення (хутори, села тощо), або перейменовували старі населені пункти. Ареальні дослідження ойконімів України дають нам можливість твердити, що на території Покуття [Бучко 1990], Південно-Західного Поділля [Торчинський 1993], Прикарпаття [Габорак 2007, с. 170] вперше зафіксовані оніми досліджуваної моделі у XV столітті. Так, М. Кордуба стверджував, що топоніми на -івк-а, утворені від назв осіб, з'являються в Х^ ст., коли було важливо зазначити, кому належить певне поселення [Кордуба 1938, с. 15]. Аналогічні хронологічні дані подає і Л. Масенко, відзначаючи, що вперше поодинокі назви на -івк-а зафіксовано у староукраїнській топонімії XIV-XV ст., проте найпродуктивнішим стало утворення ойконімів досліджуваного типу в XIXXX ст. на території всієї України [Масенко 1983, с. 647-659].

Хоч переважно назви населених пунктів на -івк-а виражають значення належності, а тому утворені саме від антропонімів, проте ми фіксуємо і відапелятивні утворення. По-перше, формант -івк-а, розвинувши свою продуктивність, у процесі розвитку словотвірної системи відірвався від антропонімної твірної бази і витворив відапелятивну модель творення. Назви населених пунктів утворювалися від апелятивів за допомогою суфікса -івк-а, коли той набув своєї максимальної продуктивності. Зазвичай такі назви поселень вказують на особливості території [Котович 2017, с. 177].

По-друге, причиною появи багатьох назв населених пунктів на -івк-а у XX-XXI ст. є масові перейменування населених пунктів. Наслідком запровадженої політики етнічної уніфікації СРСР є масштабні зміни в ойконімній системі України, що виражені в численних перейменуваннях поселень. Аналізуючи процес післявоєнного `впорядкування' назв населених пунктів і його вплив на ойконімну систему України, Д. Бучко вказує, що відразу після завершення Другої світової війни було вирішено перейменувати: «1) усі чужомовні назви; 2) усі назви поселень, в основах яких засвідчені етноніми; 3) назви з образливою, принизливою семантикою; 4) окремі незрозумілі назви тощо» [Бучко 2013, с. 227].

Так в український топонімний ландшафт штучно введені відапелятивні назви на -івк-а, мотивовані назвами рослин, на місці давніх:

1. Чужомовних назв: Ясенівка (< Нейгейм) Днц., Тельманівський р-н [УкрАТП 1946, с. 957]; Липівка (< Лінденфельд) Лв., Щирецький р-н [УкрАТП 1946, с. 918]; Малинівка (< Малінешти) Чрц., Новоселицький р-н [УкрАТП 1946, с. 922];

2. Ойконіми, які в основах містили католицькі варіанти імен: Лощинівка (< Бернадівка) Т., Струсівський р-н [УкрАТП 1946, с. 920];

3. Відетнонімних назв населених пунктів: Вербівка (< Старошведське) Хрс., Бериславський р-н [УкрАТП 1946, с. 887];

4. Назв, твірні основи яких асоціювалися із релігією та церквою: Дубівка (< Боске) І-Фр., Тлумацький р-н [УкрАТП 1946, с. 901];

5. Багатокомпонентних чи прийменникових конструкцій: За Селом (нове: Вербівка) Лв., Самбірський р-н [УкрАТП 1946, с. 887]; Населений пункт радгоспу «Мало-Татарнівка» (нове: Березівка) Жт., Бердичівський р-н [УкрАТП 1946, с. 881] тощо [Висоцька 2021, с. 137-139].

У сучасний онімний простір України також введено відапелятивні ойконіми на -івк-а, мотивовані назвами рослин, що є наслідком низки законів про декомунізацію. За часів незалежності України фіксують дві хвилі перейменувань назв поселень: перша, яка почалася в 1991 році і тривала до 2000, що передусім охопила західні області України, і друга, що почалася у 2014 та мала найпотужніший вплив у 2016 році [Ковтюх 2017, с. 161].

Найбільшим пластом відапелятивних ойконімів на -івк-а, що зафіксовані у джерелах XXXXI ст., є ойконіми, твірною основою яких виступають флоролексеми. Такі оніми мотивовані назвами дерев, кущів, трав'янистих рослин та назвами сукупностей рослин. Важливо зауважити, що пропріоніми такого типу можуть мати множинну мотивацію. Як зазначає В. Котович, «коли йдеться про кодування інформації в ойконімі, то про нашарування субкодів говоримо частіше як про правило, аніж виняток» [Котович 2017, с. 180]. Розгляньмо на прикладі ойконіма Березівка: 1) березовий - -ка; 2) антропоніма *Береза - -івк-а; 3) мікротопоніма Березівка «місце, де ростуть берези». Як зауважив Д. Бучко, утворення новотворів від апелятивів-прикметників не є властивим українській ойконімній системі і порушує усталені норми словотвору [Бучко 2013, с. 230].

Назви населених пунктів, твірними основами яких виступають назви рослин, об'єднуємо в такі групи: 1. Ойконіми, твірні основи яких походять від назв дерев; 2. Назви поселень, твірні основи яких мотивовані назвами кущів та трав'янистих рослин; 3. Ойконіми, мотивовані назвами сукупностей рослин.

1. Ойконіми, твірні основи яких походять від назв дерев

Ця група є кількісно найбільшою. Ойконіми на -івк-а утворені як від назв листяних дерев, наприклад, берези, верби, дуба, граба тощо, від хвойних, наприклад, сосни, ялини, так і від плодових дерев, наприклад, груші та яблуні.

Зафіксовано 5 ойконімів, мотивованих фітолексемою абрикос (`плодове дерево, що росте на півдні' [СУМ, т. 1, с. 5].

Абрикосівка; Крм., Кіровський р-н, Абрикосівська сільрада; 2021, АТПУ, 2; 1974, ІМС Крм., 427; Абрикосівка; Хрс., Херсонський р-н, Великокопанівська сільрада; 2021, АТПУ, 4; 1972, ІМС, 588.

Береза - 74 ойконіми (`лісове білокоре дерево з тоненьким довгим гіллям і серцевидним листям '

[СУМ, т. 1, с. 160]).

Березівка; Чрнг., Ніжинський р-н, Комарівська сільрада; 2021, АТПУ, 3; 1972, ІМС, 226; Лісо-Березівка; Хм., Хмельницький р-н, Летичівська селищна рада; 2021, АТПУ, 4; 1971, ІМС, 421; 1946 УкрАТП, 755; Березівка; Лв., Червоноградський р-н, Лопатинська селищна рада; 2021, АТПУ, 9; 1968, ІМС, 635; 1946 УкрАТП, 992.

Берест - 7 ойконімів (`листяне дерево з коричнево-сірою корою і овальними, на кінці загостреними листками, яке використовують для живоплотів та захисних лісонасаджень ' [СУМ, т. 1, с. 160]).

Берестівка; Рв., Вараський р-н, Володимирецька селищна рада; 2021, АТПУ, 1; 1973, ІМС, 174; 1946 УкрАТП, 272; Берестівка; Вн., Вінницький р-н, Липовецька міськрада; 2021, ЕДУАТУ, 1; 1967, ІМС, 375; 1946 УкрАТП, 710.

Верба - зафіксовано 48 назв (`дерево або кущ з гнучким гіллям, цілісними листками і зібраними в сережки одностатевими квітками' [СУМ, т. 1, с. 325]).

Вербівка; Вл., Ковельський р-н, Рівненська сільрада; 2021, АТПУ, 4; 1967, ІМС, 512; Вербівка; Днц., Донецький р-н, Іловайська міськрада; 2021, АТПУ, 3; 1969, ІМС, 146; 1946 УкрАТП, 1842; Вербівка; Т., Чортківський р-н, Скала-Подільська селищна рада; 2021, АТПУ, 5; 1971, ІМС, 172; 1946 УкрАТП, 1479.

Вишня - на території України засвідчено 14 назв поселень (`плодове дерево (іноді кущ) звичайно з довгими тонкими гіллячками, на яких визрівають ягоди, і цілісним темно-зеленим листям ' [СУМ, т. 1, с. 544]).

Вишнівка; Вл., Ковельський р-н, Рівненська сільрада; 2021, АТПУ, 4; 1967, ІМС, 512; 1946 УкрАТП, 54; Вишнівка; Крм., Красноперекопський р-н, Вишнівська сільрада; 2021, АТПУ, 3.

Флоролексема в'яз стала твірною базою для 4 ойконімів (`листяне дерево (іноді кущ) з нерівнобокими листками та міцною деревиною ' [СУМ, т. І, с. 796]).

В'язівка; Дн., Юр'ївський р-н; 1946 УкрАТП, 2134; В'язівка; Плт., Кременчуцький р-н, Козельщинська селищна рада; 2021, АТПУ 1; 1967, ІМС, 433; 1946 УкрАТП, 1488.

Граб - 7 ойконімів (`листяне дерево або кущ родини березових з гладенькою сірою корою ' [СУМ, т. ІІ, с. 150]).

Грабівка; Чрнг., Чернігівський р-н, Куликівська селищна рада; 2021, АТПУ, 7; 1972, ІМС, 392; 1946 УкрАТП, 691; Грабівка; Жт., Житомирський р-н, Хорошівська селищна рада; 2021, АТПУ, 3; 1967, ІМС, 214.

Груша - 23 назви (`садове і лісове фруктове дерево з темно-зеленим цупким листям та плодами' [СУМ, т. II, с. 183]).

Грушівка; Чрнг., Ніжинський р-н, Батуринська міськрада; 2021, АТПУ, 2; 1972, ІМС, 158; Грушівка; Хрк. Куп'янський р-н; 1967, ІМС, 720; Грушівка; Зп., Запорізький р-н, Петро-Михайлівська сільрада; 2021, АТПУ, 3; 1967, ІМС, 272; 1946 УкрАТП, 967.

Горіх/Оріх - на території України зафіксовано 10 ойконімів (`плодове дерево родини горіхових, найпоширенішим видом якого є волоський горіх' [СУМ, т. I, с. 131]).

Оріхівка; С., Конотопський р-н, Новослобідська сільрада; 2021, АТПУ, 2; Горіхівка; Крв., Кропивницький р-н, Кетрисанівська сільрада; 2021, АТПУ, 3; 1971, ІМС, 154; Оріхівка; Плт., Лубенський р-н, Лубенська міськрада; 2021, АТПУ, 3; 1967, ІМС, 605; 1946 УкрАТП, 1952.

Дуб - 30 ойконімів (`багаторічне листяне дерево з міцною деревиною та плодами - жолудями' [СУМ, т. II, с. 428]).

Дубівка; Вл., Рожищенський р-н, 1946 УкрАТП, 1870; Стародубівка; Днц., Маріупольський р-н, Мангушська селищна рада; 2021, АТПУ, 6; 1969, ІМС, 673; (Старо-Дубівка) 1946 УкрАТП, 1344; Дубівка; Кв., Білоцерківський р-н, Таращанська міськрада; 2021, АТПУ, 1; 1971, ІМС, 649; 1946 УкрАТП, 1667.

Клен - 3 ойконіми (`дерево, що має лапате листя з гострими кінцями й глибокими вирізами ' [СУМ, т. IV, с. 179]).

Кленівка Лв., Самбірський р-н; 1946 УкрАТП, 785; Кленівка; Днц., Донецький р-н, Амвросіївська міськрада; 2021, АТПУ, 3; 1969, ІМС, 147.

Липа - 17 назв населених пунктів (`дерево з серцеподібним зубчастим листям і жовтим пахучим медоносним цвітом ' [СУМ, т. IV, с. 487]).

Липівка; Жт., Житомирський р-н, Пулинська селищна рада; 2021, АТПУ, 3; 1967, ІМС, 643; 1946 УкрАТП, 1583; Липівка; І-Фр., Івано-Франківський р-н, Рогатинська міськрада; 2021, АТПУ, 1; 1967, ІМС, 477; 1946 УкрАТП, 740.

Ольха/Вільха - 13 ойконімів (`листяне вологолюбне дерево або кущ родини березових ' [СУМ, т. I, с. 675]).

Ольхівка; Чрнг., Новгород-Сіверський р-н, Семенівська міськрада; 2021, АТПУ, 4; 1946 УкрАТП, 1339; Вільхівка; Вл., Луцький р-н, Горохівська міськрада; 2021, АТПУ, 5; 1967, ІМС, 206; 1946 УкрАТП, 223; Осино-Ольхівка; Днц., Харцизький р-н, 1946 УкрАТП, 1819.

Осокір - 4 назв населених пунктів (`високе листяне дерево родини вербових з добре розвиненою кроною; чорна тополя ' [СУМ, т. V, с. 780]).

Вербки-Осокорівка; Дн., Синельників-

ський р-н, Раївська сільрада; 2021, АТПУ, 8; Осокорівка; Дн., Синельниківський р-н, Славгородська селищна рада; 2021, АТПУ, 8; 1968, ІМС, 773; 1946 УкрАТП, 1528.

Зафіксовано 45 назв поселень, мотивованих флоролексемою сосна (`вічнозелене хвойне дерево, перев. з прямим високим стовбуром, довгою хвоєю і невеликими шишками, або такі дерева в сукупності' [СУМ, т. IX, с. 469]).

Соснівка; Чрнг., Корюківський р-н, Корюківська міськрада; 2021, АТПУ, 1; 1972, ІМС, 375; Соснівка; Вн., Вінницький р-н, Погребищенська міськрада; 2021, АТПУ, 2; 1967, ІМС, 532; 1946 УкрАТП, 1113; Соснівка; С., Конотопський р-н, Попівська сільрада; 2021, АТПУ, 2; 1973, ІМС, 288; 1946 УкрАТП, 545; Соснівка; Лв., Самбірський р-н, Самбірська міськрада; 2021, АТПУ, 6; 1968, іМс, 782; 1946 УкрАТП, 996.

Тополя - 11 ойконімів (`дерево родини вербових із високим прямим стовбуром, глянсуватими листками різної форми та одностатевими квітками у вигляді повислих сережок' [СУМ, т. X, с. 197]).

Тополівка; Чрнг., Чернігівський р-н, Тупичівська сільрада; 2021, АТПУ, 8; 1972, ІМС, 268; Тополівка; Крм., Білогірський р-н, Курська сільрада; 2021, АТПУ, 2; 1974, ІМС Крм., 303; Тополівка; Лг., Сєвєродонецький р-н, Лисичанська міськрада; 2021, АТПУ, 4; 1968, ІМС, 488.

Яблуня - 42 назви поселень на території України (`садове й лісове фруктове дерево родини розових з плодами перев. кулястої форми ' [СУМ, т. XI, с. 619]).

Яблунівка; Чрнг., Ніжинський р-н, Носівська міськрада; 2021, АТПУ, 2; Яблунівка; Зк., Хустський р-н, Вишківська селищна рада; 2021, ЕДУАТУ, 4; 1969, ІМС, 718; Чрв., Чернівецький р-н, Веренчанська сільрада; 2021, АТПУ, 3; 1967, іМс, 238; Яблунівка; Хрс. Чаплинський р-н; 1972, ІМС, 658.

Назв населених пунктів, твірними базами яких виступає флоролексема явір, засвідчено 5 (`дерево родини кленових з великим п'ятилопатевим листям; білий клен (іноді цим словом називають осокір та деякі інші тополі) ' [СУМ, т. XI, с. 620]).

Яворівка; Вн., Тульчинський р-н, Піщанська селищна рада; 2021, АТПУ, 6; 1967, ІМС, 517; Яворівка; Жт., Новоград-Волинський р-н, Брониківська сільрада; 2021, АТПУ, 8; 1967, ІМС, 486; 1946 УкрАТП, 56; Яворівка; І-Фр., Калуський р-н, Калуська міськрада; 2021, АтПу, 3; 1967, іМс, 272; 1946 УкрАТП, 433.

Ялина - 4 пропріоніми (`високе хвойне вічнозелене дерево родини соснових' [СУМ, т. XI, с. 642]).

Ялинівка; Жт., Житомирський р-н, Оліївська сільрада; 2021, АТПУ, 4; 1967, ІМС, 656; Ялинівка; Рв., Рівненський р-н, Березнівська міськрада; 2021, АТПУ, 3; 1973, ІМС, 142; Ялинівка; Лв., Великомостівський р-н, 1946 УкрАТП, 318.

Засвідчено 16 ойконімів, мотивованих флоролексемою ясен/ясин (`дерево родини маслинових зперистим листям і міцною деревиною, яку використовують на різні вироби ' [СУМ, т. XI, с. 652]).

Ясенівка; Чрнг., Чернігівський р-н, Городнянська міськрада; 2021, АТПУ, 6; Ясенівка; Вл., Луцький р-н, Доросинівська сільрада; 2021, АТПУ, 6; 1967, ІМС, 635; 1946 УкрАТП, 1815; Ясинівка; Рв., Дубинецький р-н, Семидубська сільрада; 2021, АТПУ, 3; 1973, ІМС, 258.

Отже, усього зафіксовано 382 назви населених пунктів із формантом -івк-а на території України, твірними базами яких виступають назви дерев (листяних, плодових та хвойних). Як подано у діаграмі, найчастіше ойконіми мотивовані флоролексемами береза (74 назви), верба (48 пропріонімів), сосна (45 назв поселень), яблуня (42 ойконіми) та дуб (30 топонімів). Зауважимо, що більшість таких ойконімів утворені саме від назв листяних, неплодових дерев, які поширені на території всієї України.



Ойконіми, мотивувальними базами яких є кущові та трав'янисті рослини

Найбільше фіксуємо ойконімів, похідних саме від назв кущів. Зазвичай такі ойконіми поширені на території всієї України. Ойконіми ж, які мотивовані назвами трав'янистих рослин, мають локалізований характер, представлені лише на території певних областей.

Барвінок/Барвін - зафіксовані 5 назв населених пунктів (`трав'яниста рослина з вічнозеленим листям і голубуватими квітами' [СУМ, т. I, с. 105]).

Барвінівка; Зп., Запорізький р-н, Тернуватська селищна рада; 2021, АТПУ, 3; 1967, ІМС, 522; 1946 УкрАТП, 618; Барвінівка; Крв., Кропивницький р-н, Суботцівська сільрада; 2021, АТПУ, 4; 1971, ІМС, 325; 1946 УкрАТП, 472.

Буряк - 4 назви поселень (`городня рослина, однорічний і багаторічний овочевий коренеплід ' [СУМ, т. I, с. 262]).

Буряківка; Зп., Оріхівський р-н; 1967, ІМС, 567; 1946 УкрАТП, 748; Буряківка; Хрк., Куп'янський р-н, Великобурлуцька селищна рада; 2021, АТПУ, 4; 1967, ІМС, 418; 1946 УкрАТП, 933.

Виноград - 24 ойконіми (`південна витка кущова рослина з широким листям та вусиками, з плодами, зібраними в грона ' [СУМ, т. I, с. 441]).

Виноградівка; Дн., Новомосковський р-н, Магдалинівська селищна рада; 2021, АТПУ, 6; 1968, ІМС, 397; 1946 УкрАТП, 695; Виноградівка; Мк., Вознесенський р-н, Веселинівська селищна рада; 2021, АТПУ, 2; 1971, ІМС, 306; 1946 УкрАТП, 1176.

Гарбуз - 5 ойконімів (`городня сланка рослина з великими круглими або овальними плодами ' [СУМ, т. II, с. 30]).

Гарбузівка; Плт., Полтавський р-н, Кобеляцька міськрада; 2021, АТПУ, 6; 1967, ІМС, 411; 1946 УкрАТП, 1298; Гарбузівка; С., Сумський р-н, Лебединська міськрада; 2021, АТПУ, 5; 1973, ІМС, 389; 1946 УкрАТП, 789.

Гречка - 5 ойконімів (`однорічна трав'яниста медоносна рослина, із зерен якої виготовляють високопоживну крупу та борошно ' [СУМ, т. II, с. 164]).

Гречанівка; Кв., Бориспільський р-н, Бориспільська міськрада; 2021, АТПУ, 2; 1971, ІМС, 748; 1946 УкрАТП, 3644; Гречанівка; Плт., Миргородський р-н, Краснолуцька сільрада; 2021, АТПУ, 5; 1967, ІМС, 191; 1946 УкрАТП, 238.

Кавун - 3 назви поселень (`баштанна сланка рослина з великими їстівними плодами ' [СУМ, т. IV, с. 67]).

Кавунівка; Зп., Василівський р-н, Роздольська сільрада; 2021, АТПУ, 2; 1967, ІМС, 497; Кавунівка; Од., Ширяївський р-н; 1946 УкрАТП, 1800.

Зафіксовано 137 ойконімів, твірними основами яких виступає фітолексема калина (`кущова рослина родини жимолостевих, що має білі квіти й червоні гіркі ягоди ' [СУМ, т. IV, с. 76]).

Калинівка; Чрнг., Ніжинський р-н, Батуринська міськрада; 2021, АТПУ, 2; 1972, ІМС, 159; 1946

УкрАТП, 90; Калинівка; С., Сумський р-н, Миколаївська селищна рада; 2021, АтПУ 6; 1973, ІМС, 147; 1946 УкрАТП, 2061; Калинівка; Кв., Обухівський р-н, Кагарлицька міськрада; 2021, АТПУ, 6; 1971, ІМС, 356; 1946 УкрАТП, 1400.

Корч - 13 ойконімів (`1. Пень, викорчуваний з корінням. 2. Те саме, що кущ'[СУМ, т. IV, с. 302]).

Корчівка; Жт., Житомирський р-н, Пулинська селищна рада; 2021, АТПУ 3; 1967, ІМС, 643; 1946 УкрАТП, 1582; Корчівка; Т., Бучацький р-н; 1946 УкрАТП, 206.

Кущ - зафіксовано 5 назв населених пунктів (`низькоросла дерев'яниста рослина, гілки якої ростуть майже від кореня ' [СУМ, т. IV, с. 425]).

Кущівка; Хм., Хмельницький р-н, Наркевицька селищна рада; 2021, АТПУ, 4; 1971, іМс, 177; 1946 УкрАТП, 334; Кущівка; Зп., Великотокмацький р-н; 1946 УкрАТП, 100.

Ліщина - зафіксовано 4 ойконіми (`кущ родини березових з їстівними плодами - горіхами ' [СУМ, т. IV, с. 534]).

Ліщинівка; Плт., Полтавський р-н, Кобеляцька міськрада; 2021, АТПУ, 6; 1967, іМс, 410; Ліщинівка; Чрк., Уманський р-н, Христинівська міськрада; 2021, АТПУ, 3; 1972, ІМС; Чрк., 621; 1946 УкрАТП, 1840.

Мак - зафіксовано 3 назви (`трав'яниста рослина з довгим стеблом і великими квітками ' [СУМ, т. IV, с. 601]).

Маківка; Кв., Білоцерківський р-н, Рокитнянська селищна рада; 2021, ЕДУА.ТУ, 2; 1971, ІМС, 560; 1946 УкрАТП, 1493; Маківка; Крм., Совєтський р-н, Пушкінська сільрада; 2021, ЕДУАТУ, 6; 1974, ІМС Крм., 620.

Малина - 45 назв населених пунктів (`багаторічна чагарникова ягідна рослина з кисло-солодкими запашними ягодами, звичайно темно-червоного кольору ' [СУМ, т. IV, с. 607]).

Малинівка; Вл., Луцький р-н, Рожищенська міськрада; 2021, АТПУ, 5; 1967, ІМС, 621; Малинівка; Днц., Волноваський р-н, Хлібодарівська сільрада; 2021, АТПУ 2; 1969, ІМС, 241; 1946 УкрАТП, 691; Малинівка; Зп., Бердянський р-н, Берестівська сільрада; 2021, АТПУ, 1; 1967, ІМС, 176; 1946 УкрАТП, 774.

Терен - 33 ойконіми (`колючий кущ родини розових, що дає темно-сині їстівні плоди з терпким кисло-солодким присмаком ' [СУМ, т. X, с. 85]).

Тернівка; Дн., Криворізький р-н, Лозуватська сільрада; 2021, АТПУ, 4; 1968, ІМС, 321; Тернівка;

Кв., Обухівський р-н, Кагарлицька міськрада; 2021, АТПУ, 6; 1971, ІМС, 357; 1946 УкрАТП, 812; Тернівка; Крв., Голованівський р-н, Підвисоцька сільрада; 2021, АТПУ, 2; 1971, ІМС, 486; 1946 УкрАТП, 1352.

Хвощ - 3 ойконіми (`вища багаторічна спорова трав'яниста рослина з зеленим, перев. гіллястим стеблом і лускуватим листям' [СУМ, т. XI, с. 49]).

Хвощівка; Плт., Лубенський р-н, Хорольська міськрада; 2021, АТПУ, 3; 1967, ІМС, 921; 1946 УкрАТП, 3323; Фащівка; Т., Тернопільський р-н, Підволочиська селищна рада; 2021, АТПУ, 3; 1971, ІМС, 478; 1946 УкрАТП, 1300.

Зафіксовано 13 назв населених пунктів, мотивованих словом хміль (`однорічна або багаторічна витка рослина родини шовковицевих, деякі види якої використовують у пивоварінні ' [СУМ, т. XI, с. 97]).

Хмелівка; Вл., Володимир-Волинський р-н, Зимнівська сільрада; 2021, АТПУ, 1; 1967, іМс, 164; 1946 УкрАТП, 111; Хмелівка; Кв., Білоцерківський р-н, Тетіївська міськрада; 2021, АТПУ, 1; 1971, ІМС, 675; Хмелівка; І-Фр., Івано-Франківський р-н, Богородчанська селищна рада; 2021, АТПУ, 2; 1967, ІМС, 106; 1946 УкрАТП, 53.

Зафіксовано 5 назв населених пунктів, мотивованих флоролексемою хрін (`трав'яниста овочева рослина родини хрестоцвітих з потовщеним кореневищем, їдким і гірким на смак ' [СУМ, т. XI, с. 149]).

Хрінівка; Чрнг., Корюківський р-н, Сновська міськрада; 2021, АТПУ, 1; 1972, ІМС, 735; 1946 УкрАТП, 294; Хрінівка; Вн., Вінницький р-н, Іллінецька міськрада; 2021, АТПУ, 1; 1967, ІМС, 269; 1946 УкрАТП, 353.

Цибуля - 5 ойконімів (`овочева городня рослина з їстівною цибулиною і їстівним трубчастим листям ' [СУМ, т. XI, с. 49]).

Стара Цибулівка; Вн., Ободівський р-н, 1946 УкрАТП, 951; Цибулівка; Од., Березівський р-н, Знам'янська сільрада; 2021, АТПУ, 1; 1967, іМс, 410.

Отже, назви кущів та трав'янистих рослин часто виступають мотивувальними базами ойконімів з формантом -івк-а. Загалом засвідчено 305 таких назв населених пунктів. Найбільше на території України саме ойконімів, похідних від назв таких кущових рослин: калини (137), малини (45 назв) та терну (33 оніми).

Ойконіми, що походять від назв на позначення сукупностей рослин

Із компонентом ліс зафіксовано 8 ойконімів (`велика площа землі, заросла деревами і кущами' [СУМ, т. IV, с. 522]).

Лісівка; Днц., Покровський р-н, Новогродівська міськрада; 2021, АТПУ, 7; 1969, ІМС, 624; 1946 УкрАТП, 1439; Ліснівка; Крм., Сакський р-н, Ліснівська сільрада; 2021, АтПу 5; 1974, іМс Крм., 590.

Із компонентом гай на території України засвідчено 11 назв (`невеликий, перев. листяний ліс' [СУМ, т. II, с. 15]).

Гаївка; Од., Роздільнянський р-н, Степанівська сільрада; 2021, АТПУ, 7; 1967, ІМС, 731; 1946 УкрАТП, 1399; Гаївка; Чрв., Герцаївський р-н, 1946 УкрАТП, 160; Зеленогаївка Лв., Мостиський р-н, 1968, ІМС, 497; 1946 УкрАТП, 460.

Ойконімів на -івк-а, похідних від назв на позначення сукупностей рослин, засвідчено мало, а саме 19. Лише дві фітолексеми, що є мотивувальними основами досліджуваних нами ойконімів, поширені на території всієї України, а саме: ліс та гай.

Окремо виділяємо назви населених пунктів, які представлені одиничними фіксаціями. На відміну від інших ойконімів, ці назви поселень представлені в поодиноких випадках, часто вони виступають назвами-виразниками навколишнього середовища, наприклад: Арбузівка; Крм., Джанкойський р-н, Яркополенська сільрада; 2021, АТПУ, 2; 1974, ІМС Крм., 335; Буківка; Чрв., Чернівецький р-н, Тереблеченська сільрада; 2021, аТпУ 3; 1967, ІМС, 217; 1946 УкрАТП, 144; Бур'янівка; Дн., Синельниківський р-н, 1946 УкрАТП, 1464; Вересівка; Жт., Новоград-Волинський р-н, Чижівська сільрада; 2021, АТПУ, 8; 1967, ІМС, 268; Грабівка; Жт., Житомирський р-н, Станишівська сільрада; 2021, АТПУ, 4; 1967, ІМС, 306; (Рудня-Грабівка) 1946 УкрАТП, 884; Грабівка; Жт., Житомирський р-н, Хорошівська селищна рада; 2021, АтПу, 3; 1967, імС, 214; Єлівка; Жт., Коростенський р-н, Малинська міськрада; 2021, АТПУ, 5; 1967, ІМС, 432; 1946 УкрАТП, 1044; Каштанівка; Мк., Доманівський р-н; 1971, ІМС, 372; Каштанівка; Зп., Запорізький р-н, Новомиколаївська селищна рада; 2021, АТПУ, 2; 1967, ІМС, 522; Комишівка Друга; Од., Саратський р-н; 1946 УкрАТП, 213; Комишівка Перша; Од., Білгород-Дністровський р-н, Успенівська сільрада; 2021, АТПУ, 3; 1967, ІМС, 784; 1946 УкрАТП, 212; Комишівка; Од., Ізмаїльський р-н, Саф'янівська сільрада; 2021, АТПУ, 4; 1967, ІМС, 469; 1946 УкрАТП, 247; Коноплянівка; Лг., Сватівський р-н, Білокуракинська селищна рада; 2021, АТПУ, 3; 1968, іМс, 244; Очеретівка; Од., Роздільнянський р-н; 1946 УкрАТП, 1422; Садівка; Вл., Любешівський р-н; 1946 УкрАТП, 1205; Тюльпанівка; Зп. Запорізький р-н; 1967, ІМС, 308; Часниківка; Плт., Миргородський р-н, Сенчанська сільрада; 2021, АТПУ, 6; 1967, ІМС, 561; 1946 УкрАТП, 3217; Черешнівка; Рв., Дубинецький р-н, Привільненська сільрада; 2021, АТПУ, 3; 1973, ІМС, 246; 1946 УкрАТП, 645; Ягодівка; І-Фр., Рогатинський р-н; 1967, ІМС, 479; 1946 УкрАТП, 776.

Певні флоролексеми як твірні основи ойконімів на -івк-а поширені на всій території України, як-от калина, верба, береза, малина, дуб, сосна, липа, яблуня, вільха. Як показано на картосхемі, найбільше зафіксовано назв населених пунктів, мотивувальною базою яких виступає лексема калина. У Дніпропетровській області є 14 поселень, назви яких мотивовані назвою цієї рослини. В Одеській області таких населених пунктів виявлено 10, у Київській, Херсонській, Житомирській та Хмельницькій - 9, у Кіровоградській та Миколаївській обл. - 8. Засвідчено також багато Березівок (8 у Житомирській, 6 у Харківській та Вінницькій обл.) та Вербівок (8 у Львівській та 6 у Вінницькій областях). Найбільше ойконімів на -івк-а, мотивованих назвами рослин, зафіксовано у Вінницькій, Житомирській, Харківській, Полтавській областях, найменше - у Закарпатській, Черкаській та Чернівецькій областях.



Висновки

Отже, проаналізувавши ойконіми на -івк-а, засвідчені в документах ХХ-ХХІ ст., стверджуємо:

1. Загалом зафіксовано 724 ойконіми, твірними базами яких виступають назви рослин. Усі назви рослин об'єднуємо в такі групи: назви дерев (хвойних, листяних та плодових - ойконімів з такими компонентами зафіксовано 382), кущів та трав'янистих рослин (305 назв населених пунктів), а також назви на позначення сукупностей рослин (19 ойконімів);

Оскільки за допомогою форманта -івк-а переважно утворювалися відантропонімні назви поселень, тому ойконіми, мотивовані назвами рослин, фіксуємо набагато рідше. Велика кількість таких назв є штучними утвореннями, які виникли внаслідок перейменувань поселень у XX та ХХІ століттях.

3. Деякі з ойконімів, твірними базами яких виступають фітолексеми, як-от калина, береза, верба, малина, дуб тощо, поширені на території всієї України. Так, засвідчено 137 ойконімів, утворених від лексеми калина, 74 назви, які мотивовані словом береза, 48 пропріонімів, похідних від слова верба. Зауважимо, що більшість таких онімів мотивовані назвами або листяних, неплодових дерев, або ж назвами кущових рослин, які поширені на території всієї України. Інші ж рослини (наприклад, черешня, каштан, граб, цибуля, бук) представлені одинично.

Список скорочень

Вн. - Вінницька обл.; Вл. - Волинська обл.; Дн. - Дніпропетровська обл.; Днц. - Донецька обл.; Жт. - Житомирська обл.; Зк. - Закарпатська обл.; Зп. - Запорізька обл.; І-Фр. - Івано-Франківська обл.; Кв. - Київська обл.; Крв. - Кіровоградська обл.; Крм. - Кримська обл.; Лг. - Луганська обл.; Лв. - Львівська обл.; Мк. - Миколаївська обл.; Од. - Одеська обл.; Плт. - Полтавська обл.; Рв. - Рівненська обл.; С. Сумська обл.; Т. - Тернопільська обл.; Хрк. - Харківська обл.; Хрс. - Херсонська обл.; Хм. - Хмельницька обл.; Чрк. - Черкаська обл.; Чрц. - Чернівецька обл.; Чрг. - Чернігівська обл..



Джерела

1. АТПУ - Адміністративно-територіальний поділ України за станом на 01.02.2021 [Електронний ресурс]. ВР України. Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/a002

2. ІМС - Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. Київ, 1967-1973. Т 1-26.

3. УкрАТП - Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Київ: Укр. вид-во політичної літератури, 1947. 1062 с.

Література

1. Абдула Ю.А. Становлення ойконімії Слобожанщини (на матеріалі Харківщини): автореф. дис.... канд. філол. наук: спец. 10.02.01 - українська мова. Кіровогр. держ. пед. ун-т ім. В. Винниченка. Кіровоград. 2008. 18 с.

2. Бучко Д.Г. Класифікація ойконімів України (словотвірно-мотиваційний аспект). Історична та сучасна українська ономастика: вибрані праці. Чернівці: Букрек, 2013. С. 198-210.

3. Бучко Д.Г. Післявоєнне впорядкування назв населених пунктів і його вплив на ойконімійну систему України. Історична та сучасна українська ономастика: вибрані праці. Чернівці: Букрек. 2013. С. 225233.

4. Бучко Д.Г Походження назв населених пунктів Покуття. Львів: Світ, 1990. 144 с.

5. Брацьо О.В. Відображення особливостей географічного середовища у назвах поселень (на прикладі ойконімії Закарпаття). Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Географія. Землеустрій. Природокористування. 2014. Вип. 3. С. 327-332.

6. Висоцька М. Ойконіми на -івк-а як результат перейменувань поселень. Науковий вісник Ужгородськогоуніверситету. Серія: Філологія. 2021. Вип. 1 (45). С. 135-141.

7. Габорак М. Назви поселень Івано-Франківщини (Бойківщина, Гуцульщина та Опілля): (історикоетимологічний словник). Івано-Франківськ: ПрутПринт, 2007. 198 с.

8. Герета Н.М. Ойконімія Північної Хмельниччини: автореф. дис.... канд. філол. наук: спец. 10.02.01

9. українська мова. Київ, 2004. 20 с.

10. Голінатий О.П. Лексико-семантична основа ойконімії Кіровоградщини. Актуальні проблеми філології та перекладознавства. 2013. № 6 (2). С. 83-92.

11. Гонца І.С. Ойконімія Черкащини: автореф. дис.... канд. філол. наук: спец. 10.02.01 - українська мова. Київ, 2006. 18 с.

12. Ковтюх С. Соціоономастичні аспекти перейменувальних процесів в Україні Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Мовознавство. Тернопіль: Тернопіл. нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка, 2017. № 1 (27). С. 160-165.

13. Кордуба М. Що кажуть нам назви осель? Львів, 1938. 22 с.

14. Котович. В. Ойконіми Тернопільщини на -івка: лінгвокультурологічний аспект. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Мовознавство. 2017. № 1 (27). С. 175-183.

15. Лисенко А.В. Ойконімія Полтавської області: автореф. дис.... канд. філол. наук: спец. 10.02.01 - українська мова. Чернівці, 2007. 20 с.

16. Масенко Л.Т Розвиток топонімічної лексики. Історія української мови. Лексика і фразеологія. Київ: Наукова думка, 1983. С. 620-659.

17. Пура Я.О. Походження назв населених пунктів Ровенщини. Львів, 1990. 143 с.

18. Торчинський М.М. Ойконімія Південно-Західного Поділля: автореф. дис.... канд. філол. наук: спец. 10.02.01 - українська мова. Київ, 1993. 20 с.

19. Худаш М.Л. Українські карпатські і прикарпатські назви населених пунктів (відапелятивні утворення). Львів, 2006. 451 с.

20. Шульгач В.П. Ойконімія Волині: етимологічний словник-довідник. Київ: Кий, 2001. 189 с.

21. Яцій В.О. Ойконімія Івано-Франківської області: автореф. дис.... канд. філол. наук: спец. 10.02.01 - українська мова. Київ, 2009. 18 с.

Sources

1. ATPU - Administratyvno-terytorialnyi podil Ukrainy za stanom na 01.02.2021 [Administrative-territorial units of Ukraine as of February 1, 2021]. [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: http://gska2.rada.gov.ua/pls/ z7502/a002 [in Ukrainian].

2. IMS - Istoriia mist i sil Ukrainskoi RSR: u 26 t. [The history of cities and villages of the Ukrainian SSR: in 26 vols.]. Kyiv. 1967-1973. T 1-26 [in Ukrainian].

3. UkrATP - Ukrainska RSR. Administratyvno-terytorialnyi podil na 1 veresnia 1946 roku (1947) [Ukrainian SSR. Administrative-territorial division on September 1, 1946]. Kyiv: Ukr. vyd-vo politychnoi literatuiy. 1062 s. [in Ukrainian].

References

1. Abdula Y.A. (2008) Stanovlennia oikonimii Slobozhanshchyny (na materiali Kharkivshchyny) [Process of establishment of Sloboganshina's region oikonymic system]. PhD the author's abstract: 10.02.01. Kirovohr. derzh. ped. un-t im. V. Vynnychenka. Kirovohrad.18 s. [in Ukrainian].

2. Buchko D.H. (2013) Klasyfikatsiia oikonimiv Ukrainy (slovotvirno-motyvatsiinyi aspekt) [Classification of oikonyms of Ukraine (word-formative and motivational aspect)]. Istorychna ta suchasna ukrainska onomastyka: vybranipratsi. Chernivtsi: Bukrek. S. 198-210 [in Ukrainian].

3. Buchko D.H. (2013) Pisliavoienne vporiadkuvannia nazv naselenykh punktiv i yoho vplyv na oikonimiinu systemu Ukrainy [Post-war ordering of place-names and its influence on the oiconymical system of Ukraine]. Istorychna ta suchasna ukrainska onomastyka: vybrani pratsi. Chernivtsi: Bukrek. S. 225-233 [in Ukrainian].

4. Buchko D.H. (1990) Pokhodzhennia nazv naselenykh punktiv Pokuttia [The origin of the names of Pokuttia settlements]. Lviv: Svit. 144 s. [in Ukrainian].

5. Bratso O.V. (2014) Vidobrazhennia osoblyvostei heohrafichnoho seredovyshcha u nazvakh poselen (na prykladi oikonimii Zakarpattia). [Representation of geographical environment features in settlements' names (on the example of transcarpathian oykonymics)]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia Heohrafia. Zemleustrii. Pryrodokorystuvannia. Vyp. 3. S. 327-332 [in Ukrainian].

6. Vysotska M. (2021) Oikonimy na -ivk-a yak rezultat pereimenuvan poselen [Oikonyms ending in -ivk-a as result of a settlement renaming]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: Filolohiia. Vyp. 1 (45). S. 135-141 [in Ukrainian].

7. Haborak M. (2007) Nazvy poselen Ivano-Frankivshchyny (Boikivshchyna, Hutsulshchyna ta Opillia): istoryko-etymolohichnyi slovnyk [Names of settlements in Ivano-Frankivsk Region (Boiko Region, Hutsul Region and Opillia): the Historical-Etymological Dictionary]. Ivano-Frankivsk: PrutPrint, 198 s. [in Ukrainian].

8. Hereta N.M. (2004) Oikonimiia Pivnichnoi Khmelnychchyny [Oikonymy of the northern Khmelnytskyi region]. PhD the author's abstract: 10.02.01. Kyiv. 20 s. [in Ukrainian].

9. Holinatyi O.P. (2013) Leksyko-semantychna osnova oikonimii Kirovohradshchyny [The lexico-semantic basis of the oykonyms of Kirovohrad region]. Aktualniproblemyfilolohii taperekladoznavstva. № 6 (2). S. 83-92 [in Ukrainian].

10. Hontsa I.S. (2006) Oikonimiia Cherkashchyny [Oikonymy of Cherkasy region]. PhD the author's abstract: 10.02.01. Kyiv. 18 s. [in Ukrainian].

11. Kovtmkh S. (2017) Socioonomastychni aspekty pereimenuvalnykh procesiv v Ukraini [Socioonomastic aspects of Renaming processes in Ukraine]. Naukovi zapysky Ternopilskoho nacionalnoho pedahohichnoho universytetu. Seria: Movoznavstvo. Ternopil: Ternopil. nac. ped. un-t im. V.Hnatiuka. № 1 (27). S. 160-165 [in Ukrainian].

12. Korduba M. (1938) Shcho kazhut nam nazvy osel? [What do the names of the houses tell us?]. Lviv. 22 s. [in Ukrainian].

13. Kotovych V (2017) Oikonimy Ternopilshchyny na -ivka: linhvokulturolohichnyi aspekt [Oikonims of ternopil region ending in -ivka: linquo-cultural aspect]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu im. Volodymyra Hnatiuka. Seriia: Movoznavstvo. № 1 (27). S. 175-183 [in Ukrainian].

14. Lysenko A.V (2007) Oikonimiia Poltavskoi oblasti [Oikonymy of Poltava region]. PhD the author's abstract: 10.02.01. Chernivtsi. 20 s. [in Ukrainian].

15. Masenko L.T. (1983) Rozvytok toponimichnoi leksyky [Development of toponymic vocabulary]. Istoriia ukrainskoi movy. Leksyka i frazeolohiia. Kyiv: Naukova dumka. S. 620-659 [in Ukrainian].

16. Pura Ya.O. (1990) Pokhodzhennia nazv naselenykh punktiv Rovenshchyny [The origin of the names of settlements of the Rivne region], Lviv. 143 s. [in Ukrainian],

17. Torchynskyi M.M. (1993) Oikonimiia Pivdenno-Zakhidnoho Podillia [Oikonimia of South-Western Podillia], PhD the author's abstract: 10.02.01. Kyiv. 20 s. [in Ukrainian],

18. Khudash M.L. (2006) Ukrainski karpatski i prykarpatski nazvy naselenykh punktiv (vidapeliatyvni utvorennia) [Ukrainian Carpathian and Pre-Carpathian names of settlements (formations created from appellative) ]. Lviv. 451 s. [in Ukrainian].

19. Shulhach VP. (2001). Oikonimiia Volyni: Etymolohichnyi slovnyk-dovidnyk [Oikonimiya of Volyn: Etymological Dictionary-guide]. Kyiv: Kyi. 189 s. [in Ukrainian]

20. Yatsii VO. (2009) Oikonimiia Ivano-Frankivskoi oblasti [Oikonimia of Ivano-Frankivsk region]. PhD the author's abstract: 10.02.01. Kyiv. 18 s. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...