Словотворча семантика денумеративів у когнітологічному вимірі: логічні пропозиції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Словотворча семантика денумеративів у когнітологічному вимірі: логічні пропозиції

Костриба О.



Анотація

Актуальною проблемою дериватології є аналіз її когнітивного вияву. Здебільшого об'єктом таких досліджень є словотвірні гнізда, які з позиції когнітивізму розглядають як фрейм-структури, - одиниці, що акумулюють ментальні знання людини, підводять їх під певні рубрики людського досвіду, проєктуючи на мовний рівень шляхом застосування словотворчих засобів.

Новий вектор досліджень, зокрема у відчислівниковому словотворенні, становить з'ясування лінгвокогнітоло- гічного аспекту словотворчої семантики крізь призму фреймової організації дериватів. Виявлення когнітивної природи словотвірних значень доповнює здобутки ономасіологічної дериватології. Розгляд мотивувального лексико-семантич- ного варіанта як одного з компонентів структурної експлікації певного знання - субфрейму в межах фрейму, а також дериваційно спроможної семи як вербалізованого слота - сприяє доповненню надбань семантичного словотвору.

Мета дослідження - у межах фрейм-структур змоделювати когнітивний вияв словотворчої семантики денумеративів, яка оперта на логічні пропозиції. Для досягнення мети слід розв'язати такі завдання: встановити словотворчу семантику похідних із модифікаційним і транспозиційним типами деривації; обґрунтувати когнітивне формування мутантів та транспозитів як мисленнєву двокомпоненту операцію; змоделювати когнітивну природу відчислівникових утворень Л-пропозиційного типу.

Когнітивне моделювання словотворчої семантики денумеративів (утворень безпосередньо та опосередковано виведених від вершинного конституента словотвірного гнізда) дало змогу виявити тематику ментального рівня, за якою об'єднуються похідні слова в межах фрейму, більше того - словотвірні значення згруповуються за когнітивним змістом. З'ясовано типи логічних пропозицій та актантне наповнення пропозицій денумеративів із прирощеннями на рівні поширювачів.

Ключові слова: фрейм, субфрейм, слот, пропозиційна структура, або схема, пропозиція, словотвірне гніздо, словотвірне значення, денумератив.



Abstract

WORD-FORMING SEMANTICS OF DENUMERATIVES IN THE COGNITOLOGICAL DIMENSION: LOGICAL PROPOSITIONS

The actual problem of deryvatology is the analysis of its cognitive manifestation. In the mot cases, the object of such research is word-forming nests, which from the standpoint of cognitivism are considered as frame structures - units that accumulate mental knowledge of a person, bring them under certain headings of human experience, projecting them to the linguistic level through the use of word-making means.

A new vector of research, in particular in the numerical word formation, is the clarification of the linguo-cognitological aspect of word-making semantics through the prism of the frame organization of derivatives. Identifying the cognitive nature of word-formation meanings complements the achievements of onomasiological derivatology. Consideration of the motivating lexical-semantic variant as one of the components of the structural explication of a certain knowledge - a subframe within the frame, as well as a derivatively capable seven as a verbalized slot contributes to the addition of the achievements of semantic word formation.

The purpose of the study is to simulate the cognitive manifestation of the word-forming semantics of denumeratives, which operates on logical sentences, within frame structures. To achieve the goal, the following tasks should be solved: to establish the word-forming semantics of derivatives with modification and transpositional types of derivation; substantiate the cognitive formation of mutants and transposites as a thinking two-component operation; simulate the cognitive nature of the numerical formations of the L-propositional type.

Cognitive modeling of word-making semantics of denumeratives (formations directly and indirectly derived from the vertex constituent of the word-formation nest) made it possible to identify the theme of the mental level at which derived words are combined within the frame, moreover - word-formation meanings are grouped according to cognitive content. The types of logical propositions and the actant filling of sentences of denumeratives with increments at the level of spreaders have been clarified.

Keywords: frame, subframe, slot, propositional structure, or scheme, sentence, word-formation nest, word-formation meaning, denumerative.



Постановка проблеми

Актуальною проблемою мовознавчої науки є розгляд словотвірного рівня мови крізь призму антропозорієнтованого когнітологічного вчення. Найважливішим завданням інтердисциплінарної лінгвокогнітології є «не тільки зіставити кожну мовну форму з її когнітивним аналогом, її концептуальною або когнітив- ною структурою (пояснюючи тим самим значення чи зміст форми через певну когнітивну структуру, структуру думки чи знання), але й пояснити причини вибору чи створення “упаковки” для цього змісту» [Кубрякова 2004, с. 16]. Реалізувати ці завдання можливо шляхом опису мовних словотвірних одиниць та пов'язаних із ними явищ, процесів тощо на основоцентичних засадах із урахуванням ономасіологічного підходу [Ґрещук 2009, с. 17; Селиванова 2002]).

Аналіз досліджень

Лінгвістичне осмислення ментальних форм існування певного знання на словотвірних рівнях різних мовних систем представлене дослідженнями, що здебільшого зорієнтовані на вивчення ізольованих від тексту одиниць, дис- курсивність яких експлікується на глибинних рівнях мови. Цей аспект враховано при описі способів словотворення [Кочерга 2012], семантики похідних слів [Полюжин 1999; Шишліна 2011; Янценецкая 2014; Фаломкина 2012; Рис-Вікерс 2012], комплексних одиниць словотворення, а саме: словотвірних типів [Нагель 2011; Евсеева 2011], словотвірних парадигм [Ґрещук 2012] та найбільш вивченої одиниці - словотвірного гнізда (СГ), причому акцентується увага на описі його фреймової організації ([Евсеева 2011; Павленко 2015; Пономарева 2017; Образцова 2013; Осадчий 2007] та ін.).

Витоки традиційного осмислення дефініції фрейм сягають вчення М. Мінського, де фрейм розглянуто як структуру даних людської пам'яті, що є придатною для відображення певної стереотипної ситуації з метою осмислення нової ситуації або оновленого погляду на ситуацію, щоб «шляхом зміни в ній окремих деталей зробити її придатною для розуміння більш широкого класу явищ чи процесів» [Минский 1979, с. 7]. Під фрейм-структурою словотвірного гнізда розуміємо одиницю нагромадження, категоризації та представлення певного знання, опертого на ментальний досвід людини, та яка є засобом структурування певного концепту (див. також [Евсеева 2011, с. 16; Пономарева 20017, с. 7] та ін.).

Метою роботи є змоделювати крізь призму фреймової структури словотвірного гнізда (СГ) ког- нітивний вияв словотворчої семантики денумерати- вів, значеннєва структура яких оперта на логічні пропозиції (Л-пропозиції). Реалізація мети передбачає розв'язання конкретних завдань: 1) встановити словотвірні значення (СЗ) з модифікаційним та транспозиційним типами деривації; 2) обґрунтувати модифі- кати та транспозити як одиниці двокомпонентного когнітивного вияву; 3) з'ясувати когнітивну природу денумеративів із логічним типом пропозиції.

У розвідці акцент дослідження зміщено з фрейму як комплексного знання на словотвірне значення як складника фрейму. Оскільки застосування фреймового пропозиційно-семантичного методу до аналізу словотворчої семантики дериватів, згрупованих за принципом гніздування, зокрема у відчис- лівниковому словотворенні досі не було застосовано, це становить новизну дослідження.

Виклад основного матеріалу

Маркування когнітивних властивостей словотвірних значень передбачає фіксацію таких фреймових, ієрархічно визначених компонентів:

субфреймове наповнення фрейму, де кожен субфрейм є еквівалентним мотивувальному лекси- ко-семантичному варіанту (ЛСВ) вершини СГ;

слотна частина фрейму - певна когнітивна ситуація (тема);

пропозиційні структури (схеми) (ПС), що становлять типові структурно-логічні схеми, на які спираються значення дериватів, що відображають згорнуті судження;

актантні позиції пропозицій, які відбивають конкретне семантичне наповнення пропозицій- них схем, де актант 1 - це лівобічний поширювач, представлений дериватом, а актант 2 - правобічний поширювач, репрезентований твірним словом (див. [Евсеева 2011; Пономарева 2017; Осадчий 2007]).

Розуміння дослідниками поняття субфрейму та слота не є рівноцінними за критерієм вербалізований - когнітивний, де субфрейм - це словесна форма існування компонента певного знання, натомість слот групує слова за темами ментального змісту. Тому обґрунтовано розмежовуємо слот у його вербалізованій та ментальній суті. Вербалізований слот (ВС) актуалізує певну тему в мові за допомогою правобічних актантів - мотивувальних слів, а когнітивний слот відображає відому для мовця ситуацію. Про необхідність відмежування мотивувальної семи від слотної частини фрейму пише О. Капусткіна, вважаючи, що комбінація слотів відрізняється від традиційного набору мотивувальних сем [Капусткина 2011, с. 74]. Зауважимо, що вербалізований слот також групує деривати за певними темами - функційним навантаженням досліджуваної основи, що доповнює набут- ки семантичної дериватології когнітивним виявом. Тому, аналізуючи словотворчу семантику денумера- тивів, маркуємо слот у двох його виявах.

Об'єкт нашого вивчення представлений шістнадцятьма словотвірними гніздами з вершинними нумеративами. Їхня потужність становить 2183 одиниці, серед яких інваріантне значення 489 дериватів утворене шляхом: а) модифікації семантики твірної основи (172 одиниці виражають шістнадцять СЗ), б) перекатегоризації частиномовного значення (317 одиниць експлікують вісім СЗ). Когнітивне формування їхньої семантики ґрунтується на двокомпонентній логічній операції - Л-пропозиції (за Т Шмелевою [Шмелева 1988, с. 12]): модифікати та мутанти становлять результат своєрідних логічно- розумових операцій, опертих на вже відому мовцю інформацію [Осадчий 2007, с. 15-16], наприклад, фемінітив п'ятикласниця утворений від маскулі- нума п'ятикласник або субстантив із абстрактним змістом первозданність постав від прикметника первозданний тощо (у цих випадках семантична ситуація є незмінною). Порівняйте з мутаційними утвореннями, які характеризуються внутрішнім по- дієвим змістом [Осадчий 2007, с. 15-16]: редериват надцять семантично відображає процес називання дискретно-недискретної кількості в межах кількісно-числового ряду на позначення другого десятка.

Отож модифікаційні утворення відрізняються від твірних слів ускладненістю деякими квантитативними, часовими, просторовими характеристиками [Ґрещук 1995, с. 38-38]), а визначеність їхньої ментальної тематики та маркування лівобічних ак- тантів здебільшого відбивають цю ономасіологічну базу. Транспозитам же властива зовнішня подієвість (перекатегоризація частиномовної семантики) як розумова здатність вживати слово мовцем в іншій синтаксичній позиції, окрім того, їм не іманентна внутрішня подієвість, тому вони не перефразовуються за правилами побудови мови (див. [Ґрещук 1995, с. 38-39]), наприклад, одність - `буття єдності'; тому транспозити становлять цілісну ситуацію, позначену умовною одиницею кон'юнктором (див. [Осадчий 2007]).

З метою лаконічного представлення словотворчої семантики та збереження ієрархічності фрейм-структур, словотвірні значення в розвідці репрезентовано з урахуванням двох критеріїв:

слотне наповнення; 2) пропозиційні схеми (із маркуванням актантних частин пропозицій).

Словотвірні значення денумеративів крізь призму слотної частини як виразника субфрейму певного фрейму представлено темою, рідше - темами, які існують у межах єдиного СЗ або об'єднують декілька СЗ.

Кількісно переважає тема (теми), які виявлені в межах єдиного словотвірного значення.

СЗ `особа жіночої статі, що співвідноситься з відповідною особою чоловічої статі': СЛОТ `жіночність': СУБФРЕЙМ ЛСВ1 один, два, три, чотири, п'ять, шість, сім, вісім, дев'ять, десять, сто, тисяча (ВС `кількість'), СУБФРЕЙМ ЛСВ4 один (ВС `той самий'), СУБФРЕЙМ ЛСВ4 один (ВС `однаковий, тотожний'), СУБФРЕЙМ ЛСВ2 один (ВС `окремий, одинокий'), СУБФРЕЙМ ЛСВ6 один (ВС `окремий'), СУБФРЕЙМ ЛСВ1 перший / розм. первий, другий (ВС `сталий порядок'), СУБФРЕЙМ ЛСВ2 мільйон / заст. мілюн (ВС `багатство, капітал'), СУБФРЕЙМ ЛСВ2 чотири (ВС `оцінка'): восьмикласниця, однодумниця, первачка та ін.

СЗ `половина того, що названо твірним іменником': СЛОТ `частковість': СУБФРЕЙМ ЛСВ1 сто (ВС `кількість'): півсотня.

СЗ `перенаправлення дії, що названа твірним дієсловом': СЛОТ `перенаправления дії': СУБФРЕЙМ ЛСВ1 два, три (ВС `кількість'): роздвоюватися, роздвоїтися, потроюватися та ін.

СЗ ` тривання дії, названої твірним дієсловом ': СЛОТ `тривання дії': СУБФРЕЙМ ЛСВ1 два, три, десять (ВС `кількість'): роздвоювати, розтритжувати, здесятковувати тощо.

СЗ `довести до результату дію, що названа твірним дієсловом': СЛОТ `завершеність дії': СУБФРЕЙМ ЛСВ1 два, три, чотири (ВС `кількість'): почетвертувати, потроїтися, стриножити та ін.

СЗ `повторна реалізації дії, що названа твірним дієсловом': СЛОТ `повторність дії': СУБФРЕЙМ ЛСВ1 два (ВС `кількість'): передвоїти.

СЗ `якийсь час побути тим, що названо твірним дієсловом': СЛОТ `визначеність тривання дії': СУФБРЕЙМ ЛСВ1 сто (ВС `кількість'): посотникувсіти.

СЗ `абстрагована ознака': СЛОТ `темпораль- ність ситуації': СУБФРЕЙМ ЛСВ4 перший / розм. первий (ВС `не існував, не було раніше'), СУБФРЕЙМ ЛСВ10 перший / розм. первий (ВС `минулий'), СУБФРЕЙМ ЛСВ4 перший / розм. первий (ВС `початковий; не пережитий раніше'): первісність, первинність, первородство тощо.

СЗ `сильний вияв ознаки': СЛОТ `підсилення': СУБФРЕЙМ ЛСВ4 один (ВС `однаковий, тотожний'), СУБФРЕЙМ Епідигматична частина фрейму три (ВС `послаблення семантики слотів фрейму'): однаковісінький, триклятущий. словотвірний когнітивізм семантика фреймовий

СЗ `надмірний ступінь адвербіальної ознаки': СЛОТ `вагомість способу реалізації дії': СУБФРЕЙМ ЛСВ2 перший / розм. первий (`початковий перед наступним'): найперше.

СЗ `адвербіалізація кількості': СЛОТ `черговість способу реалізації дії': СУБФРЕЙМ ЛСВ1 другий (ВС `циклічний порядок'), СУБФРЕЙМ ЛСВ^ другий (ВС `порядковий зв'язок'), СУБФРЕЙМ ЛСВ1 чотири (ВС `кількість'), СУБФРЕЙМ ЛСВ2 перший / розм. первий (ВС `початковий перед наступним'): удруге, перше, по-друге та ін.

СЗ `демінутивність': СЛОТ `зменшеність та пестливість': СУБФРЕЙМ ЛСВ1 один, два, три, чотири, п'ять, сім, десять, сто (ВС `кількість'): одинїічка, троєчка, п'ятачок та ін.; СЛОТ `зменшеність': СУБФРЕЙМ ЛСВ1 два, три, сім, десять, сто (ВС `кількість'): триікуток, десяточка, сотенька тощо.

Слотна частина фреймів може згруповувати деривати, що є складниками різних СЗ.

СЗ `демінутивність' / `гіпокористична недискретна кількість' / `гіпокористична ознака кількості': СЛОТ `пестливість': СУБФРЕЙМ ЛСВ1 один, два, три, чотири, п'ять, сім (ВС `кількість'), СУБФРЕЙМ ЛСВ4 один (ВС `той самий'), СУБФРЕЙМ ЛСВ4 один (ВС `однаковий, тотожний'), СУБФРЕЙМ ЛСВ2 один (ВС `окремий, одинокий'), СУБФРЕЙМ ЛСВ1 перший / розм. первий, другий (ВС `сталий порядок'), СУБФРЕЙМ ЛСВ2 один (ВС `самотній, одинокий'), СУБФРЕЙМ Типова частина фрейму перший / розм. первий (ВС `актуалізація всіх слотів фрейму'; маємо на увазі транспозиційні утворення, які постали на I ступені деривації): первеїчечка / с^мерко / одніський тощо.

СЗ `стилістична маркованість того, що названо твірним іменником' / `спосіб реалізації дії, що названо твірним словом мотивувального прислівника': СЛОТ `тотожність': СУБФРЕЙМ ЛСВ1 один, два, три, чотири, сім, вісім (ВС `кількість'), СУБФРЕЙМ ЛСВ4 один (ВС `той самий'), СУБФРЕЙМ ЛСВ4 перший / розм. первий (ВС `не існував, не було раніше'), СУБФРЕЙМ ЛСВ2 перший / розм. первий (ВС `початковий перед наступним'), СУБФРЕЙМ ЛСВ10 перший / розм. первий (ВС `минулий'): трійчатки / вобидвіруч, уперш тощо.

СЗ `абстрагована дія' / `абстрагована

ознака': СЛОТ `кількісний вияв ситуації': СУБФРЕЙМ ЛСВ1 один, два, три, чотири, десять, сто (ВС `кількість'): троїння, сотникування / однокомпотнтність тощо.

СЗ ` зробити / стати таким, як названо твірним дієсловом': СЛОТ `актуалізація дії': СУБФРЕЙМ ЛСВ1 два, три (ВС `кількість'): потроїти, здвоїтися 1, строїти2.

СЗ `адвербіалізація предметної ознаки' / ускладнене синтагматичне СЗ зі СЗ ` адвербіалізація предметної ознаки': СЛОТ `кількість способу реалізації дії': СУБФРЕЙМ ЛСВ1 один, два, три (ВС `кількість'), СУБФРЕЙМ ЛСВ2 один (ВС `окремий, одинокий'), СУБФРЕЙМ ЛСВ4 перший / розм. первий (ВС `не існував, не було раніше'), СУБФРЕЙМ ЛСВ4 один (ВС `той самий'): втрійку, упервину, одинцем тощо.

СЗ `абстрагована ознака' / `абстрагована дія': СЛОТ `якісний вияв ситуації': СУБФРЕЙМ ЛСВ4 один (ВС `той самий'), СУБФРЕЙМ ЛСВ4 один (ВС `однаковий, тотожний'), СУБФРЕЙМ ЛСВ2 один (ВС `окремий, одинокий'), СУБФРЕЙМ ЛСВ6 один (ВС `окремий'), СУБФРЕЙМ Епідигматична частина фрейму один, другий (ВС `послаблення семантики слотів фрейму'), СУБФРЕЙМ ЛСВ5 один (ВС `цілісний, неподільний; єдиний'), СУБФРЕЙМ ЛСВ8 перший / розм. первий (ВС `найкращий'), СУБФРЕЙМ ЛСВ8 перший / розм. первий (ВС `вагомий; головний'), СУБФРЕЙМ ЛСВ2 другий (ВС `неякісний; відмінний'), СУБФРЕЙМ ЛСВ5 один (ВС `цілісний, неподільний; єдиний'): одноколірність, однозначність / першенствування тощо.

СЗ `адвербіалізація ознаки' / `адвербіалізація кількості' / ускладнене синтагматичне СЗ зі СЗ `адвербіалізація фразеологізму': СЛОТ `якість способу реалізації дії': СУФБРЕЙМ ЛСВ1 один, два, три, вісім, сто, тисяча (ВС `кількість'), СУБФРЕЙМ ЛСВ4 один (ВС `той самий'), СУБФРЕЙМ ЛСВ4 один (ВС `однаковий, тотожний'), СУБФРЕЙМ ЛСВ2 один (ВС `окремий, одинокий'), СУБФРЕЙМ ЛСВ6 один (ВС `окремий'), СУБФРЕЙМ ЛСВ2 перший / розм. первий (ВС `початковий перед наступним'), СУБФРЕЙМ ЛСВ1(Ьперший / розм. первий (ВС `минулий'), СУБФРЕЙМ Епідигматична частина фрейму один, два, сто (ВС `послаблення семантики слотів фрейму'), СУБФРЕЙМ ЛСВ5 один (ВС `цілісний, неподільний; єдиний'), СУБФРЕЙМ ЛСВ8 перший / розм. первий (ВС `найкращий'), СУБФРЕЙМ ЛСВ8 перший / розм. первий (ВС `вагомий; головний'), СУБФРЕЙМ ЛСВ2 сто (ВС `багато, невизначена кількість'), СУБФРЕЙМ ЛСВ2 тисяча (ВС `велика кількість'): одномірно, надвоє, достолиха та ін.

Словотвірні значення в денумеративному словотворенні представлені дериватами, семантика яких оперта на двокомпонентні логічні пропозицій- ні структури та пропозиції, які є унікальними для кожного СЗ.

Комплексний характер СГ, а відтак - його фреймової організації призвела до необхідності ти- пологізувати пропозиційні структури на первинні ПС та вторинні ПС, де індекс п маркує правобічний актант (непохідний нумератив), а індекс в - лівобічний актант (дериват) (див. [Пономарева 2017, с. 13]). Також фіксуємо правобічний поширювач за наявністю чи відсутністю синтагматичної семантики, де індекси (Num), (N), (Adj), (V) деталізують актант 2, якому не властиве синтагматичне СЗ, а індекси (Num-N), (Phras(Prep)-Num-Phras(N)) - актант 2 із синтагматичним СЗ.

Логічні пропозиції відчислівникових модифі- катів та транспозитів характеризуються прирощеннями на рівні поширювачів у межах пропозицій (це не те саме, що семантичне прирощення; див. [Евсеева 2011, с. 303]); такі прирощення подаємо у квадратних дужках та відокремлюємо курсивом.

Розглянемо пропозиційні структури та актант- не наповнення словотвірних значень із модифікаційним типом деривації.

СЗ `особа жіночої статі, що співвідноситься з відповідною особою чоловічої статі': ПС `суб'єкт-особа - суб'єкт-особав ': актант 1 - жінка, [дочка], [дружина], актант 2 - чоловік. Наприклад: ПС `суб'єкт-особа - суб'єкт-особав (N)': П `жінка, що співвідноситься з чоловіком, названим за його внутрішніми якостями': однодумниця (1. `Жін. рід до однодумець') (СУБФРЕЙМ ЛСВ1 один: СЛОТ `жіночність' (ВС `кількість')).

СЗ `демінутивність': ПС `об'єкт - об'єктв ', `суб'єкт-особа - суб'єкт-особав ', `суб'єкт-тварина

суб'єкт-тваринав (N)', `сукупний суб'єкт-особа - сукупний суб'єкт-особав ^': актант 1 - зменшеність та пестливість, зменшеність, пестливість, актант 2 - грошова одиниця, цифра, число, кількість, вид транспорту, запряжені коні, геометричні фігури, місце зберігання напою, міра, частина чого-небудь, тварина, сукупність осіб, одиниця рахунку, число, цифра, [кількість], група, вид транспорту, марка автомобіля, геометрична фігура, одиниця земельної площі, рослина, особа. Проілюструємо: ПС `об'єкт

об'єктв ': П `зменшено-пестлива номінація об'єкта, що називає грошову одиницю': п'ятачок (розм. `1. Пестл. до п'ятак 1') (СУБФРЕЙМ ЛСВ1 п'ять: СЛОТ `зменшеність та пестливість' (ВС `кількість')).

СЗ `стилістична маркованість того, що названо твірним іменником': ПС `об'єкт - об'єктв (N)', `суб'єкт-особа - суб'єкт-особав (N)', `сукупний суб'єкт-особа - сукупний суб'єкт особав ', `об'єкт- кон'юнктор - об'єкт-кон'юнкторв (N)': актант 1 - нейтральність, розмовність, розмовність та застарілість, актант 2 - хімічна сполука, засіб праці, грошові одиниці, особа, сукупність осіб, об'єкт як ситуація. Наведемо приклад: ПС `об'єкт-кон'юнктор - об'єкт- кон'юнкторв (N)': П `розмовна номінація об'єкта за нейтральним номеном об'єкта, що називає певну ситуацію з темпоральним змістом минувшини': первинка (розм. `Те саме, що первина') (СУБФРЕЙМ ЛСВ4 перший / розм. первий: СЛОТ `тотожність' (ВС `не існував, не було раніше')).

СЗ `перенаправлення дії, що названо твірним дієсловом': ПС `предикат-суб'єкт / предикат-об'єкт - предикатв (у)': актант 1 - набути (ставати, бути, робитися, виявлятися, ділитися, розташовуватися, з'єднуватися, перешикуватися), актант 2 - тривалий поділ, тривале збільшення, збільшення, тривалість процесу звільнення (тварини), поділ, звільнення (тварини), тривале розташування, з'єднування, розташування, з'єднання. Наприклад: ПС `предикат- суб'єкт / предикат-об'єкт - предикатв ': П `набути суб'єктом дію, що називає тривалість процесу звільнення тварини шляхом розплутування певної кількості ніг': триножитися (недок. `Пас. до триножити') (СУБФРЕЙМ ЛСВ1 три СЛОТ `перенаправлена дії' (ВС `кількість')).

СЗ ` тривання дії, названої твірним дієсловом': ПС `предикат - предикатв ': актант 1 - тривало реалізувати дію, актант 2 - збільшення, розташування та з'єднування, поділ, повторний поділ, звільнення (тварини), порядковість покарання особи. Проілюструємо: ПС `предикат - предикатв (У)': П `тривало реалізувати дію, що називає поділ чого небудь у певну кількість разів': роздвоювати (недок. `1. Ділити на дві частини, роз'єднувати надвоє') СУБФРЕЙМ ЛСВ1 два: СлОт `тривання дії' (ВС `кількість')).

СЗ `довести до результату дію, що названа твірним дієсловом': ПС `предикат - предикатв ': актант 1 - завершити реалізацію дії, актант 2 - поділ, збільшення, сплутування (ніг). Наведемо приклад: ПС `предикат - предикатв ': П `завершити реалізацію дії, що названа за поділом тіла на певну кількість частин': почвертувеїти (`1. Те саме, що почетвертувати - 1. Четвертувати (у 1 знач.) [всіх або багатьох]') (СУБФРЕЙМ ЛСВ1 чотири: СЛОТ `завершеність дії' (ВС `кількість')).

СЗ `зробити / стати таким, як названо твірним дієсловом': ПС `предикат - предикатв ': актант 1 - завершити дію, стати, зробитися, [розташувати, з'єднати], актант 2 - збільшення. Приміром: ПС `предикат - предикатв ': П `завершити дію збільшення, що названа за кількісними характеристиками її реалізації': потроїти (док. `Збільшувати втроє // [дуже (збільшувати), значно посилювати]') (СУБФРЕЙМ ЛСВ1 два: СЛОТ `актуалізація дії' (ВС `кількість')).

СЗ `спосіб реалізації дії, що названо твірним словом мотивувального прислівника': ПС `модус- модусв ': актант 1 - спосіб реалізації дії, актант 2 - спосіб реалізації дії. Наведемо приклади: ПС `модус - модусв ': П `спосіб реалізації дії за способом реалізації дії, який названий за черговістю її виконання': вперше (присл. `у перший раз, першого разу') (СУБФРЕЙМ ЛСВ2 перший / розм. первий: СЛОТ `тотожність' (ВС `початковий перед наступним')).

СЗ `гіпокористична недискретна кількість': ПС `кількість - кількістьв (Num)': актант 1 - пестливість кількості, актант 2 - недискретна кількістьв

Наприклад: ПС `кількість - кількістьв (Num)': П `пестливість недискретної кількостів, що представлена єдністю чотирьох позицій': четвірко (невідм., числ. кільк., збірн., розм. `те саме, що четверо') (СУБФРЕЙМ ЛСВ1 чотири: СЛОТ `пестливість' (ВС `кількість')).

СЗ `гіпокористична ознака кількості': ПС `ознака - кількістьп ': актант 1 - пестливість ознаки, актант 2 - кількість^ дискретна кількістьп, єдність кількостіп та дискретно-недискретної кіль- костіп. Проілюструємо: ПС `ознака - кількістьп .. ': П `пестливість ознаки за кількістю , яка ви

ражає якісні ознаки кількості': однісінький (розм. `1. підсил. до 4') (СУБФРЕЙМ ЛСВ4 один: СЛОТ `пестливість' (ВС `однаковий, тотожний')).

СЗ `сильний вияв ознаки': ПС `ознака - озна- кав (Adj)': актант 1 - підсилення ознаки, актант 2 - ознака. Приміром: ПС `ознака - ознакав ': П `підсилення кількісної ознаки, яка вказує на якість дії

проклинання': триклятущий (розм. `підсил. до триклятий') (СУБФРЕЙМ Епідигматична частина фрейму три: СЛОТ `підсилення' (ВС `послаблення семантики слотів фрейму')).

СЗ `половина того, що названо твірним іменником': ПС `об'єкт - об'єктв ': актант 1 - половина сотні, актант 2 - об'єкт. Наприклад: ПС `об'єкт

об'єкт ': П `половина об'єкта, що називає кіль-

в (N)

кість (сотня)': півсотня (`кількість з п'ятдесяти осіб, предметів і т. ін.; половина сотні //') (СУБФРЕЙМ ЛСВ1 сто: СЛОТ `частковість' (ВС `кількість')).

СЗ `повторна реалізація дії, названа твірним дієсловом': ПС `предикат - предикатв ': актант 1

повторна реалізація дії, актанта 2 - поділ. Проілюструємо: ПС `предикат - предикатв ': П `повторно реалізувати дію поділу, що названа за кількісними характеристиками її реалізації': передвоїти (док, перех., спец. `1. Див. передвоювати - 1. [Переорювати ріллю (ще раз, повторно), або заново, по- іншому]') (СУБФРЕЙМ ЛСВ1 два: СЛОТ `повторність дії' (ВС `кількість')).

СЗ `якийсь час побути тим, що названо твірним дієсловом': ПС `предикат - предикатв ': актант 1 - визначена тривалість дії, актант 2 - дія особи. Наведемо приклади: ПС `предикат - предикатв ': П `визначена тривалість дії, що названа за родовою діяльністю особи': посотникувеїти (док., розм. `1. Якийсь час побути сотником - 2. Те саме, що сотенний 2 - 2. у знач. ім. сотенний - іст. Особа, яка очолювала сотню (у 4 знач.)') (СУБФРЕЙМ ЛСВ1 сто: СЛОТ `визначеність тривання дії' (ВС `кількість')).

СЗ `надмірний ступінь адвербіальної ознаки': ПС `модус - модусв (Adv)': актант 1 - вагомість способу реалізації дії, актант 2 - спосіб реалізації дії. Приміром: ПС `модус - модусв (Adv)': П `вагомість способу реалізації дії за способом реалізації дії, який названий за черговістю її виконання': найперше (присл. `у першу чергу, перед усім іншим'): СУБФРЕЙМ ЛСВ2 перший / розм. шрвий: СЛОТ `вагомість способу реалізації дії' (ВС `початковий перед наступним')).

СЗ `який відбувся після того, що названотвірним прикметником': ПС `ознака - ознакав (Аф': актант 1 - темпоральність ознаки, актант 2 - ознака. Наприклад: ПС `ознака - ознакав ': П `темпоральність ознаки, що вказує на період кайнозойської ери': післятретинний (`який відноситься до часу післятретинного періоду') (СУБФРЕЙМ ЛСВ1 три: СЛОТ `темпоральність' (ВС `кількість')).

Проаналізуємо пропозиційні схеми та пропозиції, на які оперта семантика транспозитів.

СЗ `адвербіалізація ознаки': ПС `модус-кон'- юнктор - ознакав (Аф': актант 1 - спосіб реалізації дії, актант 2 - ознака. Проілюструємо: ПС `модус- кон'юнктор - ознакав ': П `спосіб реалізації дії за ознакою, яка названа за якісною ознакою кількості': одностайно (`1. Присл. до одностайний') (СУБФРЕЙМ ЛСВ5 один: СЛОТ `якість способу реалізації дії' (ВС `цілісний, неподільний; єдиний')).

СЗ `адвербіалізація кількості': ПС `модус- кон'юнктор - кількістьп (Num)', `модус-кон'юнктор кількістьв ': актант 1 - спосіб реалізації дії, ак

тант 2 - недискретна кількістьв, дискретно-недискретна кількістьв, дискретна кількістьп. Наведемо приклади: ПС `модус-кон'юнктор - кількістьв ':

П `спосіб реалізації дії за дискретно-недискретною кількістюв, що називає другий за порядком номер': вдруге (`у другий раз') (СУБФРЕЙМ ЛСВ1 другий: СЛОТ `черговість способу реалізації дії' (ВС `циклічний порядок')).

СЗ 'адвербіалізація предметної ознаки': ПС `модус-кон'юнктор - об'єктв ', `модус-кон'юнктор

суб'єктв ': актант 1 - спосіб реалізації дії, актант 2 - об'єкт як носій цифрового, числового та кількісного значення, вид транспорту, об'єкт темпорального змісту, суб'єкт-особа. Приміром: ПС `модус- кон'юнктор - суб'єктв ': П `спосіб реалізації дії суб'єктом-особою, який названий за внутрішнім станом': одинцем (присл. `1. Наодинці, самотою, одинаком'): СУБФРЕЙМ ЛСВ2 один: СЛОТ `кількість способу реалізації дії' (ВС `окремий, одинокий')).

Ускладнене синтагматичне СЗ зі СЗ `адвербіалізація предметної ознаки': ПС `модус- кон'юнктор - об'єктв ': актант 1 - спосіб реа

лізації дії, актант 2 - об'єкт. Наприклад: ПС `модус- кон'юнктор - об'єктв ': П `спосіб реалізації дії об'єктом, який схарактеризований якісною ознакою кількості': одночас (присл. `те саме, що водночас') (СУБФРЕЙМ ЛСВ4 один: СЛОТ `кількість способу реалізації дії' (ВС `той самий')).

Ускладнене синтагматичне СЗ зі СЗ `адвербіалізація фразеологізму': ПС `модус-кон'юнктор

(Phras(Prep)-Num-Phras(N))': 1 - сШсіб реЗЖИЩІ дії Ж

ситуація, актант 2 - фразема. Проілюструємо: ПС

`модус-кон'юнктор - кількістьп (phras (Prep)-Num-Phras(N))': П

`спосіб реалізації дії в тій кількостіп, що названа за фразеологізмом, який підсилений якісним змістом нумеративної ознаки': достобіса (`1. Дуже багато') (СУБФРЕЙМ ЛСВ2 сто: СЛОТ `якість способу реалізації дії' (ВС `багато, невизначена кількість')).

СЗ ` абстрагована ознака': ПС `об'єкт-

кон'юнктор - ознакав (Аф': актант1 - абстрактність як ситуація, властивість як ситуація, стан і властивість як ситуація, наявність чого-небуть як ситуація,

[звучання] як ситуація, [перебування] як ситуація, стан як ситуація, [визнання] як ситуація, абстрактність як ситуація, якість, властивість як ситуація, властивість як ситуація, властивість та стан як ситуація, якість як ситуація, актант 2 - ознака. Наведемо приклад: ПС `об'єкт-кон'юнктор - ознакав ': П

`абстрактність як ситуація за ознакою, яка названа за якісною ознакою кількості': однозвучність (`1. Абстр. ім. до однозвучний') (СУБФРЕЙМ ЛСВ4 один: СЛОТ `якісний вияв ситуації' (ВС `той самий')).

СЗ `абстрагована дія': ПС `об'єкт-кон'юнктор - предикатв (у)': актант 1 - ситуативна дія, актант 2 - дія, потенційна дія. Приміром: ПС `об'єкт- кон'юнктор - предикатв (у)': П `ситуативна дія за значенням потенційної дії, яка названа за кількісними характеристиками': десяткування (іст.,розм. `дія за знач. десятникувати') (СУБФРЕЙМ ЛСВ1 десять: СЛОТ `кількісний вияв ситуації' (ВС `кількість')).

СЗ `абстрагована кількість': ПС `об'єкт- кон'юнктор - кількістьп ': актант 1 - ситуація єдності, ситуація переваги, актант 2 - дискретна кількістьп, дискретно-недискретна кількістьп. Наприклад: ПС `об'єкт-кон'юнктор - кількістьп ':

П `ситуація єдності за дискретною кількістюп, яка названа за першим числом першого десятка': одність (`1. Те саме, що єдність - 1. Тісний зв'язок, згуртованість, цілісність, неподільність') (СУБФРЕЙМ ЛСВ5 один: СЛОТ `якісний вияв ситуації' (ВС `цілісний, неподільний; єдиний')).



Висновки

Таким чином, результати роботи свідчать про те, що словотвірні значення дериватів Л-пропозиційної групи характеризуються тематичною розмаїтістю, подекуди єдністю слотної частини. Пропозиційні структури двокомпонентні без подієвої семантики. Прирощення властиві на рівні лівобічного поширювача в межах СЗ `зробити / стати таким, як названо твірним дієсловом', `абстрагована ознака', `особа жіночої статі, що співвідноситься з відповідною особою чоловічої статі'.

Маркування когнітивних елементів словотворчої семантики денумеративів методом фреймового пропозиційно-семантичного моделювання є новим у лінгвістиці та становить доповнення осно- воцентричної та семантичної дериватології. Перспективним є аналіз подієвої словотворчої семантики похідних слів у структурі відчислівникових СГ, зрештою, словотворчої семантики української мови загалом, когнітивний вияв якої може слугувати інформаційною базою для комп'ютерної системи, яка здійснюватиме пошук дериватів за такими параметрами, як фрейм, субфрейм, вербалізований слот, слот у когнітивній експлікації, пропозиційна структура, пропозиція, словотвірне значення.



Література

1. Ґрещук Б.В. Словотвірні категорії і когнітивна катетеризація дійсності. Вісник Прикарпатського національного університету. 2012. Вип. 36-37. С. 33-39.

2. Ґрещук В.В. Сучасна дериватологія: деякі підсумки й перспективи. Мовознавчий вісник: зб. наук. праць на пошану професора Катерини Городенської з нагоди її 60-річчя. Черкаси, 2009. Вип. 8. С. 127-135.

3. Ґрещук В.В. Український відприкметниковий словотвір: монографія. Івано-Франківськ: Плай, 1995. 208 с.

4. Евсеева И.В. Комплексные единицы русского словообразования: когнитивный подход: монография. Москва: Книжный дом «Либроком», 2011. 310 с.

5. Капусткина О.Ю. Слот «любовь» в рамках фрейма «межличностные отношения». Вестник Челябинского университета. 2011. № 13 (228). С. 74-79. Вип. 54.

6. Кочерга Г.В. Історична дериватологія української мови в когнітивному вимірі. Слов'янський збірник: зб. наук. праць. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012. Вип. 17. Ч. 2. С. 90-95.

7. Кубрякова Е.С. Об установках когнитивной науки и актуальных проблемах когнитивной лингвистики. Вопросы когнитивной лингвистики. 2004. № 1. С. 6-17.

8. Минский М. Фреймы для представления знаний. Москва: Энергия. 1979.

9. Нагель О.В. Фреймообразующий потенциал синкретичных производных. Вопросы когнитивной лингвистики. 2011. № 4. С. 48-56

10. Образцова М.Н. Когнитивно-дискурсивное описание гнезда однокоренных слов (на материале пчеловодческой лексики русских народных говоров): автореф. дисс. ... канд. филол. наук : 10.02.01. Кемерово, 2013. 30 с.

11. 11.Осадчий М.А. Пропозиционально-фреймовое моделирование гнезда однокоренных слов: на материале русских народных говоров: автореф. дисс. ... канд. филол. наук: 10.02.01. Кемерово, 2007. 27 с.

12. Павленко В.Г. Пропозиционально-фреймовая организация гнезд однокоренных слов ментального значения в английском языке. Язык и культура, 2015. № 4 (32). С. 65-72.

13. Пономарева Е.А. Фреймовое моделирование лексико-словообразовательных гнезд с вершинами - именами соматических объектов (на материале русского языка): автореф. дисс. ... канд. филол. наук: Красноярск. 2017. 21 с.

14. Рис-Вікерс УГ. Когнітивно-семантичний потенціал похідного слова (на матеріалі дієслів-інтен- сивів польської мови). Прикарпатський вісник НТШ. Слово. Івано-Франківськ, 2012. № 2 (18). С. 42-49.

15. Селиванова Е.А. Когнитивно-ономасиологический аспект изучения производной лексики. 2002. С. 20-24.

16. Фаломкина И.П. Пропозиционально-фреймовое моделирование словообразовательной ниши с формантом -н/я/(на материале русских народных говоров): автореф. ... канд. филол. наук: 10.02.01. Кемерово, 2012.

17. Шишліна О.А. Поняття словотвірного концепта. Філологічні науки: зб. наук. праць. Полтава, 2011. № 8. С. 110-115.

18. Шмелева Т.В. Семантический синтаксис: текст лекций. Красноярск, 1988. 54 с.

19. Янценецкая М.Н. Пропозициональный аспект словообразования (обзор сибирских дериватоло- гов). Вестник Томского государственного университета. 2014. № 1 (27). С. 167-192.

References

1. Greshchuk VV (2012) Slovotvirni katehorii i kohnityvna katehoryzatsiia diisnosti [Word-formation categories and cognitive categorization of reality]. VisnykPrykarpatskoho natsionalnoho universytetu. Vyp. 36 S. 33-39 [in Ukrainian].

2. Greshchuk V.V. (2022) Suchasna deryvatolohiia: deiaki pidsumky і perspektyvy [Modern deiyvatology: some results and prospects]. Movoznavchyi visnyk: zb. nauk. prats na poshanu profesora Kateryny Horodenskoi z nahody yii 60-richchia. Cherkasy, 2009. Vyp. 8. S. 127-135 [in Ukrainian].

3. Greshchuk V.V. (1995) Ukrainskyi vidprykmetnykovyi slovotvir [Ukrainian adjective word formation]: monograph. Ivano-Frankivsk: Plai. 208 s. [in Ukrainian].

4. Evseeva I.V. (2011) Kompleksnye edinitsy russkogo slovoobrazovaniya: kognitivnyy podkhod [Complex units of The Russian word formation: cognitive approach]: monography. Moskva: Knizhnyy dom «Librokom». 310 s. [in Russian].

5. Kapustkina O.Yu. (2011) Slot «lyubov» v ramkakh freyma «mezhlichnostnye otnosheniya» [Slot «love» in the framework of the frame «interpersonal relations»]. Vestnik Chelyabinskogo universiteta. № 13 (228). S. 7479. Vyp. 54 [in Russian].

6. Kocherha H.V (2012) Istorychna deryvatolohiia ukrainskoi movy v kohnityvnomu vymiri [Historical deryvatology of the Ukrainian language in the cognitive dimension]. Slovianskyi zbirnyk: zb. nauk. prats. Kyiv: Vydavnychyi dim Dmytra Buraho. Vyp. 17. Ch. 2. S. 90-95 [in Ukrainian].

7. Kubryakova E.S. (2004) Ob ustanovkakh kognitivnoy nauki i aktualnykh problemakh kognitivnoy lingvistiki [On the installations of cognitive science and actual problems of cognitive linguistics]. Voprosy kognitivnoy lingvistiki. № 1. S. 6-17 [in Russian].

8. Minsky M. (1979) Freymy dlya predstavleniya znaniy [Frames for presentation is known]. Moskva: Energiya [in Russian].

9. Nagel O.V. (2011) Freymoobrazuyushchiy potentsial sinkretichnykh proizvodnykh [Frame-creating potential of syncretic ephemerals]. Voprosy kognitivnoy lingvistiki. № 4. S. 48-56 [in Russian].

10. Obraztsova M.N. (2013) Kognitivno-diskursivnoe opisanie gnezda odnokorennykh slov (na materiale plechlovodcheskoy leksiki russkikh narodnykh govorov) [Cognitive-discursive description of the nest of singleroot words (on the material of the shoulder-like vocabulary of Russian folk dialects)]: avtoref. diss. ... kand. philol. nauk: 10.02.01. Kemerovo. 30 s. [in Russian].

11. Osadchiy M.A. (2007) Propozitsionalno-freymovoe modelirovanie gnezda odnokorennykh slov: na materiale russkikh narodnykh govorov [Positional-frame modeling of the nest of single-root words: on the material of Russian folk dialects]: avtoref. diss. ... kand. philol. nauk: 10.02.01. Kemerovo. 27 s. [in Russian].

12. Pavlenko V. G. (2015) Propozitsionalno-freymovaya organizatsiya gnezd odnokorennykh slov mentalnogo znacheniya v angliyskom yazyke [Propositional-Frame Modeling of a Nest of Single Root Words: Based on the Materials of Russian Folk Talk]. Yazyk i kultura. № 4 (32). S. 65-72 [in Russian].

13. Poluzhyn M.M. (1999) Funktsionalnyi i kohnityvnyi aspekty anhliiskoho slovotvorennia [Functional and cognitive aspect of English word formation]. Uzhhorod: Zakarpattia. 235 s. [in Ukrainian].

14. Ponomareva E.A. (2017) Freymovoe modelirovanie leksiko-slovoobrazovatelnykh gnezd s vershinami - imenami somaticheskikh obektov (na materiale russkogo yazyka) [Frame modeling of lexical and word-forming nests with vertices - names of somatic objects (on the material of Russian language)]: avtoref. diss. ... kand. philol. nauk: 10.02.01. 21 s. Krasnoyarsk [in Russian].

15. Rees-Vickers U.G. (2022) Kohnityvno-semantychnyi potentsial pokhidnoho slova (na materiali diiesliv- intensyviv polskoi movy) [Cognitive-semantic potential of the derived word (on the material of the intensive verbs of the Polish language)]. Prykarpatskyi visnykNTSh. Slovo. Ivano-Frankivsk. № 2 (18). S. 42-49 [in Ukrainian].

16. Selivanova E.A. (2002) Kognitivno-onomasiologicheskiy aspekt izucheniya proizvodnoy leksiki [Cognitive-onomasiological aspect of the study of derivative vocabulary]. S. 20-24 [in Russian].

17. Phalomkina I.P. (2012) Propozitsionalno-freymovoe modelirovanie slovoobrazovatelnoy nishi s formantom -n/ya/ (na materiale russkikh narodnykh govorov) [Positional-frame modeling of word-forming niche with formant -n/i/ (on the material of Russian folk dialects)]: avtoref. ... kand. philol. nauk: 10.02.01. Kemerovo [in Russian].

18. Shishlina O.A. (2011) Poniattia slovotvirnoho kontsepta [The concept of a word-formation concept]. Filolohichni nauky: zb. nauk. prats. Poltava. № 8. S. 110-115 [in Russian].

19. Shmeleva T.V (1988) Semanticheskiy sintaksis: tekst lektsiy [Semantic syntax: text of lectures]. Krasnoyarsk. 54 s. [in Russian].

20. Yantsenetskaya M.N. (2014) Propozitsionalnyy aspekt slovoobrazovaniya (obzor sibirskikh derivatologov) [Positional aspect of word formation (overview of siberian dermatologists)]. Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta. № 1 (27). S. 67-192 [in Russian].

Размещено на Allbest.ru

...