Лексичні запозичення у неологічному вимірі сучасної французької мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Міністерство освіти і науки України)

Лексичні запозичення у неологічному вимірі сучасної французької мови

Тетяна Миколаївна Гейко кандидат філологічних наук, доцент кафедри романської філології

01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14

У статті досліджено стан неологічних процесів та динаміку запозичення у сучасній французькій мові за період 2015-2018рр., розглянуто теоретичні засади вищеназваних лінгвістичних явищ та обґрунтована методика дослідження різних аспектів неологізмів та результати аналізу запозичень. Використання платформи ШоувШе дозволило виявити напівавтоматично, описати лінгвістично і простежити темпоральну еволюцію неологізмів з трьох комплементарних точок зору: темпоральноі, лінгвістичної і соціо-прагматичної. У темпоральномв аспекті важливо виділити три моменти у житті неологізмів: поява, можливе поширення і можлива лексикалізація. Лінгвістичний підхід дозволяє описати механізми формування, а також комбінаторні та дистрибутивні властивості запозичень. Соціо-прагматична точка зорудає можливість ідентифікувати місця використання неологізмів. Завдяки застосуванню цих точок зору, було змодельовано систему, здатну напівавтоматично виявляти лексичну інновацію та простежити її еволюцію на великому динамічному корпусі.

Запозичення складають близько 6 % (або 1,429 лексем) від новотворів у сучасній французькій мові. До цієї цифри треба додати близько тисячі ксенізмів, а також значну кількість інших утворень від запозичених основ. Понад 90 % цих запозичень мають англо-американське походження, тоді як ксенізми виказують більше мовне розмаїття. Слід виділити сфери людської діяльності, які є найбільш відкритими для запозичень, - це мода, спорт, технології та економіка, а серед ресурсів найбільш плідними є жіноча преса, паризькі журнали, а також жовта преса. Запозичення, як і всі неологізми, є більш ніж у 75 % гапаксом або квазі-гапаксом, або точніше неологізмами з низькою або дуже низькою дифузією. Поява англо-американських запозичень пояснюється як потребами номінації, так і мотивовані престижем англійської мови, яка протягом останніх десятиліть, особливо з появою цифрової комунікації, здобула статус другої інтегрованої мови, що використовують французи в приватному і професійному житті. Ту саму роль англійська відіграє і для більшості сучасних мов. Ця глобальна лінгва франка є миттєво доступним ресурсом для лексичних інновацій та постачальником продуктивних морфосинтаксичних моделей, зазвичай синтетичного характеру, що активно запроваджуються французькою.

Дослідження неологізмів вищої частотності показує, що популярність соцмереж і деяких соціальних практик, сприяла появі запозичень в багатьох галузях. Описані параметри дозволили представити випадки дифузії запозичень, не тільки через стабілізовані повторення, але і констатувати певні мовні явища, зокрема, інтеграцію до морфограматичноі підсистеми французької мови.

Ключові слова: неологізм, запозичення, лексичні інновації, гапакс, квазі-гапакс, ксенізм, морфологічна калька, лексема, морфема, лексико-синтаксична модель.

LEXICAL BORROWING IN NEOLOGY DIMENSION OF CONTEMPORARY FRENCH

Tetiana M. Heiko (Kyiv, Ukraine) PhD (Philology), Associate Professor of Romance Philology Department Taras Shevchenko

National University of Kyiv (Ministry of Education and Science of Ukraine)

14 Taras Shevchenko Blvd., Kyiv, Ukraine, 01601

The article deals with the state of neologism processes and the dynamics of borrowing in the modern French language for the period 2015-2018, examines the theoretical foundations of the above-mentioned linguistic phenomena and a justified method of researching various aspects of neologisms and the results of the analysis of borrowings. The use of the Neoveille platform made it possible to semi-automatically detect, describe linguistically, and trace the temporal evolution of neologisms from three complementary points of view: temporal, linguistic, and socio-pragmatic. In the temporal aspect, it is important to distinguish three moments in the life of neologisms: appearance, possible distribution and possible lexicalization. Linguistic approach allows to describe formation mechanisms, as well as combinatorial and distributive properties of loanwords. A sociopragmatic point of view makes it possible to identify the places where neologisms are used. By applying these points of view, a system capable of semi-automatically detecting lexical innovation and tracing its evolution on a large dynamic corpus was modeled.

Borrowings make up about 6 % (or 1,429 tokens) of innovations in modern French [3]. About a thousand xenisms should be added to this number, as well as a significant number of other formations from borrowed bases. Over 90 % of these loanwords are of Anglo-American origin, while xenisms show more linguistic diversity. The spheres of human activity that are most open to borrowing are fashion, sports, technology, and the economy, and among the resources, the women's press, Parisian magazines, and the yellow press are the most fruitful. Borrowings, like all neologisms, are more than 75 % hapax or quasi-hapax, or rather neologisms with low or very low diffusion. The appearance of Anglo-American borrowings is explained both by the needs of the nomination and motivated by the prestige of the English language, which in recent decades,especially with the advent of digital communication, has acquired the status of a second integrated language used by the French in private and professional life. English plays the same role for most modern languages. This global lingua franca is an instantly accessible resource for lexical innovation and a provider of productive morphosyntactic patterns, usually of a synthetic nature, actively implemented in French.

The study of neologisms of higher frequency shows that the popularity of social networks and some social practices contributed to the emergence of borrowings in many fields. The described parameters made it possible to present cases of diffusion of borrowings, not only through stabilized repetitions, but also to state certain linguistic phenomena, in particular, integration into the morphogrammatic subsystem of the French language.

Key-words: neologism, borrowing, lexical innovations, hapax, quasi-hapax, xenism, morphological calque, lexeme, morpheme, lexical-syntactic model.

Вступ

Запозичення займають особливе місце серед усіх засобів лексичного збагачення мови, матеріал походить з іншої мовної системи. Вони також відіграють помітну роль в неологічних дослідженнях, оскільки є іманентною властивістю мов, переважна більшість яких розвиваються не в замкненому середовищі, несприятливому до будь-якого зовнішнього впливу, а в своєрідній екосистемі, де вони постають як її невід'ємна складова. Це явище наразі набуває більшої актуальності, зважаючи на розвиток засобів комунікації, що дозволяють миттєві обміни повідомленнями на світовому рівні, з усіх регіонів та на всіх мовах, та несуть на собі відбиток цього впливу.

Новизна дослідження полягає в комплексній методиці аналізу лексем, представлених на платформі Neoveille за період з 2015 по 2018 рр., що дає можливість виявити напівавтоматично, описати лінгвістично і простежити темпоральну еволюцію неологізмів з комплементарних точок зору: темпоральноі, лінгвістичної, когнітивної та соціопрагматичної.

Oтже, об'єктом дослідження цієї статті є лексичні інновації у французькій мові (неологізми та запозичення) за період 2015-2018 рр. на базі лексем, представлених на платформі Neoveille.

Слід також зауважити, що місце запозичення в лексичній системі мови варіюється відповідно до підходу. Іноді воно розглядається як неологічна матриця або, навпаки, протиставляється неологіі та постає як окремий повноцінний засіб. Іноді воно тлумачиться як формальний або семантичний неологізм. Таким чином, предметом дослідження виступають лінгвістичні (фонографічні, морфологічні, синтаксичні, семантичні), когнітивні та соціопрагматичні особливості неологізмів.

Мета цієї роботи - дослідити стан неологічних процесів та динаміку запозичень на сучасному етапі французької мови. Зазначена мета передбачає вирішення таких завдань:

• уточнення теоретично-категоріальної бази дослідження;

• визначення основних мотиваторів появи лексичних інновацій / запозичень у французькій мові на сучасному етапі;

• окреслення основних критеріїв темпоральності запозичення;

• виділення найбільш продуктивних лексичних одиниць та словотвірних моделей;

• виявлення ефективних когнітивних типів - механізмів формування та укорінення лексичних одиниць у свідомості мовців-франкофонів;

• визначення соціальних та прагматичних параметрів, за допомогою яких можна описати поступове входження лексичних інновацій до колективної пам'яті.

Основна частина

При вирішенні вищевказаних завдань ми спиралися на типологію запозичень, запропоновану Ж-Ф. Саблейролем [13], що вирізняє такі результати мовних контактів: власне лексичні запозичення, еквівалентні новотвори (загалом рекомендовані установами з мовної політики та регуляції) та інші утворення - питомі матриці, що несуть відбиток іншомовного впливу.

Власне лексичні запозичення - це лексеми, де означальне, адаптоване фонетично та/або графічно (як-от, staff, lobby, mildiou< mildew, paquebot < packet boat) та /або означуване (напр. realiser < англ. to realize, 'розуміти') потрапили безпосередньо напряму з мови-донора. Цим справжнім запозиченням протиставляють різного роду лексеми з домінантною питомою матрицею, що зазнала іншомовного впливу, зокрема у такий спосіб:

• переклад, коли існуюча питома лексема використовується замість іншомовного відповідника, у цьому випадку спостерігаємо повне інтегральне сприйняття запозичення (напр. souris < напр. mouse, поява нового значення у souris через семантичну домінантність метафори);

• морфологічна калька, коли йдеться про послідовний переклад елементів складних/ складених слів (напр: gratte-ciel < англ. sky-scraper, cheval de troie < Trojan Horse);

• алогенізм або хибне запозичення, тобто лексеми, що не існують у мові-донорі, а утворилися у мові-реципієнті за допомогою іншомовних формантів та структур (як-от, tennisman, serial menteur, royale attitude» [13, с. 5];

• неологічний синтез або заповнена прогалина, йдеться про словотвори, поява яких навіяна семантикою мови-донора, при цьому формальний зв'язок з іншомовною лексемою не є очевидним (напр. синапс lanceur d'alerte < англ. whistle-blower).

З точки зору циклу життя запозичення також пропонуються різні типи, що враховують фазу існування даної лексичної інновації:

• ксенізм - «слово іноземного походження, що позначає невідому або специфічну реалію та обов'язково супрврджується описовим поясненням в тексті або виноскою внизу сторінки» [7, с. 92]. Зазвичай ксенізми позначають культурні реалії мови-донора, що гальмує їх подальшу інтеграцію у мові- реципієнті: зокрема, до цієї категорії відносять назви місцевих страв, які зберігають форму мови-донора, хоча і можуть зазнавати часткової адаптації.

• пелегринізм позначає стан ксенізму, що знаходить використання в різних соціальних групах, але без остаточної фіксації; таким чином, ксенізми та пелегринізми виступають певними стадіями процесу запозичення [4]. Таким чином, з лінгвістичної точки зору пелегринізми постають як мандрівні або мігруючі слова з огляду на їх можливе сприйняття системою мови-реципієнта, тоді як ксенізми - це іншомовні слова, що сприймаються мовцями як чужорідні через їхню оригінальну екзотичну форму.

• власне запозичення, що вказує на стан його більшої інтегрованості; так, критерій більшої інтегрованості лексеми у мові-реципієнті підкреслює різницю між запозиченням і ксенізмом

Отже, цикл життя запозиченої лексеми вбирає такі стадії - поява, поширення та лексикалізації. З лінгвістичної точки зору запозичення проходить такі фази інтеграції у мові-реципієнті: фонетична (англ. riding coat > redingote, англ. baby-sitting > baby-sitting), морфологічна, інтеграція словотвірною системою (facebook > facebookisation, facebookeur, se defacebooker...).

Серед мотиваторів запозичення дослідники вирізняють такі основні фактори, які можуть поєднуватися:

• запозичення, зумовлене потребою номінації, коли мова-реципієнт не має у розпорядженні відповідної лексеми і відтак вдається до використання іншомовного терміна, який в сучасному глобалізованому світі зазвичай має англо-американське походження. Це в першу чергу, стосується технологічної сфери;

• запозичення є способом ствердження ідентифікації, культурної або ідеологічної, що здебільшого спостерігається при запозиченні з інших (ніж англо-американська) мов;

• запозичення пов'язане з престижем мови, що особливо помітно у жіночих та глянцевих виданнях стосовно англо-американських вокабул;

• запозичення вмотивоване грою.

Важливу роль у подальшій долі запозичення також відіграє мовна політика в країні мови-реципієнта, яка може бути спрямована на обмеження тенденції запозичення, що вважається масованим нашестям. Відомо, що Франція має доволі розгалужену систему таких регулятивних органів.

Слід також наголосити, що запозичення виступають як неологізми у мові- реципієнті. Особливістю цих лексичних інновацій є те, що іншомовний лексичний матеріал, так звана зовнішня матриця) накладається на питому матрицю, тобто словотвірні засоби мови-реципієнта [12]. І тут варто брати до уваги соціолінгвістичні характеристики мовців та мовну ситуацію дискурсу, де використовуються неологізми [10],

Отже, при вивченні неологічних процесів виділяють такі основні підходи [14]:

• лінгвістичний, що описує фонологічні, морфологічні, синтаксичні та семантичні особливості лексичних одиниць та механізми, що забезпечують такі зрушення і виникнення лексичної інновації: лексикалізація постає тут як процес можливої інтеграції неологізму до словникового складу певної мови;

• когнітивний, який моделює та описує механізми формування та укорінення лексичних одиниць у свідомості мовців певної мовної спільноти: поняття «формування концепту» охоплює тут процес можливого сприйняття лінгвістичного знака свідомостю індивіда [15];

• соціопрагматичний, що визначає соціальні та прагматичні параметри, за допомогою яких можна описати поступове входження лексичних інновацій до колективної пам'яті. Поняття «інституалізація» означає тут цикл використання неологізму мовною спільнотою.

Дослідження, проведене на базі лексем, представлених на платформі Neoveille (2015-2018) [1; 2] у вищеописаній перспективі дозволяє говорити про особливості неологіі та запозичень, зокрема, у сучасній французькій мові. Проведений аналіз дає можливість виявити напівавтоматично, описати лінгвістично і простежити темпоральну еволюцію неологізмів з комплементарних точок зору: темпоральноі, лінгвістичної, когнітивної та соціопрагматичної.

Так, результати лінгвістичного підходу показали значну перевагу префіксаціі серед способів неологіі - 75 % від 22 475 зареєстрованих новотворів, на другому місці словоскладання - 7,3 % (1646 л. од.), на третій позиції запозичення, що складають 6,36 % (1429 лексичних одиниць); суфіксація - 5,5 % (1245 л. од), складання основ - 3,52 % (791 л. од); на інші способи словотвору (ономатопея, абревіація, гібридне та наукове складання тощо) припадає менше одного відсотку на кожний. Також слід зазначити, що значна кількість адаптованих запозичень, було віднесено до матриці афіксації, зокрема це стосується «модних» слів у соцмережах, які швидко інтегрувалися словотвірною системою французької мови, як-от: facebooker, facebookage, instagrammeur, twitos, tweetter, twitterisation тощо). Крім того до розглянутих запозичень не увійшли приблизно тисяча ксенізмів.

Щодо мов-донорів запозичень, то тут, безперечно, лідирує англійська (91 %), потім значно подалі йдуть іспанська (4,5 %), арабська (3 %) та італійська (2 %). Ксенізми мають більш розмаїте походження. Тут чітко простежується різниця між запозиченнями з англійської та інших мов: якщо останні у переважній більшості позначають специфічні культурні концепти, то запозичення з англійської широко охоплюють різноманітні сфери культури [5]. Також тут спостерігаємо різне сприйняття мов-донорів у колективній свідомості - міжнародну англійську як мову престижу, а інші мови як маркери ідентичності.

Процес насичення словника одиницями англосаксонського походження не є особливістю виключно французької мови та має тривалий характер. Це зумовлен багатьма факторами як у франкомовному ареалі, так і по-за його межами: з одного боку, повоєнне зростання економічної та політичної могутності США, що спонукало численні міграційні процеси культурного та технологічного порядку, масований експорт товарів з краіни, набуття англійською мовою статусу lingua franca у багатьох сферах діяльності та значне збільшення кількості англофонних носіїв мови - все це, безумовно, сприяло англо-американським запозиченням. Невпинний розвиток радіо, телебачення, кіно викликали новий поштовх запозичення у 1970-1980-х роках. Нарешті, поява комунікаційних електронних технологій у 1995-2000 р.р. та поширення соцмереж, починаючи з 2010 р., зумовили зростання запозичення, що стало глобальним. Ці фактори пояснюють високий відсоток запозичених лексем у таких галузях, як-от , інформатика, індустрія, ринок праці, соціальні практики). Крім того можна констатувати престиж американської англійської серед певних верств франкомовної спільноти - це в першу чергу, жіночі видання та міжнародна преса, що має місцеву версію видання. Також слід відмітити широке використання франкофонами запозичень, пов'язаних з соцмережами, прфесійною діяльністю і дозвіллям.

Розподіл неологізмів за частинами мови виглядає таким чином: іменники (79,6 %), прикметники (9,7 %), дієслова (8,3 %), прислівники (2,3 %). Як бачимо, лексичні інновації стосуються у переважній більшості номінації об'єктів, явищ, предметів та їхніх характеристик, номінація дій та їхнє означення представлена значно меншою мірою. Схожа картина спостерігається і у запозичень: 83,8 % складають іменники, 9,7 % - прикметники, 6,5 % - дієслова. Однак слід зауважити, що чимало запозичених іменників із флексійною морфемою -er виступають також у функції дієслів через омонімчну природу формоттвірниз елементів. Крім того запозичення виявляються доволі продуктивними твірними основами для афксаціі.

Тематичний аналіз неологізмів показав домінування сфер спорту (10 %), жіночих видань (10 %) та інформатики (5 %), що закріплюється і га рівні запозичень: жіноча преса - 15 %, спорт - 12 %, інформатика - 9 %. Так, особливо у заголовках деяких жіночих видань широко використовуються англіцизми. Для цього типу преси характерне не тільки обширне використання англіцизмів, він також характеризується появою лексичних інновацій. Ось декілька прикладів:

• Жіночі видання: styling, contouring, fashion-week, shopper, e-shop, coming out, lifestyle, casual, hype, streetware, slow food, blur;

• Інформатика: geek, boost, hashtag, playlist, emoji, tag, data centre ,ransomware, snapchat, pop-up, instagrammed, blockchain, chatbot, hoax;

• Спорт: wild-card, snowboard, aquabike, running, snorkelling, kiteboarding, wakesurfing .

Аналіз циклу життя неологізму свідчить про те що у 25 % вони постають як власне гапакси (єдине використання), але існує певний континуум між дуже низькою та високою частотністю, при цьому важко встановити належну лінгвістичну межу між гапаксами та іншими неологізмами, зокрема тими, що мають низьку частотність. Так, якщо встановити період появи два тижні після першої фіксації, то сюди потраплять більше 70 % неологізмів, що говорить скоріше про «слабке» повторення за короткий термін, ніж про власне гапакс. Таким чином, можна дати таке уточнене визначення появи: це короткий період ( від кількох днів до кількох тижнів), протягом якого лексична інновація з 'являється та може повторюватися зазвичай в тій самій тематичній галузі. Наприклад , використання zebracake та tigercake (7 та 9 випадків відповідно) обмежилося кулінарними рубриками жіночих журналів. Так само і запозичення street-girl залишилося в межах жіночої преси. Отже, приблизно 50 % інновацій приналежні до однієї тематичної галузі (здебільшого загальнопобутової, інформатики, спорту та жіночої преси). Тоді як приналежність неологізму більш, ніж до однієї галуз, є свідченням його поширення: наприклад, комбінація загальнопобутова сфера - жіноча преса (128 л. од.) або спорт - загальнопобутова (104 л.од.).

Ці додаткові критерії поняття гапаксу для визначення появи зумовлені структурою сучасної комунікації: з одного боку, інтернет-комунікація прискорює ознайомлення з іншою оприлюдненою інформацією, сприяє появі мемів та інформуванню; з іншого боку, оскільки медіа-групам належать чимало періодичних видань, дуже часто трапляється майже одночасно повторення в різних газетах цілих речень, навіть фрагментів / статей. Наприклад, наступний текст з інтервалом у декілька годин було опубліковано у трьох різних виданнях (підкреслено інновації, що утворилися від трьох засвоєних запозичень (ХІХ ст.) - cookie, doughnut, brownie - шляхом складання скорочених основ): Les croisements sont a la mode. Ils ont deja accouche du crookiie (roissant melange avec un cookie Oreo), le duffin (mariage entre doughnut et muffin anglais), le bronut (brioche feuilletee sucree), et surtout le cronut, union entre le croissant et le doughnut, du chef frangais Dominique Ansel, base a New York. (18 mars 2016, L 'Express, Liberation, Le Parisien).

І останній критерій для визначення фази появи - це оформлення лексеми, з одного боку, та наявність глоси у безпосередньому оточенні неологізму. Ця глоса, звісно, необхідна для переважної більшості інновацій для розуміння адресатом: напр., «... nombre d'applications identifiees par Symantec comme etant des "madwares”. A la croisee des malwares et des adwares, cette generation d'apps...» (Le Monde Informatique, 13 avril 2016). Однак цей критерій недостатній, зокрема, коли адресант вважає, що зміст постає через складові структури: «...Reponse jeudi ou se tiendra juste apres le defile, une grande after-party ... » (Elle, 21/02/2017).

Нарешті, характерною ознакою квазі-гапакса є семантичний периметр лексичних одиниць: вони позначають у переважній більшості або місцеві реалії - на межі з ксенізмом - (dibbuk, wapeningen, escrache), або поняття специфічної галузі (pika-don, nanotrading, cutlet, fadeaway), або конфіденційні/ інтимні практики (selfie-whore-stick, denki-buro, nightswapping). Загалом гапакси або квазі-гапакси складають 85 % від всіх розглянутих запозичень, решта 15 %, поширюючись, проходять різні ступені адаптації. На орфографічному рівні лексеми, що походять з алфавітних мов, запозичуються без особливих змін, тоді як при транслітерації з арабської спостерігається коливання, зокрема, між написанням j та dj (jihadiste, djihadiste) з перевагою на користь dj.

Фонологічну адаптацію складно виявити у запозичень на письмі. Проте можна констатувати, що наразі лексема check, зберігає англійську вимову /^У.

Морфологічна адаптація англіцизмів зазвичай відбувається без додавання морфем у іменників та через формртвірну морфему -er в дієсловах. Варіювання спостерігається у прикметників, які незавжди узгоджуються за правилами французької мови у множині. Так, прикметники із закінченням -у зберігають форму мови-донора, залишаючись незмінною графемою у мові-реципієнті (напр. arty, sketchy, glowy, skinny, girly, creepy, healthy, edgy, catchy, flashy, bluesy тощо), при цьому формант -у з великою вірогідністю може набути ознак продуктивного суфікса у словотворі французької мови.

І це є доволі показовим фактом, оскільки іншим свідченням поширення запозичення є його інтеграція у словотвірну морфологію. Переважна більшість проаналізованих запозичень потрапляють в коло афіксальної деривації: найтиповіші приклади представлені похідними від основ власних назв соцмереж Наприклад:

Отже, можна констатувати, що обсяг похідних залежить від популярності мережі і Twitter значно випереджає інші. У всіх випадках використовуються найбільш продуктивні афікси сучасної французької мови [2]. Слід відзначити особливість лексеми twitto(s) на позначення автора-передавача / авторів- передавачів тавіту, що є прямим запозиченням з англійської та не має французького похідного еквіваленту, який тим не менш вдало об'єдналася з - eur(euse) для інших позначень. Також, якщо twitter / tweet є простим неадаптованим запозиченням, воно зазвичай набуває адаптації у своїх похідних (twictee, twitonaute, twitcam). Крім того лише twitter та snapchat мають прямі запозичені лексеми на позначення типу повідомлення (tweet та snapchat, що іноді скорочується до snap). Проте Facebook також сприяв появі запозичень like (n) та liker (v). У похідних з основою instagram, спостерігаються графічні варіанти - instagrammeur, instagrameur, а в інших випадках грамемно-графічна варіативність, як-от, smartwatchs або smartwatches, що говорить про незавершення морфологічної адаптації.

Щодо запозичень загальних назв, зокрема таких популярних, як-от, blog, food, hashtag, check, shop, geek, market, game тощо, то спостерігається схожа ситуація. Наприклад, промовистою є історія журналістської практики факт- чекінгу fact-checking (вперше термін було зафіксовано у французькій мові у 1998 р., але його використання досягло найвищої точки під час американських виборів 2012 р. і сягнуло найвищої відмітки під час виборів 2016 р. та у Франції у 2017 р.): до виборів 2012 р. у США поодинокі використання fact-checking майже завжди супроводжуються глоссой-перекладом (напр.: « Au printemps, le site va aussi s'allier avec d'autres medias afin de developper le ''fact checking”, une methode repandue dans les pays anglo-saxons qui consiste a verifier les chiffres et les affirmations des hommes politiques.», AFP, 18/02/2011). Потім з'являються неметалінгвістичні приклади («le fact-checking fait sa rentree sur les ondes radio»,

Liberation, 18/09/2012). І лише з американськими виборами 2016 р. та французькими 2017 р. спостерігається поява цілої низки похідних {fact-checker, factcheckeur, fact-checkings), а також більш сучасні семантично пов'язані складні лексеми (le fast-fact-checking > fast-checking). Щоправда, використання дієслова залишається на рівні інфінитива, за виключенням окремих випадків («les medias qui fact-checkeront les articles litigieux», Liberation, 11/01/2017).

Нарешті, популярність запозиченої лексеми впливає безпосередньо на продуктивність її основи, що породжує низку складних та складноскорочених слів. Так, знов на прикладі twitter бачимо: tweet-boomerang, tweet-choc, tweetosphere, tweet-serie, feu-tweet, tweeteur-en-chef a також чимало похідних - прямих запозичень: tweetwall, acrostweet, live-tweet, tweetdeck, tweetstorm, fake- tweet, tweetbot, commander-in-tweet тощо.

Варто зазначити, що впровадження у вжиток неологізмів, супроводжується поступовою втратою (за виключенням окремих дидактичних випадків) металінгвістичних маркерів, що супроводжують появу лексеми. Розглянемо запозичення ghosting, що позначає у сфері любовних стосунків поведінку партнера/ки, який раптом зникає та не відповідає на благання іншого партнера/партнерки. Термін зафіксовано в американській пресі у 2014 р. Він дуже швидко поширився у французькій мові та адаптувався морфологічно, про що свідчать лексеми ghoster qn, ghosteur (euse), ghoste(e), а також інтегрувався до словотвірної морфології (anti-ghosting, neo-ghosting). Можна констатувати, що запозичена лексема ghosting втрачає металінгвістичні ознаки (лапки, глоса), зокрема, у жіночих та глянцевих виданнях. Ця тенденція виявляється ще яскравіше у дієслова ghoster, що з'явилося пізніше, зберігаючи перехідність оригіналу (to ghost someone > ghoster + Nom), а також здобуло пасивну (etre ghoste par Nom) і фактитивну (se faire ghoster par Nom) форми та додатки- протиставлення (personne, mec, type, Pauline тощо), що окреслює семантико- синтаксичне використання лексеми.

Приклади контекстів із лексемою ghosting

Дослідження неологічних процесів та динаміки запозичення у сучасній французькій мові за період 2015-2018 р.р.: було розглянуто теоретичні засади вищеназваних лінгвістичних явищ та обґрунтована методика дослідження різних аспектів неологізмів та результати аналізу запозичень. Використання платформи N^vei^ дозволило виявити напівавтоматично, описати лінгвістично і простежити темпоральну еволюцію неологізмів з трьох комплементарних точок зору: темпоральноі, лінгвістичної і соціо-прагматичної. У темпоральномв аспекті важливо виділити три моменти у житті неологізмів: поява, можливе поширення і можлива лексикалізація. Лінгвістичний підхід дозволяє описати механізми формування, а також комбінаторні та дистрибутивні властивості запозичень. Соціо-прагматична точка зорудає можливість ідентифікувати місця використання неологізмів. Завдяки застосуванню цих точок зору, було змодельовано систему, здатну напівавтоматично виявляти лексичну інновацію та простежити її еволюцію на великому динамічному корпусі.

Отже, запозичення складають близько 6 % (або 1,429 лексем) від новотворів у сучасній французькій мові [1]. До цієї цифри треба додати близько тисячі ксенізмів, а також значну кількість інших утворень від запозичених основ. Понад 90% цих запозичень мають англо-американське походження, тоді як ксенізми виказують більше мовне розмаїття. Слід виділити сфери людської діяльності, які є найбільш відкритими для запозичень, - це мода, спорт, технології та економіка, а серед ресурсів найбільш плідними є жіноча преса, паризькі журнали, а також жовта преса. Нарешті, запозичення, як і всі неологізми, є більш ніж у 75 % гапаксом або квазі-гапаксом, або точніше неологізмами з низькою або дуже низькою дифузією. Поява англо- американських запозичень пояснюється як потребами номінації, так і мотивовані престижем англійської мови, яка протягом останніх десятиліть, особливо з появою цифрової комунікації, здобула статус другої інтегрованої мови, що використовують французи в приватному і професійному житті. Ту саму роль англійська відіграє і для більшості сучасних мов. Отже, ця глобальна лінгва франка є миттєво доступним ресурсом для лексичних інновацій та постачальником продуктивних морфосинтаксичних моделей, зазвичай синтетичного характеру, що активно запроваджуються французькою.

Дослідження неологізмів вищої частотності показує, що популярність соцмереж і деяких соціальних практик, сприяла появі запозичень в багатьох галузях. Описані параметри дозволили представити випадки дифузії запозичень, не тільки через стабілізовані повторення, але і констатувати певні мовні явища, зокрема, інтеграцію до морфограматичної підсистеми французької мови. неологічний запозичення французький

Refernces

1. Cartier, Emmanuel. «Emprunts en franqais contemporain: etude linguistique et statistique a partir de la plateforme Neoveille.» L'emprunt en question(s): conceptions, receptions, traitements lexicographiques (2019), https://hal.archives-ouvertes.fr/hal-02537344, Submitted on 8 Apr 2020.

2. Cartier, Emmanuel, Sablayrolles, Jean-Franqois, Boutmgharine, Najet, Humbley, John, Bertocci, Massimo, Jacouet-Pfau, Christine, Kubler, Natalie et Tallarico, Giovanni. «Detection automatique, description linguistique et suivi des neologismes en corpus: point d'etape sur les tendances du franqais contemporain.» Actes du Congres Mondial de Linguistique frangaise: SHS Web of Conferences (Mons 9-13 juillet 2018), 46, - P. .08002. <10.1051/shsconf/20184608002). (hal-03086023

3. Cartier, Emmanuel, Viaux, Julie. «Etude de la penetration des anglicismes de type N ou ADJ(-) Ving a partir d' un corpus contemporain journalistique: les exemples de bashing et shaming en franqais contemporain.» Folia Litteraria Romanica (2018): 11-34.

4. Chadelat, Jean-Marc. Valeur et fonctions des mots frangais en anglais a l'epoque contemporaine (Editions L' Harmattan, 2000), 228.

5. Chesley, Paula, Baayen, R. Harald. «Predicting new words from newer words: Lexical borrowings in French.» Linguistics # 48(6) (2010): 1343-1374.

6. Dubois, Jean. «Etude sur la derivation suffixale en franqais moderne et contemporain.» Librairie Larousse (1962), 118.

7. Guilbert, Louis. La creativite lexicale (Paris: Larousse, 1975), 127.

8. Rogers, Everett. The Diffusion of Innovations, Fifth Edition (The Free Press, New York, 2003), 570.

9. Sablayrolles, Jean-Franqois. «Neologia une base de donnees pour la gestion des neologismes.» Actes del I congres internacional de neologia de les lengues romaniques (Barcelone: UPF/IULA, 2010): 757-766.

10. Sablayrolles, Jean-Franqois. La neologie en frangais contemporain, examen du concept et analyse de productions neologiques recentes, - coll. Lexica Mots et Dictionnaires (Champion, 2000), 589.

11. Sablayrolles, Jean-Franqois. «Neologie, classes d'objets et extraction automatique.» Actes du Congres Cineo (neologie des langues romanes) de Barcelone (7-10 mai 2008) (2010): 143-149.

12. Sablayrolles, Jean-Franqois. Les neologismes. Creer des mots frangais aujourd'hui, Petits guides de la langue frangaise 29 (Paris: Garnier et Le Monde, 2017), 99.

13. Sablayrolles, Jean-Franqois, Prevost, Jean. Les neologismes (Presses Universitaires de France-PUF, Collection Que sais-je ?, 2019), 128.

14. Schmid, Hans-JOrg. New words in the mind: Concept-formation and entrenchment of neologisms. Anglia #126 (1) (2008): 1-36.

15. Schmid, Hans-Jorg. Entrenchment and the Psychology of Language Learning: How We Reorganize and Adapt Linguistic Knowledge (Walter de Gruyter GmbH & Co KG, 2016), 475.

Размещено на Allbest.ru