Стратегії і тактики українських ретрансляцій п’єс Шекспіра у світлі смислової когнітивної варіантності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стратегії і тактики українських ретрансляцій п'єс Шекспіра у світлі смислової когнітивної варіантності

Бойко Яна Вікторівна

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри перекладу

Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», Дніпро, Україна

У запропонованій розвідці обґрунтовуються перекладацькі стратегії і тактики, що є ефективними в українських ретрансляціях часово віддаленого першотвору для досягнення смислової когнітивної варіантності одиниць оригіналу й одиниць перекладу з позицій фреймової семантики. У статті надається ґрунтовна характеристика феномена смислової варіантності одиниць оригіналу й одиниць перекладу як результату когнітивного дисонансу мисленнєвого процесу автора і перекладача. Смислова варіантність встановлюється у тому випадку, коли у мові перекладу наявні кілька варіантних відповідників передачі того самого значення вихідного слова. У ході реконструкції часово віддаленого першотвору множинність смислових варіантів одиниць оригіналу зумовлюється креативною особистістю перекладача та відіграє ключову роль як чинник діахронної множинності перекладів. Фреймове мапування концептуального змісту, яке відбувається шляхом співвідношення смислових компонентів одиниці оригіналу й одиниці перекладу, унаочнює їх неповну наближеність у плані змісту. Варіантність концептуального змісту одиниць оригіналу через зсуви в емотивності, образності і стилістичному забарвленні варіантного відповідника в перекладі зумовлює диференціацію когнітивної варіантності і виокремлення смислового когнітивного варіанта. Ефективними перекладацькими тактиками у відтворенні одиниць оригіналу за допомогою смислового когнітивного варіанту у діахронних ретрансляціях часово віддаленого першотвору визначено модуляцію, генералізацію, антонімічну заміну, елімінацію. Ілюстративним матеріалом у дослідженні смислової когнітивної варіантності слугували мовні і мовленнєві засоби образності, експресивності, емотивності й оцінки, які виокремлено із трагедії В. Шекспіра “King Lear ” (1605) та її українських діахронних ретрансляцій ХІХ-ХХІ століть, авторами яких є П. Куліш (1880), М. Рильський (1941) і В. Барка (1969).

Ключові слова: когнітивна варіантність, фреймова семантика, смисловий когнітивний варіант, стратегія перекладу, репродуктивні й адаптивні тактики.

STRATEGIES AND TACTICS OF UKRAINIAN RETRANSLATIONS OF SHAKESPEARE'S PLAYS IN THE LIGHT OF NOTIONAL COGNITIVE VARIANCE

Boiko Yana Viktorivna

Candidate of Philology, Associate Professor,

Senior Lecturer at the Department of Translation Dnipro University of Technology , Dnipro, Ukraine

The present research substantiates translation strategies and tactics that are effective in Ukrainian retranslations of a chronologically distant original to achieve notional cognitive variance between the original units and the translation units in the light offrame semantics. The article provides a thorough description of the phenomenon of notional variance of original units and translation units as a result of cognitive dissonance of the author's and the translator's mental processes. Notional variance is established in the case when there are several equivalents in translation language of the same meaning of the original units. The plurality of notional variants of the translation units is determined by the translator s creative personality and plays a key role as a factor of diachronic plurality of retranslations in the process of reconstruction a chronologically distant original. Frame mapping of the conceptual content, which occurs by comparing the semantic components of the original unit and the translation unit, illustrates their incomplete approximation in terms of content. The shifts in emotivity, imagery and stylistic colouring of the semantic component of the conceptual content of the original units causes the differentiation of the cognitive variants and the distinguishing of the notional cognitive variant. Modulation, generalization, antonymic substitution, elimination have been identified as effective translation tactics in achieving the notional cognitive variant of original units in diachronic retranslations of a chronologically distant original. The illustrative material of the research of notional cognitive variance was linguistic means of imagery, expressiveness, emotiveness and evaluation, chosen from W. Shakespeare's tragedy “King Lear” (1605) and its Ukrainian diachronic retranslations performed by P. Kulish (1880), M. Rylsky (1941) and V Barka (1969).

Key words: cognitive variance, frame semantics, notional cognitive variant, translation strategy, reproductive and adaptive tactics.

Постановка проблеми в загальному вигляді та обґрунтування її актуальності

українська ретрансляція п'єса шекспір

Когнітивний світ людини вивчається у ракурсі її поведінки і діяльності, що відбуваються за активною участю мови, яка створює мовленнєво-мисленнєву основу будь-якої людської діяльності, що формує її настанови та мотиви, прогнозуючи результат. Оскільки у когнітивному процесі беруть участь різні системи переробки інформації, структури свідомості, що утворюються при цьому, не є тотожними.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У цьому контексті варіантність мовних засобів як одна з важливих проблем сучасного мовознавства та перекладознавста, яка стала об'єктом активних досліджень як вітчизняних, так і зарубіжних учених (С. Я. Єрмоленко, П. Коваль, Т А. Коць, І. М. Кочан, Т П. Мельник, М. М. Пилинський, В. Скуіні, О. О. Тараненко, U. Ammon, A. Betten, P Braun, K.-D. Bunting, R. P E. Coseriu, R. P Ebert, W. Eichler, U. Engel, U. Fix, G. Fritz, H. Loffler та ін.), є як джерелом, так і наслідком мовної динаміки. Термін «варіантність» використовується для опису мовних явищ, що знаходяться у відношенні «норма - варіант», де норма - сукупність реально існуючих одиниць (лексем, словоформ, синтаксичних конструкцій), що використовуються в мові, а варіант - відхилення від норми. Варіантність передбачає співіснування в мові певної одиниці принаймні в двох її модифікаціях, не пов'язаних зі зміною її семантичної функції.

Специфіка когнітивної варіантності концептуального змісту одиниці оригіналу (далі ОО) й одиниці перекладу (далі ОП) відповідно до закономірностей тієї чи іншої мовної підсистеми потребує поглибленого вивчення її загальних та окремих властивостей. Аналіз когнітивної варіантності ОО й ОП здійснюється з позицій когнітивного підходу до перекладацької діяльності шляхом фреймового мапування, тобто співвідношенням п'яти смислових компонентів (слотів) у смислових структурах ОО й ОП - референція, емотивність, образність, оцінність, стилістичне забарвлення - з метою виявлення смислової відповідності/невідповідності між ними та встановлення адекватності множинних перекладів часово віддаленого першотвору (Бойко, 2021а, c. 72-77). З огляду на це, розробку типології когнітивної варіантності ОО й ОП, зокрема смислової когнітивної варіантності у діахронних ретрансляціях часово віддаленого першотвору, та пошук адекватних стратегій і тактик для її реалі-зації вважаємо актуальними.

Метою цієї статті є обґрунтування перекладацьких стратегій і тактик, що є ефективними в українських ретрансляціях часово віддаленого першотвору для досягнення смислової когнітивної варіантності ОО й ОП з позицій фреймової семантики. Досягнення мети передбачає розв'язання таких завдань: 1) охарактеризувати феномен смислової варіантності як результат когнітивного дисонансу мисленнєвого процесу автора і перекладача; 2) продемонструвати різновид когнітивної варіантності - смисловий когнітивний варіант - у світлі фреймової семантики; 3) визначити ефективні перекладацькі стратегії і тактики у досягненні смислового когнітивного варіанту ОО у діахронних ретрансляціях часово віддаленого першотвору. Матеріалом дослідження слугували 1053 ОО - мовні і мовленнєві засоби образності, експресивності, емотивності й оцінки, виокремлені із 963-х фрагментів трагедій В. Шекспіра, та їх відповідники в українських ретрансляціях ХІХ-ХХІ століть - 1053 ОП.

Виклад основного матеріалу дослідження

Смислова варіантність створює справжню проблему в перекладознавстві. Як зазначають Брумме та Еспунья (Brnmme and Espunya, 2011, p. 11), історико-ідіоматичні характеристики, що властиві лише одній мові, не мають прямої кореляції в цільовому тексті, завдяки чому смислову варіантність не завжди легко визначити. Отже, у вивченні смислової варіантності в українських ретрансляціях часово віддаленого першотвору слід звертатися відповідно до чітко визначених теоретичних та історичних посилок, які підкреслюють різницю між маркованим і немаркованим варіантами у певній історичній мові.

Смислова варіантність між ОО й ОП встановлюється у тому випадку, коли у «мові перекладу є кілька слів передачі того самого значення вихідного слова» (Рецкер, 2007, с. 29), 1 тому припускається наявність вибору між двома і більше варіантами для передачі фрагмента мовлення. Незалежно від стильової належності перекладеного тексту чинники, що впливають на вибір варіанту, включають відмінності в семному наборі варіантних відповідників, поєднанні слів, екстралінгвальному контексті, характері логічного зв'язку всередині речень і між ним; необхідність уникнути повторення слів і частин слів.

Фонетичні, морфосинтаксичні та лексико-семантичні варіанти в конкретній історичній мові зумовлені діатопічними, діастратичними, діафазними - тобто діасистемними - концептуальними та діахронічними обмеженнями, які існували б, навіть якби мова була ізольована від решти, за умови, що нею розмовляла б досить велика та неоднорідна мовна спільнота (Piercey & Joordens, 2000).

При ретрансляції часово віддаленого першотвору необхідно враховувати два процеси, які тісно пов'язані один з одним. Це - визначення змістової сторони лексичних одиниць у тексті оригіналу та відтворення цього змісту рідною мовою. Так, значення однієї аналогічної мовної одиниці в мові оригіналу та мові перекладу може бути різним, тобто зміст може бути переданий іншими мовними засобами та значеннями, але при цьому переклад має бути абсолютно точним у передачі змістового наповнення.

Отже, множинність смислових варіантів у ході ретрансляцій забезпечує декілька можливих шляхів до реконструкції часово віддаленого першотвору. В процесі відтворення ОО перекладач перебуває у пошуку індивідуальних перекладацьких рішень для відтворення духовно-смислового навантаження художнього тексту, що складається із вербальних і невербальних, інтенційних і неінтенційних, імпліцитних та експліцитних елементів, що зумовлює смислову когнітивну варіантність ОО й ОП.

Смисловий когнітивний варіант у ретрансляціях відтворює фактуальну інформацію, структуровану у концептуальному змісті ОО, втрачаючи при цьому емотивність, образність і стилістичне забарвлення ОО, але комунікативна інтенція оригіналу відповідає комунікативному ефекту перекладу.

Для відтворення смислового когнітивного варіанту у ретрансляціях часово віддаленого першотвору ми розробили алгоритм його ідентифікації.

1. Встановити семантичні значення лексичних компонентів ОО з урахуванням їх тлумачень, наведених в англо-англійському словнику.

2. З'ясувати, чи входить семантичне значення лексичного компоненту ОО до складу усталеного фразеологічного поєднання; якщо так, то, швидше за все, це поєднання має усталений еквівалент в ОП, тому питання про застосування смислового варіанту відпадає.

3. Встановити семантичні значення лексичних компонентів ОП, користуючись тлумачними українськими словниками. На основі словникових дефініцій виділити семи, що позначають семантичні значення слів ОП. Співвідносячи ці результати з даними щодо семного набору лексичних компонентів ОО, порівняти семний склад варіантного відповідника в перекладі.

4. Виявити, звернувшись до контекстів в оригіналі і перекладі, які саме семи ОО й ОП актуалізовано в контекстах. Встановити, чи зумовлюють контексти появу інших значень лексичних компонентів ОО й ОП.

5. Визначити, які перекладацькі стратегії (модернізація / історизація / нейтралізація) та тактики (репродуктивні й адаптивні), що реалізуються у застосуванні низки перекладацьких трансформацій, були обрані перекладачами часово віддаленого першотвору для застосування у перекладі смислового когнітивного варіанту.

Для відтворення у перекладі смислового когнітивного варіанту найбільш ефективними тактиками виявилися модуляція, генералізація, антонімічна заміна, елімінація. Для ілюстрації розглянемо фрагменти з трагедії В. Шекспіра “King Lear” (1605) та її українських ретрансляцій, авторами яких є П. Куліш (1880), М. Рильський (1941), В. Барка (1969).

A very honest-hearted fellow, and as poor as the king. (KL, p. 20) - Дуже щиросердна людина, і такий убогий, як король. (К, с. 24) Чесний чолов'яга, так само бідний, як король. (Р, с. 253) Дуже щиросердий приятель і вбогий, як король (Б, с.37)

У перекладах П. Куліша і В. Барки зміст ОО honest-hearted передано когнітивним еквівалентом щиросердий (Бойко, 20216), як показано у таблиці 1.

М. Рильський переклав ОО honest-hearted стилістично нейтральним і більш сучасним відповідником - ОП чесний, який постає смисловим когнітивним варіантом. У перекладі передано лише фактуальну інформацію, при цьому втрачено емотивність, образність і сти-лістичне забарвлення оригіналу, що, з одного боку, послаблює естетичну функцію оригіналу, проте, з іншого, зберігає комунікативну інтенцію оригіналу. Лаконічно й чітко відтворюючи бароковий стиль оригіналу, уникаючи неоднозначних тлумачень і спрощуючи пишномовну стихію В. Шекспіра, М. Рильський застосовує смисловий когнітивний варіант як результат стратегії модернізації і репродуктивної перекладацької тактики, що реалізується лексико-семантичними трансформаціями модуляції і генералізації.

Gods, gods! tis strange that from their cold'st neglect /My love should kindle to inflamed respect. (KL, p. 10) - І дивно, що людське холодне занедбаннє / Взялось в моїй любві огнем пошанування. (К, с. 13) Так знайте: дівчина, для всіх немила, / Мою любов ще більше запалила. (Р, с. 245) Боги, боги! Це дивно: через найзимнішу їхню неувагу, моїй любові розгорітися в пошану полум'яну. (Б, с. 28)

Таблиця 1

Семантичні структури лексичних компонентів honest-hearted та їх українських відповідників