Прагмастилістичні особливості офіційних промов Герхарда Шредера

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прагмастилістичні особливості офіційних промов Герхарда Шредера

Соколова О.В., аспірант, викладач кафедри

викладання другої іноземної мови

Запорізького національного університету

Анотація

Статтю присвячено прагмастилістичним особливостям стратегій і тактик у промовах федерального канцлера ФРН кінця 20-го початку 21-го століття Герхарда Шредера. Це були важкі часи, коли світ змінювався та ускладнювався, не завжди справляючись з наслідками потрясінь 1980-1990-х рр. Спочатку Оксамитові революції та об'єднання Німеччини, а потім розпад СРСР, крах комуністичних режимів повністю перекроїли політичну карту Європи та світу. Уряд Шредера отримав можливість почати історію практично з «чистого аркуша», поставивши зовнішню політику ФРН на рейки «нормальності» та повернувши країні статус «світової держави»

В статті приділено увагу особі політичного діяча Герхарда Шредера, як “мовній особистості”, що дає можливість усвідомити не лише важливість опису текстової структури його офіційних промов, але й значущість всебічного дослідження самого феномену оратора. Мовна особистість, безпосередньо “людина-мовець” в її здатності здійснювати певні мовленнєві вчинки, виступає як інтегральний об'єкт вивчення різних напрямів науки про мову, таких як когнітивна лінгвістика, соціо та етнолінгвістика, політична лінгвістика.

У статті визначено поняття стратегій і тактик у політичному дискурсі. Для досягнення поставленої мети було дібрано 114 прикладів комунікативних тактик Г Шредера методом наскрізного виписування, згруповано їх у стратегії та зроблено висновок щодо їхніх функцій та впливу на адресата. Виокремлено інформаційно-інтерпретаційну стратегію, що презентована тактикою визнання проблеми та позначення шляхів її вирішення, тактикою розгляду інформації під новим кутом зору та тактикою акцентування позитивної інформації; стратегію стратегії самопрезентації з тактиками ототожнення з народом, неявної самопрезентації, солідаризації. Рідше політик звертається до стратегії на підвищення.

Вдаючись до інформаційно-інтерпретаційної стратегії, Герхард Шредер не тільки повідомляє про проблеми, але й пропонує (і, навіть, спонукає) діяти певним чином. Водночас політик застосовує стратегію самопрезентації, описує свої сильні сторони та наголошує, що він як федеральний канцлер готовий взяти на себе відповідальність за свої слова. В межах стратегії на підвищення канцлер активно використовує тактики подяки, похвали тощо. Завдяки комплексному використанню оратором маніпулятивних стратегій утверджується віра адресата в успішність інтеграційного процесу в Європі. Перспективу подальших досліджень вбачаємо в дослідженні прагмастилістичного аспекту офіційних виступів інших німецьких політиків вищого рангу.

Ключові слова: дискурс політичної промови, комунікативні стратегії і тактики, інформаційно-інтерпретаційна стратегія, стратегія самопрезентації, стратегія на підвищення, метафора, синоніми.

Sokolova O. Pragmastylistic features of official speeches of Gerhard Schroeder

Summary

The article is devoted to the pragmatic features of strategies and tactics in the speeches of the Federal Chancellor of the Federal Republic of Germany at the end of the 20th and the beginning of the 21st century, Gerhard Schroeder. These were difficult times, when the world was changing and becoming more complicated, not always coping with the consequences of the upheavals of the 1980s and 1990s. First, the Velvet Revolution and the unification of Germany, and then the collapse of the USSR, the collapse of the communist regimes completely redrew the political map of Europe and the world. Schroeder's government got the opportunity to start history almost from a "clean sheet", putting the foreign policy of Germany on the rails of "normality" and returning the country to the status of a "world power"

The article focuses on the personality of the political figure Gerhard Schroder as a "linguistic personality", which makes it possible to realize not only the importance of describing the textual structure of his official speeches, but also the importance of a comprehensive study of the orator's phenomenon itself. Linguistic personality, specifically "human speaker" in his ability to perform certain speech acts, acts as an integral object of study of various areas of language science, such as cognitive linguistics, socioand ethnolinguistics, political linguistics.

The article defines the concepts of strategies and tactics in political discourse. To achieve the goal, 114 examples of H. Schroeder's communicative tactics were selected by the method of end-to-end writing, they were grouped into strategies and a conclusion was made regarding their functions and impact on the addressee. The informationinterpretive strategy, which is presented by the tactics of recognizing the problem and indicating the ways to solve it, the tactics of considering information from a new angle and the tactics of emphasizing positive information, is singled out; the strategy of the strategy of self-presentation with the tactics of identification with the people, implicit selfpresentation, and solidarity. Less often, a politician turns to a promotion strategy.

By resorting to an information-interpretive strategy, Gerhard Schroder not only reports on problems, but also suggests (and even encourages) action in a certain way. At the same time, the politician uses a strategy of self-presentation, describes his strengths and emphasizes that he, as the federal chancellor, is ready to take responsibility for his words. As part of the promotion strategy, the chancellor actively uses the tactics of thanks, praise, etc. Thanks to the speaker's complex use of manipulative strategies, the addressee's faith in the success of the integration process in Europe is confirmed. We see the prospect of further research in the study of the pragmatist aspect of the official speeches of other highranking German politicians.

Key words: political speech discourse, communicative strategies and tactics, information and interpretation strategy, self-presentation strategy, promotion strategy, metaphor, synonyms.

Вступ

Постановка проблеми. Проблема ефективності мовної комунікації та мовного впливу є багатогранною та надзвичайно актуальною у сучасній науці. Багато в чому це пов'язано з інтенсивним розвитком політичних, економічних та міжкультурних відносин у сучасному світі, а також із прагненням сучасного суспільства до вдосконалення та розвитку ефективності людської діяльності у всіх галузях.

Ефективне мовленнєве спілкування має особливе значення, коли люди використовують мову для соціально значущих цілей, і в першу чергу, у політиці та дипломатії. Особлива соціальна значущість такої сфери людської діяльності, як політика, робить її об'єктом численних лінгвістичних студій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наявність великої кількості робіт, пов'язаних із дослідженням політичного дискурсу, говорить про високу актуальність вивчення багатьох його аспектів. Дискурс офіційної промови вивчався на матеріалі різних мов і з різних позицій. Серед робіт, присвячених жанру публічної промови слід назвати дослідження Т.С. Комісарової, М.Д. Гулей, М.О. Діденко, М.С. Дорофеєвої, Х. Шойрле. З'явилися дослідження дискурсу конкретного політичного діяча, наприклад, дискурс Б. Обами (О. Запорожець), Дж. Байдена (З.Р Батринчук), П. Порошенка та В. Зеленського (Павао Єгрович). Проте, не зважаючи на значний інтерес учених до вказаної проблематики, ще недостатньо вивчені саме прагмастилістичні особливості кооперативного політичного дискурсу.

Мета презентованої статті дослідження полягає у виявленні та описі комунікативних стратегій і тактик у політичному дискурсі екс-канцлера ФРН Герхарда Шредера, а також у встановленні та аналізі лексичних, синтаксичних і стилістичних засобів вираження цих стратегій і тактик.

Виклад основного матеріалу

прагмастилістичний промова канцлер шредер

Слід зазначити, що комунікативну стратегію трактують, як правило, як сукупність заходів, що мають на меті ефективний вплив на адресата. Засобами вираження цих стратегій постають комунікативні тактики. Деякі українські вчені, наприклад, В.В. Зірка [1] та О.В. Дмитрук [2] та інші вважають, що терміни «стратегія» й «тактика» є тотожними. На противагу їм, інша група таких дослідників акцентують увагу на різниці значень цих термінів [3; 4]. Так, під стратегією мовленнєвого спілкування розуміють «оптимальну реалізацію інтенції мовця щодо досягнення конкретної мети спілкування, тобто контроль і вибір дієвих ходів спілкування і гнучкої їх видозміни в конкретній ситуації» [5, с. 53].

Вчений М.Л. Макаров вважає, що стратегія мовленнєвого спілкування це ланцюг рішень мовця, комунікативних виборів тих чи інших мовленнєвих дій і мовних засобів [6, с. 193]. Конкретні мовленнєві дії (тактики) у процесі застосування стратегії передбачають вибір тих мовних засобів, які максимально реалізують стратегічний план на деякому локальному рівні» [7, с. 112]. А отже, під тактиками розуміють конкретний етап реалізації комунікативної стратегії, для якого характерний набір прийомів, що визначають використання тих чи тих мовних засобів.

Як було зазначено, вибір мовних стратегій та тактик у ході політичного виступу завжди нерозривно пов'язані з особистістю політика, особливостями його національної культури. Проте, напрацювати єдино правильну класифікацію практично неможливо, адже кожен політик володіє своїм унікальним риторичним портретом, а поряд із ним існують різноманітні жанри політичного дискурсу. Тому цілком виправданим є явище, коли риторичний портрет окремого політика охоплює комплекс характерних лише для нього (частних) стратегій.

Найбільш поширеною в політичних промовах Г Шредера є тформащто-ттерпретацшш стратегія. Канцлер не просто констатує наявність проблем внутрішньої та зовнішньої політики країни; він всіляко вказує на можливі шляхи їх вирішення. У цьому контексті звертає на себе увагу варіювання тактиками, до яких вдається оратор, інтерпретуючи та пояснюючи проблемні питання.

Зазначимо, що провідною тактикою у реалізації цієї стратегії є тактика визнання існування проблеми та визначення шляхів її вирішення. Промови Г. Шредера починаються часто з окреслення проблеми. Так, європейська інтеграція часто позиціонується як виклик, що вимагає чітко спланованих послідовних дій. Підкреслюється також глобальний характер інтеграції, що вимагає об'єднання зусиль не тільки урядів, але й національних спільнот.

Промови канцлера ФРН зазвичай містять чіткі (експліцитні) настановлення на подолання труднощів і проблем сьогодення, які виражаються модальним дієсловом mussen зі значенням обов'язковості, конструкцією haben+zu+інфінітив та дієсловом sollen. Лексема mussen доповнюється назвами дій, до яких потрібно вдаватися, як то klaren, bestimmen тощо: Es geht zum Beispiel um die Frage, was denn "Modernisierung" in unserer Gesellschaft heifit, was eine "moderne Gesellschaft" oder auch einen "modernen Staat" ausmacht. (...) Dies hangt damit zusammen, dass wir den Begriff vor dem Hintergrund wirklich radikaler Veranderungen an der okonomischen Basis unserer Gesellschaft, aber auch in der Gesellschaft selbst, neu klaren und bestimmen mussen [26.01.2004].

В значенні перших двох мовних одиниць актуалізується сема об'єктивного обов'язку. Часто при вживанні mussen відсутня вказівка на того, хто несе відповідальність на проведення дій. Тоді має місце пасивна конструкція, а оратор таким чином уникає прямого звернення до адресата.

Das ist die Aufgabe, die diese und die kunftigen Generationen von politischen Entscheidungstragern zu leisten haben werden. (...) Deswegen muss man nicht gleich bei jeder Hurde vom Scheitern reden oder schreiben [12.04.2002]. У випадку з дієсловом sollen канцлер нібито нагадує про необхідність відповідних заходів: Dann muss geklart werden das ist auch die Arbeit des Konvents -, wie denn das Verhaltnis zwischen der europaischen

Ebene einerseits und den nationalen Ebenen andererseits auch staatsrechtlich organisiert werden sod [12.04.2002].

Висвітлюючи передумови рішення проблеми, оратор переконує адресата у тому, що його точка зору є єдино правильним рішенням, якого вимагає ситуація. Він вживає при цьому такі комбінації лексико-граматичних засобів, як:

1) дієслово mussen + складнопідрядне речення з умовним сполучниковим/ безсполучниковим зв'язком:

Europa muss nach aufien zunehmend mit einer Stimme sprechen und eine gemeinsame Sicherheitsund Verteidigungspolitik haben. Gelingt uns das nicht, sind wir nur Beobachter der Globalisierung statt Mitgestalter [06.06.2000].

Das moderne Wissen eroffnet uns aufierordentliche Moglichkeiten. Nur wenn wir diese Moglichkeiten auch ausschopfen, werden wir im internationalen Wettbewerb bestehen [26.01.2004].

2) дієслово mttssen + прислівник nur: Das dritte mir wirklich wichtige Element ist, dass die gesamte deutsche Gesellschaft spurt, wie wichtig dieser Kampf um der Demokratie willen ist. Wir mussen einen zivilgesellschaftlichen Widerstand gegen diese Erscheinungen mobilisieren. Nur in diesem Dreiklang haben wir die Chance, einen wirklich erfolgreichen Kampf zu fuhren [4. September 2000].

3) прислівник nur (dann), який додає умові відтінок категоричності. Сполучення цього прислівника з дієсловом gelingen посилює думку про успішність ідей та задумів оратора: Die europaische Integration kann uberhaupt nur gelingen sie ist ubrigens ein Prozess, der noch dauern wird -, wenn sie nicht nur Herzenssache von Politikerinnen und Politikern, von Staatsmannern oder einiger weniger Mitgliedstaaten, sondern Herzenssache der Volker selbst ist. проблема і її рішення [12.04.2002].

4) складні прикметники з оцінним компонентом: Mich beschaftigt in diesem Zusammenhang die Frage, wie wir uber Nizza hinaus das kurzfristige Ziel einerReform der Entscheidungsverfahren mit der mittelund langfristigen Gestaltung der Union verbinden konnen. Ich halte ein zweistufiges Verfahren fur aussichtsreich: (...)

Імпліцитна вказівка на шляхи вирішення проблеми виражається через дієслово brauchen. Так, в одній із своїх промов Шредер зазначає про актуальність створення уставу прав європейців: Dieses Europa muss fuhrbar bleiben. Deshalb mussen bestimmte Aufgaben erledigt werden. Wenn es um die Verfasstheit geht, braucht man einen Katalog von Grundrechten, die fur alle Europaer gelten sollen. Da gibt es ubrigens eine wunderbare und sehr verdienstvolle Vorarbeit mit der Charta [12.04.2002]. Він навіть не стільки наполягає, скільки вказує на потребу створити європейський реєстр прав людини.

Ця лексема, як і його контекстуальний синонім erfordern, є часто складовою такої стилістичної фігури як персоніфікація. Канцлер вживає її, коли хоче створити ефект безособовості: мов би не конкретний політичний діяч вимагає/прагне чогось, а сама ситуація диктує потребу в цьому: (...) Dieser gemeinsame Wahrungsraum erfordert wiederum von Frankreich und Deutschland ein besonderes Mafi an politischer Koordination, eine Entschiedenheit bei der Erreichung der politischen Union (...). Denn eines ist klar: Diejenigen, die den Euro beschlossen haben (...) -, haben ihn zur damaligen Zeit in Kenntnis der Tatsache eingefuhrt, dass er eine politische Union braucht, wenn er auf Dauer eine der erfolgreichsten Wahrungen der Welt werden soll [12.04.2002]. Так, у наведеному прикладі носіями дії є європейський валютний союз та його валюта євро.

Щоб наголосити на невід'ємності певних дій для досягнення успіху, оратор вживає комбінацію прийменника ohne та заперечного займенника kein. Остаточним «вердикт» робить конструкція also gilt: Also gilt: Ohne Innovation kein Wachstum, keine soziale Sicherheit und auch keine Teilhabe. Aber es gilt eben auch: Ohne Teilhabe, ohne soziale Gerechtigkeit, die erst die Fahigkeiten einesjeden Einzelnen mobilisieren ubrigens nicht nur mobilisieren, sondern auch einfordern -, kann, bleiben die Chancen des Wissens nur wenigen vorbehalten und die Potenziale unserer Gesellschaft werden nicht hinreichend genutzt [26.01.2004].

Іноді Шредер мов готує реципієнта до того, щоб той прийняв його варіант рішення і вдається для цього до тактики розгляду інформації під новим кутом зору. Коментуючи актуальний на момент виступу стан речей, канцлер часто проводить паралелі між минулим та сьогоденням. Наприклад, в одній із промов, присвяченій німецько-французьким взаємовідносинам, оратор вміло переходить від історичних засад співіснування двох європейських країн, яке не завжди було безхмарним, до сьогодення і, вживаючи парантезу, робить акцент на важливості останнього: Zunachst einmal ich denke, das weifi hier und daruber hinaus jeder: Deutschland undFrankreich tragen eine besondere Verantwortung fur die Europaische Union. Das hat historische, aber auch und das sollte im Vordergrund stehen vor allen Dingen aktuelle Grunde. Es hat im Ubrigen auch ideelle Grunde; daruber wirdnoch zu reden sein [12.04.2002].

Численні метафори, вжиті Г. Шредером, свідчать про позитивну динаміку в розвитку європейського регіону, про те, що Західна Європа налаштована на створення, а не на руйнування: Die Uberwindung das ist die historische Dimension dessen, was man mal Erbfeindschaft zwischen Frankreich und Deutschland nannte dessen, was dem Kontinent, und zwar dem ganzen Kontinent, so unendlich viel Leid gebracht hat, war und ist einer der Grundpfeiler der Europaischen Union und einer der prinzipiellen Begrundungszusammenhange fur die Romischen Vertrage [12.04.2002].

Привертає увагу частотність вживання прикметників та прислівників historisch, damals, aktuell, modern, jetzig, які утворюють антонімічні та синонімічні пари. Якщо перші мають більш-менш системний характер, то другі цілком залежать від контексту. По-новому виглядає, наприклад, значення прикметника modern: Modern ist, jedenfalls nach meinem Verstandnis, eine Gesellschaft, die alles daransetzt, das grenzenlose Wissen, das wir als Menschheit inzwischen haben, zu nutzen und zu vermehren (...) [26.01.2004]. Оратор інтерпретує його не просто як «сучасний», «актуальний», а як «наразі важливий». Темпоральна лексема jetzig вступає у контекстуальні синонімічні зв'язки з дієприкметником integriert: Wenn ich in diesem Zusammenhang Europa sage, meine ich zunachst das integrierte Europa. Aber da gebe ich Ihnen vollig Recht, Herr Mangold: Es wird darauf ankommen, dass das nicht auf Westeuropa beziehungsweise das jetzige integrierte Europa beschrankt wird [12.04.2002].

Все це, на думку оратора, свідчить про те, що Європа стала іншою. Наразі це не просто сукупність країн, що у найкращому випадку мирно співіснують одна з одною. Стратегія європейського розвитку ґрунтується сьогодні на щільній співпраці країн на всіх рівнях суспільства та у всіх галузях буття.

Важливою стратегією політичного дискурсу Г. Шредера є стратегія самопрезентації, яка реалізована тактикою ототожнення або ідентифікації політика з народом, наприклад: Wir, die Deutschen, sind an einer zugigen Erweiterung nach Osten interessiert. Wir sind es ubrigens nicht nur wegen des politischen Projektes Europa, sondern wir sind es auch aus einem eigenen nationalen okonomischen Interesse heraus [04. 09. 2000].

Канцлер демонструє свою активну політичну позицію, і, виступаючи від імені народу, зазначає про свої наміри та плани. Для цього він вживає конструкції на кшталт im Begriff sein або модальне дієслово wollen:

In diesem Sinne sind wir heute im Begriff. eine neue Stufe der Modernisierung zu nehmen, und zwar, indem wir die Forderung wissenschaftlicher Erstklassigkeit mit der Innovation unserer sozialen Verantwortungverbinden [26.01.2004].

Wir wollen also, dass Europa die wachstumskraftigste, die am meisten dynamische, jedenfalls die innovativste Region wird. Europa ist aufgrund seiner grofien geistigen und wissenschaftlichen Tradition dazu fahig [26.01.2004]

Значно рідше вживається презенс повнозначного дієслова у функції модального зі значення наміру: In einem ersten Schritt reformieren wir in Nizza die europaischen Entscheidungsverfahren und verabschieden die Grundrechtscharta als politische Proklamation [4. September 2000].

Як бачимо, у наведених прикладах політик ототожнює себе з німецьким народом, постає пересічним громадянином завдяки використанню лексем wir, zusammen. А вживання парантези „ich rede jetzt uber Deutschland` демонструє готовність політика відповідати за всю країну. Мета тактики ототожнення не тільки об'єднати слухачів з автором, а й викликати довіру та симпатію у виборців, сформувати в адресатів відчуття єдиного народу, до якого належить і канцлер.

Подекуди стратегія самопрезентації обмежується «сухим» викладенням досягнень уряду та самого канцлера і нагадує більше звіт: Die Bundesregierung hat den Reformstau in unserem Land aufgelost bzw. ist dabei, die Reste dieses Reformstaus zu beseitigen [4. September 2000]. Щоб утримати увагу адресата, оратор вдається до вживання лексики з семантикою розвитку та граматичних конструкцій, презентованих часовими форм, що демонструють актуальний (позитивний) стан речей (презенс) або здобутки минулого (перфект):

Und indem wir auf allen Ebenen die Anwendung der Forschung und des Wissens verbessern, aber eben auch den Zugang zum Wissen verbreitern und vertiefen [26.01.2004]

Wir haben im vergangenen Jahr gezeigt, dass wir zu Reformen fahig sind, auch wenn die Umsetzung mit vielen Schwierigkeiten verbunden ist [26.01.2004].

Події та явища, що репрезентовані у промовах Шредера, характеризуються позитивно завдяки вживанню відповідних прикметників та словосполучень: Ubrigens: Im Kulturellen weil wir gerade dabei sind ist 1992 Arte entstanden, ein Sender mit einer Vielfalt hochst differenzierter Themen von hohem Interesse und hohem intellektuellen Anspruch, ein Sender also, der eine deutsch-franzosische Perspektive und das, was sie inhaltlich bedeutet, tagtaglich in die Wohnzimmer bringt [12.04.2002].

Водночас політик активно використовує особовий займенник ich: Da ich nun sozusagen «all-zustandig» bin, darf ich auch uber dieses Thema wie ubrigens auch uber andere Themen reden. Alle gelegentlichen Mutmafiungen, die damit verbunden werden, sind schlichtfalsch [26.01.2004]. Такі конструкції позиціонують канцлера як сильну особистість, яка має викликати довіру. Особливу роль при цьому відіграє присвійний займенник mein: Meine Regierung hat zusammen mit unseren Partnern fur den immer grofier werdenden Erfolg von Hans Blix und seinen Mitarbeitern hart gearbeitet [12/2003].

Наступний приклад демонструє тактику неявної самопрезентації канцлера, яка реалізується оратором опосередковано через представлення себе у вигідному світлі: Ich habe zu einem fruhen Zeitpunkt sehr bewusst die Bewerbung von Valery Giscard d'Estaing fur den Vorsitz in diesem Konvent unterstutzt. (...) Ich habe seine Bewerbung also nicht nur der Person wegen unterstutzt, sondern weil es auch ein Stuck Demonstration, wenn Sie so wollen, der deutsch-franzosischen Zusammenarbeit werden und sein sollte [12.04.2002].

Вживання прикметника sicher виконує ту саму функцію, що й займенник ich та сприяє реалізації тактики запевнення: Ich bin sicher: Gemeinsam konnen wir es schaffen, optimale Rahmenbedingungen fur eine solche Innovationsoffensive zu schaffen. Die Bundesbildungsministerin hat in ihrer Rede einige sehr prazise Ankundigungen gemacht, und ich unterstreiche das, was sie gesagt hat, ausdrucklich. Sie konnen sicher sein, dass die Bundesregierung zu ihren Ankundigungen stehen wird [26.01.2004].

Щоб заручитися максимальною довірою європейської аудиторії, Г. Шредер апелює до основних європейських цінностей миру, єдності, добробуту та безпеки. Тактика солідаризації належить до найпоширеніших у політичному дискурсі й передбачає об'єднання навколо конкретної проблеми. Ця тактика належить до найпоширеніших у політичному дискурсі й передбачає об'єднання національної спільноти навколо конкретної проблеми. Політик у такому разі не протиставляє себе народу і, а постає разом з аудиторією, розв'язуючи проблему, тобто є не владою, а частиною німецького народу. Тому дуже доцільним є вживання канцлером парантези у наступному прикладі: An dem Einsatz der NATO sind auch Soldaten der Bundeswehr beteiligt. So haben es Bundesregierung und der Deutsche Bundestag beschlossen in Ubereinstimmung mit dem Willen der grofien Mehrheit des Deutschen Volkes [24. Marz 1999]

Слід зазначити, що тактика солідаризації /єднання покликана встановити контакт між політиком та аудиторією через акцентування уваги реципієнта на спільних інтересах. Це стосується не тільки національних, але й міжнародних інтересів: Wir wissen, dass sich das alles unter dem Aspekt der Globalisierung und Internationalisierung vollzieht. Aber auch das, was wir seit dem 11. September so bitter verspurt haben, sind neue Herausforderungen Herausforderungen, die wiederum auch mit Europa zu tun haben. Denn diese Herausforderungen konnen wir nur gemeinsam bewaltigen. Wir konnen sie wirklich nur bewaltigen, wenn wir zu immer intensiveren Formen der regionalen Zusammenarbeit. naturgemafi aber auch der internationalen Zusammenarbeit kommen [12.04.2002]. У наведеному прикладі мовець апелює до адресата, тобто до європейського загалу, із закликом до об'єднання. При цьому він підкреслює важливість спільних дій, які не тільки зроблять внесок у процес глобалізації, але й сприятимуть інтернаціоналізації суспільно-економічних процесів на континенті.

Наступною за частотністю у промовах Г Шредера є стратегія на підвищення. Вона реалізується через тактику наведення аргументів, які висвітлюють досягнення адресанта чи інших осіб (попередників тощо). Оратор використовує тактику аналіз-«плюс», засновану на фактах, що передбачають імпліцитне вираження позитивного ставлення до ситуації або до осіб: Allein im Zeitraum von 1993 bis 1998 haben sich die deutschen Exporte nach Estland mehr als verdreifacht. Ein klares Zeichen der Expansion und Aufnahmefahigkeit der estnischen Wirtschaft, aber auch der zunehmenden Verflechtung zwischen unseren Volkswirtschaften [06.06.2000].

Активно використовується тактика похвали, вживаються іменники / словосполучення з конотацією зразковості та цінності. У наступному прикладі канцлер повідомляє про перспективи співробітництва Німеччини і Франції: Es ist eine Zusammenarbeit, die oft genug und nicht ohne Grund als nachahmenswertes Vorbild fur eine erweiterte europaische Zusammenarbeit gesehen worden ist [12.04.2002].

Estland hat damit einen wertvollen Beitrag zur Uberwindung der SpaltungEuropas geleistet [06.06.2000].

Значущими для реалізації цієї тактики є лексеми зі значенням розвитку та динаміки: Die Stadt das wissen Sie so gut wie ich beherbergte bis zuletzt franzosische Soldaten, die von ehemaligen Befreiern zu Partnern geworden sind, nicht zuletzt in dieser Stadt und durch diese Stadt. Das Frankreich-Zentrum darauf ist bereits hingewiesen worden hat sich hier aufierordentlich positiv entwickelt und weit uber Freiburg hinaus einen hohen Rang, was die Kompetenz angeht, auch zu deutsch-franzosischen Fragen Stellung zu nehmen [12.04.2002].

Досягнення на шляху європейської інтеграції зображуються канцлером метафорами, які передають довгоочікуваність сподівань та прагнень: Zuletzt auch das sollte die kulturelle Dimension unterstreichen haben Prasident Chirac und ich im vergangenen Jahr in Berlin die Deutsch-Franzosische Filmakademie ins Leben gerufen. Ich denke, auch dieses Kind muss zum Wachsen undGedeihen gebracht werden [12.04.2002].

Зазначені мовні засоби знаходять своє вираження у фрагменті виступу, де Шредер висловлюється з проводу співробітництва Німеччини та Франції у військовій галузі. Тут вживається не тільки прикметник beispielhaft, але й іменник Schritt, що є метафорою зі значенням розвитку/ прогресу: Die Deutsch-Franzosische Brigade, die 1989 gegrundet wurde, war, wie sich jetzt herausstellt, ein erster und aufierordentlich wichtiger Schritt zur Bildung des Eurokorps ein paar Jahre spater. Das wiederum ist Voraussetzung oder beispielhaft dafur gewesen, was sich jetzt langsam herauskristallisiert, namlich die Schaffung einer europaischen aufienund sicherheitspolitischen Identitat [12.04.2002].

Дії окремих політиків позитивно оцінюються канцлером за допомогою лексем зі значенням раціональності, обережності і, одночасно, рішучості: Exakt das ist der Inhalt der Resolution 1368 der Vereinten Nationen. Ich finde, es ist auch richtig, in dieser Situation festzustellen, dass die Vereinten Nationen in den letzten Monaten eine wirklich beeindruckende Rolle gespielt haben. Sie sind gestarkt worden. Das ist sicher Ergebnis des Willens der Volkergemeinschaft. Das ist aber auch und vor allem Ergebnis einer behutsamen, klugen, aber gleichwohl entschiedenen Politik des VN-Generalsekretars Kofi Annan [22.12.2001]. Справжній політик, на думку Шредера, має бути не тільки принциповим, але й гнучким та дипломатичним:... mutiges und zugleich verantwortungsvolles Streben nach Freiheit und Demokratie brachte ihnen 1991 die Unabhangigkeit wieder ohne Blutvergiefien. Es trug zugleich zum Ende der kommunistischen Diktaturen in Mittelund Osteuropa bei. [06.06.2000].

В період становлення Євросоюзу дискурс політичних промов Г. Шредера характеризується використанням інформаційно-інтерпретаційної стратегії, що презентована в основному тактикою визнання проблеми та позначення шляхів її вирішення, тактикою розгляду інформації під новим кутом зору і, незначною мірою, тактикою акцентування позитивної інформації. Ця стратегія вдало поєднується з елементами стратегії самопрезентації (тактикою ототожнення з народом, тактикою неявної самопрезентації, тактика солідаризації) та стратегією на підвищення. Такий підхід є досить ефективним під час розбудови Євросоюзу, оскільки сприяє не тільки зближенню європейського країн, розвитку плацдарму для ефективного співробітництва, але й зміцненню довіри громадськості до уряду та канцлера і підтримки нею проголошеного політичного курсу країни.

Перспективу подальших досліджень вбачаємо в дослідженні прагмастилістичного аспекту німецькомовного політичного дискурсу на матеріалі офіційних промов сучасного канцлера ФРН Олафа Шольца.

Література

1. Зірка В. В. Мовна парадигма маніпулятивної гри в рекламі: Автореферат дис. канд філол. наук: 10.02.04 / Київськ держ. лінгвіст. унів-т. Київ. 2005. 24 с.

2. Дмитрук О. В. Маніпулятивні стратегії в сучасній англомовній комунікації (на матеріалі текстів друкованих та Інтернет-видань 2000-2005 рр.): Автореф. дис.канд. філол. наук: 10.02.04 / Нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Київ. 2006. 19 с.

3. Одинцов В. В., Кожин А. Н. и др. Композиционные типы речи. Функциональные типы русской речи. 1982. С. 130-210.

4. Формановская Н. И. Речевое общение: коммуникативно-прагматический подход. Москва. 2002. 212 с.

5. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики. Київ. 2004. 342 с.

6. Макаров М. Л. Основы теории дискурса. Москва. 2003. 280 с.

7. Иссерс О. С. Коммуникативные стратегии и тактики русского языка. Москва. 2008. 288 с.

8. https://www.t-online.de> gerh... GerhardSchroder: News Reden Interviews Texte Regierungserklarungen

Размещено на Allbest.ru