Експресивність політичних промов: лінгвістичний інтерпретаційний аналіз оціночних конотацій відповідно до Appraisal Model

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра іноземної та української філології

Луцького національного технічного університету

Експресивність політичних промов: лінгвістичний інтерпретаційний аналіз оціночних конотацій відповідно до Appraisal Model

Анжеліка Яновець,

кандидат філологічних наук, доцент

Наталія Киселюк,

кандидат філологічних наук, доцент

Експлікація та імплікація емоцій в політичному контексті є потужним інструментом, який використовується для вирішення долі суспільства. У нашому дослідженнях емотивна лексика в політичній комунікації розглядається як інструмент «формування» реальності, переконання і маніпуляцій та використовується політиками для розпалювання емоцій (негативних чи позитивних) і для впливу на судження співрозмовника, щоб спонукати слухача/читача оцінити ситуацію чи ідею. Метою дослідження є профілювання оціночної лексики з негативною та позитивною конотацією, її класифікація та інтерпретаційний аналіз з використанням моделі оцінки APPRAISAL MODEL Дж. Мартіна та П. Уайта. У статті досліджено прояв негативного і позитивного ставлення до певних подій, висловлене Данальдом Трампом у його промові (2016), охарактеризовано лексичні ресурси категорії ATTITUDE та проаналізовано способи реалізації підкатегорій AFFECT, JUDGEMENT, APPRECIATION. Політичним промовам Дональда Трампа характерне вживання емоційно-навантажених лексичних одиниць, так званої “thick” або “emotive” лексики, що свідчить про його схильність до моделювання та створення емоційних реакцій у адресатів задля досягнення маніпулятивних цілей та пропаганди. Аналіз фактичного матеріалу свідчить, що лексичні одиниці категорії JUDGEMENT вживаються частіше ніж лексика з категорії AFFECT та APPRECIATION. Лексика з негативними конотаціями є домінуючою у порівнянні з позитивною. Доведено, що Дональд Трамп використовує NEGATIVE AFFECT, а саме лексику з категорії UNHAPPINESS, частіше ніж POSITIVE AFFECT, щоб виразити своє неприйняття поточної політичної ситуації, обіцяючи покращити її, якщо його підтримають виборці. В категорії JUDGEMENT Трамп використовує однакову кількість позитивних і негативних суджень. Однак він використовує SOCIAL SANCTION JUDGEMENTS частіше, ніж SOCIAL ESTEEM JUDGEMENTS, намагаючись завоювати прихильність своєї аудиторію та отримати її схвалення. Результати показують, що мовець використовує позитивну оцінку підкатегорії VALUATION частіше, ніж негативну в категорії APPRECIATION.

Ключові слова: емоція, емотивна лексика, політична комунікація, модель оцінки, негативна оцінка, позитивна оцінка.

Anzhelika Yanovets, Natalia Kyseliuk

Expressiveness of political speeches: linguistic interpretative analysis of evaluation connotations according to the Appraisal Model

Explication and implication of emotions in a political context is a powerful tool used to decide the fate of society. In our research, emotive vocabulary in political communication is considered as a tool for “shaping ” reality, persuasion and manipulation and is used by politicians to incite emotions (negative or positive) and to influence the judgment of the interlocutor in order to encourage the listener/reader to evaluate a situation or an idea. The purpose of the study is to profile evaluative vocabulary with negative and positive connotations, its classification and interpretive analysis using the APPRAISAL MODEL by J. Martin and P. White. The article examines the manifestation of negative and positive attitudes towards certain events expressed by Donald Trump in his speech (2016), characterizes the lexical resources of the ATTITUDE category, and analyzes the ways of implementing the AFFECT, JUDGEMENT, APPRECIATION subcategories. Donald Trump's political speeches are characterized by the use of emotionally loaded lexical units, the so-called “thick” or “emotive” vocabulary, which indicates his tendency to model and create emotional reactions of addressees in order to achieve manipulative goals and propaganda. Analysis of actual material shows that lexical units of the JUDGEMENT category are used more often than vocabulary from the AFFECT and APPRECIATION categories. Vocabulary with negative connotations is dominant compared to positive ones. It has been proven that Donald Trump uses NEGATIVE AFFECT, namely vocabulary from the UNHAPPINESS category, more often than POSITIVE AFFECT to express his disapproval of the current political situation, promising to improve it if the voters support him. In the JUDGEMENT category Trump uses equal number of positive and negative judgments. However, he uses SOCIAL SANCTION JUDGEMENTS more often than SOCIAL ESTEEM JUDGEMENTS in an attempt to gain the favor and approval of his audience. The results show that the speaker uses a positive evaluation of the VALUATION subcategory more often than a negative evaluation of the APPRECIATION category.

Key words: emotion, emotive vocabulary, political communication, appraisal model, negative evaluation, positive evaluation.

Вступ

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Тема емоцій і політичної комунікації дуже складна і охоплює різні аспекти в сучасному соціальному та лінгвістичному контексті. Завдяки технологічним можливостям, зокрема за допомогою соціальних мереж, спілкування стає прямим, без посередників і доступним для всіх, навіть для політиків, адже вони можуть взаємодіяти безпосередньо з громадянами через свої профілі в соціальних мережах. Спілкування за посередництва технологій та нові медіа стають експресивними, з сильними емоційними конотаціями, особливо якщо мова йде про теми, що викликають особливий суспільний інтерес або зачіпають нагальні проблеми громадян та країни.

«Емоції, як позитивні, так і негативні, завжди були основним елементом ведення політики, а отже, й політичної комунікації. Просто подумайте про цінність, яку ми зазвичай приписуємо слову «прихильність» та розцінюємо як мотив для особистої відданості та залученості політика. Виборча кампанія є тим контекстом, у якому драматизація наративної політики досягає своїх вершин. Цьому процесу також сприяють риторика і стиль, які значно персоналізували, популяризували популістські стилі спілкування політичних лідерів і кандидатів, а також запровадили тенденцію до патемізації висвітлення новин» (Cepemich & Novelli, 2018: 1).

Не викликає сумніву той факт, що експресивні, емоційно забарвлені та маніпулятивні політичні промови є характерною рисою політичної комунікації. Варто зазначити, що раніше політики послуговувалися більш офіційною, технічною мовою, яка була важкою для розуміння пересічними громадянами. Сьогодні ж політичні діячі воліють використовувати повсякденну мову для обговорення популярних тем та апелювати до почуттів виборців, що є інструментом маніпуляцій та пропаганди. Така зміна риторики та стилю офіційного спілкування є інструментальним використання політичної комунікації для спілкування на емоційно забарвленому рівні і технікою маніпуляції думкою громадян та провокує неоднозначні реакції та суб'єктивні трактування.

Необхідно також усвідомлювати зв'язок між політикою, спілкуванням, традиційними та новими регістрами мовами та всіма емоціями, щоб орієнтуватися в аналізі того, що зараз відбувається в епоху “onlife”. Цей процес неминучий для повної реалізації громадянських прав активних членів суспільства, в якому емоції є раціональними процесами, а їх вплив потрібно усвідомлювати і вміти ними керувати.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спираємося в дослідженні. Мова та мовлення сповнені потоками емоцій, які пронизують усі види людської діяльності. Вивчення експресивної функції мови знаходить своє відображення у працях В. фон Гумбольдта, Ш. Баллі, В. В. Виноградова, О. О. Потебні, В. І. Шаховського, О. В. Александровой О. Е. Філімонової, Л. Г Бабенко, А. Вежбіцької, I. Арнольд та ін. За словами Л. Г. Бабенко, «емотивна лексика ситуативна в своїй денотативній основі, адже емоції невід'ємно пов'язані з суб'єктом, який їх відчуває, та об'єктом, що їх спонукає» (Бабенко,1989: 49). Емотивна мова це «мова, призначена для вираження або пробудження емоційної реакції на предмет або адресата; відрізняється від референційної (або наукової) мови, яка має на меті лише назвати предмет чи явище» (Cuddon, 1998). Емотивна мова також визначається як мова, яка має незалежне емоційне значення, де останнє «є зарядом почуття, яке несе конкретне слово в даному висловлюванні чи тексті» (Beardsley, 1981: 120; Meidner, 1997: 113). Згідно з Ганстоном (Hunston, 2011: 1) емоційна мова це та мова, яка виражає ставлення до людини, позиції чи іншої сутності, і є водночас суб'єктивною та пов'язаною із соціальною системою цінностей».

Лопес (Lopez, 2000: 19) зазначає, що емотивна мова це використання описових слів, які додають кольору або драматизму до висловлювання або тексту. Вони використовується, щоб зробити мову чи текст цікавішим, а також можуть спровокувати упереджене ставлення у адресатів. Нарешті, емоційна мова «схиляє емоції аудиторії або за, або проти представленої точки зору» (Lum, 2001: 23).

Таким чином, проаналізувавши більшість визначень, можна стверджувати, що основна функція емотивної мови стимулювати певні почуття та реакції у слухача/читача.

Формулювання цілей статті, постановка завдань. Слово це інструмент та зброя за допомогою яких ми виражаємо наші емоції та очікуємо на певну емоційну реакції у читача чи слухача в процесі комунікації або мовної взаємодії. Емотивні конотації реалізується в дискурсі за допомогою використання емоційно забарвлених лексичних одиниць. Емотивний це прикметник, який використовується для опису значення або експресивної мети використання мови.

Слова надзвичайно важливі в політичній комунікації. Тексти та виступи професійних політиків мають великий вплив на адресатів та передбачають певні реакції, тому політична комунікація заслуговує на ґрунтовне вивчення. Політики у своїх промовах намагаються бути красномовними, щоб отримати перевагу один над одним; вони вміло використовують експресивні лексичні одиниці (особливо з позитивним відтінком) як лінгвістичний механізм, щоб переконати більшість своєї аудиторії та отримати бажаний результат.

У нашому дослідженні зроблено спробу продемонструвати, як опора на модель уможливлює послідовний та обґрунтований аналіз оціночної складової в текстах політичних промов.

Аналіз даних проводився відповідно до моделі оцінювання Мартіна та Уайта (Martin, 2005) “The Language of Evaluation: Appraisal in English”. Ця модель пов'язана з тим, як автори/промовці інтерпретують емоції та як вони створюють зі своїх читачів/слухачів цільову чи ідеальну аудиторію. Вона базується на вивченні лексико-граматичної структури висловлювання та базується на трьох основних категоріях оцінки: ATTITUDE, ENGAGEMENT та GRADUATION.

У своїй промові на президентських виборах 2016 року Трамп використовує лексичні одиниці, які можна охарактеризується як “loaded words” або ж «етичні» чи емоційні слова. Він намагається змоделювати реакцію аудиторії, щоб вплинути на її оцінку ситуації та отримати прихильність до своєї кандидатури.

Застосовуючи теоретичні ідеї Appraisal Theory Дж. Мартіна та П. Уайта, це дослідження має на меті проаналізувати політичну промову та виявити способи реалізації емотивності в політичному дискурсі.

Конкретні цілі: профілювати вираження емоцій в категорії ATTITUDE у відповідності до Appraisal Theory Дж. Мартіна та П. Уайта та таксономії системи оцінки; охарактеризувати ресурси підсистеми ATTITUDE на прикладі промов Трампа; проаналізувати способи реалізації підкатегорій AFFECT, JUDGEMENT, APPRECIATION у політичних промовах Трампа.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

Теорія оцінки Дж. Мартіна та П. Уайта (Appraisal Theory) для лінгвістичного аналізу функціонування оцінки в англійській мові широко використовується як зарубіжними так і вітчизняними науковцями. Модель Мартіна та Уайта містить низку інструментів для багаторівневого та багатокомпонентного аналізу, результати якого дозволяють аргументовано інтерпретувати текст. Ця модель оцінки вважається найповнішою (Thompson, 2014: 48) хоча і суб'єктивною і не позбавлена деяких недоліків. Теорія оцінки (Appraisal Theory) була розроблена Дж. Мартіном (Martin, 2000) та його колегами (Martin, 2003; Martin, 2005) в рамках системної функціональної лінгвістики М. А. К. Хеллідея і для стислості називається в літературі «теорією» (Martin, 2017: 22-23) хоча по суті є моделлю оцінки, яка дозволяє систематизувати лексичні ресурси, які використовуються мовцем/автором щоб спонукати адресата оцінити висловлювання з метою об'єднання учасників комунікації на основі спільних цінностей (Thompson, 2014: 80).

Для аналізу мовного матеріалу за основу було взято принцип, запропонований Синклером (Sinclair, 2004: 8) і підтримуваний Томпсоном для роботи з моделлю: trust the text. Такий підхід дозволяє мінімізувати розмитість при виокремленні об'єктів оцінки та попередити виникнення вільних трактувань, оскільки в першу чергу аналізуються явно вказані в тексті лексичні одиниці оцінки, якими зазвичай є іменники, прикметники (предикативні і атрибутивні), дієслова (присудок) чи прислівники.

Теорія оцінки описує мовні одиниці, що використовуються для передачі думок та емоції як узагальнену організаційну таксономію дискурсу та дає можливість аналізувати оціночні лексичні одиниці на основі їх міжособистісного позиціонування в текстах. Теорія оцінки складається з трьох основних категорій, зображених на мал. 1: ATTITUDE, ENGAGEMENT та GRADUATION.

Мал. 1. Структура системи оцінювання, адаптована за Дж. Мартіном та П. Уайтом

емоція політичний лінгвістичний

ATTITUDE здебільшого стосується тих лексичних одиниць, які ідентифікують особисті почуття та цінності того хто оцінює і підрозділяється на емоційний відгук (AFFECT), оцінку поведінки (JUDGEMENT) та вдячність (APPRECIATION). Емоційний відгук стосується автора емоції, вираженої імпліцитно чи експліцитно в тексті. Оцінка/ судження стосується оцінки характеру і поведінка інших людей, які базуються на культурних та ідеологічних цінностях адресата. Мартін і Уайт групують судження на ті, що стосуються загального захоплення та поваги, наприклад, наскільки особа є особливою, впевненою чи рішучою (соціальна оцінка), а також на ті, що стосуються поведінки: соціальних кодексів, етики або правил (соціальне схвалення). Вдячність стосується оцінки товарів і процесів, оцінки якостей, естетики або цінності «речей». Тобто, оцінка того, наскільки вартим був той чи інший захід, наскільки добре структурована промова чи щось інше, що привернуло увагу.

Підсистеми ENGAGEMENT та GRADUATION стосуються міжособистісних установок оцінювача, адже комунікація це не лише репрезентація мовця, але й діалог, що відбувається на тлі вже промовленого і в очікуванні майбутньої відповіді. ENGAGEMENT враховує ступінь, до якого автор зважає на те, що вже сказано та на будь-які інші незручності, які можуть стосуватися альтернативних думок та поглядів. Наприклад, така фраза, як “he is a fantastic lecturer”, є твердження, яке не визнає жодної іншої точки зору та не передбачає протиріччя з іншим враженням. Це було названо «моноглосовим», оскільки воно включає лише одну думку автора. На відміну від цього, твердження, яке починається з “In my view....” або супроводжується модальними дієсловами чи прислівниками (could, possibly) вказує на наявність різних точок зору (гетероглосія), оскільки автор відчуває потребу позиціонувати свій погляд з повагою до альтернативної думки. GRADUATION стосується посилення мови. Те, що описано як “good” або “nice”, має меншу силу та фокус, ніж те, що описано словами “exhilarating” або “truly inspirational”.

APPRAISAL FRAMEWORK є системною моделлю лише на рівні семантики тексту, куди входять три взаємодіючих підсистеми: ставлення (ATTITUDE), залучення (ENGAGEMENT), градуювання (GRADUATION).

У нашому дослідженні були опрацьовані лексичні ресурси категорії ATTITUDE, до якої входять мовні способи вираження емоційного відгуку (affect), оцінки об'єктів (appreciation) та поведінки людини (judgement). Оцінки поведінки людини поділяються на дві групи: 1) «повага у суспільстві» (social esteem) включає оцінки: «відповідність нормі» (normality), «здатність» (capacity), «стійкість» (tenacity); 2) «схвалення суспільства» (social sanction) поділяється на оцінки «правдивості» (veracity) та «правильності» (з точки зору виконання норм поведінки та моралі (propriety).

Для досягнення цілей дослідження лексичні засоби, які належать до категорії ATTITUDE були профільовані за трьома семантичними групами: AFFECT (вираження позитивних і негативних емоцій: happy, sad, confident, anxious, interested, bored... etc.), JUDGMENT (оцінка людей та їх поведінки), та APPRECIATION (оцінка речей та природніх явищ). Потім, всі відібрані тексти кожної семантичної групи поділялися на підкатегорії та аналізувалися залежно від позитивних (+) або негативних (-) конотацій відповідно до малюнку 2.

Мал. 2. Модель оцінки

Вибрані дані є промовою Дональда Трампа під час президентської кампанії 2016 року (Donald Trump's best speech of the 2016 campaign). Після якісного дослідження цей політичний дискурс аналізується відповідно до моделі оцінки, щоб з'ясувати, якими лексичними одиницями Трамп висловлює свої особисті судження, трактування та відношення до певних подій в країні, використовуючи їх як спосіб впливу на свою аудиторію.

1. I'd like to take a moment to talk about the heartbreak and devastation in Louisiana, a state that is very special to me.

Трамп демонструє свою прихильність і залученість, починаючи свою промову з лексичних одиниць негативного впливу “heartbreak” і “devastation”. Вони належать до підкатегорії unhappiness: misery. Номіналізація “heartbreak” усвідомлюється як ментальна налаштованість, а “devastation” як прояв поведінки.

2. Our prayers are with the families who have lost loved ones, and we send them our deepest condolences. Though words cannot express the sadness one feels at times like this, I hope everyone in Louisiana knows that our country is praying for them and standing with them to help them in these difficult hours.

В проаналізованому реченні Трамп продовжує висловлювати свою щиру прихильність сім'ям Луїзіани, використовуючи лексичні одиниці з категорії negative affect, які належать до підкатегорії unhappiness: misery. Це реалізується як ментальна налаштованість. У той же час вживаючи лексему “loved”, яка належить до підкатегорії happiness: affection, він передає positive affect, який реалізується як поведінкова налаштованість. Трамп також висловлює свою оцінку жалості до цих сімей, використовуючи positive appreciation вживаючи прикметник “deepest”, який належить до підкатегорії valuation. Крім того, мовцю важко висловити свої емоції смутку щодо цих родин, хоча він займає позицію, орієнтовану на negative affect вживаючи іменник “sadness”, який належить до підкатегорії unhappiness: misery і реалізується як ментальна налаштованість мовця.

3. On Monday, I laid out my plan to defeat Radical Islamic Terrorism.

У цьому прикладі Трамп критикує феномен “terrorism”, вживання цього іменника вказує на negative affect, який належить до підкатегорії disinclination: fear та реалізується як ментальна налаштованість. Тероризм описується прикметниками “radical” та “Islamic”, які вказують на negative social esteem judgement, та підпадають під підкатегорію normality.

4. The chaos and violence on our streets, and the assaults on law enforcement, are an attack against all peaceful citizens. If I am elected President, this chaos and violence will end and it will end very quickly.

Іменники “chaos” і “violence” репрезентують negative social sanction judgement, та належать до підкатегорії propriety. В проаналізованому прикладі Трамп засуджує відсутність порядку на американських вулицях і обіцяє дуже швидко покінчити з цим безладом та повернути спокій на вулиці. Він також, як емотор, хвалить громадян, характеризуючи їх прикметником “peaceful”, який вказує на social sanction judgement та належить до підкатегорії positive propriety.

5. We cannot make America Great Again if we leave any community behind.

Тут Трамп оцінює Америку як велику країну, викорисиавши прикметник “great”, але лише за умови, що всі люди будуть захищені та отримають можливості, і ніхто не залишиться позаду. Прикметник “great” є проявом positive appreciation та належить до підкатегорії valuation.

6. Nearly Four in ten African-American children are living in poverty. I will not rest until children of every color in this country are fully included in the American Dream.

В цьому прикладі Трамп виражає свій стан неспокою, спрямовуючи свою позицію на negative affect. Про це свідчить заперечна форма “will not rest”, яка належить до підкатегорії insecurity: disquiet і вказує на поведінкову реакцію. У той же час лексема “involved”, яка стосується американських дітей, є ознакою positive affect та належить до підкатегорії satisfaction: interest і виражає ментальну налаштуваність.

7. Jobs, safety, opportunity. Fair and equal representation. This is what I promise to AfricanAmericans, Hispanic-Americans, and all Americans.

В цьому прикладі Трамп продовжує звертатися до всіх американців, зокрема афроамериканців, обіцяючи їм забезпечити чесне та рівне представництво їх інтересів. У цьому реченні “fair” і “equal” передають social sanction judgement та належать до підкатегорії positive judgement of propriety.

8. As you know, I am not a politician. I have worked in business, creating jobs and rebuilding neighborhoods my entire adult life. I've never wanted to use the language of the insiders, and I've never been politically correct it takes far too much time, and can often make more difficult.

В цьому реченні Трамп оцінює самого себе. “Never wanted to” це прояв negative affect, що входить до підкатегорії disinclination: desire та свідчить про ментальну налаштуваність. Крім того, Трамп озвучує ставлення до своєї поведінки як політика. “Never been politically correct” виражає social sanction judgement, є негативною оцінкою і належить до підкатегорії propriety. Прикметник “difficult” також передає негативну оцінку та належить до підкатегорії valuation.

9. Sometimes, in the heat of debate and speaking on a multitude of issues, you don't choose the right words or you say the wrong thing. I have done that, and I regret it, particularly where it may have caused personal pain. Too much is at stake for us to be consumed with these issues.

В цьому прикладі Трамп також оцінює свою поведінку. Прикметник “right” належить до підкатегорії positive social sanction judgement, а прикметник “wrong” передає негативну оцінку Обидва прикметники належать до підкатегорії propriety.

10. But one thing I can promise you is this: I will always tell you truth.

В цьому прикладі Трамп хвалить себе за свою правдивість. Іменник “truth” передає позитивну оцінку в категорії social sanction judgement та належить до підкатегорії veracity.

11. That's why I am running: to end the decades of bitter failure and to offer the American people a new future of honesty, justice and opportunity.

У проаналізованому реченні Трамп намагається розпалити емоції своєї аудиторії, висловлюючи свою негативну позицію щодо проміжку часу у десятки років, оскільки вони сповнені гіркими провалами. “Bitter” і “failure” виражають негативні емоції, які належать до підкатегорії unhappiness: misery. Прикметник “bitter” передає ментальну налаштуваність, а іменник “failure” є проявом поведінки. Потім мовець прямо вихваляє майбутнє, яке хоче запропонувати американському народу, використовуючи іменники “honesty” і “justice”, які належать до категорії positive social sanction judgements. Перший іменник належить до підкатегорії veracity, а другий до підкатегорії propriety.

12. We will use military, cyber, and financial warfare and work with any partner in the world and the Middle East that shares our goal in defeating terrorism. I have a message for the terrorists trying to kill our citizens. We will find you, we will destroy you and we will absolutely win and we will win soon.

В цьому реченні іменники “terrorism” і “terrorists” також є проявами negative affect. Ці слова належать до підкатегорії disinclination: fear та реалізуються як ментальна налаштованість.

Трамп адресує своє повідомлення терористам, розповідаючи їм, наскільки рішуче він і його партія налаштовані знищити їх.

13. I am glad that I make the powerful, and I mean very powerful a little uncomfortable now and again, including some of the powerful people, frankly, in my own party because it means that I'm fighting for real change, real change.

У цьому реченні Трамп виражає своє почуття щастя. Він використовує positive affect, який проявляється у вживанні прикметника “glad”, який належить до підкатегорії happiness: cheer і усвідомлюється як безперервний ментальний процес. Своє захоплення тим, що він вже зробив, Трамп передає прикметником “powerful”, який свідчить про positive social esteem judgement та належить до підкатегорії capacity. Мовець наголошує на цьому слові повторивши його більше одного разу, намагаючись спонукати адресатів до дії. Однак, прикметник “uncomfortable” є вираженням negative affect та відноситься до підкатегорії insecurity: disquiet і реалізується як ментальна налаштованість.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

За результатами дослідження можна зробити такі висновки:

1. У промові Дональда Трампа найчастіше використовується лексика категорії JUDGEMENT, яка вживається частіше ніж AFFECT і APPRECIATION. Це вказує на те, що політик зацікавлений в оцінці своїх вмінь творити чи діяти, в порівнянні з іншими політичними діячами.

2. Аналіз свідчить, що політик використовує лексику категорії social sanction judgements більше, ніж social esteem judgements з підкатегорією propriety, яка є домінуючою. Це вказує на те, що Трамп хоче показати своїй аудиторії, наскільки він правдивий і наскільки, з іншого боку, далека від етики та естетики нинішня політична партія.

3. Виявлено, що негативні конотації вживаються мовцем частіше, ніж позитивні, причому negative social sanction judgement є домінуючою категорією в порівнянні з affect і appreciation.

4. Таким чином можна зробити висновок, що справжні мотиви мовця-політика можна дослідити за допомогою моделі оцінки, оскільки вона має справу з емоційною мовою через систему трьох семантичних полів, що охоплюють емоції, етику та оцінки разом з їх реалізацією у діапазоні лексико-граматичних структур.

Незважаючи на умовність кількісних та суб'єктивність якісних підрахунків при дослідженні такого складного та багатошарового феномену, як категорія оцінки, проведений аналіз дає підстави вважати, що опора на модель оцінки Мартіна та Уайта дозволила виділити та аргументовано інтерпретувати експліковані та імпліковані оціночні значення в політичному дискурсі. Використана у роботі модель лінгвістичного аналізу оцінки пропонує ряд інструментів з опорою на лексико-граматичну структуру висловлювання, характеризується прозорістю етапів і може бути релевантна для інших типів дискурсу, особливо дискурсу ЗМІ, оскільки допоможе інтерпретувати точки зору, що транслюються і ретранслюються масмедіа і, відповідно, мають значний вплив на суспільство.

Список використаних джерел

1. Бабенко Л. Г Лексические средства обозначения эмоций в русском языке. Свердловск: Изд-во Уральского ун-та, 1989. 184 с.

2. Гірняк O. Г Емоція гніву у сучасній емотивній лексиці: теоретичний аспект. Львівський філологічний часопис. 2019. №. 5. С. 30-34. URL: https://doi.org/https: //doi.org/10.32447/2663-340X-2019-5-5 (дата звернення 12.11.2022).

3. Cepernich, C. & Novelli, E. Sfumature del razionale. La comunicazione politica emozionale nell'ecosistema ibrido dei media. Comunicazione politica, Quadrime strale dell'Associazione Italiana di Comunicazione Politica. 2018. № 1. P. 13-30.

4. Cuddon, J. A. The Penguin Dictionary of Literary Terms and Literary Theory. London: Penguin Books. 1998. 175 p.

5. Donald Trump's best speech of the 2016 campaign, annotated. URL: https: //www.washingtonpost.com/news/the-fix/ wp/2016/08/19/donald-trumps-best-speech-of-the-2016-campaign-annotated/ (дата звернення 10.09.2022).

6. Hunston, S. Corpus Approaches to Evaluation: Phraseology and Evaluative Language. Routledge. 2013. 212 p.

7. Martin J. R. The discourse semantics of attitudinal relations: Continuing the study of lexis. Russian Journal of Linguistics. 2017. No 21 (1). P. 22-47.

8. Martin J. R. The Language of Evaluation: Appraisal in English. New York: Palgrave Macmillan. 2005. 278 p.

9. Sinclair J. Trust the Text: Language, Corpus and Discourse. London: Routledge. 2004. 212 p.

10. Thompson G. Evaluation in context. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company. 2014. 431 p. URL: https://languageofevaluation.info/seminar1/wp-content/uploads/2019/03/Thompson-Alba-Juez_ed.-Evaluation-in-Context. pdf (дата звернення 26.09.2022).

References

1. Babenko L. G. Leksicheskiye sredstva oboznacheniya emotsiy v russkom yazyke [Lexical means of denoting emotions in Russian language]. Sverdlovsk: Ural University. 1989. 184 p [in Russian].

2. Hirnyak O. H. Emotsiya hnivu u suchasniy emotyvniy leksytsi: teoretychnyy aspect [The emotion of anger in modern emotional vocabulary: theoretical aspect]. Lviv Philological Magazine. 2019. № 5. С. 30-34. [in Ukrainian] URL: https://doi.org/https: //doi.org/10.32447/2663-340X-2019-5-5

3. Cepernich, C. & Novelli, E. Sfumature del razionale. La comunicazione politica emozionale nell'ecosistema ibrido dei media. [Shades of rationality. Emotional political communication in the hybrid media ecosystem] Comunicazione politica, Quadrime strale dell'Associazione Italiana di Comunicazione Politica. 2018. № 1.

4. Cuddon, J. A. The Penguin Dictionary of Literary Terms and Literary Theory. London: Penguin Books. 1998. 175 p.

5. Donald Trump's best speech of the 2016 campaign, annotated URL: https: //www.washingtonpost.com/news/the-fix/ wp/2016/08/19/donald-trumps-best-speech-of-the-2016-campaign-annotated/

6. Hunston, S. Corpus Approaches to Evaluation: Phraseology and Evaluative Language. Routledge. 2013. 212 p.

7. Martin J. R. The discourse semantics of attitudinal relations: Continuing the study of lexis. Russian Journal of Linguistics. 2017. No 21 (1). P. 22-47.

8. Martin J. R. The Language of Evaluation: Appraisal in English. New York: Palgrave Macmillan. 2005. 278 p.

9. Sinclair J. Trust the Text: Language, Corpus and Discourse. London: Routledge. 2004. 212 p.

10. Thompson G. Evaluation in context. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company. 2014. 431 p. URL: https://languageofevaluation.info/seminar1/wp-content/uploads/2019/03/Thompson-Alba-Juez_ed.-Evaluation-in-Context. pdf

Размещено на Allbest.ru