Перепитування як лінгвістичне явище в мовленні

Дослідження особливостей мовної комунікації. Принципи та форми діалогічного мовлення. Засоби підштовхування співрозмовника до продовження висловлювання своїх думок і переживань. Лінгвістичний, когнітивний та емоційний контекст повторення висловлювання.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 18.09.2023
Размер файла 18,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана

Перепитування як лінгвістичне явище в мовленні

Артеменко А.І., старший викладач кафедри іноземних мов

Анотація

У статті розглядаються перепитування і вказується ,що перепитування як лінгвістичне явище є досить вживаним в мовленні. Вони поширені в діалогічному мовленні і дають можливість мовцю більш глибше зрозуміти співрозмовника, а особливо його внутрішній стан.

В статті здійснюється аналіз перепитувань із врахуванням їх прагматичних особливостей. Перепитування важливі, коли ви хочете показати свій внутрішній стан співрозмовнику. Вони використовуються, щоб показати, що їх зацікавила інформація мовця.

Зазначається, що перепитування - це особливий тип питальних речень, які вживаються з метою уточнення інформації та передавання своїх внутрішніх емоцій та почуттів.

Морфологічно та синтаксично вони мають більше спільного з питальними реченнями, але вони відрізняються від питань тому, що вони використовуються, щоб поставити під сумнів фактично сказані слова, а не передати зміст попередніх висловлювань. Вони передають думки мовців.

Перепитування не обов'язково передбачають точне фонетичне повторення висловлювання. Крім того, їм не потрібно повторювати слово за словом. Вони можуть повторювати повністю висловлювання, або його окреме слово чи фразу.

Перепитування вважають металінгвістичними, оскільки вони потребують попереднього висловлювання в межах дискурсу та вимагають лінгвістичного контексту. Використання перепитувань показує бажання адресата продовжувати комунікацію та спонукати співрозмовника до продовження висловлювання своїх думок та переживань.

Перепитування спонукають адресанта повідомити додаткові факти чи нову необхідну інформацію, а адресату дають можливість осмислити почуте.

Розрізняють в мовленні різні типи перепитувань. Зазначають, що є перепитування, які просто повторюють попередню репліки не надаючи їй емоційного забарвлення, а є перепитування, які передають внутрішній стан мовця. Стверджують, що перепитування надають мовленню достатню експресивну силу для вираження внутрішнього стану мовця.

Ключові слова: перепитування, мовлення, прагматичні особливості, адресат, адресант.

Abstract

Echo-questions as linguistic phenomenon in speech

The article examines echo-questions and indicates that echo-questions as a linguistic phenomenon is quite common in speech. They are common in dialogue speech and give the possibility to the speaker to understand the interlocutor more deeply and especially his inner state.

The article analyzes the interviews taking into account their pragmatic features. Echo-questions are important when you want to show your inner state to the interlocutor.

They are used to show that they are interested in the speaker's information. It is noted that echo-question is a special type of interrogative sentences that are used to clarify information and convey one's inner emotions and feelings.

Morphologically and syntactically they have more in common with interrogative sentences, but they differ from them in that they are used the words actually spoken, rather than to convey the meaning of previous statements. They convey the thoughts of the speakers.

Echo-questions do not necessarily involve exact phonetic repetition of the utterance. They don't need to repeat themselves word for word. They can repeat the entire statement, or its individual word or phrase.

Echo-questions are considered as meta-linguistic ones because they require a prior utterance within the discourse and require a linguistic context.

The use of echo-questions shows the addressee's desire to continue communication and encourage the interlocutor to continue expressing his thoughts and feelings. Echo-questions encourage the sender to report additional facts or new necessary information, and the addressee is given the opportunity to reflect on what he heard.

Different types of echo-questions are distinguished in speech. It is noted that there are echo-questions that simply repeat the previous utterance without giving it an emotional color, and there are echo-questions that convey the speaker's inner state. It is suggested that echo-questions give speech enough expressive power to express the speaker's inner state.

Key words: echo-questions, speech, pragmatic features, addressee, sender.

Анотація

Постановка проблеми. Перепитування - це особливий тип питальних речень, які вживаються з метою уточнення інформації та передавання своїх внутрішніх емоцій та почуттів. Створювати перепитування складно. Потрібно розуміти допоміжні дієслова і вміти використовувати їх в режимі реального часу, коли ви спілкуєтесь.

Перепитування важливі, коли ви хочете показати свій внутрішній стан співрозмовнику. Вони використовуються, щоб показати інтерес до розмови з мовцем. Якщо їх правильно вживати, з відповідною питальною інтонацією, ваше мовлення буде природне. Вони допомагають уникнути мовчання під час розмови та заохочують вашого співрозмовника продовжувати розмову. Дійсно, перепитування є каталізатором будь-якої розмови [am. sp.].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням перепитувань займалися такі дослідники як Франк Паркер, Джон Пікераль, Єун-Ю Нох А, Стрельченко Н.С., Балкемор Д., Павлик Н.В. [1; 2; 3; 4; 5].

Дослідження показують, що слова та словосполучення, які вживаються для перепитування, можуть бути у тій же формі, або ж можуть змінювати свою форму.

Перепитування свідчать про увагу зі сторони адресата, його налаштованість на контакт та активну участь у процесі спілкування. Використання перепитування показує бажання адресата продовжувати комунікацію на певному рівні та підштовхнути співрозмовника до продовження висловлювання своїх думок та переживань. Такі одиниці спонукають адресанта повідомити додаткові факти чи нову необхідну інформацію, а адресату дають можливість осмислити почуте. Мовленнєві акти перепитування є автоматичними реакціями на висловлювання мовця та дають можливість виражати різні види емоцій.

Незважаючи на те ,що багато вчених досліджували перепитування, вони потребують більш детального дослідження.

Тому метою нашої статті є аналіз перепитувань як лінгвістичного явища в мовленні.

Постановка завдання. Завдання нашої статті наступні:

- проаналізувати перепитування як лінгвістичне явищі в діалогічному мовленні;

- вказати на прагматичні особливості перепитувань;

- вказати на особливість перепитувань передавати внутрішні почуття мовця.

Виклад основного матеріалу

Перепитування є питальними повтореннями. Вони повторюють те, що було сказано, незалежно від типу речення. В наступному діалозі:

“What is it ? “murmured Alice after a few moments a terrible suspense.

What is it .^'repeated Heyward .[J. F. Cooper, 1994: 69].

перепитування передається з допомогою спеціального питання What is it ? і вживаються з метою уточнення інформації та передає здивування.

Перепитування можна відрізнити від інших за характерним контрастним наголосом. Вони повторюють сказане. Вони стосуються попереднього висловлювання в контексті дискурсу.

Морфологічно та синтаксично вони мають більше спільного з питальними реченнями.

Вони відрізняються від питань тому, що вони використовуються, щоб поставити під сумнів фактично сказані слова, а не передати зміст попередніх висловлювань [4].

Зазначимо, що перепитування - це запитання, які повторюють те, що було сказано мовцем.

Перепитування не обов'язково передбачають точне фонетичне повторення висловлювання.

Крім того, їм не потрібно повторювати слово за словом. Вони можуть повторювати повністю висловлювання, або його окреме слово чи фразу.

В наступному діалозі:

“Hello.” She turned back to Kenneth Bailey.

“And you're Ace investigations?”

“That's right. What's your scam?

My? Then realizing, “I' m attorney.” [Sidney Sheldon: 32-33]

перепитування My? повторює лише одне слово попередньої репліки - присвійний займенник .перепитування в цьому діалозі вживається з метою заповнення комунікативної паузи та показує здивування мовця.

Перепитування вважають мета -лінгвістичними, оскільки вони потребують попереднього висловлювання в межах дискурсу. Вони вимагають лінгвістичного контексту.

В наступному діалозі:

“Perhaps I shall. - Yes, yes, if you please, no reference to examples in books. Men have had advantage of us in telling their own story. Education has been theirs in so higher a degree, the pen has been in their hands, I will not allow books to prove anything.”” But how shall we prove anything? [Jane Austen: 184]

перепитування But how shall we prove anything?, яке розглядається в лінгвістичному контексті, повторює попереднє висловлювання з метою уточнення інформації.

Перепитування вживаються в прагматичному мовленні і визначаються відповідно до їх їх функціональних особливостіей (висловити емоції, перевірити своє розуміння співрозмовника або зробити ) [3].

В наступному діалозі:

“Hey, and guess what ?”

“What?”

“I applied to the University of Mannesota” [Nicolas Evans: 423]

перепитування What? повторює один елемент попереднього висловлення - питальний займенник, передає здивування і одночасно уточнює інформацію, яка йому не зрозуміла.

Зазначають, що перепитування відрізняються від неперепитувань тим, що вони можуть передавати свої внутрішні емоції.

Перепитування можна використовувати тоді коли ми сумніваємося в правдивості інформації.

Перепитування відрізняються від не -перепитувань тим, що вони можуть вживатися для заповнення комунікативної паузи і мовець може не відповідати на запитання.

Репрезентант ставить під сумнів думку, передану попереднім висловлювання \бенфілд\.

В наступному діалозі:

“Okay, I'll spell it out. They're saying you and Luke are having some kind of affair or something”.

“Or something?” [Nicolas Evans: 444]

перепитування Or something? передає здивування.

В наступному діалозі:

“He wants to stay with his grandma”, Eleanor said.

Don't you honey ?”

Hey, you can have him. Will you keep still, you little monster!

Was I ever like this Kandy asked.

“Worse.'

“There S worse?” [Nicolas Evans: 386]

перепитування There's worse? вживається з метою уточнення інформації.

Проаналізувавши діалоги ми розуміємо, що мовленнєва інтеракція ,де вживаються перепитування, характеризується участю як адресанта, так і адресата. Кожен з учасників мовлення виконує свою роль у процесі підтримки спілкування.

Діалогічна сукупність мовленнєвих актів на етапі підтримки контакту складається як мінімум з двох мовленнєвих ходів - стимулу та реакції. Мовленнєві акти адресата у процесі комунікації з вживанням перепитувань спрямовані на підтримку контакту і є репліками-реакціями на промовлене адресантом. мовний комунікація діалогічний повторення

Вживання адресатом мовленнєвих актів для підтримки контакту свідчить про те, що він виконує роль «активного слухача» та впливає на ефективність спілкування та відображає взаємну налаштованість на контакт [5].

Наступний діалог:

“The wolves have killed some of Doug Millward's calves.

Your father shot them.”

“Shot the wolves?”[Nicolas Evans: 443]

демонструє мовленнєвий акт з перепитуванням Shot the wolves?, який вживається адресатом і показує, що інформація, яка була зазначена адресантом цікава адресату і тому адресат, використовуючи перепитування, хоче показати, що він зацікавлений і одночасно хоче показати своє здивування.

Використання навіть мінімальних вербальних одиниць зі сторони слухача сигналізуватиме про його участь у процесі спілкування, про що обов'язково повинні знати спеціалісти, професійність виконання обов'язків котрих залежить від ефективності комунікації [5].

Розрізняють в мовленні різні типи перепитувань. Зазначають, що є перепитування, які просто повторюють попередню репліки не надаючи їй емоційного забарвлення, а є перепитування, які передають внутрішній стан мовця [2]. Стверджують ,що перепитування надають мовленню достатню експресивну силу для вираження внутрішнього стану мовця [1].

Висновки

В статті розглядаються перепитування, які є поширеним лінгвістичним явищем в мовленні. Зазначається, що вони поширені в діалогічному мовленні. Вони відрізняються від питань тому, що вони використовуються, щоб поставити під сумнів фактично сказані слова, а не передати зміст попередніх висловлювань.

В мовленні розрізняють різні типи перепитувань. В мовленні можуть вживатися перепитування, які просто повторюють попередню репліки не надаючи їй емоційного забарвлення, або перепитування, які передають внутрішній стан мовця.

Перепитування - лінгвістичний засіб. Який допомагає мовцю передавати позитивні та негативні емоції, може вживатися для уточнення інформації, заповнення комунікативної паузи.

Отже, перепитування - цікаве явище в лінгвістиці і потребує більш детального дослідження.

Список використаних джерел

1. Frank Parker, John Pickeral. Echo-questions in English / American Speech. Vol. 60. No. 4. Duke University Press. 1985. P. 337-347. https:/doi.org/10.2307/454911

2. Eun-Ju Noh. A Pragmatic Approach to Echo-questions. Inha University. 1998.

3. Strelchenko N.S. Speech Acts Performed by Echo-questions in English Conversational Discourse / Science and Education a new Dimention. Philology, VII(59), Issue: 195, 2019. Р 69-72.

4. Balkemore D. Echo-questions: a pragmatic account / Lingua. Vol. 94. Issue 4, 1994. Р 197-211.

5. Павлик, Н.В. 2018. Комунікативна та структурно-семантична організація фатичних мовленнєвих актів в англійській та українській мовах (на матеріалі драматичних творів кінця ХІХ - початку ХХ століть) : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. філол. наук. Київ : НПУ імені М.П. Драгоманова. 23 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Теорія мовної комунікації як наука і навчальна дисципліна. Теорія комунікації як методологічна основа для вивчення мовної комунікації. Теорія мовної комунікації у системі мовознавчих наук. Формулювання законів організації мовного коду в комунікації.

    лекция [52,2 K], добавлен 23.03.2014

  • Основні ознаки культури мови, що стосуються лексичних і фразеологічних засобів різностильових текстів. Шість стилів мовлення та їх особливості. Лексичні (словотвірні) та морфологічні засоби стилістики. Смисловий зв'язок між словами: слово та контекст.

    реферат [35,0 K], добавлен 17.12.2010

  • Аналіз мовних засобів реалізації тактик стратегії інформування на матеріалі французьких наукових текстів з міжнародних відносин. Види інформації, які слугують підставою оцінки достовірності висловлювання. Особливість вивчення плану введення в оману.

    статья [32,4 K], добавлен 18.08.2017

  • Поняття про види речень за метою висловлювання та інтонацією, їх комунікативна функція. Формуванням комунікативної компетентності учнів, збагачення їх словникового запасу, вмінь працювати в групі, колективі, формування соціальної компетентності.

    методичка [14,0 K], добавлен 06.01.2010

  • Фігури мовлення в художній літературі, засоби при їх перекладі. Мовленнєва виразність тропів та фігур. Іронія в мовленнєвій комунікації. Система семантико-синтаксичних відносин, що складається між фігурами мовлення та їх функцією текстоутворення.

    курсовая работа [105,9 K], добавлен 13.10.2014

  • Поняття і завдання міжкультурної комунікації. Аналіз труднощів при спілкуванні між представниками різних культур, лінгвістичний і соціальний аспекти проблематики. Класифікація і чинники комунікаційних бар'єрів. Невербальна міжкультурна інтеракція.

    реферат [351,4 K], добавлен 20.02.2012

  • Поняття культури мовлення. Норми сучасної української мови. Сутність і види білінгвізму (двомовності). Інтерференції в мовленні двомовної особи. Аналіз психічних особливостей породження мовленнєвої діяльності у контексті продуктивного білінгвізму.

    реферат [28,1 K], добавлен 23.11.2011

  • Культура мови. Типові відхилення від норми в сучасному українському мовленні на різних рівнях. Уроки зв'язного мовлення у школі. Нестандартні форми роботи на уроках розвитку мовлення. Приклад уроку з української мови "Письмовий твір-опис предмета".

    курсовая работа [29,8 K], добавлен 30.04.2009

  • Граматична правильність мовлення як ознака культури мовлення. Особливості якісних прикметників вищого ступеня. Поєднання слів у словосполучення як мінімальний контекст. Утворення двох числових форм іменників. Точність мовлення: синоніми та омоніми.

    реферат [22,4 K], добавлен 17.12.2010

  • Основоположні ознаки іронічного смислу та дослідження їх на матеріалі німецької мови. Класифікація іронії, основним критерієм якої є контекст. Засоби творення і прийоми творіння ситуативної насмішки. Характеристика структурно-семантичної конвергенції.

    статья [22,6 K], добавлен 31.08.2017

  • Визначення поняття, сутності та ролі другорядних членів речення. Лінгвістичне тлумачення обставини причини та мети. Аналіз синтаксичних особливостей фахової мови. Дослідження засобів вираження обставини мети та причини у сучасній німецькій мові.

    курсовая работа [39,7 K], добавлен 21.10.2015

  • Текст, категорії тексту у процесі комунікації та їх класифікація, лінгвістичний аналіз категорій тексту, виявлення його специфічних ознак. Особливості реалізації категорії ретроспекції, семантичні типи та функції ретроспекції, засоби мовного вираження.

    курсовая работа [43,2 K], добавлен 14.09.2010

  • Поняття літературної мови та мовної норми. Поняття стилів мовлення. Розмовний стиль. Художній стиль. Науковий стиль. Публіцистичний стиль. Епістолярний стиль. Конфесійний стиль. Організаційно-діловий стиль. Культура мовлення. Найважливіші ознаки мовлення.

    реферат [25,5 K], добавлен 08.02.2007

  • Лінгвокогнітивний механізм сприйняття британського менталітету засобами гумору в текстовій комунікації. Лінгвістичний аналіз та засоби мовного втілення гумору. Структурно-семантичний аспект та особливості перекладу британських гумористичних текстів.

    дипломная работа [1,5 M], добавлен 14.07.2016

  • Речення як вербальний засіб вираження інформації, що слугує комунікативним інтересам мовця. Аналіз результатів дослідження структурних особливостей розповідних складносурядних речень, вербалізованих у діалогічному мовленні персонажів німецького кіно.

    статья [23,6 K], добавлен 27.08.2017

  • Вивчення теоретичних аспектів категорії числа іменників. Дослідження іменників семантико-граматичного числа в словнику української мови. Аналіз особливостей вживання іменників семантико-граматичного числа в усному, писемному мовленні та в різних стилях.

    курсовая работа [35,4 K], добавлен 07.10.2012

  • Мовна ситуація в аспекті соціолінгвістики. Поняття мовної ситуації, рідна й державна мова в мовній політиці. Соціолінгвістичні методи дослідження мовної ситуації, проблема мовної ситуації в АР Крим. Дослідження мовно-етнічної ідентифікації кримчан.

    дипломная работа [74,3 K], добавлен 04.04.2013

  • Одоративна лексика як складова частина сенсорної лексики. Її засоби художнього образу, багатство асоціативних образів, уявлень, форм вираження. Класифікація одоративної лексики, застосування у художньому мовленні (на матеріалі поезії Лесі Українки).

    курсовая работа [46,6 K], добавлен 27.03.2012

  • Дослідження синтаксичних особливостей внутрішнього мовлення персонажів у французьких мінімалістичних художніх текстах. Розгляд таких синтаксичних прийомів як еліпсис, інверсія, парцеляція, риторичне запитання у французькій мінімалістичній прозі.

    статья [30,9 K], добавлен 31.08.2017

  • Психолого-педагогічне навчання учнів середньої школи мовленню. Психологічний аспект навчання монологічному та діалогічному мовленню. Психолого-фізіологічні особливості різних етапів навчання школярів. Методика формування вмінь монологічного мовлення.

    курсовая работа [63,4 K], добавлен 05.01.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.