Компаративні фраземи з анімалістичними компонентами в українських говірках Закарпаття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Компаративні фраземи з анімалістичними компонентами в українських говірках Закарпаття

Харьківська О.

Компаративні фраземи з анімалістичними компонентами в українських говірках Закарпаття; кількість бібліографічних джерел - 25; мова українська.

Анотація

діалектний фразеологія український мовознавство

У статті досліджена діалектна фразеологія, яка посідає одне з найважливіших місць в українському мовознавстві, адже зберігає не тільки давні українські риси говіркового мовлення, а й відображає культуру, традиції, цінності, менталітет, характер народу, зберігає фольклор тощо. Вивчення фразеологічних одиниць представлено в наукових доробках Н. Бабич (буковинські говірки), М. Доленка (східнополіські), Н. Коваленко (західноподільські), М. Демського (бойківські), Г Ступінської, Н. Вархол, А. Івченка (лемківські), М. Олійника (гуцульські), В. Лавера (карпатські), Н. Романюк (верхньонаддністрянські), Г. Доброльожі (поліські), А. Сагаровського (центральнослобожанські), В. Ужченка, Д. Ужченка (східнослобожанські і степові) та інших.

В основі фразем лежать різні лексичні одиниці, серед них: найменування сільськогосподарських культур, дій, процесів, різних виробництв та ремесел, народні звичаї, вірування, обряди, військова справа, казкові герої та їхні усталені звороти, ознаки й дії, пов'язані зі світом тварин і птахів тощо. Але найчастіше одним із компонентів виступають назви тварин, диких звірів, птахів, плазунів, земноводних, комах тощо, які виражають різноманітні значення, поняття та явища: надулас'а йак квочка `сердита' (Часлівці Ужгородського р-ну), сидиш гі клока `нічого не робить' (Сокирниця Хустського р-ну), слабый ги кун' на здыхан'а `слабкий, хворобливий' (Іза Хустського р-ну), гібьі корова йазыком ізлизала `зникнути (про когось або щось)' (Крива Хустського р-ну), гі цир'кбунамыша `бідний' (Нижні Ворота Мукачівського р-ну).

За структурними особливостями компаративні фраземи переважно двокомпонентні. Перший компонент указує на дію, стан, якість, властивість, ознаку предмета чи особи, виступає дієсловом (лежйт ги черваку гнойови (Іза Хустського р-ну), ходит ги теил'а урватойе (Іза Хустського р-ну)) або прикметником (веРн'ачый ги тхур' (Іза Хустського р-ну), довголабый гі чапл'а (Нижні Ворота Мукачівського р-ну)). Другий компонент виражений в основному іменником, у нашому випадку фаунонімом - баран, теля, корова, віл, коза, пес, жаба, миша тощо. Між собою компоненти пов'язані сполучниками як, ги / гі, гібьі, а в літературній мові їм відповідають мов, немов, наче, ніби, як.

Ключові слова: компаративні фраземи, фразеологія, діалектологія, лінгвогеографія, лінгвокультурологія, анімалістичний компонент, українські говірки Закарпаття.

Comparative phrases with animalistic components in Ukrainian dialects of Transcarpathia

Abstract

The article investigates dialect phraseology, which occupies one of the most important places in Ukrainian linguistics, because it preserves not only the ancient Ukrainian features of colloquial speech, but also reflects the culture, traditions, values, mentality, and character of the people, preserves folklore, etc. The study of phraseological units is presented in the scientific works of N. Babych (Bukovynian dialects), M. Dolenko (Eastern Polissya), N. Kovalenko (Western Podolia), M. Demsky (Boyko), H. Stupinska, N. Varhol, A. Ivchenko (Lemko), M. Oliynyk (Hutsul), V Laver (Carpathian), N. Romaniuk (Upper Naddnistrian), H. Dobrolozhi (Polissia), A. Saharovskyi (Central Slobozhans), V Uzhchenko, D. Uzhchenko (Eastern Slobozhans and Steppe), etc.

The phrases are based on various lexical units, among them: names of crops, actions, processes, branches of production and crafts, folk customs, beliefs, rituals, military affairs, fairy-tale heroes, and their well-established turns of phrase, signs and actions associated with the world of animals and birds, and others. However, most often, one of the components is the names of animals, wild animals, birds, reptiles, amphibians, insects, etc. that express a variety of meanings, concepts, and phenomena: надулас'а йак квочка (pouts like a chicken) `angry' (Chaslivtsi, Uzhhorod district), сидиш гі клока (you sit like a hen) `do nothing' (Sokyrnytsia, Khust district), слабыйги кун'наздыхан'а (weak as a dying horse) `weak, painful' (Iza, Khust region), гібьі корова йазыком ізлизала (as if the cow licked) `to disappear (about someone or something)' (Kryva, Khust district), гі цир'ковна мыша (like a church mouse) `poor' (Nyzhni Vorota, Mukachevo district).

In terms of structural features, comparative phrases are mostly two-component. The first component indicates an action, state, quality, property, or attribute of an object or a person, it is mostly a verb (лежит гиі черваку гнойови - lays as a worm in the dung (Iza, Khust district) or an adjective (вон'ачый ги тхур' - smelly as a ferret (Iza, Khust district), довголабый, гі чапл'а - long-limbed as a heron (Nyzhni Vorota, Mukachevo district). The second component is expressed mainly by a noun, in our case a faunonym - ram, calf, cow, ox, goat, dog, frog, mouse, etc. The components are connected with each other by the conjunctions (as if) як, ги /гі, гбі, and in the literary language they correspond to мов, немов, наче, ніби, як.

Keywords: comparative phrases, phraseology, dialectology, linguistic geography, linguo-cultural studies, animalistic component, Ukrainian dialects of Transcarpathia.

Постановка проблеми

Діалектна фразеологія посідає одне з найважливіших місць в українському мовознавстві, адже зберігає не тільки давні українські риси говіркового мовлення, а й відображає культуру, традиції, цінності, менталітет, характер народу, зберігає фольклор тощо. Але, як зазначає Н. Венжинович: «Досі немає загальноприйнятого визначення і єдиного розуміння поняття діалектна фразеологічна одиниця» [Венжинович 2019, с. 2-3]. Вивчення діалектних фразеологічних одиниць представлено в наукових доробках Н. Бабич (буковинські говірки), М. Доленка (східнополіські), Н. Коваленко (західноподільські), М. Демського (бойківські), Г. Ступінської, Н. Вархол, А. Івченка (лемківські), М. Олійника (гуцульські), В. Лавера (карпатські), Н. Романюк (верхньонаддністрянські), Г. Доброльожі (поліські), А. Сагаровського (центральнослобожанські), В. Ужченка, Д. Ужченка, Р. Міняйла (східнослобожанські і степові), Т Грици (запорізькі), Н. Кірілкової (волинські) [Мацюк 2020, с. 6-7]. Останніми роками посилюється кодифікація діалектних фразеологічних одиниць у словниках. Це фразеологічні словники З.З. Мацюк (Західного Полісся та суміжних територій) [Мацюк 2020], Н. Коваленко (подільських і суміжних говірок) [Коваленко 2019], В. Ужченка, Д. Ужченка (східнослобожанських говірок) [Ужчен-ко 2013], В. Чабаненка (Нижньої Наддніпрянщини) [Чабаненко 2001] та інших.

Аналіз досліджень

Спостереження над діалектною фразеологією Закарпаття започатковано в працях В. Лавера. На думку науковця, «мовленнєва одиниця, яка виникла і функціонує в певному наріччі, говорі, характеризується територіальними діалектними ознаками (компонентний склад, фраземне значення, вторинна номінативна функція, відтворюваність, граматичні категорії) і знаходиться за межами літературної мови» [Лавер 1992, с. 6]. Сьогодні дослідження фразеологічних одиниць та фразеології в цілому в Ужгородському національному університеті пов'язано з іменами Н. Венжинович (семантико-когнітивний та лінгвокультурологічний аспекти дослідження фразеологічних одиниць) [Венжинович 2018], В. Папіш (аналіз фразеологізмів у художній прозі закарпатоукраїнських письменників) [Папіш 2004], М. Яцьків (фразеологія художньої прози закарпатоукраїнських письменників М. Дочинця та Д. Кешелі) [Яцьків 2021], І. Полюжина (дослідження в галузі порівняльно-зіставної фразеології) [Полюжин 2020а; Полюжин 2020б] та інших. Багатий фактичний матеріал та його аналіз знаходимо в наукових розвідках А. Галас [Галас 2019], О. Пискач [Пискач 2020], О. Миголинець [Миголинець 2013], О. Харьківської [Харьківська 2020].

Мета статті - аналіз фактичного матеріалу, а саме діалектних фразеологічних одиниць із анімалістичними компонентами в українських говірках Закарпаття. Мета статті буде реалізована шляхом виконання таких завдань: збір фактичного матеріалу; виокремлення компаративних фразем із анімалістичними компонентами; з'ясування значення фразем, граматична та синтаксична характеристики.

Джерельною базою слугували власні записи, зроблені в українських говірках Закарпаття, Словник однієї говірки І. Сабадоша [Сабадош 2021] Атласи Й. Дзендзелівського (зокрема коментарі до карт) [Дзендзелівський 1958, 1960, 1993], Матеріали до Словника українських говірок Закарпатської області М. Грицака [Грицак 2017], тексти українських закарпатських говірок, укладених О. Миголинець та О. Пискач, а також джерелом для вивчення та дослідження є праці В. Іваня [Іваньо 1959], Ю. Чорі [Чорі 2002], І. Вамош [Вамош 2008] та багато ін., де знаходимо фраземи, народні порівняння, прислів'я, приказки, вірування, уривки з пісень тощо.

Методи та методика дослідження

Під час написання наукової розвідки використано експедиційний, описовий, зіставний методи, метод кількісних підрахунків, реалізовано прийоми фразеологічного порівняння, аналізу, синтезу, спостереження.

Виклад основного матеріалу

Аналізуючи навколишню дійсність, історичні та суспільні процеси, варто зазначити, що найчастіше в основі фразем лежать різні загальновживані лексичні одиниці, серед них: найменування сільськогосподарських культур, дій, процесів, різні галузі виробництва та ремесла, народні звичаї, вірування, обряди, військова справа, казкові герої та їхні усталені вислови та звороти, ознаки й дії, пов'язані зі світом тварин і птахів та багато інших. На думку А. Романченко, «особливою насиченістю чи образністю фразеологізми завдячують тому, що у більшості випадків в основі образності лежить порівняння, один із найважливіших пізнавальних засобів, прояв якого можна виявити в усіх сферах людської діяльності: у науковому пізнанні, у художній творчості, у повсякденному житті. Пізнаючи світ, людина йде від відомого до невідомого. Невідоме порівнюється з відомим і сприймається» [Романченко 2004, с. 40]. Відповідно людину все її свідоме життя супроводжують тварини, недаремно народні оповідання, казки, легенди описують життя і побут людей разом з їхніми вірними друзями. Роль зооморфного елемента в українській фразеології важко переоцінити. На думку В. Руснак, важливість фауноніма визначається тим, яке значення мали тварини на ранній стадії розвитку суспільства, «коли вони супроводжували людей у діяльності, спрямованій на добування їжі й одягу, а анімалізм тривалий час був основою їхнього світогляду. Саме тоді почали складатися перші узагальнені символи, що конкретизувалися в образі тієї чи іншої тварини. Назви тварин виявилися одним із найбільш рухомих тематичних пластів лексики і фразеології» [Руснак 2011, с. 330].

В основі формування фразеологічних одиниць, народних порівнянь знаходимо лексеми на позначення домашніх тварин, диких звірів, птахів, плазунів, земноводних, комах тощо, які виражають найрізноманітніші значення, поняття та явища: надулас'а йак квочка `сердита' (Часлівці Ужгородського р-ну), сидиш гі клока `нічого не робить' (Сокирниця Хустського р-ну), слабый ги кун' на здыхан'а `слабкий, хворобливий' (Іза Хустського р-ну), гібьі корова йазыком ізлизала `зникнути (про когось або щось)' (Крива Хустського р-ну), гі цир'коуна мыша `бідний' (Нижні Ворота Мукачівського району).

Загальновживаним фаунонімом в українських говірках Закарпаття є лексема баран. Компаративні фраземи з цим компонентом можуть виражати зовнішні (кучеир'ава ги / йак баран (Іза Хустського р-ну, Новоселиця Тячівського р-ну)) та внутрішні характеристики (тупість, невігластво, упертість): діівиц:а йак баран на ноуві ворота (Сокирниця Хустського р-ну), нїікат ги баран на зблСтЧ вората (Іза Хустського р-ну), гі баран (йак с'а упреш тьми' рогами гі баран) (Сокирниця Хустського р-ну), така уперта ги / йак баран (Липча Хустського р-ну, Часлівці Ужгородського р-ну); позерат', йак баран на 1воду (Вовкове Ужгородського р-ну) [ДЛАЗ, т. 3, к. 431]; ты с'а у тум так розумшеш, гий баран у Біблійі [Грицак 2017, с. 118].

В інших українських діалектах компонент баран теж доволі поширений: пор. зах. поліс. добрий як баранчик, тільки по-вовчому виє `добра людина, якщо її не провокувати' [Мацюк 2020, с. 33]; дивитися, як баран на нові ворота `розгубитися' [Коваленко 2019, с. 32].

Часто синонімічною до компонента баран виступає лексема осел: упертойе(е) гі / ги осел / йак осел (Крива, Сокирниця, Верхній Студений Хустського р-ну) `впертий', тупый ги осел (Іза Хустського району), вуха йак / гі у осла (великі) (Сокирниця Хустського р-ну).

Фаунонім бык / бЫчатко може позначати зовнішні ознаки людини: тоуста рука / нога гі у быка (Нижні Ворота Мукачівського р-ну), грубый ги бык (Іза Хустського р-ну) та внутрішні: упертый йак бычатко (Нижні Ворота Мукачівського р-ну), такый ги бык (Липча Мукачівського р-ну); шо ти з тим бойлом уд'шеш, коли він уперс'а, йак бик [Грицак 2017, с. 270].

Ще одними цікавими компонентами фаунонімами є домашні тварини - собака та кіт, які живуть поряд із людиною з давніх-давен: йак кут на коувбаску (Сокирниця Хустського р-ну), йак кут на сало (Сокирниця Хустського р-ну), йак кутка (дрімати, клюсіти) (Новоселиця Тячівського р-ну), лиш спит, йак кутка; йак кут наплакау `мало' (Сокирниця Хустського р-ну), мн'авклііва гі кутка `набридлива людина (дитина)' (Іза Хустського р-ну). Рідше представлена в компаративних фраземах лексеми мачка та мацур: йак мачка з псом `постійно сваритися' (Верхній Студений Хустського р-ну), яка є синомічною до йак кут / кутка з псом `постійно сваряться, не можуть знайти спільну мову' (Часлівці Ужгородського р-ну); так с'а роузумїйе, гі мачка в дзвіздах [ДЛАЗ, т. 1, к. 7], так йіст 'ги мачка дратов [ДЛАЗ, т. 1, к. 7], ут'ахс'а, ги мацур на морос [ДЛАЗ, т. 1, к. 7]. Такі фраземи можуть позначати зовнішні ознаки, якість та властивість, навіть кількість - йак кут наплакав `дуже мало' (Сокирниця Хустського р-ну).

Компонент корова в українській фразеології асоціюється з достатком, багатством, а також з чимось важким, великим та незграбним. Корова найбільш ушановувана домашня тварина, яка потребує особливого захисту від нечистої сили, що намагається відібрати в неї молоко [Войтович 2005, с. 528], тому весь час до корови була надмірна увага, яка відображена в народній фразеології. Майже всі фраземи з компонентом корова мають порівняльні характеристики з образом жінки та її роботою, як головною доглядальницею худоби: йак корова `про ліниву жінку' (Сокирниця Хустського р-ну), йак корова йазыком злизала `зникнути'(Крива Хустського р-ну), гібьі корова йазыком ізлизала (Сокирниця Хустського р-ну), слин'авый ги корова (Іза Хустського р-ну), ремензати гі корова `їсти' (Нижні Ворота Мукачівського р-ну), гі бы го корова выжвала / гі корові з пыска `невипрасуваний одяг' (Нижні Ворота Мукачівського р-ну), гі корова помыт (Нижні Ворота Мукачівського р-ну), йак у коровы (велика голова) (Новоселиця Тячівського р-ну); тота така бундійка надута, йак корова [Грицак 2017, с. 351].

Працьовитість, яка притаманна українцям, відображена в культурі, фольклорі, прислів'ях, приказках, порівняннях, фразеологізмах тощо. Анімалістичним компонентом виступає віл як тварина, яка найбільше допомагала в сільському господарстві: робит йак вул (Сокирниця Хустського р-ну) / йак віл (Верхній Студений Хустського р-ну) (важко і багато працює), гі віл (виснажений від важкої роботи) (Нижні Ворота Мукачівського р-ну), здоровый ги вул (Іза Хустського р-ну), йакбы волы т'аглиі `повільно іти' (Сокирниця Хустського р-ну).

Працьовитість, сила, міць українців передана за допомогою лексеми кінь (кун' / кобыла): пахати йак кун ' (Новоселиця Тячівського р-ну), свїішче йак з кун'а `зневажливо говорити, демонструючи свою перевагу' (Сокирниця Хустського р-ну), ржес'а ги кун' `сміятися' (Іза Хустського р-ну), леитиш гі кін' `швидко бігти, поспішати' (Нижні Ворота Мукачівського р-ну). Також фраземи із фаунонімом кун' / кобыла можуть передавати ще слабкість, яка є результатом важкої виснажливої роботи коня в господарстві: слабый ги кун'на здыхан'а (Іза Хустського р-ну), гі кін' (виснажений від важкої роботи) (Нижні Ворота Мукачівського р-ну).

Ще одна тварина, яка з найдавніших часів була поряд людиною, забезпечувала їжею всю сім'ю та родину - свиня, але водночас фраземи з лексемою свин'а / пац'а / поурус'а мають різі стилістичні відтінки, переважно зневажливі та згрубілі, що часто пов'язані зі способом життя свині та постійною її ненажерливістю: нажертис'а гі свин'а (Верхній Студений Мукачівського р-ну), натус'а йак свин'а (Сокирниця Хустського р-ну, Новоселиця Тячівського р-ну), жреш гі свин'а (Нижні Ворота Мукачівського р-ну), наварґанила гі свш'ом (багато (про їжу)) (Нижні Ворота Мукачівського р-ну), йак свин'а `товстий' (Верхній Студений Хустського р-ну), йак у сви'нЧ (товста шия) (Сокирниця Хустського р-ну), вал'анъш ги свин'а `брудний (обличчя, руки, одяг)' (Іза Хустського р-ну), насербаус'а йак сви'н'а `п'яний' (Липецька Поляна Хустського р-ну), л'оґаш та л'оґаш, гі свин'а `багато випивати' (Нижні Ворота Мукачівського р-ну), вал'ац:'а пйаный, ги свин'а у бони (болото) (Іза Хустського р-ну); пор. ще зах. поліс. 1гарна йак помпова с^виенка в^дошч [Мацюк 2020, с. 406], на'йівс'а йак сви'н'а [Мацюк 2020, с. 406].

Фраземи з компонентом пац'а / пац'ук виступають переважно синонімічними до фразеологічних одиниць з лексемою свин'а: лепавый ги пац'а `брудний' (Іза Хустського р-ну), такый ги пац'а т.с. (Липча Хустського р-ну), йак пац'а `недоглянутий, обшарпаний' (Новоселиця Тячівського р-ну), гі пац'ук `товстий' (Нижні Ворота Мукачівського р-ну), чаукат 'гі пац'а `голосно їсти, пережовувати їжу' (Нижні Ворота Мукачівського р-ну), ги пац'ау куц:и `самотній' (Золотарево Хустського р-ну). Фаунонім порос'а представлений в одній фраземі - йак бабине порос'а у значенні `дурний, глупий' (Сокир- ниця Хустського р-ну).

Часто фаунонімом виступає лексема курка (куриц'а / курка / кури). Із цим компонентом в українських говірках Закарпаття може утворюватися чимало значень, переважно з конотативними відтінками. Наприклад, передані вади зору: сл'тый / сл'іпаги куриц'а (Сокирниця, Іза Хустського р-ну) / йак куриц'а (Золотарево Хустського р-ну), сл'іпа ги курка (Черник Мукачівського р-ну) / йак курка (Часлівці Ужгородського р-ну). Зовнішні та внутрішні характеристики людини, або процеси, дії, виконані людиною, виражені в таких фраземах: гіби кури погребли `про неякісно оброблене, перекопане поле' (Сокирниця Хустського р-ну), йак куриц'а лабуу (Сокирниця Хустського р-ну), фр'щкаш ги курка лабоу `поганий почерк' (Черник Мукачівського р-ну), мокра йак курка (Часлівці Ужгородського р-ну), йак кури на сЧдало / гі кури на с'ідало `швидко лягати спати' (Сокирниця Хустського р-ну). Із компонентом курка (куриц'а / курка) пов'язані синонімічні лексеми клока / квочка: сидиш гі клока `нічого не робити' (Сокирниця Хустського р-ну), такас' йак квочка `ледащо (переважно про жінку' (Липецька Поляна Хустського р-ну), надулас'а йак квочка `бути весь час чимось, кимось незадоволеним, сердитим' (Часлівці Ужгородського р-ну), Шче с'а піт'а неи улупило, а вже Хоче клоку вчити [Сабадош 2021, с. 194].

Фаунонім собака (пес) залишається до сьогодні чи не найпоширенішим в українських говірках та літературній мові. Собака (пес) в українській фразеології виступає не «добрий» і не «злий», не «корисний» і не «шкідливий» в абсолютному вигляді, а мінливо амбівалентний [Жуйкова 2007, с. 147]. Наведемо кілька прикладів фразем (в основному порівнянь) в українських говірках Закарпаття: йак / гі пес (лінивий): такый л'тшый гі пес (Сокирниця Хустського р-ну, Нижні Ворота Мукачівського р-ну), л'тшый гі пес Бушків (Верхній Студений Хустського р-ну), або ж л'інйвьш ги пес сусщ'кый (Іза Хустського р-ну), гібьі н'а псы йши `нервуватися, переживати' (Сокирниця Хустського р-ну), гі пес недобитый / пес битый `загартований, навчений' (Сокирниця Хустського р-ну), йак із пса молока `жодної користі' (Сокирниця Хустського р-ну), гі пес на бтрубьі(іі) `голосно, зневажливо сміятися' (Нижні Ворота Мукачівського р-ну), выше гі пес на слоту `сумно' (Нижні Ворота Мукачівського р-ну), гі пес гончий `клаповухий; загнаний, втомлений' (Нижні Ворота Мукачівського р-ну), гі пс'а `мокрий' (Нижні Ворота Мукачівського р-ну), гі пес `голодний' (Нижні Ворота Мукачівського р-ну, Новоселиця Тячівського р-ну, Верхній Студений Хустського р-ну), гі пес `злий' (Нижні Ворота Мукачівського р-ну), гі / ги пес `брехливий' (Золотарево Хустського р-ну, Нижні Ворота Мукачівського р-ну), бреше йак пес `брехлива людина' (Крива Хустського р-ну), ги пес деиреивл'аный `про незграбну, повільну людину' (Липча Хустського р-ну), дурный ги пес деиреивл'аный (Іза Хустського р-ну), заживе гі на псови `швидко' (Крива Хустського р-ну), пурвата гі псы поуцурмали `пошкоджений, зім'ятий одяг' (Крива Хустського р-ну), живучші гі пес (Верхній Студений Хустського р-ну), брихач йак пес (Золотарево Хустського р-ну), вон'ачый ги пес (Іза Хустського р-ну), скриви`с:а ги бабин пес `холодно' (Черник Мукачівського р-ну), неваловшный псови пут 'указати `нездара' (Сокирниця Хустського р-ну), кусайе, йак бішеньїй пес [Грицак 2017, с. 236], такый бл^дый віґан, ги пес, шчо і носити го вже ни мош [Грицак 2017, с. 244], так т'а с'а бойу, йак пес лойу [Грицак 2017, с. 301].

Загалом фіксуємо щонайменше 30 значень із фаунонімом пес, які виникають у компаративних фраземах. Пор. ще зах.поліс. бігати як пес, брехати як псові мух лапати [Мацюк 2020, с. 33].

Ще одним цікавим фаунонімом в українських закарпатських говірках є компонент жаба, часто такі ідіоми можуть набувати містичного характеру, переходити в розряд прокльонів: неимав бы с'Моци, ги Жаба Хвоста (прокльон, тобто сили) [Сабадош 2018, с. 177]. Фразеологічні одиниці в основному мають негативний характер: упулилас'а / страшна йак жаба `здивовано дивитися ' (Липецька Поляна Хустського р-ну), йак у жабы / йак жаба `про довгі худі ноги / про людину з довгими худими ногами' (Новоселиця Тячівського р-ну); так тота баба блекоше, йак жаба (про щось набридливе і незрозуміле) [Грицак 2017, с. 240]. Загальновживаною в українських говірках Закарпаття та в інших діалектах є фразема жаба давить `про жадібну людину', жаба душить т.с., яка має асоціативний характер з чимось недобрим, злим. На думку О. Крижко, «номінативний портрет апелятивного зооніма жаба скоріше є міфологічним (хоча «емпірична» мотивація в ньому теж наявна, порівняй ознаки «здатність залазити в тіло (рот) людини», здатність ініціювати дощ, грозу», здатність ініціювати різні хвороби - бородавки» [Крижко 2019, с. 22]. пор. зах.поліс. банькатий як жаба `великі очі', вирядитись як жаба на болоті `про хвалькувату людину', дметься як жаба на кладці `настирливість', жаба головата `неслухняна дитина' [Мацюк 2020, с. 165].

Лексема миша в українських говірках та фразеологізмах асоціюється з бідністю, боязкістю та надмірною непомітністю. Частіше в таких фраземах передано якраз значення бідності: гі цеир'коуна мыша (Сокирниця Хустського р-ну), йак цеир'коуна мыш (Новоселиця Тячівського р-ну), гі цир'коуна мыш (Нижні Ворота Мукачівського р-ну), йак цеир'кіуна мыш (Верхній Студений Хустського р-ну), б^днойе гі цир 1 коуна мыш (Крива Хустського р-ну), йак циркоуна мыша (Золотарево Хустського р-ну), худобый, ги циркуна мыош [ДЛАЗ, т. 2, к. 257], худобный, ги цеирко'вна мыш [ДЛАЗ, т. 2, к. 257], такас' худобна, ги мыш у церкви [ДЛАЗ, т. 2, к. 257] - різні лексичні, фонетичні та граматичні варіанти однієї й тієї самої фраземи. Страх, боязнь виражені порівнянням напужена ги мыш (Іза Хустського р-ну), непомітність - тша йак мііша (Часлівці Ужгородського р-ну), голод - гі мыши'з т'а йос'ат (Нижні Ворота Мукачівського р-ну).

Хитрість в українських говірках Закарпаття передана фаунонімом лисиця / лишка: хыгтрый / хытры йаклисиц'а / гі лїішка (Сокирниця, Золотарево, Верхній Студений Хустського р-ну, Новоселиця Тячівського р-ну, Нижні Ворота Мукачівського р-ну, Часлівці Ужгородського р-ну). Рідше фаунонім лисиця / лишка може передавати значення швидкості, прудкості, вправності: шіковншй(а) ги лишка [ДЛАЗ, т.1, к. 9]; пор. зах. поліс. лХсиц'а на^хвос'^т'і принесла `про народження дитини' [Мацюк 2020, с. 253], Хитриійакли'сиц'а [Мацюк 2020, с. 253].

Висновки

Загалом вдалося зібрати понад 400 діалектних фразем, а в українській літературній мові виявлено й зафіксовано 236 фразеологічних одиниць із компонентом-фаунонімом. Часто фраземи набувають переносного, метафоричного значення, інколи містичного та міфічного.

За структурними особливостями стійкі фраземи переважно двокомпонентні. Перший компонент указує на дію, стан, якість, властивість, ознаку предмета чи особи, виступає дієсловом (лежит ги' червак у гнойови, ходит ги тел'а урватойе) або прикметником (вон'ачый ги тхур', довголабый гі чапл'а. Другий компонент виражений в основному іменником, у нашому випадку - фаунонімами баран, теля, корова, віл, коза, пес, жаба, миша тощо. Між собою компоненти пов'язані сполучниками йак, ги / гі, гібш, що в літературній мові їм відповідають мов, немов, наче, ніби, як.

Література

1. Вамош І. Новоселицькі вечорниці з народної криниці. Ужгород: ВАТ «Патент», 2008. 250 с.

2. Венжинович Н.Ф. Фраземіка української літературної мови: когнітивний та лінгвокультурологічний аспекти: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук: 10.02.01 - українська мова. Київ, 2018. 503 с. Венжинович Н. Діалектна фраземіка як предмет лінгвокультурологчіного аналізу. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/37968/1/KPAKIB_VENZHYNOVYCH_KPAKIB_2019.pdf (дата звернення: 11.01.2023).

3. Войтович В.М. Українська міфологія. Київ: Либідь, 2005. 664 с.

4. Галас А. Порівняльні конструкції в закарпатських говірках. Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства. Вип. 24. 2019. С. 25-33.

5. Грицак М.А. Матеріали до Словника українських говірок Закарпатської області. Вип. 1: А-Б / за ред. П.Ю. Гриценка. Київ: КММ, 2017. 380 с.

6. Дзендзелівський Й.О. Лінгвістичний атлас українських народних говорів Закарпатської області УРСР (Лексика). Ч. 1. Ужгород, 1958; Ч. 2. Ужгород, 1960; Ч. 3. Ужгород, 1993.

7. Іваньо В. Скарби народної мудрості. Закарпатські українські прислів'я та приказки. Ужгород, 1959. 370 с.

8. Жуйкова М.В. Динамічні процеси у фразеологічній системі східнослов'янських мов: монографія. Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. 416 с.

9. Коваленко Н.Д. Фразеологічний словник подільських і суміжних говірок. Кам'янець-Подільський: Рута, 2019. 410 с.

10. Крижко О. Денотативна і конотативна специфіка фразеологічних одиниць із зоонімним компонентом як знаків вторинної номінації. Південний архів: зб. наук. пр.: філологічні науки. 2019. Вип. LXXVII. С. 22-25.

11. Мацюк З. Говорити як медок варити: словник фразеологізмів Західного Полісся та суміжних територій. Луцьк: Вежа-Друк, 2020. 688 с.

12. Миголинець О. Фраземи, пов'язані з народною медициною, в українських закарпатських говірках. Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства. Вип. 18. 2013. С. 39-43.

13. Папіш В.А. Семантико-функціональна природа фразеологізмів у художній прозі закарпатоукраїнських письменників (40-90 рр. ХХ ст.): автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 - українська мова. Ужгород, 2004. 21 с.

14. Пискач О. Фраземи в структурі діалектних словників українських говірок Закарпаття: стан і перспективи дослідження. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. Вип. 2 (44). 2020. С. 262-268.

15. Полюжин I. Деякі дискусійні погляди на предмет та обсяг фразеології як галузі наукового знання. Актуальні питання гуманітарних наук: міжвуз. зб. наук. праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Дрогобич: Видавничий дім «Гельветика», 2020а. Вип. 27. Т 4. С. 33-36.

16. Полюжин І.М. Порівняльно-зіставний підхід до аналізу міжмовних фразеологічних кореляцій. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологія». Острог: Вид-во НаУОА, 2020б. Вип. 9 (77). С. 60-63.

17. Романченко А.П. Про суть компаративних фразеологізмів та їх семантико-структурні особливості. Мовознавтво. 2004. № 14. С. 40-49.

18. Руснак В.І. Зоосемічні фразеологічні одиниці як носії національно маркованої вторинної номінації. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Філологічна. 2011. Вип. 19. С. 329-336. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2011_19_53 (дата звернення: 08.12.2022).

19. Сабадош І.В. Словник закарпатської говірки села Сокирниця Хустського району. 2-ге видання, змінене і доповнене. Ужгород, 2021. 598 с.

20. Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. Фразеологічний словник східнослобожанських і степових говірок Донбасу. 6-е вид., Луганськ, 2013. 552 с.

21. Харьківська О. Народні порівняння у Словнику закарпатської говірки села Сокирниця Хустського району І. Сабадоша. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. Вип. 1 (43). 2020. С. 271-276.

22. Чабаненко В.А. Фразеологічний словник говірок Нижньої Наддніпрянщини. Запоріжжя, 2001. 201 с.

23. Яцьків М.Ю. Фразеологія художньої прози закарпатоукраїнських письменників Мирослава Дочинця та Дмитра Кешелі: лінгвокультурологічний аспект: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 - українська мова. Івано-Франківськ, 2021. 244 с.

24. Poluzhyn I., Venzhynovych N. Theoretical Principles of the Study of Zoophrases in English and Ukrainian. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. Вип. 1 (47). 2022. С. 216-224.

References

1. Vamosh I. (2008) Novoselytski vechornytsi z narodnoi krynytsi [Novoselytsia Evening Parties from the Folk Well]. Uzhhorod: VAT «Patent». 250 s. [in Ukrainian].

2. Venzhynovych N.F. (2018) Frazemika ukrainskoi literaturnoi movy: kohnityvnyi ta linhvokulturolohichnyi aspekty [Phraseology of the Ukrainian literary language: cognitive and linguistic-cultural aspects.]: dysertatsiia na zdobuttia naukovoho stupenia doktora filolohichnykh nauk: 10.02.01 - ukrainska mova. Kyiv. 503 s. [in Ukrainian].

3. Venzhynovych N. Dialektna frazemika yak predmet linhvokulturolohchinoho analizu [Dialect phraseology as a subject of linguistic and cultural analysis]. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/37968/1/KPAKIB_VENZHYNOVYCH_KPAKIB_2019.pdf (data zvernennia: 11.01.2023) [in Ukrainian].

4. Voitovych V.M. (2005) Ukrainska mifolohiia [Ukrainian mythology]. Kyiv: Lybid. 664 s. [in Ukrainian].

5. Нalas A. (2019) Porivnyalni konstrukciyi v zakarpatskykh hovirkakh [Comparative Constructions in Transcarpathian Patoises]. Suchasniproblemy movoznavstva ta literaturoznavstva. Vyp. 24. S. 25-33 [in Ukrainian].

6. Hrytsak M.A. (2017) Materialy do Slovnyka ukrainskykh hovirok Zakarpatskoi oblasti [Materials for the Dictionary of Ukrainian Patoises of the Transcarpathian Region]. Vyp. 1: A-B / za red. P.Yu. Hrytsenka. Kyiv: KMM. 380 s. [in Ukrainian].

7. Dzendzelivskyi Yo.O. (1958, 1960, 1993) Linhvistychnyi atlas ukrainskykh narodnykh hovoriv Zakarpatskoi oblasti URSR (Leksyka) [Linguistic Atlas of Ukrainian Folk Dialects of the Transcarpathian Region of the Ukrainian SSR (Vocabulary)]. Ch. 1. Uzhhorod; Ch. 2. Uzhhorod Ch. 3. Uzhhorod [in Ukrainian].

8. Ivano V. (1959) Skarby narodnoi mudrosti. Zakarpatski ukrainski pryslivia ta prykazky [Treasures of Folk Wisdom. Transcarpathian Ukrainian Proverbs and Sayings]. Uzhhorod. 370 s. [in Ukrainian].

9. Zhuikova M.V. (2007) Dynamichni protsesy u frazeolohichnii systemi skhidnoslov'ianskykh mov: monohrafiia [Dynamic processes in the phraseological system of East Slavic languages: monography]. Lutsk: RVV «Vezha» Volyn. derzh. un-tu im. Lesi Ukrainky. 416 s. [in Ukrainian].

10. Kovalenko N.D. (2019) Frazeolohichnyi slovnyk podilskykh i sumizhnykh hovirok [Phraseological dictionary of Podil and neighboring dialects]. Kam'ianets-Podilskyi: Ruta, 2019. 410 s. [in Ukrainian].

11. Kryzhko O. (2019) Denotatyvna i konotatyvna spetsyfika frazeolohichnykh odynyts iz zoonimnym komponentom yak znakiv vtorynnoi nominatsii [Denotative and connotative specificity of phraseological units with a zoonymic component as signs of secondary nomination]. Pivdennyi arkhiv: zb. nauk. pr.: filolohichni nauky. Vyp. LXXVII. S. 22-25 [in Ukrainian].

12. Matsiuk Z. (2020) Hovoryty yak medok varyty: slov. frazeolohizmiv Zakhidnoho Polissia ta sumizhnykh terytorii [Speak Like a Honey Cook: a Dictionary of Phraseology of Western Polissya and Adjacent Territories]. Lutsk: Vezha-Druk. 688 s. [in Ukrainian].

13. Myholynets O. (2013) Frazemy, poviazani z narodnoiu medytsynoiu, v ukrainskykh zakarpatskykh hovirkakh [Phrasemes Related to Folk Medicine in Ukrainian Transcarpathian Dialects]. Suchasni problemy movoznavstva ta literaturoznavstva. Vyp. 18. S. 39-43 [in Ukrainian].

14. Papish V.A. (2004) Semantyko-funktsionalna pryroda frazeolohizmiv u khudozhnii prozi zakarpatoukrainskykh pysmennykiv (40-90 rr. ХХ st.) [Semantic and Functional Nature of Phraseological Expressions in the Fiction of Transcarpathian Ukrainian Writers (40-90s of the 20th Century)]: avtoref. dys. ... kand. filol. nauk: 10.02.01 - ukrainska mova. Uzhhorod. 21 s. [in Ukrainian].

15. Pyskach O. (2020) Frazemy v strukturi dialektnykh slovnykiv ukrainskykh hovirok Zakarpattia: stan i perspektyvy doslidzhennia [Phraseologisms in the structure of dialect dictionaries of Ukrainian Transcarpathian Dialects: state and prospects of research]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: Filolohiia. Vyp. 2 (44). S. 262-268 [in Ukrainian].

16. Poluzhyn I. (2020а) Deiaki dyskusiini pohliady na predmet ta obsiah frazeolohii yak haluzi naukovoho znannia [Some debatable views on the subject and scope of phraseology as a branch of scientific knowledge]. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk: mizhvuz. zb. nauk. prats molodukh vchenykh Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka. Vyp. 27. Tom 4. S. 33-36 [in Ukrainian].

17. Poluzhyn I.M. (2020b) Porivnialno-zistavnyi pidkhid do analizu mizhmovnykh frazeolohichnykh koreliatsii [Comparative and contrastive approach to the analysis of interlingual phraseological correlations]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». Seriia «Filolohiia». Ostroh: Vyd-vo NaUOA. Vyp. 9 (77). S. 60-63 [in Ukrainian].

18. Romanchenko A.P. (2004) Pro sut komparatyvnykh frazeolohizmiv ta yikh semantyko-strukturni osoblyvosti [On the essence of comparative phraseology and their semantic and structural features]. Movoznavtvo. № 14. S. 40-49 [in Ukrainian].

19. Rusnak V.I. (2011) Zoosemichni frazeolohichni odynytsi yak nosii natsionalno markovanoi vtorynnoi nominatsii [Zoosemic phraseological units as carriers of nationally marked secondary nomination]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». Seriia: Filolohichna. Vyp. 19. S. 329-336. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2011_19_53 (data zvernennia: 08.12.2022) [in Ukrainian].

20. Sabadosh I.V. (2021) Slovnyk zakarpatskoi hovirky sela Sokyrnytsia Khustskoho raionu. 2-he vydannia, zminene i dopovnene [Dictionary of the Transcarpathian Patois of Sokyrnytsia village, Khust district]. Uzhhorod. 598 s. [in Ukrainian].

21. Uzhchenko V.D., Uzhchenko D.V. (2013) Frazeolohichnyi slovnyk skhidnoslobozhanskykh i stepovykh hovirok Donbasu [Phraseological dictionary of East Slobozhan and steppe dialects of Donbas]. 6-e vyd., Luhansk. 552 s. [in Ukrainian].

22. Kharkivska O. (2020) Narodni porivniannia u Slovnyku zakarpatskoi hovirky sela Sokyrnytsia Khustskoho raionu I. Sabadosha [Folk comparisons in I. Sabadosh's dictionary of the Transcarpathian patois of the Sokyrnytsia village in the Khust district]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: Filolohiia. Vyp. 1 (43). S. 271-276 [in Ukrainian].

23. Chabanenko V.A. (2001) Frazeolohichnyi slovnyk hovirok Nyzhnoi Naddniprianshchyny [Phraseological dictionary of sayings of the Lower Dnipro region]. Zaporizhzhia. 201 s. [in Ukrainian].

24. Yatskiv M.Yu. (2021) Frazeolohiia khudozhnoi prozy zakarpatoukrainskykh pysmennykiv Myroslava Dochyntsia ta Dmytra Kesheli: linhvokulturolohichnyi aspekt [Phraseology of fiction prose by Transcarpathian Ukrainian writers Myroslav Dochynets and Dmytro Keshelya: linguistic and cultural aspect]: dys. ... kand. filol. nauk: 10.02.01 - ukrainska mova. Ivano-Frankivsk. 244 s. [in Ukrainian].

25. Poluzhyn I., Venzhynovych N. (2022) Theoretical Principles of the Study of Zoophrases in English and Ukrainian. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: Filolohiia. Vyp. 1 (47). S. 216-224.

Размещено на Allbest.ru