Стилістичні перспективи перекладу англомовних джерел в сучасній інтерпретації майбутніх філологів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стилістичні перспективи перекладу англомовних джерел в сучасній інтерпретації майбутніх філологів

Ткачук Тетяна Іванівна, ПАСЛАВСЬКА Інга Болеславівна СТИЛІСТИЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ ПЕРЕКЛАДУ АНГЛОМОВНИХ ДЖЕРЕЛ В СУЧАСНІЙ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ МАЙБУТНІХ ФІЛОЛОГІВ

В статті описані загальні закономірності художнього текстового перекладу, які містять комунікативно- продукційні та когнітивно-інтерпретаційні складові. Метою статті є обґрунтування стилістичних перспектив перекладу англомовних джерел в сучасній інтерпретації майбутніх філологів. Матеріалом дослідження слугували автентичні англомовні й українськомовні тексти художніх творів. Використано такі методи дослідження: загальнонауковий гіпотетикодедуктивний метод; зіставний аналіз; аналіз і синтез; вільний асоціативний експеримент; кореляційний аналіз Пірсона (для визначення кореляцій між оригіналом і перекладами) та інші. Психолінгвістичний аналіз зазначених тенденцій свідчить про те, що в індивідуальних перекладах систематично мають місце деформаційні закономірності, які є наслідком когнітивної асиметрії у перекладах, на стилістичному, морфологічному та синтаксичному рівнях. За результатами дослідження існує підтвердження взаємозв 'язку між когнітивним стилем особистості перекладача відповідно та його ступеня вербальної креативності, що обумовлює стилістичне представлення перекладу англомовних джерел в сучасній інтерпретації майбутніми філологами. вербальна креативність перекладознавство

Ключові слова: вербальна креативність, перекладознавство, когнітивний стиль, вільний асоціативний експеримент, стилістичні перспективи перекладу, англомовні джерела.

TKACHUK Tetyana Ivanna, PASLAVSKA Inha Boleslavivna STYLISTIC PERSPECTIVES OF THE TRANSLATION OF ENGLISH-SPEAKING SOURCES IN THE MODERN INTERPRETATION OF FUTURE PHILOLOGISTS

The article describes the general regularities of artistic text translation, which contain communicative-production and cognitive-interpretive components. The purpose of the article is to justify the stylistic perspectives of the translation of English-language sources in the modern interpretation of future philologists. The research material was authentic English and Ukrainian texts of works of art. The following research methods were used: general scientific hypothetico-deductive method; comparative analysis; analysis and synthesis; free associative experiment; Pearson's correlation analysis (correlation analysis of data) and others.

The psycholinguistic analysis of these trends shows that individual translations systematically have deformation patterns that are a consequence of cognitive asymmetry in translations at the stylistic, morphological, and syntactic levels. According to the results of the research, there is confirmation of the relationship between the cognitive style of the translator's personality, respectively, and his degree of verbal creativity, which determines the stylistic representation of the translation of English-language sources in the modern interpretation by future philologists.

The target versions of students of lower courses during translation are characterized by cognitive simplification, which leads to the distortion of the cognitive structure of the original source and prevents the alignment of the text according to the original, while the personal transformations of the individual style justify the narrative style of presenting information. On the other hand, the reverse tendency of the prerogative of cognitive complexity prevails among those who have acquired higher education, as a result of the increase in the equivalent of knowledge.

Further perspectives on the topic of the research consist in clarifying the interrelationships of the laws of artistic text translation on the materials of other involved speech pairs and text genres.

Key words: verbal creativity, translation studies, cognitive style, free associative experiment, stylistic perspectives of translation, English-language sources.

Постановка та обґрунтування актуальної проблеми

Показник емболії у англомовних джерелах обумовлений кількістю використання перекладачем у тексті перекладу слів та сполучень, які не мають семантичної інформації, тобто вигуків, нерелевантних повторів у порівнянні з їх фактичною потребою у вихідному тексті (ВТ). Їх підвищення у текстових параметрах свідчить про домінування емоційного забарвлення у викладенні інформації реципієнтом- перекладачем, що вважається спробою в більш художньому маневрі відтворити мовлення дійових осіб, роздуми та коментарі автора щодо фактів та подій за текстом оригіналу. Варто зазначити, що такі відхилення від норми повинні бути збалансованими тоді, як їх доречність у тексті неодмінно має слідувати жанровому опису оригіналу та різновидам інформації, представленої у ВТ. Саме обґрунтуванню цих перспектив й присвячене дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Нині в перекладознавстві мають місце досить тривалі дискусії щодо універсальності статусу згаданих мовленнєвих рис майбутнього перекладача, в роботі котрого безпосередньо надається перевага саме термінові «перекладні закономірності» в контексті позначення усіх стилістичних деформацій перекладу [1-10]. У зв'язку з такими перспективами існує певний інтерес до міжкультурної взаємодії та семіотики культур у перекладі (П. Донець, І.Клюканов, Ю. Лотман, Ю. Степанов, U. Eco, S. Petrilli, Т. Sebeok, W. Wills), збереження емоційно-прагматичного й естетичного складових перекладання (Т. Андрієнко, Р. Зорівчак, М. Іваницька, Л. Коломієць, А. Мартинюк, О. Огуй, І. Фролова, Л. Черноватий) та адекватного відтворення перекладу або лінгвоетнічної реакції носіїв образної мови за текстом оригіналу (А. Гудманян, В. Демецька, О. Дзера, Н. Кудрявцева, Л. Латишев, Т. Шмігер, Eu. Nida).

Метою статті є обґрунтування стилістичних перспектив перекладу англомовних джерел в сучасній інтерпретації майбутніх філологів. Гіпотезою дослідження є підтвердження взаємозв'язку між когнітивним стилем особистості перекладача відповідно та його ступенем вербальної креативності (ВК).

Виклад основного матеріалу дослідження

Нині для інтерпретації цільового текстового редагування англомовного тексту є когнітивний стиль (КС), котрий досить широко використовується серед таких професійних перекладачів як В. Шовкун (в перек. укр. твору Д. Брауна «Код да Вінчі»), В. Баришев (у перекладі твору Л. Українки «Лелія») в контекті чого збережено стилістичні, логіко- тематичні та синтаксичні риси у вихідному тексті, відтворення його образності згідно оригіналу [3, с. 205].

Відома перекладач А. Кам'янець є представницею асоціативно-художнього КС, адже завжди намагається подати загальну атмосферу ситуації, де в загальних перспективах КС перекладача є її власний «почерк», котрий із плином часу та досвіду відшліфовується та посилюється [5, с. 127].

Матеріалом дослідження слугували також автентичні англомовні й українськомовні тексти художніх творів, серед яких «Заповіт» Т. Шевченка, «Ozymandias» П. Шеллі та оригінальні художні прозові твори Д. Брауна, Р. Бредбері, Дж. Орвела, Ю. Покальчука, Дж. Д. Селінджера, Е. Сіґала, М. Твена та їхні переклади у виконанні майбутніх перекладачів [1, 9, 10].

Зіставимо, як приклад, переклад фрагментів твору Д. Брауна «Код да Вінчі», в їхній інтерпретації на основі особливостей різних перекладацьких сленгів [2, с. 211].

Таблиця 1

Порівняльна характеристика текстового перекладу фрагментів твору Д. Брауна «Код да Вінчі»

Як видно (табл. 1), переклад характеризується зважанням на синтактику та семантику оригіналу. Одночасно перекладач зберігає природність та легкість інтерпретації перекладу для читача, важливою є адаптація оригіналу згідно норм мови перекладу. Зазначимо, що тільки перекладач-віртуоз здатен мислити образно й водночас відображати істинність присмаку оригіналу.

Загальнізакономірностіхудожнього текстового перекладу містять комунікативно- продукційні та когнітивно-інтерпретаційні закономірності [2, 4].

Когнітивно-інтерпретаційні включення у тексті охоплюють певний набір психолінгвінгвальних одиниць, зокрема, операцій розуміння (інтерпретації), адже саме їм властивий текстовий розподіл і систематизація інформації в контексті вибору предикативних одиницьсловотворення,маркерів концептуальних структур, котрі відображають головні ідеї першоджерел. Ця аналітична стадія перекладання обумовлена знайомством автора із текстом. Через призму його світогляду й пізнання видно глибинність взаємозв'язків між подіями та фактами, відображеними в тексті- оригіналі. Універсальними є операції у фазі аналізу тексту першоджерела, які включають впізнання стилістичного сигналу через визначення контрасту форми й ідентифікації значень щодо смисленнєвих тенденцій індивідуального лексикону перекладача, а також під час аналізу дотичної інформації, яка ототожнена з його світосприйняттям, словесною сензитивністю та творчістю [1, 8].

Наступною є стадіяформування посередницької мови, як внутрішнього відображення, що послуговується структурами предметногоуніверсальногокоду, за допомогою яких перекладач вкладає особистісний сенс основного вихідного тексту. Саме теперзакінчуєтьсякогнітивно-інтерпретаційна фаза перекладу художнього тексту [6, с. 197].

Комунікативно-продукційнийетап художнього перекладу включає набір таких психолінгвінгвальних одиниць як операції синтезу текстового перекладу в контексті намірів перекладача щодо вибору оптимальних ресурсів виділення стимульного мовленнєвого рецептора (відповідного терміну). У цій фазі інтерпретації цільової версії автора перекладач проходить ті стадії, які забезпечують перетворення внутрішнього мовлення на семантичну та когнітивну інтерференцію через певний вибір синтаксичної структури тексту до комунікативної стадії. Координування дій- операцій та оперування з пам'яттю належать до метакогнітивних закономірностей художнього перекладу, позаяк вони саме й характеризують процесуальні аспекти основного пізнавального плану перекладача. Відбраження цих закономірностей забезпечує контроль якості, керування, планування й верифікації варіанта текстового перекладу [7, с. 223].

Таблиця 2

Покрівняльна кореляція вербальної креативності та аналітичності/синтетичності досліджуваних

Таким чином, вищезазначені види стратегій властиві, переважно, всім перекладачам, в контексті діяльності яких і формуються відповідні загальні закономірності (когнітивно-інтерпретаційні, метакогнітивні та комунікативно-продукційні). Обґрунтуємо їх засвоєння в процесі формування навиків стилістичногоперекладумайбутніми філологами.

Процедураемпіричногодослідження стилістичнихперспективперекладу англомовних джерел в сучасній інтерпретації майбутніх філологів полягала в такому. На першому етапі було дібрано 224 студентів І-IV курсів бакалаврату спеціальності 014.01 «Середня освіта. Українська мова і література» Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, які (за попередніми результатами проведеного асоціативного експерименту) мали досить значимий коефіцієнт білінгвізму (не менше 60 % та близько трьох оцінок «С» із фахових предметів). Рідною мовою у досліджуваних була українська. Перед початком проведення емпіричного дослідження було задіяно інтроспективний аналіз щодо обґрунтування універсальності вербальної поведінки майбутньогоперекладачав аспекті його залежності від КС, домінантного способу обробки інформації, згідно, психотипу (абстрактно-логічного чи асоціативно- образного), а також переваг сприйняття інформації(візуального,кінестетичного, аудіального). Отож у подальшому дослідженні акцентованоувагу навизначенні КС перекладачів за допомогою показників вільного асоціативного експерименту (ВАЕ), а не через пролонгований аналіз їхніх текстів.

Результати ВАЕ виявили сто сімнадцять студентів із поняттєво-логічним стилем перекладу, дев'яносто дев'ять - з асоціативно- художнім, а восьмеро здобувачів освіти характеризувалися асоціативно-логічним КС. Відповідно, що першу групу студентів ми зазначили як аналітиків, другі названі синтетиками,а треті позначені аналітико-

синтетиками. На основі отриманих результатів було встановлено показники вербальної креативності (ВК) кожного респондента англійською та українською мовами. Спочатку визначено індекс оригінальності кожної з груп, а далі обраховано індекс оригінальності за всіма відповідями досліджуваного. Відповідно на кожен словесний стимул фіксовано відповідь та підрахововано частоту його прояву в учасників експерименту. Отож коефіцієнт ВК обраховано на основі критерію оригінальності відповідей на словесний стимул за формулою:

Zi = l/r,

де Z - індекс унікальності відповідей (загальної вибірки);

і - номер відповіді;

r - частота фіксованої відповіді кожного студента загальної вибірки.

Кожен індекс оригінальності учасника дослідження згідно переліку словесних стимулів додавався, а потім ділився на 30 (загальна кількість словесних стимулів). Використано також такі методи дослідження: загальнонауковий гіпотетикодедуктивний метод; зіставний аналіз; аналіз і синтез; вільний асоціативний експеримент; кореляційний аналіз Пірсона (для визначення кореляцій між оригіналом і перекладами) та інші.

Згідно кореляційного аналізу вихідних показників дослідження виокреслено (табл. 2) істинність взаємозв'язку між КС особистості перекладача (в українській та англійській версіях) та відповідно до його ступеня ВК. В таблиці ілюстровано позитивний кореляційний зв'язок між ВК в українській та англійській варіаціях (0,80072); простежено значущий взаємозв'язок між синтетичністю мислення за обома мовами (0,49086). Зазначимо також, що синтетичність текстового стилю українською мовою помічена позитивною кореляцією (0,29704) зі ступенем вербальної креативності в англійській версії. Врешті решт, зафіксовано більш помітний ступінь синтетичності з показниками ВК англійською мовою (0,27104).

Таким чином, існує підтвердження взаємозв'язку між когнітивним стилем особистості перекладача відповідно та його ступеня вербальної креативності, що обумовлює стилістичне представлення перекладу англомовних джерел в сучасній інтерпретації майбутніми філологами.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму. Психолінгвістичний аналіз зазначених тенденцій свідчить про те, що в індивідуальних перекладах систематично мають місце деформаційні закономірності, які є наслідком когнітивної асиметрії у перекладах, на стилістичному, морфологічному та синтаксичному рівнях.Відповідно на

морфологічному рівні спостерігаються ускладнення за рахунок підвищення коефіцієнта лексичної варіативності. На стилістичному рівні спотворення перекладу текстів обумовлене спрощенням середньої довжини речення за рахунок послуговування маркерами стильового нігілізму, з використанням вигуків, часток й дискурсивних маркерів у контекстівирівнювання й експліцитації. Деформаціїсинтаксичного рівня обумовленізниженнямпоказників прийменників, що свідчить про імпліцитацію у перекладі. Значиме місце у цьому має дераціоналізація через зниження ступеня структурно-логічної послідовності в художньому тексті.

Надмірна представленість маркерів контрасту, заперечних конструкцій і каузальних маркерів сприяє розвитку ефекту ускладнення як вищої когнітивної складності цільових версій у перекладі досліджуваних. Порівняння студентських перекладів між курсами (І-IV) засвідчило, що в їх оцінці існує менший ризик деформації тексту (через відсутність поки що професійної компетентності), тобто процеси когнітивного осмислення опису подій у них менш глибинні та верифіковані, в наслідок чого має місце менша когнітивна складність перекладу цільової версії. У студентів ІІІ і IV курсів спостерігається експліцитація тематичної мережі, тобто існує схильність до імпліцитації, що свідчить про гірше керування й координування ними тематичними сегментами художнього тексту за рахунок безперервного потоку накопичення знань. Дана тенденція засвідчує потребу в останніх у застосуванні практичних знань і вмінь в більш проектних варіаціях, з формуванням власної відповідальності за текстовий опис. Отож, зважуючи за теорією релевантності, саме ці процеси менш інтегровані в студентів нижчих курсів, ніж у більш досвідчених тлумачів за рівнем бакалавра здобувачів освіти.

Таким чином, простежено спільні перекладні загальні закономірності в усіх учасників експерименту, котрі містять комунікативно-продукційні та когнітивно- інтерпретаційні ознаки художнього текстового перекладу. Цільові версії здобувачів освіти нижчих курсів під час перекладу характеризує когнітивна спрощеність, яка призводить до спотвореннякогнітивноїструктури першоджерела й перешкоджає вирівнюванню тексту згідно оригіналу тоді, як особистісні трансформаціїіндивідуального стилю

обґрунтовують наративний стиль викладу інформації. Натомість, у здобувачів освіти вищих курсів превалює зворотна тенденція прерогативи когнітивної ускладненості, в наслідок підвищення еквіваленту знань.

Подальші перспективи за темою дослідження полягають в уточненні взаємозв'язків закономірностей художнього текстового перекладу на матеріалах інших залучених мовленнєвих пар і текстових жанрів.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Dolynnyi, Serhii. Individual - Psychological factors of conflict of adolescent benavior within cyberspace. Modern Science. Modern^ veda. Praha. Ceska republika, Nemoros. 2021. № 3. С. 66-73.

2. Inessa Viznyuk, Nataliia Rokosovyk, Oksana Vytrykhovska, Alla Paslawska, Olena Bielikova, Iryna Radziievska. Information Support of the Educational Process in the Development of Leadership Potential of Modern University in the Conditions of Distance Learning. IJCSNS International Journal of Computer Science and Network Security, 2022. № 22 (4). С. 209216. Retrieved from http://paper.ijcsns.org/07_book/ 202204/20220426.pdf

3. Мізін К. І. Верифікація лінгвокультурної своєрідності німецьких концептів за допомогою мовних корпусів. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія «Флологічні науки. Мовознавство». 2017. № 3. С. 208-213.

4. Пастрик Т. В. Психологічні особливості формування продуктивного білінгвізму у майбутніх перекладачів : автореф. дис. ... канд. психол. наук :

19.0. 07. Київ, 2007. 19 с.

5. Солощук Л. В. Вербальні і невербальні компоненти комунікації в англомовному дискурсі : монографія. Харків : Константа, 2006. 300 с.

6. Тороп П. Тотальний переклад: монографія / пер. з рос. О. Кальниченко, О. Оржицький; передмова: Т. Бойко, Е. Сютісте. Вінниця : Нова книга, 2015. 264 с. (Серія: UTTU SERIES).

7. Фролова І. Є., Андрієнко Т. П. Стратегії

спілкування та стратегії перекладу. Переклад у наукових дослідженнях представників харківської школи :[кол. монографія] / за ред. Л. М.

Черноватого, О. А. Кальниченка, О. В. Ребрія. Вінниця : Нова книга, 2013. С. 211-232.

8. Холод О. М. Психолінгвістичні маркери інмутації суспільства (на прикладі аналізу сполук частотних звуколітер у текстах україномовної преси 1917 року. Psycholinguistics. 2020. Вип. 27. № 2. С. 314-343.

9. Чередниченко О. І. Функції перекладу в сучасному світі. Григорій Кочур у контексті української культури другої половини ХХ віку : матеріали Всеукр. наук. конф. (Львів, 14-15 жовт. 2005 р.). Львів : Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2007. С. 4-10.

10. Шмігер Т. Перекладознавчий аналіз - теоретичні та прикладні аспекти: давня українська література сучасними українською та англійською мовами : монографія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2018. 510 с.

REFERENS

1. Dolynnyi, S. (2021). Individual - Psychological factors of conflict of adolescent benavior within cyberspace. Modern Science. Modern^ veda. Praha. Ceska republika, Nemoros. T. 3. S. 66-73.

0. Viznyuk, I., Rokosovyk, N., Vytrykhovska, O., Paslawska, A., Bielikova, O., Radziievska, I. (2022). Information Support of the Educational Process in the Development of Leadership Potential of Modern University in the Conditions of Distance Learning. IJCSNS International Journal of Computer Science and Network Security, T. 22 (4). S. 209-216. Retrieved from http://paper.ijcsns.org/07_book/202204/20220426.pdf

1. Mizin, K. I. (2017). Verification of linguistic and cultural originality of German concepts using language corpora [Veryfikatsiia linhvokulturnoi svoieridnosti nimetskykh kontseptiv za dopomohoiu movnykh korpusiv]. Scientific Bulletin of Lesya Ukrainka East European National University. Series "Phylological sciences. Linguistics". T. 3. S. 208-213.

2. Pastryk, T. V. (2007). Psychological features of the formation of productive bilingualism in future translators [Psykholohichni osoblyvosti formuvannia produktyvnoho bilinhvizmu u maibutnikh perekladachiv]: autoref. thesis ... candidate psychol. Sciences: 19.00.07. Kyiv, 19. S. 45-55.

3. Soloschuk, L. V. (2006). Verbal and non-verbal

components of communication in English discourse [Verbalni i neverbalni komponenty komunikatsii v anhlomovnomu dyskursi]:monograph. Kharkiv:

Constanta, 300 s.

4. Torop, P. (2015). Total translation [Totalnyi

pereklad]:monograph / trans. from Russian

O.Kalnychenko, O. Orzhytskyi; foreword: T. Boyko, E. Syutiste. Vinnytsia: New book, 264 s. (Series: UTTU SERIES).

5. Frolova, I.E., Andrienko, T.P. (2013). Communication strategies and translation strategies [Stratehii spilkuvannia ta stratehii perekladu]. Translation in scientific studies of representatives of the Kharkiv school: [col. monograph] / edited by Chernovaty, L. M., Kalnichenko, O. A., Rebriya, O. V. Vinnytsia: New Book. S. 211-232.

6. Kholod, O. M. (2020). Psycholinguistic markers of the inmutation of society (on the example of the analysis of combinations of frequency sound letters in the texts of the Ukrainian-language press of 1917 [Psykholinhvistychni markery inmutatsii suspilstva (na prykladi analizu spoluk chastotnykh zvukoliter u tekstakh ukrainomovnoi presy 1917 roku]. Psycholinguistics. Issue 27. T. 2. S. 314-343.

7. Cherednychenko, O. I. (2007). Functions of translation in the modern world. Hryhoriy Kochur in the context of Ukrainian culture of the second half of the 20th century [Funktsii perekladu v suchasnomu sviti. Hryhorii Kochur u konteksti ukrainskoi kultury druhoi polovyny KhKh viku]: materials of Vseukr. of science conf. (Lviv, October 14-15, 2005). Lviv: Ed. center of LNU named after I. Franka. S. 4-10.

8. Shmiger, T. (2018). Translation analysis - theoretical and applied aspects: ancient Ukrainian literature in modern Ukrainian and English languages [Perekladoznavchyi analiz - teoretychni ta prykladni aspekty:davnia ukrainska literatura suchasnymy

Размещено на Allbest.ru