Перепитування в лінгвістичному ракурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

ПЕРЕПИТУВАННЯ В ЛІНГВІСТИЧНОМУ РАКУРСІ

Антоніна АРТЕМЕНКО,

старший викладач кафедри іноземних мов

Київ

Анотація

У статті розглядаються перепитування в лінгвістичному ракурсі.

Таке лінгвістичне явище як перепитування аналізуються відповідно до їх структури та прагматичного змісту більш детально, показана відмінність перепитувань від звичайних питальних речень.

Перепитування - це особливий тип перепитувань, які вживаються в мовленні і переслідують прагматичну інтенцію. Вони відрізняються від звичайних питальних речень тим, що їм не потрібно дотримуватися правильної граматичної структури питального речення.

Перепитування - це повторення мовленнєвої інформації співрозмовника, лінгвістичне явище, яке існує у вербальній взаємодії. Лінгвістична функція перепитувань полягає в тому, щоб показати свої внутрішні почуття.

Лінгвістична функція перепитувань досить важлива для дослідження перепитувань у прагматичному мовленні.

Перепитування свідчать про увагу зі сторони мовця, його налаштованість на контакт та активну участь у процесі спілкування. Використання перепитування виражає бажання мовця продовжувати комунікацію на певному рівні та підштовхнути співрозмовника до продовження висловлювання своїх думок та переживань, спонукають мовця повідомити додаткові факти чи нову необхідну інформацію. Мовленнєві акти перепитування є автоматичними реакціями на висловлювання мовця та дають можливість виражати різні види емоцій. Зокрема, такі одиниці відображають захоплення, здивування, недовіру, увагу, інтерес та зацікавлення до сказаного співрозмовником. В мовленні були вжиті перепитування, що виражають як позитивні, так і негативні емоції.

Результат прагматичної взаємодії мовців -це використання перепитувань в мовленні. Кожен мовець переслідує свою мету й будує свою мовленнєву тактику відповідно до неї. Мовці можуть використовувати перепитування, щоб поставити під сумнів інформацію співрозмовника за допомогою його лексичних одиниць.

Вони можуть повторювати стверджувальні речення, заперечні та питальні речення, або їх окремі лінгвістичні елементи. Хочеться зазначити, що перепитування - це особливий лінгвістичний феномен, який вживається в мовленні з метою уточнення інформації. Якщо ми хочемо передати внутрішні почуття мовця, то ми можем це зробити з допомогою перепитування. Досліджуючи перепитування, ми можемо зазначити, що цей лінгвістичний феномен дуже поширений в діалогічному мовленні, де учасники вживають перепитування з різною прагматичною метою. Вони хочуть показати своє ставлення до певної ситуації, використовуючи перепитування, які можуть передавати як позитивні емоції мовця,так і негативні. Мовці можуть вживати слова не лише ті, які були сказані співрозмовником, але можуть вживати і інші слова, які можуть підсилювати прагматичну інтенцію мовця. Інтенсифікатори перепитувань, які поширені в прагматичному мовленні, вживаються з метою посилення прагматичної інтенції мовця. Вони допомагають висловлювати внутрішні почуття мовця глибше і надавати мовленню особливого колориту.

Ключові слова: перепитування, лінгвістичний ракурс, лінгвістика, мовлення, мовець.

Annotation

Antonina ARTEMENKO, Senior Lecturer at the Department of Foreign Languages Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman (Kyiv, Ukraine)

ECHO-QUESTIONS IN LINGUISTIC ASPECT

Echo - questions are examined in linguistic aspect in the article.

Such a linguistic phenomenon as echo-question is analyzed according to their structure and pragmatic content in more detail and the difference between echo-questions and ordinary interrogative sentences is shown.

Echo-question is a special type of interrogative sentences that is used in speech and follows a pragmatic intention. They differ from ordinary interrogative sentences in that they do not need to follow the correct grammatical structure of an interrogative sentence. Echoquestion is a repetition of the interlocutor's speech information and a linguistic phenomenon that exists in verbal interaction. The linguistic function of echo - question is to show one's inner feelings. The linguistic function of echo-questions is quite important for the study of echo-questions in pragmatic speech.

Echo-questions indicate attention on the part of the speaker, his willingness to contact and active participation in the communication process. The use of echo-questions expresses the speaker `s desire to continue communication at a certain level and encourage the interlocutor to continue expressing his thoughts and feelings and to encourage the speaker to inform additional facts or new necessary information.

Echo-question speech acts are automatic reactions to the speaker's statements and provide an opportunity to express different types of emotions. In particular, such units reflect admiration, surprise, disbelief, attention, interest and interest in what the interlocutor said. Echoquestions expressing both positive and negative emotions were used in the speech.

The result ofpragmatic interaction ofspeakers is the usage of echo-questions in speech. Each speaker pursues his goal and builds his speech tactics in accordance with it. Speakers can use echo-questions in order to question the information of the interlocutor using his lexical items.

They can repeat affirmative sentences, negative sentences and interrogative ones or their separate linguistic elements. It should be noted that echo-question is a special linguistic phenomenon that is used in speech for the purpose of clarifying information. If we want to convey the inner feelings of the speaker we can do it with the help of echo-questions. Studying echo-questions, we can note that this linguistic phenomenon is very common in dialogic speech, where speakers use echoquestions with different pragmatic purposes. They want to show their attitude to the certain situation using echoquestions which can convey both positive and negative emotions of the speaker. Speakers can use words not only those that were said by the interlocutor but can also use other words that can strengthen the pragmatic intention of the speaker. Echo-question intensifiers, which are common in pragmatic speech, are used to strengthen the pragmatic intention of the speaker. They help express the inner feelings of the speaker more deeply and give the speech a special favor.

Key words: echo-questions, linguistic aspect, linguistics, speech, speaker.

Постановка проблеми

Перепитування - це лінгвістичне явище, яке існує у вербальній взаємодії. Лінгвістична функція перепитувань полягає в тому, щоб показати свої внутрішні почуття. Зазвичай, перепитування - це повторення мовленнєвої інформації співрозмовника. Лінгвістична функція перепитувань досить важлива для дослідження перепитувань у прагматичному мовленні. Незважаючи на те, що воно досить поширене явище в лінгвістиці, існує обмежена кількість спеціалізованих досліджень. Дослідження зосереджені на структурних особливостях та прагматичних особливостях перепитувань.

Аналіз останніх джерел

Перепитування як лінгвістичне явище доліджувалось багатьма вченими. Їх дослідження зосереджуються на питаннях, пов'язаних зі структурою та прагматичним змістом перепитувань. Лінгвістичні теорії семантичної інтерпретації щодо граматичної структури перепитувань розглядають властивість перепитувань повторювати різні висловлення як стверджувальні, заперечні, так і питальні (Ног, 1998).

Мета статті - проаналізувати таке лінгвістичне явище як перепитування відповідно до їх структури та прагматичного змісту більш детально. Показати відмінність перепитувань від звичайних питальних речень, проаналізувати структурну специфіку перепитувань, дослідити прагматичні особливості перепитувань.

Виклад основного матеріалу

В англійській мові перепитування відрізняються від звичайних питань граматичною структурою і прагматичним наповненням (Такаші, 1991).

В наступному діалозі:

“But then you spend your time so much more rationally in the country ”.

“Do I?”

“Do you not? ”

“I do not believe there is much difference. ” (Austen, 1996: 94)

перепитування Do you not? повторює попередню фразу, переслідуючи прагматичну інтенцію та надає мовленню емоційного забарвлення. Мовець хоче показати своє ставлення до співрозмовника та його життя. Але йому не подобається, що хтось втручається у його справи. З допомогою перепитування мовець показує свою здивування і зацікавленість.

Мовець повторює повністю попередню репліку, але для того, щоб повністю передати свій внутрішній стан, вживає інтенсифікатор not, який посилює прагматичну інтенцію мовлення. Мовець може повторювати попередню фразу частково, яка може бути в стверджувальній чи питальній формі. (Блейкмор, 1994).

В наступному діалозі:

“Then we are on very unequal terms, for I understand you perfectly well. ”

“Me? - yes; I cannot speak well enough to be unintelligible. ”

“Bravo! - an excellent satire on modern language. ” (Austen, 1996: 94)

мовець повторює частково попереднє стверджувальне висловлення.

Він вживає перепитування Me? і показує своє здивування.

В наступному діалозі:

“I am sure I think it is a very good one. ”

“Do you? - that's honest, by heavens! I am glad you are no enemy to matrimony however. Did you ever hear the old song... ” (Austen, 1996: 126) мовець також повторює частково попереднє стверджувальне висловлення вживаючи перепитування Do you? та переслідує прагматичну інтенцію.

У наступному діалозі:

“And then you know“, - twisting himself about and forcing a foolish laugh - “I say then you know, we may try the truth of the same old song. ”

“May we? - but I never sing. Well, I wish you a good journey... ” (Austen, 1996: 190) перепитування May we? повторює попередню репліку частково і показує здивування і зацікавленість пропозицією співрозмовника.

У наступному діалозі:

“Who is that girl who looked at you so hard as she went by?”

“Who? - where?”

“On the right-hand pavement - she must be almost out of sight now?” (Austen, 1996: 60) мовець повторює попередню питальну репліку частково, вживаючи перепитування Who? і показує здивування. Інтенсифікатор where? підсилює прагматичну інтенцію мовця.

Перепитування відрізняються від звичайних питальних речень тим, що їм не потрібно дотримуватись граматичної структури побудови питального речення (Болінджер, 1987).

У наступному діалозі:

“Father”, said Maggie, laying her hand on his, “don't you remember that Mr. Riley is dead? ”

“Dead? ” said Mr. Tulliver sharply, looking in her face with a strange, examining glance.

“Yes, he died of approximately nearly a year ago. I remember hearing you say you had to play money for him; and he left his daughters badly off - one of them is under-teacher at Miss Firmss ' s, where I've been to school, you know... ” (Eliot, 1990: 311) перепитування Dead? вживається з метою уточнення інформації. Мовець не дотримується граматичної структури побудови питального речення і повторює лише одне слово.

Зазначають, що перепитування можна використовувати для того, щоб поставити під сумнів інформацію співрозмовника вживаючи його лексичні одиниці,які вимовляються мовцем (Івата, 2003).

У наступному діалозі:

“You are a very close questioner. ”

“Am I? -1 only ask what I want to be told. ” перепитування Am I? допомагає мовцю поставити під сумнів те, що було сказано співрозмовником і використовує лексичні одиниці, які були вжиті в попередній репліці.

У наступному діалозі:

“She asked me to,”said Lucy “and she's really very sweet”.

“Sweet? ”

“She was absolutely sweet to me yesterday?” (Waugh, 1996: 336).

Перепитування Sweet? висловлює запит уточнення інформації. Мовець, щоб не припустити щось некоректне з приводу слів, сказаних попереднім мовцем, хоче уточнити інформацію і вживає лексичні одиниці, які були вжиті співрозмовником.

У наступному діалозі:

“Where do you think we should go? ”

Pilar asked.

“Where?”

“Yes, where.” (Hemingway, 1993: 178) мовець вживає перепитування Where?, повторюючи лише одне слово попередньої репліки.

Мовці можуть вживати слова не лише ті, які були сказані співрозмовником, але можуть вживати і інші слова, які можуть підсилювати прагматичну інтенцію мовця (Джанда, 1985).

В наступному діалозі:

“No, he is not, ” said Catherine warmly, for I am sure he could not afford it.”

“And why cannot he afford it?”

“Because he has not money enough (Austen. 1996: 90)

перепитування And why cannot he afford it? містить додаткові слова and і why, які підсилюють прагматичну інтенцію мовця і допомагають йому передати такі внутрішні почуття як здивування і заперечення.

Розглядають запитання, які можуть трансформувати попереднє висловлювання, як різновид перепитувань (Торосян, 2018).

У наступному діалозі:

“But we have a charming morning after it, ” she added desiring to get rid of the subject ; and storms and sleeplessness are nothing when they are over. What beautiful hyacinths! -1 have just learnt to love a hyacinth. ”

“And how might you learn? - By accident or argument?”

“Your sister taught me I cannot tell how. Mrs. Allen used to take pains, year after year, to make me like them; but I never could, till I saw them the other day in Milsom street. I am naturally indifferent about flowers.” (Austen, 1996: 126) запитання And how might you learn? - це перепитування, яке трансформувало попереднє стверджувальне висловлення в запитання для того, щоб передати свої внутрішні почуття та уточнити інформацію.

Зазначають, що перепитування, які вживаються в діалогічному мовленні можуть передавати хвилювання, спонукання, впевненість, невпевненість, спонтанне прийняття рішення та інше (Білас, 2020).

Висновки

перепитування прагматичний мовлення питальний

Перепитування переважно вживаються в діалогічному мовленні. Діалог, що його створює мовець, залежить від самого мовця, від його комунікативної активності, яка може бути негативною і позитивною.

Діалогічне мовлення, де вживаються перепитування, надає мовленню особливий колорит.

Перепитування можуть повторювати різні типи речень: стверджувальні, заперечні та питальні. В мовленні перепитування найчастіше вживаються з метою уточнення інформації, але можуть передавати різні емоції та почуття, і завжди мають питальну форму, яка може змінювати свою граматичну структуру.

Зазначимо, що перепитування - це важливий лінгвістичний феномен, який допомагає мовцю передати глибше свої емоції і почуття. Це лінгвістичне явище поширене в прагматичному мовленні і потребує подальшого дослідження.

Список використаних джерел

1. Noh, Eun-Ju. Echo questions: Metarepresentation and pragmatic enrichment. Linguistics and Philosophy. 1998. pp. 603-628.

2. Takahashi, Mari. The Acquisition of Echo Questions. University of Massachusetts Occasional Papers in Linguistics. Vol. 17. 1991.

3. Blakemore, Diane. Echo questions: A pragmatic account. Lingua. 1994. pp. 197-211.

4. Bolinger, Dwight. Echoes reechoed. American Speech. 1987. pp. 262-279.

5. Iwata, Seizi. Echo questions are interrogatives? Another version of metarepresentational analysis. Linguistics and Philosophy. 2003. pp. 185-254.

6. Janda, Richard D. Echo-questions are evidence for what? In Chicago Linguistic Society.Volume 21. 1985. P. 171-188.

7. Торосян О.М. Прагматичний потенціал експресивного синтаксису.Science Review.2018. № 2(9). Vol. 6. pp. 94-99.

8. Білас А., Цибеленко Ю. Функціональні особливості розмовного синтаксису у романі Дж.Р.Р. Толкіна “The Lord of the Rings”. Молодий вчений. № 9(85). 2020.

References

1. Noh, Eun-Ju. Echo questions: Metarepresentation and pragmatic enrichment. Linguistics and Philosophy. 1998. pp. 603-628.

2. Takahashi, Mari. The Acquisition of Echo Questions. University of Massachusetts Occasional Papers in Linguistic. Vol. 17. 1991.

3. Blakemore, Diane. Echo questions: A pragmatic account. Lingua.1994. pp. 197-211.

4. Bolinger, Dwight. Echoes reechoed. American Speech. 1987. pp. 262-279.

5. Iwata, Seizi. Echo questions are interrogatives? Another version of metarepresentational analysis. Linguistics and Philosophy. 2003. pp. 185-254.

6. Janda, Richard D. Echo-questions are evidence for what? In Chicago Linguistic Society. Volume 21. 1985. P. 171-188.

7. Torosyan, O. M. Prahmatychnyi potentsial ekspresyvnoho syntaksysu [Pragmatic potential of expressive syntax]. Science Revew. № 2(9). Vol. 6, 2018. pp. 94-99. [in Ukrainian]

8. Bilas A., Tsybelenko Y. Funktsionalni osoblyvosti rozmovnoho syntaksysu u romani J.R.R. Tolkina “The Lord of the Rings” [Functional features in conversational syntax in J.R.R. Tolkin' s novel “The Lord of the Ring”]. Young Scientist. № (85). 2020. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru