Організація самостійної роботи студентів - майбутніх бакалаврів сестринської справи на основі застосування інформаційно-комунікаційних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація самостійної роботи студентів - майбутніх бакалаврів сестринської справи на основі застосування інформаційно-комунікаційних технологій

Михайло Демянчук,

доктор педагогічних наук

(Україна, Рівне, КЗВО «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради,

вул. Миколи Карнаухова, 53)

НАДІЯ ОЛІЙНИК,

кандидат педагогічних наук (Україна, Тернопіль, Тернопільський національний медичний університет

імені І. Я. Горбачевського МОЗ України,

майдан Волі, 1)



Проаналізовано важливість організації самостійної роботи студентів - майбутніх бакалаврів сестринської справи на основі застосування інформаційно-комунікаційних технологій. Доцільність організації самостійної роботи майбутніх бакалаврів сестринської справи засобами ІКТ підтверджується й модернізаційними цифровими процесами, що відбуваються в закладах вищої медичної освіти. Серед важливих завдань цифровізації української охорони здоров'я слід відзначити створення інноваційних сервісів і платформ, зокрема діагностичних, що передбачають дистанційну інтерпретацію та оцінку якості результатів медичних досліджень, забезпечення переходу до персоналізованої медицини. Встановлено, що в умовах інформатизації медичної освіти та реалізації у вищій школі компетентнісного підходу підвищити ефективність самостійної роботи студентів, спрямованої на формування готовності майбутніх бакалаврів сестринської справи до використання ІКТ у професійній діяльності, можливо на основі системного використання ІКТ й розробки сукупності міждисциплінарних електронних проєктів. Логіка упровадження міждисциплінарних електронних проєктів в освітній процес медичної академії, задля організації та ефективного управління самостійною роботою студентів, відбивається в чотирьох взаємопов'язаних етапах, а саме: організаційно-підготовчому; технологічному, що передбачав розробку системи проектів та електронних курсів; експериментальному; завершальному. бакалавр сестринська справа студент

Ключові слова: майбутні бакалаври сестринської справи, студенти, медична освіта, інформаційно-комунікаційні технології, самостійна робота, проєкти, інформатизація.



Organization of Individual Work of Students - Future Bachelors of Nursing Based on Using the Information and Communication Technologies

MYKHAILO DEMIANCHUK, Doctor of Pedagogical Sciences (Ukraine, Rivne, Municipal Institution of Higher Education «Rivne Medical Academy»

of the Rivne Regional Council, MykolaKarnaukhov St., 53)

NADIIA OLIINYK, Candidate of Pedagogical Sciences (Ukraine, Ternopil, I. Horbachevsky Ternopil National Medical University

of the Ministry of Health of Ukraine, Maidan Voli, 1)

The importance of organization of individual work of students - future bachelors of nursing based on using information and communication technologies has been analysed. Studies in the field of using the information and communication technologies in the vocational education have more than 30 years of history. During this time, many attempts have been made to introduce a variety of information products in the educational process, including the training of future bachelors of nursing. Due to the rapid progress of information technologies the process of informatization of education and health care optimizes the extensive infrastructure of electronic information resources, which are actively used in the activities of medical institutions. The expediency of organization of individual work of future bachelors of nursing by means of the ICT is confirmed by the modernization of digital processes taking place in the institutions of higher medical education. Among the important tasks of digitalization of Ukrainian health care should be noted the creation of innovative services and platforms, including diagnostic, which provide remote interpretation and evaluation of the quality of medical research results, ensuring the transition to personalized medicine.

It has been established that in the conditions of informatization of medical education and implementation of competence approach in higher education to increase the effectiveness of individual work of students directed to the formation of readiness of future bachelors of nursing to use the ICT in professional activities, may be possible on the basis of systematically using the ICT and developing the complex of interdisciplinary electronic projects. The logic of implementation of interdisciplinary electronic projects into educational process of medical academy for organization and effective management of individual work of students, is reflected in four interrelated stages, that are: organizational and preparatory, the main task of which was the organization of procedures for pedagogical examination of the goals, essence and criteria for evaluating the individual work of future bachelors of nursing in the implementation of interdisciplinary electronic projects; technological, which involved the development of a system of projects and e-courses; creation of diagnostic materials (questionnaires and tests) for evaluating the effectiveness of research work; experimental, which included entrance testing and counseling of students, organized seminars, tested the author's interdisciplinary e- projects in e-courses through the purposeful use of the ICT; final, which involved analysis and correction of the obtained results.

Keywords: future bachelors of nursing, students, medical education, information and communication technologies, individual work, projects, informatization.



Вступ / Introduction

В умовах реалізації у вищій школі компетентнісного підходу переглядаються цілі та функції позааудиторної самостійної роботи студентів, роль якої в освітньому процесі медичної академії невпинно зростає (Melnychuk I., Kalyniuk N., Humenna N., Rohalskyi I., Yastremska S., Straznikova I., & Bloshchynskyi I., 2019). Актуальність застосування інформаційно-комунікаційних технологій (далі -- ІКТ) для активізації самостійної роботи студентів суттєво зростає (Yabukoshi T., 2020), якщо йдеться про підготовку майбутніх бакалаврів сестринської справи, котрі використовуватимуть згадані технології у майбутній професійній діяльності. Невипадково, потреба широкомасштабного використання ІКТ у сфері освіти закріплена законодавчими актами України (Про затвердження Положення про Національну освітню електронну платформу, 2018 р.) та ЮНЕСКО.

Разом з тим, вища медична освіта України нині перебуває в стадії глибокої трансформації (Ястремська С., 2018). Цього разу окреслений процес пов'язаний із томальним переходом на цифровізацію освітнього процесу (Варава О., 2018). Комп'ютери та навчальні програми використовуються в навчанні студентів вже 25 років (Лук'яненко Д., Степаненко О., 2018), але лише в останні 2-3 роки зроблено якісний скачок і «цифровізація» процесів стала обов'язковою умовою організації освітнього процесу в закладах вищої медичної освіти. Актуалізація й активізація діджиталізації професійної підготовки майбутніх бакалаврів сестринської справи породжена, зокрема, й пандемією COVID-19, в умовах якої 90% навчання студентів-медиків відбувалося в онлайн-режимі. Що детермінувало необхідність цілеспрямованого застосування ІКТ для організації самостійної роботи студентів. Досвід останніх десятиліть організації освітнього процесу у світі свідчить про затвердження концепції студентоцентрованого навчання (Буйницька О., Варченко-Троценко Л., Грицеляк Б., 2020), основними принципами якої є опора на активне навчання, акцент на глибокому вивченні та розумінні (Тєтєрєв В., 2020), підвищення прав та відповідальності студентів (Гужва В., 2019) , розвиток у них самостійності.

Доцільність організації самостійної роботи майбутніх бакалаврів сестринської справи засобами ІКТ підтверджується й модернізаційними цифровими процесами, що відбуваються в закладах вищої медичної освіти. Поза як, серед важливих завдань цифровізації української охорони здоров'я слід відзначити створення інноваційних сервісів і платформ, зокрема діагностичних, що передбачають дистанційну інтерпретацію та оцінку якості результатів медичних досліджень, забезпечення переходу до персоналізованої медицини.

Цифрова охорона здоров'я передбачає створення медичних регістрів та реєстрів організацій, медичних працівників, медичної документації (Pikon K.,2021). Планується створення дистанційних сервісів моніторингу стану здоров'я пацієнтів із впровадженням телемедичних технологій за допомогою медичних приладів; розробка медико-соціального моніторингу рівня та якості життя людей похилого віку, системи лікарських консультацій, диспансеризації, профоглядів та інших видів медичних послуг (Venter A., 2019). Така тенденційність розвитку охорони здоров'я висуває нові вимоги до підготовки майбутніх бакалаврів сестринської справи. У межах дослідження вважали, що використання ІКТ для організації самостійної роботи студентів медичної академії забезпечуватиме не лише розвиток фахових знань, вмінь, навичок й усвідомлення значущості майбутніми медичними працівниками безперервності освіти, але й підвищення рівня готовості майбутніх бакалаврів сестринської справи до використання ІКТ у професійній діяльності.

Адже, на кожному етапі розвитку суспільство кристалізує еталонні особисті якості та професійні компетентності медсестер (Юхно Н., 2019). Безперечно, такі якості, як гуманістична спрямованість особистості, професійна майстерність, відданість ідеалам професії, актуальні протягом століть, не втратили своєї цінності й нині (Яворська Г., Пономарюк Л., 2012). Однак соціальний прогрес суспільства висуває до професійної підготовки майбутніх бакалаврів сестринської справи нові, сучасні вимоги. Однією з актуальних особливостей соціально- економічного прогресу сьогодні є інформатизація суспільства -- процес, що відбиває розбудову комплексу інформаційних процесів у суспільстві (Симоненко С., 2020). В умовах інформатизації змінюється і модель діяльності медичних працівників, разом з новими можливостями, що відкривають інформаційні технології, у них з'являються нові функції та обов'язки.

Мета та завдання / Aim and Tasks

Мета -- висвітлити специфіку організації самостійної роботи студентів -- майбутніх бакалаврів сестринської справи на основі застосування ІКТ. Завдання: проаналізувати актуальність організації самостійної роботи студентів -- майбутніх бакалаврів сестринської справи на основі застосування ІКТ в умовах цифровізації медичної освіти й діджиталізації охорони здоров'я України загалом; висвітлити ключові методичні вектори використання ІКТ у практиці організації та управління самостійною роботою майбутніх бакалаврів сестринської справи; резюмувати ефективність здійсненої експериментальної роботи шляхом презентування логіки та результатів організації самостійної роботи студентів -- майбутніх бакалаврів сестринської справи на основі застосування ІКТ.

Методи / Methods

Методологічну базу дослідження відображають ідеї компетентнісного та кваліметричного підходів, використання методологічних підвалин яких дало змогу конкретизувати компетентно-зорієнтовані цілі самостійної роботи майбутніх бакалаврів сестринської справи засобами ІКТ, а також отримати кількісну оцінку ступеня їх досягнення; положення особистісно-діяльнісного підходу, які конкретизують вектори добору практичних методів формування компетентностей студентів шляхом розкриття їх потенційних індивідуальних можливостей.

Виокремлення методологічної основи дало змогу висунути гіпотетичне припущення, згідно якого в умовах інформатизації медичної освіти та реалізації у вищій школі компетентнісного підходу підвищити ефективність самостійної роботи студентів, спрямованої на формування готовності майбутніх бакалаврів сестринської справи до використання ІКТ у професійній діяльності, можливо на основі системного використання ІКТ й розробки сукупності міждисциплінарних електронних проектів. В рамках дослідження, вирішення студентами кожного міждисциплінарного освітнього проєкту передбачало здійснення сукупністю освітньо- пізнавальних дій, організованих в електронному середовищі, спрямованих на вирішення засобами ІКТ міждисциплінарної проблеми, пов'язаної з різними видами та завданнями майбутньої професійної діяльності бакалаврів сестринської справи.

Організація самостійної роботи студентів медичної академії в рамках виконання міждисциплінарних електронних проектів базувалась на використанні електронних навчальних посібників («Інформатика та ІКТ», «Медична інформатика», «Цитологія»); медичних комп'ютерних баз даних, спроєктованих у пакеті MS Office («Поліклініка», «Реєстратура»); автоматизованих систем мережевого тестування, створених на платформах Dos, Php, Mysql, Ruxe; засобів комунікації у режимах онлайн та офлайн (сайт Комунального закладу вищої освіти «Рівненська медична академія», персональні блоги викладачів медичної академії); навчально-інформаційних аудіо- та відеоматеріалів; лабораторних практикумів з дисциплін «Інформатика та ІКТ», «Інформаційні технології у професійній діяльності», «Медичні інформаційні системи» та ін.; комплексу індивідуальних навчальних завдань, спрямованих на вивчення медичних інформаційних систем (пошукових, лікарняних, експертних, систем для лабораторно- діагностичних досліджень тощо) у процесі самостійної роботи.

Логіка упровадження міждисциплінарних електронних проектів в освітній процес медичної академії, задля організації та ефективного управління самостійною роботою студентів, відбивається в чотирьох взаємопов'язаних етапах, а саме:

— організаційно-підготовчому, основним завданням якого була організація процедур педагогічної експертизи цілей, змісту та критеріїв оцінювання самостійної роботи майбутніх бакалаврів сестринської справи в рамках виконання міждисциплінарних електронних проєктів;

— технологічному, що передбачав розробку системи проектів та електронних курсів; створення діагностичних матеріалів (анкет та тестових завдань) для оцінки ефективності дослідницької роботи;

— експериментальному, в рамках якого відбувалось вхідне тестування та консультування студентів, організовувались семінари, апробовувались авторські міждисциплінарні електронні проекти в рамках електронних курсів шляхом цілеспрямованого використання ІКТ;

— завершальному, що передбачав аналіз та корекцію отриманих результатів. Дотримання запропонованої алгоритмічності експериментальної діяльності сприяло підвищенню ефективності самостійної роботи майбутніх бакалаврів сестринської справи за рахунок: реалізації її діяльнісного характеру та міждисциплінарних зв'язків; актуалізації професійних компетентностей студентів впродовж усього періоду навчання в медичній академії; мотивування студентів до виконання самостійної роботи за допомогою урахування їх інтересів до професійно спрямованої роботи в електронному середовищі; застосування експертних методів, що дозволили здійснювати відбір змісту самостійної роботи студентів в рамках виконання міждисциплінарних електронних проєктів та критеріїв її оцінювання аргументовано.

Достовірність та обґрунтованість результатів дослідження забезпечувалась несуперечністю вихідних методологічних позицій та теоретичних положень; комплексним підходом до організації самостійної роботи майбутніх бакалаврів сестринської справи; сукупністю методів теоретичного та емпіричного дослідження, адекватних меті та завданням; експериментальною перевіркою основних положень та висновків, які демонструють, що застосування міждисциплінарних електронних проектів активізує самостійну роботу студентів й детермінує підвищення рівня готовості майбутніх бакалаврів сестринської справи до використання ІКТ у професійній діяльності.

Результати / Results. Для організації позааудиторної самостійної роботи студентів, які навчаються за галуззю знань -- 22 «Охорона здоров'я», спеціальністю -- 223 «Медсестринство» в Комунальному закладі вищої освіти «Рівненська медична академія» розроблено низку міждисциплінарних електронних проєктів, зміст та проблематика яких охоплюють весь період навчання (з першого до четвертого курсу). Метою виконання проєктів вважали розвиток готовності майбутніх бакалаврів сестринської справи до використання ІКТ в майбутні професійній діяльності. Проєкти реалізувались переважно у рамках виконання студентами самостійної роботи з дисциплін, серед яких: «Медсестринство у внутрішній медицині», «Обстеження та оцінка здоров'я людини», «Медична та соціальна реабілітація» та ін. Логіка організації дослідження унаочнена на рис. 1.



Рис. 1 Експлікація цілей та завдань організації самостійної роботи студентів - майбутніх бакалаврів сестринської справи на основі застосування ІКТ шляхом імплементування міждисциплінарних електронних проектів

Задля активізації самостійної роботи майбутніх бакалаврів сестринської справи над виконанням міждисциплінарних електронних проєктів з використанням ІКТ використовувались різномантні дидактичні прийоми (табл. 1).

Таблиця 1 Сукупність дидактичних прийомів, що використовувались для реалізації методу міждисциплінарних електронних проєктів з метою організації самостійної роботи студентів медичної академії

Етапи виконання проєкту	Дидактичні прийоми	Форма навчання
Початковий	-постановка проблеми, вирішення якої потребує створення електронного продукту; -організаціяаудиторного/віртуальногообговорення; створення групового та індивідуального чатів; -«мозковий штурм»; -аудиторне/електронне тестування; -аудиторне/електронне анкетування.	Комібнована (опційно- віртуальна)
Навчальний	-тематичні чати; -робота з електронними навчальними посібниками («Інформатика та ІКТ»,«Медична інформатика», «Цитологія»); медичними комп'ютерними базами дани; -електронні тести з різними видами завдань (вибір з декількох варіантів відповіді; вірно/не вірно; коротка відкрита відповідь; числова відповідь; встановлення відповідності; вкладені відповіді); - робота з аудіо- та відеоматеріалами; - Сервіс «Хмара слів»; -створення відео-скриншотів; -робота з тематичними сайтами; -вебінари, веб-конференції та ін.	Віртуальна
Проєктно-дослідницький	-аналіз та відбір інформації на тему проекту: робота з тематичними професійно-орієнтованими сайтами (аналіз достовірності, пошук інформації); -робота з електронними довідниками, енциклопедіями, словниками, відеоресурсами, навчальними посібниками; інтерв'ю/листування з іноземними студентами-колегами; - групові чати; -особисте листування з викладачем; -створення електронних документів різних форматів за допомогою додатків Microsoft Office; -використання діаграм, інфографіки; -монтаж відеоматеріалів; -створення елементів навчальних курсів в ОС Moodle; -робота з веб-дошками; -створення веб-сайтів за допомогою конструкторів сайтів.	Віртуальна
Завершальний	-практична апробація створених електронних продуктів; - чати; -електронне тестування; -електронне анкетування; -презентація проєкту; -захист проєкту; -організація обговорення; -самооцінюваннятавзаємооцінюваннярезультатів виконання прєкту.	Комібнована (опційно- віртуальна)

Разом з тим, для реалізації методу міждисциплінарних електронних проєктів з метою організації самостійної роботи студентів медичної академії засобами ІКТ застосовувались модифіковані варіанти традиційних прийомів навчання. Зокрема ведемо мову про «перенесення» певних прийомів у віртуальне середовище (групове обговорення в рамках аудиторної роботи -- віртуальне обговорення в чаті, створення реального проєктного продукту -- створення віртуального проєктного продукту тощо). Та прийоми електронного проєктного навчання, зумовлені специфічними дидактичними властивостями ІКТ (різні способи презентування інформації -- інфографіка, хмара слів тощо; організація асинхронної комунікації учасників проекту тощо).

Основним фактором, що визначав характер проєкту, є переважна форма навчання на основних етапах його виконання. Вочевидь, що у процесі реалізації методу міждисциплінарних електронних проєктів з метою організації самостійної роботи процесі ключовою формою навчання була віртуальна, тобто більшість роботи над проєктом, і навіть координація роботи його учасників відбувалась в електронному середовищі.

Таким чином, послідовне виконання майбутніми бакалаврами сестринської справи міждисциплінарних електронних проєктів сприяло закріпленню та розвитку знань, умінь та навичок, необхідних майбутнім медичним працівникам для успішної професійної діяльності із застосуванням ІКТ.

З метою доведення достовірності позитивного зсуву у рівні сформованості готовності студентів до застосування ІКТ в майбутній професійній діяльності застосовано критерій Вілкоксону. Поза як, Т-критерій Вілкоксона дозволяє встановити не тільки спрямованість змін показників, виміряних у двох різних умовах на одній і тій же вибірці, але і їхня виразність.

Для розрахунку достовірності результатів використовувалися результати, наведені в табл. 2, отримані у процесі анкетування та тестування однієї і тієї ж групи студентів на другому та четвертому курсах навчання.

Таблиця 2

№	tl (2 курс)	t2 (4 курс)	t2 - tl	Абсолютне значення різниця	Ранг різниці
1.	49	46	-3	3	4,5
2.	75	79	4	4	6,5
3.	72	80	8	8	10
4.	68	72	4	4	6,5
5.	90	91	1	1	1,5
6.	80	82	2	2	3
7.	52	58	6	6	8,5
8.	67	73	6	6	8,5
9.	81	84	3	3	4,5
10.	75	74	-1	1	1,5
11.	56	67	11	11	11
Сума рангов нетипових зсувів	6

Підрахунок критерію Вілкоксону проводився за таким алгоритмом:

1. Формулювання статистичної гіпотези:

Но -- зрушення рівня сформованості готовності студентів до застосування ІКТ в майбутній професійній діяльності, самостійна робота яких була організована із застосуванням ІКТ й авторських міждисциплінарних проєктів, достовірно не переважає.

Ні -- зсув рівня сформованості готовності студентів до застосування ІКТ в майбутній професійній діяльності, самостійна робота яких була організована із застосуванням ІКТ й авторських міждисциплінарних проєктів, що достовірно переважає.

2. Порівняння результатів анкетування та тестування студентів на другому та четвертому курсах (значення ti і t2 відповідно).

3. Обчислення різниці між результатами анкетування та тестування студентів на другому та четвертому курсах (зсув ti -- ta).

4. Підрахунок кількості зрушень: позитивних -- 9; негативних -- 2.

5. Переведення отриманої різниці в абсолютні величини.

6. Ранжування отриманих різниць, із присвоєнням меншого значення нижчому рангу. Заміна повторюваних значень «напівсумою зайнятих місць».

Сума рангових номерів дорівнює:

де n -- кількість студентів у групі.

7. Визначення суми рангів у нетиповому напрямі: Темп. = 4,5 + 1,5 = 6

8. Визначення Ткр. (критичне значення) для n = 11 (кількість студентів у досліджуваній групі) за таблицею критичних значень Т-критерію Вілкоксону залежно від рівня значущості (табл. 3).

Таблиця 3 Критичне значення Т при n = 11

n	Ткр
11	0,01	0,05
	7	13

9. Отримані дані відображені на рис. 2.



Рис. 2 Вісь значущості

Приймаємо гіпотезу Ні, тому що отримане емпіричне значення Т емп. знаходиться у зоні значущості. Темп. < Ткр., отже, позитивне зрушення зрушення рівня сформованості готовності студентів до застосування ІКТ в майбутній професійній діяльності, самостійна робота яких була організована із застосуванням ІКТ й авторських міждисциплінарних проєктів, достовірно переважає. Що стосується рівня сформованості згаданого феномену в студентів 2 та 4 курсів медичної академії, у всіх студентів були виявлені позитивні зрушення (Темп. = 0), Темп..< Ткр., достовірно переважає. Таким чином, отримані результати свідчать про ефективність запропонованого оновлення організації самостійної роботи майбутніх бакалаврів сестринської справи засобами ІКТ на основі використання міждисциплінарних електронних проєктів.

Обговорення / Discussion. Проблема застосування засобів ІКТ для організації самостійної роботи студентів закладів вищої медичної освіти досліджена у наступних напрямках: розробка навчальних комп'ютерних програм та електронних навчальних матеріалів (Awatef A., 2021), створених за допомогою сучасних ІКТ (Chernenko O., 2020); реалізація інформаційно навчальних середовищ; використання Інтернет технологій (Demianchuk М., 2020); використання методу проектів та мультимедійних проектів (Hsieh H., Hsieh H., 2019); реалізація комплексу педагогічних засобів через професійно-освітні ситуації (Khateeb L., Shdaifat S., Dr. Nidal A., Shdaifa K., 2021); розробка освітнього Інтернет-сервісу (Melnychuk І., 2020) та деяких інших.

Однак застосування засобів ІКТ у більшості досліджень розглядається в рамках однієї дисципліни (Арешонков В., 2020) або навчального курсу (Кіндратець О., 2019), недостатньо вивчені принципи та умови їх системного та послідовного застосування в ході всього процесу навчання.

Тоді як, очевидним є той факт, що використання засобів ІКТ під час організації самостійної роботи студентів -- майбутніх бакалаврів сестринської справи дозволяє:

— розвивати дослідницькі вміння й навички (вміння отримувати професійно значущу інформації з різних джерел; обробляти та аналізувати її за допомогою сучасного програмного забезпечення);

— надати студентам доступ до всіх ресурсів конкретної дисципліни для повторного чи самостійного вивчення;

— розвивати вміння й навички аналізу, систематизації та оцінки інформації за допомогою різних засобів -- таблиць, діаграм, інфографіки тощо;

— автоматизувати процес виконання та оцінки домашнього завдання за допомогою використання електронних тестів, програм-тренажерів, спеціального програмного забезпечення;

— відпрацьовувати вміння працювати зі спеціальними програмами та додатками, які студент надалі може застосовувати у своїй професійній діяльності;

— розвивати вміння застосування ІКТ в майбутній професійній діяльності;

— пересилати або демонструвати результати самостійної роботи широкому колу осіб;

— організовувати онлайн консультації та контрольні заходи з викладачами у синхронному та асинхронному режимі;

— організовувати синхронні та асинхронні групові онлайн дискусії, консультації, заходи щодо взаємного оцінювання;

— організовувати самостійну роботу студентів з урахуванням міжпредметних зв'язків (спільне створення курсів викладачами різних дисциплін);

— зберігати результати самостійної роботи майбутніх бакалаврів сестринської справи в електронній наочній формі та враховувати їх під час проектування змісту фахової підготовки студентів.

Розмірковуючи про ефективну реалізацію дидактичних функцій ІКТ (Барна О.,&

Кузьмінська О., 2020), низка дослідників висловлює ідеї щодо необхідності інтегрування згаданих інновацій в освітній процес крізь призму реалізації особистісно-зорієнтованого та діяльнішого підходів (Oleksiienko L., Sheptytska L., & Fonariuk O., 2020). В рамках дослідження встановлено, що одним із ефективних методів організації самостійної роботи студентів медичної академії -- майбутніх бакалаврів сестринської справи, що реалізує діяльнісні підвалини компетентнісного підходу, є метод проєктів. Тому використання потенціалу ІКТ відбувалось шляхом залучення студентів до вирішення міждисциплінарних електронних проєктів.

У загальному розумінні анансовані проєкти за структурою близькі до структури наукового дослідження (Буйницька О., Варченко-Троценко Л., & Грицеляк Б., 2020). Адже, дослідження в рамках різних дисциплін припускають постановку проблеми, аргументацію її актуальності, постановку цілей та завдань, вибір методів дослідження, аналіз літератури та збір інформації із заданої проблеми, вибір стратегії вирішення конкретної професійно забарвленої проблеми та її обґрунтування. Підкреслимо, що застосування міждисциплінарних електронних проєктів здійснювалось з опорою на засоби ІКТ, поза як, збір інформації задля виконання кожного проєкту вимагав:

— аналізу великої кількості різної інформації, зокрема з джерел інформації, які недоступні в бібліотеці медичної академії;

— застосування спеціального програмного забезпечення для аналізу даних (статистичний аналіз текстів тощо) тощо.

Відзначимо, що здійснено класифікацію міждисциплінарних електронних проєктів, які використовувались для організації самостійної роботи студентів медичної академії. Зокрема ведемо мову про телекомунікаційні проєкти, що передбачали встановлення контактів у вигляді телекомунікаційних технологій з метою співробітництва зі студентами інших закладів освіти задля вирішення спільних професійно зорієнтованих освітніх завдань.Окрім того, виокремлено доцільність застосування практико-зорієнтованих проєктів, результатом яких є конкретний освітній продукт.

Слід також зазначити, що міждисциплінарні електронні проєкти майбутні бакалаври сестринської справи не лише реалізовували з використанням засобів ІКТ. Тоді як координація самостійної роботи студентів здійснювалась за допомогою засобів ІКТ. Викладачі контролювали процес виконання здобувачами медичної освіти конкретного міждисциплінарного електронного проєкту за допомогою різноманітних електронних комунікацій, використовуючи технології Web 2.0, власний веб-сайт, електронну пошту, навчальні системи тощо. Середовищем для огляду та обговорення проєктів обрано Moodle. Адже, згадане навчальне середовище надає ключові можливості для керування самостійною, зокрема проєктною, діяльністю студентів: розміщення текстових, відео та аудіо матеріалів, обмін повідомленнями, обговорення у формах тощо.

Новітнім типом проєктів є електронні проекти. До найважливіших умов реалізації електронних проектів в межах організації самостійної роботи майбутніх бакалаврів сестринської справи засобами ІКТ віднесено: кординація та поетапне планування проєкту зреалізовані в електронному середовищі; проєктний продукт повинен бути електронним або існувати в електронній формі; більшість роботи над проєктом повинна виконуватись в електронному середовищі, водночас, в рамках аудиторної роботи можливе проведення окремих консультацій та підсумковий контрольний захід (захист проєкту).

В контексті дослідження конкретизовано дидактичні властивості засобів ІКТ, які забезпечують ефективність організації самостійної роботи майбутніх бакалаврів сестринської справи. Так, до низки дидактичних властивостей ІКТ, що відображають інформаційний аспект (презентування інформації та доступ до неї), віднесено можливості: самостійного редагування, обробки та зберігання великих об'ємів інформації у різних форматах; індивідуальної систематизації великої кількості інформації; використання автоматизованого процесу тренування та оцінювання; створення або використання готового програмного забезпечення для вирішення певних завдань; індивідуалізації самонавчання на основі вибору власної освітньої траєкторії.

Натомість до переліку дидактичних властивостей ІКТ, що відображають комунікаційний аспект (взаємодія між користувачами, колективне навчання) належать можливості: безкордонного «мовлення» -- передача інформації у різних форматах в різні точки земної кулі; передачі великої кількості повідомлень декільком користувачам одночасно; діалогічності спілкування (інтерактивність): позаурочне спілкування з викладачем; позаурочне спілкування зі студентами; асинхронне спілкування; можливість комунікації на різних рівнях організації.

Перелічені дидактичні властивості ІКТ дали змогу урізноманітнити процес організації самостійної роботи майбутніх бакалаврів сестринської справи й забезпечити його ефективність шляхом залучення студентів до виконання міждисциплінарних електронних проектів.



Висновки / Conclusions

Сучасний бакалавр сестринської справи повинен володіти, окрім класичних медичних знань, вміння роботи в сучасному технологічному укладі (знати нові інформаційні технології, основи технологічного підприємництва тощо). Тобто нині суспільство висуває оновлені вимоги до професійної підготовки медичних працівників. Водночас,

В сучасному освітньому процесі організація самостійної роботи студентів медичних академій є надзвичайно актуальним завданням. її важливість пов'язана з особливою роллю самостійної роботи: вона поступово перетворюється на провідну та ефективну форму організації освітнього процесу. Складність проблеми полягає в необхідності оптимізації часу, що відводиться на аудиторні заняття і виконання самостійної роботи з навчальних дисциплін. Нині у країнах - учасницях Болонського процесу відзначається стійка тенденція до зниження загального часу на аудиторні заняття та збільшення (приблизно втричі) часу на самостійну роботу студентів. Такий підхід значно посилює значущість самостійної роботи та підвищує роль ІКТ у покращенні якості підготовки фахівців медичної сфери. Що підтверджено достовірністю висунутої гіпотези про те, що в умовах інформатизації медичної освіти та реалізації у вищій школі компетентнісного підходу підвищити ефективність самостійної роботи студентів, спрямованої на формування готовності майбутніх бакалаврів сестринської справи до використання ІКТ у професійній діяльності, можливо на основі системного використання ІКТ й розробки сукупності міждисциплінарних електронних проєктів. Доведення достовірності отриманих результатів здійснено за домопогою критерій Вілкоксону.



Список використаних джерел і літератури:

1. Арешонков, В. Ю. (2020). Цифровізація вищої освіти: виклики та відповіді: Наукова доповідь на методологічному семінарі НАПН України «Шляхи і механізми підвищення конкурентоспроможності університетів України» 19 листопада 2020 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 2 (2), 1--6 [in Ukrainian].

2. Бабаев, В. М., Стадник, Г. В., & Момот, Т. В. (2019). Цифрова трансформація в сфері вищої освіти в умовах глобалізації. Комунальне господарство міст. Економічні науки, 2, 2-9 [in Ukrainian].

3. Барна, О. В., & Кузьмінська, О. Г. (2020). Визначення готовності закладу вищої освіти до цифрової трансформації. In Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання: досвід, тенденції, перспективи: матеріали IV міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (30 квіт. 2020 р.). Тернопіль. Взято з http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/15374 [in Ukrainian].

4. Буйницька, О., Варченко-Троценко, Л., & Грицеляк, Б. (2020). Цифровізація закладу вищої освіти. Освітологічний дискурс, 1, 64-79 [in Ukrainian].

5. Варава, О. Б. (2018). Використання інноваційних педагогічних технологій у професійній підготовці майбутніх бакалаврів сестринської справи. Інноваційна педагогіка, 8, 115-118 [in Ukrainian].

6. Гужва, В. М. (2019). Цифрова трансформація університетів. Східна Європа: економіка, бізнес та управління, 21, 597-604 [in Ukrainian].

7. Єгорченкова, Н. Ю., Тесля, Ю. М., Хлевна, Ю. Л., & Кичань, О. М. (2020). Методологічні аспекти створення цифрового університету. Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Сер.: Стратегічне управління, управління портфелями, програмами та проектами, 1, 31-36 [in Ukrainian].

8. Кіндратець, О. (2019). Проблеми цифрової трансформації освіти. In Освіта як чинник формування креативних компетентностей в умовах цифрового суспільства: зб. тез міжнар. наук.-практ. конф. (2728 лист. 2019 р.). Запоріжжя. Взято з https://web.znu.edu.ua/NIS//2019/zbirka-tez.pdf[in Ukrainian].

9. Лук'яненко, Д. Г., & Степаненко, О. П. (2018). Digital university: проєкт розбудови цифрового університету в ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». In Цифрова економіка: зб. матеріалів Національної наук.-метод. конф. (4-5 жовт. 2018 р.). Запоріжжя. (с. 245249) [in Ukrainian].

10. Про затвердження Положення про Національну освітню електронну платформу: наказ № 523 від 22 травня2018 р.МіністерствоосвітиінаукиУкраїни.Взятоз

11. https://ips.ligazakon.net/document/RE32154?an=103. [in Ukrainian].

12. Тєтєрєв, В. О. (2020). Перспективи розвитку технологій дистанційної освіти в Україні. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, 5 (336), 146-151 [in Ukrainian].

13. Тоцька, О. Л. (2020). Концептуальні засади управління розвитком вищої освіти в Україні: трансформація напрямів державної політики. Проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку, 22, 64-70 [in Ukrainian].

14. Симоненко, С. П. (2020). Українська цифрова освіта в умовах цифрової трансформації суспільства: вибір стратегії розвитку. Гілея, 153, 374-377 [in Ukrainian].

15. Юхно, Н. (2019). Обґрунтування дидактичних умов формування інформаційно-цифрової компетентності студентів медичного коледжу. Наукові записки кафедри педагогіки, 1 (44), 315-322 [in Ukrainian].

16. Яворська, Г. Х., & Пономарюк, Л. П. (2012). Професійна підготовка молодших медичних спеціалістів як педагогічна проблема. Наука і освіта. Сер.: Педагогіка, 1, 87-89 [in Ukrainian].

17. Ястремська, С. О. (2018). Теорія і методика професійної підготовки майбутніх магістрів сестринської справи у вищих медичних навчальних закладах засобами дистанційного навчання: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04. Хмельницький. [in Ukrainian].

18. Awatef, A. B. R. (2021). A Case Study: Enhancing the Learning Process and the Quality of the Students' Work in Online Courses Using Multiple High Impact Practices and Civic Strategied. International Journal of Higher Education, 10 (2), 308-318. doi.org/10.5430/iihe.v10n2p308 [in English].

19. Chernenko, O. (2020). Modern pedagogical technologies in higher education. Pedagogy and Education Management Review, 2, 52-59. doi.org/10.36690/2733-2039-2020-2-52 [in English].

20. Demianchuk, М. R. (2020). Analysis of the results of studying vocational training of future junior specialists in nursing in colleges. Медична освіта, 2, 20-24 [in English].

21. Hsieh, H. C., & Hsieh, H. L. (2019). Undergraduates' out-of-class learning: exploring EFL students' autonomous learning behaviors and their usage of resources. Education Sciences, 9 (3), 159 doi.org/10.3390/educsci9030159 [in English].

22. Khateeb, L. A., Shdaifat, S. A. K., & Dr. Nidal A. K. Shdaifa. (2021). Effectiveness of Communication Techniques in Distance Education and its Impact on Learning Outcomes at Jordanian Universities (Northern Province). International Journal of Higher Education, 10 (2), 74-82. doi.org/10.5430/ijhe.v10n2p74 [in English].

23. Melnychuk, I., Kalyniuk, N., Humenna, N., Rohalskyi, I., Yastremska, S., Straznikova, I., & Bloshchynskyi, I. (2019). Organization of distance learningon «Nursing» specialty: methodological and legal aspects. International Journal of Applied Exercise Physiology, 8, 3, 1 [in English].

24. Melnychuk, І. М. (2020). Peculiarities of creating interactive educational environment in vocational training of future medical specialists. Медична освіта, 2, 87-91 [in English].

25. Oleksiienko, L., Sheptytska, L., & Fonariuk, O. (2020). Online education: challenges and prospects. Pedagogy and Education Management Review, 2, 60-69. doi.org/10.36690/2733-2039-2020-2-60 [in English].

26. Pikon, К. (2021). The possibilities for using American experience of professional training of nurses in Ukraine. Social and Human Sciences. Polish-Ukrainian scientific journal, 02 (30). Retrieved from: https://issn2391- 4164.blogspot.com/p/218.html [in English].

27. Venter, A. (2019). Challenges for meaningful interpersonal communication in a digital era. HTS Theologiese Studies / Theological Studies, 75 (1), 1-6. doi.org/10.4102/hts.v75i1.5339 [in English].

28. Yabukoshi, T. (2020). Self-Regulated Learning Processes Outside the Classroom: Insights from a Case Study of Japanese EFL Students. Journal of Asia TEFL, 17 (3), 758-777. dx.doi.org/10.18823/asiatefl.2020.17.3.1.758 [in English].

References:

1. Areshonkov, V. Yu. (2020). Tsyfrovizatsiia vyshchoi osvity: vyklyky ta vidpovidi: Naukova dopovid na metodolohichnomu seminari NAPN Ukrainy «Shliakhy i mekhanizmy pidvyshchennia konkurentospromozhnosti universytetiv Ukrainy» 19 lystopada 2020 r [Digitalization of Higher Education: Challenges and Answers: Scientific Report at the Methodological Seminar of the NAPS of Ukraine «Ways and Mechanisms to Increase the Competitiveness of Ukrainian Universities» November 19, 2020]. Visnyk Natsionalnoi akademii pedahohichnykh nauk Ukrainy - Bulletin of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, 2 (2), 1-6 [in Ukrainian].

2. Babaiev, V. M., Stadnyk, H. V., & Momot, T. V. (2019). Tsyfrova transformatsiia v sferi vyshchoi osvity v umovakh hlobalizatsii [Digital Transformation in Higher Education in the Context of Globalization]. Komunalne hospodarstvo mist. Ekonomichni nauky - Municipal Utilities. Economic Sciences, 2, 2-9 [in Ukrainian].

3. Barna, O. V., & Kuzminska, O. H. (2020). Vyznachennia hotovnosti zakladu vyshchoi osvity do tsyfrovoi transformatsii [Determining the Readiness of Higher Education Institutions for Digital Transformation]. In Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia: dosvid, tendentsii, perspektyvy : Proceedings of the International Scientific and Practical Internet-Conference (30 april 2020). Ternopil. Retrieved from: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/15374 [in Ukrainian].

4. Buinytska, O., Varchenko-Trotsenko, L., & Hrytseliak, B. (2020). Tsyfrovizatsiia zakladu vyshchoi osvity [Digitalization of Higher Education Institutions.]. Osvitolohichnyi dyskurs - Educational Discourse, 1, 64-79 [in Ukrainian].

5. Varava, O. B. (2018). Vykorystannia innovatsiinykh pedahohichnykh tekhnolohii u profesiinii pidhotovtsi maibutnikh bakalavriv sestrynskoi spravy [The Use of Innovative Pedagogical Technologies in the Training of Future Bachelors of Nursing]. Innovatsiinapedahohika - Innovative Pedagogy, 8, 115-118 [in Ukrainian].

6. Huzhva, V. M. (2019). Tsyfrova transformatsiia universytetiv [Digital Transformation of Universities]. Skhidna Yevropa: ekonomika, biznes ta upravlinnia - Eastern Europe: Economics, Business, Management, 21, 597604 [in Ukrainian].

7. Yehorchenkova, N. Yu., Teslia, Yu. M., Khlevna, Yu. L., & Kychan, O. M., (2020). Metodolohichni aspekty stvorennia tsyfrovoho universytetu [Methodological Aspects of Creating a Digital University]. Visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu «Kharkivskyi politekhnichnyi instytut». Ser.: Stratehichne upravlinnia, upravlinnia portfeliamy, prohramamy ta proektamy - Bulletin of the National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute». Ser .: Strategic Management, Portfolio Management, Programs and Projects, 1, 31-36 [in Ukrainian].

8. Kindratets, O. (2019). Problemy tsyfrovoi transformatsii osvity [Problems of Digital Transformation of

9. Education]. In Osvita yak chynnyk formuvannia kreatyvnykh kompetentnostei v umovakh tsyfrovoho suspilstva: Abstracts of Papers of International Scientific and Practical Conference (27-28 November 2019). Zaporizhzhia. Retrieved from https://web.znu.edu.Ua/NIS//2019/zbirka-tez.pdf [in Ukrainian].

10. Lukianenko, D. H., & Stepanenko, O. P. (2018). Digital university: proiekt rozbudovy tsyfrovoho universytetu v DVNZ «Kyivskyi natsionalnyi ekonomichnyi universytet imeni Vadyma Hetmana» [Digital University: a Project to Develop a Digital University at the Vadym Hetman Kyiv National University of Economics]. In Tsyfrova ekonomika: Abstracts of Papers of Scientific and Practical Conference (4-5 October 2018). Zaporizhzhia. (pp. 245--249) [in Ukrainian].

11. Pro zatverdzhennia Polozhennia pro Natsionalnu osvitniu elektronnu platformu [On Approval of the Regulation on the National Educational Electronic Platform]: nakaz № 523 vid 22 travnia 2018 r. Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy. Retrieved from https://ips.ligazakon.net/document/RE32154?an=103. [in Ukrainian].

12. Tietieriev, V. O. (2020). Perspektyvy rozvytku tekhnolohii dystantsiinoi osvity v Ukraini [Prospects for the Development of Distance Education Technologies in Ukraine]. Visnyk Luhanskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka - Bulletin of the Taras Shevchenko National University of Luhansk, 5 (336), 146-151 [in Ukrainian].

13. Totska, O. L. (2020). Kontseptualni zasady upravlinnia rozvytkom vyshchoi osvity v Ukraini: transformatsiia napriamiv derzhavnoi polityky [Conceptual Principles of Managing the Development of Higher Education in Ukraine: the Transformation of Public Policy]. Problemy innovatsiino-investytsiinoho rozvytku - Problems of Innovation and Investment Development, 22, 64-70 [in Ukrainian].

14. Symonenko, S. P. (2020). Ukrainska tsyfrova osvita v umovakh tsyfrovoi transformatsii suspilstva: vybir stratehii rozvytku [Ukrainian Digital Education in the Context of Digital Transformation of Society: the Choice of Development Strategy]. Hileia, 153, 374-377 [in Ukrainian].

15. Yukhno, N. (2019). Obgruntuvannia dydaktychnykh umov formuvannia informatsiino-tsyfrovoi kompetentnosti studentiv medychnoho koledzhu [Substantiation of Didactic Conditions of Formation of Information and Digital Competence of Medical College Students]. Naukovi zapysky kafedry pedahohiky - Scientific Notes of the Department of Pedagogy, 1 (44), 315-322 [in Ukrainian].

16. Yavorska, H. Kh., & Ponomariuk, L. P. (2012). Profesiina pidhotovka molodshykh medychnykh spetsialistiv yak pedahohichna problema [Professional Training of Junior Medical Professionals as a Pedagogical Problem]. Nauka i osvita. Ser.: Pedahohika - Science and education. Ser .: Pedagogy, 1, 87-89 [in Ukrainian].

17. Yastremska, S. O. (2018). Teoriia i metodyka profesiinoi pidhotovky maibutnikh mahistriv sestrynskoi spravy u vyshchykh medychnykh navchalnykh zakladakh zasobamy dystantsiinoho navchannia [Theory and Methods of Professional Training of Future Masters of Nursing in Higher Medical Schools by Distance Learning]: Doctor's thesis. Khmelnytskyi [in Ukrainian].

18. Awatef, A. B. R. (2021). A Case Study: Enhancing the Learning Process and the Quality of the Students' Work in Online Courses Using Multiple High Impact Practices and Civic Strategied. International Journal of Higher Education, 10 (2), 308-318. doi.org/10.5430/ijhe.v10n2p308 [in English].

19. Chernenko, O. (2020). Modern pedagogical technologies in higher education. Pedagogy and Education Management Review, 2, 52-59. doi.org/10.36690/2733-2039-2020-2-52 [in English].

20. Demianchuk, М. R. (2020). Analysis of the results of studying vocational training of future junior specialists in nursing in colleges. Medychna osvita - Medical Education, 2, 20-24 [in English].

21. Hsieh, H. C., & Hsieh, H. L. (2019). Undergraduates' out-of-class learning: exploring EFL students' autonomous learning behaviors and their usage of resources. Education Sciences,9 (3),159

22. doi.org/10.3390/educsci9030159 [in English].

23. Khateeb, L. A., Shdaifat, S. A. K., & Dr. Nidal A. K. Shdaifa. (2021). Effectiveness of Communication Techniques in Distance Education and its Impact on Learning Outcomes at Jordanian Universities (Northern Province). International Journal of Higher Education, 10 (2), 74-82. doi.org/10.5430/iihe.v10n2p74 [in English].

24. Melnychuk, I., Kalyniuk, N., Humenna, N., Rohalskyi, I., Yastremska, S., Straznikova, I., & Bloshchynskyi, I. (2019). Organization of distance learningon «Nursing» specialty: methodological and legal aspects. International Journal of Applied Exercise Physiology, 8, 3, 1 [in English].

25. Melnychuk, І. М. (2020). Peculiarities of creating interactive educational environment in vocational training of future medical specialists. Medychna osvita - Medical Education, 2, 87-91 [in English].

26. Oleksiienko, L., Sheptytska, L., & Fonariuk, O. (2020). Online education: challenges and prospects. Pedagogy and Education Management Review, 2, 60-69. doi.org/10.36690/2733-2039-2020-2-60 [in English].

27. Pikon, К. (2021). The possibilities for using American experience of professional training of nurses in Ukraine. Social and Human Sciences. Polish-Ukrainian scientific journal, 02 (30). Retrieved from: https://issn2391- 4164.blogspot.com/p/218.html [in English].

...